Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Соціально-трудові проблеми молоді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра управління персоналом і економіки праці

САМОСТІЙНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ

"ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО - ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ"

НА ТЕМУ: «Соціально-трудові проблеми молоді».

Розробила студентка

3 курсу заочного відділення

Групи 4А

Попас Олена Олександрівна

м. Одеса 2013рік.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………......................................3ст.

І. Соціальна робота із молоддю

1.1. Положення молоді у суспільстві………………………………………………..4-5ст.

1.2. Державна молодіжна політика…………………………………………………..6-7ст.

ІІ. Діяльність органів по справам молоді

2.1. Зміст роботи органів по справам молоді…………………………………8-10ст.

2.2.Організація соціальної роботи з молоддю у сфері дозвілля 11-12ст.

ІІІ. Сприяння держави у зайнятості і працевлаштуванні молоді

3.1. Проблеми молоді на ринку праці……………………………………………13-16ст.

3.2. Соціальна підтримка безробітної молоді……………………………….17-22ст.

Висновок…………………………………………………………………………………………..23-24ст.

Список використаних літературних джерел…………………………………….25ст.

Вступ.

Незважаючи на процеси соціально-економічної стабілізації, що намітилися, в Україні, положення молоді залишається нестійким. Соціальне неблагополуччя відбивається на стані здоров'я цієї соціальної групи населення, у молодих людей спостерігається зростання захворювань, супутніх крайній бідності(передусім туберкульоз). Великий відсоток молодих людей, що не мають роботи, половина працюючої молоді працює не по тій спеціальності, яку придбала в процесі навчання, або зовсім не має професії.

Розробка механізму взаємодії всіх учасників соціально-трудових відносин (держави, роботодавців, органів місцевої влади, громадських організацій) по питанню стабілізації зайнятості молоді, надання їй допомоги в адаптації до ринку праці та вивчення питань пов’язаних з проблемами працевлаштування молоді є надзвичайно актуальним й суспільно значимим.

Це пов'язано з наростанням негативних тенденцій у сфері молодіжної зайнятості (ріст чисельності безробітних у віці до 29 років, збільшення в їхньому складі частки осіб із середньою спеціальною і вищою професійною освітою, частки довгостроково безробітних), а також з негативними наслідками молодіжного безробіття (ріст числа правопорушень серед підлітків і молоді, широке поширення в молодіжному середовищі алкоголізму, наркоманії, проституції й інших антигромадських явищ).

Одним з найбільш небажаних наслідків молодіжного безробіття є зниження трудової мотивації, затримки у формуванні способу життя працюючої людини в тих молодих людей, чиє трудове життя починається з безробіття. У зв'язку із цим держава й суспільство не повинні пасивно очікувати самонастроювання молодіжного ринку праці: потрібно науково обґрунтована політика регулювання молодіжної зайнятості.

Звідси у молоді проявляються тривога, відчай, обурення, вандалізм, що говорить про наявність соціальній напруженості серед молодих людей, ведучої, у свою чергу, до подальшого відчуження від суспільства. Невдачі в соціальній адаптації молоді і дітей до нових соціально-економічних умов проявляються в молодіжній злочинності, наркоманії, алкоголізмі, проституції, масштаби яких набули безпрецедентний характер.

В цілому соціальне положення молоді в Україні відображає загальний стан суспільства, яке знаходиться в перехідному періоді.

Моя тема особливо актуальна, оскільки молодь - це майбутнє України. На даний момент молодь складає 30% населення планети, і саме вона займе з часом провідні позиції як в економіці і політиці, так і в соціальній, духовній сферах суспільства.

І. Соціальна робота із молоддю.

1.1.Положення молоді у суспільстві.

"Молодь" - це соціально-демографічна група, що виділяється на основі обумовлених віком особливостей соціального становища молоді , їх місця і функцій в соціальній структурі суспільства, їх специфічних інтересів і цінностей.

Перш ніж говорити про соціальне становище і захист молоді , слід визначити вікові рамки цієї групи населення. Сучасні вчені вважають, що вікові межі періоду молодості умовні, їх можна визначити інтервалом від 13-14 років до 29-30 років. Проте молодість - не стільки етап життєвого циклу, скільки певний соціальний статус людини, пов'язаний з основними видами діяльності: учень, військовослужбовець, який працює і т. д.

До початку XXI ст. в молодіжному середовищі відбулися настільки помітні демографічні зміни, що вони, як ніякий інший показник, чітко характеризують становище російської молоді в суспільстві . Загальна її чисельність до теперішнього часу складає більше 32 млн чоловік, або 22% населення країни.

Природна зміна чисельності населення обумовлено головним чином постійним зниженням числа народжених. Особливу тривогу викликає надмірно висока смертність серед молодих людей. У першу чергу це відноситься до молодих чоловіків: до 30 років смертність серед них більш ніж в 2 рази перевершує смертність серед жінок. У ряду причин на перше місце висуваються такі, як нещасний випадок, загибель у результаті транспортних пригод та ін

Чимало проблем пов'язано зі здоров'ям молодих: різко знизився його якість; зросла кількість захворювань, раніше не властивих молодим людям; спостерігається зростання венеричних захворювань і числа ВІЛ-інфікованих.

Головною причиною погіршення здоров'я молоді продовжує залишатися кризовий стан суспільства і його наслідки - неякісне харчування, скорочення числа оздоровчих установ та ін Можливо, ситуація зміниться після реалізації молодіжних програм, прийнятих Урядом РФ.

У сфері освіти молоді стан справ також неоднозначно. Безперечним досягненням є прагнення молоді до знань, навчання в вузах і технікумах. У той же час існує проблема працевлаштування випускників, які отримали професійну освіту. У результаті багато з них змушені працювати не за фахом. Серед офіційно зареєстрованих безробітних частка молоді протягом останніх 5 років становить 30% і вище.

Безумовно, молодь як соціальна група має свої особливості. Найчастіше вони пов'язані з труднощами адаптації до сучасних соціально-економічних умов: з професійним та соціальним самовизначенням, працевлаштуванням, житловими проблемами і т. д.

Про гостроту соціального стану молодого покоління в російському суспільстві і явища соціальної патології в молодіжному середовищі. Незважаючи на вжиті профілактичні заходи, продовжують зростати злочинність неповнолітніх, наркоманія, токсикоманія, алкоголізм. Причини моральної деградації криються як в соціальному неблагополуччя, так і в невмінні організовувати своє дозвілля, відсутності можливості знайти підходящу роботу, у пияцтві, жорстокості батьків, низьких доходах, втрати соціальних і моральних орієнтирів і т. д.

Мимоволі постає питання про систему соціального захисту, спрямованої на забезпечення правових та економічних гарантій для кожної молодої людини. Необхідні цільова підтримка молодим людям, сім'ям, організаціям і суспільним інститутам, які працюють з молоддю, постійна допомога тим, хто не в змозі без неї обходитися, живе за межею бідності.

1.2. Державна молодіжна політика

Державна молодіжна політика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Головними завданнями державної молодіжної політики є:

вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;
залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;
надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;
координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Головними напрямами державної молодіжної політики Україні є:

розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні відтворенні навколишнього природного середовища; — формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;
охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які забезпечували здоровий генофонд народу України.
Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.

Під державною підтримкою молодіжних та дитячих об'єднань мається на увазі сукупність заходів, що вживаються органами державної влади України відповідно до законодавства. Мета підтримки - створення і забезпечення правових, економічних та організаційних умов, гарантій і стимулів діяльності таких об'єднань, спрямованих на соціальне становлення, розвиток і самореалізацію дітей та молоді в суспільному житті, на охорону і захист їх прав.

Молодіжні громадські об'єднання беруть участь у виробленні, експертизі та внесення до органів влади проектів законодавчих і нормативних актів з молодіжної політики. Вони координують реалізацію проектів і програм молодіжних та дитячих об'єднань та надають їй сприяння.

Загальновизнана у нашій країні соціальна значимість цих організацій, оскільки вони включають молодь у систему соціальних відносин, допомагають опановувати нові соціальні ролі.

На регіональному рівні також формуються реєстри дитячих і молодіжних громадських об'єднань. Держава підтримує молодіжні та дитячі програми та проекти - виділяє гранти, субсидії, дотації, надає організаційну та інформаційну допомогу.

У червні 2001 р . була створена Координаційна рада з питань взаємодії з молодіжними та дитячими громадськими об'єднаннями. Це консультативно-дорадчий орган, покликаний виробляти пропозиції з питань вдосконалення діяльності молодіжних і дитячих громадських об'єднань. Державна молодіжна політика України будується на основі великих цільових програм.

В кінці 2005 р . була прийнята програма, яка розрахована на десять років - до 2016 року і визначає головну мету ГМП - розвиток потенціалу молоді в інтересах України. Причому ефективна молодіжна політика має стати політикою пріоритетів, що визначають такі напрями діяльності, робота з якими забезпечить молоді можливості для самостійного вирішення виникаючих проблем.

ІІ. Діяльність органів по справам молоді.

2.1. Зміст роботи органів по справам молоді.

1. Забезпечення зайнятості молоді та підтримка підприємницьких ініціатив

Протягом 2008 року на обліку в центрах зайнятості Київщини перебуває 30981 осіб у віці до 35 років. З них, працевлаштовано 15330 молодих людей, започаткувало власну справу - 520 молодих осіб, працевлаштовано шляхом надання дотації роботодавців за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на відшкодування заробітної плати безробітним – 752 молодих людей.

На заброньовані місця працевлаштовано лише 894 осіб, (тобто до роботи приступила 44,3% молоді, яка перебувала на обліку). До участі у громадських роботах було залучено 3470 особи

На сьогоднішній день в містах та районах Київської області створено та функціонує 28 установ підтримки молодіжного підприємництва.

2. Підтримка творчих ініціатив молоді

Управлінням спільно з Київським обласним молодіжним центром започатковані та проводяться обласні конкурси, фестивалі, виставки, інші творчі змагання, участь у яких беруть переможці районних, міських відбіркових турів.

Триває робота з молоддю в клубах за місцем проживання. На сьогодні в області діють 19 підліткових клубів за місцем проживання, які підпорядковані відділам у справах сім’ї та молоді райдержадміністрацій, міськвиконкомів. Роботою 19 гуртків охоплено 734 дитини. Ведеться підготовча робота до відкриття сьомого підліткового клубу. У Київській області активно діє обласна студентська рада при голові облдержадміністрації. Члени ради беруть участь у плануванні і проведенні заходів із студентством Київщини. Так за звітний період були проведені робочі засідання обласної студентської ради. В ході засідань підводилися підсумки роботи студентської ради за попередній період, були затверджені плани роботи на майбутнє, внесені зміни до складу ради, розглянуті питання щодо участі представників студентства у Всеукраїнських заходах (конгресах, форумах, зустрічах та ін.).

Для ознайомлення з різними моделями студентського самоуправління проходять виїзні засідання Ради у ВНЗ області. 12 лютого відбулося виїзне засідання Київської обласної студентської ради на базі Білоцерківського національного аграрного університету. У рамках відзначення 10-річчя з дня створення органу студентського самоврядування БНАУ студенти ознайомились з його структурою, результатами впровадження успішних проектів

3. Державна програма забезпечення молоді житлом

В черзі на отримання кредиту на придбання житла в області перебувають 13166 молодих людей. Протягом 2007 року обсяги фінансування регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву становили 22697843 тис. грн. З них, з Державного бюджету виділено – 2461993тис. грн., з місцевих бюджетів – 235850 тис. грн. Житлові умови покращили 119 молодих сімей.

За рахунок позабюджетних джерел (банківські кредити з частковою компенсацією відсотків) у-2007 році було надано 36 кредитів молодим сім’ям на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.

Комплексна програма підтримки молоді Київської області на 2009-2014 роки.

Розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2003 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді», відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та з метою підвищення ролі молоді в розбудові демократичного громадянського суспільства, створення належних умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку молодих громадян.

Становище та розвиток молодіжної громади – є важливим показником рівня розвитку регіону. Але, незважаючи на це, рівень реалізації державної молодіжної політики в Київській області вкрай потребує зміни стратегічних напрямків та концепцій, як зі сторони органів виконавчої влади, так і зі сторони молоді . У 2008 році бюджет на реалізацію молодіжних програм, а саме проведення конкретних цільових заходів, становив 0,01 відсоток від загального бюджету області. Наведені цифри свідчать лише про відсутність коштів на проведення цільової систематичної роботи серед молоді, призводить до неможливості створення умов для повноцінного розвитку молодих людей та оперативного реагування на виникнення та вирішення їх проблем. Ситуативні заходи, практика проведення яких стала для нас вже звичною, не дають можливості представникам молодіжної громади визначитися в різних питаннях, у виборі професії, громадській позиції, творчій самореалізації тощо та відповідно не створюють умов для їх повноцінного розвитку.

Системність роботи держави з молоддю повинна враховувати всі аспекти її самореалізації та спрямовувати їх у позитивному руслі.

Серед молоді існують субкультури (форми самореалізації молоді), які на жаль не мають позитивного забарвлення - готи, сатаніти, емо та багато інших. Через «незрозумілість» цих течій та відсутність інформації щодо можливої роботи з ними, молодь, як правило, залишається поза увагою і це призводить до збільшення кількості молодих людей, які приєднуються до негативно налаштованих груп - сатаністів, скінхедів тощо. Негативним є ще й те, що ці рухи впливають не лише на особистість молодої людини, а й на суспільство загалом, тому що ґрунтуються на засадах руйнування, а не створення. Саме через відсутність чи недоступність умов для самореалізації, молоді люди все більше звертаються до алкоголю та наркотиків, на сьогодні 85% населення віком від 14 до 35 років спробували, а 47% систематично вживають легкі наркотики; спостерігається тенденція збільшення кількості випадків суїциду серед молоді через невідповідність потреб та можливостей молодих людей, почуття непотрібності та неуважного ставлення до них. Відсутність систематичної роботи та спрямування на проведення масових заходів, які носять переважно розважальний характер призводить до зникнення якісного результату реалізації основ державної молодіжної політики.

Виділивши хоча б два відсотки бюджету області на реалізацію державної молодіжної політики, можна суттєво збільшити коефіцієнт корисної дії в цій галузі. Шляхом активізації молодіжної громади, зникне необхідність розширення апарату, який потребує коштів на утримання. Фінансовий ресурс повинен бути спрямований на вирішення конкретних проблем. Необхідним є впровадження механізму підтримки та залучення до процесу реалізації комплексних молодіжних програм громадських організацій та об’єднань, які мають суттєвий людський ресурс. Саме представники громадських організацій шляхом участі у конкурсі соціальних проектів та виконання державних замовлень на реалізацію програм матимуть змогу стати активними суб’єктами реалізації державної молодіжної політики. Крім того, актуальним питанням залишається відсутність професійних кадрів з числа молоді, які могли б бути залученими до роботи з різними категоріями населення. Підготовка та систематичне підвищення кваліфікації молодих людей дозволить значно розширити спектр соціальних послуг, які влада може запропонувати мешканцям Київської області, залучити молодь до вирішення соціальних питань в органах державного управління.

Обласна програма забезпечення молоді житлом на період до 2012 року

Розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2002 № 1089 «Про затвердження державної програми забезпечення молоді житлом на 2002 – 2012 роки», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та відповідно до п.16 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Завданням цієї Програми є вжиття заходів до розширення обсягів будівництва житла для молоді, залучення до будівництва житла особистих коштів громадян, розвиток довгострокового кредитування на будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян, залучення з цією метою додаткових позабюджетних джерел фінансування, сприяння здешевленню вартості житла за рахунок добудови незавершеного будівництва, створення відповідних умов для придбання і спорудження житла молодими сім’ями, одинокими молодими громадянами у сільській місцевості, облаштування їх домашнього господарства, а реалізація в Київській області державної молодіжної політики в частині розв’язання житлової проблеми створить сприятливі умови для розвитку молодіжного будівництва.

Одним із найболючіших питань щодо підтримки молоді є питання забезпечення молоді житлом. Актуальність даного питання зумовлюється не лише необхідністю проживання, а й створення та забезпечення повноцінної молодої сім’ї.

Розв’язання проблеми забезпечення житлом молоді насамперед повинно сприяти зняттю соціальної напруги в області пов’язаної з недостатнім забезпеченням житлом, покращенню демографічної ситуації, запобіганню розвитку міграційних процесів, спонуканню молоді до легалізації та підвищенню рівня особистих доходів, підтримки будівельної галузі області та досягнення максимальної ефективності використання бюджетних коштів при забезпеченні громадян житлом.

2.2. Організація соціальної роботи з молоддю у сфері дозвілля

Головною метою соціальної роботи з дітьми та молоддю є створення умов позитивно орієнтованої соціалізації особистості, що сприяє соціальній адаптації та самореалізації молодого покоління в інтересах особистості і суспільства. Соціальна робота передбачає взаємодію двох пріоритетних аспектів діяльності держави: соціальна опіка, надання різних видів допомоги різним категоріям молоді і діяльність соціальних інституцій, спрямована на розкриття творчого потенціалу молоді.

Соціальна робота з молоддю у сфері дозвілля регулюється відповідною частиною державної молодіжної політики. У цьому плані досить важливі найбільш загальні підстави, що визначають позицію держави і суспільства в даній області.

Важливим методом регулювання вільного часу і дозвілля молоді виступає контроль над діяльністю суб'єктів що надають молоді послуги культурно-дозвільної сфери. Головна мета такого контролю полягає в забезпеченні таких умов дозвільної діяльності, які відповідали б потребам самої молоді і сприяли формуванню більш високого рівня культури її дозвілля. Це зробить позитивний вплив на соціокультурну ситуацію у сфері дозвілля сучасної молоді.

Організацію молодіжного дозвілля здійснюють чотири групи суб'єктів : комерційні структури, що надають послуги у сфері вільного часу; молодіжні громадські організації і об'єднання; державні установи культури; державні органи у справах молоді. Інтереси кожної групи організаторів сфери молодіжного дозвілля істотно розрізняються.

Комітети у справах молоді, департаменти культури, утворення і науки суб'єктів Федерації здійснюють контроль діяльності що функціонують в просторі дозвілля молоді комп'ютерних клубів, дискотек; відроджують роботу з молоддю за місцем проживання через створення єдиної системи соціоклубного простору(дворовий майданчик - клуб за місцем проживання - молодіжний центр).

Найбільш комплексним набором функцій в організації вільного часу молодого покоління наділені установи органів у справах молоді(молодіжні центри, удома і палаци творчості молоді, молодіжні клуби). Призначення молодіжних центрів полягає, з одного боку, в задоволенні культурних інтересів і потреб різних категорій молоді у сфері вільного часу, незалежно від рівня їх підготовленості до активного дозвільного зайняття, а з іншої - в соціальному вихованні молодих робітників, що вчаться і службовців.

Економічну основу діяльності молодіжних центрів може складати господарський механізм, що включає використання бюджетних і позабюджетних асигнувань, дотацій і надходжень від пайової участі різних відомств, підприємств, установ, громадських організацій, доходів від надання платних послуг, колективів, що самоокуповуються, орендної плати і т. д. Структура молодіжного центру ґрунтована на взаємодії професійного або підлозі професійної праці організаторів в особі штатних соціальних працівників, педагогів, режисерів, з одного боку, а з іншої - розвиваючій, творчій, ігровій, розважальній, оздоровчій діяльності усіх учасників : дітей, підлітків, молоді, дорослих. Молодіжний центр може включати різні структури: кафе, пункт прокату, студію звукозапису, клуб, бібліотеку, парк, музей, кінотеатр і т.д.

У молодіжних центрах можуть бути реалізовані програми різного профілю: соціально-гуманітарні(у тому числі реабілітаційні і такі, що коригують); художньо-естетичні; спортивно-оздоровчі; науково-технічні. Кожен молодіжний центр - це своєрідна арена соціально-культурної діяльності як різних молодіжних груп, гак і окремих індивідів. Можливості такої діяльності існують у будь-якому молодіжному об'єднанні центру : групі любителів, сімейному клубі, дискотеці, ігротеці і т. д. Молодіжний центр надає широкий вибір "технологій дозвільних занять", створює для них відповідні умови; функціональна модель цієї установи рухлива, містить деякий набір варіантів. Центр, маючи гнучку організаційну і функціональну модель, використовує у своїй діяльності технології, орієнтовані на швидкі зміни відповідно до зміни завдань культурної політики.

ІІІ. Сприяння держави у зайнятості і працевлаштуванні молоді.

3.1. Проблеми молоді на ринку праці.

Перехід України до ринкових відносин істотно змінив соціально-трудову сферу. Дефіцит робочої сили змінюється дефіцитом робочих місць, що і призводить до виникнення безробіття. Виникає ситуація, коли забезпечення усіх громадян робочими місцями вже не є щось само собою зрозуміле. У зв'язку з цим актуальними стають розгляд сучасних процесів, що відбуваються на ринку праці, дослідження наслідків зростання безробіття і виявлення специфіки соціальної діяльності з певними категоріями безробітних громадян, особливо з молоддю.

Під ринком праці розуміється система, що включає в себе комплекс соціально-трудових відносин з приводу умов найму, використання та обміну робочої сили на життєві засоби; механізм попиту і пропозиції, який функціонує на основі інформації, що надходить у вигляді змін ціни праці (заробітної плати).