ЧИСЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ НОРМ ДОРОГИ ТА РЕГІОНІВ
Міністерство транспорту та зв’язку УкраЇни
Київський університет економіки та транспортних технологій
Кафедра:
ОП і УЗТ
курсова робота
з дисципліни
управління
експлуатаційною
роботою залізниць
і якість перевезень
Тема: “ числення технічних норм дороги ТА регіонів “
Керівник: доц. к.т.н.
Розробила: студентка
Гр. 6-ОпіУТ
Шифр 082
Н.В.Палій
з м і с т
ВстуП ........................
Список літератури.............
вСтуп
Технологія і організація перевезень залізничним транспортом, в роки становлення економіки, має певні особливості. Потрібні рішення, які забезпечували б потреби населення і господарств різних форм власності в транспортуванні.
Розробка технічних норм визиску станції, регіонів і доріг базується на оперативних планах перевезень пасажирів і вантажів. Раніше технічні норми складались на місяць з розподілом щодобово. Тепер заявки відправників приймаються за один – два тижні до початку перевезень, тому й нормування доцільно довести на 1-2 тижні з розподілом поденно.
Оперативне нормування перевезень є підставою для опрацювання організації вагонопотоків в поїзди (планів формування їх) і складання та корекції графіка руху. Вживання маркетингового пошуку вантажів зумовлює коригування систем формування і ведення поїздів за графіком на добу і періоди поточного регулювання перевезень по 8 – годинним періодам.
Важливими показниками техплана є так звана експлуатаційна робота за початковими операціями, обсяги відвантажень і раціональне користування рухомим складом.
В
курсовій роботі визначаються норми
визискної праці, розмірів руху потягів
дільницями і передачі вагонів і поїздів
стиковими станціями. Також відбито
оперативний план праці з місцевим вантажем
дороги і регіонів.
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДОРОГИ І РЕГІОНІВ
|
Дорога
Л |
В
Ж
Е
А
Г
парний
Рисунок 1 – Схема регіонів дороги
Станції основних депо Ж, В, Д обігового депо А.
Зміна локомотивних бригад - на всіх технічних станціях.
Вузлова
ст. А включно в Р1.
Таблиця
1.1 Добові вагонопотоки на дорозі
|
на
З |
Дорога К | Суміжні дороги | Всього | |||||
| Р1 | Р2 | Разом | Н | М | Л | Разом | ||
| Р1 | 85 | 75 | 160 | 40 | 40 | 115 | 195 | 355 |
| Р2 | 60 | 70 | 130 | 45 | 59 | 211 | 315 | 445 |
| Разом | 145 | 145 | 290 | 85 | 99 | 326 | 510 | 800 |
| Н | 40 | 37 | 77 | 175 | 620 | 795 | 872 | |
| М | 60 | 84 | 144 | 307 | 670 | 977 | 1121 | |
| Л | 180 | 125 | 305 | 1090 | 1477 | 2567 | 2872 | |
| Разом | 280 | 246 | 526 | 1397 | 1652 | 1290 | 4339 | 4865 |
| Всього | 425 | 391 | 816 | 1482 | 1751 | 1616 | 4849 | 5665 |
вихідні дані
| Р1 | Р2 | |
| Vдл | 33 | 41 |
| tвант | 9,2 | 7,8 |
| Ж | Е | А | Г | Д | Б | В | |
| tтех.год | 4,2 | 3,2 | 4,2 | 3,2 | 2,2 | 2,2 | 3,2 |
| tлок | 2,8 | 2,8 | 2,8 | 1,8 | 1,8 | 2,8 | 1,8 |
Рухомомий склад вантажних
mван = 52 вагонів
mпор = 63 вагонів
gпор = 0,30
У таблиці вихідних даних позначки:
Vдл - дільнича швидкість, км/год;
| tвант – час вантажної операції, год; |
| tтех – обіг вагона на технічних станціях, год; |
|
|
| gпор – коефіцієнт порожнього пробігу вагонів. |
2 ВИМІРНИКИ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
2.1
НОРМИ НАВАНТАЖЕННЯ
І РОЗВАНТАЖЕННЯ
ВАГАНІВ ЗА ДОБУ
Таблиця 2.1 Норми навантаження і розвантаження вагонів за добу
Назва показників |
Р1 | Р2 | Дорога
|
| Навантаження | 355 | 445 | 800 |
| В т.ч. місцевий вантаж | 85 | 70 | 155 |
| На вивіз | 270 | 375 | 645 |
| Розвантаж | 425 | 391 | 816 |
| В т.ч. місцевий вантаж | 85 | 70 | 155 |
| З ввозу | 340 | 321 | 661 |
2.2 норми передачі вагонів і поїздів по стикових пунктах
Для визначення передачі вагонів і потягів внутрішніми і зовнішніми стиками рекомендують накреслити схему вагонопотоків з дороги на дорогу, або ж безпосередньо скористатися даними таблиці 1.1.
На схемі спершу креслять вантажні вагонопотоки, розпочинаючи з зовнішніх стиків. Після прокладки всіх вантажних вагонопотоків, визначають порожні вагонопотоки, виходячи з рівно чисельного обміну вантажними і змішаними потоками.
На підставі дорожньої схеми потоків і заданого числа вагонів в вантажному і порожньому потягах, числять норму приймання і здачі їх по стиках.
Число потягів приймання і здачі на даному пункті визначається з формулою:
де - прийом (здача), відповідно, вантажних і порожніх вагонів;
– число вагонів,
відповідно в вантажному і порожньому
поїзді.
Обчислені норми передачі вагонів і потягів зовнішніми і внутрішніми стиками наводяться в таблиці 2.2.
Важливим
кількісним показником технічних норм
є праця регіону і дороги. Показник
“праця”, за початковими операціями
процесу перевезень, дорівнює підсумку
навантажу і приймання
Таблиця 2.2 Норми передачі вагонів і потягів
| Стикові пункти | Прийом |
Здача | ||||||
| Потягів | Вагонів |
Потягів | Вагонів | |||||
| Разом | З них |
Разом | З них | |||||
| Вантаж
них |
Порожніх | Вантаж
них |
Порожніх | |||||
| Ж | 28/0 | 1482 | 1482 | - | 16/9 | 1482 | 872 | 610 |
| А | 30/20 | 2911 | 1601 | 1310 | 55/0 | 2911 | 2911 | - |
| Д | 33/0 | 1751 | 1751 | - | 21/10 | 1751 | 1121 | 630 |
| Разом Р1 | 97/20 | 6144 | 4834 | 1310 | 92/19 | 6144 | 4904 | 1240 |
| В | 31/19 | 2872 | 1616 | 1256 | 55/0 | 2872 | 2872 | - |
| А | 55/0 | 2911 | 2911 | - | 30/20 | 2911 | 1601 | 1310 |
| Разом Р2 | 86/29 | 5783 | 4527 | 1256 | 85/20 | 5783 | 4473 | 1310 |
| Ж | 28/0 | 1482 | 1482 | - | 16/9 | 1482 | 872 | 610 |
| В | 31/19 | 2872 | 1616 | 1256 | 55/0 | 2872 | 2872 | - |
| Д | 33/0 | 1751 | 1751 | - | 21/10 | 1751 | 1121 | 630 |
| Всього по дорозі | 92/19 | 6105 | 4849 | 1256 | 92/19 | 6105 | 4865 | 1240 |
Таблиця 2.3 Праця залізниці і регіонів (вагонів за добу)
| Регіони | Навантаж | Прийом вантажних | Праця | Вивантаж | Здача вантажних |
| Регіон 1 | 425 | 4834 | 5259 | 355 | 4904 |
| Регіон 2 | 391 | 4527 | 4918 | 445 | 4473 |
| Дорога | 816 | 4849 | 5665 | 800 | 4865 |
2.3 транзитний вагонопотік технічних станцій.
Якщо пункти навантаження і розвантаження на регіонах не задані, то обсяг загального потоку (вантаженого і порожнього) для технічних станцій можна визначити зі схеми вагонопотоків.
На вузловій станції А загальний транзитний потік в непарному і парному напрямках дорівнює сумі вагонів, прийнятих з усіх трьох напрямів, або сумі вагонів, відправлених на всі три напрями.
Вважаємо,
що на всіх технічних станціях виконуються
вантажні операції і за рахунок місцевих
вагонів транзитний потік на станціях
Ж, А, В, Д може умовно зменшуватись на 50-100
вагонів, а для станцій Г, Б, Е – визначається
зі схеми без поправок.
Таблиця 2.4 Транзитний вагонопотік технічних станцій
| Станції | Вагонопотік зі схеми | Місцевих | Розрахунковий транзитний потік | ||
| Непарні | Парні | Разом | |||
| Д | 1161/630 | 1876/0 | 3037/630 | 165/0 | 2872/630 |
| Г | 1161/630 | 1876/0 | 3037/630 | 165/0 | 2872/630 |
| А | 2496/630 | 2763/680 | 5259/1310 | - | 5259/1310 |
| Е | 1782/0 | 1187/680 | 2969/680 | 465/70 | 2504/610 |
| Ж | 1782/0 | 1187/680 | 2969/680 | 615/70 | 2354/610 |
| Б | 3317/0 | 1812/1310 | 5129/1310 | 602/54 | 4527/1256 |
| В | 3317/0 | 1812/1310 | 5129/1310 | 641/54 | 4488/1256 |
2.4 Розміри руху потягів.
Число поїздів, прямуючих на регіонах дороги визначає потребу і показники використання локомотивів. Число вантажних потягів на кожному регіоні залізниці визначається на підставі вагонопотоків і поїздопотоків за призначеннями міждержавного, міждорожнього і регіонального планів формування їх в непарному напрямку. В курсовій роботі розміри руху в обох напрямках виходять з середнього вантажного і порожнього потоків. До вантажного потоку додається половина навантажу в місцевому сполученні.
Результати
обчислень зводимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5 Розміри руху потягів
| № П/п | Показники | Р1 | Р2 | По дорозі |
| 1 | Відстань, км | 410 | 180 | 590 |
| 2 | Число поїздів в т.ч.: непарних парних | 111 58 53 |
113 59 54 |
128 70 58 |
| 3 | Поїздо-км | 45510 | 20340 | 75520 |
| 4 | Число резервних локомотивів | 2 | 2 | 4 |
| 5 | Локомотиво-км одиничного пробігу | 820 | 360 | 2360 |
| 6 | Загальні локомотиво-км | 46330 | 20700 | 77880 |
| 7 | Коеф. одиничного пробігу локомотивів | 0,017 | 0,017 | 0,030 |
---
3. показники якості перевезень
3.1 нормативи дільничої швидкості і перебування вагонів на станціях
Середні
значення дільничої швидкості, простою
вагонів під вантажною
,
(2)
де з індексами – поїздо-км відповідно на дорозі і регіонах;
– регіональна
дільнича швидкість.
Норма перебування (простою) транзитного вагону на одній технічній станції дороги визначається з формули:
де – число технічних станцій на дорозі;
– число вагонів, відправлених з і-ї станції;
- число транзитних вагонів, відправлених з усіх технічних станцій дороги;
– частини обігу транзитного вагона (простій) на і-ї станції.
Норма
перебування транзитного вагону на
одній станції кожного регіону числиться
окремо, за формулою 3.
По регіону 1:
По регіону 2:
По дорозі :
Норма
простою вагона (
) для дороги дорівнює сумі добутків
числа вантажних операцій на простій під
однією вантажною операцією кожного регіону,
поділений на число вантажних операцій
на дорозі.
Результати числень зводимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 Норма перебування вагонів на регіонах і дорозі
| Підрозділи | Норма простою, год. | |
| Транзитного на одній тех. станції | Місцевого під вантажною операцією | |
| Регіон 1 | 3,5 | 9,2 |
| Регіон 2 | 2,69 | 7,8 |
| Дорога | 3,2 | 8,68 |
3.2 показники використання вагонів
Визначаються такі дорожні показники використання вагонів:
Обіг вагона вантажного парку;
Обіг місцевого вагона;
Обіг порожнього вагона;
Обіг транзитного вантажного вагона;
Середньодобовий пробіг і продуктивність вагона вантажного (робочого) парку.
Зазначимо, що обіг вагона є показником комплексним, що відбиває динаміку перевезень вантажів і транспортування вантажних ресурсів.