Сучасні тенденції і моделі управління в міжнародному бізнесі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ  ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Міжнародний бізнес»

на тему: «Сучасні тенденції і моделі управління в міжнародному бізнесі»

Напрям підготовки: 6.030601 -  Менеджмент

Надійшла на кафедру:

  «__»______________ 2011р.   

   № рег. ____________

                                                                                          Виконала:

                                                                                          студентка IV курсу

                                                                                          групи ЕВ-42

                                                                                          залік.книжка № 486/08

                                                                                          Фонарьова С.О.

Оцінка роботи:

Зміст роботи  _____(max 10) балів

Оформлення  _____(max 3) бала

Режим роботи  ____(max 2) бала                                    Керівник:

Захист роботи  ____(max 5) балів                                   к.е.н., доц. Рахман М.С.

Сума балів       ______

Харків – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

РОЗДІЛ I. ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ БІЗНЕСОМ

1. АКТУАЛЬНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2. ПРОБЛЕМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
3. СУЧАСНИЙ СТАН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
4. ПРИНЦИПИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11
5. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

РОЗДІЛ II. СУЧАСНІ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

1. «МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
2. ФОРСАЙТІНГОВИЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
3. МЕРЕЖЕВА ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21

ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

ВСТУП

Як відомо, із постійною зміною зовнішнього середовища, змінюються і тенденції розвитку міжнародного бізнесу. З’являються нові напрямки ведення переговорів, нові теорії та погляди на міжнародний менеджмент, як основу міжнародного бізнесу. У даній роботі розкрито сутність актуальних напрямів розвитку міжнародного бізнесу в умовах глобалізації світової економіки, визначено основні форми та моделі сучасного управління міжнародним бізнесом, зроблені рекомендації щодо застосування вітчизняними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності принципів та методів міжнародного менеджменту, що дозволить їм підвищити свою конкурентоспроможність на світових ринках.

Метою даної роботі являється  набуття та закріплення теоретичних знань щодо сучасних світових тенденцій в області ведення міжнародного бізнесу та міжнародного менеджменту.

Відповідно до мети роботі були встановлені та вирішені наступні задачі: обґрунтовано актуальність даної теми, висвітлено основні проблеми та сучасний стан здійснення управління у міжнародному бізнесі, розкрито основні принципи, методологію та сутність міжнародного менеджменту, як основи міжнародного бізнесу, а також розглянуті такі напрямки в світовому бізнесі як маркетинговий менеджмент, форсайтінгові дослідження та мережева економічна структура.

Об’єкт роботи – міжнародний бізнес.

Предметом роботи є сучасні тенденції і моделі управління в міжнародному бізнесі.

Робота складається з  вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел.

Дана робота виконана за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office 2003-2010 Word.

Роботу виконано за допомогою  використання 19-тьох джерел літератури.

Ключові слова: міжнародний бізнес, міжнародний менеджмент, тенденції, моделі управління, міжнародний ринок, переговори, сучасні методи, глобальний ринок, перспектива розвитку.

       РОЗДІЛ  I. ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ БІЗНЕСОМ

1. АКТУАЛЬНІСТЬ

Актуальність вирішення  даної проблеми обумовлена необхідністю кардинальних змін у нашій зовнішньоекономічної діяльності, тому що Україна, для якої міжнародні економічні зв'язки надзвичайно важливі, на сьогоднішній день у світовій економіці займає незначне місце. Питома вага українського експорту товарів і послуг у їх світовому обсязі, за даними міжнародної статистики, складає близько 0,4%, а світового припливу прямих інвестицій - від 1,0 до 2,0% (2006 - 2009 рр.). Україна, на жаль, поставляє на світовий ринок переважно продукцію з низьким вмістом доданої вартості. Вона не може успішно конкурувати не тільки з США, країнами ЄС, але і з Китаєм, Індією та Росією. Особливі загрози для нас виникають з боку останніх трьох країн, оскільки саме вони активно завойовують традиційні для України ринки.

Звіт Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2007-2008 рр.. показує, що по двох головних індексів, на основі яких визначають рейтинги країн (Індекс глобальної конкурентоспроможності - GCI та Індекс конкурентоспроможності бізнесу - СВІ), наша країна посідає, відповідно, 73-е і 81-е місця. Вражає низька конкурентоспроможність вітчизняного бізнесу: Україна знаходиться після Азербайджану (78-е місце), Пакистану (79-е), Танзанії (80-е). І в категорії "операції і стратегії компаній", що характеризує якість корпоративного управління, ми займаємо 83-е місце серед 127 країн [1, c. 54-58].

Такий стан економіки та бізнесу обумовлює проблематичність прориву Україні на світові ринки, де конкуренція має інший, ніж  наше звичайне розуміння, зміст. Конкурувати  в ціновій сфері - стратегія вчорашнього дня. На міжнародному ринку виникли нові за змістом форми і методи конкуренції, що будуються з урахуванням не тільки традиційних факторів, а й породжених складними процесами взаємодії глобальної, регіональних і національних економік. Конкурують між собою міжнародні ланцюжка створення цінностей, міжнародні системи "постачальник ресурсів - виробник - посередник - кінцевий споживач", "виробник - споживач", ТНК, інтернаціональні мережеві економічні структури та ін..

Конкурентні переваги таких  систем створюються за рахунок синергетичного ефекту від поєднання матеріальних і нематеріальних ресурсів, належного управління процесом збалансування безлічі локальних цінностей і цілей для досягнення інтегрального результату. Матеріальні активи перестають бути основним джерелом конкурентних переваг, поступово зростає роль створення та реалізації нематеріальних активів, насамперед, знань і потенціалу інновацій, особливо управлінських (менеджмент, маркетинг).

2. ПРОБЛЕМИ

Проблеми міжнародного бізнесу, на жаль, не знайшли широкого обговорення в науковому середовищі вітчизняних фахівців швидше з об'єктивних, ніж суб'єктивних причин.

По-перше, ця тема для вітчизняної  науки нова, оскільки вітчизняні підприємства як суверенні об'єкти міжнародної  економічної діяльності мають незначну практику, а саме вона визначає потребу  у відповідних наукових дослідженнях, які, конкретизуючись у методичних розробках, озброюють їх стратегіями ефективного функціонування.

По-друге, міжнародний бізнес та відповідні дисципліни у вітчизняних університетах почали викладатися недавно, кадрове забезпечення навчального процесу в багатьох випадках незадовільне, навчання абстрактне, ґрунтується на чужому досвіді, сприймається як щось екзотичне для національної практики. А тому виникають серйозні проблеми щодо якості кадрового потенціалу як носія, генератора та реалізатора нових знань і умінь у сфері управління міжнародним бізнесм.

По-третє, український бізнес представлений на зовнішніх ринках ресурсним експортом. Природа конкурентної боротьби на ресурсних ринках, на відміну, скажімо, від ринку високотехнологічної  продукції, полягає, насамперед, у ціновій  конкуренції при стандартній  якості продукції. У цих умовах завдання менеджменту та маркетингу досить проста - мінімізувати ціну, що нам вдавалося  робити, принаймні, останні два роки за рахунок відносно низьких цін на енергоресурси і робочу силу [2, c. 5-16].

По-четверте, більшість вітчизняних  підприємств займаються стандартною експортно-імпортною діяльністю, тому їх управлінський персонал, природно, обмежується порівняно простимими технологіями міжнародного менеджменту і маркетингу, що укладаються в систему менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, що є досить простою підсистемою міжнародного бізнесу. При цьому слід мати на увазі, що сучасні методи та тенденції управління міжнародним бізнесом - продукт високотехнологічних ринків. Необхідно бути реалістом щодо ролі України та її потенційних можливостей на сучасних міжнародних ринках. Крім того, наше відставання посилюється, можливості зменшуються. Така ситуація не сприяє попиту на нові бізнес-технології. Однак він є, бо поки що існують ракетно-космічний, авіаційний, оборонно-промисловий комплекси і ще ряд високотехнологічних виробництв, які повинні працювати на міжнародних ринках [3, c. 63-71].

Новітню економічну історію  людства визначає глобалізація. Відомо, що сьогодні близько 80 тис. фірм різних країн світу, які контролюють  приблизно 770 тис. зарубіжних філій, перебувають  на транснаціональній стадії розвитку і забезпечують більшу частину світових потоків товарів, послуг, інвестицій і інновацій - 75 - 80% від загальносвітового  обсягу НДДКР . Саме ТНК генерують  нові моделі міжнародного менеджменту в бізнесі, а тому співпраця з ними підприємств Україна дозволить останнім значно підвищити власну управлінську культуру [6, c. 11].

Світова економіка через  діяльність глобальних міжнародних  інститутів - інституціоналізована регульована система. Виник навіть термін "глобальний менеджмент". Крім того, діючими учасниками міжнародних відносин, у тому числі економічних, стали численні неурядові інституції. Їх вплив на світові процеси стає все більш вагомим. Тому управління міжнародним бізнесом, що здійснюється на нижчих рівнях, повинне у тій чи іншій мірі враховувати мейнстрім глобального бізнесу та глобального менеджменту. Тобто міжнародний менеджмент має певну ієрархічну структуру: міжнародний менеджмент підприємства (компанії, фірми) реалізується в контексті національних державних і корпоративних інтересів, які, в свою чергу, враховують інтереси інших країн, транснаціональних корпорацій, діяльність яких регулюється міжнародними інститутами міждержавного, регіонального, національного і глобального рівнів [4, c. 161].

3. СУЧАСНИЙ СТАН

Сучасне зміст міжнародного бізнесу формується під впливом розвитку інформаційних технологій, які, по суті, і є основним чинником глобалізації. Сьогодні будь-яку значну фірму слід розглядати в площині впливу міжнародних процесів. Її менеджмент і маркетинг постійно, наприклад, під впливом Інтернету, підживлюється досягненнями компаній інших країн, ТНК і т. д. Через глобальний інформаційний простір будь-яка фірма може вийти на зовнішні ринки, вибудувати віртуальну мережеву структуру або взяти участь в існуючих. Комунікаційна діяльність компаній стає не тільки глобальною, а й надзвичайно динамічною.

У сучасному бізнесі розвивається нове розуміння практики управління міжнародними економічними процесами через соціально-політичну взаємодію, при якій "акт взаєморозуміння починає виконувати функції механізму координації дій". Сукупність комунікативних дій породжується існуючими проблемами і одночасно створює умови для формування механізму їх вирішення. Тобто подолання суперечностей здійснюється шляхом знаходження спільного, об'єднуючого локальні проблеми в контексті їх вирішення. А тому в основі реалізації будь-яких моделей міжнародного бізнесу компаній повинен знаходитися механізм узгодження інтересів як необхідна умова їх стабільного та ефективного функціонування [7, c. 251].

Необхідно уточнити деякі  питання дискурсу міжнародного бізнесу, тобто визначити загальні та спільні принципи, відповідно до яких він формується і розвивається в будь-яких своїх формах і змістах. Управління міжнародним бізнесом - результат трансформації в глобальну управлінську культуру національних (локальних) управлінських культур на основі того спільного, що є між ними. Таким загальним є глобалізація базових, духовних, соціальних та економічних цінностей особистості, а також націленість будь-якого людського співтовариства на забезпечення задоволення цих цінностей шляхом раціональної економічної діяльності, хоча поняття і критерії "раціональної діяльності" у кожного людського співтовариства можуть бути різними. Економічна ефективність - універсальна категорія. Це спрямовує розвиток міжнародного бізнесу до глобальної універсальної теорії і практики.

Разом з тим, як зазначає В. Білошапка, моделі управління міжнародного бізнесу загального плану (міжнародна, багатонаціональна, глобальна, транснаціональна) трансформуються у більш конкретні, активно використовують регіональні структурні побудови з доповнення або навіть замість єдиної глобальної моделі або їх стратегічної конфігурації (модель домашньої бази , портфельна модель, модель центрів, платформна модель, мандатна модель). Однак їх також об'єднує націленість на ефективну діяльність. Тому загальним для всіх моделей міжнародного бізнесу є різна за формою, але єдина по суті цільова функція - максимізація прибутку через механізм постійного створення конкурентних переваг. Принципи дії такого механізму універсальні і ґрунтуються на базових положеннях теорії конкуренції, теорії економічної поведінки (Behavioral economics), теорії глобалізації (глобалістики), а також визначається економічною ідеологією.

У контексті управління бізнесом це означає: за допомогою управління завжди можливо сформувати економічну і соціальну поведінки об'єкта, які відповідають критеріям суб'єкта; суб'єктно-об'єктні відносини в менеджменті мають симетричну природу; співвідношення форм і змісту різних моделей міжнародного бізнесу визначається відносинами в системі "глобальне - регіональне - локальне (національне) - корпоративне - індивідуальне"; економічна і політична ідеологія впливає на формування будь-якої моделі міжнародного бізнесу [8, c. 98].

4. ПРИНЦИПИ

Звідси випливають загальні принципи, на яких базується міжнародний  бізнес:

- Націленість на створення  і реалізацію стратегічних конкурентних  переваг;

- Активне формування цільового  ринку на базі синергетичного єдності менеджменту та маркетингу як основи створення нових ринкових можливостей;

- Диференціація бізнес-моделей в поєднанні з їх стандартизацією в залежності від співвідношення глобальних і локальних умов їх застосування;

- Вирішення локальних  проблем в контексті глобальних;

- Узгодження економічних  інтересів через системні відносини  економічного міжнародного співробітництва;

- Узгодження ідеологічних  інтересів через системні відносини  політичного міжнародного співробітництва.

Що стосується змісту управління міжнародним бізнесом, то більшість фахівців дотримуються, по суті, одного визначення: це процес застосування управлінських концепцій і інструментів у глобальному мультикультурному середовищі і отримання завдяки цьому певних конкурентних переваг [9, c. 44].

Одне із завдань міжнародного менеджменту в процесі управління міжнародними бізнес-процесами, як вважають С. Пивоваров та інші вчені-економісти, полягає у поглибленому аналізі та оцінці культурного фону у кожній країні перебування і використання його можливостей при розробці стратегічних, тактичних і оперативних рішень щодо функціонування та розвитку фірми як у даній країні , так і в цілому.

Є. Панченко визначає міжнародний  менеджмент як "процес застосування управлінських концепцій і інструментів у багатокультурному середовищі та отримання завдяки цьому додаткових переваг і економії часу". "Міжнародний  менеджмент - особливий вид менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок  можливостей ведення бізнесу  в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших  особливостей цих країн і міждержавної взаємодії".

Однак, на мій погляд, оперувати  поняттям "використання" різнопланових  економічних, соціальних, культурних, політичних та інших особливостей розвитку країн сьогодні недостатньо для  створення вагомих і стійких  конкурентних переваг. Міжнародний  менеджмент в сфері сучасного міжнародного бізнесу не тільки є продуктом взаємодії системи чинників, але і формує цю систему відповідно до поставленої мети [10, c. 39].

5. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА

Методологічною основою  зазначених міркувань є теорія "обмеженої  раціональності", засновниками якої вважаються нобелівські лауреати Г. Саймон (1977 р.), а також Р. Селтон (1994 р.), Д. Канеман, В. Сміт (2002 р.). Зміст цієї теорії відомо. Головна її ідея, експериментально доведена Д. Канеманом і В. Смітом, полягає в тому, що економічна поведінка суб'єктів ринку не абсолютно раціональна, а формується на основі рішень, що базуються на трьох факторах: звичка, уявлення, логічне судження, і що люди діють не на основі раціонального вибору, а за звичкою, дотримуючись традицій і моральних засад. Економічні суб'єкти будь-якого рівня при формуванні своїх стратегій керуються принципом обмеженої (а не абсолютної або досконалої) раціональності. Обмежена раціональність - іманентна сутність нелінійної, тобто реальної економічної поведінки економічних суб'єктів. Тому суб'єкту менеджменту необхідно знати національні особливості звичок, традицій, моральних основ та ін, щоб сформувати їх оптимальні характеристики у власних координатах. Менеджмент, так би мовити, використовує "зазори" між національною "обмеженою раціональністю" і з допомогою інформаційного тиску на звички, традиції, ментальність формує необхідну поведінку в економічній і соціальній сферах.

Сучасна глобальна економіка - простір симетричних суб'єктно-об'єктних відносин. Це пов'язано з розвитком  міжнародної комунікативної суспільної практики, з переходом управління від принципу монологу до принципу діалогу. Взаємодія, що охоплює інтернаціональні соціально-економічні горизонталі  і вертикалі, стає універсальною  формою міжнародного менеджменту. Тому його функціональність необхідно розглядати з урахуванням симетричного суб'єктно-об'єктної взаємодії різних структурних рівнів світового ринку. Тільки за такої  умови можна сформувати оптимально збалансовані за інтересами міжнародні корпоративні стратегії.

Сучасний міжнародний  бізнес повинен базуватися на ефективному міжнародному менеджменті, а точніше – на синергетичному об'єднанні менеджменту та маркетингу в цілісну систему діяльності, в якій менеджмент реалізується в тісному взаємозв'язку з маркетингом, тобто управління ресурсами здійснюється відповідно до потреб ринку, а маркетинг набуває дієвий цілеспрямований характер через менеджмент. При цьому не слід вважати, що ринкові потреби - виключно зовнішні умови, сформовані за межами підприємства. В будь-якому випадку його економічна діяльність може бути успішною, коли було досконало вивчено ринок, споживачів, їх переваги і потреби в явній і неявній формах, їх реакцію на товар, на його цінність, ціну і т. д. Таким чином маркетинг визначає стан і тенденції в еволюції ринку в його економічній і соціальній площинах, зміни в потребах і попиті, а менеджмент на цій основі формує цілі і визначає стратегії для їх досягнення, тобто формує модель розподілу і використання зовнішніх і внутрішніх ресурсів у просторі та часі.

Завдання міжнародного менеджменту в області глобального бізнесу, як зазначає А. Хачатуров, полягає втом, щоб забезпечити раціональне та ефективне використання ресурсів, а завдання маркетингу - націлити економічну діяльність (а також і менеджмент) на задоволення попиту споживачів, який визначається потребами в товарах і послугах та їх пропозицією. У цій ситуації ефективність будь-якого суб'єкта економічної діяльності визначається, з одного боку, тим, наскільки точно передбачені очікувані потреби людини, господарських суб'єктів і суспільства в цілому (задача маркетингу), а з іншого, - організацією і управлінням процесом виробництва відповідних попиту товарів і послуг та їх доведенням до споживача з мінімальними витратами, рівень яких залежить від певних економічних і соціальних цілей і умов (обмежень), що формуються на макро- і мікрорівнях відтворення продукту і соціально-економічних відносин. Отже, ефективність будь-якої виробничої системи є синергетичним ефектом її маркетингової та управлінської діяльності. [11, c. 214]. 

РОЗДІЛ II. СУЧАСНІ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ

1. «МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Зважаючи сказаного, слід звернути увагу на дискусію навколо  нового, на думку деяких фахівців, напрямку у міжнародному бізнесі, відомого в наукових публікаціях під назвою "маркетинговий менеджмент". Під ним адепти цієї теорії мають на увазі управління (менеджмент) економічною діяльністю, яка підпорядкована вимогам ринку. Але це загальновідомо. Будь-яка економічна діяльність націлена на задоволення потреб ринку, а її ефективність визначається знанням вимог ринку і умінням адаптувати свою діяльність до цих вимог.

У сучасному міжнародному бізнесі маркетинг має виконувати функцію, яка полягає, на мою думку, не в пасивному підпорядкуванні економічної діяльності компанії вимогам ринку, а в цілеспрямованому впливі на нього з метою формування необхідних для неї параметрів. По суті, за допомогою маркетингу та менеджменту компанія створює власний ринок. А тому ідеологія сучасного управління бізнесом - це не стільки орієнтація на потреби існуючого ринку, що безумовно, скільки модифікація існуючих і створення нових ринків. Знайти, модифіковані або створити новий ринок - прерогатива маркетингу; мобілізувати ресурси підприємства для ефективного функціонування на цих ринках - завдання менеджменту. У цьому, на мій погляд, і повинно полягати одне з концептуальних положень сучасного управління бізнесом, у тому числі й міжнародного [12, c. 118].

Створення конкурентних переваг за допомогою міжнародної моделі управління може здійснюватися в кількох напрямках, наприклад: впровадження нових товарів, послуг, управлінських технологій; нова маркетингова комбінація існуючих товарів, послуг, технологій просування та збуту; вихід існуючих товарів, послуг, маркетингових технологій на ринок, де вони були невідомі. Але в кожному разі компанія ініціює зміни зовнішнього і внутрішнього середовища свого бізнесу.

Як зазначає П. Друкер, будь-яка сучасна організація повинна бути побудована таким чином, щоб зміни ринку, які визначають його розвиток, були для неї нормою, щоб вона сама їх провокувала, а не тільки займалася пошуком нових форм і рішень після того, як ці зміни відбулися . Тобто сучасна компанія повинна бути лідером змін у формуванні свого майбутнього. Головним напрямом такої стратегії є створення нових ринків, або, щонайменше, модифікація існуючих. Ця ідея не нова. Вона обґрунтована Д. Хемел і К. Прахалад ще в 1994 р. і отримала подальший розвиток у відомій роботі.

Ідеологія цієї концепції  досить проста і полягає в тому, що перспективи фірми залежать від  лідерства не на функціонуючих, а  на майбутніх ринках, які ще не існують, але їх необхідно уявляти вже  сьогодні і активно створювати, впливаючи  на формування попиту споживача за допомогою різноманітних маркетингових  зусиль . Логіка цієї стратегії відрізняється  від традиційних моделей, які  концентрують свою увагу на боротьбі на існуючих ринках тим, що забезпечення безперечних конкурентних переваг  можна досягти шляхом створення  нового ринку та адекватного йому виробництва. Більш детально зміст  цієї концепції викладено і проаналізовано в різного роду виданнях [12, c. 121].

По суті, основа цієї концепції - інноваційність ринкової управлінської та виробничої діяльності. Традиційно вважається, що бізнес-структура може створити велику цінність для споживача за рахунок високих або прийнятну - при низьких витратах. У цьому випадку конкурентні стратегії розглядаються як вибір між диференціацією і низькими витратами. Але можна поставити завдання розробки комплексної стратегії - оптимізувати співвідношення цінності (диференціації) і ціни (витрат). Пошук та подальший розвиток цінностей - завдання маркетингу, оптимізація витрат - менеджменту. Нові цінності - це інновація, що продукуються тільки за умови скоординованої діяльності підприємства у сфері створення нової цінності, витрат і ціноутворення. При створенні продукту (товару, послуги) між підприємством (продуцентом) і продуктом встановлюється відношення "суб'єкт - об'єкт". А при створенні нового ринку встановлюються набагато ширші і глибші суб'єктно-об'єктів відносини. З одного боку, підприємство - суб'єкт управління, а ринок - об'єкт (за допомогою певних маркетингових дій підприємство управляє ринком). Але, з іншого, підприємство повинно формувати логіку свого розвитку, виходячи з логіки розвитку ринку (автономія ринку). Тобто ринок в певній мірі - суб'єкт, а підприємство - об'єкт управління. Саме в такому контексті розуміння функціонування системи "підприємство - ринок" повинна перебувати парадигма сучасного менеджменту, у тому числі й міжнародного.

2. ФОРСАЙТІНГОВИЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для ефективного ведення  міжнародного бізнесу, розробки та втілення адекватних управлінських і маркетингових  стратегій необхідно мати уявлення про розвиток міжнародної бізнес-середовища. Сьогодні однією з особливостей, яка  буде посилюватися і надалі, є, як підкреслював Д. Лук'яненко, гіперконкуренції - стан, коли швидкість зміни "правил гри" настільки висока, що тільки найбільш адаптовані до цих змін організації різних рівнів можуть не тільки вижити в конкурентній боротьбі, але і стати її лідерами. Фундаментальні кількісні та якісні умови глобальної конкуренції вимагають безпрецедентних організаційно-структурних змін на високоінтелектуальній основі, нових підходів до міжнародного бізнесу. Але для того щоб здійснювати "безпрецедентні" зміни, необхідно, принаймні, мати уявлення про напрямки, в яких розвивається світова економіка, і місце, яке може зайняти в ній, скажімо, Україна. Потрібно мати прогноз, який би визначав якісні і кількісні орієнтири для національної економіки, бізнесу, науки та освіти, позначив би можливі зміни матеріальних і духовних цінностей глобального та регіональних рівнів, що важливо для пошуку національним бізнесом нових ринкових можливостей. Такі прогнози глобального бачення майбутнього, включаючи його альтернативні сценарії, необхідно здійснювати на основі форсайтних досліджень (foresight). Foresight - це багатоваріантний довгостроковий прогноз розвитку науки, технологій, інституційних та політичних процесів, екологічного середовища економічного і соціального розвитку і т. д., що визначає можливості появи нових суспільних і індивідуальних цінностей різного рівня, нових ринків [13, c. 21].

Практичне значення такого прогнозу полягає в тому, що держава разом з бізнесовими колами визначає перспективні для національного бізнесу технології та ринки, відповідно формує механізм співпраці бізнесу і держави у створенні національних конкурентних переваг. Сьогодні прогноз глобального бачення майбутнього взято на озброєння не тільки в Західній Європі, США і Японії, але і в ряді країн Східної Європи, зокрема в Угорщині, Чехії, Польщі. Найбільш ж широке поширення він отримав в країнах Західної Європи з розвиненою культурою коопераційних зв'язків між суб'єктами НДДКР, які підтримує держава. У Великобританії, Німеччини та Угорщини ініціаторами цього прогнозу виступають уряду, у Швеції і США - ділові кола [14, c. 21]..

Мінекономіки України  разом з відповідними науковими  установами, використовуючи аналітичні розробки міжнародних інституцій, повинні  розробляти ґрунтовні багатоваріантні  прогнози майбутнього стану світової економіки, визначати місце в  ній України та створювати умови  для вільного доступу національних компаній до результатів прогнозу, а також фундаментальним дослідженням, що, на мою думку, має підвищити  їх можливості у створенні нових  продуктів і ринків. Це тим більше важливо в умовах сучасної конкурентної боротьби, коли посилення стратегічних позицій національного бізнесу  на світовому ринку залежить від  його здатності створювати нові товари та ринки на стику різних сфер знань, технологій і т. д.