Часопис “Рідна Мова” (1937−1938 рр. ) : бібліографічний покажчик змісту
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет культури і мистецтв
Кафедра бібліотекознавства і бібліографії
Часопис “Рідна Мова” (1937−1938 рр. ) : бібліографічний покажчик змісту
Львів 2012
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У ВИСВІТЛЕННІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО МІСЯЧНИКА “РІДНА МОВА”
- Лексикологія………………………………………………
………….. - Діалектологія……………………………………………
……………. - Фонетика. Фонологія.……………………………………1
- Орфографія……………………………………………………
……… - Морфологія. Синтаксис………………………………………………
- Лінгвістичний аналіз тексту………………………………………….
- Мова творів письменників…………………………………….
- Мова преси……………………………………………………..
- Психолінгвістика. Викладання і методика вивчення мови………..
- Проблеми мовної політики……………………………………
- Стилістика. Культура мовлення…………………………………….
- Мовні коментарі………………………………………………………
. - Дописи прихильників рідної мови……………………………
- Огляди і рецензії. Бібліографія………………………………………
- Загальні літературознавчі публікації……………………………….
- Художня література………………………………………………….
1.14.1. Поезія………………………………………………………….
1.14.2. Проза…………………………………………………………..
1.15. Хроніка: факти, події………………………………………………….
1.16. Про науково-популярні місячники “Рідна Мова” і “Наша Культура”.
1.17. Від редакції й адміністрації. Оголошення………………………
РОЗДІЛ 2. ДОПОМІЖНІ ПОКАЖЧИКИ……………………………………..
2.1. Іменний покажчик……………………………………
2.2. Алфавітний покажчик назв публікацій……………………………
ВИСНОВОК…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………
ДОДАТКИ……………………………………………………………
Розписані річники журналу “Рідна Мова”……………………….
ВСТУП
“Рідна Мова” – науково-популярний місячник, присвячений вивченню рідної мови, що виходив протягом 1933–1939-х років у Варшаві. Головним редактором часопису був видатний український учений, журналіст, видавець, педагог, державний, церковний і культурний діяч Іван Іванович Огієнко.
Періодичність виходу – один раз на місяць. У виданні публікації надруковані лише українською мовою.
Назва часопису визначала основну тематику його матеріалів: “Історія української мови, її давні пам’ятки, історія українського мовознавства, семантика й етимологія, українська літературна мова і вимова, український наголос (акцент), українська діалектологія, українська палеографія, чужі слова в нашій мові (особливо ж москалізми й полонізми), питання складні (синтаксису) нашої мови, українська наукова термінологія, методика навчання рідної мови” – весь широкий спектр українського мовознавства. Відображалися такі питання зокрема під такими рубриками: “Мова нашої преси”, “Життя слів”, “Словник мови Кобзаря”, “Сучасна літературна мова Наддніпрянської України”, “Мовний порадник для редакторів, видавців, працівників пера”. Сам І. Огієнко опублікував у часописі понад 160 своїх мовознавчих праць, у яких виступав за чистоту української мови, подаючи теоретичні і практичні матеріали для її усебічного вивчення.
Відтак публікації не залишали байдужими його читачів. На сторінках Огієнкового видання у рубриці “Дописи прихильників рідної мови” постійно друкувалися їх відгуки на той чи інший матеріал часопису, повідомлення “Гуртків плекання рідної мови”, зауваження щодо змісту часопису, “признання” і побажання редакції.
Актуальність даного дослідження зумовлена прагненням розкрити зміст часопису та ввести … Новизна полягає у відсутності бібліографічного покажчика
змісту „Рідна Мова” з часу його виходу.
Мета курсової роботи полягає в отриманні практичного досвіду укладання
бібліографічного покажчика змісту і передбачає вирішення таких завдань:
- визначення джерельної бази, необхідної для дослідження та ознайомлення з нею;
- складання бібліографічного опису;
- анотування статей;
- систематизація матеріалу за підрозділами;
- укладання допоміжних покажчиків.
Об’єктом курсового дослідження стали два річника у двадцяти чотирьох числах місячника „Рідна Мова”.
Предметом виступають статті, в яких висвітлюються питання українського мовознавства і літературознавства.
У процесі написання курсової роботи застосовувалися такі методи дослідження як, бібліографічне виявлення, бібліографічний відбір, бібліографічна характеристика, бібліографічне групування.
Хронологічні межі дослідження охоплюють публікації за 1937–1938 роки.
Джерельна база курсової роботи: публікації на сторінках Рідної Мови.
Перший розділ курсової роботи складається зі підрозділів. В межах підрозділу матеріал подано за прізвищами авторів в алфавітному порядку. До бібліографічного запису, крім опису статті, входить анотація, яка подає коротку інформацію про зміст публікації. Бібліографічні записи мають наскрізну нумерацію.
Бібліографічний опис здійснено за чинними в Україні стандартами ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 „Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання” [1] і ДСТУ 3582 – 97 „Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила” [7] . В описі опущено назву джерела – „Рідна Мова”, зазначено лише рік видання, номер числа і стовбці.
Для полегшення розшуку необхідної інформації, зокрема виявлення публікацій одного автора чи матеріали про певну особу подається „Іменний покажчик”. Коли відомо лише назву праці „Алфавітний покажчик назв статей” допоможе з’ясувати автора. В обох допоміжних покажчиках, посилання робляться на номери бібліографічного запису.
„Список використаної літератури” нараховує 11 назв.
Структура курсової роботи: зміст, вступ, два розділи, допоміжні покажчики, висновки, список використаної літератури, додатки.
Практичне застосування курсового дослідження полягає у використанні зібраних матеріалів для написання майбутніх доповідей навчальних конференцій, курсових і дипломних робіт студентам філологічного профілю, викладачам української мови, мовознавцям.
РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА У ВИСВІТЛЕННІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО МІСЯЧНИКА “РІДНА МОВА”
- Лексикологія
1. Грабина Л. Висок – доземиця / проф. інж. Л. Грабина // 1938. – Чис. 2 (62). – Ствб. 83–84 : табл.
Подано пропозицію друкованого органу “Рідна Мова” щодо заміни поняття “висок” із Словника технічної термінології (АН у Києві) на “доземиця” – назва пристрою, що визначає доземний напрямок на геоїді.
2. Грабина Л. Посмужність / проф. інж. Л. Грабина // 1938. – Чис. 10 (70). – Ствб. 437–438.
Дискусія щодо
подання в Російсько-
3. Грицак Є. Особові імена учнів Перемиської української гімназії / Євген Грицак // 1938. – Чис. 1 (61). – Ствб. 21–26 ; чис. 2 (62). – Ствб. 73–78.
Розділи: І. Статистика поодиноких імен ; ІІ. Імена по суспільному розшаруванню.
4. Грицак Є. Неологізми Йосипа Лозинського з половини ХІХ сторіччя / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 11 (59). –Ствб. 401–410.
Розділи: 1. Вступ ; 2. Справжні неологізми ; 3. Слова-переклади …
5. Грицак Є. Українські назви місцевин Перемиської єпархії 100 літ тому / Євген Грицак // 1937. – Чис. 5 (53). – Ствб. 223–228; чис. 6 (54). – Ствб. 271–276.
Шематизми як джерело для дослідження питання найменувань українських міст у період Австро-Угорської державності польською мовою.
6. Дашкевич-Горбацький В. Історичний підклад різних назов території України та її корінного населення / В. Дашкевич-Горбацький // 1938. – Чис. 5 (65). – Ствб. 227–232.
Вживання назв “Малая Россія” чи “Малоросія” як відмін “Малая Русь” у документації із кінця ХVІ століття і від часу прилучення України до Московщини.
7. Кобилянський Б. Народні метатези, деформації та скорочення в словах своїх і чужих (позичених) / Б. Кобилянський // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 459–462.
Подано конкретні приклади слів.
8. Кобилянський Б. Справа термінологічних словників : (Проєкт) / В. Кобилянський // 1937. – Чис. 4 (52). – Ствб. 163–170.
Питання розміщення на сторінках “Рідної Мови”термінологічного матеріалу із різних сфер громадського життя. Зокрема подано пропозицію автора статті щодо розгорнення певної програми, в якій поки що охоплено три галузі термінологічної праці: промисловість, спорт і техніку (зазначено терміни та їх визначення).
9. Коблик В. Слово “піп” у Галичині / Волод. Іванович Коблик // 1938. – Чис. 7–8 (67– 68). – Ствб. 293–294.
Розглянено аспекти вживання даного слова.
10. Крилач С. Ґринджоли / Сава Крилач // 1937. – Чис. 6 (54). – Ствб. 281–282.
Про застарілу назву саней –ґринджоли та їх застосування (подано додаткову лексику, пов’язану з даним поняттям).
11. Крилач С. До термінології курців / Сава Крилач // Рідна мова. – 1937. – Чис. 7–8 (55–56). – Ствб. 329–330.
Окреслено питання лексичного підбору до поняття “тютюн” та їх вживання у побуті.
12. Крилач С. Рукавиці й пальчатки / Сава Крилач // 1937. – Чис. 11 (59). – Ствб. 419–420.
Про застаріле слово “пальчатки” та його нове означення – “рукавички”.
13. Крилач С. Сяжень чи сажень? / Сава Крилач // 1937. – Чис. 12 (60). – Ствб. –420.
Дискусія щодо вживання україномовного “сяжень” (західноукраїнські землі) і російськомовного “сажень” (Придніпрянська Україна), що мають одне лексичне значення – міра довжини, рівна трьом аршинам.
14. Огієнко І. Адам : мовно-теологічний нарис / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 325–330.
Досліджено походження
давньоєврейського слова “adam”
15. Огієнко І. Верблюд і ушко голки / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 12 (72). – Ствб. 497–502.
Тлумачення євангельського
вислову “Верблюдові легше
16. Огієнко І. Для спочинку : Англія в уяві москвинів XVII-го віку / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 345–346.
Наведено відомості про таку країну як Вританія (тобто Британія) із рукописної книги “Книга глаголемая Алѳавить” початку XVII століття: енциклопедичний словник , написаний московським письмом XVI−XVII ст.
17. Огієнко І. Життя слів / Іван Огієнко //1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 77–86; чис. 9–10 (57–58). – Ствб. 371–372; чис. 11 (58). – Ствб. 429–432; 1938. – Чис. 1 (61). – Ствб. 39–44; чис. 3 (63). – Ствб. 133–138; чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 347–350; чис. 9 (69). – Ствб. 395–398; чис. 10 (70). – Ствб. 439–444; чис. 12 (72). – Ствб. 525–528.
Подано перелік тлумачень слів та їх вживання (О–С).
18. Огієнко І. Извергь єстества єсть стыдящійся языка дЂдовь своихь! : Початки мовного відродження в Галичині / Іван Огієнко // Рідна мова. – 1937. – Чис. 5 (53). – Ствб. 221–224.
Наводиться передмова з видання “Приручный словар славено-польскій” з метою наведення прикладу вживання серед галичан чужомовних слів.
19. Огієнко І. Історія слова “піп” / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 289–294.
Дослідження еволюції змін грецького за походженням слова через огляд пам’яток української писемності: Сінайський Требник Х-ХІ ст., “Повість минулих літ”, Словник Памви Беринди 1627 р. та ін.
20. Огієнко І. “Крокодилові сльози” / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 9 (69). – Ствб. 395–396.
Визначення походження фразеологізму “Крокодилові сльози”, тобто нещирі сльози.
21. Огієнко І. Ономастика й топономастика в Мойсеєвій Книзі Буття / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 449–458.
Біблія як джерело для вивчення давньоєврейських особових імен і назв місцевостей. Подано конкретні приклади з перекладу першооригіналу, книги Berešit, І. Огієнка.
22. Огієнко І. Пояснення скорочень / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 4 (64). – Ствб. 183–186.
Подано вживані скорочення із матеріалу І. Огієнка “Складня української мови”.
23. Огієнко І. Спокушати − соблазняти / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 475–484.
Наголошено на неоднорідності значень даних слів.
24. Огієнко І. Українська церковна термінологія в мові польській / 1937. – Чис. 9–10 (57–58). – Ствб. 337–342.
Про передачу української
церковної лексики через
25.Огієнко Л. Етимологічно-семантичний словник української мови / Лариса Огієнко // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 489–494.
Подано словник-покажчик слів до праці Івана Огієнка “Життя слів” у перших п’яти річниках “Рідної Мови”.
26. Панькевич І. Звідки назва “Січ”? / Іван Панькевич // 1938. – Чис. 2 (62). – Ствб. 83–86.
Звернення уваги на статтю Ласлова Бендефія “Fontes authentici itinera (1235–1238) fr.Juliani illustrantes” із будапештського часопису “Archivum Europae Centro-Orientalis”, де описано подорож монаха Юліана, який дізнається про існування землі “Січа”, що на Кубані. Висловлено думку, що народ Січі є не хто інший як черкеси.
27. Сольчаник Д. Бойківська топо- й ономастика / Д. Сольчаник // 1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 75–78.
Розділ: 5. Старий Самбір: I. Інші відмінки ; ІІ. Від полудня ; ІІІ. Води ; IV. Назвища міщан і передміщан.
28. Станканинець А. Мадяризми в українській мові на Закарпатті / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 325–330.
Мадяризми як мовне явище, що було викликане трьома головними чинниками: урядова мова, щоденне життя, школа.
29. Федорович І. Занедбані слова живої української мови / І. Федорович // 1937. – Чис. 3 (51). – Ствб. 131–134 ; чис. 5 (53). – Ствб. 217–220 ; чис. 6 (54). – Ствб. 255–260.
Розділи: 1. Ґринджоли ; 2. Поножі ; 3. Скрипиці ; 4. Засвідчення. Засвідчити ; 5. З радної душі. Від щирого серця.
1.2. Діалектологія
30. Бугера І. Лемківський словничок / о. Іван Бугера // 1937. – Чис. 3 (63). – Ствб. 139–142.
Подано короткий перелік слів-діалектизмів у алфавітному порядку.
31. Кириченко М. Закарпатські загадки / Мих. Кириченко // 1937. – Чис. 7–8 (55–56). – Ствб. 351–352.
Подано 35 загадок, записаних в жовтні–грудні 1934 р. в с. Івашковиця, Іршавської округи, на Закарпатті, від двох братів Юрія та Василя Мочанів (підлітків).
32. Кириченко М. Словничок Закарпатського говору / Михайло Кириченко // 1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 85–88 ; чис.5 (53). – Ствб. 233–236.
Подано короткий перелік слів-діалектизмів у алфавітному порядку.
33. Коковський Ф. Назви народніх одягів у Карликові / Франц Коковський // 1938. – Чис. 3 (63). – Ствб. 137–140.
Описано народний жіночий і чоловічий одяг села Карликів Сяніцького повіту.
34. Коковський Ф. Назвища в селі Просіку, Сяніцького повіту / Д-р Франц Коковський // Рідна мова. –1937. – Чис. 11 (59). – Ствб. 425–430.
Подано списки прізвищ перших мешканців с. Просіка на основі актів музею “Лемківщина”, що в Сяноці.
35. Колодій Г. Наші говори : Словничок жовківської мови / Григір Колодій // 1937. – Чис. 6 (54). – Ствб. 283–286 ; чис. 12 (60). – Ствб. 471–474 ; 1938. – Чис. 3 (63). – Ствб. 139–140 ; чис. 12 (72). – Ствб. 533–536.
Подано короткий перелік слів-діалектизмів, вживаних у селі Воля Висоцька, Жовківського повіту.
36. Наші говори //1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 91–96.
Зміст: Стара пісня / Денис Щербицький ; Загадки / І. О-ко ; Як селяни пишуть по-вкраїнському / І. О. ; Слова з Болехівщини / Олександра Дучимінська ; Цікаві слова з Вороніжчини / Арк. Животко ; Назви місцевостей / Іван Маївський ; Словничок слів із пов. Добромильського, село Тростянець / Гр. Домашовець.
37. Огієнко І. Місцеві закарпатські вирази / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 4 (52). – С. 185–188.
Зміст: Голосниця ; Жалива=кропива ; День і ніч, удень і вночі ; Визірець ; Переставляти ; Читавий ; Челядина ; Місцеві слова… ; Місцева складня.
38. Олійник С. Говірка с. Сушно п. Радехівського / Ст. Олійник // Рідна мова. – 1937. – Чис. 7–8 (55–56). – С. 329–332.
Подано діалектну лексику у таких напрямах: назвиська, знаряддя, одяг, вислови і т. д.
39. Тихий Ф. Замітки до лемківського словника / д-р Франтішек Тихий // 1938. – Чис. 6 (66). – Ствб. 265–268.
Розглянено на основі Лемківського словничка о. І. Бугери питання чехословацько-української спорідненості в сфері лексики.
- Фонетика. Фонологія.
40. Грицак Є. Назвукові букви українських прізвищ / Євген Грицак // 1938. – Чис. 11 (71). – Ствб. 469–476 : табл.
Подано
статистичні дані щодо
41. Грицак Є. Статистика наголосів в українській мові / Євген Грицак // 1938. – Чис. 12 (72). – Ствб. 519–522 : табл.
Про учнівське
дослідження над визначенням
наголосів в українських
42. Ковалик І. Назалізація приголосних в українських говірках : М’яко-піднебінні уподібнення / Іван Ковалик // 1938. – Чис. 5 (65). – Ствб. 223–228.
Розділи: 1. Зміна носово-губна ; 2. Зміна носово-язикова.
43. Кривоносюк П. Недуги мови / Петро Кривоносюк // 1937. – Чис. 7–8 (55–56). – Ствб. 317–320 ; 1938. – Чис. 4 (64). – Ствб. 159–162 ; чис.12 (72). – Ствб. 521–524.
Розділ: 4. Мовний безлад ; 5. Глухонімота (surdomutitas) ; 6. Німота ; 7. Афазія (немовність) ; 8. Приріст язика ; 9. Афонія.
44. Огієнко І. Акцентичні значки в наших писемних пам’ятках / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 6 (54). – Ствб. 275–280.
Середньоболгарська (південно-слов’янська) система ставлення наголосів як характерна особливість письма українських рукописних книг XV–XVI ст.
45. Огієнко І. Вимова біблійних імен / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 337–346 ; чис. 9 (69). – Ствб. 385–392. – Докінчення статті під назвою: Вимова давньоєврейських біблійних імен.
Про три системи вимови власних біблійних назв: єврейську, грецьку й латинську.
- Орфографія
46. Зленко П. Максимович про український правопис / Петро Зленко // 1937. – Чис. 11 (59). – Ствб. 389–394.
47. Зленко П. Уваги братів Карпенків на рідномовні теми з 1845 р. : До історії українського правопису / Петро Зленко // 1937. – Чис. 5 (53). – Ствб. 219–222.
Подано зауваги братів Стецька і Грицька Карпенків із збірника “Барвинокь Украины” (Київ, 1845) щодо написання українських творів російською мовою.
48. Огієнко І. Зміна о на а в українській мові : Про форми “багатий”, “гарячий” і т. ін. / Іван Огієнко // 1937. –Чис. 11 (59). – Ствб. 409–418 ; чис. 12 (60). – Ствб. 445–452.
Подано конкретні приклади
49. Огієнко І. Навчаймося літературної мови від Шевченка : Словник мови “Кобзаря” / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 87–90; чис. 4 (53). – Ствб. 181–184.
Звернення уваги на правильне написання слів у “Кобзарі”.
50. Огієнко І. Правопис і граматична термінологія / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 11 (59). – Ствб. 417–418.
51. Панькевич І. Етимологічний правопис на Підкарпатті : історичний нарис / Іван Панькевич // 1937. – Чис.1 (49). – Ствб. 7–14.
52. Романенко Я. Зловживання в-у : дискусійна стаття / Яків Романенко // Рідна мова. – 1937. – Чис. 2 (50). – Ствб. 55–59.
Розкрито питання чергування прийменників в та у в українській мові, типові помилки в їх вживанні з наведенням прикладів різноманітних словосполучень.
- Морфологія. Синтаксис
53. Ковалик І. Наворотні дієслова типу: “ломати, прощати, топати” в світлі будови української мови : спроба морфологічної інтерпретації на основі структури українського дієслова / І. Ковалик // 1938. – Чис. 10 (70). – Ствб. 425–430.
54. Ковалик І. Наворотні дієслова типу: умірати, збірати, спірати…в світлі будови української мови : Спроба морфологічної інтерпретації на основі структуральних законів української мови / Іван Ковалик // Рідна мова. –1937. – Чис. 12 (60). – Ствб. 439–446.
55. Крилач С. Іменники збірні / Сава Крилач // Рідна мова. –1937. – Чис. 9–10 (57–58). – С. 367–368.
Подано конкретні приклади
56. Огієнко І. Складня української мови / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 1 (49). – Ствб. 15–26; чис. 2 (50). – Ствб. 61–72; чис. 3 (51). – Ствб. 99–116; чис. 4 (52). – Ствб. 145–160; чис. 5 (53). – Ствб. 207–218; чис. 6 (54). – Ствб. 263–272; чис. 7–8 (55–56). – Ствб. 305–318; чис. 9–10 (57–58). – Ствб. 343–354; чис. 11 (59). – Ствб. 393–402; чис. 12 (60). – Ствб. 433–440; 1938. – Чис. 1 (61). – Ствб. 25–34; чис. 2 (62). – Ствб. 49–58; чис. 3 (63). – Ствб. 97–108; чис. 4 (64). – Ствб. 179–186; чис. 5 (65). – Ствб. 193– 208; чис. 6 (66). – Ствб. 251–266; чис. 7–8 (67–68). – Ствб. 301–318; чис. 9 (69). – Ствб. 367–380; чис. 10 (70). – Ствб. 409–420; чис. 11 (71). – Ствб. 461–468; чис. 12 (72). – Ствб. 505–512.
Розділи: I. Основні члени речення: 1. Підмет ; 2. Числівниковий підмет ; 3. Присудок ; 4. Зміна присудкового прикметника на прислівника ; 5. Знахідний, родовий і давальний присудкові ; 6. Орудний замість присудкових відмінків ; II. Частини речення пояснювальні: 1. Іменникове пояснення (об’єкт) ; 2. Пояснення прикметникове (атрибут) ; 3. Прикладка (апозиція) ; 4. Прислівникове пояснення ; 5.Кличні слова ; III. Слова поза реченням: 1. Вставні слова й речення ; 2. Вигуки ; 3. Вигукові прислівники ; IV. Будова речення в поетичній народній мові: 1. Частки в реченні ; 2. Частки на початку речення ; 3. Подвійні члени речення ; 4. Повторення членів речення ; Післямова ; Частина третя: Речення й його будова: I. Словосполучення: 1. Парування слів у реченні ; 2. Згода слів у реченні ; 3. Головні типи згоди ; 4. Двочленні неузгоджені речення ; 5. Керування словами в реченні ; 6. Прилягання слів у реченні ; 7. Лад слів у реченні ; 8. Головні типи слово ладу ; II. Речення просте: 1. Речення за їх змістом.
57. Огієнко І. Непорозуміння в перекладах Святого Письма / Іван Огієнко // 1938. – Чис. 9 (69). – Ствб. 353–362 ; чис. 10 (70). – Ствб. 431–434.
Про граматичні помилки, що виникають під час перекладу Святого Письма з оригіналу.
58. Огієнко І. Стилістично-синтаксичні нариси / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 3 (51). – Ствб. 133–138 ; чис. 11 (59). – Ствб. 385–388 ; 1938. – Чис. 4 (64). – Ствб. 145–150.
Розділи: 14. Важкий – тяжкий ; 15. Гасити – тушити ; 16. Параліч – параліж – параліза ; 17. Учень ; 18. Зараз – тепер ; 19. Мчати, мчатись.
- Лінгвістичний аналіз тексту
- Мова творів письменників
59. Велигорський І. Мова в творах М. Черемшини / І. Велигорський // 1938. – Чис. 2 (62). – Ствб. 57–64 ; чис. 3 (63). – Ствб. 127–134.
Досліджено твори письменника як джерело гуцульського говору.
Розділи: І. ; ІІ. ; ІІІ. А) Звучня: а) Голосівки ; б) Приголосівки ; ІV. Морфологія: 1. Родівник ; 2. Відміна іменників ; 3. Прикметники ; 4. Займенники ; 5. Двійня ; 6. Прислівники ; Відміна дієслова ; V. Загальна характеристика гуцульського говору ; VІ. Складня ; VІІ. Словарний запас ; VІІІ. Стиль.
60. Велигорський І. Мова творів В. Стефаника : Покутська говірка / Іван Велигорський // 1937. – Чис. 3 (51). – Ствб. 115–122.
Місцевий говір як характерна особливість творів письменника, уродженця села Русова коло Снятина на Покутті. Визначено основні відмінності мови В. Стефаника від літературної мови: фонетика, відміна.
61. Кобилянський Б. Чистота й правильність української мови / д-р Б. Кобилянський // 1937. – Чис. 1 (49). – Ствб. 31–36. – Початок і продовження статті: 1936. – Чис. 8 (44). – Ствб. 343–348 ; чис. 9 (45). – Ствб. 395–404 ; чис. 10 (46). – Ствб. 439–446 ; чис. 11 (47). – Ствб. 487–492.
Замітки про мову “Слова про Ігорів полк”у перекладі Св. Гординського.
62. Ковалик І. До характеристики мови В. Стефаника : Функційність діялектизмів у творах В.Стефаника : (з методи мовних дослідів) / Іван Ковалик // 1937. – Чис. 4 (52). – Ствб. 159–164.
Діалектизми як мовний засіб новел письменника з метою передачі цілісного образу героя – типового селянина з Покуття.
63. Огієнко І. Говірка чи літературна мова? : Мова В. Стефаника / Іван Огієнко // 1937. – Чис. 3 (51). – Ствб. 121–124.
Зазначено про два характерні аспекти творчості:
64. Огієнко І. Мова Мирослава Ічнянського / Іван Огієнко // Рідна мова. – 1937. – Чис. 6 (54). – С. 249–256.