Сутність страхування, його виникнення та розвиток

     ЗМІСТ 
 

1 СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ Й РОЛЬ СТРАХУВАННЯ……………………..…3

1.1 Сутність страхування, його виникнення та розвиток……………………..3

1.2 Принципи страхування. Функції страхування……………………………..6

1.3 Роль страхування в економіці ринкового типу………………………...…..9

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………….……15

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………………….….17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1 СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ Й РОЛЬ СТРАХУВАННЯ 
 

     1.1 Сутність страхування, його виникнення та розвиток 

     Діяльність  людини протягом всього життя супроводжується  певними ризиками. Це ризики, які безпосередньо пов’язані з первинними потребами людини, тобто торкаються його життя, здоров'я, житла, харчів тощо, ризики пов’язані з підприємницькою діяльністю, товарообмінними операціями, договірними зобов'язаннями між суб’єктами господарювання тощо. Все це вимагає страхового захисту від непередбачених обставин.

     Ризики  можна поділити на дві категорії:

    1. які є результатом людської діяльності, або бездіяльності;
    2. які не залежать від діяльності чи бездіяльності людини.

     До  першої групи ризиків можна віднести ризики, що надходять від третіх осіб, або ризики, пов’язані з недбалістю, помилками страхувальника (застрахованого).

     Другу групу ризиків складають ті, що є результатом стихійного лиха, прояви природних сил: землетруси, повені, урагани, оповзи та ін. Усі ці ризики, відносяться до категорії непередбачених (форс-мажорних) обставин.

     Серед ризиків виділяють стихійне лихо і нещасні випадки.

     Стихійне  лихо - це випадок, спричинений руйнівною  дією сил природи, який охоплює, здебільшого, немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.

     Нещасні випадки - це такі події, які через  несприятливий збіг обставин (наприклад, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) тягнуть за собою загибель чи втрату здоров'я окремих осіб або їх групи.

     Страховий захист - це економічна категорія, що відображає сукупність розподільчих та перерозподільних відносин, пов'язаних із подоланням і  відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними винятковими обставинами.

     Сутність  страхового захисту полягає в  тому, що за рахунок створених фондів, в грошовій чи натуральній формах, здійснюються заходи з попередження, подолання або зменшення негативних наслідків ризиків та відшкодування  пов’язаних з ними витрат.

     Виділяють три організаційні форми страхового фонду в залежності від суб'єктів  власності на його ресурси, якими  виступають: держава, окремий товаровиробник і страхувальник. Це:

    1. державний централізований страховий (резервний) фонд;
    2. самострахування, або фонд ризику товаровиробника;
    3. страховий фонд страховика.

     Державний централізований страховий (резервний) фонд утворюється за рахунок централізованих  ресурсів держави. Він формується як у натуральній, так і у грошовій формі та перебуває в розпорядженні  уряду. Кошти державного централізованого фонду спрямовуються на відшкодування збитків та усунення наслідків стихійних лих і великих аварій, що привели до значних руйнувань та великих людських жертв.

     Фонди самострахування окремих господарюючих  суб’єктів, або фонди самострахування утворюються підприємством шляхом формування внутрішніх натуральних та грошових резервів. За допомогою самострахування досягається оперативне подолання тимчасових ускладнень в процесі виробництва, забезпечується діяльність суб’єкта господарювання при несприятливій економічній кон'юнктурі, затримці замовниками платежів за поставлену продукцію, нестачі коштів для погашення отриманої позики.

     Страховий фонд страховика створюється за рахунок  великого кола його учасників (страхувальників) - підприємств, установ, організацій, окремих громадян. Формується він шляхом сплати страхувальниками внесків за складеними договорами страхування та за рахунок доходів, отриманих від розміщення коштів цих фондів (інвестиційної діяльності страховика). Страховий фонд страховика має тільки грошову форму. Напрями використання коштів цього фонду мають суворо цільовий характер.

     У відповідності із законом України  «Про страхування», страхування —  це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

     Страхування, як економічна категорія, являє собою  економічні відносини, які зумовлені  рухом грошової форми вартості при  формуванні і використанні відповідних  цільових фондів грошових коштів в процесі перерозподілу грошових прибутків і накопичень між його учасниками для відшкодування матеріальних і інших втрат.

     Для категорії страхування притаманні такі ознаки: 

    1. виникнення  грошових відносин, пов’язаних з перерозподілом страхового фонду, які зумовлені наявністю страхового ризику, негативними наслідками якого є матеріальні або інші збитки;
    2. перерозподільні відносини є замкнені між учасниками, пов'язані із солідарною розкладкою суми збитку в одному або декількох господарствах на всі господарства, залучені до страхування;
    3. перерозподіл збитку здійснюється як між територіальними одиницями, так і у часі;
    4. зворотність мобілізованих в страховий фонд страхових платежів.
 
 
 
 
 

     1.2 Принципи страхування. Функції страхування 
 

     Страхування ґрунтується на певних принципах, знання яких необхідне для всіх учасників страхування. До них відносяться наступні:

     Принцип конкурентності – проявляється в  тому, що держава як страхувальникам, так і страховикам гарантує вільний  вибір видів страхування (за винятком обов’язкового) та рівні можливості у здійсненні страхової діяльності.

     Принцип страхового ризику полягає в тому, що не може бути укладено договору страхування, якщо не існує жодного ризику, тобто  несприятливого збігу обставин, для  предмета страхування.

     Принцип страхового інтересу пов'язаний із зацікавленістю юридичних і фізичних осіб у збереженні об’єктів власності, життя і здоров’я та захисту їх від наслідків настання несприятливих подій і нещасних випадків.

     Принцип максимального ступеня довіри сторін полягає в тому, що страхувальник і страховик повинні повністю довіряти один одному, та не приховувати необхідну інформацію, яка стосується об’єкта страхування.

     Принцип причинно-наслідкового зв’язку подій  проявляється в тому, що при настанні страхового випадку з'ясовуються причини його виникнення, де важливе значення має визначення саме фактичної причини. І на основі виявлених фактів виплачується, або ні страхове відшкодування страхувальникові.

     Принцип виплати відшкодування в межах  реального збитку полягає в точному  визначенні фактичного збитку, страхові відшкодування не повинні приносили страхувальникові прибутку, поліпшувати його фінансовий стан.

     Франшиза  – це визначена договором страхування  частина збитку, яка не відшкодовується  страховиком, а покривається за рахунок  страхувальника. Розрізняють умовну та безумовну франшизу.

     При використані умовної франшизи у  разі настання страхового випадку страховик  не несе відповідальності, якщо розмір збитку не перевищує визначений розмір франшизи, а якщо перевищує, то страховик  покриває весь збиток повністю.

     Безумовна франшиза передбачає виплату страховиком  страхового відшкодування за мінусом  суми франшизи, тобто страхувальник  за рахунок власних коштів завжди покриває збиток у рамках розміру  франшизи.

     Принцип суброгації означає можливість передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

     Принцип контрибуції полягає в праві  страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків.

     Принцип диверсифікації полягає у територіальному  та галузевому розосередженні взятих на страхування ризиків. Чим ширше  диверсифікація, тим імовірність одночасного настання страхових подій, що можуть мати критичні наслідки для страховика, менша. Принцип диверсифікації використовується і при формування інвестиційного портфелю страхової компанії.

     Принцип співстрахування передбачає страхування  об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками. Співстрахування сприяє проведенню страхування великих ризиків (для страховиків воно є вигідним, бо зберігається розмір страхової премії), але ускладнюється процедура його оформлення і виплати відшкодування.

     Принцип перестрахування передбачає, що страховик (цедент, перестрахувальник) на визначених договором умовах може застрахувати у іншого страховика (перестраховика) ризик невиконання частини своїх  обов'язків перед страхувальником.

     Економічна  сутність страхування проявляється в його функціях. Страхуванню притаманні такі функції:

    1. ризикова,
    2. превентивна,
    3. заощадження коштів,
    4. контрольна.

     Ризикова  функція є головною, бо саме вона пов’язана з основним призначенням страхування, що проявляється в захисті  від ризиків, та відшкодуванні пов’язаних з ними витрат. Настання страхової події (ризику) веде за собою перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування.

     Превентивна (попереджувальна) функція проявляється в тому, що страхова компанія зацікавлена  попередити настання ризику, вжити заходи щодо його запобігання, тому за рахунок частини засобів страхового фонду фінансуються заходи щодо зменшення страхового ризику.

     Ощадна  функція страхування пов’язана  з заощадженням грошових сум за допомогою  страхування. Вона проявляється, в основному, при довгостроковому страхуванні життя, де відбувається накопичування грошей. При цьому категорія страхування в найбільшій мірі зближається з категорією кредиту. Заощаджувати грошові суми за допомогою страхування на дожиття для населення часто вигідніше, ніж заощаджувати кошти у банках, бо страхова сума виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу страховика в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.

     Контрольна  функція страхування пов’язана  з суворо цільовим використанням коштів страхового фонду.  
 
 
 
 

      1.3 Роль страхування в економіці ринкового типу 
 

      У цьому підручнику під економікою розуміється господарська система, що забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб людей життєвими  благами.

      Економіка — це безперервний процес відтворення товарів і послуг. Серед розмаїття продуктів економіки значне місце посідають страхові послуги. У попередніх підрозділах було показано, що страхування як форма захисту має багатовікову історію, але найінтенсивнішого розвитку набуває воно в умовах ринкової економіки.

      Україна у складі колишнього СРСР зазнала  дії майже 70-річного «експерименту» господарювання в умовах централізованої  економіки. Він у цілому виявив значно менші порівняно з ринковою економікою можливості для ефективного функціонування господарської системи. Розпочата понад 10 років тому переорієнтація на поступовий перехід нашої країни до економіки ринкового типу зумовила потребу здійснення глибоких реформ. У їх основі — серйозні структурні зміни форм власності, розвиток ринкового середовища.

      В Україні формується власна модель ринкової економіки, що враховує ту ситуацію, в  якій опинилася держава на момент визнання її політично незалежною. Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих сегментів ринкової інфраструктури. Великої перебудови поряд з державними фінансами, банківською справою зазнало страхування. Воно стало налаштовуватися на потреби захисту підприємницької діяльності та вирішення соціальних проблем, тобто наближатись до ролі, яку виконує страхування у країнах ринкової орієнтації.

      У чому ж полягає роль страхування  в ринковій економіці? Розглянемо головні  напрямки прояву позитивного впливу страхування.

      Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу.В умовах формування приватної  власності не можна централізовано в наказовому порядку керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керування — справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми інтересами, що постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших товарів або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втрати авансованих ресурсів.

      Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відповідальності за наслідки ризикованих подій страховим організаціям інвестор упевнений, що в разі пожежі, стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані.

      Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже давно функціонують, так і для новостворених, або тих, що тільки організуються і ще не набули достатнього виробничого потенціалу та не нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва, поповнити товарну масу у торговельній мережі тощо.

      Часто страхування сприяє появі й упровадженню нової техніки та технологій, наукових розробок.

      Особливо  велику роль може відігравати страхування  в аграрному секторі. Тут надзвичайно  багато ризиків, зумовлених природними факторами, що призводять до великих  втрат. Нині страховий захист сільськогосподарських  підприємств, а також фермерських господарств перебуває на дуже низькому рівні. Здійснення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про відновлення обов’язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків підприємств усіх форм власності з частковим покриттям витрат на страхові платежі за рахунок бюджету.

      Ненормальним  є становище, коли страхування ризиків  ще нерідко ігнорують замовники, підрядчики та всі ті, хто пов’язаний зі спорудженням складних промислових, комунальних і транспортних будівель і споруд.

      Перспективним є якомога ширше застосування зарубіжного досвіду страхування  втрат від переривання виробництва  на час, потрібний для відновлення  зруйнованих або пошкоджених  страховими випадками об’єктів.

Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна — держава в  центрі Європи. Тут перетинаються  транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товарообмін  інших країн з нашою державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних відносин.

      Цивілізований бізнес не можна уявити без страхування  відповідальності партнерів за виконання  контрактів, відповідальності товаровиробника за якість продукції та послуг, відповідальності роботодавця перед своїми працівниками, професійної відповідальності працівників за шкоду, завдану споживачам товарів та послуг. У підвищенні комерційної дисципліни велика роль належить страхуванню юридичних витрат.

      Отже, страхування майнових ризиків так  само, як і розширення страхування  відповідальності, спрямовані на підтримку  розвитку комерційної діяльності. Від  її стану залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ, наповнення дохідної частини бюджету.

      Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовувані на організацію економічної  безпеки.Раніше вже йшлося про те, що страховий захист є проявом  економічної безпеки фізичних і  юридичних осіб. Серед багатьох форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль. Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи іншим чинникам, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.

      Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає реальною тільки за належного  рівня розвитку страхової справи.

Тепер, коли страхуванням в Україні охоплено менш як 10 % страхового поля, регулівна роль цього економічного важеля ще мало помітна, на відміну, наприклад, від більшості країн Європейського союзу, США, Японії, де страхуванням охоплені практично всі підприємства й громадяни.

      Важко уявити на Заході підприємця, який ризикнув би зайнятись тим чи іншим бізнесом, зігнорувавши страхування. Такі дії суперечили б здоровому економічному глузду.

      Це  особливо важливо для підприємств  малого і середнього бізнесу, які  мають великі можливості для розвитку і в Україні.

      Проілюструємо сказане таким прикладом. Нова фірма має намір здійснювати виїзну торгівлю спортивним одягом та взуттям. Підприємець для організації цього бізнесу має у своєму розпорядженні 60 тис. грн. При цьому 20 тис. грн потрібно авансувати на придбання спеціального автомобіля, а решту коштів спрямувати на закупівлю товару та інші витрати. Припустимо, що за такої структури розміщення капіталу підприємець отримуватиме середньоденний прибуток у 500 грн протягом 250 днів на рік. Проте автомобільний транспорт характеризується як найбільш небезпечний.

Перед підприємцем постає проблема: що вигідніше  — створити власний резерв коштів на випадок термінової необхідності заміни автомобіля чи вдатися до послуг страхової компанії? Уявімо ситуацію, що власник не застрахував автомобіль. У такому разі він матиме економію на страховій премії (наприклад, 8 % від вартості автомобіля, тобто 1600 грн на рік).

      Водночас  утриматися від придбання страхового полісу означає для підприємця необхідність зарезервувати з метою само-страхування транспортного засобу, а отже, значною мірою і безпеки свого бізнесу, не менш як третину всього капіталу (20 тис. грн). Це суттєво зменшує фінансові результати діяльності. У даному випадку на авансований капітал буде отримано прибутку не 125000, а лише 83330 грн. Крім того, зберігаючи резерв на депозитному рахунку, підприємець може розраховувати ще на отримання приблизно 5 тис. грн процентів. Отже, втрачений прибуток буде більшим за страхові платежі на 35070 грн, або в 22 рази. Хоч приклад і умовний, але він добре відбиває ті переваги, які надає страхування.

      Можливості  страхування зростають із розширенням  кола страхувальників, а це, у свою чергу, підвищує фінансовий потенціал  страховиків. на посилення саме цих  тенденцій слід очікувати в найближчій перспективі.

      Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація страхових  фондів, тим більші можливості для  зниження ціни страхування.

      Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених  для здійснення соціальних програм.Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти, охорони здоров’я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

      Перевага  страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування  полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки  цьому й зрівня-лівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одержують головні конструктори та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інших соціальних послуг.

      Створення завдяки страхуванню можливостей  нагромадити кошти для виплати  майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вищому навчальному закладі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат.

      Останнім  часом в Україні йде підготовча робота до проведення реформи соціального  страхування. З деяких питань (страхування  на випадок безробіття, страхування  працівників від нещасних випадків та ризикованої професійної діяльності) уже прийняті відповідні законодавчі акти й розпочалася організація спеціальних фондів. У стадії завершення знаходяться умови проведення пенсійної реформи.

      У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку.Грошові резерви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не перестають «працювати» на нього та економіку країни в цілому.

      Ресурси, які тимчасово вивільняються  на одних підприємствах, через кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства переходять у користування інших суб’єктів господарювання. Останні, у свою чергу, сплачують  власникам залучених ресурсів відсотки — дивіденди.

      Страхові  компанії, отримуючи прибуток від  інвестиційної діяльності, дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні резерви, здійснювати відрахування до бюджету, стимулювати персонал, збільшувати  дивіденди своїх акціонерів.

      Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному й соціальному  розвитку країни, задовольняти інтереси щодо захисту майна та доходів  як юридичних, так і фізичних осіб. 
 
 
 
 

     2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА  
 

     Задача  № 2. 

     Для особи у віці 42 років розрахувати:

  1. ймовірність прожити ще один рік;
  2. ймовірність померти на протязі майбутнього року життя;
  3. ймовірність прожити ще два роки;
  4. ймовірність померти на протязі майбутніх двох років;
  5. ймовірність померти на третьому році життя.
 

     Таблиця смертності.   

Вік (х), років Кількість осіб, що доживають до віку х років, Lх Кількість осіб, які помирають при переході від  х років до віку (х+1) років, dх
42 86999 817
43 86182 872
44 85310 931
45 84379 994
 

Рішення:

  1. ймовірність прожити ще один рік:

    Рх = (Lх+1)/ Lх = 86182 / 86999 = 0,991;

  1. ймовірність померти на протязі майбутнього року життя:

    Qx=dx/ Lх = 817/ 86999 = 0,0093;

  1. ймовірність прожити ще два роки:

    уРх=Lх+у/Lх = 85310 / 86999 = 0,981

  1. ймовірність померти на протязі майбутніх двох років:

    Іу Qx =( Lх - Lх+у) / Lх = (86999-85310) / 86999 = 0,0194;

  1. ймовірність померти на третьому році життя:

    уІ Qx =( Lх +(у-і)- Lх+у) / Lх   = (85310 - 84379) / 86999 = 0,0107. 
     

      Задача  № 32. 

     Інвентар  застрахований за системою пропорційної відповідальності на суму 8425 грн. Оцінка-9000 грн. При якій сумі збитку страхове відшкодування буде дорівнювати 7425 грн.? 

     Рішення:

Сутність страхування, його виникнення та розвиток