Система органів, на які покладено обов’язок щодо контролю за повнотою, своєчасністю сплати податків та зборів
Питання №15
Система органів, на які покладено обов’язок щодо контролю за повнотою, своєчасністю сплати податків та зборів.
Громадянське суспільство не може успішно функціонувати та розвиватись без держави. Держава, в свою чергу, як організації публічної влади, неминучою умовою реалізації притаманних їй завдань і функцій передбачає наявність державних фінансів. Державні фінанси — це цілісна система суспільних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання завдань і функцій держави, а також забезпечення умов розширеного відтворення. Тобто фінансова діяльність держави зумовлена об'єктивною необхідністю і є процесом збирання, розподілу, перерозподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують практичне виконання функцій державою.
Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення
61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Абзац другий виключено.
61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, від 04.07.2013 р. N 404-VII)
ДПС України є центральним органом виконавчої влади, займає рівень міністерства в ієрархії державної влади. ЇЇ очолює голова ДПС, якого призначає Президент України за поданням прем’єр – міністра.
В структурі ДПС – є податкова міліція. Вона складається із спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями і здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, виконує оперативно – пошукову, кримінально – процесуальну та охоронну функції.
Створення податкової міліції стало необхідною умовою управляння податковою системою. Вона забезпечує економічну безпеку України.
Податкова міліція – це воєнізований, контролюючий, оперативно –розшуковий і водночас правоохоронний орган.
Правове положення податкової міліції визначається комплексом норм, які передбачають мету, завдання, принципи діяльності та функції підрозділів податкової міліції, її структуру, питання лінійної та функціональної підготовки.
У системі органів, що здійснюють мобілізацію коштів до централізованих фондів держави, податкові органи посідають головне місце, оскільки контролюють своєчасне і повне надходження основної частини податків і зборів, що сплачуються на території України. Важливою їх ознакою є їх представницький характер.
ДПС – це єдина централізована система органів, що входить до системи центральних органів державного управління і здійснює контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків та платежів та не залежать у своїй діяльності від інших державних органів.
Поняття та зміст податкового контролю.
Глава 5. ст. 61-62 ПКУ закріплюють правове регулювання поняття податкового контролю в Україні. А саме:
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 Податкового Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Податковий контроль здійснюється шляхом:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності
- перевірок та звірок
відповідно до вимог цього
Кодексу, а також перевірок щодо
дотримання законодавства, контроль
за дотриманням якого
Податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником соціально – економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.
Податковий контроль – це особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб’єктами (органи ДПС, та інші контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб’єктами , що забезпечують реалізацію податкового обов’язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
В його структурі діють:
а) об’єкт контролю;
б) форми і методи контролю;
в) документи контролю;
г) заходи податкового контролю та порядок їх здійснення.
Контроль є обов’язковим елементом будь якої галузі державного управління. Забезпечення режиму суворого додержання приписів норм податкового законодавства. Зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин є головною метою податкового контролю. Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних майнових інтересів та важливим чинником. Соціально – економічної стабільності держави її фінансової безпеки.
Чинне податкове законодавство визначає статус суб’єктів податкового контролю з урахуванням принципу розмежування їх компетенції. Згідно з п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами » перелік контролюючих органів включає органи , які наділені відповідною предметною компетенцією:
1) митні органи;
2) органи Пенсійного фонду;
3) органи фондів загальнообов’язкового державного страхування;
4) податкові органи.
Об’єктом податкового контролю слід вважати діяльність платників податків, податкових агентів, інших суб’єктів у процесі реалізації ними податкового обов’язку, а саме: правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, надання податкової звітності.
Податковий контроль здійснюється у конкретних формах, які мають обов’язкове законодавче закріплення:
Такими формами є :
- податкові перевірки;
- облік платників податків;
- оперативно – бухгалтерський облік податкових надходжень;
- Контроль за відповідністю
витрат фізичних осіб їх
Класифікація:
а) Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати:
- попередній (передує здійсненню
фінансово – господарської
- поточний (в процесі фінансово
– господарської діяльності
- наступний ( здійснюється
за підсумками звітного
б) Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти:
- документальний ;
- фактичний.
У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути:
а) камеральний (за місцем знаходження податкового органу);
б) виїзним (за місцезнаходженням платника податків або приміщень чи територій, відповідних об’єктів оподаткування).
Податкові перевірки, їх види та класифікація. Порядок оформлення їх результатів.
Основна форма податкового контролю – податкова перевірка . Саме ця форма є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Вона реалізовується шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що їх подають платники, з фактичними даними щодо їх фінансово – господарської діяльності.
Податкова перевірка являє собою діяльність податкових органів (або, у деяких випадках, аудиторських, громадських організацій) із аналізу й дослідження первинної облікової та звітної документації, пов’язаною зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки своєчасності й повної сплати податків і зборів, правильного ведення податкового обліку, обчислення сум податкових платежів, здійснення податкової звітності.
Об’єктом податкової перевірки є фінансово – господарська діяльність контрольованого суб’єкта – платника податків, що відображається у відповідних документах та електронних носіях.
Суб’єктами перевірок – є учасники контрольних податкових правовідносин , які мають відповідні права та обов’язки .
Ст. 75 ПКУ закріплює види перевірок та порядок їх проведення.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
а) Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
б) Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
в) Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Приклад проведення перевірки (гл. 8 ст. 77 ПКУ):
Порядок проведення документальних планових перевірок
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 Податкового Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 Податкового Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 Податкового Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 Податкового Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 Податкового Кодексу.
Контроль за нарахуванням та сплатою місцевих податків і зборів.
Перевіркою правильності розрахунків та вчасності сплати місцевих податків та зборів до бюджету займаютьсь працівники відділу оподаткування юридичних осіб, серед яких заступник начальника відділу та 2 старші державні податкові інспектори.
При перевірці працівники керуються наступними законодавчими актами: Конституцією України, Законом України „Про державну службу України”, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про систему оподаткування” ,“Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , Декретом КМУ “Про місцеві податки і збори” , наказами ДПА України та іншими нормативно правовими актами, шо стосуються даного питання.
Головною функцією відділу є організація та контролю за справлянням місцевих податків та платежів. Вона містить наступні основні процедури:
- автоматизована обробка податкової звітності, отриманої після реєстрації в канцелярії;
- здійснення заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету місцевих податків та платежів;
- підготовка пропозицій та вжиття заходів по розширенню бази оподаткування та кола платників;
- здіснення заходів по упередженню росту податкового боргу та робота з ним на першому етапі виникнення;
- визначення податкового зобов‘язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок податкової звітності;
- аналітична перевірка умов щодо правомірності використання платниками пільг;
- підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та несвоєчасну сплату платниками - місцевих, ресурсних та рентних платежів узгодженої суми податкового зобов’язання;
- передача списків платників, що не прозвітувались, до підрозділів податкового аудиту для проведення їх перевірок з метою визначення податкових зобов’язань;
- взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати місцевих, ресурсних і рентних платежів;
- своєчасний аналіз та прогнозування податкових надходжень;
- проведення масово – роз’яснювальної роботи серед платників податків.
Згідно Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” по податку з реклами та комунальному податку встановлена квартальна подача звітності, а по ринковому збору – помісячно.До місцевих податків і зборів, які справляються в МДПІ, належать:Комунальний податок: – справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово – дотаційних та сільськогосподарських підприємств; розмір дорівнює 10 відсоткам річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньооблікової чисельності працівників, за виключенням сумісників та працюючих за трудовою угодою.Податок з реклами – справляється з юридичних осіб та громадян, об'єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами, розрахунок подається щокварталу.
Законом України від 20.03.2003 р. №641 – ІУ “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” виключено з переліку місцевих податків і зборів готельний збір.
Ринковий збір – справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Розрахунок ринкового збору подається щомісячно, а оплата здійснюється подекадно. В МДПІ на обліку знаходяться 4 ринки, і розміри ринкового збору затверджуються місцевими органами самоврядування.
Крім того, здійснюється контроль за надходженням збору за парковку автотранспорту, збору за видачу ордера на квартиру, збору за право використання місцевої символіки, збору за право проведення кіно – і телезйомок, збору за видачу дозволу на розміщення об’єкту торгівлі, збір з власників собак.
Пільги по місцевим податкам та зборам встановлюють місцеві Ради народних депутатів (наприклад, рішенням міської ради від збору з власників собак звільняються власники собак – поводирів та службових собак. Згідно рішенням селищної ради від 17 травня 2006р. „Про внесення змін і доповнень до рішень міської ради по місцевих податках і зборах” було встановлено такі пільги по комунальному податку: підприємства, які використовують працю інвалідів та громадян віком до 18 років звільняються від сплати комунального податку у частині фонду оплати праці зазначених категорій працівників; від податку звільняються асоціації (об’єднання) органів місцевого самоврядування, до складу яких входить міська рада, а також підприємства, де інваліди або громадяни віком до 18 років становлять більш 50% від загальної чисельності працюючих). Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Список використаної літератури:
- Бескид Й. Вдосконалення бюджетного процесу /’Фінанси України’.- 1996. - № 9.
- Дж. Стрик Государственные финансы Канады/ пер. с англ. Общ. Ред. А.Л. Кудрина, В.Д. Дзгоева. М.: ОАО «НПО «Экономика», 2000.
- Єпіфанов А.О. Сало І.В., Дьяконова І.І. Бюджет і фінансова політика України: навч. посібн. для студентів екон. фак. ВУЗів/ -К.: Наукова думка, 1997.
- Іванов В. М. Бюджетна система: Конспект лекцій. 80 с.: іл. — Бібліогр.: с. 76-77.ї
- Кузьменко Н. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні (на прикладі Чернівецької області). /’Фінанси України’.- 1996. - № 9.
- Осипчук Л.Л. Организация исполнения государственного бюджета (экономико-правовой аспект): Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 160с.: ил. – Библиогр.: с.155.
- Слухай С. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин /’Фінанси України’.- 1996. - № 12.
- Фінансове право: підручник/ Алисов Е.А., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. и др. Рук. авт. кол. и отв. ред. Воронова Л.К. -Х.: Консум, 1998.
