Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Сучасний стан адміністрування податків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУлЬТЕТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ

Пояснювальна записк

до звіту з навчально - комп'ютерної практики

Виконала

ст. групи ФК -11 (опод.)

Тертілова Ольга Сергіївна

Перевірив:

Асистент викладача

Петренко Л.М.

Кіровоград - 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3
1.Сутність та значення адміністрування податків та зборів……………………………………………….………………………………4

1.1 Дві групи податків, які розрізняють від рівня їх встановлення. Встановлення загальнодержавних та місцевих податків………………………5

1.2 Правовий та економічний аспекти адміністрування податків і зборів в Україні…………………………………………………………………………….7

2. Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами «Податкового кодексу України»…………………………………………………9

3.Сучасний стан адміністрування податків……………………………………14

Висновок ………………………………………………………………………....19

Список використаних джерел………………………………………………..…21

Вступ

У сучасних умовах складних економічних перетворень в Україні, обумовлених світовою фінансовою кризою, особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів держави. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від того,наскільки ефективною буде діяльність контролюючих органів щодо адміністрування податків і зборів(обов’язкових платежів),що забезпечуватиме справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків та відповідатиме реаліям сьогоднішнього дня.

Одним із провідних напрямів успішного здійснення податкової реформи є спрощення, поліпшення та підвищення ефективності адміністрування податків,термін «Адміністрування податків» в останні роки набув значного поширення в науковому,діловому і політичному обороті. Адміністрування є динамічним процесом, у результаті реалізації якого виявляється необґрунтованість застосування формалізованого підходу. Тому для дослідженні сутності адміністрування податків необхідно врахувати специфіку саме податкової сфери. Якщо управління,менеджмент пов’язується із стратегічними цілями управлінських структур,адміністрування-це комплекс тактичних заходів,які практично реалізуються в процесі оподаткування. Адміністрування податків є специфічним. Це не просто управління певною ланкою роботи в податковій системі чи працівниками податкових органів. Це управління процесами оподаткування зі справлянням обов’язкових платежів. Враховуючи те,що адмініструванню податків надається значення одного з основних напрямів реалізації сучасної податкової політики України,дослідження його теоретико-методологічної бази є особливо актуальним.

1.Сутність адміністрування податків та зборів

Адміністрування податків і зборів є однією з найважливіших ознак держави та необхідною умовою її існування. Адміністрування (від англ. "administration") означає управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль); у широкому розумінні, це - організаційно-розпорядча діяльність керівників і органів управління, що здійснюється шляхом наказів і розпоряджень. Адміністрування процесів оподаткування об'єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчих та нормативно-правових актів. Об'єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов'язань платників податків. Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.
З боку науки «податкове адміністрування»- це наука, що формулюж принципи ефективного управління податковою системою за даних соціально-економічних умов та суспільно-політичних обставин оцінює податкову систему (рис.1.1)

Рис. 1.1. Зміст терміна «адміністрування податків

Існують різні види адміністрування у фінансовій та економічній сферах. На відміну від них податкове адміністрування являє собою комплекс правових, економічних і фінансових заходів держави для формування системи оподаткування, забезпечення своєчасної і повної сплати податків і зборів з метою задоволення фінансових потреб суспільства в цілому, а також розвитку економіки країни шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

Під податковим адмініструванням слід розуміти сукупність норм (правил), методів, засобів і дій, за допомогою яких спеціально уповноважені органи держави здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на контроль за дотриманням законодавства про податки та збори (обов'язкові платежі), за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків і зборів, а у випадках, передбачених законами України, - за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю надходжень у відповідний бюджет інших обов'язкових платежів та притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства.

Характеристика адміністрування податків в залежності від групи податків

В Україні виділяють дві групи податків, які розрізняють від рівня їх встановлення(рис.1.2)

Рис.1.2.Групи податків

Варто зазначити, що податкові відносини в суспільстві можуть існувати та розвиватися тільки на базі прийняття і повного дортримання відповідних законів. Без наявності таких законів або в умовах їх нечіткої визначеності процес адміністрування податків втрачає орієнтири.

Загальні положення щодо встановлення та скасування податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів встановлені Законом України “Про систему оподаткування”. (розд.1, ст.1)

Так, встановлення та відміна податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та сільськими, селищними, міськими радами відповідно до Закону “Про систему оподаткування”, іншими законами України з питань оподаткування.

Верховна Рада АР Крим, сільські, селищні та міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів, за виключенням особливих видів мита, а також пільги по оподаткуванню не можуть встановлюватися або змінятися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Кожен закон з питань оподаткування подається у вигляді проекту Кабінетом Міністрів України або народними депутатами на розгляд до ВР України. Спочатку проект розглядається профільним комітетом ВР України, який рекомендує його до розгляду на сесії ВРУ. Сесія приймає закон і визначає порядок його ведення в дію. Закон підписує Президент України.

Що стосується загальнодержавних податків і зборів, то їх встановлення (перелік податків, порядок їх справляння тощо) та відміна здійснюється тільки на підставі відповідних законів України, прийнятих ВР України.

Перелік місцевих податків і зборів та загальні принципи їх справляння також затверджуються відповідними законодавчими актами ВР України, але рішення щодо їх справляння в регіонах приймають ВР АР Крим, сільські, селищні та міські ради. Встановлювати на своїх територіях інші види місцевих податків, не визначених законодавством України, має право тільки ВР АР Крим.

Законодавча база щодо оподаткування юридичних та фізичних осіб на даний час включаєпонад 100 законів. Щодо кожного податку, збору та іншого обов’язкового платежу існує відповідний законодавчий акт, який регламентує порядок його справляння.

Варто зауважити, що до податкового законодавства щороку вноситься чимало змін та доповнень, які призводять до різночитань та нестикування з іншими законодавчими актами. Внаслідок такої неузгодженості трапляються випадки, коли платник податків, виконуючи положення одного законодавчого акту, мимоволі порушує положення іншого. У зв’язку з цим, ВР України було прийнято Закон “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181, який вніс кардинальні зміни у відносини між органами ДПС та платниками податків. встановив практичну нову ідеологію роботи податкової служби.

Зрозуміло, що для покращення організації роботи ДПС України, підвищення ефективності адміністрування податків, необхідно зведення всіх законів з питань оподаткування в єдиний Податковий кодекс України.

1.2 Правовий та економічний аспекти адміністрування податків і зборів в Україні.

Прийняття Податкового кодексу України сприяє об'єднанню в одному нормативно-правовому акті цілого масиву норм, що регулюють сферу податкових правовідносин в Україні, а також забезпечує спрощення орієнтування платників податків у цій сфері, прозорість дій органів державної влади, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю нарахування та повнотою сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів, чітко визначить засади функціонування системи оподаткування. Процес адміністрування місцевих податків і зборів являє собою управлінську діяльність органів державної податкової служби щодо організації процесу оподаткування юридичних та фізичних осіб, яка заснована на Податковому кодексі що регламентує правовідносини між податковими органами та платниками місцевих податків і зборів стосовно погашення податкових зобов’язань перед бюджетами.

Адміністрування податків і зборів –це діяльність системи органів управління оподаткуванням,яка здійснюється через відповідну сукупність юридичних норм і правил.
Структурно логічну схему процедури взаємодії складових системи управління оподаткуванням зображено на рис.1.3.

Рис.1.3. Система органів управління оподаткуванням

Правовим підґрунтям у діяльності органів державної податкової служби є такі нормативно-правові документи:Конституція України,Законами України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997р. №77/97-ВР(зі змінами та доповненнями), «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III(зі змінами та доповненнями),Укази Президента України,Декрети та Постанови Кабінету Міністрів України,інші нормативно-правові акти ДПА України з питань оподаткування тощо.

Разом з тим, нормативно-правова база,що покладена в основу функціонування чинної системи оподаткування,має ряд недоліків:перелік нормативно-правових актів занадто великих,а самі акти досить складні в практичному застосуванні;законодавчі акти не зажди чітко та повністю описують норми права,що призводить до появи значної кількості підзаконних актів;недосконалість нормативно-правових актів призводить до прийняття чисельних доповнень.

2.Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами «Податкового кодексу України»

Виходячи з сутності терміна розглянемо адміністрування податків як процес,що складається з таких етапів:реєстрація та облік платників податків;обробка податкових декларацій;облік платежів(податкові зобов’язання );обслуговування платників податків;податковий контроль;апеляції платників податків;погашення податкового боргу( рис 2.1).
Облік платника податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків,нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. До введення Податкового кодексу контролюючими органами були:митні органи,органи Пенсійного фонду України,органи фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування, податкові органи (рис.2.2)

Рис 2.1.Процес адміністрування податків

Рис 2.2. Органи, уповноваженні здійснювати контроль у сфері оподаткування

Після введення Податкового кодексу контролюючими органами є :податкові органи та митні органи (рис 2.3.)

Рис 2.3. Органи,уповноважені здійснювати контроль у сфері оподаткування після прийняття Податкового кодексу

Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами Кодексу, можна коротко охарактеризувати таким чином:

1-й етап: Самостійне погодження платником податків податкового зобов’язання.

Податкове зобов’язання, самостійно погоджене платником податків, вважається погодженим з дня подання податкового розрахунку.

Якщо в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданого податкового розрахунку, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Такий уточнюючий розрахунок можна не подавати, якщо уточнюючі показники вказуються платником податків в складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Для платника місцевих податків та зборів на даному етапі важливо правильно скласти податкову звітність, своєчасно надати її до податкового органу та забезпечити погашення суми податкового зобов’язання у встановлені терміни. Саме на цьому етапі у всіх платників місцевих податків і зборів є можливість виправити помилки у податковій звітності та добровільно задекларувати це в податковому органі.

2-й етап: Здійснення контролю за платниками місцевих податків і зборів з боку органів державної податкової служби.

На даному етапі у платника місцевих податків і зборів вже можуть з’явитися проблеми з податковим органом. Підстав для цього чимало: можливі помилки у представленій звітності, проведення документальних перевірок, різні донарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій тощо (на цьому питанні більш конкретно зупинимося у наступному розділі курсової роботи). Але кожна претензія податкового органу до платника податку повинна мати правове обґрунтування.

3-й етап: Апеляційне погодження податкових зобов’язань.

За встановленим порядком спілкування між платником податку та податковим органом здійснюється через податкові повідомлення, податкові вимоги, скарги, рішення. Процедура оскарження рішень податкового органу може бути як у межах адміністративного, так і у межах судового оскарження.

На даному етапі платнику податку може бути запропоновано податковий компроміс. З одного боку, це звільняє платника податку від подальших доказів своєї правоти як в адміністративному, так і в судовому порядку. Але право вибору залишається за платником. Після податкового компромісу оскаржувати погоджену суму податкового забов’язання вже не можна.

4-й етап: Відповідальність платника податку.

За непогашення податкових зобов’язань або податкового боргу платник місцевих податків і зборів несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. Непогашення платником місцевих податків і зборів податкових зобов’язань або податкового боргу призводить до необхідності застосування з боку податкового органу штрафних санкцій, нарахування пені, заходів адміністративної та кримінальної відповідальності. При цьому, у кожному окремому випадку законодавство України визначає умови, за якими наступає той чи інший вид відповідальності (це питання бяльш конкретно буде розглянуто в наступному розділі).

5-й етап: Застосування до платника місцевих податків і зборів заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу або його примусове стягнення.

Заходами примусового стягнення податкової заборгованості є: податкова застава, адміністративний арешт активів, продаж активів, що перебувають у податковій заставі, застосування процедур банкрутства з метою погашення податкового боргу.

Процес адміністрування місцевих податків і зборів містить такі основні складові частини:

- організація обліку платників місцевих податків і зборів в органах ДПС є найважливішою функцією податкової служби, що створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю перерахування місцевих податків і зборів до бюджетів. Дана процедура здійснюється з метою усунення можливості ухилення платників від сплати місцевих податків та зборів.;

- ведення оперативного обліку місцевих податків і зборів в органах ДПС полягає у виконанні таких основних завдань:

відкриття карток особових рахунків платників місцевих податків та зборів;

- відображення в особових рахунках платників інформації про нараховані суми місцевих податків та зборів, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати місцевих податків та зборів;

- підведення підсумків в особових рахунках платників місцевих податків та зборів, їх перевірка та закриття;

- формування за даними особових рахунків зведеної інформації в спеціальних реєстрах;

- складання та подання вищестоящим податковим органам звітності про нарахування, надходження, податковий борг та переплату платників з місцевих податків та зборів до бюджету;

-прогнозно-аналітична робота органів ДПС переслідує таку мету – розробка науково обґрунтованих засобів впливу через оподаткування місцевими податками та зборами на економічний стан як окремих підприємницьких структур, регіонів, так і держави в цілому, для збільшення податкових надходжень до бюджету;

- організація справляння та контроль за правильністю нарахування, своєчасним та повним надходженням сум податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів;

- проведення контрольно-перевірочної роботи та притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. При цьому може здійснюватися як планова, так і позапланова виїзна перевірка, в результаті яких можуть застосовуватися такі види відповідальності (у разі виявлення порушень податкового законодавства): адміністративно-господарські санкції, адміністративна та кримінальна відповідальність;

- стягнення податкового боргу та забезпечення надходжень до бюджету. Орган ДПС завжди дає можливість платнику самостійно сплатити суму податкового боргу. Але якщо платник не погашає свій борг в повному обсязі у визначені законодавством строки, то до такого платника застосовуються заходи примусового стягнення податкового боргу, які були перелічені вище.

3.Сучасний стан адміністрування податків

Як зазначалось неодноразово Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляється в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження та обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальних за порушення податкового законодавства . Не зважаючи на досить значний перелік місцевих податків і зборів, вони не відіграють значної фіскальної ролі у формуванні місцевих бюджетів. Їхня питома вага складає менше 3% сукупних доходів місцевих бюджетів України. Для бюджетів більшості областей країни характерною є висока питома вага в доходах бюджетних трансфертів. Забезпечення незалежності органів місцевого самоврядування значною мірою визначається рівнем їх фінансової самостійності, в досягненні якої важливу роль повинно відігравати місцеве

Рис.3. 1 Динаміка місцевих податків і зборів за 2004 – 2009 роки та їх частки в доходах місцевих бюджетів оподаткування

Як свідчить аналіз статистичних даних, надходження місцевих податків і зборів за 2004 – 2009 роки зросли на 45,6% і 2009 року становили 808,6 млн. грн. (рис.3. 1)

Надходження до зведеного бюджету протягом поточного року значно випереджають темпи зростання економіки завдяки впровадженню реформаторських змін, у тому числі передбачених Податковим кодексом України. Реалізація податкової реформи забезпечила стимулювання виробництва та ділової активності. Так до Державного бюджету України у розрізі видів економічної діяльності за даними ОДПС України станом на 1 вересня 2011 року у січні –серпні 2011 р. по платежах надійшло 127,2 млрд. грн, що у 1,5 рази ( 44,3 млрд. грн.) перевищує фактичний показник за аналогічний період 2010 року. Найбільший темп росту збору платежів забезпечено підприємствами, які займаються такими видами економічної діяльності:

- оптова та роздрібна торгівля 1,8 рази ( + 8,6 млрд. грн.);

- добувна промисловість в 1,8 рази (+ 8,7 млрд. грн.);

- виробництво електроенергії, газу та води в 1,5 рази (+ 3,4 млрд. грн.);

- будівництво в 1,6 рази (+ 1,3 млрд. грн.);

- обробна промисловість 1,3 рази (+ 8,2 млрд. грн.)

Рис.3.2.Темпи росту платежів за 2010-2011 рр.

Податковий кодекс вніс революційні зміни в адмініструванні податків починаючи з початку 2011року. Разом з тим, на сьогодні існують певні проблеми в сфері адміністрування.

Проблема адміністрування податків і зборів залишається однією з найактуальніших не тільки у сфері оподаткування, а й сфері соціального управління фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання в цілому. В основі цієї проблеми лежить питання недостатнього наукового обґрунтування термінів та понять «податкове адміністрування», «порядок адміністрування податків і зборів».

Основні складові податкового адміністрування, що визначаються у розділі ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» Податкового кодексу, це:

- податкова звітність;

- податкові консультації;

- податковий контроль;

- облік платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби;

- перевірки;

- погашення податкового боргу платників податків;

- застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав;

Таблиця 1

Недоліки	Переваги
Розширення термінів,підстав та видів перевірок	Зменшення переліку контролюючих органів
Податковий кодекс для сплати податкових зобов’язань не передбачає можливості перенесення строків,якщо день закінчення строку припадає на вихідний чи святковий день	Передбачено конкретні строки, протягом яких податковий орган має повідомити платника податків про те,що у прийнятті податкової декларації відмовлено і про причини такої відмови
Визнання у судовому порядку недійсними установчих документів компаній	Встановлення обов’язку для платників податків,які належать до великих і середніх підприємств,подавати податкові декларації в електронній формі
Право чиновників отримувати інформацію,що становить банківську таємницю	Розмір штрафу для платників податків,які до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявили факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів,становить 3% від суми недоплати
Звільнено від відповідальності може бути будь-яку особу,незалежно від розміру заподіяної шкоди	Введення податкової консультації замість податкового роз’яснення

Висновок

Отже, адміністрування місцевих податків та зборів можна розглядати як сукупність відносин між органами ДПС та платниками місцевих податків та зборів щодо забезпечення своєчасної та повної сплати місцевих податків та зборів до бюджетів. У правовому полі категорія „податкове адміністрування” існує вже давно та проявляє через встановлені законодавством права та обов’язки платників податків, правила оподаткування, повноваження органів державної податкової служби та інших контролюючих органів, які відповідно до чинного законодавства України мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати окремих податків і зборів (обов’язкових платежів)

Таким чином, з юридичної точки зору, адміністрування податків являє собою сукупність заходів держави щодо визначення переліку податків, суб’єктів та об’єктів оподаткування, ставок податків, пільг, термінів сплати, засад обгрунтування та сплати податків, контролю за дотриманням податкового законодавства тощо.

З економічної точки зору процес адміністрування податків можно розглядати як сукупність відносин між органами ДПС та платниками податків щодо забезпечення своєчасної та повної сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки:
1.Визначення поняття «адміністрування податків» не сформульовано ні до,ні після прийняття Податкового кодексу України.
2.Прийніття Податкового кодексу України значно розширило повноваження контролюючих органів та змінило терміни ,підстави та види перевірок,що можна негативно розцінювати з позиції платників податків.

3.Позитивною зміною є введення податкових консультацій замість податкового роз’яснення, це свідчить про те, що контролюючі органи зацікавлені в плідній співпраці з платниками податків.

4.Подання податкових декларацій в електронному вигляді також є позитивною зміною, тому що це є вигідним як платникам податків, так і контролюючим органам --- перші зводять до мінімуму спілкування з податковими органами, а другі — не витрачають час на ведення документообігу.

Таким чином,порядок адміністрування податків після прийняття Податкового кодексу України значно змінився. Але спостерігаються як позитивні,так і негативні зміни.

Список використаних джерел

1.Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-17 [Електронний ресурс]: Режим доступу: // www.гаdа.gоv.uа

2.Василик О.Д. Податкова система в Україні: Навч. посібник. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 478 c.

3. Концепція реформування податкової системи України. [Електронний ресурс]: Режим доступу: // www.гаdа.gоv.uа

4. Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи.:монографія / П.В.Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С. Варналій / за ред. д.е.н. З.С.Варналія. –К.: Знання України, 2008. – 675 с.

5.Ластовецький А. Організаційно-правові засади адміністрування податків /А.Ластовецький // Право України. – 2003. – № 11. – С. 37–40.

6.Андрущенко В.Л. Адміністрування податків і платежів; предмет і метод дослідження //Збірник наукових праць Академії ДПС України.-2002.-№4.-С.76-78