Складська логістика: поняття, основні завдання та функції

Зміст

1. Складська логістика: поняття, основні завдання та функції…………….3
2. Задача №1…………………………………………………………………..12

     Потреба в продукції підприємства складає 125000одн./рік. Витрати на замовлення складають 120 грн.. Витрати на зберігання одиниці запасу складають 40% його вартості. Підприємство має можливість купувати продукцію зі знижками:

• Замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю;
• Замовлення більше 1000 одиниць – за ціною 60грн. за одиницю.

     Розрахуйте  оптимальний розмір замовлення з  урахуванням оптових знижок.

3. Задача №2 ……………………………………………………………….…14

    Підприємство  виробляє три види продукції. У наступному році необхідно виготовити: продукції виду «А» - 150 одиниць, «Б» - 230 одиниць, «В» - 420 одиниць. Визначте обсяги закупівлі матеріальних ресурсів на наступний рік за таких умов:

     а) для вироблення одиниці виду «А»  необхідно 200кг. тонколистової сталі  товщиною 2 мм і 20кг. Фарби ГТФ- 115;

     б) для вироблення одиниці продукції  «Б» потрібно 150кг. тонколистової  сталі товщиною 2 мм і 10кг. полістиролу  і 10м. проводу товщиною 1,5 мм;

     в) для вироблення одиниці продукції  типу «В» необхідно 20кг. полістиролу  і 5м. проводу товщиною 1,5 мм;

     г) для ремонтно-експлуатаційних робіт  потрібно 800 кг. тонколистової сталі  товщиною 2 мм і 200кг. Фарби ГТФ- 115.

ґ) для  дослідницької роботи слід придбати 100кг. полістиролу;

     д) залишки матеріалів на початок і  кінець наступного року становлять по:    тонколистової сталі товщиною 2 мм відповідно 300 і 450 кг.,

     полістиролу – 300кг. і 320 кг.

     фарби ПФ-250 – 80 і 50 кг.,

     проводу товщиною 1,5мм – 97 і 100м. 
 

1. Складська логістика: поняття; основні завдання та функції.

   Будь-якій фірмі чи будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організовувати зберігання необхідно тому, що цикл виробництва і споживання рідко збігаються. Виробництво багатьох сільськогосподарських товарів є сезонним, хоч попит на них існує постійно. Організація складського зберігання продукції дає змогу уникнути цих суперечностей. Раціональна організація складського господарства безпосередньо впливає на економіку підприємств, оскільки втрати матеріалів під час зберігання, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та складські операції збільшують собівартість продукції.

   Потреба у зберіганні товару до моменту його продажу зумовлена:

   а) наявністю широкого контингенту  споживачів, витратами багатьох видів  матеріальних ресурсів;

   б) недостатністю складського товарообороту  деяких видів продукції виробничо-технічного призначення;

   в) збільшенням мінімальних норм транзитного  відвантаження, що призводить до зростання  запасів засобів виробництва  у суспільному господарстві;

   г) подальшим розвитком засобів  виробництва;

   д) впровадженням прогресивних форм обслуговування споживачів з боку постачальницько-збутових організацій;

   є) підвищенням техніко-організаційного  рівня баз та складів і зниженням  завдяки цьому собівартості складських переробок вантажу, що створює реальні  можливості для зниження складських націнок та скорочення розриву між  транзитними та складськими формами  зберігання.

   Фірма повинна вирішити питання щодо необхідної для неї кількості пунктів  зберігання. Чим більше, таких пунктів, тим швидше можна доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. Рішення щодо кількості пунктів зберігання треба приймати, пов'язуючи між собою проблеми сервісу та витрат на розподіл. Одні фірми зберігають частину товарного запасу на самому підприємстві або недалеко від нього, а інші - на складах у різних частинах країни. Фірма може мати власні склади або орендувати місце на складах громадського користування. Можливості контролю значно виші, коли фірма має власні склади. Однак при цьому склади зв'язують капітал, а на потребу змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко. З іншого боку, склади громадського користування не тільки стягують платню за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги (огляд, пакування, відвантаження товару, оформлення рахунків-фактур). Користуючись послугами складів громадського користування, фірма має широкий вибір як місць зберігання, так і типів складських приміщень. Фірми користуються складами тривалого зберігання і транзитними. На складах тривалого зберігання товар перебуває протягом середнього або тривалого відрізка часу. На транзитні склади надходять товари від різних підприємств та постачальників, і їх якомога швидше відвантажують до місць призначення.

   Технічна  політика в умовах ринкової економіки  має бути спрямована на підвищення рівня механізації та автоматизації  складських процесів і приведення Їх у відповідність з рівнем розвитку основного виробництва промислових підприємств.

   Старі багатоповерхові склади з тихохідними  вантажопідйомниками та неефективною системою вантажно-розвантажувальних  робіт не можуть конкурувати з  новими одноповерховими автоматизованими складами, що обладнані сучасними  системами вантажопереробки і працюють під контролем центральної ЕОМ. Поряд з автоматизацією складських операцій потрібно: впроваджувати нові види машин та обладнання; підвищеної потужності; використовувати прогресивні  будівельні матеріали й конструкції  при зведенні об'єктів; удосконалювати об'єкти з урахуванням досягнень  вітчизняного та зарубіжного досвіду  проектування.

   Рішення щодо кількості товарно-матеріальних запасів — ще одна проблема у сфері логістики, яка впливає на задоволення потреб споживачів. Тому тим, хто діє на ринку, хотілося б, щоб фірма мала запаси товару, достатні для негайного виконання усіх замовлень клієнтів. Однак зберігання таких великих запасів для фірми є нерентабельним, У міру підвищення сервісу для клієнтів витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів стрімко зростають. Керівництво має бути обізнаним у тому, достатньо чи недостатньо зростають збут і прибутки, для того щоб виправдати збільшення кількості товарних запасів. Тільки після цього воно може прийняти рішення щодо доцільності замовлення додаткових партій товару і визначити їх кількість.

   У системі логістики розрізняють запаси у виробництві, страхові та сезонні. Запаси у виробництві поділяються на запаси, необхідні безпосередньо для виробництва, і транспортні, тобто ті, що створюються при транспортуванні ресурсів. Страхові запаси необхідні для того, щоб вирівняти коливання попиту. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тоді, коли рівень їх спадає до або нижче тих обсягів, які визначають необхідність поновлення замовлень ресурсу відповідно до встановлених норм. Сезонні запаси потрібні для задоволення попиту, що виникає в обумовлений період. У міжсезонний період у такому разі спостерігається зменшення кількості запасів, а при підвищенні попиту - зростання. Кількість запасів при використанні концепції логістики залежить від часу їх поповнення, транспортної моделі надійності обслуговування, витрат на складську обробку запасів.

   Склади  виконують дві основні функції залежно від угод, що планується досягти-економічні та сервісні, їх можна відобразити за допомогою таблиці:

                                                                   Таблиця 1.

                        Основні функції складів

   Отже, складування – логістична операція щодо утримання запасів учасниками логістичного каналу та забезпечення цілісності запасів, оптимального їх розміщення, обліку, постійного оновлення та безпечних  методів роботи.

   Логістика складування – галузь логістики, що займається питаннями розробки методів  організації складського господарства,системи  закупівель, прийняття, розміщення, обліку товарів та управління запасами з  метою мінімізації витрат, пов’язаних зі складуванням та переробкою товарів.

   Склад є як складна система, так і  складова інтегрована частина логістичного ланцюга, яка формує основні вимоги до системи складування, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, формує основи розробки системи складування.

   Процес  організації ефективного складського  господарства включає наступні етапи, які включає наступні етапи, які  включають як формування логістичної  системи складів, так і формування логістичних систем окремих складів:

• визначення необхідності створення власного складу;
• визначення місця розташування складів та їх розмірів;
• вибір типу складу;
• проектування логістичної системи складу;
• визначення оптимальної кількості складів.

     Рішення щодо створення складу приймається  виходячи з того, на скільки оптимального сполучені вхідні, внутрішні та вихідні  потоки логістичної системи.

     Вибір типу складу передбачає вибір між  власним складом, складом колективного користування або контрактним складом  та ведеться на основі економічних  розрахунків з урахуванням логістичних  рекомендацій.

     Оптимальна  кількість складів та їх географічне  розміщення визначається місцезнаходженням споживачів та виробників, а також особливостями товарів. Кількість складів логістичної системи здійснює суттєвий вплив на логістичні витрати та рівень сервісу.

     Якщо  ж розглядати розміщення складів  то існує лише три різновиди:

1. Поряд із споживачами.

Метою є забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів.

2. Поряд з місцями вироблення товарів.

Метою є забезпечення формування великих  партій продукції для клієнтів.

3. Проміжне розміщення.

Використовується  за достатньо рівномірної віддаленості виробників та клієнтів.

Організовується складська система за двома типами:

1. З декількох однотипних складів;
2. Один великий центральний склад та група менш потужних складів, що отримують товари з центрального та обслуговують свої регіони.

Склад обробляє три види потоків:

• вхідні ,полягають в розвантаженні та прийманні вантажів;
• внутрішні, полягають в розміщенні, зберіганні, відбиранні, комплектуванні та упакуванні відправлень;
• вихідні – завантаження на транспортні засоби.

     Взагалі систему складування розглядають  як сукупність техніко-економічної, функціональної підсистем та підсистеми, що здійснює підтримку логістичного процесу, це можна зобразити в вигляді  таблиці(табл.. №2).

                                                                                                   Таблиця 2

     Підсистеми  системи складування 

Відповідно  до цього управління складською системою здійснюється за трьома напрямками:

• управління надходженням товарів. Передбачає забезпечення запасами, контроль поставок, організація транспортних засобів, що здійснюють доставку на склад, контроль якості;
• управління внутрішньо складськими операціями;
• управління збутом товарів. Передбачає оформлення та експедирування, організація транспортних засобів, що здійснюють доставку одержувачам, контроль за виконанням замовлень, інформаційне та інші види обслуговування одержувача.

     Отже, склади є одним із найважливіших  елементів логістичної системи. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.

Класифікація  складів:

1. За розмірами складів:

• невеликі (загальна площа в декілька сотень кв.м);

• склади - гіганти (в сотні тисяч кв. м).

2. За конструктивними ознаками:

• закриті (розміщені в окремих приміщеннях);
• напівзакриті;
• відкриті.

3. За характером діяльності:

• матеріальні (постачальницькі) склади;
• внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові);
• збутові.

4. За формою власності:

• колективного користування;
• індивідуального користування.

5. За призначенням вантажів:

• склади продукції виробничо-технічного призначення;
• склади товарів народного споживання.

6. За ступенем автоматизації:

• немеханізовані;
• комплексно-механізовані;
• автоматизовані;
• автоматичні.

7. За можливістю доставки та вивозу вантажу:

• пристанційні або портові;
• прирейкові;
• глибинні.

8. За видом та характером матеріальних цінностей, що зберігаються на складі:

• спеціалізовані;
• змішані або універсальні.

     До  основних функцій складів належать такі:

     1. Перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту.

     2. Приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей.

     3.Транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій для декількох замовників, до повного завантаження транспортного засобу.

     4. Надання різноманітних послуг: підготовка  товарів для продажу (фасування  продукції, заповнення контейнерів,  розпакування, перепакування та  ін.); контроль за функціонуванням  пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції,  необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних  послуг та ін.

     Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу, що перебуває. Вихідний потік зумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній потік пов'язаний з необхідністю переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (наприклад, партій) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.

     Складська логістика охоплює всі основні  функціональні сфери, що пов'язані  з організацією руху матеріальних потоків  на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів .

     Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:

     1) операції, що спрямовані на координацію роботи служби закупівлі;

     2) операції, що безпосередньо пов'язані  з переробкою вантажів та оформленням  необхідних документів (розвантаження,  внутрішньоскладське транспортування, складування, комплектація, комісіонування замовлень, транспортування та експедирування замовлень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);

     3) операції, що направлені на координацію роботи служби продажу.

     Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:

1. проводити раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;
2. ефективно використовувати простір складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;
3. використовувати універсальне обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;
4. мінімізувати маршрути внутрішньо складського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;
5. здійснювати уніфікацію партій відвантажень та використовувати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;
6. максимально використовувати можливості інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.

     Іноді резерви раціональної організації  логістичного процесу (навіть і незначні), полягають у простих речах: розчистці  загромаджених проходів, покращенні системи освітлення, наукової організації  робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися, а надалі використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.

     Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

     Вибір раціональної системи складування  повинен здійснюватись у такій  послідовності:

• визначення місця складу у логістичному ланцюжку та виділення його функцій;
• визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
• визначення мети та завдань щодо розробки системи складування;
• вибір елементів кожної складської підсистеми;
• створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;
• здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
• проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіанту;
• здійснення альтернативного вибору раціонального варіанту.

     Для обслуговування складів використовують різноманітні підйомно-транспортні  машини і механізми, їх вибір тісно  пов'язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик  самих технологічних засобів  і загальної спрямованості технічної  оснащеності складу.

     Вибір складу проводиться за простим співставленням прибутку та витрат. А при проектуванні логістичної системи склад потрібен лише тоді, коли створює переваги сервісу, або призводить до зниження витрат.

     Висновок: Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Складська логістика охоплює всі основні функціональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних потоків на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів.

     Склади є одним із найважливіших елементів логістичної системи. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим і пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Задача  №1.

     Потреба в продукції підприємства складає 125000одн./рік. Витрати на замовлення складають 120 грн.. Витрати на зберігання одиниці запасу складають 40% його вартості. Підприємство має можливість купувати продукцію зі знижками:

9. Замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю ;
10. Замовлення більше 1000 одиниць – за ціною 60грн. за одиницю.

     Розрахуйте  оптимальний розмір замовлення з  урахуванням оптових знижок. 

Розв’язок:

     Для розрахунку оптимальний розмір замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю, використовуємо дану формулу: 

Q – розмір замовлення, що поповнює запас;

S – потреба в запасах на плановий період;

A – витрати на розміщення одного замовлення;

i – частка, що визначає затрати зберігання продукції, до її ціни.

C – ціна одиниці запасу. 

 = 96154 грн.

 
Т=+=*I+*A+C*S

 
- витрати на зберігання запасів;

- витрати на розміщення  замовлення;

- вартість замовлення.

Q – розмір замовлення, що поповнює запас;

S – потреба в запасах на плановий період;

A – витрати на розміщення одного замовлення;

І –  витрати на зберігання одиниці запасу за певний період.

C – ціна одиниці запасу.

Т=+=*I+*A*C*S

Т=96154+120+7500000=96154+120+60*125000

Т=7596274=7596274тис./грн..

Відповідь: оптимальний розмір замовлення враховуючи оптові знижки становить 7596274тис./грн..