Сутність бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях

ЗМІСТ

1. Сутність бухгалтерського  обліку в бюджетних організаціях

2. Облік інших необоротних  матеріальних активів

3. Практичне завдання

Список використаних джерел

1.   СУТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Бюджетні організації – це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. 
Сфера бюджетних установ є досить різноманітною за функціональними ознаками. Умовно їх можна поділити на три групи: 
                 - установи, які виконують законодавчі функції, функції управління, охорони, контролю – установи законодавчої та виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, органи прокуратури та ін.; 
                - установи соціально-культурного комплексу – установи освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.; 
                 - соціальні фонди та служби, а також інші бюджетні установи. 
          Запропонований поділ відображає горизонтальні зв’язки, що склалися у сфері бюджетних установ. З огляду ж на сформовану на сьогоднішній день систему бюджетних відносин, а саме ієрархічну систему вертикальних зв’язків, бюджетні установи поділяють на:                            :  
                       - головних розпорядників коштів;               ;                        
                       - розпорядників коштів другого рівня;            ; 
                       - розпорядників коштів третього рівня.              .   
        Найвагомішою складовою в запропонованій схемі є установи соціально-культурного комплексу, сфера діяльності яких досить різноманітна. Однак, незважаючи на це, можливо визначити головні загальні особливості їх діяльності, що виокремлюють цю сферу не тільки в бюджетній сфері, але й поміж інших складових економіки України загалом. До них слід віднести такі важливі моменти:                                      : 
                            - основним результатом діяльності таких установ є послуга; 
                            - показник ефективності праці в цій сфері слід розглядати в економічному та соціальному аспектах, причому другий, як правило, має пріоритетне значення;                                 ; 
                            - у сфері нематеріального виробництва найчастіше відбувається збіг двох фаз руху та реалізації невиробничої послуги, тобто традиційна схема “виробництво – розподіл – обмін – споживання” набуває скороченого вигляду, а саме “виробництво – споживання”; 
                            - послуги неможливо робити “про запас”, неможливо транспортувати (транспортування послуги можливе лише як зміна місця перебування виконавця), неможливо споживати в більшій, аніж потрібно, кількості. Ця особливість продукту сфери нематеріального виробництва зумовлює необхідність попереднього індивідуального чи суспільного попиту на певні види діяльності;                 ; 
                             - відсутнє поняття “брак” у традиційному його розумінні: оскільки послуга є нематеріальним результатом, важко оцінити її вартість; у науковій сфері взагалі негативний результат не класифікується як неякісно виконана робота, розробка, тому що в науці негативний результат – це теж результат; 
                             - бюджетні установи існують на засадах державної форми власності, що автоматично вносить корективи в права бюджетних організацій як юридичних осіб – обмеження щодо реалізації та передачі цінностей; відсутність поняття “банкрут” щодо фінансового стану будь-якої бюджетної установи.                       . 
             Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.                 . 
              Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV. 
Бюджетні установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою. 
             Організації, заклади та установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їх діяльності, належать до групи організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю. Основою для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.                       . 
              Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних установ не пов’язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, і одержанням від неї доходів (хоча вони і можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбуткових. 
Мається на увазі необхідність включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.                        . 
         Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов’язковій реєстрації в:                                              : 
                                     - органах податкової служби;               ; 
                                     - Пенсійному фонді;                       ; 
                                     - органах Фонду соціального страхування;        ; 
                                     - органах Державної служби зайнятості.

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком.                              . 
           Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету.            . 
           Об’єктом бюджетного обліку є:                      : 
                        - доходи і видатки бюджету;              ; 
                        - фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання; 
                       - витрати на утримання бюджетних установ;          ; 
                       - матеріальні цінності бюджетних організацій;              ; 
                       - грошові кошти в касі та на рахунках.              . 
             Сутність бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях: 
                       - функція нагляду використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави – бюджету як за доходами, так і видатками; 
                       - функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;                                       ; 
                      - функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;                                    ; 
                     - функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;                              ; 
                     - функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;                           ; 
                     - функція забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.                           . 
              Зазначені функції деталізуються у вигляді відповідних завдань. 
              Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є: 
                          1) забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєчасність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);                  ; 
                         2) забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису; 
                         3) забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; 
                        4) забезпечити повноту та достовірність складання звітності; 
                        5) забезпечити контроль за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;                           ; 
                        6) своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів; 
                       7) формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності організації, установи, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківськими установами та іншими зацікавленими органами та організаціями.                            . 
              В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно зі ст. 6 Закону про бухгалтерський облік порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Воно розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних та позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів. 
               Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються.                        . 
               Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.                    . 
               Централізовані бухгалтерії – найбільш поширена форма організації обліку. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних об’єднаннях, міністерствах, відомствах та їх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій і виконують функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують. 
                   Процес створення централізованих бухгалтерій почався в 60-ті роки, на теперішній час ними обслуговується понад 90 % бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. 
Централізація справила позитивний вплив на бухгалтерський облік і звітність: поліпшився функціональний розподіл обов’язків між працівниками, набули поширення прогресивні форми і методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, з’явилася можливість порівнювати та узагальнювати результати аналізу і контролю виконання кошторисів однотипних установ, використовувати сучасну обчислювальну техніку. ТОВ “Парус” розробляє і впроваджує в Україні пакети прикладних програм з комплексної автоматизації бухгалтерського обліку в бюджетних установах з виходом на баланс та інші форми звітності. 
Автоматизація обробки обліково-економічної інформації є вирішальним фактором підвищення оперативності, аналітичності та достовірності даних бухгалтерського обліку.

2.   ОБЛІК ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

До інших необоротних  нематеріальних активів відносять  необоротні активи, які згідно з  новим Планом рахунків не ввійшли  до рахунка № 10 «Основні засоби»  або виділені зі складу матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП).                                           . 
          Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів призначений активний рахунок № 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який має вісім субрахунків: 
№ 111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»                        ; 
№ 112 «Бібліотечні фонди»                                                 ; 
№ 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»                        ; 
№ 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»                           ; 
№ 115 «Тимчасові нетитульні споруди»                                  ; 
№ 116 «Природні ресурси»                                        ; 
№ 117 «Інвентарна тара»                                ; 
№ 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей». 
         На субрахунку № 111 обліковуються музейні цінності (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються відповідно до Інструкції з обліку і зберігання музейних цінностей в державних музеях; експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості. 
        На субрахунку № 112 обліковуються бібліотечні фонди незалежно від вартості. До бібліотечних фондів відносяться: наукова, навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання. Окремі примірники бібліотечних фондів обліковуються в гривнях і копійках. Для бібліотечних фондів у бухгалтерії відкривається одна інвентарна картка за ф. № 03-9 (бюджет), в якій облік ведеться тільки в грошовому виразі загальною сумою. Інвентарний облік бібліотечних цінностей ведеться в інвентарних книгах бібліотеки чи інших регістрах, встановлених відповідними міністерствами і відомствами України. 
           Субрахунок № 113 призначений для обліку предметів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань у майстернях, наукових інститутах тощо. 
         На субрахунку № 114 у закладах охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти обліковуються білизна, постільні речі, одяг та обмундирування, взуття, спортивний одяг.                       . 
          Для групового обліку білизни, постільних речей, одягу та взуття призначена інвентарна картка ф. № 03-9 (бюджет). Картки відкриваються за матеріально відповідальними особами на предмети одного найменування, близькі за розмірами, якістю матеріалу та ціною із зазначенням номенклатурного номера. Замість картки ф. № 03-9 (бюджет) аналітичний облік білизни, постільних речей можна вести у книгах кількісно-сумового обліку матеріальних цінностей ф. № 296, 296-б. Номенклатурний номер містить, як правило, сім знаків: перші три знаки — субрахунок, четвертий знак — група, три останніх знаки — вид необоротних матеріальних активів. Наприклад, номенклатурний номер 1142001 означає субрахунок 114, групу 2 — постільні речі, вид необоротних активів 001 — матраци. 
Предмети м’якого інвентаря відразу після прийняття його на склад маркуються спеціальним штампом, який містить назву установи і ставиться в такому місці, щоб це не псувало зовнішнього вигляду предмета. При видачі білизни і постільних речей в експлуатацію, наприклад, у відділення лікарні, на кожному предметі поряд з маркувальним штампом ставиться інший штамп з позначенням року, в якому даний предмет передано в експлуатацію. Це потрібно для встановлення строку ношення. На практиці з метою посилення відповідальності за господарським використанням білизни і постільних речей на кожному предметі проставляють штамп-мітку, що містить умовну назву підрозділу, в користування якого їх видано. Облік білизни і постільних речей, що знаходяться в користуванні у відділеннях, кабінетах, лабораторіях, гуртожитках, кухнях, їдальнях, ведеться матеріально відповідальними особами.                         . 
           Передбачено спрощений облік білизни і постільних речей для невеликих бюджетних установ, при здачі їх в ремонт, прання, дезинфекцію і поверненні. 
           На субрахунку № 115 обліковуються тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, вартість яких передбачена в складі накладних витрат будівництва.                           . 
           На субрахунку № 116 ведеться облік мінеральних копалин, нафтових свердловин, що згідно з чинним законодавством належать бюджетній установі. 
            На субрахунку № 117 обліковується наявність та рух інвентарної тари (баків, скринь, чанів, засіків), торговельних шаф і стелажів, іншої інвентарної тари, яка раніше обліковувалася в складі основних засобів і МШП. 
На субрахунку № 118 у науково-дослідних установах обліковуються матеріали довгострокового користування, передані зі складу в наукові підрозділи для науково-дослідних робіт. Ці матеріали не нормуються, оскільки використовуються для наукових досліджень, у процесі яких вони протягом довгого часу можуть не витрачатися або витрачатися в невеликих кількостях, і, крім цього, деякі з них самі є об’єктом наукового пошуку. Номенклатура цих матеріалів визначається заступником керівника установи з наукової роботи.                       . 
               На цьому субрахунку в установах культури обліковуються дорогі матеріали, одержані зі складу для реставрації і ремонту предметів мистецтва, музейних цінностей та пам’яток архітектури.                          . 
               Перелічені цінності різні за своїм функціональним призначенням і мають низку особливостей, які їх об’єднують і відрізняють від основних засобів, МШП, матеріалів:

у бухгалтерії ведеться тільки сумовий облік (бібліотечні фонди); 
          не нараховується знос (бібліотечні фонди, експонати тваринного світу, музейні та художні цінності, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, взуття, одяг, природні ресурси); 
          не встановлюються норми запасів (матеріали довгострокового користування для наукових цілей).                                                    . 
             Для нарахування зносу інших необоротних нематеріальних активів призначений пасивний регулювальний субрахунок одноіменної назви № 132. Порядок застосування нового Плану рахунків не пояснює, як нараховувати знос на предмети, що обліковуються на субрахунках № 115, 118. У галузях матеріального виробництва вартість тимчасових (нетитульних) споруд і пристроїв погашається щомісячно, виходячи з терміну їх експлуатації (залежно від тривалості будівництва). При цьому береться до уваги вартість зворотних матеріалів. Знос матеріалів довгострокового користування слід нараховувати також залежно від терміну їх корисного використання для виконання наукових тем.                                 . 
              Бухгалтерські проводки з обліку необоротних матеріальних активів аналогічні обліку основних засобів, тільки замість рахунка № 10 і субрахунка № 131 використовуються відповідно рахунок № 11 і субрахунок № 132. 
Синтетичний облік вибуття і переміщення інших оборотних матеріальних активів відображається в меморіальному ордері № 9-а. 
Аналітичний облік ведеться щодо кожного об’єкта цих активів.

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

                Задача № 1

                 -  проаналізувати дані і розрахувати  суму витрачену на відрядження  головним   лікарем  місцевої  лікарні ;

                - скласти у журналі реєстрації  господарських операцій бухгалтерські проводки по розрахункам із підзвітною особою.

Дані для  виконання:

           Головний лікар Петренко О.М. був направлений на семинар до                     м. Харків  із  09.01 по 24.01  поточного року. Після повернення головним лікарем було надано авансовий звіт, у якому значилося:

      - проїзд  до м. Харьків – 47,5 грн.

      - проїзд  з м.Харьків     - 56 грн.

      - проживання  у готелі   - 123 грн. за добу

      - квітанція  за міжміські  розмови       32,4 грн.

      - добові ( згідно законодавства )

          Міська  лікарня  фінансується за рахунок загального фонду місцевого бюджету. Головному лікарю було видано під звіт авансова сума на відрядження - 1360 грн.

Рішення:

            Згідно Постанови КМУ від 2 лютого 2011 р. N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»

• п.2    «…витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності оригіналів підтвердних документів.»             Згідно додатка № 1 до ПКМУ № 98 «Суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу в Україні складає 250 гривень та сума добових витрат 30 гривень.
• п.7    «Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються: 
  1) витрати: 
                на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

                   на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

                   на оплату службових телефонних розмов.»

             Авансовий звіт головного лікаря Петренко О.М. затверджений у         сумі 2460,90 грн.

• проїзд до м. Харків: 47,50 грн.
• проїзд з м. Харків: 56,00 грн.
• на проживання у готелі: 123*15 = 1845,00 грн.
• міжміські розмови: 32,40 грн.
• добові:  30*16 = 480,00 грн.

Видана під звіт авансова сума на відрядження – 1360,00 грн.

Сума витрат, яка підлягає відшкодуванню – 1100,90 грн.

Журнал реєстрації господарських операцій

(бухгалтерські проводки  по розрахункам із підзвітної  особою)

             Задача № 2

              Складіть кошторис бюджетної установи, утримується за рахунок місцевого бюджету загального фонду.

Дані для  виконання:

КОШТОРИС 
на 2011 рік

__________ 
* сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку "НАДХОДЖЕННЯ - усього"

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99
2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  на випадок безробіття» № 1533 – 111 від 02.03.2000
3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  у зв язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 – 111 від 18.01.2001
4. Бюджетний кодекс України № 2542 – 111 від 21.06.2001
5. Постанова КМУ від 2 лютого 2011 р. N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»
6. Сахарцева И.И. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях и организациях. – Киев: Кондор 2003. – 325 с.