Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Экономічний аналіз виробництва молока

ВСТУП

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг. молока у свіжому вигляді.

Внаслідок впливу загальноекономічних і внутрігалузевих чинників протягом останніх п'ятнадцяти років в молочній галузі спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва молочної продукції, зростання різниці, між закупівельними і роздрібними цінами, нерозвиненість ринкової інфраструктури і відносин між виробниками та переробниками молока, зниження рівня споживання молока і молочних продуктів.

Причин занепаду молочної галузі багато. Головні з них - це зменшення виробництва кормів, незбалансованість кормових раціонів по поживним речовинам, різке погіршення селекційно-племінної роботи та зниження генетичного потенціалу молочного стада, як наслідок зниження продуктивності корів.

На сучасному етапі зусилля влади, науковців та спеціалістів спрямовані на відродження спеціалізованих, великотоварних сільськогосподарських підприємств – виробників молока. Основними стримуючими чинниками зазначеного процесу є: відсутність економічної зацікавленості у виробництві молока, оскільки низькі закупівельні ціни не відшкодовують затрат на його виробництво; недосконалість економічного регулювання розвитку молочного скотарства з боку держави, особливо ціноутворення і заготівлі продукції; погіршення забезпеченості сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними ресурсами та ін. Таким чином саме вдосконалення економічного механізму функціонування галузі дасть змогу подолати негативні тенденції її розвитку.

Забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування, поліпшення їх складу та створення продовольчої незалежності від імпорту - проблема, яка не втрачає актуальність. Тому збільшення виробництва молока як одного із цінних і поживних продуктів, покращення його якості, зниження собівартості - є важливими завданнями.

Особливу увагу в умовах переходу до багатоукладної ринкової економіки слід звернути на конкурентоспроможність виготовленої продукції, а точніше на ефективність та рентабельність її виробництва. Проблема виявлення резервів поліпшення результатів виробництва молока за допомогою вивчення масових явищ та процесів, являє собою мету цієї курсової роботи. А основним завданням є розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока.

Збільшення виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

Мета даної курсової роботи – це обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства на прикладі СТОВ «Степове».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО ПРАВОВІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА

Правові засади аналізу ефективності виробництва і реалізації молока

В агропромисловому комплексі України одною з пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва являється молочне тваринництво та молокопереробна промисловість. При цьому головною проблемою в виробництві молока є стимулювання суттєвого підвищення показників його якості відповідно до вимог нового базового державного стандарту України ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі», що вводиться в дію з 01 липня 2002 р. Перехід на новий стандарт, відповідає в основному вимогам директиви № 92-46 Європейського Союзу по молоку, супроводжується введенням нової системи оплати за молоко залежно від гатункової структури, вмісту жиру та білка, як це прийнято в країнах європейського співтовариства.

Співвідношення вартості жиру та білка в структурі ціни одиниці маси молока, наприклад 1 т, встановлюється на рівні 40%:60%. Це обумовлено фактичним співвідношенням вартості вмісту жиру та білка в молочній продукції з урахуванням ринкових цін. Таке співвідношення відображає напрямок збільшення обсягів виробництва високоякісної конкурентоспроможної молочної продукції і економічну зацікавленість товаровиробників у підвищенні масової частки білка в молоці.

Визначення показників якості молока: масової частки жиру, білка, сухих речовин, густини та температури, згідно вимог ДСТУ 3662-97 потребує відповідного приладного забезпечення товаровиробників молока та молокопереробних підприємств усіх форм власності. Економічно найбільш доцільним є шлях розвитку в Україні вітчизняного виробництва сучасних експрес-аналізаторів якості молока, котрі за своїми метрологічними та технічними характеристиками не поступалися би кращим зразкам приладів аналогічного призначення зарубіжних країн.

Створення науково обґрунтованої технологічної та нормативно-правової бази, спрямованої на виробництво сировини та м’ясо-молочної продукції високої якості розпочато Постановою Верховної Ради України № 1191-ІV від 18.09.03 р., поставлено завдання «забезпечити впровадження до 2008 р. суб’єктами господарської діяльності, які виробляють продовольчу продукцію, системи управління безпекою харчових продуктів (НАССР)». З 1.07.03 р. в Україні уведений новий державний стандарт – ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпечністю харчових продуктів», який базується на концепції НАССР і може бути використаний як для впровадження системи управління безпекою харчових продуктів, так і для її сертифікації. Наказом № 185 від 25.08.04 р. Держспоживстандарту затверджений «Порядок сертифікації систем управління безпекою харчових продуктів».

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.09.2007 р. № 39222/1/1-07 щодо підготовки Програми створення системи контролю за безпекою харчової продукції, постанов Президії УААН від 31.05.2007 р. (протокол № 10) «Науково-методичне забезпечення питань управління якістю та безпекою продукції тваринництва в Україні»та від 18.10.2007р. (протокол № 15) «Система моніторингу якості кормів і продукції тваринництва» науковими установами УААН спільно з Українською лабораторією якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів та природокористування України розроблено проект ”Програми запровадження в Україні управління якістю продукції сільського господарства в ланцюгу «грунт-рослина-корми-організм-тварини». Проте далі розробки проекту програми справа не пішла і потребує активних дій щодо її ухвалення на урядовому рівні.

Питання наукового забезпечення виробництва якісної м’ясо-молочної продукції в сучасних умовах знайшли своє відображення в НТП УААН «Технології та обладнання для ефективної переробки м’ясної, молочної сировини та птиці і виробництва повноцінних продуктів харчування», головним виконавцем якої є Технологічний інститут молока та м’яса УААН (ТІММ УААН).

Закон України вiд 24.06.2004 № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти».[1] Цей Закон визначає правові та організаційні основи забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України. Регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України молока, молочної сировини та молочних продуктів, і поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять господарську діяльність у цій сфері.

Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

- програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;

- дотаційних цін на молоко;

- підтримки виробництва продукції дитячого харчування;

- підтримки експорту молочних продуктів;

- надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;

- лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону

З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву .

Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах — центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій. [4,стр 622]

Крім цього молокопереробні підприємства регулюють: Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м’ясного та молочного тваринництва» .[3 ]Державні санітарні правила молокопереробних підприємств. Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.

1.2. Теоретичні основи аналізу ефективності виробництва і реалізації молока

Галузь сільського господарства - складна система взаємодіючих і взаємопов'язаних елементів. Ефективність функціонування системи тісно пов'язана з її цільовою функцією. Оцінка ефективності проводиться на основі її критеріїв, які можуть розглядатися як внутрішні і зовнішні характеристики системи. Питання молочного скотарства та ефективності виробництва молока описуються і розглядаються багатьма діячами науки.

Так С.М. Курило [18,стр 26] в своїй статті «Факторний аналіз ефективності молочного скотарства» розглядає проблему ефективності виробництва молока, приводить розрахунки та таблиці по впливу величини затрат на одну корову, на рівень їх окупності, продуктивності корів, на величину собівартості 1 ц. молока, щільності поголів'я, залежність обсягів виробництва молока на одного сільського жителя від окремих чинників. Також С.М.Курило проводив кореляційно-регресійний аналіз наведених показників і встановив, що на обсяг і якість кінцевої продукції молочного під комплексу впливають не тільки виробничі чинники, а й соціально-економічні.

У ринкових умовах господарювання важливе значення має стимулювання цінами підвищення якості продукції. Вимоги до якості продукції визначаються компетентними органами та відображаються у відповідних документах, зокрема стандартах. Саме цю проблему описує Камінова С. Р. [16, стр 5] у своїй статті «Нові стандарти на молочну сировину та диференціація закупівельних цін». Вона приводить приклад розрахунку закупівельних цін за одну тонну молока з урахуванням молочної частки жиру та білка і якісних показників згідно з ДСТУ 3662-97. Впровадження ДСТУ 3662-97 та диференціація закупівельних цін на молоко залежно від якості, яка запропонована в галузевих рекомендаціях, сприятиме підвищенню економічної заінтересованості сільськогосподарських товаровиробників у виробництві якісної молочної сировини. .[5,стр 211]

На сьогоднішній день молоко як продуктовий під комплекс агропромислового комплексу України знаходиться в стані кризи. У зв'язку з цим розглядається питання підвищення ефективності під комплексу на базі удосконалення економічних відносин в ньому. Саме ці питання висвітлює доктор економічних наук, професор В. Н. Зимовець [14, стр 165] у своїй статті «Економічні проблеми розвитку виробництва на ринку молоко продукції».

Як зауважив Кулініч О.І. [19,стр.26.], сучасні корови-рекордистки дають 10 – 15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000 – 9000 кг молока. У 1997 році від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13889 кг

Важливим фактором конкурентоспроможності продукції є зниження затрат праці на одиницю продукції, що виробляється. Наявність нормативів трудомісткості дає можливість виробникові підібрати такий варіант умов виробництва, нормативи трудомісткості якого відповідали б його можливостям. Отже, виробник зможе правильно розрахувати економічну ефективність виробництва.

1.3. Методологічні аспекти аналізу ефективності виробництва і реалізації молока

При аналізі економічної ефективності виробництва молока в господарствах і підприємствах необхідно правильно визначити систему взаємопов’язаних показників, які повинні найбільш об’єктивно відображати її рівень. Молочна галузь належить до провідних у харчовій промисловості та формує достатньо привабливий за обсягом ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні.

Виходячи із завдань економічного аналізу ефективності сільськогосподарського виробництва для визначення економічної ефективності необхідно використовувати в комплексі різні економічні і статистичні методи.

Ковальчук М.І. .[20,стр 415] вважає, що метод економічного аналізу - це сукупність способів вивчення господарської діяльності підприємств шляхом виявлення і визначення взаємозв'язків показників, які вивчаються, розчленування їх на складові частини і порівняння їх з іншими, вимірювання величин впливу на показники, що вивчаються, як окремих складових частин (факторів), так і їхньої сукупності. У цьому визначенні йдеться про п'ять найзагальніших послідовних етапів реалізації (або елементів) методу аналізу:

Метою такого аналізу показників ефективності є надання господарським і плановим органам, керівникам і спеціалістам окремих господарств різнобічного і достовірного матеріалу для розробки конкретних організаційно-технічних заходів, які забезпечують збільшення виробництва продукції при зниженні затрат праці й засобів на її одиницю. Особливо великого значення набуває виявлення і кількісна оцінка факторів, які в конкретних умовах найбільше впливають на рівень економічних показників. Найефективніше аналізувати фактори економічних показників за допомогою такого поєднання методів економічного аналізу, як порівняння, прийоми абсолютних різниць, ланцюгових підстановок, інтегральний метод, одноступеневий та багатоступеневий факторний аналіз.

Порівняння – найбільш ранній і найбільш розповсюджений засіб аналізу. З порівняння і починається аналіз. Існує кілька форм порівняння з планом, порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння із середніми даними [25,стр 560].

Порівняння з минулим також широко застосовується в економічному аналізі. Воно проявляється в зіставленні господарських показників поточного дня, декади, місяця, кварталу, року з аналогічними періодами минулих років.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи того показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім одного, та уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника. При цьому передовсім підлягають заміні кількісні параметри, далі - структурні, в останню чергу - якісні. Якщо у формулі міститься багато кількісних, структурних або якісних показників, послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які – вторинні [27, с.63].

Напрям впливу визначається як змістом, так і математичним виразом. При цьому потрібно керуватися правилом: як зменшуване береться величина, що розраховується виходячи з фактичних умов, а як від'ємник - величина, що відображає базисний рівень факторів. Використання способу ланцюгових підстановок потребує знання взаємозв'язків факторів, уміння правильно їх класифікувати та систематизувати. .[32,стр 250]

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався. .[35,стр 56]

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Таким чином, за використання способу абсолютних різниць вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі, і на фактичну величину факторів, розміщених ліворуч від нього [31, с.639].

Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті самі результати, що й спосіб ланцюгових підстановок. Тут також необхідно стежити за тим, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок впливу окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.

Інтегральний метод — це узагальнюючий метод ланцюгових підстановок. При цьому послідовність визначення ступеня впливу чинників на кінцеві результати розрахунку не має значення. Інтегральний метод допомагає зрозуміти, в чому складається головна проблема використання детермінованих факторних систем. За допомогою інтегрального методу можна розрахувати рівнозначні науково обґрунтовані оцінки впливу чинників на результативний показник порівняно з методом ланцюгових підстановок. Використання цього методу вимагає знань з основ математичного аналізу і проведення великої кількості розрахунків. Інтегральний метод дає однозначні результати впливу окремих чинників на результативний показник при розв'язанні задач детермінованого чинникового аналізу.

Інтегральний метод дозволяє розв’язувати два типи факторних моделей: кратні та мультиплікативні. Інтегральний метод передбачає побудову підінтегральних виразів, які залежать від типу моделі чинникової системи та виду функції [31, с.48].

Найважливішим завданням економічного аналізу є дослідження процесу розвитку суспільних явищ у часі. Особливо це стосується вишукування резервів підвищення ефективності в господарствах.

Для об’єктивної оцінки економічних показників виробництва в динаміці слід застосовувати методи економічної і математичної статистики, тому що порівняння двох крайніх років, а іноді навіть і середніх даних не дає можливості виявити закономірність у русі того чи іншого показника діяльності господарського виробництва. Важливо також не лише виявляти тенденцію у їх русі, а й кількісно виразити закономірність змін і визначити, який характер мають ці зміни. .[36,стр 45]

Основою методології ефективного функціонування молочного скотарства є системний підхід. Системний підхід це комплексне дослідження економіки як єдиного цілого з врахуванням взаємообумовленості та взаємодії економічних процесів з іншими процесами суспільного життя. Сутність системного підходу зводиться до того, що діяльність будь-якої частини системи здійснює певний вплив на діяльність усіх інших її частий. Критерієм енергетичної ефективності виробництва молока повинно стати вихід продукції та енергетичної цінності молока з розрахунку на одиницю потрібної кормової площі.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА НА СТОВ «СТЕПОВЕ» СЛОВ’ЯНОСЕРБСЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ «Степове» створено внаслідок совхоза «14 лет Октября», який був створений у 1931 році. Підприємство знаходиться у 30 км від міста Луганськ – обласного центру, в 10 км від міста Зимогір’я. Донецької залізничної дороги і в 15 км від п. Слов’яносербська.

В межах 30 – 50 км розташовані крупні промислові міста: Алчевськ, Стаханов та ін. Характерним для даної місцевості є різноманітність елементів рельєфу, ґрунтів та умов зволоження.

По результатам ґрунтового дослідження, було виділено 21 грунтових видів. Великий повтор мають засухи та суховії. В окремі роки запас вологи не забезпечує потребу рослин.

СТОВ «Степове» спеціалізується на вирощуванні зернових, соняшника, овочів та продукції тваринництва. Середньорічна чисельність працюючих у 2008 році дорівнювалась 93 людини, а в 2009 році 85 людини, в 2010 році -86 людини. Рівень рентабельності за останні 5 років 15%.

Повне найменування Товариства: Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Степове». Адреса Товариства: Україна Луганська обл. Слов’яносербський район, с. Степове, вул. Центральна, будинок, 26.

Основною метою Товариства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види господарської діяльності, скеровані на задоволення потреб як учасників Товариства, так і всього населення України, та отримання прибутку.

У своїй діяльності Товариство використовує землі, які складаються з земельних паїв учасників, а також орендованих земель юридичних і фізичних осіб. У СТОВ «Степове» трудові відносини формуються трудовим договором і контрактом про прийняття на роботу. Трудовий договір оформляється у письмовій формі на невизначений строк або на визначений строк, угоджений між обома сторонами. Сезонні працівники при оформленні на роботу у СТОВ «Степове» складають контракт с підприємством.

По кожному працівнику у підприємстві ведеться трудова книжка, у якій вказується де працівник працював раніше, причини звільнення, заохочення.

У СТОВ «Степове» у залежності від виду праці застосовується як відрядна, так і почасова оплата праці. Розмір відрядної оплати залежить від кількості та якості виробленої продукції, а розмір почасової оплати – від кількості відпрацьованого часу. Оплату праці у господарстві поділяють на основну, додаткову, а також інші заохочення та компенсаційні виплати

СТОВ «Степове» спеціалізується на вирощуванні зернових, соняшника, овочів та продукції тваринництва. Врожайність зернових склала 33,16 ц/га, соняшника – 14,28 ц/га. Середньорічна кількість голів ВРХ – 1392 голів, в т. ч. корів – 402 голів, свиней – 588 голів; середньорічний надій молока 1 корови – 2766 кг, середньодобовий приріст ВРХ – 237 г., свиней 277 г.

За 2010р. одержано прибутку 1940 тис. грн.,у 2009 р. -1737 тис. грн., а у 2008 р. – 1100 тис. грн. Рентабельність склала 33,5%

У тваринництві прибуток від реалізації склав 3958,5 тис. грн. Собівартість його склала 4148,7 тис.грн. Отримана виручка від реалізації ВРХ склала – 1201,7 тис.грн,

Землі майже не орошаються у зв’язку з відсутньої техніки і води. З метою покращення фінансового стану СТОВ «Степове» збільшило товарообіг, який у 2010 році збільшився , за рахунок власної переробки сільськогосподарської продукції.

Землі господарства в агрономічному відношенні належить до району з яскраво вираженої континентальністю й недостатнім зволоженням, що викликає необхідність у зрошенні земель, яких у господарстві на даний момент 1100 га.

Ґрунти в СТОВ «Степове» - це чорноземи. Основним видом ґрунтів є лісовидний суглинок.

У середньому за рік випадає 450-550 мм опадів, в окремі роки 230-670 мм. У літні місяці від 110 до 200 мм.

Рельєф господарства являє собою відносно рівну поверхню, але в деяких місцях є яри. На території знаходяться 2 природні ставка, 2 штучні басейни.

СТОВ «Степове» має свій млин, хлібопекарню, молокозавод, цех по виробництву круп, що забезпечує в господарстві наявність коштів.

Сільськогосподарське виробництво є дуже залежним від землі. Земля - це головний засіб виробництва в сільському господарстві, його матеріальна основа. Розглянемо динаміку й структуру земельних угідь СТОВ «Степове» (Таблиця 2.1).