Рідке паливо
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Факультет Економічний
КАФЕДРА менеджмента, управління проектами і логістики
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: ТОВАРОЗНАВСТВО
Варіант № 7
Група: ЕПз-08-1
(шифр групи)
Виконала: Зав`ялова Т.А.
Залікова книжка 08008
Перевірила: Т.В. Котуранова
___________________ _______________
Дата подання роботи
___________________ _______________
Дата перевірки роботи підпис викладача
Дніпропетровськ - 2013
Кафедра менеджмента, маркетинга і управління проектами
Завдання
на виконання контрольної роботи з дисципліни
Товарознавство
(варіант 7 )
студенту групи ЕПз-08-1 Зав`ялова Т.А.
Завдання до основної частини: Рідке паливо
Викладач
к.е.н., доцент кафедри менеджменту Котуранова Т.В.
(Вчене звання,
посада)
Зміст
Вступ 4 стр
1. Класифікація рідкого палива і їх характеристика
2. Область застосування рідкого палива 8-9 стр
3. Зберігання і транспортування рідкого палива 9-10 стр
4. Сучасний стан галузі
й українських заводів заводів-
5. Основні напрямки розвитку нафтової галузі в Україні 12-14 стр
6. Практичне завдання:
6.1. Виконайте арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого «зчитування» коду сканером: 8300345001552.Визначте кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.
6.2. Визначте новизну (оновлення) асортименту в салоні-магазині.
6.3. Визначте коефіцієнт стійкості спортивних товарів.
6.4. Визначте коефіцієнт оптимального асортименту.
6.5. Визначте широту асортименту електротоварів.
Висновки 17 стр
Список використаної
літератури
18 стр
Вступ
Рідке паливо одержують,
головним чином, у результаті переробки
нафти — єдиного рідкого
Нафта як паливо безпосередньо майже не використовується, а переробляється в товарні нафтопродукти. Перед переробкою нафту направляють у газовідокремлювачі і виділяють попутний нафтовий газ, а потім очищують від інших домішок: відокремлюють розчинені гази, воду, мінеральні солі, а також механічні домішки — пісок і глину.
Основними способами одержання нафтопродуктів є пряма перегонка і крекінг. У процесі прямої перегонки нафта розділяється на окремі легкі фракції в залежності від температури кипіння і конденсації. Різні вуглеводні конденсуються при різних температурах: соляровий дистилят — приблизно при 350—300°С, газойлевий — при 300—250 °С, лігроїн — при 250—200°С, бензин — нижче 200 °С. Сконденсовані фракції (дистиляти) охолоджуються в теплообмінниках і водяних холодильниках та перетворюються в рідину.
- Класифікація рідкого палива і їх характеристика
З нафти виділяють різноманітні продукти. Спочатку від неї відокремлюють розчинені вуглеводні (переважно метан). Після відгону летучих вуглеводнів нафту нагрівають. Першими переходять у газоподібний стан і відганяються вуглеводні з невеликим числом атомів вуглецю в молекулі, що мають відносно низьку температуру кипіння. З підвищенням температури суміші переганяються вуглеводні з більш високою температурою кипіння. У такий спосіб можна зібрати окремі суміші (фракції) нафти. Найчастіше при такій перегонці одержують три основні фракції, що потім піддаються подальшому поділу. Основні фракції нафти наступні:
1Фракція, що збирається від 400 до 2000 С, - газолінова фракція бензинів – містить вуглеводні від З5Н12 до З11Н24. При подальшій перегонці виділеної фракції одержують: газолін (від 400 до 700 С), бензин (від 700 до 1200 С) – авіаційний, автомобільний і т.д.
- Лігроїнова фракція, що збирається в межах від 1500 до 2500 С, містить вуглеводні від З8Н18 до З14Н30.
- Гасова фракція включає вуглеводні від З12Н26 до З18Н38 з температурою кипіння від 1800 до 3000С.
- Газойль (вище 2750 С) – дизельне паливо.
- Мазут – залишок від перегонки. Містить вуглеводні з великим числом атомів вуглецю (до багатьох десятків) у молекулі. Мазут також розділяють на фракції:
- Солярові олії – дизельне паливо,
- Мастила (авіатракторні, авіаційні, індустріальні й ін.),
- Вазелін (основа для косметичних засобів і лік).
З деяких сортів нафти одержують парафін. Після відгону залишається гудрон.
Нафтове паливо за призначенням
підрозділяється на дві основні групи: моторне, або світле, що застосовується
для спалювання в двигунах, і котельно-пічне
(котельне, газотурбінне і побутове), яке
використовується для топок парових котлів,
промислових і побутових пічних установок.
Моторне паливо, залежно від виду двигуна,
у свою чергу поділяється на карбюраторне
і дизельне, що використовується в двигунах
внутрішнього згорання, і паливо для повітряно-реактивних
двигунів та ін. Показано на рис.1.
Бензин є одним з основних видів карбюраторного палива. Він являє собою суміш легких ароматичних, нафтенових і парафінових вуглеводнів. До складу бензину входять вуглець (85%) і водень (близько 15%), а також кисень, азот та сірка. Бензин — безбарвна чи трохи жовтувата рідина з характерним запахом, щільністю 0,7 — 0,8 г/см3. Температура його спалаху нижче — 40 °С, застигання нижче — 60 °С. Властивості автомобільних бензинів характеризуються теплотою згорання, детонаційною стійкістю, фракційним складом, хімічною стабільністю, вмістом сірки й інших шкідливих домішок.
Здатність палива протистояти детонаційному згоранню називається детонаційною стійкістю і характеризується октановим числом. Чим вище октанове число, тим більше може бути стиснута в циліндрі пальна суміш.
Октанове число ізооктану
Рис.1. Види і марки моторного палива
Дизельне паливо, як і бензин, являє собою суміш парафінових, нафтенових і ароматичних вуглеводів і є продуктом прямої перегонки нафти з додаванням (не більш 20%) компонентів каталітичного крекінгу. Щільність дизельного палива 0,79— 0,97 г/см3, температура спалаху 35—80°С, температура помутніння для літніх сортів не вище -5°С, а для зимових — від -25 до - 30°С. Температура застигання повинна бути на 5—10°С нижча температури помутніння. Дизельне паливо, на відміну від карбюраторного, містить більш важкі фракції вуглеводнів: гасові, газойлеві і солярові, які не схильні до детонації. Фізико-хімічні властивості дизельного палива характеризуються теплотою згорання, займистістю, фракційним складом і температурою спалаху, в'язкістю, температурою помутніння, початку кристалізації і застигання, вмістом сірки й інших шкідливих домішок. Для реактивних авіаційних двигунів як паливо використовується гас і лігроїн прямої перегонки нафти, а також газойлеві фракції дистилятів окремих нафт із продуктами вторинного походження і прямогонні дистиляти.
Один з основних показників якості дизельного палива є загорання, що характеризує здатність палива займатися без джерела запалювання й оцінюється цетановим числом. Цетановим числом називається умовна одиниця, чисельно рівна відсотку (по об'єму) цетану в суміші, що складається з цетану (займистість 100), а - метилнафталіну, який рівнозначний займистостості 0. Температура самозапалювання дизельного палива знижується зі збільшенням цетанового числа.
Мазутне паливо найбільш розповсюдженим видом котельно - пічного палива. Його одержують як у процесі прямої перегонки нафти, так і при крекінгу нафтопродуктів — це залишки після відгону з нафти бензину, гасу, фракцій дизельного палива. Найважливішими характеристиками мазуту є теплота згорання, в'язкість, температура застигання, щільність, температура спалаху, зольність, вміст сірки й інших домішок.
Основним показником якості мазуту при його маркіруванні є в'язкість, що визначає умови заповнення і зливу з ємкостей, транспортування по трубопроводах, подавання в топковий простір печей й т. ін. В'язкість мазуту залежить від температури, щільності, смолистості.
2. Область застосування рідкого палива
Лігроїн застосовується як пальне для тракторів.
Гас після очищення використовується як пальне для тракторів, реактивних літаків і ракет.
Парафін застосовують для виробництва сірників, свіч.
Гудрон, його широко застосовують у дорожнім будівництві.
Дизельне паливо застосовується в автотранспорті, водному та залізничному транспорті, сільськогосподарській техніці. Крім того, залишкове дизпаливо (або солярове масло) часто використовується як котельне паливо, в мастильно-охолоджуючих засобах при термічній обробці металів, а також для просочування шкір.
Щороку світовий ринок споживає
по кілька мільйонів тонн дизельного
палива. У Західній Європі дизпаливо
особливо популярне – адже при
заправці якісним дизельним паливом
і регулярному догляді
Мазут використовується на залізничному транспорті, у хімічній промисловості як сировина й в інших галузях народного господарства, а також для забезпечення населення, дрібних комунально- побутових і сільськогосподарських підприємств.
В кінці XIX століття бензин не знаходив кращого застосування, ніж антисептичний засіб (бензин продавався в аптеках) і палива для примусів. Найчастіше з нафти відганяли тільки гас, а все інше, включаючи бензин, або спалювали, або просто викидали. Однак з появою двигуна внутрішнього згоряння, що працює по циклу Отто, бензин став одним з головних продуктів нафтопереробки. Хоча в міру більш широкого розповсюдження дизельних двигунів на перший план виходить дизельне паливо завдяки вищому ККД цих двигунів. Бензин застосовується як паливо для карбюраторних і інжекторних двигунів, високо- ракетне паливо ( Синтин), при виробництві парафіну, як розчинник, як горючий матеріал, сировина для нафтохімії прямогонний бензин або бензин газовий стабільний (БГС).
3. Зберігання та транспортування рідкого палива
Рідке паливо відвантажується споживачам партіями, які супроводжуються єдиним документом (паспортом) про якість. У документі зазначається: найменування підприємства-постачальника, вид нафтопродукту, марка, номер партії і транспортної одиниці, а також показники якості даної продукції, нормовані встановленим стандартом, і результати випробування даного нафтопродукту. Рідке паливо перевозять усіма видами транспорту: трубопровідним, річковим, залізничним, автомобільним і, в особливих випадках, повітряним. На ємностях ставлять попереджувальні написи: «Вогненебезпечно», «Етиловий бензин» — для світлих нафтопродуктів і «Отрута» — для отрутних нафтопродуктів.
Приймання рідкого палива здійснюється за масою чи зважуванням за об'ємом і щільністю. При відсутності паспорта на паливо, що надійшло, вантажоодержувач зобов'язаний визначити його якість у лабораторії.
Для зберігання палива використовують металеві чи залізобетонні резервуари, горизонтальні чи вертикальні, підземного чи надземного типу. Заповнення резервуару повинно бути максимальним для зменшення витрат на випар. Заправлення повинно здійснюватись тільки закритим способом (через шланг).
Гарантійні терміни зберігання для автомобільного бензину і дизельного палива — 5 років, авіаційного бензину — 2 роки з дня виготовлення, а після закінчення цього терміну варто знову перевірити якість нафтопродукту на відповідність вимогам стандартів. Бензин, мазут та інші рідкі палива є вибухонебезпечними, легкозаймистими пальними рідинами, їхні пари отруйні для людини. Тому в місцях їхнього зберігання потрібно суворе дотримання правил безпеки. До роботи з рідким паливом допускаються тільки особи, що пройшли інструктаж з техніки безпеки. Нафтобази і склади повинні мати справну і безпечну електропроводку й бути обладнані необхідними засобами пожежогасіння, резервуари для зберігання повинні бути заземлені. На їх території категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем чи інструментом, що дає при ударі іскру. При низьких температурах в'язкість рідкого палива значно зростає, тому перекачування його з ємностей по трубопроводах вимагає підігріву.
4. Сучасний стан галузі й українських заводів заводів-виготовлювачів
Нафтовидобувна промисловість орієнтується на нафтові родовища суходолу і континентального шельфу. Нафтопереробна промисловість розміщується поблизу нафтопромислів, у портах ввозу сирої нафти або на трасах магістральних нафтопроводів. Газова промисловість розвивається на базі газових родовищ.
Для розвитку нафтової, нафтопереробної промисловостей необхідне устаткування, яке виробляють різні галузі машинобудування. На основі районів видобутку паливних ресурсів виникають населені пункти, так як розвиток цих промисловостей потребує певної кількості трудових ресурсів.
Трубопроводний транспорт
призначений для
Найбільший нафтопровід
"Дружба" є трансєвропейською
магістраллю і в межах України
має протяжність 680 км. Прокладено декілька
нафтопроводів з Росії до великих
НПЗ нашої держави в
На сьогодні Україна посідає 19 місце в світі з видобутку нафти при щорічному видобутку 3-4 млн. тонн. Потреби країни в нафті становлять 35-40 млн. тонн на рік. Забезпечуючи їх лише на 10% за рахунок власного видобутку, Україна залишиться імпортером нафти, навіть якщо справдяться найоптимістичніші прогнози щодо власного видобутку цих ресурсів.
Рівень технічної оснащеності
вітчизняних підприємств
Внаслідок низького рівня завантаження виробничих потужностей, собівартість української переробленої нафти є дуже високою. Україні необхідно вирішувати проблему із завантаженням виробничих потужностей нафтопереробних заводів.
Практика підтверджує, що собівартість нафти ВАТ «Укрнафта» як основного продукту, на якому, головним чином, ґрунтується грошовий потік компанії, значно перевищує собівартість 1 тонни нафти основних конкурентів в Україні - «Лукойл» та «ТНК».
Високорозвинуті країни приділяють велику увагу розвиткові нафтопереробної промисловості, поглибленню переробки нафти, енергозбереженню, поліпшенню екології й автоматизації нафтопереробних заводів (НПЗ). Інші постсоціалістичні країни, крім країн-членів СНД, створивши привабливий інвестиційний клімат, одержали від міжнародних організацій-донорів значні інвестиції і майже повністю закінчили реструктуризацію нафтопереробної промисловості.
5. Основні напрямки розвитку нафтової галузі в Україні
Серед нескінченної кількості проблем і пропозицій до їх розв'язання хотілося б зосередитися на найдієвіших і найбільш реальних шляхах розв'язання цієї проблематики.
Диверсифікація газо- та нафтопостачання:
1. Реструктуризація
2. Активна співпраця з іншими країнами Східної Європи (перш за все із Польщею) щодо зменшення залежності від поставок російського газу. Розробка "норвезького варіанту".
3. Збільшення питомої ваги насамперед каспійської нафти у споживанні Україною нафти.
Транспортна галузь:
1. Наповнення нафтопроводу
Одеса-Броди і терміналу "
2. Продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Гданську.
3. Недопущення будівництва
обхідної гілки Суходольна-Роді
4. Презентація України
державам Каспія як вигідного
партнера в транспортуванні
Інші пропозиції:
1. Приватизація НПЗ.
2. Розв'язання проблеми прав інвесторів.
3. Збільшити видобуток нафти і газу за рахунок Чорноморського шельфу.
Тепер варто вказати на загальні умови підвищення рівня конкурентоспроможності України у видобуванні, переробці і транспортуванні нафти і газу - це здобуття Україною незалежної сильної позиції як на ринку газу так і на ринку нафти. Реалізація вищенаведених проектів дозволить перш за все ефективно диверсифікувати постачання нафти і газу в Україну, забезпечити зростання транзитних потоків вуглеводневої сировини територією України. Важливим буде збільшення видобування сировини на території України. Чи не найважливішим здобутком буде те, що ми перестанемо "слухати" Росію, а почнемо з нею "розмовляти". І Росія припинить вести діалог "з позиції сили". І ніхто не зможе майже в односторонньому порядку заборонити експорт тієї чи іншої продукції нафтогазової галузі.
6. Практична частина
Приклад 6.1.
Умови.
Необхідно виконати арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого «зчитування» коду сканером: 8300345001552
Також, необхідно визначити кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.
Рішення.
Структура штрих-коду. Перші дві чи три цифри означають країну; наступна група цифр (4 або 5) відноситься до виготовлювача або власника товару, наступні цифри – банк даних про товар (кодують зведення, які включають найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.). Остання цифра – контрольне число.
Для перевірки штрих-коду треба виконати наступні обчислення:
- скласти цифри, що стоять на парних позиціях:
3+0+4+0+1+5=13;
- суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна);
13*3=39;
- скласти цифри, що стоять на непарних позиціях (крім останньої контрольної цифри):
8+0+3+5+0+5=21;
- скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:
39+21=60;
- визначити контрольне число, як різниці між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):
60-60=0.
Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольною, це означає, що товар вироблений поза законом.
В даному випадку розраховане число (0) незбігається з контрольною цифрою (2), це означає, що товар незаконний.
Приклад 6.2.
Умови.
Визначте новизну (оновлення) асортименту в салоні-магазині, якщо відома загальна кількість продукції (160 моделей), а надходження нових моделей становить 60.
Рішення.
Новизна (оновлення) асортименту – здатність набору товарів задовольняти потреби що змінилися за рахунок нових товарів.
Новизна товару характеризується дійсним оновленням – кількістю нових товарів в загальному переліку (Н) та ступеню оновлення (Кн.), яка виражається через відношення кількості нових товарів к загальній кількості найменувань товарів (або дійсної широти Шд).
Таким чином, для нашого прикладу, новизна оновлення асортименту дорівнює: (60/160)*100% = 37,5%.
Приклад 6.3.
Умови.
Визначте коефіцієнт стійкості спортивних товарів, якщо всього спортивних товарів є 25 найменувань, а після маркетингових досліджень встановлено, що стійким попитом користується лише 6 найменувань.
Рішення.
Коефіцієнт стійкості – відношення кількості видів, різновидів та найменувань товарів, які користуються стійким попитом у споживачів (У), к загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп (Шу).
Таким чином, коефіцієнт стійкості для нашого прикладу становить 24% ((6/25)*100%).
Приклад 6.4.
Умови.
Визначте коефіцієнт оптимального асортименту, якщо відомо, що витрати на проектування, розробку, виробництво, доведення асортименту до споживача становлять 28 тис. грн.., а корисний ефект за призначенням –
12 тис. грн.
Рішення.
Критерієм для відношення товарів к оптимальному може служити коефіцієнт оптимальності (Коп.), який розраховується для конкретного товару по формулі:
де: Еп – корисний ефект від споживання товару при його використанні споживачем по призначенню, грн.
З – витрати на проектування, розробку, виробництво, доведення до споживача, грн.
Корисний ефект представляє собою (Еп) вигоду, яку може одержати споживач при правильному використанні товару за відрахуванням витрат на його придбання, експлуатацію, зберігання, ремонт і утилізацію.
В нашому випадку, коефіцієнт оптимального асортименту зоставить:
(12 тис. / 28 тис.)*100% = 0, 43.
Приклад6. 5.
Умови.
Визначте широту асортименту електротоварів, якщо відомо, що весь товар у наявності становить 236 найменувань, а за каталогом на електротовари має бути 349.
Необхідно визначте широту асортименту купальних костюмів, якщо відомо, що весь товар купальників у наявності становить 116 найменувань, а за каталогом має бути 268.
Рішення.
Коефіцієнт широти (Кш) виражається як відношення дійсний кількості видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп к базовому.
де: Шд – широта дійсна;
Шб – широта базова (по стандарту, прейскуранту, каталогу).
Таким чином, коефіцієнт широти для нашого прикладу становить 67,6% ((236/349)*100%).
Висновки
Рідке паливо одержують,
головним чином, у результаті переробки
нафти — єдиного рідкого
Основними способами одержання нафтопродуктів є пряма перегонка і крекінг. У процесі прямої перегонки нафта розділяється на окремі легкі фракції в залежності від температури кипіння і конденсації.
Продукти нафтопереробки, що люди застосовують у повсякденному житті, увійшли у всі сфери життя. Це й бензин та дизпаливо для автомобілів, авіаційне паливо та паливо для техніки, мазут для ТЕС, гудрон для одержання асфальту, парафін та вазелін, моторні мастила тощо. Їхнє значення в нашому житті важко переоцінити.
Люди створили багато різних способів видобутку нафти, використовують різні види буріння шпар, розвідують нові родовища нафти, видобувають її і на землі, і під водою. Також освоєно багато різних видів переробки нафти, її очищення тощо.