Розрахункова частина

Розрахункова частина

Завдання 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства. Графоаналітична модель оцінки потенціалу підприємств.

За допомогою існуючого алгоритму  графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»  дати оцінку потенціалу підприємства на якому ми проходили виробничу  практику, зробити та порівняти з  галузевою специфікою форми квадрату потенціалу підприємства.

Рішення

1. Вихідні дані подаємо у вигляді матриці (а_ij), тобто у таблиці, де в рядках записані номери показників (і = 1,2,3 … n), а в стовбцях назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3 … n).

2. Знайдемо суму місць:

Р_j = ∑a_ij*k_ч

Р_j1 = 2*1,4 + 4*1,3 + 2*1,15 + 1*1,1 + 1*1,15 + 5*1,1 + 2*1,2 = 25,05

Р_j2 = 2*1,15 + 2*1,2 + 1*1,2 + 1*1,1 + 2*1,15 + 2*1,3 = 11,9

Р_j3 = 5*1,2 + 1*1,2 + 4*1,1 + 1*1,2 + 1*1,15 + 1*1,15 = 15,1

Р_j4 = 5*1,15 + 3*1,2 + 4*1,1 + 3*1,25 + 2*1,05 + 4*1,2 + 4*1,1 + 2*1,2 + 4*1 + 5*1,1 + 3*1,25 + 3*1,15 = 47,9

3. Знаходимо довжину вектора, що створює квадрат потенціал:

4. Будуємо графік квадрат потенціалу. (Графік 1)

Висновок: Як видно із форми  квадрату у підприємства найбільше  розвинутий вектор менеджменту і  трішки уступає цьому вектор збуту, але низький фінансовий і на середньому рівні маркетинг. Тому підприємству необхідно підвищити потенціал  фінансовий за рахунок:

• збільшення рентабельності продаж;
• зниження термінів погашення дебіторської заборгованості;
• збільшення оборотності активів.

Завдання 2

Фірма виходить на ринок з новим товаром –  електрочайником «Люкс». Проаналізувавши  ситуацію, встановлено, що на даному регіональному  ринку «Люкс» буде конкурувати з  двома моделями – конкурентами: «Комфорт» та «Ідеал». Характеристики даних моделей наведені в таблиці 1.

Результати  досліджень дозволили сформулювати вимоги до ідеального електрочайника. Передусім, ідеальний електрочайник  має швидко кип’ятити воду, бути зручним та безпечним у користуванні, екологічним, з оригінальним модним дизайном, бути недорогим, середньої  потужності, легким, невеликих розмірів, з низьким рівнем шуму. Ціна виробу не має перевищувати 100 грн.

Необхідно оцінити конкурентоспроможність моделі «Люкс» порівняно з товарами-конкурентами та еталоном за допомогою інтегрального  показника конкурентоспроможності та розробити відповідні рекомендації щодо підвищення рівня показника  конкурентоспроможності даної моделі.

Розв’язання :

Таблиця 1 «Характеристики даних моделей»

1. Визначення переліку параметрів, за допомогою яких оцінюється конкурентоспроможність товару.

Виділяють такі групи параметрів:

• нормативні,
• технічні,
• економічні.

До нормативних і технічних відносять: швидкість кипіння, номінальна потужність, маса, ємність, рівень шуму.

До економічних відносять ціну.

2. Визначення відносної важливості кожного з параметрів:

• швидкість кипіння – 0,25;
• номінальна потужність -0,3;
• маса – 0,1;
• ємність – 0,2;
• рівень шуму-0,15.

3. Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспро- можності

Якщо зростання значення параметра  приводить до підвищення конкурентоспроможності товару, то користуємося формулою:

q = Пi / Пбаз

Якщо  зростання значення параметра приводить  до зниження конкурентоспроможності товару, то користуємося формулою:

q =  Пбаз /Пi,

де  q – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м     параметром,

Пi - значення і-го параметра виробу,

Пбаз – аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння.

До зростання значення параметра, що приводить до підвищення конкурентоспроможності товару належать:  швидкість кипіння, ємність, ціна.

До зниження значення параметра, що приводить до зниження конкурентоспроможності товару належать:

номінальна  потужність, маса, рівень шуму

Таблиця 2 « Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспроможності»

4. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами.

Він розраховується з урахуванням відносної важливості кожного параметра:

І_тп = ∑ qi * wi,

де  Ітп – груповий параметричний індекс за технічними показниками,

 wi – вагомість і-го параметричного індексу,

n – кількість технічних параметрів, за якими здійснюється оцінка конкурентоспроможності

Таблиця « Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспроможності з урахуванням коефіцієнта важливості»

I_тп (М1 і М2) = 0,183+0,258+0,077+0,26+0,161 = 0,939

I_тп (М1 і М3) = 0,143+0,27+0,091+0,2+0,147 = 0,851

5. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами:

І_нп = ∏ qi

Таблиця 4 «Оцінка параметрів в балах»

Розраховуємо  груповий показник за нормативними параметрами:

М1 = 3*3*3*1*2*3 = 162 балів

М2 = 2*1*1*3*3*2 = 36 балів

М3 = 1*2*2*2*1*1= 8 бала

М mах =3*3*3*3*3*3 = 729 балів

Наше  підприємство має 162 балів, серед конкурентів це найбільший результат. Відстань конкурента від нашого підприємства  дуже велика (162-36 = 126 балів). А в порівнянні з максимальним результатом різниця становить 729 – 162 = 567 балів.

6. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами:

I_ен = ∑weki * qj

I_ен (М1 і М2) = 1*90/85 = 1,06

I_eн (М1 і М3) = 1*118/85 = 1,39

7. Визначаємо інтегральний коефіцієнт  конкурентоспроможності:

К_iнт = І_тп/І_ен

К_інт (М1 і М2) = 0,939/1,06 = 0,89

К_інт (М1 і М3) = 0,851/1,39 = 0,61

Висновок: так як К_інт в першому та у другому випадку < 1 в обох порівняннях, то виріб підприємства «Люкс» вважається не конкурентоспроможнім. Тому прийняття рішення щодо виведення товару на ринок не доцільно, а визначення прогнозованої оцінки конкурентоспроможності товару зовсім не перспективне.

Завдання 3

Таблиця 1 «Вихідні дані»

При спільній діяльності підприємства виникає можливість зменшення умовно-постійних витрат на підприємствах. При об’єднанні перших двох підприємства, наприклад, А+Б і Г+Д, постійні витрати зменшуються на 5%, при наступних об’єднаннях ще на 3%. Розрахувати результати діяльності підприємств як окремо функціонуючих, так і при їх спільній діяльності, наприклад, у такій послідовності:

1) А+Б; Г+Д

2).А+Б+В+Г+Д

Проаналізувати  отримані результати.

Розв’язання:

1. Розраховуємо прибуток від окремої діяльності кожного підприємства:

      Прибуток А = (1050*0,3) – 312 = 3 тис.грн

      Прибуток Б = (1050*0,2) – 217 = -7 тис.грн

      Прибуток В = (1050*0,125) – 131 = 0,25

    Прибуток Г = (1050*0,175) – 179 = 4,75 тис.грн

      Прибуток Д = (1050*0,2) – 225 = -15 тис.грн

2. Розраховуємо прибуток від спільної діяльності:

• А+Б
• Г+Д
• А+Б+В+Г+Д

Розраховуємо прибуток від  А+Б:

Змінні витрати по А: 312*0,65 = 202,8 тис. грн.

Постійні витрати по А: 312*0,35 = 109,2 тис. грн.

Змінні витрати по Б: 217*0,41 = 88,9 тис. грн.

Постійні витрати по Б: 217*0,59 = 128,1 тис. грн.

Виручка від  А+Б: 1050*(0,3+0,2) = 525 тис. грн.

З змін. А+Б = 202,8 +88,9 = 291,7 тис. грн.

З пост. А+Б = 109,2 +128,1 = 237,3 тис. грн.

З пост. знизились на 5%:

0,95*237,3 = 225,44 тис. грн.

Прибуток А+Б = 525 – 291,7 – 225,44 = 7,86 тис. грн.

Підприємствa при спільній  діяльності працює краще, чим окремо. Це об’єднання дає додатковий прибуток підприємству А та виводить Б з збиткового виробництва.

Розраховуємо прибуток від Г+Д:

Змінні витрати по Г: 179*0,53 = 94,87 тис. грн.

  Постійні витрати  по Г: 179*0,47 = 84,13 тис. грн.

Змінні витрати по Д: 225*0,33 = 74,25 тис. грн.

Постійні витрати по Д: 225*0,67 = 150,75 тис. грн.

Виручка від Г+Д:  1050*(0,175+0,2) = 393,75 тис. грн.

З змін. Г+Д = 94,87 + 74,25 = 169,12 тис. грн.

З пост. Г+Д = 84,13+ 150,75 = 234,88 тис. грн.

З пост. знизились на 5%:

0,95*234,88 = 223,14 тис. грн.

Прибуток Г+Д = 393,75 – 169,12 – 223,14 = 1,49 тис. грн.

Підприємствa при спільній  діяльності працює краще, чим окремо.

Розраховуємо прибуток від А+Б+В+Г+Д:

Вир=1050 тис. грн.

   Змінні витрати  по А:             312*0,65 = 202,8 тис. грн.

  Змінні витрати по Б:        217* 0,41 = 88,9 тис. грн.

 Змінні витрати по В:         131* 0,56 = 73,36 тис. грн.

  Змінні витрати по Г:        179*0,53 = 94,87 тис. грн.

    Змінні витрати по Д:              225* 0,33 = 74,25 тис. грн.

               Постійні витрати по А:            312*0,35 = 109,2 тис. грн.

                              Постійні витрати по Б:           217*0,59 = 128,1 тис. грн.

Постійні витрати по В:           131*0,44 = 57,64 тис. грн.

 Постійні витрати по Г:     179*0,47 = 84,13 тис. грн.

                       Постійні витрати по Д:      225*0,67 = 150,75 тис. грн.

З змін заг. = 202,8+88,9+73,36+94,87+74,25 = 534,18 тис. грн..

З пост (А+Б+В) = (109,2+128,1+57,64)*0,97 = 286,09 тис. грн.

З пост (А+Б+В+Г) = (286,09+84,13)*0,97 = 359,11 тис. грн.

З пост (А+Б+В+Г+Д) = (359,11+150,75)*0,97=494,56 тис. грн.

Прибуток = 1050 – 534,18 – 494,56 = 21,26 тис. грн.

Висновок :  Підприємство Б і Д збиточне , а А, В і Г приносять прибуток. Об’єднання підприємств є вигідним, але найвигідніший являється об’єднання підприємств А, Б, В, Г, Д , так як прибуток дорівнює 21,26 тис.грн.

Спільна діяльність А і Б вигідна, так як прибуток дорівнює 7,86 тис. грн. Таким чином, підприємство Б, яке мало збиток у розмірі 7 тис. грн. при об’єднанні виграє.

Спільна діяльність Г і Д для обох підприємств є вигідною, прибуток = 1,49 тис. грн.

А спільна  діяльність усіх підприємств приводить  до прибутку у розмірі 21,26 тис. грн. Тому спільна діяльність підприємств є доцільною.

Завдання 4. Кадровий потенціал  підприємства: формування та оцінка

На рівень ефективності використання кадрового потенціалу підприємства значною мірою впливає ступінь  відповідності виконуваної роботи прихильності та запитам робітників, тобто привабливості їхньої праці, яка характеризується  такими показниками:

1. визначення роботи;
2. високим ступенем відповідальності;
3. можливостями кар’єрного зростання;
4. високим  рівнем доходів;
5. залежністю системи оплати праці від кінцевих результатів;
6. можливістю реалізації  творчого потенціалу;
7. можливостями розвитку професійних здібностей;
8. можливістю самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції;
9. складність праці.

Результати анкетного опитування робітників за перерахованими вище показниками  приведемо у вигляді таблиці. На основі результатів анкетного  опитування оцінимо в балах рівень привабливості праці на підприємстві, на якому я проходила виробничу  практику.

Таблиця 1 « Результати анкетного опитування»

1. Визначаємо загальну суму міст по кожній характеристиці, середню суму міст та проранжируємо ділові характеристики по величині середньої суми місць від мінімального до максимального:

Просумуємо чисельність  робітників, поставивши відповідну характеристику на 3 перших місця і на 3 останніх:

а) чисельність робітників, поставивши 3 лідируючих характеристики на 3 перших місця зіставить:

• складність праці –  6 чол.;
• високим ступенем відповідальності – 7 чол.;
• можливостями розвитку професійних здібностей – 7 чол.;

б) чисельність робітників, поставивши 3 останні характеристики на 3 останні місця:

• високим рівнем доходів – 8 чол.;
• можливістю реалізації творчого потенціалу – 9 чол.;
• можливостями кар’єрного зростання – 7  чол.

3.Загальна сума чоловік: 6+7+7+8+9+7= 44 чол.

4. Кількість можливих попадань в першу і останню трійку: 

15*6 = 90 раз

5. Визначимо коефіцієнт рівня задоволення роботою = 44/90 = 0,49
6. 0,49<0,5 (нормативне значення)

Висновок:  на підприємстві рівень кожної характеристики праці низький, що в цілому говорить про незадоволення працею співробітниками. Таким чином, на підприємстві рекомендується звернути увагу на покращення тих характеристик, котрі знаходяться на першому місті:

• високим ступенем відповідальності;
• можливостями розвитку професійних здібностей;
• складність праці.

Завдання 5

Розрахувати вартість гудвілу за 2 роки та проаналізувати його динаміку. Коефіцієнт капіталізації прийняти на рівні 28%. Середньоринкова доходність на активи становитиме 1,9 %. На основі вартості гудвілу розрахувати вартість бізнесу. Зробити висновки.

Розв’язання:

Метод надлишкового   прибутку   застосовується   для   оцінки   гудвілу   і передбачає виконання операцій у такій послідовності:

1. Визначення ринкової   вартості всіх активів підприємства.
2. Розрахунок скоректованого на нетипові доходи та витрати фактичного чистого прибутку.
3. Визначення середньо ринкової доходності на активи.
4. Розрахунок нормалізованого (очікуваного) прибутку за умов середньо ринкової доходності активів.
5. Розрахунок надлишкового прибутку як різниця скоректованого фактичного та нормалізованого прибутку.
6. Розрахунок вартості гудвілу за формулою:

Г = (П-Р*А)/k_кап,

де  Г – вартість гудвіла;

П - скоректований фактичний чистий прибуток підприємства;

Р - середньоринкова доходність на активи;

А - ринкова вартість активів;

k_кап – коефіцієнт капіталізації.

Ринкова вартість активів підприємства склала в 2009 році 11 370 тис. грн., а в 2010 році – 12 259 тис. грн. Зобов'язання за дані роки становили відповідно 959 тис. грн та 1889 тис. грн. Фактичний прибуток до оподаткування за 2009 та 2010 роки склав: 5841 тис. грн. та 5706 тис. грн., ставка податку на прибуток – 25%. 

Фактичний чистий прибуток дорівнює:

в 2009 році: 5841 *(1-0,25) = 4380,75 (тис. грн.);

в 2010 році: 5706*(1-0,25) = 4279,5 (тис. грн.).

Очікуваний чистий прибуток за умов середньо галузевої рентабельності власного капіталу становитиме:

в 2009 році: (11370 - 959)*0,019 = 197,8 (тис. грн.);

в 2010 році: (12259 - 1889)*0,019 = 197,03 (тис. грн.).

Таким чином, вартість гудвілу становитиме:

в 2009 році: Г = (4380,75 – 197,8)/0,28 = 14 939,1 тис. грн.;

в 2010 році: Г = (4279,5 – 197,03)/0,28 = 14 580,03 тис. грн.

Висновок: за 2010 рік вартість гудвіла знизилася на 97,6%. Це відбулося за рахунок скорочення фактичного чистого прибутку на 101,25 тис. грн. (97,7%).