Стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг України

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту

Дніпропетровська  державна фінансова академія

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Страхові послуги»

на тему: «Стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг України»

Виконала:

 студентка групи ФК-09-6

Насанович А. М.

Шигаренко М. С.

Перевірила:

ст. викладач кафедри

Заволока Л.О.

Дніпропетровськ 2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….…3

1. Стан ринку страхових послуг України……………………………………......4
2. Перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні…………………13

Висновки………………..……………………………………………………......19

Список використаної літератури………………………………………………..20

ВСТУП

Найважливішою сферою національної економіки України виступає фінансовий сектор. Однією з його складових  є страховий ринок, розвиток якого  в умовах інтеграції у світове  економічне співтовариство та в період посилення процесів глобалізації займає одне із провідних місць у національній економіці. Суть його виявляється у грошовому відшкодуванні збитків,  що виникли внаслідок згубних подій. Страхування створює передумови для нейтралізації або пом’якшення наслідків дії небажаних випадків на основі визначення розмірів ризику та передачі його від страхувальника до страховика.  Сьогодні ринок страхових послуг – сектор фінансового ринку України, що зростає найдинамічніше.

Актуальність дослідження  даної сфери полягає втому, що вона є дуже необхідною для забезпечення цивілізованого розвитку суспільства. Страховому ринку притаманна низка  проблем, які є наслідком недосконалого  законодавчого регулювання фінансових інститутів та ринків, відсутністю  єдиної стратегічної політики в даній  галузі, а також економічної, політичної та соціальної нестабільності в країні. На сьогоднішній день  національна  економіка потребує значних фінансових ресурсів, а страхова галузь є важливим фінансовим інструментом, за допомогою  якого можна акумулювати кошти  для подальшого інвестування їх в  економіку.

Діяльність в умовах ринку  супроводжується різного роду ризиками.  Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного,  раціонального,  економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів і послуг, а також громадян. Також роль і місце вітчизняного страхування залишаються дуже незначними та не відповідають тим завданням,  які стоять перед Україною в сучасних умовах формування ринкової економіки.  Перед страховими компаніями виникає дуже багато проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення.

1. Стан ринку страхових послуг України

Ринок страхових послуг - це складова фінансового ринку, яка є системою правових та організаційних заходів  із реалізації страхового продукту.

Страховим продуктом або послугою є страховий захист. Об'єктом ринку  страхових послуг є страховий  продукт.

Розвиток національного страхового ринку на сучасному етапі відбувається за умов підвищення зацікавленості юридичних  та фізичних осіб у захисті своїх  майнових інтересів, розвитку ринку  фінансових послуг та формування національної системи іпотечного кредитування, запровадження  системи недержавного пенсійного забезпечення. З іншого боку стримують розвиток ринку страхових послуг - недосконалість захисту прав споживачів страхових  послуг і вузька клієнтська база страховиків. Страхування поки що не стало невід'ємною  частиною ринку, що розвивається. Основний тягар витрат по ліквідації наслідків  природних та техногенних катастроф  лягає на державний бюджет. Можливості національних страхових компаній розміщувати  значні страхові ризики (екологічні, атомні, індустріальні, транспортні) залишаються  низькими. Компанії не мають достатнього  досвіду в проведенні цих видів  страхування.

Страхові компанії - дієві зовнішні центри фінансового впливу щодо промислових  корпорацій, одна з головних домінант на світових і національних ринках капіталів, оскільки, на відміну від  банків, які оперують короткостроковими  залученими коштами, ресурси страхових  компаній використовуються для довготермінових  виробничих капіталовкладень [5].

Ринок страхових послуг залишається  найбільш капіталізованим серед  інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових  компаній станом на 30.06.2012 становила 443, у тому числі СК "life"– 63 компанії, СК "non-life" – 380 компаній, (станом на 30.06.2011 – 446 компаній, у тому числі  СК "life" – 65 компаній, СК "non-life" – 381 компанія).

Тенденція зміни основних показників діяльності страхового ринку  за останні чотири квартали 2011-2012 рр. свідчить про наявність якісних  зрушень на цьому ринку.

Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за перше півріччя 2012 року, становили 9 581,9 млн. грн., з них:

4 048,6 млн. грн. (42,3%) – що  надійшли від фізичних осіб;

5 533,3 млн. грн. (57,7%) – що  надійшли від юридичних осіб.

За перше півріччя 2011 року загальна (валова) сума страхових премій,отриманих  страховиками, становила 11 042,0 млн. грн., з них:

3 203,5 млн. грн. (29,0%) – що  надійшли від фізичних осіб;

5 284,4 млн. грн. (47,9%) – що  надійшли від юридичних осіб.

За перше півріччя 2012 року сума отриманих страховиками валових  премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила  8 811,5млн. грн. (або 92,0% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя – 770,4 млн. грн. (або 8,0% від загальної суми страхових премій).

Чисті страхові премії за перше півріччя 2012 року становили 8 977,8 млн. грн., що становить 93,7% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за перше півріччя 2011 року становили 7 612,3 млн. грн., або 68,9% від валових страхових премій. Таким чином, частка чистих страхових премій по відношенню до валових істотно збільшилася – на 24,8 в.п.

Зменшення валових страхових  премій при одночасному збільшенні чистих страхових премій свідчить про  значне зменшення обсягів вихідного  перестрахування всередині країни та відповідне зростання частки прямого  страхування від фізичних та юридичних  осіб. При цьому варто відзначити, що найбільш істотне зменшення надходжень валових страхових платежів відбулося  переважно у страхуванні фінансових ризиків та пов’язане, в першу  чергу, з набранням з ІІ кварталу 2012 року чинності окремими положеннями  нового Податкового кодексу, згідно з якими суттєво обмежено можливості суб’єктів господарювання і страховиків використовувати операції зі страхування з метою оптимізації оподаткування [1].

Рисунок 1

Динаміка страхових  премій за перше півріччя 2010 - 2012 рр. (млн. грн.)

Так, обсяги валових страхових  премій за перше півріччя 2012 року зменшилися порівняно з першим півріччям 2011 року на 13,2%, при цьому чисті страхові премії збільшилися на 17,9%.

Концентрація страхового ринку за надходженнями валових  страхових премій станом на 30.06.2012 представлена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Концентрація  страхового ринку за І півріччя 2012 році

Продовження таблиці 1

Отже, незважаючи на значну кількість компаній, фактично на страховому ринку основну частку валових  страхових премій – 92,5% – акумулюють 100 СК "non-Life" (26,1% всіх СК "non-Life") та 97,5% – 20 СК "Life" (31,7% всіх СК "Life").

Динаміка страхових премій за мінусом частки страхових премій, сплачених перестраховикам-резидентам, за першн півріччя 2011-2012 рр. представлена в таблиці 2.

Таблиця 2

Динаміка чистих страхових  премій за основними видами страхування  за І півріччя 2011-2012 рр.

Продовження таблиці 2

Розмір валових страхових  виплат за перше півріччя 2012 року становив 2 599,6 млн. грн., у тому числі з видів страхування, інших, ніж страхування життя – 2 561,5 млн. грн. (або 98,5%), зі страхування життя – 38,0 млн. грн. (або 1,5%).

Обсяг чистих страхових виплат за перше півріччя 2012 року становив 2 497,0 млн. грн. та збільшився порівняно з аналогічним періодом 2011 року на 2,7% [1].

Рисунок 2

Динаміка страхових виплат за перше півріччя 2010 – 2012 рр. (млн.грн.).                      

Рівень валових страхових  виплат (відношення валових страхових  виплат до валових страхових премій) станом на 30.06.2012 становив 27,1%. Високий рівень валових страхових виплат (більше за загальний по ринку) спостерігався за такими видами страхування: добровільне особисте страхування – 42,8% (станом на 30.06.2011 – 44,6%), недержавне обов’язкове страхування – 31,1% (станом на 30.06.2011 – 30,3%), добровільне майнове страхування – 27,6% (станом на 30.06.2011 – 20,7%).

Збільшення рівня валових  страхових виплат на 4,6 в. п. у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року пов‘язане  з істотним зменшенням надходжень валових  страхових платежів (-13,2%) при незначному збільшенні страхових виплат (+4,7%) [1].

Рівень чистих страхових  виплат та чисті страхові виплати  за видами страхування за перше півріччя 2012 року в порівнянні з першим півріччям 2011 року наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень чистих страхових  виплат та чисті страхові виплати  за

видами страхування за перше півріччя 2011–2012 рр.

продовження таблиці 3

Так, суттєві зміни рівня  чистих виплат відбулися за такими видами страхування, як страхування фінансових ризиків, страхування здоров‘я на випадок хвороби, страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту), що пов‘язано насамперед зі зменшенням надходжень страхових платежів та збільшенням страхових виплат.

До основних показників діяльності страхового ринку належать:

– кількість договорів страхування, укладених протягом звітного періоду;

– страхова діяльність;

– перестрахування;

– страхові резерви [2].

Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка подані в табл. 4.

Таблиця 4

Основні показники  діяльності страхового ринку та його динаміка

продовження таблиці 4

Суттєвих змін у першому  півріччі 2012 року зазнало вихідне перестрахування: при загальному зменшенні цього показника на 66,7% у порівнянні з першим півріччям 2011 року перестрахування всередині країни скоротилося на 82,4%.

Динаміка обсягів активів, статутних капіталів та страхових  резервів страховиків продовжує демонструвати помірне зростання, проте якість та адекватна диверсифікація активів все ще залишаються для страховиків проблемним питанням. Станом на 30.06.2012 у порівнянні з аналогічною датою 2011 року структура активів дозволених категорій, які використовують страховики для представлення коштів страхових резервів, дещо змінилася. Так, збільшилася частка банківських депозитів (з 34,8% до 45,4%), державних цінних паперів (з 5,6% до 14,0%), істотно зменшилася частка прав вимог до перестраховиків (з 33,0% до 9,1%) [1].

2. Перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні

Страхова система України  нині вийшла за межі наявно-доступного контролю і перебуває у стані  хаотично-плаваючої структуризації та оновлення, який потребує перегляду  існуючої системи контролю зі заміною  її на координуючу архітектуру. В  цій архітектурі інститути мають  напрацьовувати й здійснювати спільну  стратегію регулювання та координації  страхового ринку. Йдеться насамперед про розробку ефективної стратегії  розвитку страхового ринку в Україні.

Вибір шляху подальшого розвитку страхового ринку надзвичайно складний – він може розгортатися у формі  кількох сценаріїв, що відповідають за своїм змістом сподіванням  тих чи інших груп суб’єктів національної страхової системи. Мова йде про  розроблення довгострокової концепції  розвитку страхової системи України, яка повинна містити цілі, пріоритети та черговість вирішення задач, систему  інституційних перетворень, якісно нові явища в розвитку суб’єктів  страхування. З прийняттям концепції  починається найважливіший етап – розробка самої стратегії. Це є  функцією влади, яка одночасно бере на себе і всю відповідальність за її реалізацію. Підготовка стратегії  повинна проходити на демократичній  основі з урахуванням точки зору всіх структур страхової системи [4].

На сьогодні страховий  ринок України демонструє значний  розвиток і піднесення, що супроводжується зростанням кількості страхових компаній, розширенням напрямків страхової діяльності, збільшенням обсягів страхових операцій.

Зростання обсягів страхової  діяльності стало одним із факторів збільшення страхових резервів та активів. Незважаючи на позитивні зрушення у розвитку страхового ринку, мають місце і негативні тенденції:

1. Відсутність послідовної  і чіткої державної політики  щодо розвитку страхування й достатнього рівня методологічної підготовки страхових механізмів;

2. Відсутність системи  стандартизації і сертифікації  страхових продуктів і системи менеджменту;

3. Наявність недобросовісної  конкуренції;

4. Нерозвиненість страхового  брокерства;

5. Недосконалість інвестиційної  діяльності страхових компаній [6].

Після набуття чинності норм Податкового кодексу, які впровадили 3%-ний податок на операції внутрішнього перестрахування, так і не вдалося  позбавитися схемного бізнесу. В  боротьбі з податковою оптимізацією певну роль відіграло впровадження Нацфінпослуг реєстрації договорів  перестрахування, але не можна вважати  цей вплив значним, бо відмова  у реєстрації договору перестрахування  не зупиняє саму операцію з переказування  коштів резидентам.

Тому деякі міжнародні перестраховики зараз розглядають  питання про припинення роботи з  Україною. Причина в тому, що тепер  вони не мають достатніх гарантій отримання платежів за ризиками, які  беруть на себе.

Моторним (транспортним) страховим  бюро України (МТСБУ) було організовано впровадження європротоколу згідно з оновленим законодавством про обов’язкове страхування автовідповідальності, що наблизило процедуру врегулювання збитків за цим видом страхування до європейських стандартів та покращило становище споживачів [4].

У 2011 році вперше досягнуто  взаєморозуміння щодо принципів  відносин банків та страхових компаній. Зокрема, було відпрацьовано та підписано страховиками, банками та їх об’єднаннями «Правила співробітництва страховиків і банків, пов’язаного зі страхуванням». В Україні досі були відсутні уніфіковані підходи до акредитації страхових компаній в банках і прозора процедура прийняття полісів «чужих» страховиків. Кожен банк встановлював свої, відомі фактично лише йому, вимоги до акредитації. Клієнти, які приходили в банки з «вулиці», навіть маючи страховий поліс найнадійнішої страхової компанії, не могли його застосовувати. Співробітники банків примушували їх купувати договори тільки «своїх» компаній. Зараз принципи акредитації будуть єдиними для всіх.

Угода з Всеукраїнською Асоціацією автомобільних імпортерів і дилерів, згідно з якою страховики і станції техогляду можуть узгоджувати і запроваджувати єдине програмне забезпечення щодо розрахунків вартості відновлювального ремонту на основі норм заводу-виробника, дозволяє суттєво прискорити та спростити процедуру виплати страхового відшкодування з КАСКО і автоцивілки. Тепер процедура узгодження може тривати й один день. В зарубіжних країнах фактично всі серйозні компанії автомобільного і страхового ринків працюють тільки на таких умовах.

Якщо говорити про проблеми страхового ринку, то одна з головних — непрозорість ринку. Сьогодні є дуже багато недостовірної, спотвореної інформації, яка прикривається фальсифікованими аудиторськими висновками. Законодавством передбачено обов’язок страховиків оприлюднювати річну звітність. Члени Української федерації убезпечення (УФУ), які одночасно є членами МТСБУ, наполягають на оприлюдненні показників компаній – членів МТСБУ на сайті бюро, щоб їх можна було аналізувати і робити висновки щодо стану компаній [4].

Не дивлячись на велику кількість заходів, що використовувалися  останнім часом, Бюро поки що не змогло впровадити механізми ефективної протидії недобросовісній конкуренції, демпінгу та забезпечити прозорість і платоспроможність своїх членів.

Світовий страховий ринок  сформований на основі інтеграції страхових  ринків високорозвинутих країн світу, підштовхує менш розвинуті національні  страхові ринки адаптувати місцеві  стандарти до міжнародних, що потребує створення відповідних інститутів та механізми. А це не просто, бо пряме  запозичення чужого досвіду надто  ускладнене. Чуже середовище їх відштовхує, вимагаючи створювати інститути  та механізми, які одночасно відповідають вимогам часу й враховують традиції національного страхового ринку [3].

Продовжується робота над  законом «Про страхування», розглядається можливість впровадження норм європейських директив Solvency I і Solvnecy II на українському ринку. Цей закон регулюватиме відносини на страховому ринку щонайменше наступних десять років. Він передбачає впровадження європейських норм регулювання страхової діяльності. А це означає суттєві зміни на ринку — і його структури, і принципів роботи компаній. Але ці всі зміни будуть поступовими. УФУ взагалі не наполягала на включенні до закону на цьому етапі норм Solvency II, що встановлюють вимоги до капіталу страховиків на основі системи управління ризиками. Так званий формульний підхід ще не впроваджений навіть у Європі. До того ж, він передбачає наявність якісної і повної статистики, яка поки що відсутня. Так само як відсутні в органі нагляду необхідні ресурси і технології для швидкого вивчення і опрацювання звітності. Зате всі інші норми Solvency II безальтернативно мають бути враховані.