Системний підхід в логістичній концепції

     План

     Вступ………………………………………………………………………..3

     Системний підхід в логістичній концепції……………………………….4

     Особливість функціонування підсистеми закупівель під час використання концепції логістики…………………………………………….…9

     Висновок…………………………………………………………………..13

     Література…………………………………………………………………14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення  матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають  інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і  передачі інформації про пересування  товарно-матеріальних цінностей у  єдину систему, що повинно підвищити  ефективність роботи у кожній із цих  сфер і міжгалузеву ефективність.

     Мета  логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

     Відомі  дослідники у сфері логістики  Е.Мате та Д.Тискьє бачать мету логістики  «в оптимізації пропозиції продукції  компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача  в найбільш вигідних щодо загальної рентабельності умовах».

     Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення.

     Як  будь яка економічна система, логістична система має свою структуру і  зміст, що особливо яскраво виявляються на рівні мікрологістики.

     Незважаючи  на комплексність та єдину цілісність множини різнорідних складових, логістична система, проте, може бути умовно розділена на певні функціональні  області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. При  цьому транспортна логістика, власне кажучи, є складовою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб  підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ. 

     Системний підхід в логістичній концепції.

     Система погляду на те чи інше явище або  процес має назву концепція. Виходячи з цього система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації  постановчих процесів є концепцією логістики.

     Під матеріальним потоком розуміють  сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці  надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, крізь  канали розподілу доводяться до споживачів. Циркуляція охоплює надходження  матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову  операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і, нарешті, після закінчення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.

     Розгляд цих формально різнорідних, але  за змістом єдиних процесів як цілісного  комплексу відіграє важливу роль. Зрозуміло, що функції, які формують матеріальний потік промислового виробництва, технологічно пов’язані, а обумовлені ними витрати - економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на всі інші, а намагання знизити окремі витрати можуть призвести до більш високих сукупних витрат.

     Концептуальний  підхід до розвитку системи логістики  передбачає, що функції логістики  розглядають як дуже важливу підсистему загальнофірмової системи. Це означає, що створювати логістичні системи і  управляти ними слід виходячи із загальної мети - досягнення максимальної ефективності роботи всієї фірми.

     Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно позначитися на функціонуванні виробничо-диспетчерського  відділу, а перебої у роботі останнього, в свою чергу, дезорганізують діяльність збутового апарату. Бажання оптимізувати функціонування виробничих підрозділів  може призвести до перевантаження складів  одними видами продукції та несвоєчасного  забезпечення іншими. Низькі витрати  на транспортування коштуватимуть дуже дорого, якщо транспортна служба, намагаючись досягти цього, приносить у жертву швидкість і надійність постачання або якщо це вимагає спеціального надто дорогого пакування. Більш того, зниження транспортних витрат може стати причиною збільшення витрат на зберігання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналадку устаткування. Однак витрати на зберігання незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, зі зменшенням обсягу партії, витрати на зберігання знижуються, а витрати на переналадку збільшуються. Розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати.

     Ще  кілька років тому основні проблеми, якими займалися розробники логістичних  систем, поставали у галузі фізичних потоків товарів та сировини.

     Під інформаційним забезпеченням фізичного  логістичного процесу руху товарів  від постачальника до споживача  малася на увазі лише супроводжувальна інформація. Однак з розвитком  та поширенням логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більше почала відчуватися необхідність у  їх вдосконаленні й впровадженні у практику таких логістичних  інформаційних систем, які б давали змогу органічно поєднувати і  зводити в одне ціле усі логістичні субсистеми. Формування інформаційної системи - складний і багатоплановий процес, в якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення усієї логістичної системи у цілому. Нові завдання, що постають перед організаторами та керівниками виробництва у галузі втілення у життя логістичних принципів, викликають необхідність створення інформаційної інфраструктури, яка дає змогу збирати, обробляти і трансформувати інформацію, виходячи з конкретних потреб. Успішний процес функціонування передбачає ідентифікацію, стандартизацію джерел інформації, її обробку та передавання. Досягти цього можна шляхом створення комп’ютерної мережі виробництва.

     Інформаційне  забезпечення логістики потребує і  відповідного програмного забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з рівня субсистем  і закінчуючи фірмою в цілому, працювала  б як єдине ціле. Головне завдання в цьому напрямі - об’єднати всі підрозділи, створивши інфраструктури (комунікаційної та інформаційної системи). Це дасть змогу кожному суб’єкту, залученому до процесу, бути зв’язаним з будь-яким іншим суб’єктом загального виробничого процесу. Комунікаційна система має охоплювати всіх постачальників та замовників даного підприємства.

     Інформаційна  логістика дає нові можливості, завдяки яким вся необхідна інформація складається відповідно до розроблених нею принципів у чітку систему, основна функція якої - одержання, обробка та передавання необхідної інформації.

     Основні положення концепції логістики:

     1. Реалізація принципу системного підходу. Тобто оптимізація матеріального потоку може відбуватися як у межах всього підприємства, так і його окремих підрозділів. Однак досягти максимального ефекту можна лише оптимізувавши або сукупний матеріальний потік від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремі його значні ділянки. При цьому всі ланки матеріального ланцюжка, тобто всі елементи макрологістичних та мікрологістичних систем мають працювати як єдиний злагоджений механізм.

     2. Відмова від випуску універсального технологічного та піднімально-транспортного устаткування та використання обладнання, яке відповідало б конкретним завданням та умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання відповідного обладнання можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застосувати логістичний підхід до управління матеріальними потоками, необхідно мати високий рівень науково-технічного розвитку.

     3. Розвиток дрібносерійного виробництва, як вимагає ринок. При цьому необхідно щоб тривалість виробничого циклу від моменту придбання матеріальних ресурсів до відвантаження готової продукції споживачу була мінімальною. Тож слід скоротити час технологічної обробки матеріалів, а також усіх процесів пов’язаних із закупівлею сировини та матеріалів.

     4. Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально підготовлений персонал, який з необхідним ступенем відповідальності виконував би свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільну значущість діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об’єктивні передумови залучення до галузі кадрів, які володіють більш високим потенціалом праці. При цьому умови праці мають удосконалюватися адекватно.

     5. Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, що система підрахунку витрат виробництва та обігу дає змогу визначити витрати на логістику. Таким чином, з’являється важливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

     6. Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості різкого підвищення якості більшістю виробників продукції об’єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

     7. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що відбуваються у навколишньому середовищі, є важливим фактором стійкого становища на ринку.

     Діяльність  у галузі логістики має кінцеву  мету, яка дістала назву «Шість правил логістики»:

     1. Товар — за потребою.

     2. Якість товару — висока.

     3. Кількість — достатня.

     4. Час доставки — найзручніший.

     5. Місце доставки — куди потрібно.

     6. Витрати — мінімальні.

     Мета  логістичної діяльності досягається тоді, коли ці шість умов виконано, тобто коли потрібний товар високої якості, необхідної кількості, у найзручніший для замовника час буде доставлено у зазначене ним місце з мінімальними витратами.

     Концепція логістики передбачає такі напрями:

• формування господарчих зв’язків;
• визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;
• визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;
• оперативне регулювання поставок та перевезень;
• формування й управління надлишками;
• розвиток складського господарства;
• надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.

     Особливість функціонування підсистеми закупівель під час використання концепції  логістики.

     При виборі методу закупівлі враховують наступне. Гуртові закупівлі. Метод  передбачає постачання продукції великою  партією (гуртові закупівлі). Переваги цього методу:

     • нескладність оформления документів,

     • гарантія поставки всієї партії,

     • підвищенні торговельні знижки.

     До  недоліків гуртової закупівлі (або  закупівлі однією партією) від-носяться:

     • велика потреба в складських приміщеннях,

     • сповільнений обіг капіталу.

     Регулярні (періодичні) закупівлі. Зазначений метод  широко вико-ристовується при закупівлі  продукції, на яку є постійний  попит за ві-домостями котирувань. Вони містять такі дані:

     • повний список продукції;

     • наявність продукції на складі;

     • потрібна кількість продукції.

     Переваги, які може мати заклад при виборі цього методу:

     • прискорення оборотності капіталу,

     • зниження затрат на складування,

     • своєчасність поставок.

     Отримання товару за необхідністю. Цей метод подібний на регулярне постачання товарів, але характеризується деякими особливос-тями:

     • кількість товарів визначається кожей раз, коли робиться замовлення;

     • заклад для виконання замовлення кожей раз зв'язуються із по-стачальником і уточнює замовлення;

     • оплачується лише доставлена кількість  товару.

     Переваги  при виборі цього методу:

     • відсутність чітких обов'язків по закупівлі певної кількості,

     • прискорення обороту капіталу,

     • мінімум роботи для оформления документів.

     При виборі методу закупівлі необхідно враховувати терміни і умови зберігання продуктів, їх ціну та стабільність потреби у них, що залежить від попиту та потужності закладу.

     Одна  з тенденцій розвитку сучасного  ринку закладів ресторанного господарства полягає у тому, що вони прагнуть до мінімуму скоротити свої запаси товарів. Тобто виникає потреба у впровадженні в діяльність закладів ресторанного господарства логістичної системи постачань «точно в термін».

     Обсяг  закупівель матеріальних ресурсів. Розмір замовлення покриває тільки поточну потребу. Закупівля здійснюється дрібними партіями з частими постачаннями. Закупівля здійснюється великими партіями з не-частими постачаннями.

     Постачальники розглядаються  як  партнери. Відносини тільки з надійними постачальниками.  Співробітництво тривале і будується на довгострокових   контрактах. Невелика  кількість  постачальників  як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція вибір  способу транспортування. Основна мета - забезпечен-ня   надійності  дотримання строків доставки. Графік доставки складає заклад ресторанного господарства. Основна мета - забезпечення низької ціни на транспортування. Графік доставки складає постачальник.

     Якість  продукції мета - відсутність дефектів продукції. Процес приймального контролю якості в закладах скорочений або взагалі  відсутній.  Цю  функцію бере на себе постачальник. Допускається невелика кількість дефектів (до 2 %). Контроль якості здійснюється закладом, який несе за нього відповідальність

     Для впровадження у практику логістичної системи «точно в термін» необхідні певні передумови:

     А) у сферг відносин з по начальниками:

     • пошук близько розташованих постачальників;

     • перехід на тривалі господарські зв'язки;

     • пролонгація договірних відносин з  перевіреними постачальниками;

     • стимулювання постачальників для впровадження системи «точно в термін» у  відносинах з їхніми постачальниками;

     • підтримка бізнесу постачальників за рахунок довгострокового планування і гарантії закупок;

     • концентрація віддалених постачальників;

     • установления закупівельних цін  на рівні, що задовольняє обидві сторони;

     • організація безпаперового інформаційного обміну;

     • підтримка стабільної швидкості  закупок, узгодженої із швидкіс-тю виробництва  або споживання;

     • забезпечення можливості частих поставок малими партіями;

     • змінний розмір окремої поставки при фіксованому обсязі поставок за контрактом;

     • стимулювання постачальників за готовність упакувати або реалі-зовувати товари в необхідній кількості;

     В) у сфері якості продукції, що постачаеться:

     • тісний взаємозв'язок персоналу, відповідального  за якість у по-стачальника і закладах ресторанного господарства;

     • гарантія заданого рівня якості постачальниками.

     Г) у сфері відвантаження:

     • складання і чітке дотримання розкладу руху вантажів;

     • використання постійних і перевірених  перевізників;

     • укладання довгострокових контрактів на комплексне логістичне обслуговування, яке включає транспортування  і складування.

     Для підприємств, які використовують систему  «точно в термін» характерно:

     • стабільний випуск продукції;

     • часті поставки невеликими партіями;

     • поставки на основі довготривалих замовлень;

     • мінімальний об'єм супроводжуючої документації;

     • об'єм інформації по поставкам фіксований для всього об'єму, але може змінюватися  від однієї поставки до другої;

     • відсутність поставок продукції  з надлишком або дефіцитом;

     • поставщиків орієнтують на використання стандартно! тари і упаковки.

     Використання  системи «точно в термін» дозволяє отримати такі результати:

• скоротити витрати на утримання запасів;
• забезпечити якість випускаємої продукції;
• зменшити складські потужності;
• скоротити складські витрати;
• спростити процедури узгодження поставок.

     Досвід  показує, що стратегія «точно в термін» не є універсальною і застосовується не завжди. її реалізацію стримують такі важ-ливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання та оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії за-лежить також від кількості та територіальної дислокації постачаль-ників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов'язань. Тому величезні витрати, пов'язані з реалізацією методу закупівель «точно у термін», ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв'язків.

     За  умов створення оптових фірм, які  обслуговували б заклади ресторанного господарства, можна оптимізувати товари на складах так,, щоб запобігти ризикові затримки або відмовлення щодо поставки товарів у зв'язку із їх відсутністю на складі. Гарантія своєчасної поставки повинна розглядатися оптовими фірмами як один із основних критеріїв якості. 

     Висновок

     Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує  інтеграційні функції. Тому незалежно  від виду логістичної системи  до її глобальних завдань відносять:

     - створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

     - стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

     - постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

     - досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

     Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі  здійснюється у зворотному до виробничого  процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вхідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого  процесу подаються вхідні матеріали  або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає проти потоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції  до постачання матеріалів та інших  придбаних товарів виробничого  споживання.

     Однак принцип інформаційного протипотоку  не означає, що збут і виробництво  пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентноздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Прямий вплив постачання здійснює на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім  джерелом інформації про ринок конкуруючих  матеріалів і можливості постачальників. 
 

     Список  використаної літератури:

     1. Кальченко А. Г. Логістика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008.

     2. Модель и методы теории логистики  / Под ред. проф. В. С. Лукинского. – СПб.: Питер, 2008.

     3. Неруш Ю. М. Логистик: Учебник  для вузов. – 3-е изд., перераб.  и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007.

     4. Николайчук В. Е. Логистика.  – СПб: Питер, 2008.

     5. Пономарьова Ю. В. Логістика:  Навчальний посібник: Вид. 2-ге., перероб.  та доп. – К.: Центр навчальної  літератури, 2008.

     6. Гаджинский А. М. Основы логистики. – М.: ИВЦ «Маркетинг». 2009.

     7. Голиков Е. А. Макркетинг и  логистика: Учеб. Пособие.- М.: Издат.  дом. «Дашков и Ю», 2009.

     8. Залманова М. Е. Логистика.- Саратов:  СТТУ. 2009.

     9. Крикавский Е.Логістика підприємств:  Навч. Посіб.- К.: Кордон, 2007.

     10. Логистика: Учеб. Пособие / Под ред. Б. Аникина.- М.: ИНФРА-М,2008.

     11. Новиков О.А., Уваров С. А. Коммерческая  логистика- СПб.: Питер,2008.

     12. Пурлик В. М. Рынок инвестиционных  товаров и логистика.- М.: Изд-во  Междунар. ун-та бизнеса и управление,2008.