Управління соціальним розвитком

1.Колективно-договірне  та забезпечення політики соціального  розвитку підприємства.

 

Колективно  –договірне регулювання захисту  працівників КП «Київський метрополітен»

Колективний договір КП "Київський метрополітен"складається з наступних розділів:

Розділ І

Основні положення

Розділ II

Трудові відносини

Розділ III

Оплата і нормування праці

Розділ І V

Робочий час і час  відпочинку

Розділ V

Забезпечення зайнятості

Розділ VI

Поліпшення умов і  охорони праці

Розділ VII

Охорона здоров’я і медичне  обслуговування

Розділ VIII

Соціальні гарантії, пільги та компенсації

Розділ ІХ

Гарантії профспілкової  діяльності

Розділ Х

ОПК зобов’язується

Розділ ХІ

Контроль за виконанням колективного договору


 

Колективний договір укладається  з метою узгодження інтересів  найманих працівників і роботодавця. Порядок проведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору спрямований на досягнення соціальної злагоди на підприємстві. Співробітництво партнерів на виробничому рівні базується на засадах рівноправності сторін, пріоритетності примирних методів і процедур у переговорах, взаємної довіри та регулярності проведення консультацій, обов’язковості виконання досягнутих домовленостей і відповідальності за взяті зобов’язання. Тому колективний договір розглядають як акт соціального партнерства.

Цей колективний договір укладається  між уповноваженою особою власника, начальником КП  “Київський метрополітен”, який далі іменується “Адміністрація”, і об’єднаним профспілковим комітетом, який виступає від імені трудового колективу метрополітену, представляє його інтереси та іменується далі “ОПК”.

В колективному договорі роботодавець зобов`язується організувати стабільну і прибуткову роботу, забезпечити працівникам економічні права і інтереси в даній сфері, соціальні гарантії і пільги, встановлені законодавством і цим колективним договором. Профспілки зі своєї сторони зобов`язуються досягти покращення рівня життя працівників та їх сімей за рахунок забезпечення економічних гарантій. Створювати контроль за правомірністю застосування затверджених систем оплати праці і надання пільг кожному працівнику. Працівник зобов`язується виконувати надані йому завдання. Утримувати робоче місце в порядку, додержуватися правил  і норм по техніці безпеки. Сприяти підвищенню ефективності, покращення якості обслуговування пасажирів, зростання продуктивності праці. Створювати і зберігати сприятливу трудову атмосферу в колективі. Поважати особисті права кожного, додержуватися трудової дисципліни, виконувати режим робочого часу, правила внутрішнього трудового розпорядку.

Розділ 3 – дуже важливий розділ, оскільки фінансовий аспект мотивації праці навіть в умовах розвитку постіндустріального суспільства, де потреби самореалізації та професійного зростання займають домінантні місця, залишається пріоритетним. У данному розділі вказуються: порядок виплати заробітної плати; структура заробітної плати; оплата праці у вихідні та понаднормований робочий час; система преміювання та заохочення.

В розділі 4 конкретизується початок і кінець робочого дня, нормована кількість годин у робочому тижні, можливість гнучкості в робочому графіку, тривалість відпустки, можливість надання додаткової відпустки (у тому числі як спосіб преміювання найбільш успішних працівників).

В розділах 5 і6 регламентуються: зобов’язання метрополітену для створення безпечних, зручних для трудової діяльності умов праці, забезпечення персоналу необхідним інвентарем; право відмови працівників від виконання своїх функціональних повноважень у випадку нанесення шкоди їх здоров’ю; зобов’язання КП компенсувати матеріальні втрати внаслідок професійних травм; зобов’язання працівників дотримуватись норм щодо безпеки праці;

Розділ 7 і 8 стосуюється: надання КП «Київський метрополітен» працівникам можливості проходити медичні обстеження, вирішувати гострі питання, що стосуються соціальної захищеності тощо

Отже, широкий спектр напрямів дії договору дозволяє усунути низку спірних моментів у відносинах підприємства та працівників у сфері праці на локальному рівні. Наявність коллективного договору сприяє базовій захищеності інтересів працівника та роботодавця та є індикатором рівня розвитку соціально-трудових відносин на локальному рівні.

 

 

 

 

 

 

2.Дослідити систему захисту працівників організації щодо гарантій зайнятості та оплати праці, відображення цих питань у колективному договорі.

 

Гарантії  зайнятості в КП «Київський метрополітен»:

Адміністрація КП «Київський метрополітен» зобов’язується працевлаштувати випускників вищих та середніх навчальних закладів, профтехучилищ згідно договорів з учбовими закладами. У разі неможливості працевлаштування на метрополітені, сприяє працевлаштуванню працівників через територіальну службу зайнятості. З цією метою КП «Київський метрополітен» укладає договори з районними (міськими) службами працевлаштування для набуття працівниками, що вивільняються з метрополітену, нових професій з наступним працевлаштуванням на інших підприємствах.

При вивільнені працівників, у зв’язку  із змінами в організації виробництва  і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників, Адміністрація повідомляє про це не пізніше, як за два місяці у письмовій формі в державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строк вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний термін після вивільнення – списки фактично вивільнених працівників.

У разі скорочення робочих місць КП вживає заходів  щодо створення нових виробництв, збільшення змінності на тих робочих  місцях, що залишилися, розширення виробництва товарів народного споживання і надання послуг працівникам метрополітену і населенню, організації або розширення підсобного господарства.

Розгляд і прийняття остаточного  рішення про ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання, підпорядкування або зміну форм власності структурних підрозділів метрополітену обов’язково проводять за участю профспілок.

Гарантії  оплати праці в КП «Київський метрополітен»:

Оплату праці працівників метрополітену  визначають першочерговим платежем в структурі витрат підприємства. Проводять  відповідно до наказу від 17.01.11 № 12-Н «Про введення тарифних ставок і посадових окладів» з урахуванням наказу від 04.04.11 № 147-Н «Про підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівників метрополітену».

Мінімальний розмір тарифної ставки 1 розряду робітника основного виробництва: з 01.04.11 – 6,76 грн. Мінімальна заробітна плата за просту не кваліфіковану працю по метрополітену:   з 01.04.11 - 995 грн.

Оплату праці начальника метрополітену відповідно до чинного законодавства здійснюється за контрактом. Оплату праці неповнолітніх проводять відповідно до ст. 194 КЗпП України. При оплаті праці працівників по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації, керуються наказом від 21.01.2011 № 29-Н “Про введення нових умов оплати праці працівників за проведення навчальних занять ” та змінами до нього. (Додаток № 1).

Оплату праці здійснюють на основі тарифної системи:

    • шести -, восьмирозрядної тарифної сітки;
    • годинних тарифних ставок (окладів) робітників;
    • відрядних розцінок на відрядних роботах;
    • схем місячних посадових окладів для керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців;
  • “Класифікатора професій”, Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Для посилення  матеріальної зацікавленості працівників у виконанні і перевиконанні виробничих планів (завдань), підвищення ефективності виробництва, якості роботи та безпеки руху поїздів на підприємстві застосовують наступні системи оплати праці:

    • почасово-преміальна;
    • відрядно-преміальна;
    • акордно-відрядна;
    • відрядно-прогресивна

та проводиться преміювання  відповідно до розроблених Положень з урахуванням фінансових можливостей  метрополітену за:

    • основні виробничі результати роботи;
    • збирання, збереження відходів чорних, кольорових і дорогоцінних металів та інших вторинних ресурсів;
    • впровадження нової техніки;
    • сприяння введенню нових потужностей;
    • сприяння винахідництву та раціоналізації;
    • виконання особливо важливих виробничих завдань;
    • до ювілейних та пам’ятних дат;
    • за позареалізаційну діяльність.

Також проводять, відповідно до діючих Положень, виплати:

    • винагороди за загальні результати роботи по підсумках за рік при наявності фінансових можливостей;
  • щомісячної винагороди за вислугу років.

Встановлення  надбавок:

КП «Київський метрополітен»  встановлює такі надбавки до тарифних ставок та посадових окладів працівників:

    1. Робітникам за високу професійну майстерність диференційовано по розрядах:

ІІІ розряду - до 12 відсотків

ІV розряду - до 16 відсотків

V  розряду - до 20 відсотків

VІ розряду - до 24 відсотків

Надбавки встановлюють робітникам, які стабільно забезпечують високу якість виконання робіт, освоїли нові професії і суміжні функції і виплачуються за рахунок економії фонду оплати праці.

2. За високі досягнення в праці до 50 відсотків. При погіршенні показників роботи надбавки зменшувати або відміняти повністю.

3. Машиністам електропоїздів, машиністам-інструкторам, черговим по депо та їх помічникам за класність:

І клас   - 25 відсотків

ІІ клас  - 15 відсотків

ІІІ клас - 5 відсотків

  1. Керівникам, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям за знання і використання в роботі іноземної мови в розмірі до 10 відсотків та працівникам, які працюють в умовах режимних обмежень до 20 відсотків.

Встановлення доплат.

  1. Встановлюють доплати за шкідливі умови праці майстрам, начальникам дільниць і цехів, іншим професіоналам, фахівцям і технічним  службовцям при їх роботі на дільницях, в цехах і на виробництвах, де більше половини робітників одержують ці доплати. Конкретний розмір доплат визначати, виходячи із атестації робочого місця указаного працівника.
  2. Доплату за шкідливі і важкі умови праці, за особливий характер праці не включають до тарифних ставок (посадових окладів) при визначенні інших доплат, надбавок, вислуги років, матеріальної допомоги тощо.

При невиконанні встановлених виробничих завдань, низькій якості роботи, виробничих і трудових порушеннях доплата не виплачується або її розмір зменшується.

  1. За роботу в нічні години (з 22оо до 6оо) в розмірі 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
  2. За роботу у вечірній час (з 1800 до 2200) в розмірі 20 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
  3. За зміну, поділену на частини, в розмірі 30 відсотків за відпрацьований час в цій зміні.
  4. За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (на період відпустки, хвороби, відрядження та з інших аналогічних причин). Доплати встановлюються робітникам, майстрам, начальникам дільниць, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям за виконання поряд із своєю основною роботою, обов’язків тимчасово відсутнього працівника, як правило, в межах цих же категорій працівників і в розмірах, що відповідають їх фактичній зайнятості і обсягам виконуваних робіт. Доплати встановлюються за рахунок і в межах економії фонду оплати праці, сума доплат не може перевищувати тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника. Доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутніх керівників їх штатним заступникам не проводити.
  5. Доплата за суміщення професій керівникам, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів і їх заступникам не проводиться.

При неповній зайнятості працівника керівник підрозділу за погодженням з профспілковим комітетом може доручити йому поряд з виконанням основної роботи, іншу роботу, близьку до його кваліфікації без додаткової оплати.

  1. Доплати встановлюються працівникам, що мають вчену ступінь кандидата чи доктора наук відповідно до спеціальності, в розмірі відповідно 15,0 і 20,0 відсотків.
  2. Працівникам, що мають почесні звання “Заслужений працівник транспорту”, “Заслужений будівельник України”, “Заслужений енергетик України”, “Заслужений економіст України” та інші почесні державні звання, відповідно до спеціальності, а також "Заслужений раціоналізатор України", "Заслужений донор України", нагородженим Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України та нагородженим знаком "Почесний працівник метрополітену" в розмірі 15 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), а за звання «Почесний донор України» в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки). Працівникам, нагородженим знаком “Почесному залізничнику”, в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

 

При наявності права  на декілька доплат, встановлюється одна більшого розміру.

Оплату роботи в надурочний час проводять в подвійному розмірі.

Працівникам метрополітену видають розрахункові листки з зазначенням в них розміру заробітку, його складу та проведених утримань за розрахунковий період.

Виплату заробітної плати працівникам метрополітену проводять в строки:

    • за першу половину місяця – з 20 по 22  число поточного місяця в розмірі, що не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника;
    • остаточний розрахунок за місяць – з 5 по 7 число місяця, що наступає за звітним.

У випадку, коли день виплати  заробітної плати співпадає з  вихідним або святковим днем, заробітну  плату виплачувати напередодні.

Працівникам, що йдуть  у відпустку, заробітну плату  виплачують не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.

При наданні щорічної відпустки або основної безперервної її частини (14 днів) (за графіком), КП «Київський метрополітен» виплачуює одноразову, за відповідний робочий період, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу, місячної тарифної ставки, розрахованої за середньомісячною річною нормою робочого часу. При неповній зайнятості працівника або стажі роботи менше 11 місяців матеріальна допомога надається пропорційно фактичній зайнятості та стажу відповідно.

 

 

 

3.Вивчити і описати заходи щодо підтримки в організації пенсіонерів, ветеранів війни та праці, чорнобильців.

 

КП «Київський метрополітен»  надає одноразову допомогу працівникам метрополітену при виході на пенсію вперше та при звільненні на пенсію вперше з причини встановлення інвалідності (І і ІІ груп), які не досягли пенсійного віку, залежно від стажу роботи на метрополітені:

  • від 3 до 5 років - одна середньомісячна заробітна плата;
  • від 5 до 10 років - дві середньомісячні заробітні плати;
  • від 10 до 15 років  - три середньомісячні заробітні плати;
  • після 15 років  - чотири середньомісячні заробітні плати;
    • ветеранам праці зі стажем роботи на метрополітені не менше 15 років та ветеранам праці метрополітену – п’ять середньомісячних зарплат.

Розмір середньомісячної зарплати для нарахування допомоги визначають за два останні місяці перед виходом  на пенсію відповідно до порядку, встановленого  чинним законодавством.

Щомісячну матеріальну допомогу непрацюючим пенсіонерам, встановлюють згідно Положення № 371- П (Додаток №1).

Працівникам, які мають  звання "Почесний працівник метрополітену", звільненим з метрополітену в  зв’язку з виходом на пенсію, надається щорічна допомога в  розмірі середньомісячної заробітної плати по метрополітену (1 раз на рік) за попередній рік.

КП «Київський метрополітен»  надає право керівникам структурних  підрозділів в окремих випадках смерті працівників метрополітену, пенсіонерів, що звільнилися на пенсію з метрополітену та ніде не працювали, при наявності фінансових можливостей оплачувати вартість ритуальних послуг на поховання.

Начальник метрополітену  може надавати матеріальну допомогу працівникам метрополітену, які  перенесли операцію або тривало  хворіють, а також в особливих випадках, для лікування близьких родичів працівників метрополітену (батьків, дітей, чоловіка, дружини) в межах середньої заробітної плати по метрополітену з урахуванням фінансових можливостей та стажу роботи в метрополітені після розгляду відповідною комісією.

Також забезпечує всіх працівників і пенсіонерів метрополітену, які потребують, побутовим паливом згідно з діючими нормами і за цінами поточного року, не вищими за існуючі в територіальних паливних конторах. Інвалідам першої і другої груп, сім’ям працівників загиблих на виробництві, паливо надається і доставляється безкоштовно

Метрополітен проводить щорічні обстеження і лікування працівників, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до чинного законодавства.

В КП «Київський метрополітен» здійснюється медичне страхування працівників метрополітену та непрацюючих пенсіонерів, із загальним стажем роботи в метрополітені для жінок 20 років, чоловіків 25 років, які вийшли на пенсію з метрополітену і не працюють.

Профспілки метрополітену забезпечують 100 % диспансерним лікарським наглядом хворих із хронічними захворюваннями, тривало і часто хворіючих, інвалідів ВВВ і праці, підлітків.

Щорічно організовують проведення санаторно-курортного лікування працівників метрополітену і оздоровлення працівників метрополітену та членів їх сімей (включаючи дітей – інвалідів з дитинства без обмеження віку) та літнє оздоровлення дітей віком до 14 років в т. ч. дітей померлих працівників метрополітену. Виділяють із загальної кількості путівок до 5 % непрацюючим пенсіонерам – колишнім працівникам метрополітену, в першу чергу ветеранам праці метрополітену, інвалідам і ветеранам війни.

 

 

4.Виконати підсумковий аналіз стану соціальних проблем, як вони вирішуються і впливають на соціальний розвиток трудового колективу та на економічні показники діяльності організації. Зробити висновки та сформулювати пропозиції щодо розв'язання поточних і перспективних проблем соціального розвитку підприємства.

 

 

При вивченні підприємства, я звернула увагу на оплату праці. Зробимо невеликий аналіз підвищення оплати праці на КП «Київський метрополітен». (Таблиця 4.1)

 

 

Таблиця 4.1

Аналіз підвищення оплати праці на КП «Київський метрополітен». у 2011 році.

Категорії зайнятих

Підвищення (%) за планом

Підвищення (%) фактично

1.

Виробничий персонал

20

15

2.

Невиробничий персонал

15

10

3.

Адміністративний персонал

25

30


 

Проаналізувавши таблицю 4.1, можна зробити висновок, що виконання запланованого підвищення оплати праці відбулося лише стосовно адміністративного персоналу (показник перевищив плановий на 5%). Для виробничого та невиробничого персоналу заробітна плата піднімалась, але не досягла запланованого рівня (оплату праці підняли, але менше на 5% від запланованого). На основі даної ситуації, можна зробити висновок, що керівництво мало піклується про свій неадміністративний персонал та більшою мірою дбає про своє фінансове становище. Наслідками такого управління може загостритись проблема плинності кадрів, внутрішня напруга тощо.

 

На соціальні заходи у 2011 році було виділено керівництвом КП "Київський метрополітен" 350000,00 гривень. З них було використано 302000грн.. Використання коштів наведено в Таблиці 4.2.                  

 

 

                                    

 

 Таблиця 4.2

 Перелік  соціальних заходів, на які були використані кошти.

Соціальні заходи

2010 р.(кі-сть пр-ів)

2010 р.

(сума)

2011 р.(кі-сть пр-ів)

2011 р.(сума)

Відхилення

(±)

1.

Оздоровлення працівників

295

5000,00

119

10000,00

+5000,00

2.

Матеріальна допомога

220

4000,00

225

7000,00

+3000,00

3.

Подарунки для дітей

-

-

224

5000,00

+5000,00

4.

Житлове будівництво (надані кредити)

-

-

1

100000,00

+100000,00

5.

Навчання у ВНЗ (надані кредити)

-

-

1

20000,00

+20000,00

6.

Придбання кондиціонерів

2

140000,00

1

160000,00

+20000,00

 

ВСЬОГО:

Х

149000,00

Х

302000,00

+153000,00


 

З таблиці 4.2 видно, що у 2011 році в порівнянні з 2010 роком витрати на соціальні заходи були збільшені в цілому   на 153000,00 грн. Також підприємстві були впроваджені нові соціальні заходи, а саме: подарунки для дітей, надання кредитів для придбання житла, надання кредитів на навчання, придбання кондиціонерів для покращення умов праці, що в свою чергу стимулює працівників морально та матеріально, спонукає їх до саморозвитку та самовдосконалення, підвищення кваліфікації . Такі зміни є позитивним моментом у вирішенні соціальних проблем.

В кожній організації не можна обійтись без втрат робочого часу. Втрати робочого часу можна розрахувати, скориставшись показником абсентеїзму, який показує відсоток втраченого виробничого часу через відсутність працівників на робочому місці. Він розраховується як відношення робочого часу, втраченого працівниками за певний період до загального балансу робочого часу організації. В 2011 році загальний річний баланс робочого часу КП «Київський метрополітен» склав 427836,3 годин, втрачено через хворобу, відгули за свій рахунок – 85200 годин. Відповідно показник абсентеїзму в 2011 році склав   19,9 % . Цей показник є відчутливо високим, адже складає п’яту частину від річного балансу підприємства.

Для зниження цього показника  потрібно:

  • поступове оновлення основних засобів;
  • перегляд та в разі необхідності вдосконалення технологічного процесу;
  • проведення виробничих нарад та наголошення уваги на важливості  ефективного використання робочого часу працівниками;
  • в разі порушення працівниками трудового розпорядку або неефективного використання ними робочого часу проводити виховні бесіди, написання доган, використання дисциплінарних та інших заходів, які не суперечать трудовому законодавству, а в разі постійних порушень – звільнення.

 

Планування соціального розвитку персоналу КП «Київський метрополітен»  можна оцінити на достатньо позитивному рівні. За всіма напрямами планування соціального розвитку робота проводиться детально та ефективно, окрім підвищення заробітної плати. Ведеться робота по забезпеченню відпочинку працівників та членів їхніх сімей. На підприємстві існує додаткове медичного забезпечення, щороку відбувається закупівля медичних препаратів для кожного структурного підрозділу, укладені договори по медичному обслуговуванню працівників. Але, все ж таки є невеликі мінуси на даному підприємстві: недостатнє фінансування, застаріле обладнання та маленька заробітна плата, особливо для виробничого та невиробничого персоналу.

Заходи по покращенню планування соціального розвитку колективу є наступні:

  1. Підвищення вимог до якості та реалістичності планів розвитку.
  2. Вироблення та реалізація чіткої стратегії по реорганізації виробництва та зміні в структурі персоналу.
  3. Розширення практики виробничої демократії на підприємстві: залучення працівників до вироблення стратегічних рішень та планів розвитку, врахування думки колективу при постановці соціальних задач і планів.
  4. Вироблення практики співставлення власних показників з показниками інших підприємств з метою використання результатів для подальшого планування.
  5. Підвищення рівня контролю за виконанням планів соціального розвитку колективу та їх ефективністю.

 

 

 

 


Управління соціальним розвитком