Товарна біржа, її види

Варіант 4

1. Викуп емітентом власних акцій здійснюється за:
1. номінальною вартістю
2. ринковою вартостю +
3. емісійною вартостю

2. Вид строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках:

1. Спот;
2. Форвард;
3. Ф’ючерс;
4. Опціон +

Завдання для самостійної  роботи 2.1.

Ситуація 4. Акції компанії Avalon коштують $15. Початковий рівень маржі – 60%, мінімальний рівень – 35%. Інвестор купує з використанням маржі 100 акцій. До якого рівня повинен знизитись ринковий курс акцій цієї компанії, щоб інвестор отримав запит на поповнення маржі?

Інвестор купив 100 акцій  компанії Avalon по $15 за штуку. Початковий рівень маржі 60%. Тобто інвестор повинен заплатити брокерській фірмі $900 (0,6 x 100 акц. х $15). Решта вартості, $600 [(1-0,6) x 100 акц. х $15], покривається за рахунок позики від брокерської фірми.

Якщо фактична маржа знизиться до 35%, ринковий курс акцій впаде до $9,23[$600/(1-0,35)] за штуку або до$923 за 100 акцій. Тобто ринковий курс акцій цієї компанії повинен знизитись до $9,23 за штуку, щоб інвестор отримав запит на поповнення маржі.

Завдання для  самостійної роботи 4.1.

Який прибуток або збиток для держателя ф'ючерсної позиції по контракту на товар Т (вибрати за варіантом з табл. 4.1.), якщо ціни змінюються з P _t1 до P _t2 .

Зробити розрахунки прибутків/збитків  з поясненнями.

Розрахунок: оскільки ми маємо рахувати зміни в ціні для держателя короткої позиції, тобто для продавця, то маємо таку ситуацію: продаж здійснювався за початковою ціною 65,0ц/фунт, а потім ціна впала до 45,5ц/фунт, тобто придбати свій товар можна за більш низькою ціною, ніж продали. Отже маємо прибутки в сумі: _DV = (65,0 – 45,5) × 25000 = 487500 центів = 4875 доларів.

Завдання для  самостійної роботи 5.

Ситуація 4. Виробник кіноплівки хотів визначити ціну на 20 тис.тройських унцій срібла, які він має наміри купити на протязі грудня та січня. Сьогодні, 15 червня,  поточна наявна ціна 5,21 дол. за унцію, ціна срібла по ф'ючерсним контрактам з виконанням в грудні складає 5,5 дол. за унцію.

Виробник кіноплівки вирішує провести хеджування. Якими будуть його дії  і результати, якщо в листопаді  наявне срібло буде коштувати 9 дол., а  грудневий ф'ючерсний контракт 9,5 дол. за унцію. Розмір контракту 5 тис. тройських  унцій.

Виробник кіноплівки міг би купити срібло одразу після підписання контракту, але цим він значно зв'язав би свій робочий капітал, мав би витрати на проценти і використав би сховища для зберігання чи склад з відповідними витратами. Виникли б і витрати на страхування. Виробник знає, що в таких випадках хедж дешевше і більш ефективний, ніж купівля наявного срібла.

Тому виробник прагне захистити ціни шляхом купівлі ф'ючерсних контрактів на срібло по 5,5 дол. за унцію. Приймати поставку по ф'ючерсному контракту виробнику не вважається доцільним (витрати на прийняття поставки: невідомі час, місце поставки, якість товару).

Якщо в листопаді наявне срібло буде коштувати 9 дол. за унцію., а грудневий ф'ючерсний контракт 9,5 дол. за унцію, то він може прийняти пропозицію і одночасно продати свої 4 грудневих контракти по 9,29 дол. за унцію.

Ця операція принесе йому прибуток по ф'ючерсній позиції 3,79центів/фунт.

Враховуючи це, можна підрахувати  реальний курс купівлі наявного срібла, який складе 5,21 дол. за унцію, що є вигідним, адже становить поточну ціну.

Дії біржовика та можливі результати цих дій зведемо до наступної  таблиці.

Реальний курс купівлі срібла складає: 9– 3,79 = 5,21 дол. за унцію,

що становить його початкову ціну.

Товарна бiржа, її види. Функцiї  товарних бiрж. Членство на товарнiй  бiржi (види та статус). Мiсце на бiржi. Як стати членом бiржi.

Поширеним способом торгівлі для ряду сировинних товарів є  товарні біржі , діють оптові ринки  однорідних (замінимих) товарів, що є  постійно.

Вперше біржі виникли  в Європі в XV-XVI вв. З тих пір  змінилися і їх роль, і їх функції. Проте вони роблять значний вплив  на світову торгівлю. На товарних біржах здійснюється близько 20% операцій з  сировинними товарами, а ціни в  позабіржовій торгівлі встановлюються на основі біржових котирувань.

Крім того, біржа є не тільки місцем укладення оборудок, але і центром інформації про  все, що стосується того або іншого біржового товару.

До найбільших світових товарних бірж відносяться Лондонська біржа  металів, торгова палата Чікаго, товарна  біржа Чікаго. Нью-йоркська товарна  біржа. Французька міжнародна ф’ючерсна  біржа. Нижче приведений перелік  основних товарних бірж.

Біржі бувають публічними і приватними. Найбільш поширені приватні біржі, організовані у формі акціонерних  суспільств, але що не виплачують своїм  членам дивіденди. Члени таких бірж отримують монопольне право на здійснення біржових операцій.

Інститут біржі грунтується  на принципі членства. Це означає, що тільки члени біржі мають право безпосередньо  і повною мірою використовувати  переваги, що створюються біржею в  торгівлі. Перш за все члени біржі  мають право на укладення оборудок на ній, що дозволяє їм проводити операції за свій рахунок і як посередники (брокерів) на користь нечленов біржі.

Вони також мають право  брати участь в біржових зборах і  у виборах керівництва біржі.

Членами товарних бірж є, як правило, фізичні особи, що представляють  промислові або торгові компанії, що проводять або торгуючі товаром, що звертається на біржі. Торгові  компанії фінансують покупку членства і підтримують кандидата. На деяких біржах членство громадян інших країн  обмежене. Крім того, кандидат в члени  біржі повинен бути платоспроможним.

Фінансові вимоги розрізняються  залежно від мети членства. Якщо кандидат збирається використовувати  членство для себе, то до нього пред’являються достатньо високі вимоги. У разі ж членства на користь компанії особисте фінансове положення не грає істотної ролі, але при цьому мають значення величина оборотів компанії і її статутний  капітал.

На багатьох біржах існують  різні категорії членства залежно  від ступеня обмеженості має  рацію.

Наприклад, істотним критерієм  класифікації може бути право безпосереднього  укладення оборудок, яким володіють  так звані члени рингу, решта  членів біржі ж мають право  тільки на вільний вхід на біржу  і можуть під час біржових сесій  давати доручення членам рингу на укладення оборудок за їх рахунок.

Кількість членів може бути обумовлена в статуті біржі або  встановлюється радою директорів. Ціна членства залежить перш за все від  активності біржі і від її значення в обороті даним товаром, від  переваг, що отримуються від даного членства, а також від наявності  вільних місць.

Учасники біржі, так само як і її члени, можуть укладати угоди, але не мають права на знижки, а також не мають права брати  участь у виборі керівництва біржі.

Брокери наймаються для посередництва  при висновку операцій. Вони діють  від імені і за рахунок третіх осіб, отримуючи за свої послуги  комісійні. Комісійні зазвичай складають  долі відсотка від ціни товару, але, проте, їх доходи бувають значними, оскільки вартість кожного контракту  достатньо висока, а обороти на біржі мають масовий характер.

Брокери повинні дотримувати  певні умови, обумовлені в статуті  біржі, а також скласти відповідний  іспит. Посередництво брокерів є  необхідним, оскільки клієнти часто  знаходяться далеко від біржі. Але  перш за все це необхідно з формального  боку, оскільки тільки певним особам довіряється  безпосереднє укладення оборудок.

Функції брокерів зазвичай виконують  члени або учасники біржі.

Запрошені гості є останньою  групою учасників біржової торгівлі. Вони можуть укладати угоди за допомогою  членів біржі або брокерів.

Торгівля на біржі зосереджена  в операційному залі, в якому брокери  укладають угоди. Велика частина  залу відведена для термінової торгівлі, інша - для наявних операцій.

Операції на термін полягають  в так званих ямах (пітах), або  кільцях (рингах), які призначені для  торгівлі одним товаром. Якщо оборот товару невеликий або товари тісно  взаємозв′язані, торгівля здійснюється декількома товарами в одній ямі. Яма є ступінчастим шесті- або восьмикутник. Учасники торгів розташовуються на сходинках, що полегшує візуальний контакт.

У ряді випадків кожна яма  може відповідати певному місяцю постачання даного товару.

Час торгівлі, тобто тривалість біржових сесій, встановлюється керівництвом біржі. На од них біржах укладення  оборудок у всіх ямах починається  і закінчується одночасно. На інших  біржах торгівля різними товарами з  різними термінами постачання проходить  в різний час.

Наприклад, в торговій палаті (Chicago Board of Trade) Чікаго операції на кукурудзу, пшеницю, овес і сою полягають  з 9.30 до 13.15, на нафтопродукти - з 8.30 до 14.30, на фанеру - з 9.00 до 13.00 і т.д.

Час функціонування бірж встановлюється так, щоб вони могли вмить реагувати  на події, що відбуваються на інших  біржах. Наприклад, на розвиток ситуації на Нью-йоркській товарній біржі  Лондонська біржа металів може відреагувати на післяобідній сесії, оскільки різниця  в часі складає 5ч.

Операційний час починається  і закінчується по гучному звуковому  сигналу. Укладення оборудок до і  після відповідного сигналу категорично  заборонене.

Під час біржових сесій  покупці і продавці повинні знаходитися  в межах аудіовізуального контакту. Згідно правилам бірж пропозиції купівлі  або продажу повинні викрикувати  гучним голосом, щоб все, що знаходяться  в ямі, мали однакову можливість приймати пропозиції.

Це, природно, приводить до сильного шуму, тому учасники торгів вдаються до допомоги жестів для передачі своєї  пропозиції.

Угоду необхідно укладати з першою особою, яка прийняла пропозицію. У разі коли пропозиція приймається  одночасно двома особами і  більш, операція розділяється між ними, якщо, звичайно, предметом операції є не один контракт.

Біля кожної ями знаходиться  захищене піднесення, де розташовуються спостерігачі, біржі, що є працівниками. Вони стежать за цінами. Кожна зміна  цін реєструється ними, вводиться  в комп’ютери і повідомляється працівникам, обслуговуючим таблицю цін в  операційному залі.

Укладення оборудок відбувається за посередництва брокерів, які діють  відповідно до інструкцій, отриманих  від клієнтів. Форма передачі і, відповідно, отримання інструкції може бути здійснена  різною. Найчастіше, інструкції передаються  усно (безпосередньо або по телефону), а іноді підтверджуються письмово за допомогою телефаксу, телеграфу  або телетайпу.

Інструкція повинна визначати  тип товару, кількість, ціну, а також  термін реалізації операції. Решта  умов міститься в стандартних  біржових контрактах.

Ціна в інструкції визначається шляхом встановлення її верхньої або  нижньої межі або укладення оборудки в найбільш вигідний момент. В цьому  випадку ціна буде максимально наближена  до котирувань даного дня.

Після укладення оборудки кожен брокер записує в своїй  картці ціну, кількість, місяць постачання, тип товару, назву фірми, за дорученням якої здійснена операція, ініціали другого брокера, що брав участь в  даній операції. Таким чином, операція фіксується двічі.

Члени біржі розраховуються між собою не безпосередньо, а  через біржовий кліринг. Щодня брокери  уявляють звіти про всі укладені операції і виплачують або отримують  тільки різницю по всіх операціях.

Фомичев В.И. Міжнародна торгівля: Підручник; 2-е видавництво, перераб. і доп. - М.: ІНФРА-М, 2001. - 446 з. - (Серія «Вища  освіта

Джерело: capitaltimes.com.ua

Стаття 279. Товарна біржа

1. Товарна біржа є особливим  суб'єктом господарювання, який надає  послуги в укладенні біржових  угод, виявленні попиту і пропозицій  на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє  пов'язаним з ним торговельним  операціям.

2. Товарна біржа є юридичною  особою, діє на засадах самоврядування  і господарської самостійності,  має відокремлене майно, самостійний  баланс, рахунки в установах банку,  печатку зі своїм найменуванням.

3. Товарна біржа створюється  на основі добровільного об'єднання  заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної  біржі не можуть бути органи  державної влади та органи  місцевого самоврядування, а також  державні і комунальні підприємства, установи та організації, що  повністю або частково утримуються  за ра­хунок Державного бюджету  України або місцевих бюджетів.

4. Заснування товарної  біржі здійснюється шляхом укладення  засновниками угоди, яка визначає  порядок її створення, склад  засновників, їх обов'язки, розмір  і строки сплати пайових, вступних  та періодичних внесків. Засновники  сплачують пайовий внесок.

5. Товарна біржа діє  на підставі статуту, який затверджується  засновниками біржі.

6. Державна реєстрація  товарної біржі провадиться відповідно  до вимог статті 58 цього Кодексу.

7. Товарна біржа не займається  комерційним посередництвом і  не має на меті одержання  прибутку.

8. Товарна біржа здійснює  свою діяльність за принципами  рівноправності учасників біржових  торгів, публічного проведення біржових  торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

1. Особливий характер товарної  біржі як суб'єкта господарювання  розкривається через її функції  (див. коментар до ч. 1 ст. 278).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» вона є організацією, що об'єднує юридичних  і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладення біржових угод, виявлення  товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з  ним торговельних операцій. Тобто  біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові  регулятивні (організаційні та економічні), функції в економіці шляхом виявлення  курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета — сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і  пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.

У світовій практиці біржової торгівлі товарні біржі класифікують на види залежно від ряду критеріїв.

Так, залежно від характеру  асортименту товарів товарні  біржі поділяються на:

вузькоспеціалізовані (предметом  торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

спеціалізовані (предметом  біржової торгівлі є, як правило, однотипні  групи товарів);

універсальні (предметом  торгівлі є широкий асортимент різноманітних  товарів).

Залежно від характеру  біржових угод виділяють: біржі реального  товару, на яких предметом купівлі-продажу  є реальний товар (як вироблений, так  і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких, здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами  на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю  або продаж реальних товарів або  контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди  щодо реального товару, а також  ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні  біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і  відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в  біржових торгах і укладення біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

2. Товарна біржа як суб'єкт  господарювання діє на основі  самоврядування, господарської самостійності,  є юридичною особою, має відокремлене  майно, самостійний баланс, власні  поточні та вкладні (депозитні)  рахунки в банках, печатку із  своїм найменуванням.

Самоврядування як основа діяльності товарної біржі означає, що вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами  членів товарної біржі управління нею  здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом  товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія  обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі.

3. Частина 3 коментованої  статті встановлює особливості  створення товарної біржі. Остання  створюється на основі добровільного  об'єднання заінтересованих суб'єктів  господарювання. Цим вона відрізняється  від господарських товариств,  якими визнаються підприємства  або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами  та/або громадянами шляхом об'єднання  їх майна і участі в підприємницькій  діяльності товариства з метою  одержання прибутку.

Товарна біржа може бути створена лише суб'єктами господарювання, тоді як господарське товариство — юридичними та/або фізичними особами. Товарна  біржа є об'єднанням заінтересованих  суб'єктів господарювання, а господарське товариство — об'єднанням майна  і участі в підприємницькій діяльності. Крім того, товарна біржа не має  на меті одержання прибутку, а мета створення господарського товариства — саме одержання прибутку.

Відповідно до положень ЦК (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 85) товарна біржа  відноситься до непідприємницьких  товариств.

Особливість створення товарної біржі полягає і в тому, що її засновниками і членами не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також  державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утри­муються за рахунок  Державного бюджету України або  місцевих бюджетів.

Членами товарної біржі є  засновники, а також прийняті до її складу, згідно із статутом біржі, вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи. Порядок прийняття у члени  біржі та вибуття з її складу визначаються статутом товарної біржі.

4. Заснування товарної  біржі здійснюється шляхом укладення  засновниками угоди, яка визначає  порядок створення товарної біржі,  склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових,  вступних та періодичних внесків.

Пайовий внесок — це внесок, що його сплачує кожний із засновників.

Вступний внесок — це внесок, що його сплачують інші члени біржі (не засновники), тобто прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про товарну біржу» вступний внесок члена біржі має дорівнювати  вартості «біржового місця», яка визначається виходячи з попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває  управнення власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права  за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Періодичний внесок — це встановлений товарною біржею внесок, що його періодично (у встановлені  засновниками терміни) мають сплачувати члени біржі.

5. Товарна біржа діє  на підставі статуту, який затверджується  засновниками біржі. Відповідно  до ст. 6 Закону України «Про  товарну біржу» у статуті товарної  біржі визначаються:

найменування та місцезнаходження біржі;

склад засновників;

предмет і цілі діяльності біржі;

види фондів, що утворюються  біржею, та їх розміри;

органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;

порядок прийняття у члени  біржі та припинення членства;

права та обов'язки членів біржі  та біржі — перед третіми особами, а також членів біржі — перед  біржею та біржі — перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися  й інші положення, що стосуються створення  та діяльності товарної біржі.

6. Державна реєстрація  товарної біржі провадиться відповідно  до вимог ст. 58 ГК, тобто в порядку,  встановленому для державної  реєстрації суб'єктів господарювання (див. коментар до ст. 58).

7. Оскільки товарна біржа  є носієм спеціальної господарської  компетенції (особливим суб'єктом  господарювання, як зазначено у  ч. 1 коментованої статті), вона не  займається комерційним посередництвом  і не має на меті одержання  прибутку. Тому товарна біржа  не може здійснювати діяльність, не пов'язану з організацією  біржової торгівлі, в тому числі  торговельну, торговельно-посередницьку  (комісійну, агентську, брокерську, дилерську тощо) та іншу, що має  на меті одержання прибутку.

8. Подібні основні принципи  діяльності товарної біржі встановлені  ст. 2 Закону України «Про товарну  біржу»

3.3. ВИДИ БІРЖ

Для кращого розуміння  особливостей функціонування бірж їх необхідно класифікувати, тобто  об'єднати в певні групи, відповідно до вибраної ознаки класифікації. Під  ознакою класифікації слід розуміти характерні, відмінні особливості, що дають змогу об'єднувати функціонуючі біржі у певні групи.

До ознак класифікації бірж належать:

* вид біржового товару;

* принцип організації  (роль держави в організації  біржі);

* правовий стан (статус  біржі);

* форма участі відвідувачів  у біржових торгах;

* номенклатура товарів,  що є об'єктом біржового торгу;

* місце і роль у світовій  торгівлі;

* сфера діяльності;

* переважаючий вид біржових  угод;

* характер діяльності.

Види бірж можна подати таким чином:

1. У світовій практиці  залежно від виду біржового  товару прийнято виділяти товарні  і товарно-сировинні, фондові,  валютні біржі і біржі праці.  У відповідності з Законом  України "Про товарну біржу", "під товарною біржею розуміється  організація, що об'єднує юридичних  і фізичних осіб, які здійснюють  виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг  в укладенні біржових угод, виявлення  товарних цін, попиту і пропозиції  на товари, вивчення, упорядкування  і полегшення товарообігу і  пов'язаних з ним торговельних  операцій".

На товарних біржах можуть укладатися угоди з виробленими  товарами (промисловими, сільськогосподарськими), вторинними ресурсами, сировиною, відходами  виробництва. У свою чергу, товарні  біржі мають певну спеціалізацію: одні обслуговують торгові зв'язки сільськогосподарських підприємств  з промисловими, інші підприємства однієї галузі господарства з підприємствами іншої. Можлива і предметна спеціалізація: є біржі, які сприяють укладанню  угод з металопродукцією, нафтопродуктами, цукром, виробничим устаткуванням тощо. І нарешті, існують універсальні товарні біржі, які сприяють укладанню  угод з будь-якими товарами.

Створення акціонерних товариств, збільшення випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів  для довгострокового інвестування і фінансування державних програм  і боргу призводять до появи ринку  цінних паперів, що інтенсивно розширяється, і викликають необхідність регулювання  їх обігу з боку держави. В міру формування ринку цінних паперів  виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна тощо. Так були створені фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі покликані  замінити громіздку, витратну і неефективну  ієрархічну, вертикальну систему  галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фондова біржа являє  собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює  можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довгостроковому  інвестуванні державних програм  і боргу.

Потрібно зазначити, що за кордоном сучасні фондові біржі  перетворилися не тільки в органи, які регулюють національні фінансові  ринки країни, але й в організації, що визначають форми, напрями і характер розвитку міжнародних господарських  зв'язків.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюються  спеціальні валютні біржі. Валютні  біржі внаслідок своєї специфіки  і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Нацбанку України) на відміну від інших видів  бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена  від торгівлі цінними паперами.

Основна кількість бірж, що виникли в Україні 1990 -1991 pp., припадає на товарні і товарно-фондові. Чисто  фондових і валютних бірж практично  не було.

У перші роки діяльності в  нашій країні був відсутній законодавчий поділ бірж на товарні, фондові і  валютні, оскільки товарні біржі  торгували як товарами, так і цінними  паперами, а фондові -спеціалізувалися тільки на цінних паперах. У даний  час товарні біржі мають право  торгувати цінними паперами тільки при наявності спеціального фондового  відділу і відповідної ліцензії на торгівлю цінними паперами.

Поява змішаних товарно-фондових бірж в українській економіці  пов'язана з тим, що сучасним посередникам (торговцям) вигідніше працювати  на одному ринку одночасно як з  товарами, так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає  від продавця не тільки додаткового  часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах.

загрузка...

Слід розуміти, що подальший  розвиток ринку і посилення конкурентної боротьби в економіці України  зажадає спеціалізації бірж. Це буде результатом розвитку самого ринку  незалежно від втручання держави  в ринкові відносини.

2.3а принципом організації  (ролі держави в створенні бірж) за кордоном розрізняють два  види бірж:

* публічно-правові (державні  біржі);

* приватно-правові (приватні  біржі).

Біржі, що мають публічно-правовий характер, контролюються державою і  створюються на основі Закону про  відповідні біржі. Членом такої біржі  може стати будь-який підприємець  даного району, занесений до торгового  реєстру і який має певний розмір обороту. Особи, які не є членами  біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з разовими квитками, що їх придбали. Такі біржі поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія).