Управління проектами

ЗМІСТ

Вступ

Посилення конкурентної боротьби, мінливість ринкового оточення будь-якої сучасної компанії чи організації потребують від них здатності швидко та ефективно реагувати на ці події реалізацією різноманітних проектів. Сьогодні навіть традиційне виробниче підприємство змушене займатися проектною діяльністю — це може бути проведення рекламних чи цінових акцій, розробка та виведення на ринок нового продукту або послуги, підготовка бізнес-плану для отримання банківського кредиту чи впровадження нової організаційної структури управління. Активно розвиваються проектно-орієнтовані фірми — у сфері консалтингових та аудиторських послуг, будівництва і ремонту, розробки програмного забезпечення, організації та проведення рекламних заходів та багато інших. Успіх найчастіше приходить до тих компаній, менеджери яких знають і свідомо використовують специфічні методи та інструменти управління проектами. І навпаки, ігнорування цих методів та інструментів, управління проектами за принципом «як прийдеться» спричиняються до значних фінансових проблем, втрати ринкових позицій. Ось чому провідні університети України і світу не тільки готують фахівців у цій сфері менеджменту, а й включають у навчальні плани підготовки за різними спеціальностями курси з управління проектами. Вони стають невід’ємною складовою підготовки майбутнього керівника у будь-якій галузі діяльності, виступають ознакою рівня загальної культури менеджменту.

Отже, управління проектом — це процес управління командою і ресурсами проекту за допомогою специфічних методів, завдяки яким проект завершується успішно і досягає своєї мети.

1 Теоретичний розділ

1.1 Поняття та види проектів

У вітчизняній практиці це поняття до недавнього часу використовувалось  переважно у технічній сфері. Під «проектом» зазвичай малася на увазі розробка документації для  створення будь-яких будівель або споруд.

А сам процес розробки називався проектуванням.

У зарубіжних країнах  для позначення даного процесу проектування використовувався інший термін - designing (дизайн, проектування будівлі, розробка вироби), а поняття project (проект) трактується більш широко.

Існує ряд визначень  поняття «проект», кожне з яких має право на існування. Фахівці  з управління проектами користуються тим із них, що найбільш підходить  до розв'язуваного ними завдання.

США, Інститут Управління Проектами (PMI):

«Проект - деяке підприємство з самого початку с встановленими цілями, досягнення яких визначає завершення проекту».

Великобританія, Англійська Асоціація проект-менеджерів:

«Проект - це окреме підприємство з певними цілями, що часто включають вимоги щодо часу, вартості і якості результатів, що досягаються».

Німеччина, DIN 69901:

«Проект - це підприємство (намір), яке в значній мірі характеризується неповторністю умов у їх сукупності, наприклад:

• завдання мети;

• тимчасові, фінансові, людські та інші обмеження;

• розмежування від інших  намірів;

• специфічна для проекту  організація його здійснення ».

Світовий Банк, «Оперативне  керівництво» № 2.20:

«Поняття «проект» означає комплекс взаємопов'язаних заходів, призначених для досягнення, протягом заданого періоду часу і при встановленому бюджеті, поставлених завдань з чітко визначеними цілями».

На підставі наведених  визначень ми можемо виділити загальні ознаки проекту:

• зміни - основний зміст  проекту;

• обмежена в часі мета;

• обмежена часова тривалість проекту;

• бюджет проекту;

• обмеженість необхідних ресурсів;

• новизна;

• комплексність;

• правове та організаційне  забезпечення проекту;

• розмежування з іншими намірами і видами діяльності.

Проекти, що реалізуються в різних областях, різними фахівцями мають значні відмінності між собою. Тому для вибору того чи іншого підходу до управління конкретним проектом попередньо необхідно розібратися з особливостями саме даного типу або виду проекту.

Класифікація проектів може бути проведена за різними підставами.

Ми розглянемо лише найбільш поширені її варіанти.

Типи проектів розрізняються  за сферами діяльності, в яких здійснюється проект:

1. Технічний (будівництво  будівлі або споруди, впровадження  нової виробничої лінії, розробка  програмного забезпечення тощо);

2.Організаційний (реформування  існуючого або створення нового  підприємства, впровадження нової  системи управління, проведення  міжнародної конференції і т.д.);

3.Економічний (приватизація  підприємства, впровадження системи  фінансового планування і бюджетування, введення нової системи оподаткування, тощо);

4.Соціальний (реформування  системи соціального забезпечення, соціальний захист незабезпечених  верств населення, подолання наслідків  природних і соціальних потрясінь);

5.Змішаний (проекти, реалізовані відразу в декількох областях діяльності, - наприклад, проект реформування підприємства, що включає запровадження системи фінансового планування і бюджетування, розробку і впровадження спеціального програмного забезпечення і т.д.).

Класи проектів розрізняються по складу, структурі і предметної області проекту:

1.Монопроекти - окремі  проекти різного типу і призначення,  що мають певну мету, чітко  окреслені рамки з фінансів, ресурсів, часу, якості і які передбачають  створення єдиної проектної групи (інвестиційні, інноваційні та інші проекти);

2.Мультипроекти - комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і вимагає застосування багатопроектного управління (реформування існуючих та створення нових підприємств, розробка і впровадження внутрішньофірмових систем багатопроектного управління);

3.Мегапроект - цільові  програми розвитку регіонів, галузей  та ін утворень, які включають  до свого складу ряд моно-і  мультипроектів («План Маршалла», створення Загальноєвропейського ринку, розвиток Південної Кореї і т.д.).

В американській практиці існує поділ проектів за масштабністю:

1.Малі проекти - капіталовкладення  до $ 10-15 млн.; трудовитрати 40-50 тис. людино-годин.  Приклади: дослідно - промислові установки,  невеликі промислові підприємства, модернізація діючих виробництв.

2.Мегапроекти - цільові  програми, що містять безліч взаємозалежних  проектів, об'єднаних спільною метою,  виділеними ресурсами і відпущеними  на їх виконання часом. Відмінні  риси: капіталовкладення - від $ 1 млрд. і більше, нетрадиційні форми фінансування (акціонерні, змішані) - зазвичай консорціум фірм, трудомісткість - 2 млн. людино-годин - на проектування, 15 - 20 млн. людино-годин - на будівництво, 5-7 і більше років - термін реалізації.

Види проектів розрізняються  за характером предметної області проекту:

1. Інвестиційний - головна  мета - створення або реновація  основних фондів організацій,  що вимагають вкладення інвестицій;

2.Інноваційний - головна  мета - розробка і застосування  нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечують розвиток організацій;

3. Науково - дослідний; 

4. Навчально-освітній;

5. Змішаний.

За тривалістю проекти  розрізняють:

1. Короткостроковий - до 3-х років; 

2.Середньостроковий - від 3-х до 5-ти років; 

3. Довгостроковий - понад 5-ти років.

1.2 Управління  проектами в Україні

 На даному етапі  в нашій країні Управління  проектами не одержало необхідного  розвитку. Західні країни пішли  далеко вперед у цій дисципліні. Для цього є ряд причин. Організацією, що займається рішенням даних проблем, є УКРНЕТ.

Українська асоцiацiя  управління проектами "УКРНЕТ" (Ukrainian Project Management Association "UPMA") (організована як незалежна асоцiацiя в 1991 р., з 1988 по 1991 р. входила до складу Радянської асоцiацiї управління проектами - СОВНЕТ) - професійна Асоцiацiя управління проектами, з 1993 року є членом Міжнародної ассоцiацiї управління проектами - IPМA. Зусилля Асоцiацiї спрямованi на розвиток культури управлiння проектами з використанням сучасних методiв i iнформацiйних систем, проведення мiжнародної сертифiкацiї професiйних проектних менеджерiв на базi системи IPMA, надання консультацiйних послуг, проведення навчальних курсiв по управлiнню проектами, видання книг, стандартiв, навчальних посiбникiв i т.д. З 1997 р. асоцiацiя має пряму угоду про кооперацiю iз професiйною структурою в областi управлiння проектами - PMI американський iнститут проектного менеджмента .

УАУП "УКРНЕТ" надає  широкий спектр послуг з управлiння  проектами вiд обгрунтування можливостi здiйснення проекту, побудови програм розвитку органiзацiй i бiзнес-планiв, монiторингу й контролю реалiзацiї проекту, до формування технологiчно зрiлих в областi управлiння проектами компанiй, дослiдження "комерцiйної виживаностi" фiрм i пошуку шляхiв пiдвищення ефективностi їхнього бiзнесу. Дiяльнiсть УАУП "УКРНЕТ" пов'язана з реалiзацiєю ряду мiжнародних проектiв i програм.

Мета асоцiацiї: Розвивати  й впроваджувати в Українi кращi свiтовi досягнення в областi управлiння  проектами (системи знань, сертифiкацiю  персоналу й органiзацiй, моделi оцiнки досконалостi по керуванню проектами для участi у всесвiтнiх конкурсах); формувати стиль корпоративної культури пiдприємств i бизнесiв України на основi проектного управлiння, що забезпечить стабiльнiсть розвитку й високу прибутковiсть бiзнесу. Як показує практика розвитку глобальних компаній (IBM, НР, Alstom, Siemens, DT і багато інших) у сучасних умовах такий стиль стане гарантією високої конкурентоспроможності в будь-якій сфері діяльності; сприяти максимальному використанню кадрового потенцiалу України в проектах i програмах вiдомчого, регiонального, нацiонального й мiжнародного масштабу.

У цей час в Україні  відбуваються численні зміни у всіх сферах комерційної діяльності. Кожне  із цих змін, що відбуваються на підприємствах  України, можна розглядати як проект, що вимагає застосування сучасних технологій управління.

2 Розрахункова частина

Керівництво підприємства вирішило здійснити інвестиційний  проект. Для цього за взяті у  кредит гроші йому необхідно придбати нове обладнання та створити необхідний запас оборотних фондів. Виконання передпроектних робіт з освоєння нової технічної продукції, підготовки кадрів тощо підприємство планує здійснити за рахунок власних коштів. При цьому розглядається два альтернативних варіанти проектних рішень, які відрізняються найменування продукції (продукція А та продукція Б), її техніко-економічними показниками, об’ємами випуску, потребою в кредитних ресурсах, а також терміном здійснення проекту Т.

У подальшому ці варіанти будемо називати відповідно до  найменування продукції – варіант А і варіант Б проекту. Для них задаються такі умови:

1. одержання кредиту, придбання обладнання, створення необхідного запасу оборотних фондів  та інші перед проектні витрати здійснюються у 0-й рік, тобто перед початком випуску продукції
2. нарощування виробничої потужності до максимальної здійснюється у перші два роки – у 1-й рік забезпечується 30%, а у 2-й рік  80% від заданого об’єму випуску
3. згортання випуску продукції здійснюється в останні два роки – у передостанній рік випуску становить 70%, а у останній Т-й рік  40% загального об’єму випуску
4. кредитні позики на капітальні витрати (придбання обладнання та створення оборотних фондів) повертаються підприємством щорічно, починаючи з першого року, шляхом перерахування кредитору амортизаційних відрахувань по обладнання а також залишку чистого прибутку (тобто, прибутку поточного року після його оподаткування та сплати відсотків за користування кредитом)
5. відсоток за користування кредитом становить 7% річних від залишку суми кредиту, неповерненої на початок поточного року, і нараховується по роках сплати кредиту до повного його повернення кредитору
6. амортизація обладнання здійснюється рівномірно протягом встановленого нормативного періоду служби Там,  15% від залишкової вартості обладнання
7. витрати на ремонт становлять 2% від первісної вартості обладнання
8. недоамортизована частина обладнання продається підприємством в кінці останнього року здійснення проекту за ліквідаційною вартістю, що дорівнює балансовій (залишковій вартості) на вказаний момент часу
9. перед проектні витрати списуються щорічно на витрати виробництва за статтею витрат «Амортизація нематеріальних активів (передпроектних капітальних вкладень)» рівними частками протягом терміну здійснення проекту
10. рівень запасів оборотних фондів з першого до передостаннього року здійснення проекту залишається незмінним, а витрати оборотних фондів у натуральному вимірі, із даного запису списуються повністю на витрати виробництва в останній рік здійснення проекту. При цьому вартісні витрати оборотних фондів відображаються за статтею «Сировина, матеріали, покупні (комплектуючі) вироби» відповідно до заданих об’ємів виробництва продукції в Т-му році, а реальне їх зменшення за рахунок ліквідації запасів має знайти відображення у статті «Приріст чистого робочого капіталу» при розрахунку фінансових  (грошових потоків)
11. ціни за одиницю продукції по всіх варіантах проекту встановлюються для першого року, виходячи із собівартості продукції та коефіцієнта рентабельності за собівартістю продукції, що дорівнює 15% і в наступні роки зменшується на 1% щорічно порівняно із цінами попереднього року
12. собівартість одиниці продукту по всіх варіантах проекту розраховується для першого року, виходячи із вихідних даних, заданих за варіантами курсової роботи, та розрахункових даних щодо складових собівартості продукції
13. коефіцієнт накладних (непрямих) витрат відносно до заробітної плати основних виробничих робітників з відрахуваннями на основні цілі дорівнює 4,0 або 400%
14. коефіцієнт, що враховує інші прямі витрати  (реклама, маркетинг тощо) встановлюється на одиницю продукції відносно до заробітної плати оснівних виробничих робітників з відрахуванням на соціальні цілі на одиницю продукції і дорівнює 0,5 або 50%
15. значення всіх складових прямих операційних грошових витрат на одиницю продукції та загальних накладних витрат (включно з адміністративними) в наступні роки зменшуються на 2% щорічно порівняно з попереднім роком
16. ставка податку на прибуток дорівнює 25% (інші податки та збори, крім нарахувань по заробітній платі на соціальні цілі, для спрощення не враховуються)
17. умовно припускається, що дебіторська заборгованість є лише перед інвестором по обладнанню та запасах оборотних фондів, а також по відсотках за користування кредитом, і її розмір постійно зменшується по роках повернення кредиту та відсотків за користування ним до повної сплати цієї заборгованості. У разі недостатності амортизаційних відрахувань по обладнанню та чистого прибутку на сплату кредиту на ці цілі використовуються кошти, отримані в останньому році від продажу обладнання за ліквідаційною вартістю
18. результати розрахунків ефективності наведені при значенні ставки дисконту (r),  що дорівнює 5 та 20% (для кожного із варіантів А та Б проекту). За припущеннями в даній роботі  r враховує також інфляційні процеси та інвестиційні ризики

Розрахуємо обсяг виробництва  за роками для проектів А та Б, виконавши  умову пунктів 2 та 3, за вихідними  даними. Результат розрахунків наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1.1 – Вихідні дані

Таблиця 2.1.2 - Розрахунок обсягу виробництва за роками

Розрахуємо амортизацію  обладнання, виконавши умову пункту 6. Таблиця 2.1.3 - Розрахунок амортизації обладнання для проекту А

Таблиця 2.1.4 - Розрахунок амортизації обладнання для проекту Б

Розрахуємо складові собівартості, зберігаючи умову пунктів 7, 9, 13, 14 та 15 для кожного з даних проектів окремо, та зведемо отримані результати до таблиці 2.1.5 та 2.1.6 відповідно. При цьому суму загальних накладних витрат за перший рік отримаємо множенням обсягу виробництва на заробітну плату  грн./од. та на 400% - коефіцієнт накладних витрат, а далі врахуємо те, що кожен рік сума зменшується на 2%.

Ціну продукції розрахуємо, виходячи з умов пункту 11.

Таблиця 2.1.5 - Розрахунок собівартості та ціни за роками для проекту А

Таблиця 2.1.6 - Розрахунок собівартості та ціни за роками для проекту Б

Визначимо чисті грошові потоки за видами діяльності та загальні чисті грошові потоки по роках для кожного з проектів, результати зведемо до таблиць.

Таблиця 2.1.7 – Чистий потік коштів від інвестиційної діяльності для проекту А

Таблиця 2.1.8 - Чистий потік коштів від інвестиційної діяльності для проекту А

Таблиця 2.1.9 – Чистий потік коштів від операційної діяльності для проекту А

Таблиця 2.1.10 – Чистий потік коштів від операційної діяльності для проекту Б