Суть, предмет, об’єкт і завдання метрології

Суть, предмет, об’єкт і завдання метрології…………………………..2

Метрологічна служба і метрологічна система України………….5

Суть, принципи, мета і завдання стандартизації……………………10

Види стандартизації і стандартів…………………………………………….15

Правові основи стандартизації………………………….……………………19

Основні поняття та Їх визначання…………………………………………..21

Предмет, об'єкт і завдання сертифікації…………………………………23

Види, органы і функції системи  сертифікації…………………………..27

Загальна схема, правила 

та порядок проведения сертифікації…………………………………….…31

Суть, предмет, об’єкт і завдання метрології

Слово "метрологія" походить від грецьких слів: теігоп (міра) і І0£08 (ПОНЯТТЯ).

Метрологія - наука про вимірювання, яка включає як теоретичні, так і практичні аспекты вимірювань у всіх галузях науки і техніки;

Предмет метрологи - методи визначення і контролю показників якості, правила, положения та норми, способи досягнення єдності і точності вимірювань, методи повірки мір та вимірювальних приладів, фізичні величини і одиниці вимірювань.

Об'єкт метрології- засоби вимірювань: міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, допоміжні засоби вимірювань, вимірювальні установки та вимірювальні системи, еталони.

Завдання метрологи. Основними завданнями метрології є: розвиток загальної теорії вимірювань, встановлення одиниць фізичних величин і узаконения певних одиниць вимірювань, розробка методик вимірювань та засобів вимірювальної техніки, забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань, встановлення еталонів одиниць вимірювань; проведения регулярно! повірки мір та вимірювальних приладів, що знаходяться в експлуатації; випробування нових засобів вимірювання тощо.

Правові основи метрологи. Метрологічна діяльність регламентується такими нормативно-правовими документами:

Закон "Про метрологію та метрологічну діяльність” від

11.02.1998 р., який розглядає  загальні положения - основні  терміни та їх визначення, сферу  дії Закону, законодавство про  метрологію та мет-рологічну діяльність, державну метрологічну систему,  нормативні документа з метрології; одиниці вимірювань, їх відтворення  та зберіган-ня, здійснення вимірювань, засоби вимірювальної техніки;  застосуван-ня, ввезення, виробництво,  ремонт, продаж і прокат засобів  вимірюва-льної техніки; метрологічну  службу України, її структуру,  організацію; державний метрологічний  контроль і нагляд, державні випробування  засобів вимірювальної техніки  і затвердження їх типів, державну  мет-рологічну атестацію засобів  вимірювальної техніки, акредитацію  на право проведения державних  випробувань, повірки і калібрування  за-собів вимірювальної техніки,  вимірювань; права і обов'язки  державних інспекторів з метрологічного  нагляду, права та обов'язки  державних повірників; метрологічний  контроль і нагляд, що здійснюють  метроло-гічні служби центральних  органів виконавчої влади, підприємств  і ор-ганізацій; фінансування  метрологічної діяльності.

Закон "Про забезпечення єдності вимірювань” від 01.12.1997 р.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдності вимірювань” від 26.04.1993 р.

Наказ Держстандарту України: "Титове положения про держав-ні наукові метрологічні центры Держстандарту  Україніі" від

28.05.1999 р.

Наказ Держстандарту України "Про затвердження порядку ак-редитаціївимірювальнихлабораторій" від 05.11.1999р.

Держстандарти України: ДСТУ 2568, ДСТУ 2681, ДСТУ 2708, ДСТУ 3215, ДСТУ 3231, ДСТУ 3400, ДСТУ 3651.0, ДСТУ3651.1, ДСТУ 3651.2, ДСТУ 3921.1,180 10012-1.

Організаційно-методичні  керівні НД тарекомендацїї: КНД 50-032, Р 50-060-95, Р 50-078, Р 50-080.

НД на державні повірочні  схемы - ДСТУ 2614;

НД на методы та засобы повірюл  і контролю - Р 50-076.

Міждержавні оргашзацшно-методычш документы з метрологи: ПМГ 06, ПМГ 07, ПМГ 08, ПМГ 15, ПМГ 16.

Основы терміни метрологи (зггдно Закону про метрологгю та метрологічну діяльність, стаття 1, Закону про забезпечення єдності вымгрюванъ, Декрету КМ про забезпечення єдності вымгрюванъ).

У дійсних законодавчих актах застосовуються наступні поняття:

вішірювання - відображення фізичних величин їхніми значениями за допомогою експерименту та обчислень  із застосуванням спеціаль-них технічних  засобів;

едність вимірювань - такий  спосіб вимірювань, при якому їх ре-зультати, виражені в узаконених одиницях і похибках вимірювань, відомі з заданою вірогідністю;

законодавча метрологія —  частина метрології, що відноситься  до діяльності, чиненої національним органом по метрології, і утримуючу  державну вимоги, що стосуються одиниць, методів виміру, засобів вимірів і вимірювальних лабораторій;

метрологічна служба —  сукупність суб'єктів діяльності і  видів робіт, спрямованих на забезпечення єдності вимірів;

національний орган по метрології — орган державного керуван-ня, уповноважений здійснювати керівництво  роботами по забезпеченню єдності вимірів у державі;

норматшні документы по забезпеченню єдності вимірів — дер-жавні стандарта, застосовувані у встановленому порядку, міжнародні (регіональні) стандарти, правила, положения, інструкції й інші нормативы і методичні документа, що визначають вимоги і порядок проведения робіт із забезпечення єдності вимірів;

характеристики вимірювань: принцип, метод, одиниця, похибка, точність, вірність і достовірність вимірювань;

принцип вимірювань - фізичне  явище або сукупність фізичних явищ, що покладені в основу вимірювань. Наприклад, вимірювання температури  з використанням термоелектричного  ефекту;

метод вимірювань - сукупність прийомів використання принципів і  засобів вимірювання. Засобами вимірювань є вживані технічні засо-би, що мають  нормовані метрологічні характеристики;

одиниця вимірювань - фізична  величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин;

похибка вимірювання - це відхилення результату вимірювань від істинного  значения вимірюваної величини;

точність вимірювань характеризуется  близькістю їх результатів до дійсного значения вимірюваної величини;

вірність вимірювань - це якість вимірювання, що відображає бли-зькість  до нуля систематичних похибок результатів (тобто таких похи-бок, які залишаються постійними або закономірно змінюються при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини);

достовірність вимірювань - це довіра до результатів вимірювання. Вимірювання можуть бути достовірними і недостовірними залежно від того, відомі чи невідомі ймовірні характеристики їх відхилень від дійсних значень відповідних величин. Результати вимірювань, ймовір-ність яких невідома, не мають ніякої цінності і в деяких випадках мо-жуть служити джерелом дезинформації.

Присутність похибок обмежує  достовірність вимірювань, тобто  вносить обмеження в число  достовірних значущих цифр числового  значения вимірюваної величини і  визначає точність вимірювань.

Метрологічна  служба і метрологічна система України

Метрологічна служба України - одна із ланок державного управ-ління, основними завданнями якого є  здійснення комплексу заходів з  метрологічного забезпечення діяльності підприємств та організацій, з забезпечення єдності і метрологічної точності вимірів, підвищення ефективності виробництва  і якості виготовленої продукції. Згідно За-кону про метрологію та метрологічну діяльність, (стаття 11) держав-на метрологічна служба організовує, здійснює та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань в державі, а також здійснює державний метрологічний контроль і нагляд за додержанням вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів України і нор-мативних документів із метрології.

ІМетрологічна служба - це система  спеціально уповно-важених органів, діяльність яких спрямовується на забезпечення єдності вимірювань.

(стаття 10 ДКМУ про забезпечення  єдності вимірювань)

До Державної метрологічної  служби належать: відповідні підроз-діли центрального апарату Держстандарту України; державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління Держстандарту України; територіальні органи Держстандарту України в Автоном-ній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та містах обласного підпорядкування; Державна служба единого часу і еталон-них частот; Державна служба стандартних зразків складу та властиво-стей речовин і матеріалів; Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.

Державна метрологічна служба й інші державні служби забезпечення єдності вимірів (стаття 10 Закону про  метрологію та метро-логічну діяльність) перебувають у веденні НОМ  і включають державний науковий метрологічний центр та регіональні (територіальні) органи Державної метрологічної служби.

Залежно від функцій, які  виконує метрологічна служба та згідно Закону про метрологію та метрологічну діяльність (стаття 11 Закону про метрологію та метрологічну діяльність) Метрологічна служба

України складається з  Державної метрологічної служби і метрологіч-них служб центральних  органів виконавчої влади, підприємств і орга-нізацій тобто відомчої метрологічної служби. Схема структури метро-логічної служби України наведена на 1.

Метрологічна служба Українн  і

даржАвнА

Держстакдарт України

Укр. науково-доиіїдний ін-статут стандартйзації, сер-тифікзціі та інфорнатики  -УкрНДІССІ

Ухр. наукоБО-виробничий центр  стандартизации метрологи та сертифікаціі' -УкрЦСМ

Територіальні центри Дер-жстанпарту - ТЦДСУ

Виробничє об'єднаннл ВО "Еталон"

ВІДОМЧА

Служба головного метролога  відомства

Метрологічна служба підлриєнств і оріанізацій

1. Схема структури метрологічної  служби України.

До державної служби відносять  Держстандарт України, Українсь-кий  науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інфор-матики (Укр. НДІССІ), Український науково-виробничий центр стан-дартизації, метрології та сертифікації (Укр. ЦСМ), Територіальні центри Держстандарту України (ТЦДСУ), Виробниче об'єднання "Еталон". Органи Державної метрологічної служби здійснюють дер-жавний метрологічний контроль і нагляд суб'єктів господарювання на закріплених за ними територіях. Державні наукові метрологічні центри несуть відповідальність за створення, удосконалювання, збереження і застосування національних еталонів одиниць величин, а також за роз-робку нормативних документів по забезпеченню єдності вимірів.

До відомчої метрологічної  служби відносять службу Головного  метролога відомства та метрологічні служби підприємств і організацій.

Функції Державної метрологічної службы. Державна метрологі-чна служба (згідно статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України про забезпечення єдності вимірювань) організує весь комплекс робіт із забезпеченням єдності вимірювань, діє з інтересах держави та її гро-мадян, виконує роботи, пов'язані із створенням еталонної бази та сис-теми передачі розмірів одиниць фізичних величин від еталонів робо-чим засобам вимірювань, а також здійснює контроль за дотриманням цього Декрету та інших нормативних актів з питань забезпечення єд-ності вимірювань.

Функції відомчої метрологічної  службы. Відомча метрологічна служба координує роботи (згідно статті 12 Декрету  Кабінету Мініст-рів України про  забезпечення єдності вимірювань) із забезпечення єд-ності вимірювань і  здійснює внутрівідомчий метрологічний  контроль за дотриманням метрологічних  норм і правил у міністерствах  та інших центральних органах  державної виконавчої влади, на підприємствах і в організаціях.

Функцїї метрологічної службы тдпрыемств і організацій. На метрологічну службу підприємств і організацій покладена: координа-ція і керівництво роботою різних підрозділів підприємства, що направлен на забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань; впро-вадження сучасних засобів і методів вимірювання, стандартів та інших нормативних документів, що регламентують норми точності вимірю-вань, метрологічні характеристики засобів вимірювання, методики виконання вимірювань, методи і засоби повірки, вимоги до метрологі-чного забезпечення підготовки виробництва і випуску нових видів продукції та ін.

Державна метрологічна сыстема (згідно Закону про метрологію та метрологічну діяльність, стаття 4) забезпечує єдність  вимірювань в державі і спрямована на реалізацію єдиної технічної політики в галузі метрології; захист громадян і національної економіки від  наслідків недостовірних результатів  вимірювань; економію всіх видів матеріа-льних ресурсів; підвищення рівня фундаментальних досліджень і нау-кових розробок; забезпечення якості та конкурентоспроможності віт-чизняної продукції; створення науково-технічних, нормативних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань в державі. Дія-льність щодо забезпечення функціонування та розвитку Державної метрологічної системи координує Державний комітет України по ста-ндартизації, метрології та сертифікації (далі - Держстандарт України) - центральний орган виконавчої влади.

Державна метрологічна система  України базується на положениях Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність». В 1998-1999 роках Держстандартом України та його науковими метрологічними ор-ганізаціями була розроблена Концепція Державної науково-технічної программ створення та вдосконалення еталонної бази України на 2000-2004 рр. Для вдосконалення і підвищення ефективності діяльності Державної метрологічної системи були створені:

♦ головний центр з забезпечення єдності вимірювань в Україні -Державний науково метрологічний центр «Харківський державний науково-дослідний інститут метрології» (ХДНД, м. Харків). Він є головним центром з забезпечення єдності вимірювань в Україні, веде реєстр еталонів України і розподіл реестру стандартних зразків по вимірю-ванню маси, сили, твердості, часу і частоте, радіотехнічних величин;

♦ головний центр метрологічної служби України - Державний на-уковий центр «Український науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (Укр. ЦСМ, м. Київ). Він є головним центром Державної служби стандартних довідкових даних з вимірю-вання тиску, вакууму, фізико-хімічних, магнітних величин. Веде Державний реестр засобів вимірювальної техніки, дозволених для викори-стання на території України, а також веде національний фонд стандартних довідкових даних;

♦ державний науково-метрологічний центр - Державний науково-дослідний інститут «Система» (ДНДІ «Система», м. Львів) - головна організація з акустичних і гідроакустичних вимірювань. До системи держстандарту України входять 25 обласних і 9 міських державних центрів стандартизації, метрологи та сертифікації (ДЦСМС) та 3 при-ладобудівельних заводи «Еталон» (Вінниця, Донецьк та Харків).

Нормативы документы з  метрологи. Розроблення І затверджен-ня нормативних документів із метрологи  здійснюється відповідно до законодавства (стаття 5 Закону про метрологію та метрологічну діяль-ність). Вимоги нормативних документів із метрології, затверджені Держстандартом України, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самов-рядування, підприємствами, організаціями, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками. Вимоги нормативних документів із метрології, затверджені центральними органами виконавчої влади, є обов'язковими для виконання підприємствами і організаціями, що належать до сфери управління цих органів. Підпри-ємства і організації можуть розробляти та затверджувати у сфері своєї діяльності документи з метрології, що конкретизують затверджені Держстандартом України нормативні документи з метрології і не супе-речать їм.

Нормативну базу державної  метрологічної системи в Україні  скла-дають державні стандарта України (ДСТУ), керівні нормативні документа  та рекомендації з питань метрологи (КНД, Р), міждержавні стандарта (ДОСТ), міждержавні документн з питань метрологи, методики (рекомендації) метрологічних  інститутів, що були розроблені до 01.01.92 р. В цілому нормативна база метрологічної  діяльності в Укра-їні складаються більш ніж з 2500 нормативних документів.

Враховуючи, що в Україні  поряд з національними діють  також і міжнародні нормативні документа, загальною проблемою є визначен-ня кола метрологічних питань для регламентації  на національному та міжнародних  рівнях. Беручи до уваги міжнародне визначення та ши-роке використання документів Міжнародної організації законодавчої метрології (ОІМЬ) в країнах світу, можна констатувати, що пріоритет-ним завданням розвитку національної нормативно! бази з питань метрологи та метрологічної діяльності є гармонізація як національних, так і міждержавних НД з документами ОІМЬ, яка повинна здійснюватись з урахуванням визначених пріоритетів. Одне з найважливіших питань гармонізації НД - уніфікація одиниць фізичних величин, так як результата вимірювань повинні бути повністю порівнюваними і базува-тись на одиницях міжнародної системи (СІ). Загальний аналіз нормативно! бази з питань метрології вказує на те, що в Україні, не дивля-чись на достатній комплекс національних НД, все ж є потреба в розро-бці нових НД та перегляді деяких діючих.

Врахування міжнародної  практики з питань метрологи дозволить  наблизити метрологічну систему  до загальноприйнятих в світі вимог і тим самим забезпечити визнання як результатів вимірювань, так і результата випробувань промислової продукції в усьому світі.

В 1997 р. був затверджений Державний  стандарт України ДСТУ 3651.02-97 (три  частини), який замшив ГОСТ 8.417-81. Новий стандарт регламентує одиниці системи СІ.

У відповідності до рішенням 20-ої Генеральної конференції з  міри та ваги (1995 р. резолюція 8), за яким було визначено клас додаткових одиниць  СІ (радіан і стерадіан), в новому стандарті ці одиниці віднесе-ні до похідних і визначені як безрозмірні. Вперше в країнах СНД в державному стандарті були реалізовані сучасні положения документів Генеральної конференції з міри та ваги.

Суть, принципи, мета і завдання стандартизації

Згідно із міжнародного стандарту  І80ЯЕ8: "Стандартизація - дія-льність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впоряд-кування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".

«Предмет стандартизації - технічне законодавство та нормативы  документы регламентації процесів, методів, способів, правил життедіяльності людини. Суб'єкти стандартизации Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:

•  центральний орган  виконавчої влади у сфері стандартизації;

•  центральний орган  виконавчої влади у сфері стандартизації;

• рада стандартизации

• технічні комітети стандартизации

• інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

За поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стан-

2.1

дартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі — Держбуд України) організувати, розробляти, схва-лювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та про-мисловості будівельних матеріалів.

Повноваження та функції  суб'єктів стандартизації встановлю-ють  законодавством, положениями та статутними документами цих суб'єктів.

Об'єкти стандартизації це —  продущія, процеси та послу-ги, зокрема  матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність. Найважливіші об'єкти стандартизації такі:

♦♦♦ організаційно-методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:

♦ організація провадження робіт зі стандартизації;

♦ термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

♦ класифікація та кодування інформації;

♦ методи випробовування (аналізування), системи та методи забез-печування якості, контролювання якості та керування якістю;

♦ метрологічне забезпечення (захист громадян і національної еко-номіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);

♦ системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин

і матеріалів;

♦ системи технічної та іншої документації загального застосову-вання;

♦ умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні гео-метричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;

♦ інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;

♦♦♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;

♦♦♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значения та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

♦♦♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ер-гономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;

♦♦♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функціонального забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;

♦♦♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

Стандарт може стосуватися  об'єкта в цілому або лише окремих  йо-го частин чи певних аспектів.

Державні стандарти розробляють  на об'єкти міжгалузевого засто-сування, які необхідні для єдності  і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведения робіт з стандартизации термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко-економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально-економічних та дер-жавних науково-технічних програм. Об'єктами галузевої стандартиза-ції можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підпри-ємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управ-ління виробництвом та якості продукції.

Основні принципы стандартизації. Основними принципами ста-ндартизації є:

► врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;

► гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжна-родними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам за-конодавства;

► участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних доку-ментів для сертифікації і продукції;

► відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;

► відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взає-мозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;

► застосування інформаційних систем і технологій у галузі стан-дартизації.

Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логіч-ному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирі-шення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:

♦ установити положения, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколиш-нього природного середовища;

♦ створити умови для раціонального застосування всіх видів наці-ональних ресурсів;

♦ сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити кон-курентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.

Завдання стандартизації:

♦ забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;

♦ захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх тра-нспортування чи зберігання;

♦ досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

♦ реалізувати права споживачів;

♦ забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;

♦ досягати збіжності та відтворності результатів контролю;

♦ установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;

♦ ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко-економічні показники виробництва;

♦ упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;

♦ забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техноген-них катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

♦ розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;

♦ усувати технічні бар'єри у торгівлі.

Види стандартизації і стандартів

Відповідно до специфіки  стандартизації та змісту вимог, стандар-тизацію  поділяють натакі види (1).________________________

Міжнародна стандартизація - стандартизация, участь в якій є  доступною для відповідних органів  всіх країн.

Регіональна стандартизація - стандартизация, участь в якій є  доступною для відповідних органів  країн лише одного географічного  або економічного регіону.

Національна стандартизація - стандартизація, яка проводиться  на рівні однієї певної країни.

Галузева стандартизація - стандартизація, яка проводиться  на рівні однієї конкретно! галузі виробництва.

Комплексна стандартизація - це стандартизація, при якій здійс-нюється  цілеспрямоване і планомірне встановлення і використання системи взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкту комплексно! стандартизації в цілому, так і  його основних елементів з метою  оптимального вирішення конкретно! проблеми.

Випереджувальна стандартизація - це стандартизація, при якій встановлюються підвищені вимоги відносно вже досягнутих на прак-тиці норм і вимог до об'єктів  стандартизации які, згідно прогнозів, будуть оптималышми в майбутньому.

Не слід змішувати поняття  стандартизації і стандарту. Якщо стан-дартизація - це діяльність, то стандарт - це нормативний  документ.

Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений ви-знаним органом нормативний документ, що встановлюе, для зага-льного і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи їїрезультатів і який с спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядковано-стіу певній сфері  та доступним широкому колу користувачів. Ви'ди стандартів. Відповідно до специфіки  об'єкта стандартиза-ції, складу та змісту вимог, встановлених для нього, для  різних катего-рій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти  таких видів (2).

                        ВЦДИ СТАНДАРТІВ                      

                        Міжнародний стандарт                   Основоположні стандарти  4—