Частотність вживання оцінних висловлювань у публіцистиці

 

Частотність вживання оцінних висловлювань у публіцистиці

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

I РОЗДІЛ Теоретичні передумови  дослідження категорії оцінки

1.1.  Сутність поняття “оцінки” як феномена свідомості…………………5

1.2.  Класифікація оцінних висловлювань…………………………………6

1.3.  Типологія оцінок……………………………………………………….9

1.4.  Типи оцінних значень………………………………………………….9

1.5.  Когнітивно- комунікативна організація публіцистичного тексту......12

II РОЗДІЛ Репрезентація  оцінки в контексті публіцистичного  тексту

2.1.   Градація оцінки у жіночому журналі……………….…………...….14

2.2.  Градація оцінка у науковому журналі…………………………….....18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..……22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….……24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана робота присвячена проблемі оцінних висловлювань та репрезентації частотності їх вживання у публіцистиці. Розглядаються загальні відомості про оцінку, її класифікація та типологія, засоби вираження оцінки, зокрема в публіцистичних текстах.

Широкий функціональний діапазон та складне відображення оцінки мовною структурою являють собою одночасно і інтерес, і складність для дослідження.                                                                                                  

     Метою цієї роботи є дослідження частотності вживання оцінних висловлювань у німецькомовній  публіцистиці.        

        Актуальність теми полягає в тому, що оцінні висловлювання  досить часто використовуються  в публіцистиці, однак вони є недостатньо дослідженими. Публіцистичний стиль виконує важливі  функції впливу та повідомлення (інформування), так, журналіст повідомляє про факти і дає їм оцінку. Взаємодія цих двох функцій і визначає вживання слова в публіцистиці. Оскільки однією з головних функцій у публіцистиці є вплив на читача,  то це зумовлює гостру потребу в газетно-публіцистичному  стилю  оцінних засобів  вираження.  Вони  у свою чергу вирізняються величезним розмаїттям як в структурному плані, так і в плані семантичних відносин. Тому багато лінгвістів звертались до різних аспектів прояву оцінки в мовленні. У логіко-семантичному  аспекті її розглядають(Н. Арутюнова, О. Вольф, О. Трунова, В. Федосєєв), семантико-прагматичному (Т. Космеда, Т. Маркелова) та комунікативному (Н. Гуйванюк, Н. Іваницька, Д. Перрі). Вивченням типології оцінок також  займалися, Бессонова О. Л, Шаховський Н.І , Телія В.Н, Белявська Е.Г.

Предметом дослідження є оцінні одиниці.

Об’єктом   дослідження є категорія оцінки та засоби її вираження, що зустрічаються в німецькомовних публіцистичних  текстах.

Матеріалом  дослідження послугувало 56 прикладів контекстуального вживання оцінних лексичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з публіцистичних текстів сучасної німецької мови.

Основними завданнями даного дослідження є:

1.Дати визначення поняттю  „ Оцінка “.

2.Визначити класифікацію  оцінних висловлювань.

3.Визначити частотність  вживання оцінних висловів у  жіночій та науковій публіцистиці.

4.Визначити найуживаніші  оцінні висловлювання.

Мета та завдання дослідження визначили вибір комплексу методів лінгвістичного аналізу, а саме елементи кількісного аналізу, дефінітивний метод (використовується для пошуку адекватної дефініції, на всіх стадіях дослідження), а також застосовувався порівняльно-зіставний метод.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній вперше здійснено комплексне лінгвостилістичне   вивчення частотності вживання оцінних висловів у публіцистичних текстах, виявлено найчастіше вживані оцінки в жіночих журналах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ

    1. ПОНЯТТЯ “ОЦІНКИ”

Як стверджує В.В. Віноградов, “слово не тільки має граматичні і лексичні, предметні значення, але й у той же час виражає оцінку суб'єкта [9; c.21].

Питання про визначення поняття “оцінка” в мовознавстві залишається суперечливим. Труднощі у визначенні цієї категорії полягають у тому, що це явище є різноаспектне і пов’язане з різними галузями науки, має свою галузеву інтерпретацію, зберігаючи одночасно стрижневі кваліфікативні ознаки. Складність цього поняття важко піддається адекватній дефініції, яка б відображала принаймні основні з закладених у ньому значень, хоча спроб надати відповідне тлумачення було чимало.

Проблема визначення поняття “оцінка” знаходить своє відображення у працях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (Е. Азнаурова, О. Вольф, Е. Меднікова, Н. Разінкіна, М. Ретунська, В. Шаховський, В. Кузнєцова, Т. Космеда, С. Колесник, Й. Стернін, R. Hare, N. Chomsky, S.Winko та ін.).

Так, дослідниця Вольф визначає, що оцінка – це універсальна категорія, що виражає позитивне чи негативне ставлення мовця до змісту мовлення й реалізується в частинах слова, вигуках, модальних частках, повнозначних лексемах, словосполученнях, фразах, у мовленнєвих актах й аксіологічних категоріях [11; c.55].

Суб'єктом оцінки є особа або суспільство в цілому. Мовець має можливість підкреслити своє відсторонення від оціночної кваліфікації у вигляді формул типу "є думка"[13; с. 48].

 Об'єктом оцінки виступає  будь-який об'єкт, який потрапляє  в природний клас порівняння  за своєю звичайною або можливої  діяльності , придатності або по  своєму вчинку. Йдеться про заснування  оцінки. Об'єкт оцінюється за своїми  якостями, які можуть бути суперечливі: "Ці годинники дуже красиві  і хороші як музейний експонат, але незручні і дуже поспішають". Оцінна шкала розташовується в діапазоні між знаками оцінки (+) і (-). Оціночні стереотипи володіють стандартними наборами ознак.

Оцінні модуси є варіантами модально-оцінної єдності і виражаються за допомогою аксіологічних (ціннісних) предикатів: "Я радий / щасливий / сподіваюся / боюся / шкодую, що питання вирішено." Оцінне мотивування знаходиться за межами мови в традиційному його розумінні. Мотиви не входять в семантику оціночного предиката і можуть бути осмислені як причини думки: "Чому троянди гарні?" - "Чому ти вважаєш, що троянди гарні?") [1; с.58].

    1. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЦІННИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

Класифікація оцінних значень є класифікацією сфер оціночного поведінки людей. У цитованій монографії Н. Д. Арутюнова наводиться така класифікація частково оцінних значень: сенсорно-смакові (“запашний”), психологічні (“захоплюючий”), естетичні (“потворний”), етичні (“добрий”), утилітарні (“шкідливий”), нормативні (“правильний”), телеологічні (“ефективний”)[1].

Спираючись на класифікацію Н. Арутюнової, дослідниця Т.Вендіна виділяє наступні різновиди оцінок:

• оцінки-афективи, що відображають безпосереднє чуттєве сприйняття зовнішнього світу;

• оцінки-когнітиви: раціоналістичні, психологічні (емоційні та інтелектуальні) оцінки;

• оцінки-сублімати: естетичні та етичні оцінки [8].

Серед різноманітних за формою оцінних висловлювань слід виділити два різновиди, які розрізняються за семантикою і по синтаксичній структурі. У логіці протиставляють два основних типи вираження модальності - модальності de dicto і модальність de re. У структурі de dicto модальний оператор приписується пропозицією, в той час як у структурі de re модальність приписує певна ознака мови.

 У модальності de dicto оцінна структура оформляється конструкцією модусдиктум. Оцінні модуси виражаються прислівниками. У формі de re оціночне вираз відноситься безпосередньо до позначення об'єкта і виражається прикметниками [10; с. 14].

Дослідники оціночної модальності зазвичай говорять про два види оцінки - абсолютної та порівняльної. У першому формулюванні використовуються такі терміни, як «добре / погано», другий - «краще / гірше». При абсолютній оцінці йде мова про один оціночному об'єкті, при порівняльній є принаймні два об'єкти або два поєднання одного і того ж об'єкта. В абсолютних оціночних структурах порівняння прямо не виражене, порівняння:»Він хороший спортсмен; Ми досягли непоганих результатів» хоча, висловлюючи такого роду судження, завжди мають на увазі оцінний стереотип і шкалу, на які орієнтована оцінка. Порівняльна оцінка припускає виражене порівняння: «Сьогодні погода гірше, ніж вчора». Іншими словами, абсолютна оцінка містить імпліцитне порівняння, засноване на спільності соціальних стереотипів, тоді як порівняльна оцінка заснована на зіставленні об'єктів один з одним [10; с. 15].

 Проблема первинності / вторинності абсолютної і порівняльної  оцінок становить одну з основних  проблем аксіології. Питання в  тому, яка оцінка є вихідною, абсолютна  або відносна, не має однозначного  вирішення. При семантичному аналізі  виявляється, що оцінка невіддільна  від порівняння: абсолютні ознаки  імпліцитно містять порівняння, і порівняння, таким чином, первинно. Оскільки об'єкт може бути оцінений  тільки при порівнянні з іншими  об'єктами (так, ми говоримо, що будинок  великий, порівнюючи його з іншими  будинками), передбачається, що за  вихідне повинна бути взята  порівняльна оцінка. Таким чином, висловлювання: Цей будинок більше, ніж той є первинним по відношенню  до Будинок великий: утворення  стереотипу передує порівняння. Таким чином, абсолютна оцінка виявляється більш складною за семантикою, ніж порівняльна.

 Між тим якщо звернутися  до форм оціночних висловів  в природній мові, то картина  виявляється зворотною. У природній мові саме абсолютна оцінка сприймається як вихідна. Абсолютні оцінки виражені більш простим способом, ніж порівняльні, і представляються елементарними за формою. Коли мова йде про ступені порівняння, за вихідну за формою береться позитивна ступінь, що виражає абсолютну оцінку. Очевидно, часто  тому, на абсолютну оцінку в лінгвістичних дослідженнях зазвичай звертають мало уваги, у той час як складна за формою порівняльна оцінка досліджена більш докладно[10; с. 16].

Взаємодія суб’єкта оцінки з її об’єктом лежить в основі класифікації частково оцінних значень у Н. Арутюнової. Дослідниця виділяє три групи частково оцінних значень:

1. Сенсорні;

2. Сублімовані;

3. Раціоналістичні оцінки.

 У  свою чергу вони  поділяються на категорії, виражені  в мові найчастіше прикметниковими  формами.

Так, до складу сенсорної групи входять сенсорно-смакові та психологічні оцінки. Сенсорно-смакові, або гедоністичні, оцінки – найбільш індивідуалізований різновид, пов’язаний із фізичними відчуттями та психічним досвідом (наприклад: приємний – неприємний, смачний – несмачний). Психологічна категорія поділяється на інтелектуальну (цікавий, захоплюючий – нудний, поверховий) та емоційну оцінки (веселий – сумний).

Другу групу – сублімовані оцінки – складають естетичні та етичні категорії, що базуються на синтезі сенсорних оцінок та понятті норми, наприклад: прекрасний – потворний, моральний – аморальний.

До групи раціоналістичних оцінок уходять утилітарні, нормативні й телеологічні. Ці оцінки пов’язані з практичною діяльністю, повсякденним досвідом людини, з фізичною чи психічною користю, з відповідністю стандартам, наприклад: корисний – шкідливий, нормальний – ненормальний, якісний – неякісний, ефективний – неефективний [2; с. 75].

    1. ТИПОЛОГІЯ ОЦІНОК

Діалектика внутрішнього та зовнішнього, (а в їх рамках соціально та професіонально-нормативного), ситуативного планів оцінки, показує, що цей процес характеризується складною функціональною структурою, а тому типологія оцінок достатньо умовна. З цієї точки зору оцінки дуже приблизно можна поділити на практичні, духовно-практичні та наукові, а в цих межах - на соціальні, приватні, професійні, ситуативні та оперативні.

 Щодо об’єкта це  означає, що в кожному конкретному  випадку суб’єкт виділяє свій  соціокультурний, особистий, ситуативний  і оперативний зміст у контексті поточної діяльності[15; с.23].

Існує окрема класифікація, що виділяє абсолютну та відносну оцінки. У першому випадку характер відношення між суб’єктом та об’єктом виявляється шляхом безвідносного приписування цінності одному предмету або ж класу гомогенних предметів. У другому ж -  приписування одному предмету або ж класу предметів у порівнянні з одно-порядковим предметом, класом предметів. Абсолютна оцінка отримує  своє вираження в таких термінах, як “хороший”, “поганий”, “добро”, “лихо”, тоді як відносна оцінка (порівняльна) знаходить вираження у словах – “краще”, “гірше”, “рівноцінно” [ 3; c. 15].

1.4. ТИПИ ОЦІННИХ ЗНАЧЕНЬ

Раціональна оцінка.

У лінгвістиці існує багато термінів для позначення цього типу оцінок: логічна оцінка, інтелектуально-логічна, деонтична. Цей тип оцінки орієнтований на референта і визначається на підставі об'єктивно властивих денотату властивостей, тобто на підставі співвіднесеності з картиною світу референтів (наприклад, укр. альтруїст, наркоман, рецидивіст). При побудові шкали раціональної оцінки логічно буде виходити з опозиції “норма / відхилення від норми”, іншими словами + / – оцінки. Опозиція “норма / відхилення від норми” може розширюватися й інтерпретуватися у вигляді наступних протиставлень: розумно / нерозумно, істинно / неістинно, добре / пoгано і т.д. Таким чином, раціональна оцінка пов'язана з прагненням логічно обґрунтувати те чи інше рішення. Раціональна настанова припускає об'єктивний, безсторонній контроль над почуттями. Раціональна оцінка, іншими словами оцінка в денотаті, як правило, виражена в дефініції. У лінгвістиці, зокрема в лексикографії домінує думка про недосконалість дефініцій. Маркери оцінності в дефініції поділяються на дві ємні категорії “добре” і “погано”. Вибір слів ґрунтувався на принципі наявності семи “добрий” і “поганий” у значенні слова [12; с. 141].

Емоційна оцінка

Цей тип оцінки ґрунтується на оцінних переживаннях, відчуттях, емоціях, тобто емоційна оцінка орієнтована на емоційне cтавлення суб’єкта до предмета оцінки. Цей же тип оцінки інші лінгвісти називають емотивною, емоційною, естетичною, сенсуальною.

Цей тип оцінки є більш прагматично орієнтованим, оскільки емоції є тією “рекомендаційною силою”, що визначає мовленнєву поведінку суб’єкта оцінки у процесі комунікації. Суб'єктивний характер почуттів пов'язаний з невловимою самою людиною вибірковістю сприйняття навколишньої дійсності.

Емоції в моральній діяльності виконують ціннісно-орієнтовану, прогностичну, інтегративну, оцінну і комунікативну функції. Основною опозицією емоційної оцінної шкали буде протиставлення “осуд / схвалення”, що можна трансформувати в “ + / – ” оцінку. Чітко розподілити емоційні оцінні найменування за аксіологічною шкалою дуже складно, тому що багато з них виражають кілька емоцій, їхнє забарвлення різноманітне. Види емоційної оцінки, які виділяються, в значній мірі маргінальні, розмиті і можуть бути представленими в досить загальному вигляді [5; с. 18].

В.И. Шаховський виокремлює наступні підтипи всередині типу емоційної “ + ” оцінки (схвалення)

1.Пестливість (найчастіше  позначає жінок і дітей, наприклад, нім. Vögelchen “пташка”);

2. Грайливість (нім.  Pfannkuchen “пончик (про повну людину));

3.Замилування( нім. kluger Kopf “розумник”);

4.      Схвалення, співчуття (нім. schöner Mann ”красень”);

Тип емоційної “ – ” оцінки може бути представлений у вигляді наступних оцінок:

1.      Осудлива (нім. Lümmel,” хам”);

2.      Зневажлива (нім. Negerin “негритянка”);

3.      Презирлива (нім. Kleine “крихітка (про жінку)”);

4.      Лайлива (нім. Hexe “відьма”);

5.      Образлива (нім. Schwarze “чорношкірий”).

Емпірично можна припустити, що, по-перше, з емоціями можуть бути пов'язані різні види оцінок - як сенсорні, так і етичні, естетичні та інші. По-друге, можливий розрив між широкою шкалою емоційних оцінок з відтінками від пестливості до пpиниження і лексикографічною практикою, яка узагальнює різні емоції і об'єднує їх однією позначкою [16; c.25].

Раціонально-емоційна оцінка. Займаючи різне місце в структурі значення слова або його лексико-семантичної групи, оцінка може бути компонентом денотата або конотації. Тобто у відношенні до одних сфер діяльності суб'єкт актуалізує здібності логічного сприйняття, а у відношенні до інших – чуттєво-образного. Однак, коли судження і переживання знаходяться в обмеженій єдності, мова йде про раціонально-емоційний тип оцінки. О.Л.Бєссонова називає цей тип “змішаною” оцінкою [5; c.19].

Лексикографічними критеріями виділення змішаного типу оцінки є дефініція, тобто та частина словникової статті, у якій фіксується денотативна сфера, і позначка, що традиційно фіксує конотативні ознаки. Варто підкреслити, що мішаний характер оцінки може ідентифікуватися не тільки дефініцією та функціонально стилістичними й емоційно-оцінними позначками. Як додаткова інформація сприймаються позначки, що маркують обмеження значення тимчасовим чи просторовим ареалом [5; c.20].

При вирішенні питання про статус оцінки в значенні слова особливої уваги заслуговує проблема зв'язку оцінки з іншими компонентами конотації, зокрема, з емоційністю. Це питання є предметом окремого дослідження і у лінгвістичній літературі висловлюються різні точки зору щодо зв'язку цих двох компонентів. Наприклад “емоційні слова завжди оцінні” [14; c.82]або “емотивність не обов'язково спричиняє оцінність, однак вона являє собою могутнє потенційне джерело оцінності” [4; c.20]. Поняття оцінки тісно пов'язане з вираженням емоційного ставлення людини до об'єкта висловлення. Даючи оцінку, мовець висловлює своє схвалення чи осуд об'єкта за якою-небудь ознакою. У структурі значення слова оцінка найбільше пов'язана з емоційним компонентом конотації. Цей зв'язок реалізується в емоційному типі оцінки і маркується в словниках різними позначками. Про емоційне забарвлення свідчить помітка humorous “жартівливо”. Однак значна частина лексики є потенційно пов'язаною з емоційним компонентом. Функціонуючи в контексті, слово може актуалізувати потенційну емотивність. Оцінка тісно пов'язана з емоційністю, але не збігається з нею. Оцінні слова можуть бути емоційно забарвленими в контексті [5; с.48].

1.5. КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГОТЕКСТУ

Публіцистика - це своєрідний тип творчості, предметом котрого є актуальні явища й важливі питання поточного життя суспільства, а метод їх освоєння характеризується, поєднанням логічно-абстрактного й конкретно-образного мислення, внаслідок чого створюється нова духовно-інтелектуальна цінність (публіцистичний твір), спрямована на дослідження, узагальнення й пояснення явищ життя, з метою впливу на громадську думку й суспільну свідомість [6; с.67].

Предмет публіцистики - це соціальна дійсність, суспільно-політичний аспект виробничих, економічних, моральних, мистецьких, наукових, духовних та інших явищ життя і проблем [6; с.68].

Основними функціями  публіцистики є:

  • формувати громадську думку,
  • викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій.

Публіцист не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, - він роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови. Відрізняються від художньої літератури тема й ідея публіцистичного твору. Якщо в художній літературі під темою розуміється предмет відображення, та сфера дійсності, яка відтворена письменником, то тема публіцистичного твору - це не тільки предмет відображення, але й проблема, яку автор побачив у ньому, його оцінки й концепція порушеного питання.

Ідея публіцистичного твору також має своєрідне втілення. Вона мусить бути тут вербалізована, тобто словесно виражена у вигляді висновку, дефініції чи формули. Вона повинна бути сформульована логічно чітко, однозначно і не допускати множинності витлумачень. На відміну від художніх творів, які потребують інтерпретацій, "розшифрування" авторського задуму, встановлення філософської концепції, що випливає із зображених картин дійсності, публіцистична ідея належить самому творові, формулюється самим автором, належить йому, виключає двозначність розуміння. Це робоча, дійова ідея, покликана наштовхнути читача на дію, соціальну акцію.[7; с.58

 

РОЗДІЛ II РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОЦІНКИ В КОНТЕКСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ТЕКСТУ

2.1. ГРАДАЦІЯ ОЦІНКИ  У ЖІНОЧОМУ ЖУРНАЛІ

Проаналізувавши два різних за напрямками своєї роботи  публіцистичні видання , жіночий журнал “Brigitte”  та науковий журнал “Bild der Wissenschaft” я виявила ,що оцінна лексика найчастіше вживається у жіночих журналах.

Найчастіше у жіночому журналі вживаються слова ,що несуть позитивну оцінку та мають значення “красивий “, “чудовий”, “коштовний”, ”гарний”, “геніальний” безпосередньо у тексті маючи різні відтінки ,це такі лексичні одиниці як wunderschön, wertvoll, wunderbar, toll , kostbar, schön, gut, perfekt, genial.

  • Die tolle Make-up wie in Super-Star. – Чудовий макіяж, як у суперзірки.
  • Wir wollen Ihre schönsten Looks!- Ми хочемо вашого красивішого вигляду.
  • Diese drei Stil-Ikonen haben auch wunderbare Helfer. – Ці три ікони стилю

мали також чудового помічників.

  • Wunderschöne Teppiche aus reiner Schurwolle und natürlichen , hochwertigen Materialien in vielen Dekoren , Farben und Größen – natürlich exklusiv für Sie  entworfen.- Чудові килими з чистої шерсті виготовляємо з природніх, високоякісних матеріалів в багатьох декорах , фарбах та розмірах ексклюзивно для вас .
  • Mir bringt er einfach Spaß sehr gute Leistungen zu erbringen.- Мені просто приносить задоволення давати  дуже хороші успіхи.
  • Die Butter,die gute Verpakung hat, hält sich etwa 1 Woche im Kühlschrank

frisch. – Масло, яке має хорошу упаковку, зберігається в холодильнику близько тижня.

  • Mascara , die trennt und tolle lange Wimpel macht, gehört also zum Standardprogramm. – Mascara, яка розділяє  вії та робить їх прекрасно довгими, належить також до стандартної програми.
  • Die Website www.seatguru.com kennt die beste Plätze in den Flugzeugen großer internationaler Airlines.– Вебсайт www.seatguru.com знає найкращі місця в літаках великих міжнародних авіаліній.
  • Da ist es gut , nicht nur Obst und Gemüse zu essen, sondern die Vitalstofflieferanten auch täglich auf die Getränkekarte zu setzen. - Так що краще не тільки їсти  фрукти і овочі, а складати щодня меню напоїв – постачальників життєво-необхідних речовин .
  • Schön wie die Stil-Ikonen – mit glamourösen Beatefy-Helfer. – Красиві, як ікони стилю, з гламурними чудовими помічниками.
  • Heute hat Gabriela Sabatini 41 und sieht sogar noch besser  wie früher aus. – Сьогодні Габріелі Сабатіні 41 і вона виглядає навіть ще краще ніж раніше.
  • Wenn ich eine Frau ganz toll fand und mir vorgestellt habe, welche Männertyp sie wohl steht. – Коли я знаходила жінку досить чудовою і я уявляла собі, який тип чоловіків їй добре підійде.
  • Vielleicht kommen Sie sogar besser voran, wenn Sie Ihr Gefühl entscheiden lassen.– Можливо, ви навіть кращі, коли Ви розберетеся з Вашими почуттями.
  • Auf jeden Fall ist auch sie wieder ein Meisterwerk, für mich sogar das beste Album dieses an musikalischen Höhepunkten nicht wirklich armen Jahres.– У цьому випадку вона знову шедевр, для мене навіть найкращий альбом цієї музичної вершини, дійсно, не бідного року.
  • Es ist einfach genial. Viel genialer als der Film – der ist ganz lustiger. – Це просто геніально. Набагато геніальніше як фільм – це цілком веселіше.
  • Das Buch ist besser, als die Filmvorführung. – Книжка краще, ніж перегляд фільму.
  • Das geht offenbar besser, als erwarten. – Це відбувається очевидно краше, ніж очікують.
  • Viele Fruchtsorte schmecken besonders gut, wie frische Fruchte, in neuer Jogurt „Aronia“. – Багато видів фруктів смакують по-особливому добре, як справжні фрукти, у новому йогурті „Aronia“.
  • Ich denke, daß Komödie besser als Detektiv ist. – Я думаю, що комедія краще за детектив.
  • Das ist ganz schön aber andere Variante auch nicht schlecht waren. - Це досить гарно, але інші варіанти були також не погані.
  • Bewegen Sie sich ausreichend: Leichtes Training, beispielsweise ein täglicher halbstündiger, flotter Spaziergang, ist besser als unregelmäßig Überanstrengung. - Рухайтеся достатньо: легке тренування, наприклад, щоденна півгодинна швидка прогулянка краща, як нерегулярні перенавантаження.
  • Acht Jahre lang untersuchten Forscherrund 1550 Mexikaner und Amerikaner, um herauszufinden, ob sie durch das tägliche Trinken von Diät-Drinks besser und gesünder sind als Personen, die auf derartige Getränke verzichten.- Протягом восьми років дослідники обстежили 1550 мексиканців та американців, щоб виявити, чи є вони через щоденне пиття дієтичних напоїв кращі і здоровіші, ніж ті, хто утримуються від таких напоїв.

Надзвичайно часто використовується оцінка , що має характер зменшення та збільшення , тобто klein, kleinste, kurz, groß. Ця оцінка вживається у статтях, що містять інструкцію пошиття одягу, також у рецептах різних страв та оцінки зовнішності.

  • Der Stoff , der 3 cm kürzer als die Tasche sein soll. – Матерія на 3 см коротша ніж повинна бути сумка.
  • Klein und modern serviert sie im Hundumdrehen perfekten Espresso und Caffe Crema. - Маленька та сучасна вона подає миттєво чудові eкспрессо та каву з вершками.
  • Kleinche Fragen, welche wirklich aktuell in diese Untersuchung war,   verbieten sich jetzt einfach.– Маленькі питання, які були дійсно актуальні у цьому дослідженні,  зараз просто забороняються.
  • Butter erhitzen in einer kleinen Pfanne etwa 1 liter, etwas Teig hineingießen und zu einem kleinen nicht mehr als 8- 9 cm dünnen Pfannkuchen verstreichen. – Масло нагрівають у маленькій каструлі приблизно 1 літер, трохи вливають у тісто та розливають маленькі оладки не більше як 8-9 см.
  • Das Fleisch schneiden in etwa 2 cm große Stücke. – М’ясо ріжуть на великі куски близько 2 см.
  • Nach der Meinung der Fans passt Rihanna das kurze Haar besser als lange .- На думку фанатів Ріанні коротке волосся пасує більше як довге.
  • Sogar am meisten fetten Stück des Fisches gibt es weniger Kalorien als in Fleisch. - Навіть у найбільш жирному кусочку риби менше калорій як у м’ясі.
  • Als ich elf Jahre alt war, wollte ich unbedingt kurze Haare – so wie meine Schwester. - Коли мені було одинадцять років,я хотіла мати безумовно коротке волосся, як у моєї сестри.
  • Ich finde Kurzhaarschnitte immer noch superschön, wie der Bob von Victoria Beckham. – Я думаю, що короткі стрижки завжди дуже красиві, як боб Вікторії Бекхем.

Для жіночого журналу є характерна оцінка , що підкреслює певні якісні характеристики предметів та має значення “новий”, „інноваційний“, “сучасний”, тобто neu , innovative , modern. Найчастіше така оцінка  використовуються при рекламі товарів, приладів, різних косметичних засобів, таким чином виділяючи той чи інший товар серед тисяч інших.

  • Dafür arbeitet der innovative Stil mit einfache Körperhaltungen , Atemtechniken und Medikation. – Для його працює інноваційний стиль з простими осанками, технікою дихання та медикаментозним лікуванням.
  • Wieder einmal betätigt sich Kult-Koch Jumie Oliver als Botschaftler für England Küchenkultur und lockt in seinem neuen Buch. - Знову працює культ шеф-повара Джеймі Олівер як  посла з  культури англійської кулінарії і приваблює  у своїй новій книзі.
  • Dort erwarten Sie mehr als 50 Deko-Tipps für fantasievolle Geschenkverpackungen, charmante Tischdekorationen und modern inszenierte Weihnachtsbräuche. - Там чекають на Вас понад 50 декоративних видів для фантастичних подарункових упаковок, чарівні прикраси столу і сучасна постановка різдвяних традицій.
  • Der Philips Entsafter ist innovativ , formschön und ganz leicht zu bedienen. - Соковижималка Philips – інноваційна, красива за формою та досить легка у експлуатації.
  • Gerade ist mein neuester Roman “Endlich!” als Taschenbuch erscheinen. – Як раз з’явилася моя найновіша книга “Endlich !”, як карманна книга.
  • Sie können eine Suchende werden, die in die geheimen Zusammenhänge eintaucht, für  ein ganz neues Gefühl. - Ви можете  бути шукачем, який поринув у таємничі зв’язки  для зовсім нових почуттів.