Сутність і види відтворення обстановки і обставин події та тактика їх проведення

     Сутність  і види відтворення  обстановки і обставин події та тактика  їх проведення

     В процесі провадження досудового слідства в кримінальних справах  у слідчий практиці широко застосовується спосіб перевірки, уточнення показань підозрюваних, обвинувачених у вчиненні злочинів, потерпілих або свідків шляхом відтворення обстановки і обставин події.

     Відтворення обстановки та обставин події - комплексна слідча дія, оскільки містить у собі деякі фрагменти ряду слідчих дій (слідчого огляду, пред'явлення для впізнання, призначення і проведення судової експертизи, допиту; крім того, нею забезпечується дослідження як матеріальних, так і нематеріальних об'єктів). Ця дія є потужним засобом психологічного впливу на всіх її учасників, завдяки наочності та значущості її результатів, спростувати, які підозрюваному чи обвинуваченому доволі складно. [5]

      Найчастіше  відтворення обстановки та обставин події проводиться, щоб перевірити:

  1. відповідальність показань будь-якого учасника процесу реальній обстановці місця події;
  2. можливість бачити або чути будь-що за певних умов (наприклад, чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу подію, чи міг свідок в описаних умовах і зі вказівкою відстані побачити, як відбулась подія, і т.д.);
  3. можливість існування певного явища, об’єктивну можливість події (наприклад, чи може відбутися самозгорання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);
  4. можливість здійснити ту або іншу дію (виготовити фальшиві гроші, проникнути в приміщення, відкрити замок, ввімкнути запалення автомобіля, перенести крадене на певну відстань тощо);
  5. можливість виконати певні дії протягом заданого часу;
  6. як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямування обвинуваченого до місця вчинення злочину);
  7. наявність або відсутність певних професійних навичок;
  8. механізм подій, що відбулися, та механізм слідоутворення;
  9. місцезнаходження та дислокацію слідів злочину.[4]

      Таким чином, КПК України мету вказаної слідчої дії зводить лише до перевірки й уточнення зібраних доказів [3]. Однак практична перевірка доказів в умовах відтворення обстановки в переважній більшості випадків приводить до отримання фактичних даних, які підтверджують, спростовують або уточнюють доказ, що перевіряється, тобто до отримання нових доказів. Навіть протокол відтворення, яке дало негативні результати є вже новим доказом. Отже, отримання доказів – неминуча мета відтворення, як і будь-якої іншої слідчої дії.

      Структурно, відтворення обстановки і обставин події включає в себе по суті дві самостійні слідчі дії: 1) перевірку на місці показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка, з метою їх уточнення і доповнення у присутності понятих; 2) експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень про можливості чути або бачити при певних умовах що-небудь, що стосується цих обставин, проникнути в дане приміщення названим у свідченнях способом або певною особою, подолати названу в показаннях відстань. Не можливо говорити про відтворення обстановки і обставин події не звернувши увагу на дані слідчі дії.

      Слідчій дії обстановки й обставин події притаманні певні особливості, зокрема:

  1. у ході відтворення обстановки та обставин події вчиняються дії, максимально наближені до тих, що мали (або могли мати) місце в дійсності під час розслідуваної події. Дослідження як такого у цій слідчій дії немає, незважаючи на те, що експеримент (дослід) зазвичай є частиною дослідницької роботи. Але за експерименту в умовах відтворення обстановки та обставин події здійснюються тільки спостереження й фіксація ходу дослідження (дослідницьких дій) та отримуваних результатів. Мета цього дослідження - наочна демонстрація можливості (неможливості) перевірюваної події (дії);
  2. досліди в межах відтворення обстановки та обставин події здійснюються в умовах (обстановці) максимально наближених до тих, за яких відбувалася (могла відбуватися) перевірювана подія (дія). Забезпечення цього може вимагати реконструкції обстановки місця проведення слідчої дії, відтворення такого розташування об'єктів та осіб, яке вони займали в реальній ситуації;
  3. як будь-який інший дослід, дослід у відтворенні обстановки та обставин події передбачає неодноразове проведення пере-вірюваних дій (діянь) за відповідної ситуації. Умови відтворення обстановки та обставин події можуть змінюватись у певних межах, обумовлених логікою або запрограмованою альтернативністю умов ситуації (наприклад, у ході перевірки можливості чути мову (голос) завжди пропонують вимовляти фразу з різною силою). Така практика унеможливлює вплив сторонніх факторів і здатна забезпечити стабільність і достовірність отримуваних результатів;
  4. щодо різновиду відтворення обстановки та обставин події -перевірки показань на місці, додатковою особливістю можна назвати, по-перше, те, що для цієї слідчої дії обов'язковими є показання особи (обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка), отримані під час попередньо проведеного допиту; по-друге, повинно бути чітко визначено місце проведення слідчої дії, тобто місце вчинення розслідуваної події або окремого її епізоду; по-третє, особа, показання якої підлягають перевірці, вже, принаймні, один раз перебувала на цьому місці і сприймала його обстановку та об'єкти; по-четверте, у слідчого повинна бути тверда впевненість у потребі проведення саме цієї слідчої дії або через наявність відповідних сумнівів у правдивості отриманих від конкретної особи показань (зокрема від різних осіб), або за наявного у нього припущення про можливість отримання нової доказової інформації чи процесуального закріплення наявної (зокрема отриманої оперативним шляхом); по-п'яте, участь у цій слідчій дії особи, показання якої перевірятимуться, повинна бути винятково добровільною.

      Відтворення обстановки та обставин події можна  поділяти на різновиди за багатьма класифікаційними рубриками.

      За  характером встановлюваної інформації на:

     1) відтворення обстановки та обставин події, якими встановлюються факти, обставини, причинові зв'язки щодо загальновідомих відомостей;

     2) відтворення обстановки та обставин події, якими

встановлюється  інформація щодо сфер конкретних наукових знань.

      За  періодичністю та обумовленістю  проведення на:

     1) первинні відтворення обстановки  та обставин події;

     2) повторні такі відтворення. Повторне відтворення обстановки та обставин події проводиться, якщо в ході первинного не було дотримано необхідних процесуальних і тактичних умов або виникли обгрунтовані сумніви в достовірності його результатів. Рішення про це приймається слідчим з його ініціативи або за клопотанням інших учасників, подеколи - за вказівкою прокурора або начальника слідчого підрозділу. Про проведення повторного відтворення обстановки та обставин події складають мотивовану постанову.

      За  структурою і характером дослідних  дій, відтворення обстановки та обставин події поділяють на:

      1) якісно-явищні, тобто ті, що мають  на меті встановити якісну  наявність або відсутність теоретично  можливого явища;

     2) вимірювальні - є складнішими, ними  ще виявляють кількісну визначеність (величину) відповідної властивості  об'єкта;

     3) мисленнєві.

     За  ступенем активності дій людини, які, власне, спричинили потребу їх перевірки  на:

     1) відтворення обстановки та обставин  події для перевірки активних (умисних) дій;

     2) для перевірки ненавмисних, випадкових  діянь;

     3) для перевірки явищ, подій тощо.

     За  сферою застосовуваних знань і характером отриманих результатів :

     1) відтворення обстановки та обставин  події з використанням для  його проведення загальновідомих  знань та відтворення з використанням  спеціальних знань;

     2) психологічні відтворення обстановки  та обставин події, тактичні відтворення;

     3) відтворення з позитивними результатами, відтворення обстановки та обставин  події з негативними результатами.

     Найбільш  повним і поширеним у криміналістиці є поділ різновидів цієї слідчої  дії за характером її завдань на:

     1) відтворення обстановки та обставин  події для встановлення можливості  у відповідний спосіб конкретною  особою взагалі сприймати (бачити, чути й розпізнавати за запахом,  на дотик тощо) певні події,  явища, факти за умов, відомих  із матеріалів кримінальної справи. Цей різновид полягає в установленні можливості не тільки бачити, чути чи іншими аналізаторами сприймати відповідну інформацію, а й можливості розпізнати й розрізнити деталі та особливості об'єктів за певних умов;

     2) відтворення з метою перевірки можливості вчинення взагалі чи конкретною особою певних дій, за певних просторово-часових умов, зокрема перевірки наявності у конкретної особи професійних чи інших навичок. За такого різновиду головним є з'ясування суб'єктивної можливості особи проникнути в конкретне приміщення крізь певний отвір (вікно, фрамугу, лаз тощо); винести речі крізь конкретний чи схожий отвір; відкрити замок відмичкою; підробити документ та ін. Різновидом такого відтворення обстановки та обставин події є перевірка можливості не тільки виконати які-небудь дії за певних умов, а ще й можливість вчиняти їх за відповідний проміжок часу. Такі експерименти слугують способом перевірки наявності у конкретної фізичної особи професійних чи злочинних навичок;

     3) відтворення обстановки та обставин події з метою з'ясування можливості існування конкретного явища, процесів, фактів за відповідних умов. Покликані підтвердити або спростувати факти, що фігурують у показаннях допитуваних. Це може стосуватися, зокрема, чи могла відповідна кількість товару розміститись у певному сховищі, приміщенні (місці); чи можливі природні втрати продуктів у вазі, за зберігання їх у конкретних умовах чи на конкретному складі; чи можна перерізати дужку зафіксованого в зачиненому положенні навісного замка без пошкоджень прилеглих частин інших замикаючих пристроїв тощо;

     4) відтворення для з'ясування механізму  розслідуваної чи пов'язаної з  нею події, процесу, явища або  окремих їх деталей за відповідних,  відомих із матеріалів справи, умов, зокрема для з'ясування процесу  слідоутворення. Може проводитися щодо перевірки способу вчинення злочину, тривалості, динаміки й характеру просторових змін злочинної події, наприклад, чи можна, не порушивши стандартного упаковання, змінити вміст (фальсифікувати, погіршити, замінити) певної ємності;

     5) відтворення для перевірки і  уточнення на місці показань  відповідних суб'єктів кримінального  процесу. Проводиться тоді, коли  іншим способом, окрім як зіставленням  показань із тим, що є у  дійсності на місці події, неможливо  переконатися в достовірності таких показань.

     Проведення  будь-якого різновиду відтворення  обстановки та обставин події є допустимим за дотримання чи забезпечення таких  умов:

     1) якщо гарантується безпека для  життя, здоров'я учасників слідчої  дії та інших осіб;

     2) унеможливлено спричинення матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;

     3) не виникнуть інші небажані  та небезпечні наслідки;

     4) дослідні дії не пов'язані з  приниженням честі та гідності  людини.

     Учасниками  відтворення обстановки та обставин події є:

     1) особа (завжди обов'язковий учасник), у провадженні якої перебуває  кримінальна справа (слідчий, особа,  яка провадить дізнання; начальник  слідчого підрозділу, прокурор, якщо  вони прийняли справу до свого  провадження; суд у ході судового  слідства). Саме слідчий (у широкому розумінні цього слова - це всі перелічені вище суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності) приймає рішення, визначає місце, час, обстановку, необхідні предмети, учасників відтворення тощо; планує хід дослідів; забезпечує виконання необхідних умов, що гарантують достовірність результатів; керує всім процесом перебігу слідчої дії, засвідчує її хід і результати; оцінює ці результати;

     2) поняті (завжди обов'язкові учасники). Закон не встановлює їх конкретну  кількість (загальне правило - не менше двох) -це визначає слідчий, залежно від характеру, виду і завдань різновиду відтворення обстановки та обставин події. Наприклад, для перевірки на можливість чути можуть бути чотири поняті: двоє в кімнаті, де відбувається розмова, двоє інших - де перевіряють можливість чути розмову. Є випадки, коли треба перевірити, чи можливо чути певні звуки, наприклад, заводський гудок одночасно з трьох місць, що значно віддалені між собою. У цьому разі потрібно залучити до слідчої дії не менше шести понятих. Існує можливість запрошення понятих, що володіють певними професійними навичками, наприклад, водіїв для експериментів у справах про дорожньо-транспортну подію. У кожному разі поняті не повинні брати активну участь у дослідах. їхні завдання - спостерігати за діями слідчого та інших учасників, засвідчити відповідність фіксації дій у протоколі їх перебігу;

     3) перекладачі (факультативний учасник,  як і всі інші нижче-наведені), якщо учасники відтворення обстановки  та обставин події, показання  яких перевіряються способом дослідів чи на місці події, не володіють мовою судочинства;

     4) педагог, якщо експеримент спрямовано  на перевірку показань неповнолітньої  особи вікової категорії до 14 років - учасника відтворення;

     5) до участі у відтворенні обстановки  та обставин події згідно з чинним КПК може бути допущено захисника за його клопотанням чи за клопотанням осіб, інтереси яких реалізуються захисником.

Захисник  із дозволу слідчого вправі ставити  запитання, робити зауваження, подавати клопотання, які підлягають занесенню до протоколу;

     6) за розсудом слідчого, до відтворення  обстановки та обставин події  може залучатись обвинувачений  (підозрюваний):

     - коли без нього неможливо вирішити завдання слідчої дії (наприклад, неможливо з'ясувати, чи володіє він певними навичками, або забезпечити необхідну обстановку та умови проведення слідчої дії); дослідними діями перевіряються їхні показання або їхні показання перевіряються та оцінюються на місці події;

     - коли обвинувачений (підозрюваний) бере участь у дослідних діях (наприклад, коли перевіряються його професійні навички) або лише є присутнім у ході виконання таких дій іншими особами. Допустиме одночасне залучення декількох обвинувачених (підозрюваних), якщо їхні показання, що підлягають перевірці, не суперечать одне одному і відсутня небезпека їх змови на місці події. Завжди враховується те, як вилинуть результати відтворення обстановки та обставин події на позицію підозрюваного (обвинуваченого), тобто чи буде належний тактико-психологічний вплив;

     7) свідки (потерпілі): залучаються, коли виникає потреба перевірки їх показань; для надання допомоги слідчому в реконструкції обстановки та умов для виконання дослідних дій; вони можуть виконувати дослідні дії самостійно, але для перевірки отриманих результатів доцільно повторити досліди, залучивши статистів (спеціально залучених до слідчої дії нейтральних фізичних осіб). Із тактичних міркувань свідки, потерпілі та обвинувачені можуть бути залучені одночасно, якщо їхні показання за підданими перевірці обставинами не різняться між собою;

     8) спеціаліст (частіше за все фотограф, кінооператор, технік-зброяр, топограф, судовий медик, автотехнік, трасолог) зазвичай запрошується для точнішої  реконструкції місця проведення  відтворення обстановки та обставин  події; забезпечення найбільшої  точності проведення дослідних дій та оцінювання їхніх результатів, або ж у разі складностей із застосуванням науково-технічних засобів фіксації перебігу і результатів слідчого відтворення;

     9) прокурор - бере участь у здійсненні  нагляду за законністю проведення слідчої дії, будучи вправі проводити дослідні дії самостійно;

     10) працівники міліції - для охорони  місця проведення відтворення,  виставлення дорожніх знаків  або загороджувальних щитів тощо;

     11) представники громадськості - активісти,  громадські помічники слідчого, прокурора  [8]

     Законодавець  передбачає, що виконання відтворення  обстановки і обставин події допускається за умови, коли слідча дія не принижує гідності осіб, які беруть у ній  участь, і вона не є небезпечною  для їх здоров’я.

     Тактика відтворення обстановки і обставин події – це спеціальна процесуально – криміналістична форма реалізації окремої додаткової слідчої дії, яка провадиться з метою перевірки й уточнення результатів допиту учасника криміналістичної діяльності або даних, одержаних при провадженні огляду, інших слідчих дій, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події в дійсності, з дотриманням законності, морально – етичних норм, використанням психологічного впливу, інформаційного обміну.

     Використовувані слідчим тактичні прийоми при  проведенні відтворення обстановки і обставин події мають відповідати певним вимогам.

     Комплексність таких вимог утворюють два  основних чинники – загально –організаційні (процесуальні) умови проведення слідчої  дії та криміналістичні:

     1)  проведення слідчої дії поетапно;

     2)  наближеність умов (часу, місця, пори року тощо);

     3)  автономність головного учасника криміналістичної діяльності (свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого);

     4)  використовувані тактичні прийоми не повинні суперечити морально-етичним, правовим нормам.

     5)  використовувані тактичні прийоми мають бути засновані на психолого-криміналістичному механізмі їх реалізації;

     6)  використовувані тактичні прийоми необхідно застосовувати з урахуванням конкретної ситуації;

     7)  використовувані тактичні прийоми мають бути спрямовані на підвищення ефективності слідчої ситуації.

     Однак кожний тактичний прийом, що застосовується слідчим при проведенні відтворення  обстановки і обставин події, має свої особливості. Наприклад, використання тактичного прийому „системи координат” при відтворенні обстановки і обставин подій передбачає таке. Учасник криміналістичної діяльності виконує, за пропозицією слідчого, в процесі відтворення обстановки і умов вчинення злочину на місці запис на папері про час, місце і спосіб споєння злочину, інші обставини. Потім він поміщає відповідну записку в контейнер і ховає його (у ґрунті на певній глибині тощо). У ході наступної аналогічної процесуально-самостійної слідчої дії використовуються однотипні тактичні прийоми з черговим учасником криміналістичної діяльності з вилученням попередньо прихованої записки і фіксацією цього в протоколі з дотриманням законності, морально-етичних норм. Застосування тактичного прийому „системи координат” є особливо результативним при виявленні трупів з ознаками насильницької смерті на відкритій місцевості (у полі, степу, парку тощо), коли відповідний злочин тривалий час залишається нерозкритим. За цих умов при огляді місця полії й трупа слідчий особисто в присутності понятих виконує запис на папері про місце, час, обставини зазначеної процесуальної дії. Цей документ підписують усі учасники огляду місця події, потім записку вкладають у контейнер і закопують у ґрунт на глибині до одного метра. Текст записки і координати її приховання в контейнері з відповідними вимірами (використовується компас і рулетка), точно зазначаються в протоколі огляду. Це потрібно зробити з таким розрахунком, щоб у разі оранки чи скопування ґрунту контейнер (із запискою) не був виявлений. Згодом, навіть через декілька років, коли особу підозрюваного буде встановлено і остання дасть згоду при відтворенні обстановки і обставин події показати, як саме вона відбувалася (убивство), є надзвичайно важливим як доказове значення, щоб указане нею місце вчинення злочину збігалося з місцем схованого контейнера із запискою. При цьому записку необхідно вилучити і додати до протоколу відтворення обстановки і обставин події. Використання тактичного прийому „послідовність” при відтворенні обстановки і обставин події має деякі інші особливості й передбачає відтворення слідчим на місці, по черзі з учасниками криміналістичної діяльності, у встановленому законом порядку, обстановки і умов, в яких ті чи інші події могли відбутися в дійсності; з фіксацією у протоколі виконаного системно, деталізовано (час, місце, спосіб споєння злочину, інші обставини), з використанням вербально вказаних даних у ході наступної, аналогічної слідчої дії. Сутність використання тактичного прийому „орієнтація у просторі” полягає у тому, щоб допомогти особі, учаснику криміналістичної діяльності, відновити в пам’яті, можливо, забуту частину раніше нею, сприйнятого, правильно його відтворити (завдяки навколишньому середовищу). Передбачається що відповідна особа добросовісно помилялася (забула події), але навмисно правду не приховала.

     Результати  використаних тактичних прийомів при  відтворенні обстановки і обставин події слідчий аналізує і оцінює як у процесі слідчої дії, так  і після її завершення.[9] 

     Сутність, сучасні можливості і тактика призначення  фоноскопічної експертизи.

     Під час розслідування кримінальних справ трапляються випадки, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або спеціальні знання. Для цього слідчий має прав,о згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, призначати експертизу. Висновок експерта може бути доказом у кримінальній справі, але для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим [3]

      Призначення експертизи – це право слідчого, крім випадків, коли вона є обов’язковою: (для встановлення причин смерті; для  встановлення тяжкості і характеру  тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного  або обвинуваченого за наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності; для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст. 155 Кримінального кодексу України)

     Будь-яка  людська діяльність при взаємодії  суб'єктів у матеріальному середовищі породжує звук. Людина живе у світі звуків, які несуть різноманітну інформацію про навколишнє середовище. Звук був і залишається одним із найбільш поширених каналів спілкування [7]

     Сприймаючи  звукове середовище органолептично, людина аналізує і моделює матеріальну обстановку на місці події, відтворює уявні образи "картини", тобто які об'єкти там є, як вони звучать, наприклад, скільки осіб бере участь у розмові, про що і як говорять. Життєвий досвід дає змогу розрізняти голоси людей, відрізняти їх один від одного (зрозуміло, при якісному запису звукових слідів). За забарвленням звуку можна судити, яке емоціональне навантаження несе мова: тривогу, радість, шаленство, захоплення та ін. Ми легко розрізняємо звуки металу, скла, дерева, кроків по цементній ггідіюзі, паркеті, килимі, іноді по звуку кроків упізнаємо ходу знайомої людини.

     Звукове середовище на місці події досить точно відображає характер злочинної  діяльності, вид засобів злочину  і спосіб його вчинення.

     До  нових видів спеціальних досліджень, які об'ектівізіруют і розширюють коло речовинних доказів у кримінальному судочинстві, відноситься криміналістична фоноскопія, що вивчає звукові сліди з метою ідентифікації та діагностики їх джерела, а також засобів фіксації звукових сигналів, записаних на магнітну відеоплівку чи інший носій інформації.

       Термін "фоноскопія" походить від грец. «phone» - звук і «skopeo» -дивлюся, запропонований польськими криміналістами.

     Об'єктами фоноскопічної експертизи служать  магнітні фонограми та технічні засоби, за допомогою яких записуються або відтворюються звукові сигнали певного суспільства.

     Важливим  моментом у підготовці матеріалів для  фоноскопі-чної експертизи є одержання  експериментальних зразків. Останні  являють собою фонограми, на яких має бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною на тому ж звукозаписувальному пристрої. Якщо фонограма, яка досліджується, записана з телефонного тракту, то й зразки слід записувати з телефону, причому того ж самого. Зразки мають містити вільну мову (розповідь, діалог, полілог), в яку бажано включати фрази, слова, які є в фонограмі, що досліджується. Запис може бути здійснений у вигляді розмови по телефону двох осіб, інтерв'ювання особи, зразки мови якої треба відібрати, нарешті, зразки звукових слідів можуть бути зняті технічними засобами з дротових засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні. Зрозуміло, у зразках не має бути нецензурщини, вони не повинні піддаватися будь-якій технічній обробці.

     Підготовлені  матеріали (досліджувані та експериментальні) слід упакувати окремо в металеві коробки, щоб захистити екрануючі фонограми від пошкодження і розмагнічений.

     Успіх фоноскопічної експертизи визначається якістю і кількістю зразків для порівняльного дослідження, наданих у розпорядження експерта слідчим і судом. З метою одержання якісних експериментальних зразків на фонограмі встановлюваного обличчя виявляють його індивідуальні лінгвістичні і фонетичні ознаки. При цьому матеріали, що подаються для порівняльного дослідження, повинні містити в першу чергу слова і фрази, у яких найбільше яскраво виявляються особливості вимови, патології чи мови інші відхилення від загальноприйнятих норм літературної мови. При цьому бажано встановити заздалегідь, за допомогою якої записуючої апаратури й у яких акустичних умовах вироблявся досліджуваний магнітофонний запис Високоякісні експериментальні зразки виходять при дотриманні наступних умов: мікрофон розташовують на відстані близько 0,5 метра від рота людини» вікна і двері приміщення, де робився запис, повинні бути щільно закриті, телефонні апарати відключені, усунуті й інші джерела можливих сторонніх шумів, на магнітній стрічці повинно бути записано, коли, ким і в чиїй присутності вироблявся добір порівняльного матеріалу. Для цього запрошують фахівця.

     Процес  одержання порівняльних зразків  здійснюється таким чином, щоб при  записі фонограми випробуваний був  змушений вимовляти ті ж самі фрази  і слова, що й у досліджуваному записі. При цьому необхідно дотримуватися тих же умов запису, використовувати ту ж (чи принаймні аналогічну) апаратуру, що використовувалася при записі досліджуваної фонограми.

     У разі необхідності з оригіналу можуть бути виконані копії і використовуватися  для більш детального ознайомлення і т.д. Це дозволяє зберегти якість запису[11]

     Якщо  експериментальні зразки одержати неможливо, як матеріал для порівняльного дослідження  можуть бути представлені вільні зразки — магнітні записи бесід, розмов, де особу, що перевіряється де ходом, змушують вимовляти визначені слова та вирази, такі записи можна робити, наприклад, при проведенні слідчих дій.

     Експерту  також необхідно повідомити, коли робився цей звукозапис, яке устаткування для цього використовувався і  який його технічний стан, вид електроживлення  при запису (електромережа, акумулятор, батарея), план приміщення з вказівкою місцезнаходження магнітофона, мікрофона й учасників запису.

     До  числа основних задач фоноскопічної  експертизи відносяться ідентифікація  людини по голосу, а також ототожнення  звуко- і відеозаписуючої апаратури.

     На вирішення діагностичної фоноскопічної експертизи ставляться питання:

     1) скільки осіб брало участь  у розмові на фонограмі; 

     2) чи є мова, представлена на  фонограмі, вільною чи її фрагменти  заучені, прочитані чи вільні;

     3) який дослівний зміст тексту: який зміст нерозбірливого запису на поданій фонограмі;

     4) які джерела і характер звуків, що супроводжують основного запису; яке було навколишнє оточення  в момент виготовлення фонограми  (характер приміщення, у якому  відбувався запис, запис на  відкритій місцевості і т.д.);

     5) чи є представлена фонограма  (відеофонограма) оригіналом (копією), а якщо копією, то якою (першою, другою і ін.).

     6) чи містить фонограма (відеофонограма) безупинний запис чи із зупинками  (магнітофона, відеомагнітофона, відеокамери);

     7) який тип магнітної стрічки, використовувався; чи використовувалася для запису нова чи та, що раніше вже мала запис стрічка;

Сутність і види відтворення обстановки і обставин події та тактика їх проведення