Управління фінансами акціонерних товариств

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ 
 
 
 
 
 
 
 

           ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент» 

     на  тему: «Управління фінансами акціонерних товариств» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

     ВСТУП 

   Із  виникненням в Україні недержавного сектора економіки постало питання вибору організаційної форми капіталу, яка б найбільшою мірою сприяла швидкому розвитку ринкових відносин та відповідала принципу соціальної справедливості. Як показує історія розвинутих країн, такою організаційною формою є акціонерна. В нашій країні економічні реформи були спрямовані в русло формування акціонерного сектора економіки. На даний час акціонерними товариствами виробляється майже 75% валового внутрішнього продукту країни і саме в них зосереджено понад 60% промислово-виробничого потенціалу України.

   Акціонерний розвиток в Україні до цього часу займає чинне місце і привертає увагу не лише науковців-дослідників, але й представників державних управлінських структур та суб'єктів господарювання. Аналіз наукової літератури показав, що проблеми формування та розвитку акціонерного сектора вітчизняної економіки та його похідні досить широко висвітлені в дослідженнях науковців, серед яких можна відмітити робота А. Бандуріна, С. Богачева, О. Денис, О. Карбовник, С. Кудин, Ю. Лупенка, А. Сірка.

     Перспектива розвитку акціонерного товариства, ефективність його господарської та фінансової діяльності значною мірою залежить від системи  управління фінансами. Це зумовлює необхідність розвитку теоретичних основ фінансового  менеджменту, вдосконалення його організаційної структури та розподілу функцій.

     Метою дослідження є спроба розширити  спектр переваг і недоліків акціонерних товариств, систематизувати їх, провести аналіз сучасного стану і визначити шляхи розвитку акціонерного сектора України. 
 
 
 
 

     Розділ  1. Сутність та особливості фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні

     Важливою  формою організації бізнесу в Україні є акціонерні товариства. В Законі України «Про акціонерні товариства» від 03.02.2011 № 2994-VI акціонерним визнається господарське товариство, статутний  
капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової  
номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються  
акціями [1].

     Акціонерне  товариство (з економічного погляду) – підприємство, об’єднання кількох фізичних або юридичних осіб, які формують свій капітал шляхом випуску і продажу цінних паперів, передусім акцій, з метою отримання прибутку. Акціонерне товариство (з правового погляду) – організаційно-правова форма функціонування та розвитку підприємств, компаній, що базується на статутному фонді, поділеному на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, учасники якої несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном підприємства [4, С.75].

     Перехід економіки України до ринкової системи господарювання зумовив виникнення недержавного сектора економіки. Перед керівництвом держави постало питання вибору організаційної. форми капіталу, яка б найбільшою мірою сприяла швидкому розвитку ринкових відносин та відповідала принципу соціальної справедливості. Аналіз світової економіки показав, що такою організаційною формою є акціонерна. Тому в нашій країні економічні реформи були спрямовані в русло формування акціонерного (корпоративного) сектора економіки.

     Відправною  точкою розвитку сучасного акціонерного руху в Україні є прийнятий у 1991 році Закон України «Про господарські товариства», який визнав акціонерне товариство як самостійну форму діяльності і закріпив правові основи його створення і функціонування.

     Масовий характер цей рух отримав з визначенням Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» (1992) продажу акцій відкритих акціонерних товариств в якості одного із засобів приватизації, яка стала могутнім каталізатором створення таких товариств.

     Якщо  в 1991 році в Україні було всього 38 акціонерних товариств, то в 1993 році їх кількість збільшилась до 3342, тобто в 88 разів [9, С.22].

     Із 1998 р. по 2007 р. кількість АТ стабілізувалася  на позначці 33-35 тис. одиниць. Дещо зменшується їх кількість в останні роки. Динаміка кількості суб’єктів господарювання в Україні всього та акціонерних товариств.

     У вересні 2008 року Верховною Радою  України було прийнято Закон України  „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI пунктом другим розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто із 30 квітня 2011 року)

втрачають чинність статті 1-49 Закону України  „Про господарські товариства” у  частині, що стосується акціонерних товариств.

     Таким чином, до квітня 2011 року згідно із Законом України „Про акціонерні товариства” зникнули ВАТи і ЗАТи, а на їхньому місці виникли ПАТи і ПрАТи. Цей закон узгоджує діяльність АТ за формами власності відповідно до європейської практики.

     В цілому згідно з даними Міністерства статистики, загальна кількість підприємств станом на 01.01.2010 р. становила 1258513 шт., з них АТ – 30169. Середньорічний темп зростання всіх видів підприємств за 1997-2010 становить 1,05, а АТ – 1,00. Ця тенденція показує, що на сьогодні йде

зменшення АТ в Україні.

     Більше  всього акціонерних товариств приходиться  на промисловість - 24,2% їх загальної кількості в 2010 році, торгівлю – 22,36% (Таблиця 4) [19]. 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1 

Кількість суб’єктів господарювання за галузями економіки у  2010 році

       Акціонерні товариства менш за  все представлені в сферах державного управління та освіти (0,2% усіх підприємств). У структурі акціонерних товариств переважають закриті товариства (65,9%). Їх частка найбільша у сфері освіти (86,8)  культури і спорту (85,8%), торгівлі (81,2%) та операцій з нерухомістю (70,1%) [19].

     Особливості акціонерного товариства, які обумовлюють  специфіку його юридичного статусу:

• АТ належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою);
• статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;
• має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску;
• фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств,  набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;
• особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій [4, С.112].

     Якщо  правове становище інших господарських  товариств визначається передусім  Законами України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво", "Про  підприємства в Україні", то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у  них акцій регулюється ще й Законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

     Основним  же законом, що регулює діяльність акціонерних товариств в Україні на сьогодні є Закон України «Про акціонерні товариства», що був прийнятий 17 вересня 2008 року і вступив в дію 30 квітня 2009 року. Цей нормативний документ кардинально змінив майже усі існуючі правила створення та діяльності акціонерних товариств в Україні, що існували до його прийняття. Серед найбільших змін – поділ АТ на публічні та приватні; обмеження кількості акціонерів у приПАТних АТ та вимога обов’язкового лістингу публічних АТ; заборона документарної форми випуску акцій; новий порядок визначення розміру та порядку виплати дивідендів АТ; нові правила скликання та проведення загальних зборів акціонерів; запровадження кумулятивного голосування під час обрання Наглядової ради; запровадження правил вчинення АТ значних правочинів та правочинів із заінтересованістю; особливий порядок придбання значного та контрольного пакетів акцій АТ; суттєво оновлений механізм здійснення реорганізаційних процедур та багато інших [8, С.37].

     Акціонерні  товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

     До  позитивних рис АТ належать:

• легкість створення значного за розмірами капіталу;
• обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;
• необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;
• можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними.

      Негативні риси AT:

• складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;
• значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;
• ігнорування інтересів меншості;
• можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;
• тяжіння до монополізму [12, С.113].

      Фінансові особливості створення  AT. Акціонерні товариства створюються шляхом заснування або реорганізації існуючої юридичної особи і діють на підставі установчого договору та статуту. Засновниками AT можуть бути юридичні особи і громадяни. Для створення товариства їм необхідно підписатися на акції, провести установчі збори і здійснити державну реєстрацію AT. Термін відкритої підписки не повинен перевищувати шести місяців. Конкретний термін підписки, а також інші основні відомості щодо створення AT, зокрема розмір статутного фонду, номінальна вартість акції, кількість і види акцій тощо, зазначаються в повідомленні, яке публікують засновники [13, С.10]. Згідно статті 14 Закону України «Про акціонерні товариства» статутний фонд AT не повинен бути менший від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам (виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діяла на момент створення AT).

      Вкладами  у статутний фонд AT можуть бути грошові кошти, будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, цінні папери, права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, матеріальними цінностями, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку акціонера у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах AT. Для формування статутного фонду AT забороняється використовувати бюджетні кошти, а також кошти, одержані у кредит і під заставу [4, С.124].

      Збільшення  та зменшення статутного фонду. Товариство має право збільшити статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Статутний фонд збільшується шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або підвищення номінальної вартості акцій. Забороняється випускати акції для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю AT. Зменшується статутний фонд шляхом зниження номінальної вартості акцій або їх кількості за рахунок викупу частини акцій з метою їх анулювання.

      Рішення про збільшення або зменшення  статутного фонду AT приймається загальними зборами акціонерів або правлінням товариства (при зміні статутного фонду не більш як на третину і якщо це передбачено статутом). Нормативно – правова база розширення статутного фонду акціонерних товариств в Україні певною мірою захищає інтереси наявних акціонерів підприємства. Відповідно до Положення "Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства", затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 08.04.1998 р. №44, у редакції наказу від 16.10.2000 р. № 158, усі акціонери акціонерного підприємства мають рівне пріоритетне право на придбання акцій додаткового випуску в кількісній пропорції їхньої частки в статутному фонді акціонерного товариства на дату ухвалення рішення про емісію [3]. Однак практика свідчить, що передбачені законом рівні пріоритетні права всіх акціонерів підприємства на придбання акцій додаткової емісії реалізуються далеко не завжди.

      Річ у тім, що поряд із розв'язанням  проблеми збільшення розміру власного капіталу акціонерного товариства, додаткова  емісія акцій може бути використана  топ-менеджментом з метою отримання конкретним інвестором повного контролю над акціонерним підприємством, оскільки міноритарні акціонери, у ряді випадків, не мають реальних можливостей реалізувати своє пріоритетне право на їх придбання.

      Крім  статутного фонду в АТ створюється  резервний фонд, що згідно ст.19 Закону України "Про акціонерні товариства” повинен бути не менше 15% статутного. Резервний фонд формується шляхом обов’язкових щорічних відрахувань не менш як 5% чистого прибутку до досягнення необхідного розміру. Зазначений фонд призначений для покриття збитків, а також погашення облігацій АТ.

      Дивідендна  політика акціонерного товариства. Акціонерне товариство може використовувати різні підходи до формування ринкової вартості своїх акцій, відповідно до яких визначається тип дивідендної політики (Таблиця 2 ).

      Таблиця 2

      Основні типи дивідендної політики

      З точки зору можливості нарощування розмірів власного капіталу найприйнятнішим є агресивний підхід до формування дивідендної політики, особливо якщо вона пов'язана з постійним зростанням розмірів дивідендних виплат. Однак її застосування має бути підкріплене фінансовими можливостями підприємства. Якщо їх немає, наслідками застосування такої дивідендної політики може бути згортання програм розвитку акціонерного товариства і скорочення розмірів матеріального стимулювання членів його трудового колективу [15, С.56].

      Стосовно  умов роботи акціонерних товариств в Україні найприйнятнішим і найпривабливішим, на мій погляд, є компромісний підхід до формування дивідендної політики, заснований на виплаті мінімального стабільного розміру дивідендів із надбавкою у визначені періоди, тобто із застосуванням так званих "екстрадивідендних" виплат.

      Водночас  досвід роботи акціонерних товариств  у нашій країні дає підстави стверджувати, що більшість із них або взагалі не мають довгострокової дивідендної політики, або застосовують, як правило, залишковий принцип виплати дивідендів; не приділяють уваги оптимізації розміру дивідендних виплат або дивіденди настільки низькі, що не дають змоги розглядати їх як альтернативну форму отримання доходу на інвестовані кошти. Навіть тоді, коли залишкова політика виплати дивідендів пов'язана з використанням отриманого прибутку для розвитку акціонерного товариства, інформаційна закритість фінансового стану більшості з них не дає можливості інвесторам оцінити ефективність такої дивідендної політики, а економічна нестабільність у суспільстві підсилює негативні наслідки її застосування [12, С.115]. Усе це позначається на можливостях відкритих акціонерних товариств розширювати власні джерела фінансування своєї діяльності. Певною мірою розв'язанню проблеми збільшення розмірів власного капіталу акціонерного товариства може сприяти вибір форми виплати дивідендів. Вони можуть здійснюватися: грошима, акціями або товарами. 
 

Розділ 2. Комплексна характеристика ПАТ «Запоріжсталь»

     ПАТ «Запоріжсталь» — індустріальний гігант, продукція якого добре відома більш ніж в 100 країнах світу. За обсягом виробництва він входить до четвірки найбільших підприємств України і 80-ти кращих підприємств світу. Комбінат виробляє майже 11% чавуну і сталі, а також 29,4% листового прокату з низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей в Україні, поставляє високоякісну продукцію на зовнішній ринок. Предметом дiяльностi пiдприємства є виробництво та збут металургiйної продукцiї, металовиробiв виробничого i побутового призначення, інших супутнiх видiв продукцiї металургiйного циклу [20].

     Структура виробництва

     До  складу металургійного виробництва  входять:

      - агломераційний цех (6 агломашин);

     - доменний цех (5 доменних печей);

     - мартенівський цех (9 печей).

     На  п'яти доменних печах комбінат щорічно  виплавляє 3,25 млн т чугуна високої якості для виробництва сталі й великогабаритного чавунного лиття. Відмінною рисою чавуну виробництва ПАТ „Запоріжсталь” є низький вміст в ньому сірки й фосфору, завдяки чому він користується широким попитом на світовому ринку.

     Прокатне  виробництво має у своєму складі 4 прокатні цехи, призначених для виробництва гарячекатаної і холоднокатаної листової сталі, сталевої стрічки, білої жерсті й  холодно гнутих профілів. Загальна виробнича потужність по виробництву листової сталі — 3,5 млн т у рік і 600 тис.т холодногнутих профілів.

     У мартенівському цеху комбінату працює 9 печей ємністю 250—500 т із загальною виробничою потужністю 4,35 млн т стали в рік. Для інтенсифікації виплавки стали на всіх печах використовується кисень [14, С.196].  
 
 

     Споживачі

     ПАТ «Запоріжсталь» зв'язують міцні ділові відносини з найбільшими на Україні підприємствами трубної промисловості, сільськогосподарського й транспортного машинобудування, а також споживачами з більш, ніж 65 країн світу. Найбільш великими країнами-споживачами продукції комбінату є Україна, Туреччина, Росія, Сирія, Білорусь, Нігерія, Польща, Ізраїль.

     В Україні продукція підприємства користується найвищим попитом в  Дніпропетровській, Луганській, Донецькій областях, тобто переважно на сході країни (Таблиця 3) [20].

     Таблиця 3

     Споживання  продукції ПАТ «Запоріжсталь»  по областях України в 2010 р., %

     Найбільшими споживачами  ПАТ  «Запоріжсталь»  є трубні підприємства – споживають 45% всієї виробленої продукції підприємства, а також малий і середній бізнес – 34%. Також значні обсяги продукції закуповують підприємства машинобудування – 13% та металообробки – 4% (Рис. 1) [14, С.198].

Рис. 1. Галузевий розподіл споживачів прокату ПАТ «Запоріжсталь»  в

2010 р., % 

     З метою оцінки ефективності діяльності  ПАТ «Запоріжсталь»  розглянемо основні показники фінансового стану підприємства у 2010 р. (Таблиця 4).

     Таблиця 4

     Показники фінансового стану  ПАТ «Запоріжсталь» за 2010 р., %

     Як  бачимо з Таблиці 4 показники рентабельності у 2010 році є дуже низькими. Це зумовлено низьким значенням чистого прибутку – лише

47 655 грн. Коефіцієнт мобільності складає 31,12% - це доволі низький показник, що свідчить про невелику частку майна підприємства, що перебуває в мобільній формі.

     Проте коефіцієнти покриття та платоспроможності  свідчать про високу ефективність діяльності ПАТ «Запоріжсталь». Оборотні активи майже в 3 рази більші за поточні зобов’язання, отже на підприємстві достатньо обігових коштів для погашення короткострокових зобов’язань. Коефіцієнт платоспроможності складає 127,77%, що свідчить про високий рівень готовності підприємства негайно погасити короткострокову заборгованість.

     Коефіцієнти автономії та фінансового левериджу  дають змогу оцінити фінансову  стійкість підприємства. Коефіцієнт автономії складає 85,85%, це означає, що підприємство фінансується здебільшого  за рахунок власного капіталу і свідчить про високий рівень фінансової стійкості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3.  Аналіз та оцінка фінансової діяльності ПАТ «Запоріжсталь»

     Особливості фінансової діяльності акціонерних  товариств в Україні, що були розглянуті в Розділі 1 даної роботи, для кращого  розуміння розглянуто на прикладі публічного акціонерного товариства «Запоріжсталь».

     ПАТ "Запоріжсталь" є одним з провідних підприємств металургійної галузі. Комбінат входить у число 80-ти кращих підприємств світу, виробляє майже 11% чавуну і сталі, а також 29,4% листового прокату в Україні, поставляє високоякісну продукцію на зовнішній ринок. Предметом дiяльностi пiдприємства є виробництво та збут металургiйної продукцiї, металовиробiв виробничого i побутового призначення, iнших супутнiх видiв продукцiї металургiйного циклу [14, С.196].

       Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.

     Протягом 2008-2010 рр. господарський оборот в цілому відзначився позитивною характеристикою.

     У структурі активів найбільшу  питому вагу займають необоротні активи, частка яких залишається майже незмінною протягом 2008-2010 років: 70,27%, 69,10% та 68,87% відповідно у 2008, 2009 та 2010 роках (Таблиця 5). Комбінат має важку структуру активів. Це свідчить про значні накладні витрати й високу чутливість до зміни виручки від реалізації.