Самостоятельная работа по «Країнознавству»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Навчально – науковий інститут економіки і права
Країнознавча характеристика Угорщини
САМОСТІЙНА РОБОТА
з дисципліни «Країнознавство»
Виконала
Студентка 1 курсу гр. 1-Т Шевченко
Напрям підготовки 6.140101 Анна
«Туризм» Сергіївна
денної форми навчання
Викладач:
доцент кафедри туризму і
готельно-ресторанної справи,
к. геогр. н., доцент В. І. Новикова
Черкаси 2013
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. Загальні відомості.....................
РОЗДІЛ 2. Географічне
положення.....................
РОЗДІЛ 3. Історія та політична
ситуація......................
РОЗДІЛ 4. Природа.......................
РОЗДІЛ 5. Народонаселення...............
РОЗДІЛ 6. Господарство..................
РОЗДІЛ 7. Культура......................
РОЗДІЛ 8. Проблеми та перспективи
розвитку......................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ....................
РОЗДІЛ 1. Загальні відомості.
Офіційна назва - Угорська Народна Республіка ( угор. Magyar Npkztrsasg ). Неофіційна назва - Угорщина.
Державний герб – являє собою розділений вертикально надвоє геральдичний щит. Права (для глядача ліва) частина щита розділена на вісім горизонтальних червоних і срібних смуг, що чергуються. У лівій частині щита в червоному полі срібний шестикінечний хрест, який стоїть на увінчаному золотою короною середньому з трьох зелених горбів (дане зображення є дещо зміненим гербом Словаччини, яка тривалий час входила до складу Угорщини). Щит увінчаний короною святого Стефана.
Герб Угорщини в сучасному вигляді затверджений 3 липня 1990 року.
Державний прапор Угорської Республіки складається з червоної, білої і зеленої горизонтальних смуг. Червоний колір символізує кров угорських патріотів, пролиту в боротьбі за незалежність Угорщини. Білий колір — символ етичної чистоти і благородства ідеалів угорського народу. Зелений колір — символ надії на краще майбутнє країни. Прапор в теперішньому вигляді існує з 1957.
Державний гімн - композиція «Himnusz», також відома за першим рядком як «Isten, áldd meg a magyart» («Боже, благослови угорців»). Автор слів — Ференц Кельчеї (Kölcsey Ferenc). Автор музики — Ференц Еркель (Erkel Ferenc).
Обдари, Господь, добром,
Нас, мадяр, завжди зберігай,
І в битві з ворогом
Угорцям руку простягни;
Розірви, доля, наш гніт,
Щастя дай, що кожен чекав,
За прийдешнє народ
І минуле страждав!
На верху святих Карпат
Предків Ти вів по шляхах,
Дав вітчизну, немов сад,
Бендегуза синам,
І, де Тиса мчить струменем,
Де потік Дунаю вод,
Там Арпада жив герой
І колір його зростає.
На рівнинах Кунша дар
У золотом зерні даєш,
Виноградний Ти нектар
Нам в гронах токайських ллєш.
Був не раз наш прапор побачимо
На турецьких фортецях,
Матьяш воїнством своїм
Вселяв у Відня страх.
Але, на жаль! наш гріх зберігаючи,
Гнів у грудях Тебе стискав,
І з хмар грозою вогню,
Карою він на нас впав,
І орди монгольської тьма.
Загальна площа — 93 030 км² (0,74% - вода), зокрема:
Сільгоспугіддя — 50 000 км²
Ліси — 18 000 км².
Не має виходу до моря.
Населення - 9 982 000 за переписом, що проводився в 2011р.
Угорщина – однонаціональна держава, 97 % населення складають угорці, які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на жодну з мов сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи уральської мовної сім’ї. Національні меншини – німці, румуни, словаки, цигани, серби, українці. Більшість населення – католики, є кальвіністи, лютерани та православні.
Середня тривалість життя чоловіків 69 років, жінок – 78 років. Щільність населення – 108,0 чол. на км2. 65 % населення мешкає в містах, найбільші з яких Будапешт (п’ята частина населення країни), Дебрецен, Мишкольц, Сегед і Печ.
Столиця – Будапешт. Регіон – Центральна Угорщина. Населеня - 1698106 за переписом у 2006 р. Площа міста – 525, 16 км².
Порт на Дунаї, значний транспортний вузол країни й важливий промисловий центр, що дає понад 35 % промислової продукції країни: машинобудування (в т.ч. автомобіле-, приладо- і тракторо-будування), електротехнічна, текстильна, хімічна, фармацевтична, гумова, швейна, поліграфічна, легка, харчова промисловість. Працює міжнародний аеропорт (Феріхедь). Саме в Будапешті вперше на території континентальної Європи почав працювати метрополітен.
Будапешт – найбільший культурний і науковий центр країни, тут працюють університет, Угорська академія наук, національний музей, музей образотворчих мистецтв, музична академія, театри.
Історично місто склалося з трьох поселень: Буди, Пешта й Обуди, які у 1873 р. об’єдналися в Будапешт після закінчення будівництва кількох мостів через Дунай. На місці Обуди знайдено сліди неолітичних поселень, є знахідки, що свідчать про присутність тут кельтів у ІІ – І ст. до н.е. На місці Буди й Обуди в І ст. було засновано римський Аквінкум у складі провінції Паннонія.
В межах міста Дунай утворює декілька островів. Один з них перетворено в парк з готелями, ресторанами, атракціонами тощо, на другому розташовано найбільше підприємство міста – Чепельський металообробний і машинобудівний комбінат. Береги Дунаю в межах міста зв’язують 8 мостів, 2 з яких залізничні.
У північній частині рівнини Альфельд в результаті злиття декількох невеликих сіл утворилося місто Дебрецен. Перші згадки про нього відносяться до 1235 р.
В місті отримали розвиток машинобудування та металообробка, хіміко-фармакологічна, харчовосмакова, швейна, меблева, шкіряна галузі промисловості, працює аеропорт, інститути атомних досліджень і фізики Сонця академії наук країни, університет та інші заклади науки й культури.
Державний устрій. Дата здобуття незалежності: 23 жовтня 1989 року.
Форма правління: парламентська республіка з багатопартійною системою та чітким розподілом повноважень між гілками влади.
Конституція: прийнята у 1949 році, внесено значну кількість змін та доповнень, особливо протягом 1989 та 1990 років.
Глава держави: Президент Пал Шмітт (з 29 червня 2010 р.). Обирається на 5 років з можливістю переобрання на другий термін.
Наступні вибори у 2015 р.
Законодавча влада: однопалатні Державні Збори, 386 депутатів обираються на 4 роки за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Голова – Ласло Ковер (Фідес-УГС).Представленість політичних партій: блок Фідес-Угорський громадянський союз–Християнська демократична народна партія (Фідес-УГС-ХДНП) – 263 мандати (2/3 більшість),Угорська соціалістична партія (УСП) – 59, право-радикальна партія „Правиця” (повна назва: „Правиця” - Рух за кращу Угорщину) – 47, партія „Політика може бути іншою” (ЛМП) – 16,а також 1 незалежний депутат. Наступні вибори у 2014 р.
Виконавча влада: Глава Уряду – Прем’єр-міністр Віктор Орбан (з 29 травня 2010 року). Президент за результатами парламентських виборів пропонує кандидатуру глави уряду парламенту, який обирає його таємним голосуванням. Міністрів призначає президент за поданням прем’єр-міністра. Міністр закордонних справ – Янош Мартоні (з 29 травня 2010 року).
Державна мова. Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейськог
(на Закарпатті).
В Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають більше 20% населення.
Багато угорців знають одну з іноземних мов - англійську, німецьку, російську.
Грошова одиниця Угорської Республіки – форинт (HUF)
Монети: по 5,10, 20, 50, 100, 200 форинтів. Банкноти: по 500,1000, 2000, 5000, 10000 і 20000 форинтів.
Історично 1 форинт = 100 філерам, проте, з 1999 філлер не має ходіння.
USD = 197,90 HUF
EUR = 269,68 HUF
Код валюти по ISO 4217 : HUF ( англ. Hungarian Forint ). Введено в обіг з 1 серпня 1946, після гіперінфляції 1945-46 рр.. (Колишня одиниця - пенге). Тоді співвідношення форинта до пенге було 1:4 10 29.
Назва валюти походить від
назви міста Флоренція, де з XIII століття чеканилася золота
монета, яка називається fiorino d'oro (золотий флорин). У 1857-1892 роках форинтом в Угорщині називалася австро-угорська вал
гульденом або австрійським флоринів.
Між 1868 і 1892 роками, у форинта була назва, що використовується в угорською мовою для валюти Австро-Угорської імперії, відомої на німецькій мові, як австро-угорський гульден або австрійський флорин. Він був розділений на 100 krajczar (krajcr в сучасному Угорською мовою).
Монети . У 1946 році були введені монети гідністю в 2, 10, 20 філлерів і 1, 2, 5 форинтів. Срібна монета в 5 форинтів була введена тільки в наступному році, але пізніше вона була вилучена з обігу. 5 і 50 філлерів були випущені в 1948 році. У 1967 році
монета 5 форинтів була відновлена, а потім були
введені монети 10 форинтів в 1971 році і 20 форинтів в 1982 році. У 1992 році була введена нова серія монет номіналом в
2, 5, 10, 20, 50 філерів, і 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 форинтів а також 200 і 500 форинтів з срібла. Виробництво монет в 2 і 5 філлеров припинилося в 1992 році, а в 1999 році філлери вийшли з обігу. У 1996 році біметалічна монета замінила монету в 100 форинтів 1992 року, так як остання була визнана занадто великий і незручною, і її можна було легко прийняти за 20 форинтові монету.
Срібні монети в 200/500 форинтів були зняті з виробництва в 1998 році (у зв'язку з тим що їх номінальна вартість стала дуже низькою порівняно з вартістю дорогоцінного металу), монети 1 і 2 форинта залишалися в обігу до 29 лютого 2008. [1] Сума загального обсягу покупок округлюється до найближчих 5 форинтів (0 або 5) при оплаті готівкою. [2] Нова монета в 200 форинтів [3] була введена замість банкноти 200 форинтів з 15 червня 2009 року.
Банкноти . У 1946 році, банкноти 10 і 100 форинтів були введені Magyar Nemzeti Bank (Угорським Національним Банком). Нова серія банкнот вищої якості (10, 20 і 100 форинтів) були введені в 1947-1948 роках. Банкнота 50 форинтів була додана в 1953 році, 500 форинтів були введені в 1970 році, а
потім 1000 форинтів в 1983, 5000 форинтів в 1991 році.
Повністю перероблена нова серія банкнот, що включає 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10000 і 20000 форинтів була введена поступово у період між 1997 і 2001 роками. Кожна банкнота зображує знаменитого угорського лідера чи політика на лицьовій стороні і місце або подія, пов'язана з ним на зворотному. Всі банкноти без водяних знаків, але містять вбудовані вертикальну смугу безпеки і підходять для слабозорих людей. 1000 форинтів і вище захищені голографічного захисною смугою загальний розмір якої становить 154 70 мм. Банкноти друкуються Hungarian Banknote Printing Corp. в Будапешті або Disgyőr Papermill в Мішкольці.
Пам'ятні банкноти були також введені в останній час: 1000 і 2000 форинтів на честь тисячоліття Угорщини (в 2000 році) та 500 форинтів до 50-річчя повстання 1956 року(в 2006).
РОЗДІЛ 2. Географічне положення.
Угорщина розташована в Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Максимальна відстань з півночі на південь - 268 км., зі сходу на захід - 528 км. Половину території країни займає Середньодунайська рівнина: всю східну частину - Алфельд (Велика низовина), а уздовж північно-західної ділянки кордону - Кишалфельд (Мала низовина). Межує на заході - зі Словенією (101 км), Австрією (366 км), на півночі - зі Словаччиною (676 км), на північному сході - з Україною (136 км), на сході - з Румунією (443 км), на півдні - з Сербією (166 км) і Хорватією (329 км). Головні річки країни - Дунай і Тиса. Гори протягнулися по діагоналі із заходу на схід. Вища точка Угорщини - гора Кекеш, 1014 м, знаходиться в матрайському масиві. Вся територія Угорщини розташована в басейні Дунаю, довжина якого складає 420 км. На північній ділянці, де Дунай тече із заходу на схід, він річка, по якій проходить кордон. Найбільше озеро країни і всієї Центральної Європи - Балатон (592 кв. км.), яке угорці називають "Угорським морем". Глибина озера в середньому 3 м. Південний берег піщаний, глибина зростає поступово, це ідеальні умови для купання.
Територія країни — переважно рівнинна. На заході до Угорщини заходять невисокі відроги Альп. їх найвища точка — г. Кекеш (1015 м). З півночі на південь Угорщину перетинає Дунай. Його русло пролягає широкою рівниною («пуштою»). Від Дунаю пушта відгалужується на схід у долину Тиси. На захід від Тиси — ліс Баконт, де ростуть переважно широколисті дерева. Озеро Балатон — найбільше за площею водного дзеркала озеро в Центральній Європі. Грунти Угорщини — дуже родючі.
Клімат країни — помірно континентальний.
Середня температура січня
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, лігніти, залізна й марганцева руди, мідь, боксити, уран, золото, каолін.
До складу ВВП країни сільське господарство дає 3,2 % вартості, проми-словість – 31,9 %, сфера послуг – 65 %. Зайнятість населення в галузях господарства відрізняється від цих показників: у сільському господарстві зайнято 20 %, промисловості – 35%, сфері послуг – 45 %. В країні існують сприятливі умови для ведення сільського господарства та гарні туристично-рекреаційні можливості.
Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ(1990), ЄС(2004), МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, ОЕСР)(1996), Міжнародне енергетичне агентство та інші.
РОЗДІЛ 3. Історія та політична ситуація.
У II ст. н. е. кельтські племена, що мешкали на території Угорщини, підкорила Римська імперія. Нинішня Угорщина знаходиться на території регіону, який входив у стародавні часи до римських провінцій Паннонія і Дакія. Цей регіон за середньовіччя захопили германські племена. В середині V ст. тут був центр імперії Аттіли, а з VI ст. —Аварського каганату. Згодом ці землі завоював імператор Карл І. Мадяри (угри) переселилися до країни з Поволжя близько 890 р. Відомо, що вже 895 р. країною, що нараховувала 108 родів, керував вибраний вождь Арпад, син Альмоша. Битва під Лехою (поблизу Ауґсбурга в 955 p.), в якій перемогу здобули німецькі війська, зупинила просування мадярів на захід. Християнство католицького обряду стали запроваджувати з 973 р. Королівство виникло за короля Іштвана І (997-1038 pp.), коли 25 грудня 1000 р. короля на престол благословив тодішній Римський Папа Сильвестр II. Упродовж майже двох з половиною століть Угорське королівство було самостійним. Монгольське нашестя 1240-1241 pp. розорило країну. Династія Арпадів припинила існування в 1301 р. У битви під Нікополісом 1396 р. король Сигізмунд (1387-1437 pp.) зазнав поразки від турків. У 1490 р. угорським престолом заволоділи Ягеллони. Габсбурги заявили про свої претензії на трон у 1516 р. У 1521 р. Туреччина розпочала війну проти Угорщини. 29 серпня 1526 р. молодий угорський король Лайош II (1516-1526 pp.) зазнав нищівної поразки від турків у битві під Могачем, де й загинув. Угорщину розділили між собою Габсбурги та Османська імперія; щоправда, Трансільванія при цьому зберегла незалежність. У 1686 р. австро-угорські війська визволили від турків усю країну. 21 лютого 1711 р. (після придушення повстання на чолі з Ференцом II Ракоці) Угорщина потрапила під правління Габсбурґів, яке тривало аж до 1918 р. Угорські націоналісти під керівництвом Лайоша Кошута в лютому 1848 р. підняли повстання. Основними вимогами повсталих були: надання Угорщині певної автономії та ліквідація кріпосного права. Австрія завдяки вторгненню російських військ 13 серпня 1849 р. відновила контроль над Угорщиною. Згодом, 21 грудня 1867 р. австрійці та угорці досягли компромісу, утворивши Австро-Угорщину («двоєдину монархію»). Після поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні встановилася демократична республіка. Австро-Угорську монархію було ліквідовано 11 листопада 1918 p., незалежність проголошено 13 листопада, Угорську Республіку — 16 листопада. 21-22 березня 1919 р. до влади доступилися комуністи, які проголосили Угорську Радянську Республіку. Протягом 133 днів 1919 р. при владі був комуністичний режим Бели Куна. 21 березня 1920 р. було відновлено монархічну конституцію і встановлено диктатуру регента Міклоша Горті, що тривала до 3 листопада 1944 р. Всі ці роки Угорщина була королівством без короля. Рішеннями Віденських арбітражів: 2 листопада 1938 р. — до Угорщини приєднали частину Словаччини (Верхню Угорщину) і частину Закарпатської України; 30 серпня 1940 р. — Північну Трансільванію. Угорщина 24 лютого 1939 р. стала учасницею «Антикомінтернівського пакту», а 20 листопада 1940 р. — Берлінського пакту. 16 березня 1939 р. Угорщина окупувала решту Закарпатської України, а в квітні 1941 р. — частину Воєводини. У Другій світовій війні Угорщина воювала на боці Німеччини. Угорські війська чинили опір Червоній армії, що наступала. М. Горті закликав мадярів захищати Будапешт так, як радянські війська захищали Сталінград, проте після 7-тижневої облоги його взяли 13 лютого 1945 р. Червона армія розпочала окупацію Угорщини 19 жовтня 1944 р. (тривала до 15 вересня 1947 p.). 21 грудня 1944 р. проголосили Угорську Державу. Республікою Угорщина знову стала 2 лютого 1946 р. Комуністи захопили владу на парламентських виборах у серпні 1947 р. 20 серпня 1949 р. вони прийняли нову конституцію і проголосили Угорську Народну Республіку. Було взято курс на широкомасштабну націоналізацію та індустріалізацію. Невдоволення населення комуністичним режимом вилилось у революцію 1956 р. (1 жовтня — 5 листопада), яку потопили в крові радянські війська. 7 листопада до влади доступився режим Яноша Кадара, який згодом став досить ліберальним, зробивши Угорщину «найвеселішим бараком» соціалістичного табору. Імре Надя, який очолював уряд Угорщини під час революції 1956 р. та заявив про вихід країни з Варшавського Договору, заарештували і 16 червня 1958 р. за вироком суду розстріляли. У 1989 р. вирок визнали незаконним, І. Надя реабілітували. І що цікаво: 1918 р. І. Надь, тоді молодий комуніст-інтернаціоналіст, брав участь у розстрілі царської сім'ї в Росії. Сталініст Матяш Ракоші — комуністичний лідер післявоєнної Угорщини з лютого 1945 p., жорстока політика якого спричинила революцію 1956 p., спокійно дожив у Москві майже до 80 років і помер там 5 лютого 1971 р. Щоправда, в серпні 1962 р. його виключили з Угорської соціалістичної робітничої партії. З 1968 р. Угорщина стала запроваджувати господарський розрахунок, який був найглибшим і найефективнішим серед країн соціалістичного табору. У 1988 р. в Угорщині відновилася демократія: 22 травня Яноша Кадара (помер 6 липня 1989 р.) заступив Каой Ґрос (помер 7 січня 1996 p.). З керівною роллю компартії покінчили 20 лютого 1989 р. З 23 жовтня 1989 р. країна має назву Угорська Республіка. У 1991 р. відбулася приватизація багатьох підприємств, радянські війська покинули країну 19 червня. До країни почали надходити іноземні інвестиції, утворюватися спільні з іноземцями підприємства. Але ці заходи не принесли бажаних результатів, і за результатами парламентських виборів, що відбулись у травні 1994 p., до влади прийшли соціалісти. Економічна ситуація у країні швидко міняється на краще. 12 березня 1999 р. вона вступила до НАТО. В 2004 Угорщина вступила до Європейського Союзу.
Народи. Угорці - народ середньоєвропейської раси великої європеоїдної раси. Самоназва мадьяри. Нині в Угорщині проживає близько 98 % угорців - титульної нації цієї країни. Загальна кількість угорців - 14,5 млн. чол.
Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи. На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895—896 роках під проводом Арпада через Карпати до Паннонії. Тут підкорили собі місцеве населення, головним чином слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й українські землі на південь від Карпат — Закарпаття.
Тип політичного режиму. За політичним ладом Угорщина парламентська республіка. Глава держави — президент, що обирається Державними зборами на п'ять років. Законодавчим органом країни є однопалатні Державні збори, що складаються із 386 депутатів і обираються терміном на чотири роки. За результатами парламентських виборів 1998 р. до влади прийшла національно-громадянська коаліція у складі трьох партій: Союз молодих демократів — Угорська громадянська партія (ФІДЕС-МПП, 148 депутатів); Незалежна партія дрібних підприємців (48 депутатів); Угорський демократичний форум (17 депутатів). Разом правляча коаліція має 213 місць у парламенті. Опозиція представлена двома партіями соціал-ліберального напрямку (158 місць у парламенті): Угорська соціалістична партія (134 депутати) та Союз вільних демократів (24 депутати). Решту депутатів становлять представники Угорської партії справедливості і життя (14 депутатів) та один незалежний депутат.
Виконавчим органом є Рада Міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Вона обирається Державними зборами і відповідальна перед ними.
Я́нош А́дер (угор. Áder János9 травня 1959 , Чорна) — угорський політик і юрист, колишній голова угорського парламенту, депутатЄвропарламенту, з 2 травня 2012 — президент Угорщини.
Внутрішня політика. Конституція гарантує громадянам рівність перед законом незалежно від їх статі, віросповідання або соціального положення, їх особисту недоторканність і захист у разі необгрунтованого арешту, а також свободу у виборі місця проживання. Далі, вона визнає економічні права, зокрема право на приватну власність, право на працю і обов’язок трудитися, свободу вибору професії і право на укладення колективного договору. У Конституції чітко визначається право на прагнення на щастя, на отримання оптимальної заробітної плати, справедливих компенсацій і право на захист приватного життя.
Зовнішня політика. З утворенням Угорської Республіки (жовтень 1989 р.) було відкрито кордони з країнами Заходу й започатковано процес інтеграції країни до європейських структур. У 1991 р. з території Угорщини було виведено війська СРСР. З першого лютого 1994 р. Угорщина — асоційований член Євросоюзу, причому, офіційний Будапешт постійно наполягав на прискоренні переговорного процесу щодо інтеграції до європейських структур. Безперечним зовнішньополітичним успіхом країни став її вступ до Північноатлантичного альянсу в березні 1999 р.
У дусі добросусідства розбудовувалися взаємовідносини між Україною і Угорщиною. Розвиткові співробітництва між обома країнами сприяли близькість поглядів стосовно шляхів вирішення багатьох міжнародних та регіональних проблем. Як відомо, в Україні проживає близько 160 тис. етнічних угорців, 5 тис. етнічних українців мешкають в Угорщині. Уже З грудня 1991 p., через два дні після проведення в Україні референдуму з питання незалежності, між нашими країнами було встановлено дипломатичні відносини, а 6 грудня Україна і Угорська Республіка уклали договір про добросусідство та співробітництво.
За роки незалежності зв'язки між двома країнами здійснювалися не лише на рівні президентів, парламентів та урядів, а й у людському спілкуванні. Динамічно розвиваються економічні відносини: у 2001 р. взаємний товарообмін досяг найвищого рівня за всі попередні роки і становив 640 млн доларів. Угорщина надавала великого значення розвиткові прикордонного співробітництва між двома країнами. У лютому 2002 p., під час візиту до України президента Угорщини Ф. Мадла, було підписано Конвенцію з комплексного протипаводкового облаштування басейну річки Тиса. У зв'язку з майбутнім вступом Угорщини до Євросоюзу перспективним є подальший розвиток двостороннього співробітництва в рамках відносин "Євросоюз — Вишеградська четвірка — Україна".
РОЗДІЛ 4. Природа.
Рельєф. Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150-200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) - "західних воріт" - утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120-180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500-800 м.
На півночі Середньодунайська низовина обмежена ланцюгом гір (висотою 800-1000 м), які відноситься до внутрішньої вулканічної зони Карпат так званої в Угорщині Північним середньогір'ям. На поверхні пагорбів Задунайського краю, Задунайського середньогір'я, відрогів Альп та Північного середньогір'я збереглися сліди багатьох стародавніх геоісторичних формувань. Широкі долини рік розчленовують середньогір'я на відособлені масиви: Бьоржьонь, Черхат, Матра (гора Кекеш, висотою 1015 м, найвища в Угорщині), Бюкк, Земплен, серед яких зустрічаються закарстовані вапнякові плато.
На північ від р. Шайо знаходиться велика сталактитова печера Агтелек. Велику частину правобережжя Дунаю займає Дунантуль - сильно розчленована рівнина (переважні висоти 150-200 м, найбільша з них - близько 300 м). Дунантуль пересічений смугою Средньоугорських гір, або Задунайського середньогір'я з платоподібними масивами: Баконь, Вертеш, Герече, Пилиш, Вишеград (переважні висоти від 400 до 700 м). У південно-східній частині Дунантуля уособлено піднімається масив Мечек (висотою до 682 м).
Усього в Угорщині на рівнини припадає 68%, на пагорби 30% і на середньогір'я 2% території.
Клімат. Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4°С. Середня річна температура 9-11°С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум - на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.
Внутрішні води. Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд - найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю - 2860 км).
Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю - Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.
З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі - Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.
Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.
Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон - найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина - 77 км, ширина - від 14 км, а площа - приблизно 598 кв. км. Балатон - мілководне озеро з середньою глибиною 3 м. Влітку вода в ньому прогрівається, досягаючи в середньому температури 26° С. Крім Балатону, в Задунайському краї є озеро Веленце, загальною площею26 кв. км, а поблизу західного кордону - озеро Фертьо, площею 82 кв. км. Південна частина озера повністю заросла очеретом. Істинний скарб країни - її гарячі джерела. В недрах Альфьольда на глибині 1-2 тис. метрів, знаходяться запаси мінеральних лікувальних вод різноманітного складу, які вміщують у собі величезну геотермічну енергію. Вони виникли у давнину як наслідок діючих вулканів.
Рослинність. У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою "порожня", або "пушта" (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300-400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження.
Тваринний світ. В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека. У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) - рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район - ряд гірських масивів (300-1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні - переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я - ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд - плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина - сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.
