Чорногорія
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
Розділ 1. Роль туристичного країнознавства для формування цілісної туристично-країнознавчої характеристики країни…………………………5
- Функціональне призначення туристичного країнознавства……………….5
- Підходи до формування «образу країни»…………………………………...7
- Обгрунтування критеріїв для повноцінної туристично-країнознавчої характеристики країни………………………………………………………..8
- Методи, що мають
значення для туристично-країнознавчої
оцінки країни………………………………………………………………
…………..9
Розділ 2.Туристична-країнознавча характеристика Чорногорії………...11
2.1 Обгрунтування вибору об’єкту дослідження……………………………...11
2.2
Характеристика економічних,
2.3
Характерні риси природи
2.4
Пам’ятки природи, історії та
культури як туристичні об’
2.5
Розвиток туризму в країні
та її місце в світовому
(регіональному) туристичному процесі………………………………………………………….
2.6 Територія туристичної
2.7
Проблеми розвитку туризму та
проблеми, пов’язані з розвитком
туризму в країні……………………………………
Розділ 3. Характеристика туристичного об’єкту як основа для формування «образу країни»…………………………………………………26
3.1
Обгрунтування визначного об’
3.2 Позиційна характеристика туристичного об’єкту…………………………26
3.3 Перспективи та проблеми розвитку туризму на прикладі даного туристичного об’єкту та країни………………………………………………..29
Висновки…………………………………………………………
Список використаних джерел………………………………………………...33
Додатки
Вступ
Поняття «туризм» тісно переплітається із такою наукою, як країнознавство – наукою, котра вивчає конкретні території та країни.
Європа займає західну частину материка Євразія і є одним із найобжитіших та економічно найрозвинутіших регіонів світу. В Європі нараховується 43 держави. На площі 10,8 млн км2 проживає 14 % населення світу. Європейська культура відіграла значну роль у розвитку світової цивілізації. Попри значні відмінності, населення Європи має єдиний своєрідний етнокультурний «код», який визначає самосвідомість європейців.
Справжньою туристичною перлиною Європи є Чорногорія.
Чорногорія за досить короткий період часу стала справжньою європейською країною. Країна успішно долає перешкоди на шляху до високого економічного, соціального і туристичного розвитку.
Темою даної курсової роботи є туристично-країнознавча характеристика Чорногорії.
Дана країна, незважаючи на те, що вона стала незалежною зовсім нещодавно, є однією із найпопулярніших серед туристів; власне саме в дослідженні причин цієї популярності і стрімкого туристичного розвитку полягає актуальність даної курсової роботи.
Об’єктом дослідження виступає країна Чорногорія.
В процесі даного дослідження предметом
виступатиме туристично-
Метою курсової роботи є детальне вивчення стану туризму країни і факторів, що на нього впливають, а також, ознайомлення із головним туристичним об’єктом країни.
Завдання курсової роботи:
- дослідження функціонального призначенням туристичного країнознавства;
- вивчення методів оцінки туристичного країнознавства;
- характеристика економічних, соціальних та політичних умов, що мають значення для туристичної сфери;
- ознайомлення із пам’ятками історії, природи та культури Чорногорії;
- основні проблеми та перспективи розвитку туристичної галузі;
- детальне дослідження одного із туристичних об’єктів країни, а саме – монастиря Острог.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів – одного теоретичного і двох практичних, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Розділ 1. Роль туристичного країнознавства для формування цілісної туристично-країнознавчої характеристики країни
- Функціональне призначення туристичного країнознавства
Країнознавство є наукою і навчальною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.
Країнознавство - це наука, яка вивчає конкретні території на відміну від галузевої географії.
У переважно інформаційних,
позбавлених науково-
Розрізняють два види підходів: цивілізаційний і формаційний. Кожен із підходів має свої переваги.
Перевага формаційного
підходу в тому, що він привернув
увагу до істотної ролі чинників економічного
порядку, що впливають на формування
держав і зміну їх типів; до поетапності
та природності історичного
Цивілізаційний підхід дозволяє в свою чергу спостерігати за духовно-культурним розвитком країни.
Останнім часом, у
зв'язку з диверсифікацією
Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов'язані з практикою дво - і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування.
Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення.
Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.
Предметом країнознавства
є країни і регіони світу
як єдині системи, що
Останнім часом, у зв'язку з диверсифікацією міжнародних відносин в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв'язки.
Об'єктом вивчення країнознавства
є країни як основні одиниці сучасної
соціально-політичної організації
світу, а також їх великі частини
(райони, штати, області, провінції тощо)
і різні міждержавні
Конкретними об'єктами дослідження
країнознавства є галузеві (інтегральні)
чи просторово-територіальні
Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу [13; 362].
- Підходи до формування «образу країни»
Міжнародний образ держави, його привабливість формується та зумовлюється впливом багатьох чинників: особливості регіону, національних традицій, історичної пам’яті народу, ідеології тощо створюють цілісний образ, на основі якого ідентифікують певну державу серед усієї світової спільноти. У літературі існують різні підходи до класифікації чинників, що формують образ держави.
Образ країни є дуже важливим, оскільки він формується на тривалий час і навіть, якщо відбуваються суттєві зміни в країні, її образ все ще надовго залишиться в свідомості людей.
Загалом у свідомості людей сучасний образ держави поєднує образи того, що було (історичні події та пам’ять про них, історичні міфи, культурну спадщину); того, що є (суспільні цінності, організації та інститути, статус держави в реальному часі); і того, що має бути (уявного майбутнього на основі національного ідеалу). Інші вчені наголошують важливість особистісного аспекту сприйняття образів і поділяють чинники, що впливають на процес формування образу держави, на об’єктні, які стосуються об’єкта сприйняття (держави, спільноти), комунікативні, зумовлені процесом розуміння та їх оцінки; ситуативні, зумовлені соціальним, економічним чи політичним контекстами сприйняття; а також суб’єктні, пов’язані із соціальними і психологічними особливостями індивіда (чи суб’єкта), що сприймає образ.
Чинники, що впливають на процес формування міжнародного образу держави, на нашу думку, можна також поділити на первинні та вторинні. До первинних (переважно матеріальних) чинників належить територія, природно-ресурсне середовище, історичне минуле (історичні події).
Це об’єктивні чинники, які існують безвідносно до ситуації та волі людей (проте, можуть бути інтерпретовані по-різному).
Другу групу становлять вторинні (нематеріальні) чинники, що постають як результат дії первинних, мають переважно суб’єктивний характер і визначають інтерпретацію первинних. До них ми відносимо архетипи, ментальність, міфи, національний характер, історичну пам’ять, духовну культуру, цінності народу.
Взаємодія цих груп чинників і визначає взаємозв’язок між природно-фізичними та соціокультурними елементами образу держави. Також, чинники, які впливають на формування образу держави поділяють на дві групи: внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні). До внутрішніх передовсім належать чинники, пов’язані з процесами історичного та культурного розвитку, а також діяльністю держави та суспільства в різних сферах. Серед них важливе значення мають етнічні стереотипи сприйняття інших суспільств і держав, на основі досвіду міжнаціонального спілкування, і окремої особи (члена суспільства)[2; 87].
- Обгрунтування критеріїв для повноцінної тури
стично-країнознавчої характери стики країни
Країна – це політичне, національне, соціальне, культурне, господарське співтовариство, організоване державою на певній території. При цьому акцентується на його просторовому (географічному) положенні (розміщенні) у світі чи певному регіоні або материку, наприклад країни Південної Америки, країни Океанії.
Хоча поняття «країна» в багатьох випадках вживається як синонім поняття «держава», проте має переважно культурно-історичний та соціально-економічний зміст (країни, що розвиваються, країни третього світу тощо). Адекватним є поняття «країна» і при характеристиці особливостей населення, його побуту і звичаїв, специфічних ознак суспільства (далекі країни, екзотичні країни тощо). Натомість для поняття «держава» притаманний більше політичний зміст [10; 132].
Основним завданням
Для того, щоб туристично-країнознавча характеристика була максимально повною, потрібно розглянути наступні критерії: географічне положення, кліматичні умови, туристично-ресурсний потенціал, економічну, соціальну та політичну ситуації в країні, релігійні відносини, ступінь розвитку туристичної галузі тощо.
- Методи, що мають значення для туристично-країнознавчої о
цінки країни
Виникнення, існування та взаємодія країн на політичній карті світу і окремих їхніх частин є наслідком дії (впливу, реалізації) як об'єктивних (незалежних від волі людини) законів і закономірностей, так і суб'єктивної волі людських спільнот.
Туристичне країнознавство використовує традиційні й нові методи, які необхідні для досягнення визначеної мети. Найбільш поширеними методами у туристичному країнознавстві є спостереження та опис, картографічний, хронологічний, історичний, порівняльно географічний, екологічний, генетичний, культурологічний, аналітичний, систематизації та узагальнення, термінологічного аналізу та операціоналізації понять, бальних оцінок і статистичний методи [19].
Хорологічний метод
При цьому до уваги беруться нашарування і синтез декількох культур на даній території [19].
Очевидно, що хорологічний принцип безпосередньо пов'язаний із принципом комплексності. Комплексність у даному випадку означає всебічне вивчення конкретної території.
Одним із провідних напрямів країнознавчої характеристики є метод географічного аналізу, якого ще називають ландшафтно-географічним.
Найчастіше даний метод застосовувався для обґрунтування раціонального використання земельних ресурсів
Зверталася увага не тільки на ступінь подібності природних умов, але й на соціально-економічні фактори, які так чи інакше впливають на сільське господарство [4; 136].
Окрім того, при аналізі об'єкта велике значення має генетичний метод, який розглядає предмет у його розвитку. Даний підхід є важливим для науки, він враховує процес формування. Без нього неможливий перехід від функції опису до функції пояснення.
Один із найбільш важливих методів країнознавства – екологічний. В даний час потрібно вирішувати не тільки проблему раціонального використання ресурсів, але й проблему організації оптимального середовища проживання. Важливу роль країнознавство відіграє у зовнішньоекономічних зв'язках. [19]
Розділ 2. Туристична-країнознавча характеристика Чорногорії
2.1 Обгрунтування вибору об’єкту дослідження
Чорногорія - країна мальовничих гір та кришталево чистого моря, тобто, місць традиційного відпочинку туристів.
Чорногорії, як туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Природні ресурси завжди були основою розвитку туризму, їх варто розглядати як ресурси, що активно використовуються для збереження чи підтримки здоров’я індивідуума. До них можна віднести як окремі компоненти природи, так і весь природний комплекс.
Класифікуючи природні ресурси, доцільно враховувати яке їхнє природне походження , так і економічне значення для туризму.
З природних рекреаційних ресурсів можна виокремити бальнеологічні, фітолікувальні, ландшафтні, кліматичні, пляжні ресурси та спелеоресурси. Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце посідають гори, про що говорить навіть сама назва – Чорногорія.
Також вагому частку серед усіх рекреаційних ресурсів становлять пляжні ресурси. Це сприяє розвитку туризму в Чорногорії, оскільки, більшість туристів так чи інакше пов’язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля води, де на людський організм діє комплекс оздоровлюючих чинників, пов’язаних зі стихією моря.
Зважаючи на всі фактори, які впливають на стан туризму в Чорногорії, можна стверджувати, що туристична галузь є однією з найперспективніших у даний час, і має значний вплив на розвиток економіки та суспільства загалом. Тому глибоке дослідження даної галузі, саме на прикладі Чорногорії – однієї із наймолодших (у 2007 році отримала незалежність) і водночас найперспективніших в туристичній галузі країн є актуальним на сьогодні.
Чорногорія завжди вважалася ідеальним регіоном для туризму. Коротка візитна картка країни така - незаймана природа, м'який гірський ландшафт, 73 км. піщаних, галечних і штучних пляжів. Купальний сезон в Чорногорії триває 180 днів - з середини травня до кінця жовтня. Вісім місяців в році середня температурою повітря складає 27 градусів. Приблизно такий же літом буває середня температура води.
2.2 Характеристика економічних,
соціальних та політичних умов,
що мають значення для
Стан економічного розвитку країни відіграє важливу роль у будь-якій сфері діяльності держави. Безпосередньо для туристичної діяльності це теж є вагомим аргументом. Вплив економічного розвитку на туристичну діяльність обумовлюється багатьма факторами, які впливають на вибір туристами місця свого відпочинку. Звичайно ж більші перспективи у туристичній галузі у країн з економікою, яка вселяє надійність та благополуччя.
Традиційно основу економіки Чорногорії складали металургія, електротехнічна промисловість, хімічна промисловість, суднобудування, легка та харчова промисловість. Починаючи з 2000-х років туризм займає провідну позицію в економіки країни і починає приносити стабільних дохід.
У сфері послуг Чорногорії безперечним лідером являється туристичний бізнес. Розвивається туризм приморського, гірського, озерного і деяких інших типів. Чорногорське прибережна зона відрізняється хорошим збереженням природних об'єктів завдяки гірському характеру місцевості і відносної ізольованості від районів колишньої Югославії, в якій мали місце екологічно небезпечне будівництво господарських об'єктів і бойові дії.
В червні 2008 року парламент Чорногорії схвалив 20-річний план розвитку туризму, складений за сприяння німецьких і американських експертів. Його головна мета полягає в запобіганні надмірного навантаження на побережжі, подібно тому, яка привела до занепаду деяких курортних зон в Іспанії і Туреччині. Така загроза могла виникнути в 2007 році і в Чорногорії, зокрема через інтенсивне будування готелів, дач, підприємств громадського харчування, яке відбулося завдяки крупним інвестиціям, здійсненим бізнесменами і місцевим населенням в зоні, де сфера можливого вкладання капіталів частково обмежена.
Чорногорія – це одна з колишніх федеративних республік Югославії. З 3 червня 2006р це суверенна держава. Форма правління – парламентська республіка. На конференції Організації Об’єднаних Націй по навколишньому середовищу та розвитку (UNCED - United Nations Conference on Environment and Development) 3-14 червня 1992 року в Ріо-де-Жанейро Чорногорія отримала право називатися екологічно чистою державою та була визнана екологічним заповідником Європи.
За Конституцією, Чорногорія є демократичною, соціальною і екологічною державою. Влада ділиться на законодавчу, старанну і судову. Розділ держави - Президент, що обирається шляхом загального голосування на 5 років. Законодавчим органом є Скупщина (парламент), старанним - уряд.
9 статтею Конституції
Основними релігіями є православ'я, іслам і католицтво. Ці і інші релігії відокремлені від держави, але Конституцією встановлений обов'язок держави надавати релігійним конфесіям матеріальну допомогу.
Важливим приваблюючим фактом для подорожуючих є також соціальний фактор. Під ним ми розуміємо відносини між етнічними, релігійними групами, звичаї місцевого населення, ставлення до іноземців тощо. Що стосується Чорногорії, то варто зазначити, що населення тут миролюбне та гостинне, адже туризм – їх головний прибуток. Саме тому вони самі зацікавлені у позитивному ставленні до туристів [17].
2.3 Характерні риси природи країни
Якщо ви хочете побувати в краю первозданної природи, побродити по берегу морить під мірний гуркіт хвиль, відвідати монастирі і церкви з багатовіковою історією - в Чорногорії вас зустрінуть гостинні і доброзичливі, щедрі і всміхнені люди. Тут, в маленькому і затишному куточку гірських Балкан, одному з оазисів Європи, можна повністю відмовитися від постійного поспіху і суєти цивілізації, відпочити під шум прибою і аромати буйної середземноморської природи, що п'янять. У цьому і полягає краса відпочинку в Чорногорії.
Території цих двох областей істотно розрізняються між собою: якщо Сербія переважно розташована на рівнинних долинах Тиси і Дунаю, де основна частина простору зайнята сільськогосподарськими угіддями і лісами, то Чорногорія навпаки має гористий рельєф.
Італійський ботанік Балдіачи називав
природу Чорногорії "поетичною
і патетичною", маючи на увазі
поезію її різноманітності і патетику
контрастів. Ця, може бути не зовсім звичайна
для ученого термінологія, проте,
вельми точно визначає цінність Чорногорії
як екологічної скарбниці Європи.
Країна не велика за розміром, але багата
безліччю видів тварин і рослин.
У Чорногорії знаходяться 40 озер, 80%
території займають ліси, природні
пасовища і луги. Тут, всього лише на
0,14% території Європи, виростає 2833 різновиди
рослин, що складає майже чверть
видів європейської флори.
Структура флори цієї країни завжди дивувала
як місцевих, так і іноземних біологів.
Разом з місцевими ботаніками Панчичем,
Адамовичем, Казаніним в Чорногорії проводили
свої дослідження багато знаменитих ботаніків
з інших країн. У 1929 році британський ботанік
Теріл зареєстрував тут 270 нових, в більшості
своїй реліктових, видів рослин.
Тільки в національному парку "Біоградська гора" ростуть дерева 86 порід, серед яких їли, ялиці, буки, в'язи, дуби, клени, горобина, лайми - типові представники різних кліматичних поясів. Не рахуючи Перучици в Боснії, на Біоградськой горі зберігся єдиний в Європі невинний первісний ліс (у природному парку Біоградськой гори є дерева, яким 500-1000 років). Ще середньовічні правителі Чорногорії зрозуміли і оцінили унікальність цих лісів і узяли їх під захист, поклавши тим самим основу екологічної культури країни.
На Дурміторе, Синяєвіне, Проклятих горах ростуть рідкісні альпійські едельвейси. У селі Пива ученим О. Блау було відкрито рослину, названу гірською волошкою. Ботанік Панточек на початку 20-го сторіччя відкрив на горі Комові два новий вигляд фіалок, один з них був названий вченим на честь чорногорського короля Николи.
При такому різноманітному рослинному світі немає нічого дивовижного, що тваринний світ Чорногорії так же багатий видами.
В районі Біоградського озера водяться олені, лані, косулі, королівські орли. На заболочених ділянках можна побачити кабанів і ведмедів. У високогірних областях пастухи, які до цих пір ведуть напівкочовий спосіб життя і відводять стада на літо в гори, часто зустрічають вовків і ведмедів. Іноді останні навіть насмілюються залізати в літні хатини пастухів і кошари.
Найбільш поширеним птахом є золотий орел, що водиться в Проклятих горах.
У Букумірськом озері, розміщеномуна висоті 1430 метрів над рівнем моря мешкає незвичайне хребетне - водяна ящірка.
В Чорногорії представлено 3/4 види європейської орнітофауни. У акваторії Ськадарського озера живе найбільше в Європі співтовариство птахів. Тут можна побачити колонії пеліканів, бакланів, чапель, чорних ібісів. А під спокійною гладінню озера, на якій погойдуються водяні лілії і рідкісні кесоранії, плавають численні зграї риб - коропи, уклейки, форель...
Адріатичне море з береговою лінією протяжністю 293,5 км., є чинником гідрографії, що забезпечує виняткову привабливість Чорногорії. Адріатика відноситься до теплих морів з максимальною температурою води до 27°С, середньою річною температурою від 18,5°С і найнижчою температурою 10,8°С. Такі температури морської води гарантують приємне купання в період з травня по жовтень, забезпечуючи таким чином тривалий туристичний сезон. Зміст соли трохи більше 36%. Це забезпечує зручність плавання і надає сприятливу дію тих, що на здоров'ї купаються. У зв'язку з великим змістом соли, прозорість моря досягає 56 м.
Колір морить, відтінки якого коливаються від темно-синього до зеленувато-синього, представляє особливу красу. Велике значення має і той факт, що Адріатика відноситься до спокійних морів: у літньому сезоні дмуть несильні і приємні вітри (морський бриз). Тому вельми рідко з'являються великі вали. Взимку море іноді покривається сильними хвилями унаслідок шторму або південного вітру, коли хвилі можуть перевищити 5 метрів. Якості моря сприяє і той факт, що тут вертикальні різниці рівня моря не мають великого значення (30-42 см), тобто різниця між приливом і відливом невелика.
Чорногорія рясніє численними озерами.
Найвідомішими є: Ськадарськоє озеро,
озера Дурмітора і Беласици (у
народі ці озера називаються "Гірські
очі"), Плавськоє озеро. Завдяки
своїй красі Ськадарськоє озеро
(222 кв. км. належить Чорногорії, решта
частини Албанії), отримало статус національного
парку. Поблизу Ульциня знаходиться
озеро Шасько (3,64 кв. км.). Найвідомішими
гірськими озерами є: Чорне, Сушичко,
Синіше, Валовіто, Вражье, Риб'яче, Змінічко
і Забойськоє, Біоградськоє, Пешича,
Рікавачко, Букумірськоє і Стаблянськоє.
Загальна поверхня природних озер складає
1,6% території Чорногорії.
Відомими є і штучні озера: Півськоє, Крупац,
Слано, Ліверовічи, Грнчарево, Граховськоє.
Річки є чинниками, що відрізняються особливою привабливістю. Води Чорноморського басейну включають 52,2% території Чорногорії, а Адріатичного - 47,8%. Найвідомішими річками є: Тара ("сльоза Європи"), Пиво (з Комарніцей), Морача, Лім, Зета, Ібар, Чехотіна і Бояна. Річки Чорногорії відрізняються неймовірно красивими каньйонами і долинами. Каньйон Тари, завглибшки 1300 м (у Обзіра) чаші всього порівнюють з каньйоном річки Колорадо. Завдяки своїй красі, привабливості пейзажу, якості води, річки Чорногорії підходять для спортивно-рекреаційної діяльності (рафтінг, купання, рибний лов).