Проведення ідентифікації підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Завдання 1. Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства
2. Завдання 2. Розрахунок збитків завданих надзвичайної ситуацією
3. Завдання 3. Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1. Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства

 

В цьому завданні потрібно використовуючи вихідні дані провести ідентифікацію потенційно небезпечного підприємства за наявності на підприємстві небезпечних речовин. При проведенні ідентифікації використовувати необхідну навчально – методичну літературу, законодавче забезпечення та методику ідентифікації потенційно небезпечних підприємств ( Наказ МНС № 98 від 23.02.2006 Про затвердження «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»).

 

Таблиця 1 – Вихідні дані для проведення ідентифікації ПНО

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
	11
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор
Об’єм ємностей, куб. м	20; 25; 10; 40
Густина, т/м3	1.23 ; 3.32; 3.84; 1.56
Процент заповнення	70; 90; 90; 60
Відстань від межи селітебної території	80

 

Розвязок

 

Головною функцією органів  державної виконавчої влади. Адміністрацій, установ у разі виникнення НС є  захист населення та організація  його життєдіяльності. Заходи щодо захисту планують та проводяться по всій території та охоплюють усе населення. З цією метою міста розподіляють за групами важливості, а об’єкти - за критеріями стосовно засобів захисту населення у НС. Цей розподіл здійснює Кабмін України на підставі ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів. Ідентифікація передбачає аналіз структури об’єктів господарської діяльності та характеру  їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих  НС.

Органи виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування ПНО, територіальні та місцеві органи  державного нагляду у сфері цивільного захисту, відповідно до своїх повноважень встановлюють терміни проведення ідентифікації та вживають заходів щодо забезпечення  своєчасності та повноти проведення ідентифікації. Процедура ідентифікації здійснюється за певними етапами, методикою з урахуванням основних критерій.

Якщо за результатами ідентифікації, у складі об’єкта господарської діяльності  наявне хоча б одне джерело небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів, то такий об’єкт визнається потенційно небезпечним і, на підставі повідомлення про результати ідентифікації, підлягає обліку територіальними і місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Визначення потенційно небезпечного об’єкта говорить саме за себе – об’єкт, на якому можуть використовуватись або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати , а також інші об’єкти , що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

За допомогою методичних вказівок проведемо ідентифікацію  ПНО:

• З вихідних даних (див. табл.1) ПНО знаходиться на відстані 80м від межі селітебній території .
• Серед небезпечних речовин, що використовуються (див. табл. 1)  індивідуально небезпечними є пропілену оксид та хлор. Визначимо категорію, порогову масу та групу для кожної речовини, а також густину і розрахуємо масу. Дані представлені в табл. 1.1 Масу розраховуємо шляхом множення між собою місткості ємностей(м3) максимальну наповненість ємностей(%) та густину (т/м3).

Таблиця 1.1 – Характеристика небезпечних речовин

Речовина	Порогова маса, тон		Густина, т/м3	Маса, тон	Категорія	Група
	1 клас	2 клас
Пропілену оксид	50	5	1,23	17,22	2,3,8	1,2
Бензол	50000	5000	3,32	74,7	2	2
Толуол	50000	5000	3,84	34,56	2	2
Хлор	25	10	1,56	37,44	6,8	1,2

 

- Для індивідуально небезпечних  речовин – пропілену оксиду  та хлору порівнюємо масу з  пороговими масами для 1 і 2 класу. Робимо висновок, що наш обєкт за індивідуально небезпечною речовиною відноситься до обєкту підвищеної небезпеки. (хлор 37,44 т.)

• Визначимо  небезпечність об’єкту за категоріями небезпечних речовин. Пропілен оксид, бензол, толуол відносяться до 2 категорії , загальна їх маса :

М = 17,22+74,7+34,56= 126,48 т.

Розраховуємо загальну предєльну масу для небезпечних  речовин 1 класу за формулою :

 

Qпгк1 =

= (17,22+74,7+34,56)/(17,22/50+74,7/50000+34,56/50000) = 126,48/(0,3444+0,001494+0,0006912) = 36493,19 т – за 2 категорією обєкт не відноситься до 1 класу небезпеки.

Для хлору Qпгк1 =37,44/(37,44/25)  = 25т

 

Загальна предєльна мааса небезпечних речовин для 2 класу:

Qпгк2 =

= (17,22+74,7+34,56)/(17,22/5+74,7/5000+34,56/5000) = 126,48/(3,44+0,01494+0,006912) = 126,48 / 3,46185 = 36,535 т - за 2 категорією обєкт не відноситься до 2 класу небезпеки.

Для хлору Qпгк1 =37,44/(37,44/10)  = 10 т

Отже за 2 категорією небезпечних  речовин обєкт не відноситься  до жодного класу небезпек. Але  наявність хлору 6 категорії, предельна маса якого дорівнює пороговій масі 1 та 2 класу небезпеки свідчить про те, що обєкт відноситься до 1 класу небезпеки за масою небезпечної речовини(хлору = 25т).

Визначимо чи  є обєкт підвищеної небезпеки за відстанню складу від  селитебної території.

Порогова маса за територією для 1 класу розраховується наступним  чином:

,

Де  - встановлений або розрахунковий норматив порогової маси 2 класу

- відстань від потенційно  небезпечного об’єкта до межі  селитебної території

- гранична відстань від потенційно небезпечного об’єкта до межі селитебної території

, починаючи з якої проводиться  перерахунок нормативу порогової  маси (для групи 1 і 2  дорвнює 500 м.. а в нашому випадку відстань лише 80 м.)

 

= 36493,19*(80/500) = 0,0256*36493,19 = 934,22 т

Для хлору = 25000*(80/500)

= 640 т

 

Порогова маса за територією для 2 класу розраховується аналогічним  чином :

= 36,535 *(80/500)   = 0,935 т.

Для хлору = 10000*(80/500)

= 256т

Порівнюючи порогову масу небезпечної речовини за відстанню  з розрахованими предельними  масами робимо висновок, що обєкт також  відноситься до 1 класу небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2. Розрахунок збитків завданих надзвичайної ситуацією

Розрахунок збитків  провести згідно з НС, використовуючи при цьому наслідки. При розв’язанні цього завдання необхідно використовувати «Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМ УКРАЇНИ, постанова №175 від 15 лютого 2002 р.

 

Таблиця 1 – Вихідні дані

Вихідні дані	Варіант
	11
Тип надзвичайної ситуації	Аварія на хімічно небезпечному підприємстві
Рівень НС	об’єктовий
Кількість загиблих, чол.	1
Отримали інвалідність, чол.	1
Постраждали важко від НС, чол.	5
Постраждали легко від НС, чол.	12
Балансова вартість майна, тис. грн.	38
Зменшення балансової вартості, %	22
Коефіцієнт амортизації	0.1
Ліквідаційна вартість майна, тис. грн.	5

 

 

Згідно методиці оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМ України, постанова №175 від 15 лютого 2002 р, загальний обсяг  збитків  від  наслідків НС розраховується як  
сума основних локальних збитків. 

Розрахунок збитків  (З)  при  НС проводиться за такою загальною формулою:  

                                                З = Нр +Мр +Мп,                                            (1)

 

де Нр - втрати життя та здоров'я населення ;

     Мр - руйнування та пошкодження основних фондів,  знищення майна та  
продукції;

    Мп - невироблення продукції внаслідок припинення виробництва.

 

Для початку розрахуємо збитки від втрати життя та здоров'я населення. Розмір збитків   від   втрати  життя  та  здоров'я  населення  визначається за такою формулою:

 

                                   Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг,                                            (2)  

де S Втрр - втрати від  вибуття трудових ресурсів з виробництва;

    S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;

     S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

 

А) Розмір збитків   від   вибуття  трудових  ресурсів   з   виробництва  
розраховуються на підставі даних,  наведених у таблиці 2, за такою  
формулою:  

                                      S Втрр = Мл*N + Мт*N + Мі*N + Мз*N,                         (3)  

де Мл - втрати від легкого  нещасного випадку;  

     Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;  

     Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;  

     Мз - втрати від загибелі людини;  

     N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.  

 

Таблиця 2 - Показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

 

Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. Гривень
Легкий нещасний випадок з втратою  працездатності до 9 днів	Мл = 0,28*
Тяжкий нещасний випадок без  встановлення інвалідності з втратою  працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5*
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок   якого потерпілий отримав інвалідність з  втратою працездатності понад 3980 днів	Мі = 37*
Нещасний випадок, що призвів до загибелі:
-  дорослої людини віком до 60 років	Мз = 47*
-  дитини віком до 16 років	Мз = 22*

 

 

 

 

 

 

Розрахунок

 

S Втрр = 0,28 *12 + 6,5*5+ 37*1 + 47*1 = 3,36+32,5+37+47= 119,86 тис. грн.       

 

 

Б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

 

                                                S Вдп = 12 х Мдп х Nз,                                            (4)  
                                                S Вдп = 12*0,15 *1 = 1800 грн.

 

де Мдп - 0,15  тис.  гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

    Nз - кількість загиблих.

 

Додаткова умова у завданні 2 витрати на  виплату  пенсій  у  разі  втрати  годувальника відсутні тому, що загиблі мали повнолітніх дітей.

Отже втрати  життя  та  здоров'я  населення визначаємо за формулою (2)

 

Нр = 119,86 + 1,8 = 121,66 тис. грн.

 

 

Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції . Збитки від   руйнування   та   пошкодження основних  фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:  

                                                  Мр = Фв + Фг                                                  (5)  

де  Фв - збитки  від  руйнування  та  пошкодження  основних  фондів  
        виробничого призначення;

          Фг - збитки  від  руйнування  та  пошкодження  основних фондів  
        невиробничого призначення;

 

А) Розрахунок  збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення .

     Загальні  збитки від руйнування та пошкодження  основних фондів виробничого   призначення  складаються   із  збитків від повного або  часткового руйнування і пошкодження   будівель, споруд,  корпусів, техніки,  обладнання  та  інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:

 

                                       Фв  =  S  ( дельта Р  x  Ка  ) - Лв ,                                      (6)

 

Фв  =  ((22%*38) x  0,1  ) – 5тис. грн = -2036 грн.

                

де дельта Р  -  зменшення  балансової  вартості  і-го виду основних фондів виробничого  призначення  внаслідок  повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних  коефіцієнтів індексації; 
          Ка  - коефіцієнт амортизації i-го  виду  основних фондів а виробничого призначення;

          Лв - ліквідаційна   вартість   одержаних  матеріалів   і  устаткування.

 

Б) Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження  основних фондів невиробничого призначення . Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла,  комунікацій, споруд та будівель допоміжного   призначення   тощо)   розраховуються   виходячи   із залишкової  балансової  вартості  зруйнованих  об'єктів  за  такою формулою:  

                                            Фг  =  S  ( дельта Р x  Ка  ) - Лв ,                                 (7)

Фг  =  (38 x  0,1  ) – 5 = -1200 грн.

                

де дельта Р  -  балансової  вартості  і-го виду основних фондів виробничого  призначення  внаслідок  повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; 
          Ка  - коефіцієнт амортизації i-го  виду  основних фондів а виробничого призначення;

          Лв - ліквідаційна   вартість   одержаних матеріалів   і устаткування;

 

Отже збитки від   руйнування   та   пошкодження  основних  фондів, знищення майна та продукції розраховуємо за формулою (5).

 

Мр = - 2036-1200 = -3236 тис. грн.

 

 

Згідно методиці оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМ України, постанова №175 від 15 лютого 2002 р, розрахунок збитків  від  не вироблення   продукції   внаслідок припинення   виробництва   (Мп)   окремо   у   даній  методиці  не розглядається,  тому що для їх визначення повинна  бути  проведена експертиза.  В  цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на  основі  середньорічних  обсягів   виробництва,   коли   термін вимушеного  припинення  виробництва  в  цілому  чи  окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний  період  (у  разі  сезонних  робіт  -  за  відповідний сезонний період).  Збитком у цьому разі буде  розмір  не отриманого прибутку  від  реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду.  Якщо виробництво здійснювалося частково,  збитком  стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

Тому у формулу (1) підставляємо розраховані дані:

З = 121660-3236 = 118 424 грн.

Отже загальний обсяг  збитків  від  наслідків НС дорівнює 118 426 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

За типом  зазначеної надзвичайної ситуації треба провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно – технічні та організаційні заходи з підвищення стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій. За вражаючий фактор, з якого треба проводити оцінку стійкості цеху, прийняти максимальне значення надмірного тиску, що виникає при даній надзвичайної ситуації.

Оцінку стійкості роботи цеху проводити з використанням  методичних рекомендацій для вивчення Цивільної оборони “Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях в прикладах і завданнях” видання друге виправлене і доповнене, укл. Авер’янов Ф.І, Чернігів, 2003р., “Практичні заняття з цивільної оборони.” Методичні рекомендації для студентів усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І, - Чернігів, 2004.- 107с.  і довідника Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. і інш. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989.

Таблиця 3 – Вихідні дані

	Номер варіанту
	11
Вид надзвичайної ситуації і її параметри	Землетрус інтенсивністю V1 балів
Тип будинку	Масивні промис. будинки з металевим каркасом і крановим обладн. Вантажн. 25 – 50 т.
Обладнання  цеху
Верстати	легкі
Трансформатори	немає
Електродвигуни потужністю до, квт	від 2 до 10 герметичні
Комунально  – енергетичні мережі:
Повітряні мережі електропостачання	низької напруги на дерев’яних опорах
Резервуари	залізобетонні
Трубопроводи	підземні сварні

 

Розвязання:

Землетруси е одним із найбільш грізних природних катастроф  по числу жертв, обсягу пошкоджень, по величині території, яку вони охоплюють  і по важкості захисту від них. Цьому сприяє і психологічний фактор: джерела землетрусів, які знаходяться в надрах землі, невидимі. Землетрус ударяє подібно блискавці і за кілька десятків секунд лишає за собою руйнування, спустошення і десятки тисяч загиблих. Незважаючи на зусилля сейсмологів, землетруси часто приходять неочікуване.

Половина людства живе в сейсмічно  – активних областях, тобто в  районах, де можливі руйнівні землетруси. В Україні найбільш небезпечними у сейсмічному відношенні е області  Закарпатська, Івано – Франківська, Чернівецька, Одеська та Республіка Крим. На території Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6 – 7 балів(за шкалою Ріхтера) в зонах Тячів – Сигет, Мукачеве – Свалява. Найбільш значні землетруси малі місце в Закарпатті в ХV111 столітті – 2 рази, Х1Х – 6 разів, у ХХ ст.. – 8 разів.

Прикарпаття відчуває вплив від  району Вранча (Румунія). В 1974 – 1976 роках  тут мали місце землетруси інтенсивністю 3 –5 балів. Потенційно – небезпечною  територією вважається також Буковина, де в період з 1950 до 1976 року виникло 4 землетруси інтенсивністю 5 – 6 балів. Сейсмонебезпечність Одеської області обумовлюється наявністю осередків землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1107 року до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7 –8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн.кв.км. Кримсько – Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Землетруси тут виникають на відстані 25 – 40 км. від узбережжя з інтенсивністю 8 –9 балів. Південне узбережжя Криму належить до дуже сейсмонебезпечного регіону. За останні 2 століття зареєстровано біля 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Руйнування будинків, споруд та інших  об’єктів при землетрусі залежить від інтенсивності енергії землетрусу на поверхні землі, яка вимірюється в балах по шкалі Ріхтера, від міцності об’єктів та тривалості дії землетрусу. В загальному випадку осередки ураження при землетрусі можна порівнювати з осередками ядерного ураження. У зв’язку з цим оцінка можливих масштабів і ступеня ураження при землетрусах може бути проведена аналогічно оцінки руйнування при ядерному вибуху. Різниця оцінці в тому, що як критерій дії землетрусу використовують не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну інтенсивність землетрусу в балах за шкалою Ріхтера.

 

Таблиця 3.1 Відповідність інтенсивності  землетрусу величіні надмірного тиску

Інтенсивність,  I в балах	V	V1	V11	V11	1X	X	X1
Значення надмірного тиску, кПа	10	20	30	40	50	60	70

 

Ступень руйнування визначають за таблицею 2.6 [1]

При відсутності в таблиці окремих  видів будинків і споруд ступень  їх руйнування можливо визначити  за таблицею ступенів руйнування елементів  об’єкту при різних значеннях  надмірного тиску ударної хвилі, кПа. При використанні таблиці орієнтовно можна приймати наступні значення надмірного тиску в залежності від інтенсивності землетрусу I (у балах):

 

Таблиця 3.2 – Ступені руйнування елементів об’єкта в залежності від інтенсивності землетрусу

№ пп	Характеристика будинків і споруд	Руйнування в залежності від інтенсивності, балів
		слабкі	середні			Великі		повні
1	Масивні промислові будинки  з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажністю 25 – 50 т.	V11 V111		V111- 1Х	1Х –   Х		Х –  Х11
2	Будинки з легким металевим каркасом і безкаркасної конструкції	V1 – V11		V11 – V111	V11 – 1Х		1Х –   Х11
3	Промислові будинки  з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30%	V1 – V11		V11 – V111	V11 – 1Х		1Х –   Х
4	Промислові будинки  з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням  стін і покрівлі	V1 – V11		V11 – V111	V11 – 1Х		1Х –   Х
5	Будинки із збірного залізобетону	V1 – V11		V11 – V111	–		V111 – Х1
6	Цегляні без каркасні виробничо – допоміжні будинки  з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно і багатоповерхові	V1 – V11		V11 – V111	V11 – 1Х		1Х –   Х1
7	Такі саме з перекриттям  з дерев’яних елементів одно - і багатоповерхові	V1		V1 – V11	V11 – V111		більш V111
8	Адміністративні багатоповерхові  будинки з металевим або залізобетонним каркасом	V11 V111		V111- 1Х	1Х –   Х		Х –  Х1
9	Цегляні малоповерхові  будинки (1–2 поверхи)	V1		V1 – V11	V11 – V111		V111 –1Х
10	Цегляні багатоповерхові  будинки (3 поверхи і більш)	V1		V1 – V11	V11 – V111		V111 –1Х
11	Складські цегляні будинки	V – V1		V1 – V111	V11 – 1Х		1Х –   Х
12	Трубопроводи на металевих  або залізобетонних естакадах	V11 V111		V111- 1Х	1Х –   Х		--

 

За таблицею 3.1 визначаємо величину надлишкового тиску, яка відповідає інтенсивності землетрусу V1 балів. D Р = 20 кПа.

По величіні інтенсивності визначаємо ступень руйнування тих будівель, які є в таблиці 3.2:

• Масивні промислові будинки з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажністю 25 – 50 т. -  отримають слабкі руйнування.
• Верстати легкі – отримають великі руйнування.
• Електродвигуни потужністю до, від 2 до 10 кВт герметичні -  слабкі руйнування.
• Повітряні мережі електропостачання низької напруги на деревягих опорах – також отримають слабкі руйнування
• Резервуари залізобетонні – слабкі руйнування
• Трубопроводи підземні зварні –взагалі не отримають ніяких пошкоджень.

З урахуванням того, що більшість  споруд об’єкту отримує слабкі руйнування (90 %) робимо висновок, що об’єкт отримує слабкий ступінь руйнування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. «Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», КМУ, постанова №175 від 15 лютого 2002 р.
2. Наказ МНС  № 98 від 23.02.2006 Про затвердження «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»
3. Цивільний захист. Методичні рекомендації та завдання для виконання розрахункової роботи. Для студентів економічного факультету. / Укл.Авер’янов Ф.І.- Чернігів: ЧДТУ, 2012.- 122с.
4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях у прикладах і завданнях. Методичній рекомендації до вивчення дисципліни “Цивільна Оборона” студентами факультетів електронних та інформаційних технологій та менеджменту і підприємництва. Видання друге доповнене та перероблене / Укладач Авер’янов Ф.І.- Чернігів: ЧДТУ, 2003.- 210с.
5. Цивільний захист. Тексти лекцій з курсу. Для студентів усіх спеціальностей/ Укл.Авер’янов Ф.І. - Чернігів: ЧДТУ, 2012р.- с.91
6. Практичні заняття з цивільної оборони. Методичні рекомендації для студентів усіх спеціальностей. Авер’янов Ф.І, - Чернігів, 2004.- 107с.
7. «Цивільний захист. Методичні вказівки для проведення практичних занять студентам усіх спеціальностей». Авер’янов Ф.І. – ЧДТУ, 2012