Ринкова рівновага

Зміст

Вступ..................... ..................... ..................... ..................... ..................... .........2

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають………………..………....3
2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї  впливають..................... ...............9
3. Еластичність попиту і пропозиції………………………............................12
4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага…………………….....17
5. Висновки…………………………………………….....................................19
6. Література………………..................................……………….....................20

Вступ

Розуміння механізму  самоорганізації, саморозвитку і саморегулювання  економічної системи ґрунтується  насамперед на розумінні взаємодії  попиту й пропозиції. Саме характер цієї взаємодії визначає цілу низку економічних явищ і процесів як на рівні мікроекономіки, так і на макро- та мегарівнях. Як формуються ціни на товарному та ресурсному ринках? Чому, незважаючи на те, що ціна буханця українського хліба зросла за 90-ті роки у декілька разів, обсяг споживання його в Києві суттєво не змінився? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповідь, зрозумівши механізм взаємодії законів попиту і пропозиції.

При наявності  конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо  кількість благ, які споживачі   планують   купити,   перевищує   кількість   благ,   котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців змушена буде змінювати свої плани.

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають

Попит - це бажання і здатність  покупців купувати певні обсяги тих чи інших благ за певних цінах. Базою для виникнення попиту є потреби споживачів. Проте для задоволення цих потреб необхідні певні кошти. Тобто попит можна визначити як платоспроможну потребу споживачів у деяких благах. Тому вираз “платоспроможний попит” є суто публіцистичним штампом, а з економічної точки зору даний вираз є тавтологією, оскільки категорія “попит” передбачає наявність платоспроможності. Якщо попит є неплатоспроможним, то це не попит, а всього лише бажання.

Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за  допомогою табл. 1.

Таблиця 1.

Як бачимо, зменшення  ціни на 1 упаковку морозива зумовлює збільшення попиту на нього (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1).

Рисунок 1

Ні дані таблиці, ні крива індивідуального попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах  є ринковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту, якщо змінюватиметься ціна, а всі інші чинники залишатимуться незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Максимальну ринкову  ціну, за якою деякі споживачі ще згідні придбати дане благо, називають  ціною попиту. Певну кількість  блага, відповідну цій ціні називають величиною попиту. Між ринковою ціною блага і тією його величиною, на яку є попит, завжди існує певне співвідношення, і воно є оберненим. Зворотний взаємозв'язок між ціною та величиною попиту (чим більша ціна попиту, тим менша його величина, і навпаки) називають законом попиту.

Закон попиту стверджує, що на будь-якому ринку за інших рівних умов чим нижче ціна товару, тим більшу його кількість покупці хочуть і в змозі придбати.

Дію закону попиту (придбання більшої кількості товару за нижчої ціни) можна пояснити такими причинами:

• виходячи із здорового глузду: покупці схильні купувати більше товарів, якщо ціни на них знижуються і навпаки, висока ціна є бар’єром для покупця;
• дією принципу спадної граничної корисності товару: кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення споживачу, тому він купує додаткові одиниці лише за умов зниження ціни на товар;
• дією ефекту доходу і заміщення: ефект доходу проявляється в тому, що за нижчої ціни на товар зростає купівельна спроможність грошового доходу покупця (на ті ж само гроші можна придбати більшу кількість товару), а ефект заміщення призводить до того, що при зниженні ціни на товар він стає відносно дешевшим і його споживання зростає, «заміщуючи» більш дорогі товари.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит.

Індивідуальний  попит — це попит окремого споживача.

Ринковий  попит — це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем за різних цін.

Покажемо за допомогою табл. 2 зв'язок між індивідуальним і ринковим попитом.

Таблиця 2

Як видно  з рис. 2, між ринковим попитом  і ціною також існує обернена залежність.

Для побудови графіка  кривої ринкового попиту на основі додавання індивідуальних попитів (рис. 2) обмежимося одним значенням  ціни (морозиво коштує 2 грн).

1-й покупець      2-й покупець  3-й покупець

Рис.2 Графік кривої ринкового попиту, побудований на 

основі додавання кривих індивідуального  попиту

Функціональна залежність попиту від ціни виражається 

рівнянням:

QD = f(P),

де QD — величина попиту на товар; Р — ціна товару.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього. Що ж відбувається з кривою попиту, якщо змінюватимуться нецінові чинники?

Нецінові чинники  попиту:

• кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);
• доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);
• очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);
• ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;
• місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;
• кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають

Пропозиція — це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Тобто, це обсяг товарів (послуг), який продавці хочуть і можуть продати за існуючою ринковою ціною. Пропозиція, як і попит, залежить від ринкової ціни. Вона змінюється прямо-пропорційно до ціни: чим нижча ринкова ціна певного товару, тим менша кількість його пропонується, і навпаки. Таку залежність називають законом пропозиції. Отже, за незмінності всіх інших чинників, підвищення рівня ринкових цін дає можливість збільшити обсяг пропозиції певного товару чи послуги. Цю залежність демонструє крива пропозиції ВС (рис. 1).

Рис.1. Крива пропозиції товару

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною  і пропозицією товару. Зобразимо  його кривою пропозиції, яка позначається англійською літерою S. Для цього  на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції (Qs), а на осі ординат — ціну (Р). У таблиці ця залежність матиме такий вигляд (табл. 1).

                       Таблиця 1. Пропозиція морозива індивідуальним виробником (дані довільні)

Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього 

товару за певною ціною.

Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій

кривій попиту (рис. 2).

Рис.2. Графік кривої ринкової пропозиції

Як бачимо, крива  ринкової пропозиції SS дорівнює сумі кривих індивідуальних пропозицій . Рух будь-якої точки по кривій пропозиції S (рис. 2) відображає зміну обсягу пропозиції залежно від ціни. Так, рух по кривій від точки А до точки В показує зменшення обсягу 

пропозиції морозива з 1100 до 700 од., зумовлене зниженням ціни за 1 шт. з 5 до 4 грн. Зміни у самій пропозиції зміщують криву S праворуч або ліворуч. Це зумовлюється не зміною ціни, а неціновими чинниками (криві та на рис. 2). Зміщення кривої SS до означає збільшення пропозиції морозива, а зміщення кривої SS до — скорочення його пропозиції.

Розглянемо фактори, що зумовлюють зсув кривої SS.

Нецінові фактори  впливу на пропозицію:

Технологічний прогрес. Застосування нових технологій, наприклад, у виробництві морозива дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання ним корисних властивостей, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню пропозиції морозива на ринку, відтак крива SS зсувається праворуч.

Зміна цін на ресурси. Зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару. Тому крива пропозиції зсувається ліворуч.

Зміна цін на споріднені товари. Якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на морозиво залишається незмінною, то підприємець, що виробляє морозиво, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво морозива. При цьому крива SS зміститься ліворуч.

Зміни у бюджетно-податковій політиці. У випадку зростання ставки оподаткування крива SS (за інших однакових умов) зміститься ліворуч. Якщо ж зростатимуть трансферти бізнесу, крива SS зміститься праворуч.

Очікування підприємців. Оптимістичні очікування підприємців сприятимуть зсуву кривої SS праворуч, а песимістичні зумовлять її зміщення ліворуч.

На зсув кривої SS можуть впливати і зміни моди, і релігійні традиції (у піст, наприклад, зменшується споживання м'яса та м'ясних продуктів) тощо.

3. Еластичність попиту і пропозиції

Здатність однієї економічної змінної реагувати  на зміни, що відбулися в іншій  економічній змінній, називають еластичністю.

Коефіцієнт еластичності (Е) — міра реагування однієї змінної на зміни іншої, виражена як відношення процентних змін. Іншими словами, коефіцієнт еластичності — це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність.

Еластичність  попиту за ціною (ED ) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

де  — коефіцієнт еластичності попиту за ціною; Δ — зміна обсягу попиту; — первинний обсяг попиту; ΔР — приріст ціни; Р — первинна ціна.

Якщо зміна  ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %, то це свідчить про  наявність еластичного  попиту ( > 1).

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має  місце нееластичний попит ( < 1).

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну попиту на 1 %, то наявна одинична еластичність попиту ( = 1).

Якщо зміна ціни не впливає  на зміну обсягу попиту, має місце  абсолютно нееластичний попит ( = 0).

Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує абсолютно еластичний  попит ( → ∞).

На рис. 1 показано види попиту залежно від ступеня  еластичності за ціною.

Рис. 1. Види попиту за еластичністю

Для того щоб описати вплив чинників на еластичність попиту за ціною, слід розглянути структуру товарів за їхньою чутливістю до змін ціни. Для цього із загальної маси товарів треба виділити взаємозамінні товари (товари-субститути) і взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи).

Взаємозамінні товари — це товари, які здатні  задовольняти одну й ту ж саму потребу незалежно один від одного. 

Взаємодоповнюючі  товари — це такі товари, споживання

одного з  яких обов'язково потребує споживання інших.

Фактори, що впливають на цінову еластичність попиту

Значимість товару для споживача. Товари, без яких споживач не може обійтися, нееластичні за ціною. Товари першої необхідності нееластичні, а предмети розкошів —  еластичні.

Наявність і доступність  товарів-субститутів. Чим більша кількість товарів-субститутів доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки.

Значимість товарів-комплементів у загальній структурі споживання. Так, зростання цін на електроенергію може вплинути на скорочення споживчого попиту на електричні насоси більшою мірою, ніж на мастильні матеріали для насосів.

Фактор часу. У довгостроковому періоді попит на товари еластичніший, ніж у короткостроковому, з таких причин:

1. реакція споживачів на зміни цін товарів, споживання яких було традиційним і тривалим, потребує певного адаптаційного періоду. Наприклад, українська сім'я традиційно звикла споживати більше свинини, ніж м'яса птиці, тому переважання останнього у споживанні не може відбутися водночас, а здійснюватиметься поступово;
2. підприємець також не може миттєво відреагувати на  зростання ціни певного товару й запропонувати споживачам товари-субститути, оскільки налагодження виробництва товарів-замінників потребує певного часу;
3. довгострокова зміна ціни на товари, споживання яких займає значну частку в доході, потребує тривалого часу для пошуку альтернативного джерела. Наприклад, обмеження традиційного палива для теплових електростанцій та зростання ціни на нього змусило вдатися до використання палива для атомних електростанцій, що потребувало ґрунтовних наукових  досліджень.

Перехресна  еластичність попиту — це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні  супутнього товару В.

Коефіцієнт перехресної  еластичності попиту — це відношення відсоткової зміни попиту на товар А до  відсоткової зміни ціни товару В.

де  — перехресна еластичність попиту; Δ — зміна обсягу

попиту на товар A; Δ / 100 % — відсоткова зміна обсягу

попиту на товар А; Δ — зміна ціни на товар В; Δ / 100 % —

відсоткова  зміна ціни на товар В.

Еластичність  попиту за доходом 

Дослідження еластичності попиту за доходом вимагає  аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні та нижчі.

Нормальні товари — це товари, попит на які зростає в міру зростання доходів споживачів.

Нижчі товари — це товари, попит на які в міру зростання доходів споживачів зменшується (неякісні товари; послуги щодо ремонту одягу та взуття тощо).

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

де Δ — зміна обсягу попиту; ΔІ — зміна обсягу доходу; I — обсяг

доходу до його зміни.

Для нормальних товарів  > 0, для нижчих — < 0.

Еластичність  пропозиції — це чутливість пропозиції до змін, що відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок.

Цінова  еластичність пропозиції визначається як відношення відсоткової  зміни обсягу пропозиції до відсоткової  зміни ціни товару:

Оскільки крива  попиту має від'ємний нахил (зворотна залежність обсягу попиту від ціни), а крива пропозиції — додатний (пряма залежність), то й  коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції матимуть різні знаки. — від'ємний, — додатний.

На еластичність попиту впливають також фактор часу і взаємозамінність факторів виробництва.

4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки  споживачі готові купити,  називають ринковою рівновагою.

Рис. 1. Ринкова рівновага попиту і  пропозиції

Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна та  рівноважний обсяг попиту і пропозиції .

Рівноважна ціна — це ціна, за якої внаслідок дії конкурентних сил продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові купити. Якщо ціна підніметься вище  рівноважного рівня, тобто зміститься вгору до точки , то на ринку відбудуться такі зміни: обсяг попиту зменшиться, змістившись ліворуч від до , а пропозиція зросте від до . Утвориться надлишок запропонованих товарів, показаний горизонтально заштрихованого фігурою.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня, то попит  зросте від  до , а пропозиція зменшиться з до . Заштрихована вертикально фігура графічно зображає дефіцит товарів на ринку.

Для відновлення  рівноваги в першому випадку  ціна повинна знизитись, а в другому  — зрости і повернутися до рівня  ціни PN.

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і  загальну рівновагу ринку.

Якщо вся  система цін виявляється у  стані рівноваги,тоді настає загальна рівновага ринку.

Отже, стан і  часткової, і загальної рівноваги  є теоретичною абстракцією. У  реальному житті така економічна ситуація виникає лише подекуди і рівновага дуже швидко порушується. Однак розуміння механізму встановлення і порушення рівноваги має надзвичайно важливе значення для розуміння  закономірностей функціонування економічної системи, впливу на неї  економічної політики та коригування останньої.

5. Висновки

Ринок є механізмом взаємодії  основних мікроекономічних суб’єктів  – споживачів і фірм, завдяки  якому відбувається реалізація господарських  рішень та їх оптимізація. Основними ринковими змінними є попит, пропонування та ціна, які формують ринковий механізм саморегулювання.

Ціна рівноваги – це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнював обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.

За своєю природою ринковий механізм є механізмом ліквідації дефіцитів та надлишків. Урядове втручання в ринкове ціноутворення, відхилення цін від рівноважних призводить до розбалансування ринку. Запровадження податків чи надання субсидій ведуть до зміни параметрів рівноваги.

Побудова розвинутого  ринкового господарства - процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як природний, взаємопов'язаний з економічним  і соціальним прогресом суспільства.

Ринок – досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. -  631с.
2. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки: Навчальний посібник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - 478 с.3. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2005. — Розд. 7.
3. Курц X. Капитал, распределение, спрос: Пер. с англ. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1998.
4. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципи, проблеми и политика: В 2 т. — М.: Республика, 1992. — Т. 1.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 5-те вид. — К.: Знання-Прес, 2004.
6. Рузавін. Г.І. Основи ринкової економіки. М.: ЮНИТИ. 1996.
7. Хикс Дж.Р. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Под ред. P.M. Энтова. — М.: Прогресе: Универс, 1993.
8. Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. — М.: БЕК, 1994.