Які цінні папери привабливі для інвестування на українському фінансовому ринку

Зміст

Вступ 3

Характеристика фінансових інструментів і притаманних їм ризиків 4

Поточна ситуація на ринку ЦП України 15

Експертна оцінка 19

Вступ

Даючи оцінку фінансовим інструментам, не можна однозначно дати відповідь  на питання щодо того, який цінний папір  є привабливішим, оскільки кожний інструмент має своє операційне призначення  і різні інвестиційні характеристики. 

Основними показниками інвестиційної  привабливості будь-якої інвестиції є її критерії дохідності, ризику, обсягу стартового капіталу.

Рис. 1 Залежність прибутку від ризику

Цінні папери є набагато складнішими, але універсальними інвестиційними інструментами. Якщо інвестиційний проект є не гнучким, щодо ризиків та дохідності, то інвестиції у фінансові інструменти є альтернативними по цьому показнику, в них можна варіювати ризик та дохідність під свій смак, моделюючи власний портфель цінних паперів.

У ході роботи мною буде поставлено завдання провести аналіз цінних паперів  на наявність серед них таких, що можуть бути привабливими для інвестування. Я пропоную  почати із  знайомства з основними класами і характеристиками цінних паперів, а сам аналіз провести у формі експертної оцінки поточної ситуації на ринку цінних паперів та подати результати аналізу по завершенню.

Характеристика фінансових інструментів 
і притаманних їм ризиків

Щоб дати відповідь  на питання щодо привабливості того чи іншого цінного паперу, необхідно  визначитися із основними характеристиками цінних паперів, не вдаючись до теоретичної балаканини.

Фінансові інструменти з фіксованою дохідністю

Облігація - це борговий цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента  в певний термін (терміни) виплатити власникові облігації купонний доход (фіксований  відсоток від номінальної вартості облігації) і номінальну вартість  облігації в кінці строку обігу облігації.

Державні облігації - державні боргові цінні папери, які від імені  держави випускає міністерство фінансів або інша уповноважена державна установа з метою забезпечення фінансування дефіциту державного бюджету і рефінансування державного боргу,  а також ліквідності державних фінансів.

Корпоративні облігації - це боргові цінні папери, випущені корпораціями (компаніями) з метою фінансування їх підприємницької  діяльності (мобілізації капіталу) і рефінансування попередніх боргів.

Крім облігацій, існують інші фінансові інструменти з фіксованим  доходом (векселі, короткострокові комерційні векселя, короткострокові  персональні кредити, депозитні сертифікати).  За своїми особливостями, перевагами і недоліками ці фінансові  інструменти  схожі з корпоративними облігаціями, але можуть відрізнятися  певними параметрами, такими як:фінансовий стан боржника,  обсяг ринку (ліквідність), термін погашення і порядок обігу фінансових інструментів.

Дохідність недержавних облігацій необхідно порівнювати із дохідністю тих самих облігацій, але випущених таким гарантом, як держава.

Порівняння  купонних дохідностей державних  облігацій різних груп країн

Щодо українських  облігацій, купон варіюється від 5.5 до 15.5% у найбільш стабільних емітентів.

Можна пов’язувати  ставки дохідності по облігаціям і  депозитам однієї країни, але в  такому випадку застосовується для  порівняння ефективна дохідність, для України така середня дохідність становить 15.5%, і відповідає дохідності ОВДП.

Цінні папери з нефіксованою дохідністю представлені, в основному, акціями, похідними цінними паперами та інвестиційними сертифікатами.

Акція - це цінний папір, що засвідчує пайову участь її власника у статутному капіталі акціонерного  товариства і дає йому право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів або на отримання  ліквідаційної квоти у разі ліквідації акціонерного товариства. 
Розмір виплачуваних дивідендів найчастіше встановлює загальні збори акціонерів при прийнятті  рішення про розподіл прибутку  компанії.

Похідні цінні папери – фінансові контракти, цінність яких походить з ціни чогось іншого (основи). Основою такого фінансового інструменту можуть бути активи (наприклад, сировинні матеріали, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (наприклад, відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживацьких цін), або інші (такі як погодні умови). Кредитні похідні фінансові інструменти походять від позик, облігацій чи інших форм кредитування. Основними видами похідних цінних паперів є форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони та свопи.

Форвардна угода — нестандартна угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж певної кількості певного фінансового чи матеріального активу.

Ф'ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, (можливо ще не виготовлені) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець Ф. к. має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Опціон, опціонний контракт — стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Компонований графік дохідності різних інструментів в операціях інвесторів

Як бачимо, акції –  більш ризиковий вид цінних паперів, однак і найбільш дохідний, деривативи є більш ліквідними і тому виграють у акцій в плані ризиків  і програють в плані дохідності лише у короткостроковому періоді, ПІФи програють у ряді ризиків, пов’язаних з їх діяльністю, але виграють у  ризикованості інвестицій і значно програють іншим двум інструментам у плані дохідності. Пайові інвестиційні фонди несуть у собі призовані ризики, які не завжди можна оцінити навіть професіоналу інвестиційної сфери, інвестиційні сертифікати можуть бути реалізовані набагато гірше очікуваної ціни їх продажу.

Основні маркетмейкери ринку похідних ЦП – це 5 банків: JP Morgan Chase Bank (JPM), Bank of America (BAC), Citibank (C), Goldman Sachs Bank (GS), HSBC Bank (HBC).

Рис.2. Джерело: Звіт за III кв. 2011 р. Управління контролера грошового обігу Казначейства США.

Хоч деривативи й поступаються своєю  дохідністю акціям та мірою ризику облігаціям, слід зазирнути у «дно стакану», щорічний обсяг торгів деривативами складає понад триста трильйонів доларів, для порівняння, світовий ВВП  складає 70 трільйонів доларів, це свідчить про неабияку ліквідність деривативів. Основну частку в обсязі деривативів  складає такий інструмент, як кредитний  дефолтний своп.

Кредитний дефолтний своп — кредитний дериватив (своп), угода, згідно з якою «Покупець» робить разові або регулярні внески (сплачує премію за кредитний ризик) «Емітентові», який бере на себе зобов'язання погасити виданий «Покупцем» кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони). «Покупець» отримує цінний папір — свого роду страховку, яка гарантує обов'язкове повернення суми виданого раніше кредиту або купленого боргового зобов'язання. У разі дефолта, «Покупець» передасть «Емітентові» боргові папери (кредитний договір, облігації, векселі), а в обмін отримає від «Емітента» компенсацію на суму боргу плюс несплачені відсотки, а також ті, що повинні нарахувати до дати запланованого погашення.

Існує дві форми компенсації  – грошова компенсація та фізична  доставка. Перша форма передбачає покриття «Емітентом» збитку «Покупця»  в розмірі різниці між номінальною  та реальною вартістю активу. У разі фізичної доставки, «Емітент» CDS зобов’язаний відкупити визначений в контракті  актив за визначену ціну, наприклад, номінальну вартість активу. Таким  чином, ризик щодо несприятливого розвитку ціни активу переходить на «Емітента».

Дефолтні свопи схожі  на страхування, тому що можуть використовуватися кредиторами для хеджування ризиків неплатежу за позиками. Однак є істотні відмінності від страхування:

1. об'єктом дефолтного свопа може бути будь-як боргове зобов'язання - від контракту на постачання товару до усього спектру похідних боргових зобов'язань, в основі яких лежать транші іпотечних кредитів;
2. «Покупець» і «Емітент» можуть не мати прямих відносин з об'єктом дефолтного свопа, наприклад, коли страхуються зобов'язання за купленою на вторинному ринку облігацією або опціони;
3. на відміну від страхового полісу, дефолтний своп є передаваним цінним папером і його можна продавати і купувати необмежену кількість разів;
4. нерегульований статус дозволяє купувати і продавати цей дериватив не на біржі, а в приватному порядку;
5. відсутні юридичні вимоги щодо наявності в емітента свопа активів, що відповідають можливим зобов'язанням.

Все це робить систему дефолтних  свопів привабливою для спекулятивних  операцій, але не дуже стійкою при економічній кризі. Потрібно враховувати, що близько 30 % всіх дефолтних свопів продали хеджеві фонди, які отримані від продажу кошти зазвичай направляють на фондовий ринок. Падіння фондового ринку приводить до зменшення активів таких хеджевих фондів. І якщо в цій ситуації до них почнуть масово звертатись за виплатами за дефолтними зобов'язаннями, активів фондів може не вистачити. Через світову фінансову кризу (2008) настала хвиля корпоративних банкрутств, що змушує покупців дефолтних свопів спробувати отримати сотні мільярдів доларів від своїх контрагентів (страховиків). Для здійснення виплат страховики будуть вимушені розпродавати свої активи. Це обов'язково ще більше ускладнить фінансову кризу. Уоррен Баффетт одного разу назвав спекулятивні похідні інструменти «фінансовою зброєю масового знищення». У щорічному звіті акціонерам компанії «Berkshire Hathaway» Баффетт сказав наступне: «Деривативи (фінансові інструменти), що не мають гарантії або забезпечення, оцінюються залежно від кредитоспроможності контрагентів. Тим часом, до моменту завершення контракту, контрагенти враховують прибутки і збитки — іноді у величезних сумах — в своїх поточних балансах, хоча ані пенні не переходить з рук в руки. Межі, в яких можна варіювати деривативи, обмежуються лише уявою людини».

Кредитні деривативи дійсно дохідний інструмент, спекуляції яким дуже привабливі з огляду на обсяги його торгів та коливання, проте він  підходить лише для дійсно великих  інституційних інвесторів, 30% продаж на цьому ринку належить хеджфондам, 60% операцій здійснюють великі банки, і лише 10% операцій здійснюються іншими учасниками.

Кредитний дефолтний  своп привабливий через порівняно  низькі ризики та великі обсяги ринку.

Слід зазначити також  якісні характеристики цінних паперів:

1. Ліквідність  –  здатність швидко продати або купити цінні папери, залежить від обсягу ринку певного цінного паперу;
2. Дохідність – як правило, чим вища дохідність фінансового інструменту, тим він привабливіший, але це досить суб’єктивна думка, оскільки не кожний інвестор згодний приймати високі ризики, які пов’язані з високою дохідністю;
3. Курс  –  чим він вищий, тим більші ризики можливих втрат, тим менше покупців на такому ринку й менша привабливість цінного паперу ;
4. Надійність – свого роду гарантії повернення грошей для інвесторів, найнадійнішими у світі цінними паперами є державні облігації, їх надійність (їх погашення та виплату купону) гарантує держава,у випадку дефолту - міжнародне співтовариство;
5. Наявність самостійного обігу –  прикладом важливості цього критерію можна вважати таку ситуацію, коли ми купили корпоративні облігації і не хочемо тримати до погашення, ми можемо продати їх на вторинному ринку ЦП, якщо такі облігації включені в лістинг і по ним ідуть торги; 
6. Потенціал приросту курсової вартості – папери з великим потенціалом зростання більше цінуються на ринку.

Поточна ситуація на ринку ЦП України

В Україні погано розвинений сектор цінних паперів, капіталізація ринку акцій на 07.03.2012 становить 227, 609 млрд грн.(28,5 млрд. долл. США),  в той час, капіталізація ринку акцій США $19,947,283,820,000. За таких даних, можна вважати що ринок суттєво позбавлений ліквідності, сповнений ризикованих активів і є суттєво недооціненним.

Рис.3. Динаміка капіталізації українського ринку  цінних паперів Джерело : Всесвітній Банк 

Уже четвертий рік Україна знаходиться  на межі технічного дефолту, до чого призвела дефіцитна політика уряду та фіксація курсу національної валюти, це позначається на практично усіх відсоткових ставках, від депозитів (ставки по яким вищі, ніж в Африці) до корпоративних облігацій, які теж включають локаційний ризик, з однієї сторони ці ризики призводять до зростання прибутків від спекуляції фінансовими інструментами, а з іншої – блокують розвиток ринків цінних паперів, оскільки «великі гроші прагнуть низьких ризиків та стабільності».

Рис.4. Динаміка процентних ставок по депозитам. Джерело : Всесвітній Банк 

Можна відзначити, що в Україні  зараз можна знайти ставки до 19.5%  річних (у ліквідних банках), що робить привабливими депозитні сертифікати, пропозиція їх представлена із трошки меншою відсотковою ставкою у 12.5-16.5% річних.

З останньої причини, ціна на такі CDS в Україні сягає вище 770 пунктів, спекуляції із цим деривативом приносять значний дохід, який перевищує дохідність ринку державних облігацій на 2 процентних пункти тільки по купону, але це не пік дохідності, на 10 травня 2011 року ціна на кредитно-дефолтні свопи України становила 1557 пунктів, у 2008-ому – 5300. Я можу пояснити, що значить ціна свопу: значення 5300 пунктів означає, що щорічні процентні виплати на рахунок продавця кредитного дефолтного свопу по таким

Рис.5. Графік 5тирічного CDS

деривативам становлять 53% від номіналу, можна тільки уявити які масштаби спекуляції цими цінними паперами пережили країни в період розгортання кризи 2008-2009 років.

Процентні ставки по корпоративним  облігаціям України мають включати безризикову ефективну дохідність, по ОВДП вона становитиме до 12%, плюс «плату за переваги», у розмірі 5-10% ефективної дохідності, що, доречі відповідатиме додатковим ризикам, отже, найвища ефективна дохідність корпоративних облігацій в Україні становить 22%, облігації з дохідністю від 17% користуються попитом, облігації з ефективною дохідністю від 22% вважаються «бросовими» та такими, що відображають високі ризики, вважається що ризик неотримання виплат складає понад 70%, єдине, на чому,

Рис.6. Ефективна  дохідність  в залежності від  віддаленості періоду погашення 

в такому випадку, може заробити спекулянт, так це купити облігацію набагато нижче від номіналу та в період, близький до виплат продати її за більш високою ціною (як правило, за рахунок певних очікувань, ціна облігацій зростає за певний час до того як облігація почне погашатися), це можна побачити й на українському ринку корпоративних облігацій:

Іпотечні облігації жорстоко регулюються, і ринок практично  мертвий, оскільки для відновлення  цього ринку має впевнено функціонувати  будівельний бізнес, що не може ніяк статися за рахунок рейдерського стилю уряду, який захоплює усі високоприбуткові будівельні організації, під час кризи пролунало багато вбивств та політичних переслідувань власників будівельних організацій.

Останні 3 роки в Україні почав  діяти новий фондовий організатор  – ЗАТ Українська біржа, основний власник якої ПАТ  Російська Торгова  Система (РТС), уся ліквідність перемістилася  на електронний ринок конкуруючих  заявок, зросла кількість маркетмейкерів і ринок став придатний для  проведення інвестиційних операцій. Індекс УБ складається із 15 найбільших за капіталізацією компаній, капіталізація  яких складає 24% від усього фондового  ринку України.

У лістинг фондових бірж входять акції, корпоративні облігації, ОВДП та НДС-Облігації, 1 ф’ючерсний контракт на індекс УБ з різними 4-ма строками поставки та опціони на цей ф’ючерс. Поки ще не були заявлені 3-х річні облігації уряду, номіновані в доларах США.

Індекс Української біржі визначає положення речей на усьому нашому фондовому ринку, 90% інших зареєстрованих емітентів рухаються у том  самому тренді, що й індекс, інші 10% мають  зворотну динаміку, через проблеми з фінансовим становищем.

Рис.7. Графік індексу UX 

2011 рік торгується в  три рази дорожче від цін  2009 року. Порівняно з іншими індексами,  наш індекс недооцінений на 55%, це спричинено проблемами у  монетарній сфері та у довірі  до уряду, переддефолтним станом  зовнішнього боргу, індекс цікавий  інвесторам у районі 1000 гривень.

Ф’ючерс на Індекс торгується на 1% дешевше за сам індекс, та має  гарантійну маржу у розмірі 25% від  його вартості, що робить його більш  дохідним, ніж корзина акцій. Ринок  опціонів не дає можливостей реалізувати  стратегії через відсутність  ліквідності.

Експертна оцінка

Отже, в Україні за останні 8 років є можливості оперативно інвестувати у операції із такими цінними паперами на фінансовому ринку:

1. корпоративними облігаціями, державними облігаціями, облігаціями місцевих адміністрацій та іпотечними облігаціями
2. депозитними сертифікатами
3. акціями
4. ф’ючерсом на індекс та опціоном на індекс
5. кредитно-дефолтним свопом
6. пайовим інвестиційним сертифікатом

Стан української економіки дозволяє купувати цінні папери з високою дохідністю та високими ризиками, відсутністю гарантій надійності вкладів.

З позицій найбільшого  ризику та максимальної дохідності ми можемо користуватися ринком акцій, купуючи акції найбільш ліквідних підприємств або ф’ючерсом на індекс, купуючи корзину найбільших по капіталізації компаній та корпоративними облігаціями, які наділені високим кредитним рейтингом емітенту.

Ризик невдачі 50%. Цільова річна дохідність на 2012 рік 35–50 %.

З позицій найменшого ризику слід обирати для інвестування державні облігації та депозитні сертифікати.

Ризик невдачі 15%. Цільова дохідність на 2012 рік 8–15%.

З позицій розміщення найбільших капіталів можна інвестувати у операції з кредитними дефолтними свопами.

Ризик невдачі 35%. Цільова  дохідність 5 – 9%.