Страхування будівельно-монтажних ризиків

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Зміст та основна  характеристика страхування будівельно-монтажних  ризиків…………………………………………………………………………………4

2. Сучасні тенденції та проблеми розвитку страхування будівельно-монтажних ризиків………………………………………………………………9

3. Перспективи  розвитку страхового ринку України…………………………14

Висновок………………………………………………………………………….19

Список використаних джерел…………………………………………………..20

ВСТУП

Становлення України, як самостійної, незалежної та демократичної  держави обумовлює створення та розвиток національних ринкових відносин. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні зобов’язання визначають напрями та умови гармонізованого розвитку фінансового ринку в Україні, особливо його частини – страхового ринку.

Враховуючи  те, що світова фінансова криза  вплинула на розвиток страхових ринків практично всіх країн світу, є потреба в дослідженні впливу кризи на страховий ринок України та подальшого його розвитку. Тому метою роботи є дослідження перспективи розвитку страхового ринку України.

Страхування будівельних  ризиків – одне з актуальних питань для підприємств будівельного комплексу. Для сучасного будівельного процесу характерне застосування нових матеріалів, впровадження складної техніки, зростаючі вимоги до якості та термінів виконання будівельно-монтажних робіт. Як наслідок значно зростає ризик аварій, виходу з ладу машин і механізмів, що, природно, призводить до зростаючої ймовірність значного матеріального збитку для підрядної будівельної організації і зниження її конкурентоспроможності. Можливі збитки і втрати в ході реалізації проекту будівництва, наприклад, об'єкти транспортної інфраструктури можуть вимірюватися сотнями мільйонів гривень. Одним з інструментів ефективного управління ризиками та компенсації можливих фінансових втрат є страхування будівельних ризиків, що активно розвивається в нашій країні в останні роки.

Страхування будівельних  та монтажних ризиків забезпечує захист від ризиків, що викликані будь-якими не передбачуваними подіями при будівництві, реконструкції, ремонті будівель, споруд, інженерних мереж, технологічного обладнання та інших ризиків, пов'язаних з веденням будівельної діяльності.

1. Зміст та  основна характеристика страхування будівельно-монтажних ризиків

Будівельно-монтажне страхування дозволяє забезпечити  захист інтересів сторін, які беруть участь у процесі будівництва (замовника, підрядника, субпідрядників, проектувальників тощо).

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків передбачає, що стра­хувальниками можуть бути замовник будівництва, а також будівельні підприємства, що виконують проект будівництва, включаючи всіх підрядників (генерального, головного) та субпідрядників.

Страхове покриття надається за принципом «від усіх ризиків», що дозволяє надавати захист не тільки від класичних небезпек, якими є стихійні лиха тощо, а й від суто спе­цифічних ризиків, які дуже часто важко передбачити і відтак і чітко визначити в договорі.

В основу страхування  всіх монтажних ризиків покладено ідею забезпечення страху­вальникові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

З розвитком  промисловості економічна роль страхування монтажних ризиків посилюється, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став фактично незамінним.

Ризики, що вини­кають при виконанні великих замовлень  для монтажних організацій і для самого замовника, наприклад спорудження мостів чи комплектних промислових підприємств, можуть бути покриті лише за рахунок страхування всіх монтажних ризиків. Тому банки та інші кредитні установи наполягають на укладанні договорів страхування всіх монтажних ризиків, щоб надані ними фінансові кошти були якомога повніше захищені від ризиків

Поліс будівельно-монтажного страхування покриває різні ризики, пов'язані з проведенням таких робіт: будівництво, ремонт, реконструкція будівель та споруд; монтаж, інсталяція, модернізація, пуск-налагодження і введення в експлуатацію різноманітного обладнання.

Страхувальником може виступати: генеральний підрядник, тому що ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта, що будується, всіх матеріалів і устаткування несе підрядник; замовник-забудовник, якщо це зазначено у договорі підряду або обумовлено додатково.

Об'єкти страхування:

• об'єкти будівельних, монтажних та інших робіт згідно з укладеними страхувальником договорами підряду або контрактами (об'єкти контрактних робіт), включаючи будівельні матеріали і конструкції, обладнання та установки, що монтуються;
• матеріали та обладнання, що надаються замовником понад контракт з підрядником, за умови, що їх вартість окремо і додатково включено до загальної страхової суми за полісом;
• за згодою сторін і при встановленні особливих страхових сум також можуть бути застраховані: обладнання будмайданчика, будівельна техніка і механізми, інші об'єкти.

Додатково можуть буди застраховані:

      ● відповідальність Будівельника  перед 3-ми особами за нанесення  шкоди майну та здоров`ю 3-х  осіб;

      ● страхування працівників від  нещасного випадку на будівельному  майданчику.

Страхові ризики: пожежа, вибух, удар блискавки; осідання і просідання ґрунту, обвал, зсув; стихійне лихо (землетрус, буря, ураган, злива, град і т.п.); протиправні дії третіх осіб; вибух газових балонів, котлів та іншого технічного і гідротехнічного устаткування, апаратів, машин та інших аналогічних пристроїв; падіння вантажопідйомних кранів, блоків і частин; аварії інженерних мереж; обвалення конструкцій або їх секцій і частин; будь-які інші раптові та непередбачувані події на будівельному майданчику, які не виключені умовами страхування.

Винятки:

• військові і політичні ризики, громадянські заворушення, тероризм;
• ядерний вибух, іонізуюче випромінювання або радіоактивне забруднення;
• злий намір страхувальника (вищого керівництва);
• помилки, недоліки або дефекти, які були відомі страхувальнику до настання страхового випадку;
• непрямі збитки будь-якого роду, включаючи неустойки, штрафи, збитки від прострочень, порушення і скасування договорів і упущену вигоду;
• помилки у проектуванні;
• збитки, викликані зносом, корозією, окислюванням, гниттям, самозаймання та впливом інших особливих властивостей або природних якостей матеріалів;
• втрата або пошкодження документів, креслень, бухгалтерських книг, рахунків, грошей, штампів і печаток, боргових зобов'язань, цінних паперів, чеків, інформації, комп'ютерних програм або даних;
• нестача або пошкодження, які виявлені лише в ході інвентаризації;
• збитки, які виникли внаслідок проведення дослідних чи експериментальних робіт.

Страхові суми встановлюються для:

• об'єктів контрактних робіт з урахуванням з їх повної контрактної (кошторисної) вартості, включаючи вартість будівельних матеріалів і конструкцій, устаткування і установок, що монтуються, проектувальних робіт, витрат на заробітну плату, витрат з перевезення, мита і зборів;
• матеріалів і устаткування, що надаються замовником робіт, а також існуючого майна - дійсної вартості цих матеріалів, обладнання та майна;
• устаткування будмайданчика, будівельної техніки та механізмів з урахуванням вартості щойно придбаних об'єктів того ж типу й тієї ж потужності, що і застраховані.

Розмір страхової  суми визначається за домовленістю між  Страховиком та Страхувальником  на момент укладання Договору страхування. 

Договором страхування можуть бути встановлені субліміти відповідальності Страховика за кожним окремим страховим випадком, або за всіма страховими випадками при будівництві одного об’єкту, або за кожним страховим випадком нанесення шкоди майну або життю та здоров’ю  Третіх осіб, тощо.

В межах страхової  суми встановлюються субліміти зобов’язань  Страховика щодо відшкодування витрат Страхувальника, що пов’язані із:

- проведенням  експертиз з метою визначення  причин та наслідків події,  її визнання страховим випадком та визначення суми збитків, які нанесено Третім особам – в розмірі 1 % від страхової суми за Договором страхування;

- претензійні  витрати – в розмірі 1 % від  страхової суми за Договором  страхування;

- запобіганням  або зменшенням розміру збитків,  нанесених Третім особам, відповідальність за ненавмисне завдання яких несе Страхувальник - у розмірі 5 %  від встановленого Договором страхування розміру субліміту страхових відшкодувань за випадками нанесення  шкоди майну Третіх осіб, або, якщо Договором страхування такий субліміт не встановлено – у розмірі 1 % від страхової суми за Договором.

Конкретним  Договором страхування можуть бути установлені інші розміри зобов’язань Страховика щодо відшкодування додаткових витрат Страхувальника, пов’язаних зі страховим випадком.

Страховий захист будівництва настає з початком будівельних  робіт або з моменту завезення  предметів на будівель­ний майданчик, але не раніше дати, обумовленої  в договорі, за умови своєчасної сплати страхових платежів і закінчується прий­манням або введенням споруди в експлуатацію, проте не пізніше обумовленої договором страхування датами та строку дії ліцензії на виконання будівельних робіт.

За устаткування будівельного майданчика та будівельні машини відповідальність страховика починається після їх вивантаження на будівельному майданчику і в момент їх вивезення закінчується, але не пізніше закінчення строку дії договору страхування.

Період страхування: діє страхування протягом усього строку виконання контрактних робіт, холостих і робочих випробувань  устаткування, починаючи з виконання підготовчих робіт або вивантаження першої партії застрахованого майна на будівельному майданчику і закінчуючи моментом здачі об'єкта у експлуатацію; дію договору може бути продовжено на передбачений договором підряду гарантійний період щодо прийнятих в експлуатацію об'єктів контрактних робіт.

Щодо термінів повідомлення про страховий випадок, то страхувальник повинен сповістити страховика про знищення або пошкодження  об'єкта страхування протягом одного робочого дня та подати довідку пожежної охорони, гідрометеорологічної служби, а також інші документи компетентних органів, які необхідні для встановлення причин страхового випадку і визначення розміру збитків.

Страхове відшкодування  виплачуться у відповідності  до умов договору страхування на підставі: письмової заяви страхувальника; документів компетентних органів; акта про втрати та розрахунків до нього.

Страховик відшкодовує  страхувальникові витрати, необхідні  для покриття збитку, заподіяного застрахованому майну будівництва, виходячи з прийнятої на страхування вартості на підставі кошторису та за наявності вище перерахованих документів.

Компенсуються також витрати, пов'язані з розчисткою території від уламків при ліквідації збитку після страхового ви­падку.

Але в будь-якому разі загальна сума страхового відшко­дування не може перевищувати страхової суми за договором страхування.

Франшиза: Страховим  договором передбачається частка власної  участі страхувальника у відшкодуванні  збитку – франшиза. Збиток, що не перевищує величини франшизи, відшкодуванню не підлягає.

2. Сучасні тенденції та проблеми розвитку страхування будівельно-монтажних ризиків

На сьогоднішній день страховий ринок України  складається з 460 страхових компаній, 115 з яких є компанії з іноземними інвестиціями. У 2000-х роках на український страховий ринок вийшло багато міжнародних гравців, наприклад, AXA Group, UNIQA (раніше – ПРАТ «Кредо-Класик»), PZU Ukraina, Generali Garant, «Альфа страхування», «Allianz Україна», «AIG Україна», які бачили високий потенціал зростання українського ринку страхування.

Велика кількість  страхових компаній має серйозні проблеми зі страховими виплатами. Як правило, це пов'язано з великими адміністративними витратами. Основною проблемою є недостатня капіталізація українських страхових компаній.

Великі ризики на страховому ринку відносяться також: характер цінової конкуренції, висока частка адміністративних витрат, проблеми з перестрахуванням, неправильна політика управління ризиками. Більшість компаній ще не готові для роботи за міжнародними стандартами.

В Україні вже  зараз спостерігається процес консолідації ринку страхування - перші 50 страхових компаній мають близько 70% обороту ринку. Приміром, у Польщі на ринку працює 56 страхових компаній, 3 з яких займають близько 60% ринку страхування.

Таким чином, страховий  ринок України має великий потенціал зростання, що як і раніше цікавий міжнародним інвесторам. Проте все ж відсутність ефективних та необхідних законодавчих реформ гальмує процес розвитку вітчизняного страхового ринку і не сприяє створенню сприятливих умов для залучення інвестицій у страховий бізнес.

Таблиця 1. Динаміка розвитку страхування в Україні¹

Таким чином, за період 2005 – 2010 рр. в Україні значно зросла частка зареєстрованих страхових  компаній з 398 до 456, з них 55 страховиків, що здійснювали страхування життя та 356 компаній, що здійснювали види страхування інші, ніж страхування життя що свідчить про розвиток страхування в нашій країні.

Зі збільшенням  кількості страховиків протягом вказаного періоду зростала й частка іноземного капіталу у статутному капіталі страхових компаній яка в порівнянні з 2005 роком, на кінець 2010 року збільшилася на 10,3%.

Українські  страховики також приймали ризики на перестрахування від

перестрахувальників-нерезидентів за видами страхування іншими,  ніж  страхування життя.  У 2006р. від перестрахувальників надійшло 21,5 млн.грн.

Про розвиток страхової діяльності свідчать також активи компаній, які протягом 2005-2010 рр. зросли на 24314,5 млн. грн.(рис.1)

Серед головних зовнішніх  факторів, що негативно вплинули на  реалізацію страхових продуктів, можна виділити наступні:  нестабільність політичної та економічної ситуації в країні, висока інфляція, скорочення банківського кредитування.  Все це призвело до  зниження платоспроможного попиту на страхові послуги і зменшення рівня пролонгації страхових полісів.

Рис. 1. Динаміка страхових активів за 2005-2010 рр.(млн..грн.)²

Говорячи про  перспективи збільшення продажів, необхідно  відмітити наступне. Ринок страхових  продуктів, які формують зараз велику частину портфелів багатьох страховиків (наприклад, моторні види), знаходиться  у стадії насичення. Демпінг цін неминуче призведе до фінансової нестійкості. У такій ситуації для збільшення продажів необхідно істотно збільшити аквізиційні витрати, що недоцільно у порівнянні з віддачею. Інвестиції  повинні, в першу чергу, спрямовуватися в страхові продукти для  ринків, що розвиваються інтенсивно. Зазвичай вважається, що ринковий сегмент прогресує швидко, якщо він щорічно збільшується не менш, ніж на 10%. Тому доцільним є своєчасне планування заходів щодо завоювання  позиції на перспективному сегменті ринку добровільного особистого страхування та страхування життя.

Важливим при  цьому являється розділення маркетингового бюджету. У сфері фінансових послуг ефективним вважають, наприклад, таке співвідношення:  40% – на дослідження,  40% – на CRM,  20%  - на рекламу)³. Необхідно  також розуміти, що віддачі від інвестицій слід очікувати  не відразу, а протягом 3-5 років. Для підвищення точності планування рекомендується  враховувати інфляційні процеси ринку. Особливо це стосується витрат на рекламу. Наприклад, вартість телереклами, яка на сьогодні переважно використовується страховиками, збільшується на 30-40% за рік.

Страхування будівельно-монтажних  робіт забудовником відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми  і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» за 2005 – 2008 рр. значно знизилося, надходження страхових платежів зменшилося на 56,9%, а подекуди взагалі валові надходження відсутні. Така ситуація може розглядатися як негативна ознака з огляду на те, що надходження страхових платежів змінилося не на кращий бік.

Таблиця 2. Динаміка страхування будівельно-монтажних робіт за 2005-2008 рр.

З таблиці видно, що найбільш вдалим роком для страховиків  з страхування будівельно-монтажних робіт був 2007 рік, який показує найбільший показник валових надходжень – 297,5%

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих  страховиками від страхування та перестрахування ризиків (від страхувальників  та перестрахувальників) за 2007 p., становила 18 008,2 млн грн, з них: 5 654,4 млн грн (31,4 %) становило внутрішнє перестрахування, 112,2 млн грн (0,6 %) – премії, які надійшли від іноземних страховиків (перестрахувальників), решту – 12 241,6 млн грн (68,0 %) становили премії від страхувальників. Від страхувальників – фізичних осіб надійшло 5 170,4 млн грн (23,7 % від валових премій та 42,2 % від премій, отриманих від страхувальників). Сума чистих страхових премій (валові премії за мінусом премій з внутрішнього перестрахування) становила 12 353,8 млн грн, або 68,6 % від валових страхових премій.

На результати діяльності українського страхового ринку впливає динаміка страхування за такими його видами: частка страхування фінансових ризиків суттєво зменшилась і на 1 січня 2008 р. вона становила 21,1 % проти 24 % 2007 р. та 31,6 % – 2006 р. У той же час частка добровільного майнового страхування зростала так: у 2004 р. вона становила 39,3 %, у 2005 р. – 50,3 %, у 2006 р. досягла 56 %, а у 2007 р. зросла до 57,5 %.

Розміщення  страхових резервів здійснюється відповідно до ст. 31 Закону України «Про страхування», де визначено перелік активів за відповідними категоріями. Усього розміщено активів на суму 19 330,3 млн. грн.

Величина сформованих  страхових резервів станом на кінець IV кварталу 2006 року становила 6 014,1 млн. грн., що на 968,3 млн. грн., більше ніж на кінець IV кварталу 2005 року.

Разом із тим, основною проблемою для страховиків залишається  недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів. Особливо гострою є проблема забезпечення довгострокових зобов'язань за договорами страхування життя. Єдиним джерелом інвестування половини обсягу страхових резервів залишаються банківські.

3. Перспективи  розвитку страхового ринку України

Ринок страхування  в Україні зможе активно розвиватися  за умови наявності нормативно-правової бази, розробленої на основі міжнародних стандартів. Це можливо за умови внесення змін у чинне законодавство.

Необхідно також  підвищувати популярність страхових  послуг. На сьогоднішній день більшість населення сприймають страхування як додаткові зобов'язання, наприклад, як умову видачі банківського кредиту. Рівень довіри населення до системи страхування, як і раніше залишається досить низьким. Тому необхідно зробити цей ринок максимально доступним, прозорим і зрозумілим для населення.

Нормальна ситуація, коли на страховому ринку співвідношення розміру отриманих страхових премій до розміру страхових виплат становить 70-80%. Зараз цей показник в Україні перебуває на рівні 20-25%.

Це відбувається за рахунок наявності на ринку  великої кількості дрібних страхових компаній, які, по суті, не займаються страхуванням, а працюють по системі надання виплат за умови отримання достатньої кількості страхових премій. Вони не мають достатніх резервів, а тому рівень невиплат за страховими випадками є дуже високим і знижує рівень довіри населення до ефективності страхування як такого.

Негативним  моментом у розвитку страхового ринку  є недостатня розвиненість інформаційної мережі, підготовки кадрів, аудиторської служби та фінансово-кредитної системи загалом. Порівняно зі світовими тенденціями український страховий ринок має дуже мізерні масштаби, на Україну припадає менше, ніж один відсоток страхових премій, отриманих у світі. Позитивною тенденцією є зменшення обсягів перестрахування у нерезидентів та в сукупному обсязі отриманих страхових премій, що зумовлено збільшенням статутних фондів страховиків, їх активів та сформованих страхових резервів.

Розвиток страхування  стимулюється також зростаючим попитом  на захист від численних ризиків в умовах економічної нестабільності, яка супроводжується збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на підприємствах (до 130 тис. в рік, у тому числі 27 тис. на смерть), зростанням злочинності і зниженням реального життєвого рівня мільйонів людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту в нормальних умовах може стати прибутковою справою, а в ненормальних умовах стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання перед страхувальниками.

Не останню  роль в негативному ставленні  страхувальників до страхування відіграє бажання страховиків якомога скоріше зібрати значний капітал за рахунок підвищення тарифів і не виплат страхового відшкодування. Наприклад, останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед населення. Такий стан пояснюється певними причинами:

• інфляція і невпевненість в майбутньому. Як правило договори по особистому страхуванню укладаються на тривалий строк – 3, 5, 10 і більше років. Між тим інфляція за лічені місяці зменшує страхові можливості в декілька разів;
• невигідність роботи з населенням. Компанії віддають перевагу підприємствам, оскільки можливо заробити швидше і більше коштів без кропіткої роботи із страхувальниками і особливо з різними категоріями населення. Справа ще й і в тому, що особисте страхування відзначається складністю організації і вимагає численних статистичних розрахунків для правильного ведення тарифної політики.

У Концепції  розвитку страхового ринку України  зазначено, що в сучасній економіці через страхування реалізується державна політика соціально-економічного захисту населення, а також формуються значні інвестиційні ресурси. Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне господарство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки. Дослідження тенденцій розвитку страхового ринку України вказує на те, що нині страхування належить до групи найбільш рентабельних та найбільш динамічних галузей національної економіки, а страховий ринок є важливим сегментом фінансового ринку, що впливає на всі соціально-економічні процеси в державі.

Міжнародний досвід показує, що у розвинених країнах  відношення до страхового ринку визначається як до стратегічного сектору економіки, який підвищує інвестиційний потенціал і сприяє збільшенню багатства нації. Загальна сума інвестицій, якими керують страхові компанії Європи, США та Японії, сягає 4 трлн дол. США.

Показники розвитку страхової справи в Україні за останні роки дають підстави стверджувати, що інвестиційні можливості національних страхових компаній досить обмежені, насамперед, через недовіру населення до довгострокових інвестицій та невеликий набір інвестиційних інструментів. Обсяг ресурсів, які акумулюються українськими страховими компаніями, зовсім невеликий, оскільки невелика фінансова потужність самих страховиків і обсяги їх операцій. Причина, передусім, полягає у недооцінці ролі та місця страхування з боку держави, потенційних інвесторів, які можуть вкладати капітал у створення і розвиток страхових компаній, а також споживачів страхових послуг.

Вітчизняний страховий  ринок має величезний потенціал  розвитку, тим більше, що потреба  у розвитку страхових послуг з  кожним роком зростає.

За експертними  оцінками, нині в Україні застраховано лише близько 10% ризиків. На відміну від України цей показник у розвинених країнах становить 90–95 %. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить 0,05 %, і це при тому, що населення України складає 7 % населення Європи.

Про потенційні можливості розширення страхових послуг свідчать дані питомої ваги страхування  у структурі ВВП. Так, у 2005 р. цей  показник знизився до 3,1 %, тоді як у країнах ЄС цей показник становив 8–12 %. У 2007 р. проникненість страхового ринку (співвідношення страхових премій до ВВП) в Україні ще знизилася до 2,5 % ВВП і залишилася на рівні 2006 p., чисті страхові премії досягли 1,7 % у ВВП, що на 0,1 відсотковий пункт перевищує аналогічний показник 2006 р.