Трудовий договір
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І УПРАВЛІННЯ
Контрольна робота
з навчальної дисципліни
«Договірне
право»
Студентки
Група
МТз-11-51
Кременчук 2011 р
План.
ВСТУП
- Поняття трудового договору.
- Порядок укладення трудового договору.
- Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- Трудовий договір між роботодавцем і працівником.
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП.
В числі багатьох соціально-економічних прав громадян України є право на працю, закріплене в ст.43 Конституції України. ”Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується”.
Життя людини в суспільстві тісно пов’язане з її трудовою діяльністю, спрямованою на отримання й використання матеріальних благ.
Відносини, що виникають в процесі трудової діяльності людини, регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України від
1 липня 1993 року “Про колективні договори і угоди”, Законом України від 14 жовтня 1992 року ”Про охорону праці ”та іншими.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ та організацій: державних, колективних, приватних, тобто незалежно від форм власності, виду діяльності і галузей належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.(ст.3 КЗпП України).
Дуже важливою гарантією трудових прав працівників є принципи рівності громадян в їх трудових правах, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.(ст.2 КЗпП України).
Діюче трудове законодавство передбачає гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.
Так, згідно з ст.22 КЗпП України, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України, будь-яке пряме, або непряме обмеження прав чи встановлення прямих, або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Більше того, відмова в прийнятті на роботу з цих мотивів може зумовити притягнення винної в цьому особи до відповідальності. (ст. 161 КК України).
А згідно ст.172 КК України, відмова в прийнятті на роботу неповно-літнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком чотирнадцять років, або дитину-інваліда тягне за собою кримінальну відповідальність.
Закон встановлює певні гарантії для працівників, прийнятих на роботу. Зокрема, режим робочого часу, відпустки, оплату праці не нижче встановленого мінімуму і другі.
Важливо відзначити, що адміністрація підприємств, установ і організацій може покращувати умови праці працівникам. І навпаки, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників в порівнянні з іншими умовами, які передбачені законодавством про працю, є недійсними.
(ст.9 КЗпП України).
- Поняття трудового договору.
При поступленні на роботу кожен працівник укладає трудовий договір.
Згідно ст.21 Кодексу законів про працю України: ”Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін”.
Як бачимо із цього визначення, що сторонами трудового договору є, з однієї сторони—власник підприємства і, з другої сторони—працівник, який поступає на роботу.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
У трудовій угоді обов’язково визначають місце роботи, посаду, за якою буде працювати працівник, заробітну плату, а також інші умови праці.
- Порядок укладення трудового договору.
Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Додержання письмової форми є обов’язковим:
1) при
організованому наборі
2) при
укладенні трудового договору
про роботу в районах з
3) при укладенні контракту;
4) у
випадках, коли працівник наполягає
на укладенні трудового
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 КЗпП);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Згідно ст.25 КЗпП України, при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Згідно з ст.24 КЗпП України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна в тижневий строк, з моменту фактичного допущення працівника до роботи, зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.
Трудове законодавство встановлює строки трудового договору.
Згідно ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути укладений:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Найчастіше трудовий договір укладається на невизначений строк. Інколи, за згодою працівника і власника, може бути встановлено чітко визначений строк трудового договору—місяць, рік, до кількох років, або на час виконання певної роботи (наприклад, на час художнього оформлення об’єкта, виконання простих робіт тощо).
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законом.
Адміністрація чи власник підприємства при укладенні трудового договору повинен бути впевнений в тому, що працівник, який поступає на роботу, зможе виконати доручену йому роботу.
Згідно ст.26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Умова про випробування повинна бути оговорена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
а) на осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
б) на молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховничих закладів;
в) на молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
г) на осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
д) на інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник, або уповноважений ним орган, протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.
Після укладання трудового договору, до початку роботи, власник, або уповноважений ним орган, зобов’язані роз’яснити працівникові його правила і обов’язки, проінформувати про умови його праці, його права та пільги і компенсації за роботу згідно з чинним законодавством і колективним договором. Крім цього, його зобов’язані ознайомити з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, а також провести з ним інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Згідно з вимогами ст. 30 КЗпП України, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і немає права передоручати її виконання іншій особі.
Разом з тим, власник, або уповноважений ним орган, немає права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.(ст.31 КЗпП України).
- Розірвання договору з ініціативи працівника.
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
- Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2) виявлена невідповідность працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи;
3) систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4)
прогул (в тому числі відсутності на
роботі більше трьох годин протягом робочого
дня) без поважних причин;
5) відсутність на роботі більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Крім підстав, передбачених статтею 40 КЗпП, стаття 41 цього Кодексу містить додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за умов:
1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3)
вчинення працівником,
який виконує виховні
функції, аморального проступку, не
сумісного з продовженням даної роботи.
ТРУДОВИЙ ДОГОВІР №____
м.
Комсомольськ
ТОВ «Любисток», іменоване в подальшому «Роботодавець», в особі Генерального директора Князь М. Б., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і громадянин Демчик Н. Р., іменований в подальшому «Працівник», з іншого боку, уклали цей договір про наведене нижче:
1.
Працівник приймається на
2.
Працівник зобов’язаний
3.
Працівникові встановлюється
4.
У період строку випробування
на Працівника повністю
5. Даний договір укладається на невизначений термін.
6.
Робота в ТОВ « Любисток»
є основним місцем роботи
7. Трудовий договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами.
8. Обов’язки сторін
8.1. Працівник зобов’язаний :
8.1.1. Виконувати наступні обов’язки (роботу):
- Забезпечувати безаварійну роботу всіх видів устаткування, будівельних машин і механізмів дільниці.
- Здійснювати нагляд за технічним станом та якістю використання й обслуговування будівельних машин і механізмів.
- Готувати необхідні матеріали щодо списання машин та механізмів.
- Уживати заходів щодо підготовки будівельних машин та механізмів до роботи в зимовий період.
- Контролювати своєчасне виконання та якість ремонтних робіт.
- Керувати робітниками-машиністами будівельної дільниці та в ремонтно-монтажних майстернях.
8.1.2. Дотримуватися правил, закріплених в Положенні про персонал ТОВ «Любисток», із якими він був ознайомлений під розпис перед укладенням договору.
8.2. Роботодавець зобов’язаний:
8.2.1.
Надати Працівникові роботу
8.2.2.
Дотримуватись узятих на себе
зобов’язань по наданню
9. Робочий час і час відпочинку
Режим роботи часу і часу відпочинку, умови роботи у святкові і передсвяткові дні, тривалість відпустки й порядок її надання регулюються Положенням про персонал ТОВ «Любисток», і чинним трудовим законодавством України.
10. Припинення трудового договору
Підстави для припинення даного трудового договору є :
- Угода сторін;
- Призов та вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (військову) службу;
- Розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- Переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організаціє, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
- Набрання законної сили вироку суду, яким працівника засуджено ( крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
11. Особливі умови
11.1.
Умови даного договору носять
конфіденційний характер і
11.2.
Умови даного договору мають
обов’язкову юридичну силу для
сторін. Усі зміни й доповнення
до даного договору
11.3.
Суперечки між сторонами, що
виникають при виконанні
11.4.
Договір складений у двох
Підписи сторін :
Роботодавець : ______________ Працівник : _____________________
___________________________ Паспорт: серія___№______________
Адреса_____________________
Виданий_______________________
___________________________
Генеральний
директор
_________КнязьМ.
Література:
- Конституція України (коментар), 1996 рік.
- Кодекс законів про працю України (з постатейними матеріалами), Юрінком інтер 2000.
- Підручник “Трудове право".
- Постанова пленуму верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів”.
- Основи конституційного права України, підручник, 1998 рік, під редакцією академіка В.В.Копейчикова.
- Правознавство, підручник, 2002 рік, під редакцією академіка В.В.Копейчикова.
