Система освіти у В’єтнамі

Міністерство освіти і науки України

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім.. Т. Г. Шевченка

Індивідуальне

науково-дослідне завдання

з педагогіки на тему:

«Система освіти у В’єтнамі»

Підготувала:

Студентка 21-А групи

Токарчук Віра

Перевірила:

Кравець Л. М.

Кременець, 2011

План

Система шкіл у Соціалістичній Республіці В’єтнам.
Історія становлення сучасної системи освіти В’єтнаму. Початкові, середні та вищі школи.
Вища освіта у В’єтнамі. Найбільші вузи.
В'єтнамський національний інститут відкритого навчання.
Гуманітарна співпраця України з В’єтнамом.

В'єтнам - (Viet Nam), Соціалістична Республіка В'єтнам (СРВ), розташована на півострові Індокитай. Площа - 332 тис. км. кв. Населення близько 63 млн. чіл. (1987). Офіційна мова — в'єтнамська. Столиця — Ханой.

У 1956 р. Партія трудящих В'єтнаму поставила завдання - протягом трьох років навчити грамоті всі неграмотне населення республіки у віці від 12 до 50 років. Це завдання успішно виконане.

В даний час у В'єтнамі здійснено загальне початкове навчання рідною мовою; створена писемність у народів, що не мали її. У республіці введено єдину 10-річна загальноосвітня середня школа, яка має три ступені: перший ступінь - I-IV класи, друга - V-VII класи і третя VIII-Х класи. Розроблено нові програми, затверджені єдині навчальні плани.

У школах СРВ (Соціалістичної Республіки В’єтнам) навчання тісно пов'язане з продуктивною працею учнів. Кожна школа III ступеня має великий навчально-дослідну ділянку для землеробства й скотарства, де організовується робота учнів. При деяких школах створені також виробничі цехи: ковальський, столярний, слюсарний, швейний, робота в яких допомагає учням придбати політехнічні знання, глибше засвоїти основи наук, підготуватися до майбутніх робочих спеціальностях. Доходи від виробленої учнями продукції поповнюють фонди школи.

Фахівців середньої кваліфікації готують середні професійні школи.

У минулому у всьому Індокитаї було лише один вищий навчальний заклад - університет в Ханої. Викладання як в університеті, так і в середніх школах велося французькою мовою. В даний час в СРВ відкриті педагогічні, медичні інститути, інститути соціально-економічних наук, архітектурний інститут, вища юридична школа, агрономічні школи та інші спеціальні навчальні заклади. Ці навчальні заклади готують нову інтелігенцію: інженерів, агрономів, геологів, учителів, лікарів та інших фахівців - будівельників нового В'єтнаму.

У період французького колоніального режиму (1858- 1945) на територіях були 5-літні міські ( 3-літні сільські) початкові, 7-літні середні школи. Переважна більшість населення не мала можливості вчитися. У середньому на 1000 сіл доводилося 10 шкіл, на всі гірські райони — 1. Кількість тих що навчаються в початкових школах (сільських і міських) не перевищувало 1,5% населення, у середній школі — 0,026%. У єдиному вузі на всій території Індокитаю (куди входили В'єтнам, Лаос, Камбоджа) — Ханойському університеті (відкритий в 1918) навчалися одиниці в'єтнамців (в 1942 найвища чисельність студентів склала 1085 чоловік, у т.ч. 200 французів).

Після встановлення демократичного ладу (верес. 1945) основними завданнями були визнані ліквідація неграмотності, уведення рідної мови на всіх щаблях освіти, зміна змісту програми навчання й підручників. Уже у вересні було створене Управління з ліквідації неграмотності. До кін. 1958 неграмотність у рівнинних регіонах була повністю ліквідована. Уведені нові шкільні програми й підручники, навчання стало здійснюватися на рідній мові, у р-нах національних меншостей вжиті заходи по розширенню мережі шкіл і училищ. В 1947 відкритий інститут медицини й фармакології, в 1952 — інститут природних наук, в 1955 — суспільних наук, а також 8 проф.-тех. училищ. В 1956—60 було відкрито ще 9 інститутів і вищих шкіл і 65 проф.-тех. учбових закладів. В 1961 створена писемність, єдина для всіх народів. У результаті реформ 1950, 1951 і 1956 у Демократичній Республіці В'єтнам (ДРВ) уведена єдина 10-літня загальноосвітня школа, що складається з 3 щаблів: початкова школа (термін навчання 4 роки), неповна середня (3 року), повна середня (3 року). В 1964/65 навчальному році в загальноосвітніх школах навчалося 2,2 млн учнів (14,5% усього нас. країни). Для дітей малих народностей гірських р-нів були створені школи-інтернати з повним державним забезпеченням. До 1968 число, що вчаться гірських р-нів зросло в порівнянні з 1954 в 7 раз. Поряд з державними школами в ДРВ існували народні школи (1-й і 2-й щаблі), які утримувалися на засоби населення.

Після об'єднання країни (1975) була розгорнута робота з інтеграції різнорідних системи освіти, по переходу південновєтнамських шкіл і інших навчальних закладів на прийняті в північній частині В’єтнаму навчальні програми. В 1978 оголошено про ліквідацію в південних регіонах В’єтнаму неграмотності. По всій країні були створені 3-літні вищеосвітні курси. З 1979 усі підприємства країни почали відраховувати частину доходів для розширення й будівництва дитячих дошкільних установ і шкіл. В 1979 ухвалене рішення про проведення реформи системи освіти.

На початку 80-х рр. уведена єдина 12-літня загальноосвітня школа: початкова школа (5 років навчання), неповна середня школа ( 4 роки), повна середня (3 року). Сучасна система освіти включає установи дошкільного виховання дітей від 3 до 5 років, 12-літню загальноосвітню школу, середні спец. навчальні закладу, професійні училища, вузи. В 1985 різноманітними формами навчання було охоплено близько 16 млн. чол.. По даним ЮНЕСКО, до 1990 неграмотність знизилася до 12,4%. Керування освітою здійснюють Міністерство освіти. До 1945 було лише невелике число частин дитячих садів у містах. Їхні кола стали збільшуватися після проголошення ДРВ і об'єднання всієї країни. В 1961 почали створюватися однорічні підготовчі класи для дошкільників, потім - вони обов'язкові. В 1985 працювало близько 6,5 тис. дитячих дошкільних установ, у них було близько 1701,7 тис. дітей і 65,7 тис. вихователів, у підготовчих класах займалося близько 1 млн. дітей.

Загальна освіта здійснюється в 12-літній школі, що включає 2 щаблі: 1 — 5-й кл. і 6 — 12 кл. (навчання на 2-ому щаблі протягом 4 років дає неповне загальну освіту; наступне навчання протягом 3 років — повне середнє). Початкова і неповна середня освіта обов'язкова. Охоплення дітей початковою школою через важке економічне положення країни знизилося з 96% в 1980 до 85% в 1985. Середніми навчальними закладами в 1985 було охоплено близько 43% молоді відповідного віку. В 1987/88 навчальному році у початкових і середніх школах навчалося 12,5 млн. Професійна освіта дається в проф.-тех. училищах і технікумах, у які приймаються випускники неповної середньої школи. В 1976/ 1977 навчальному році було близько 200 порівн. проф.-тех. навчальних закладів, в 1988/89 — 300, у яких навчалося близько 116 тис. При великих промислових підприємствах є технічні училища. З 1957/58 навчального року почала створюватися система заочної й вечірньої (середнього й вищого) освіти. У 1984 у групах заочної освіти по програмі вузів навчалося 27,5 тис. чол., по програмі технікумів — 16 тис. чол. Крім того, у СРВ у широких масштабах здійснюється курсова підготовка робочих кадрів без відриву від виробництва на різних підприємствах і заводах (в 1982 було створено 1 тис. таких навчальних курсів). Більшу допомогу в справі підготовки кадрів середньої кваліфікації виявляв СРСР. Установи одержали розвиток із установленням нар. влади.

Система вищої освіти представлена університетами, інститутами, а також вищими школами й училищами (технічними й педагогічними). Строк навчання в університетах і інститутах 4—5 років, у вищих школах і училищах 3— 4 роки. В 1985/ 1986 навч. р. було 93 вузів, у яких навчалося 115 тис. студентів, працювало бл. 19 тис. викладачів.

Найбільші вузи (1988): Ханойський університет (заснований в 1918, реорганізовано в 1956; політехнічний інститут (засн. в 1955 за допомогою СРСР), 1-й і 2-й педагогічні інститути, мед. інститут, консерваторія (усе засн. в 1955), інститути нар. господарства (1956), зв'язку (1969), інженерії, транспорту (1968) — усе в Ханої. В 1975—77 знову відкрилися вузи на півдні країни: університет у Хошіміну, університет у г. Хюэ (Гуэ), університет у г. Кантхо (1966). В 1977/78 навчальному році були відкриті університет у м. Далат, політехн. інститут у м. Дананг.

В CССР в 1951—87 було підготовлено 25,3 тис. в'єтнамських фахівців, з яких 18 тис. одержали вищу освіту і бл. 2,7 тис. учений ступінь, у т.ч. бл. 120 чіл. — ступінь доктора наук. В 1981/82 навч. році в СРСР навчалося 4,6 тис. в'єтнамських студентів. Підготовка вчителів для початкових класів здійснюється в пед. училищах на базі 9-літньої школи, для середньої школи — у пед. інститутах, у пед. школах і на пед. факультетах університетів. В 1979/80 навч. році у СРВ діяло 143 пед. навчальних закладів, у яких навчалося 73,2 тис.

В країні введено обов'язкове п'ятирічне початкове навчання. У 1994/95 навчальному році контингент учнів шкіл усіх ступенів сягнув 14,6 млн. Проте в середині 1990-х років частка безграмотних на селі все ще становила 20%. Згідно з даними обстеження 1996 р., найбільш несприятливе становище спостерігається в провінціях дельти Меконгу, де не вміють читати і писати близько 2,8 млн осіб віком більше 10 років.

У 1994/95 академічному році чисельність студентів сягала 211 тис. У країні діють 102 вищих і середніх спеціальних навчальних заклади.

У В'єтнамі функціонує близько 300 науково-дослідних установ. Фундаментальними дослідженнями займаються у Національному центрі наукових досліджень і Національному центрі суспільних і гуманітарних наук, які мають мережу інститутів, відділів, лабораторій у Ханої, Хошіміні, Нячанзі, Далаті, Хайфоні. У Ханої знаходяться Національна бібліотека, бібліотека Інституту наукової інформації з суспільних наук, бібліотека Інституту ієрогліфічної писемності.

В'єтнамський національний інститут відкритого навчання

Активне застосування й розвиток методів дистанційного навчання у В'єтнамі розпочалося в 1968 році з відкриттям у Ханої заочного інституту для навчання менеджерів і директорів шкіл, коледжів й університетів.

В 1988 році цей університет був перетворений на В'єтнамський національний інститут відкритого навчання. Він пропонує програми на рівні після отримання середньої освіти, продовженого, професійного навчання й перепідготовки з електротехніки, металообробки, комп'ютерної техніки, економіки, маркетингу, лінгвістики тощо.

Сьогодні в університеті навчається більше 50000 студентів

Гуманітарна співпраця

До найбільш перспективних напрямів українсько-в’єтнамського культурно-гуманітарного співробітництва належить освіта. Взаємодія у галузі культури, спорту та обмінів між молодіжними організаціями є епізодичною, що зумовлено географічною віддаленістю та відсутністю необхідної фінансової державної підтримки таких контактів.

Параметри освітянського співробітництва визначаються Угодою між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і підготовки кадрів СРВ про співробітництво у галузі освіти і науки на 2003-2008 роки, яку було продовжено у 2009 році на наступний період.

Станом на лютий 2011 року у В’єтнамі навчається 10 українських студентів і аспірантів, в Україні - 1063 в’єтнамця.

У вересні 2008 року в Ханої перебувала делегація Міністерства освіти та науки України, до складу якої входили представники Луганського національного аграрного університету, Національної академії природоохоронного і курортного будівництва та Одеського національного політехнічного університету. В рамках візиту з метою популяризації освіти в Україні було проведено семінар-конференцію вищих навчальних закладів України. В ході переговорів з в`єтнамськими колегами було досягнуто домовленості щодо поглиблення співробітництва між двома країнами у цій сфері.

22 вересня 2010 року Посол України зустрівся з Міністром освіти та підготовки кадрів СРВ для обговорення перспектив співпраці між Україною і В‘єтнамом у сфері освіти. В якості основних напрямків для такого співробітництва було визначено активізацію обмінів студентами, аспірантами, викладачами та науковцями, створення спільних вищих навчальних закладів у В‘єтнамі, відкриття філій українських вищих навчальних закладів на базі в‘єтнамських інститутів, відкриття на базі лінгвістичних інститутів відділень української мови у В‘єтнамі та в‘єтнамської мови в Україні.

Численною і впливовою у СРВ є група колишніх випускників українських ВНЗ. Успішно діє Товариство дружби «В’єтнам-Україна», яке підтримує контакти з неформальними «регіональними» (київським, харківським, донецьким тощо) клубами (земляцтвами) випускників українських ВНЗ у В’єтнамі, заохочує зустрічі їхніх членів з викладачами, друзями в Україні, сприяє реалізації двосторонніх ділових ініціатив. У вересні 2009 року Україну відвідала представницька делегація Товариства на чолі з одним із його керівників Май Ха. В ході візиту, який включав відвідання Харкова та Києва, відбулося нагородження в’єтнамською урядовою нагородою «Орден дружби» ректорів Київського політехнічного інституту та Київського інституту цивільної авіації. Таким чином було відзначено значний внесок українських ВНЗ у підготовку національних кадрів для економіки СРВ.

У 2008 році за активного сприяння Посольства України у В’єтнамі працювала знімальна група програми «Подробиці» телеканалу «Інтер». Українські журналісти взяли низку інтерв’ю у представників в’єтнамської влади, ділових і громадських кіл, ветеранів, пересічних в’єтнамців. Їхні репортажі на українському телебаченні сприяли підвищенню обізнаності українців про сьогодення та потенціал В’єтнаму.

Варто відзначити організовані у 2009 і 2010 рр. візити до В’єтнаму громадян України – колишніх військовослужбовців, які брали участь у бойових діях на території країни та організовану за допомогою Посольства поїздку груп в`єтнамських дітей до МДЦ «Артек» для участі в міжнародному дитячому фестивалі «Змінимо світ на краще», що вдруге проходив влітку 2010 року. Вказані події, за сприяння Посольства, висвітлюються в місцевих ЗМІ та мають значний резонанс у в’єтнамському суспільстві, сприяючи формуванню позитивного іміджу України в країні перебування.

Крім того, за сприянням ПУ в СРВ, знімальна група в’єтнамського телебачення створила документальний фільм «В’єтнамські учні та їх українські вчителі», присвячений тематиці навчання в’єтнамських студентів в українських ВНЗ.

Посольство взяло активну участь у заходах, організованих в‘єтнамською стороною в рамках святкування 1000-ї річниці заснування м. Ханой. Зокрема, представники дипустанови взяли участь у міжнародній фотовиставці на тему „Ханой очима іноземців”. Крім того, співробітник посольства посів третє місце на міжнародному конкурсі на тему історичного та сучасного Ханою.