Экономическая характеристика Дании

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Макроекономіка країни…………………………………………………………..5

   1.1. Основні економічні показники………………………………………………5

   1.2. Фактори і динаміка економічного росту……………………………………7

   1.3. Стратегія економічного розвитку………………………………………….10

2. Галузева структура  економіки…………………………………………………14

   2.1. Первинний сектор економіки………………………………………………14

   2.2. Вторинний сектор економіки………………………………………………17

   2.3. Третинний сектор економіки………………………………………………19

3. Країна і світовому  господарстві……………………………………………….23

   3.1. Структура зовнішньої торгівлі…………………………………………….23

   3.2. Іноземні інвестиції та заборгованість…………………………………….26

   3.3. Конкурентоздатність та міжнародне співробітництво…………………..29

Висновок…………………………………………………………………………..33

Список використаних джерел……………………………………………………34

Додатки…………………………………………………………………………….35

ВСТУП

Темою моєї курсової роботи є економічна характеристика Данського  королівства.

Данія в минулому могутня  імперія, якій колись належали факторії в Африці і Індії, а данські  кораблі поверталися з далеких  плавань з екзотичними товарами в трюмах. З плином часу, різними  факторами та розвитком країни вона поступово перетворилася на ту невелику сучасну європейську державу, головною зброєю якої стала могутня економіка. Хоча Данія  і не славиться найбільшою в світі армією або значними запасами природних ресурсів, та все ж знаходить  свій власний шлях розвитку і знаходить  ніші в товарообміні, так би мовити має, що запропонувати світу. Данія  чудова країна, резиденти якої  з  гордістю називають себе найщасливішими, а уряд називає себе державою загального добробуту. Данія дуже цікава країна і її слід досліджувати.

Актуальність вибору теми є те, що Данія одна з найрозвинутіших  сучасних країн світу (входить в 20-ку), економіка якої показує небачені висоти, а степінь вивченості цієї країни в вітчизняній літературі недостатня.

Предмет мого дослідження  є вивчення особливостей розвитку економіки, макроекономічна структура та розгляд  країни, як суб'єкта міжнародних відносин. Відповідно ціль роботи: ознайомитися з основними макроекономічними показниками та дати оцінку динаміці та рівня економічного розвитку держави і економіки в цілому.

В процесі дослідження  вирішувалися наступні завдання: збір всього доступного масиву джерел інформації про країну; відбір необхідної та пошук  бракуючої; розрахунок статистичних показників; оформлення таблиць та їх опису; кінцеве  оформлення роботи.

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ.

1.1. Основні макроекономічні  показники.

Населення країни (2010 рік)

Данія – невелика країна (в плані території)  з достатньо  значною кількістю населення, яке  забезпечує стабільний розвиток держави. Дивлячись на таблицю одразу стає очевидно, що королівство має більше проблем ніж показників до яких можна  приписати знак «плюс».

В Данії невеликий показник народжуваності, а в порівнянні зі смертністю, то видно, що корінне населення  зменшується. Але природній приріст  має додатній напрям, що є можливим тільки за рахунок іммігрантів. Також  для Данії характерною негативною рисою населення є «старіння  нації» - висока частка старших вікових  груп, що звужує пропозицію робочої  сили.

В Данії переважає міське населення та невеликі міста людністю до 50 тисяч.

 Що стосується розселеності  населення по півострову та  на островах, то в зв’язку з малою територією та економічною розвиненістю всіх областей, резиденти країни розподілені рівномірно по всій  країні. Міських агломерацій нараховується декілька (якщо дивитися по індексу Бойса): в Копенгагені та в Орхусі.

Основні макроекономічні  показники країни (2009 рік)

Як видно Датське королівство  – сучасна країна з високорозвиненою економікою. По виробництву ВВП на душу населення Данія займає четверте місце в Європі (після Швеції, Люксембурга і Норвегії). Високий рівень соціальних витрат, поряд з наявністю значного державного боргу, що утворився в основному в минувші 20 років із-за необхідності підтримувати рівень соціального забезпечення, що склався, серйозно обмежує конкурентні можливості данської економіки.

Данія на сучасному етапі  розвитку має проблеми, які особливо гостро постали після нещодавньої  фінансової кризи. За цей період знизився темп приросту ВВП, та навіть показав  від’ємний приріст в 2009 р. (в порівнянні з 2008). Та незважаючи на це Данія показує вражаючі економічні показники, як ось наприклад рівень безробіття, який навіть в роки кризи не перевищував п’ятивідсоткового бар’єру (хоча цю заслугу можна приписати до соціально направленої державної політики влади – «країна загального благоденства»).

За показниками ВВП  і промислового виробництва на душу населення (розрахованим по паритету купівельної  спроможності валюти) Данія входить  у перші 15 найбільш високорозвинених держав світу. По міжнародним стандартам в Данії високий рівень життя.

1.2. Фактори та  динаміка економічного росту.

Основним фактором який вплинув  на економічний ріст Данії є тільки її історичний розвиток:

1) скандинавська виключність: країна стояла осторонь багатьох численних війн та революцій, які час від часу прокочувалися континентом. Тут зародився капіталізм принципово іншого типу ніж в іншій Європі, оскільки економічний розвиток королівства йшов по шляху консолідації суспільства, компромісу між короною, дворянством, буржуазією та селянами. Соціально-економічні рухи не супроводжувались насильством, уряду завжди вдавалось підтримувати баланс. Тому в Данії були створені надзвичайно вигідні умови для накопичення капіталу, оскільки з середини XIX ст. вона не приймала участі в війнах, проголосивши себе нейтральною;

2) прихід до влади соціал-демократів, які почали проводити економічну політику, яка поєднувала ринкову орієнтацію національного господарства та високу степінь соціального захисту населення. Ціль, яка була поставлена соціал-демократами, була побудова суспільства нового типу, досягнути ідеалу проголошеного соціалістами, але принципово іншим шляхом. Соціально-орієнтована економіка по задумці будувалася не через насильство, революції та соціальні катаклізми, а мирним  ненасильницьким шляхом через довгострокові, поступові реформи;

3) слід також зазначити,  що на економічний розвиток  країни значний вплив мав і  скандинавський менталітет. Наприклад:  данська любов до збереження  екології призвела до розвитку  туризму; данська любов до навчання - до розвитку значної висококваліфікованої  робочої бази та робочої етики  (відомий випадок, коли компанія  «Sandvik» виплатила своїм акціонерам майже 500 млн. дол., тільки по одній простій причині, що ці кошти компанії не вдалося раціонально інвестувати з урахуванням довгострокових очікувань акціонерів); данська любов до батьківщини – до невиїзду резидентів за кордон, навіть в якості туристів і т. д.

До неісторичних факторів економічного росту можна віднести наступне:

1) наявність деяких видів  природних ресурсів;

2) особливість географічного  положення;

3) науково-технічний прогрес  (частка витрат на НДДКР у  ВВП - 1,8% і постійно росте). Для  збереження своїх позицій на  світовому ринку країна постійно  здійснює нововведення. Досить висока  частка державного фінансування  НДДКР.

На темпи економічного розвитку країни звичайно мають значний вплив інший ряд чинників:   ємкість внутрішнього ринку і зовнішня торгівля;  НТР і швидкість впровадження цих досягнень у виробництво;  циклічний характер економіки, глибина і тривалість криз і тому подібне.

У повоєнний період Данія  розвивалася динамічно, темпи її економічного розвитку перевищували середні  показники для країн-членів ОЕСР. Економіка Данії знаходилося у стадії підйому до останнього кварталу 1973г. Підвищення цін на нафту зробило негативний вплив на господарську кон'юнктуру Данії. До цього часу   Данія, сильно залежна від імпорту сировини і палива. Ціни на них зростали з кінця 1973 р. в 6 - 7 разів швидше, ніж на машини і устаткування. В результаті, не дивлячись на зусилля країни у виробничій сфері, особливо в розширенні сільськогосподарського виробництва, вона виявилася серед країн ЄЕС в найбільш важкому положенні. Темпи зростання ВНП знизилися до 0,2% в 1974 році і до -1,5% у 1975 році. Данія почала виходити з кризи лише в 1976 р., коли темпи зростання ВНП знов піднялися до 5,3%.

У Данії з кінця 80-х  років знов почалося уповільнення темпів економічного росту, а на початку 90-х  кризові явища продовжували стрімко  наростати. Спостерігалося падіння  виробництва в окремих галузях  промисловості, знижувалися валові капіталовкладення, росло безробіття. Проте сформована соціально-економічна ситуація докорінно відрізнялася від  найглибших криз, які спостерігалися в схожих економіках Швеції та Фінляндії.

У середині 1998 у зв'язку із загрозою «перегріву» економіки фолькетинг прийняв пакет законів, направлених на скорочення внутрішнього попиту і залучення робочої сили на ринок праці. В результаті цих заходів внутрішній попит помітно впав, що разом із зростанням експорту помітно поліпшило платіжний баланс.

З поглибленням світової фінансової кризи в 2008 р., коли падіння виробництва охопило всі галузі, попит на данську промислову продукцію впав, і вперше за весь час існування Данії мало місце скорочення приросту обсягу зовнішньої торгівлі в порівнянні з попереднім роком. Зовнішня торгівля Данії, і в першу чергу її експорт, втратила значення чинника підтримки загальногосподарської кон'юнктури в країні і вирівнювання її циклічних коливань.

Нижче приведена гістограма динаміки розвитку ВВП Данії за останні 10-ть років.

В цілому економіка Данії  збалансована при хорошому стані  державних фінансів.

1.3. Стратегія економічного розвитку

Данія — високорозвинена  індустріально-аграрна країна. Для  неї характерні високорозвинене  сільське господарство, сучасна промисловість, широкий масштаб соціальних заходів, високий рівень добробуту і висока залежність від зовнішнього ринку. Данія є чистим експортером продовольства  і енергоносіїв і має позитивне  сальдо платіжного балансу.

Розвиток Данії характеризується специфічними расами, завдяки чому з’явилось поняття «скандинавська модель» розвитку. Вона означає сукупність загальних рис економічного, соціального  і політичного розвитку країни а  також концепцій і тенденцій  суспільного розвитку, включаючи  історичні і національно-культурні  особливості даної країни.

Перед тим як вести розмову  про економіку Данії слід розглянути модель її економічного розвитку, відому як славнозвісний «скандинавський  соціалізм».

Скандинавський соціалізм  – це ринкова економіка змішаного  типу з пануванням приватної власності, парламентаризму в політиці  (плюралізм  і демократія), зрілість соціальної інфраструктури. По суті, дана модель економіки  поєднує в собі кращі риси капіталістичного і соціалістичного шляхів розвитку. Основою скандинавської економіки  залишається приватна власність, індивідуальне  підприємство. Основним завданням держави  аж ніяк не є націоналізація приватного капіталу, не пряме втручання в  економіку, а перерозподіл створеного сильним і ефективним приватним  сектором сукупного суспільного  продукту.

Висока степінь державної  участі в економіці країни проводиться  через механізм перерозподілу ВВП. Велика частина державних витрат, а саме 20% ВНП, повертається громадянам у формі грошових виплат безробітним, пенсіонерам, студентам, сім'ям з дітьми і ін. Завдяки такій системі перерозподілу податкових вступів відмінності між найбагатшими і найбіднішими членами данського суспільства не такі великі, як в тих країнах, з якими зазвичай порівнюють Данію. Крім того, держава стимулює науково-технічний прогрес, майже на 80% фінансуює сферу НДДКР (Науково-дослідницька діяльність конструкторських розробок).

Скандинавська модель економіки  є одним із варіантів соціально-ринкового  господарства, тобто передбачає достатньо  значну роль держави в економіці, особливо з точки зору соціального  захисту населення.

Соціальна направленість  Датської моделі економічного розвитку полягає у наступному:

1) перерозподільній ролі держави в економіці: вплив на економіку через механізм оподаткування, дії принципу «вирівнювання доходів» шляхом передачі частини доходів підприємців на користь трудящих, працюючих по найму, соціального захисту населення;

2) активності суспільства в соціально-економічних процесах: на практиці втілюється принцип соціального партнерства трудящих, профсоюзів та підприємців;

3) економічній політиці влади, націленої перш за все на вирішення соціальних проблем, в тому числі на зменшення кількості безробітних;

4) високої етики праці та підприємницькій культурі, найвищих морально-етичних нормах поведінки резидентів королівства.

Відносно велика частина  данської економічної активності проходить в рамках держави або ж в приватній діяльності по ліцензії держави по виконанню державних завдань. Державні службовці складають 1/3 всіх зайнятих на ринку праці.

  Данія прагне регулювати економічну діяльність і інфляцію за допомогою фіскальної політики. Грошова політика Данії направлена на політику підтримки валютного курсу, щоб гарантувати стабільний курс данської крони. З часів Другої світової війни Данія брала участь у ряді міжнародних програм по співпраці в області підтримки валютного курсу.

Деякі області промисловості, в основному, суспільний транспорт, радіомовлення, пошта, телефонний зв'язок, постачання енергії, видобуток вуглеводня, підпадають під державну монополію  або управляються компаніями на умовах концесії. Хоча уряд проводить політику, направлену на приватизацію державних активів.

Центральний банк в своїй  політиці слідує за Європейським центральним  банком, а процентні ставки по довгострокових зобов'язаннях — за ставками в  Німеччині. Проводиться жорстка кредитно-фінансова політика. Данія доки залишається поза Європейською валютною системою.

Основними джерелами формування прибуткових статей бюджету є особисті прибуткові податки. За рахунок цього податку формується більше половини всіх податкових надходжень. Податки на прибуток корпорацій складають значно меншу, в порівнянні з особистими прибутковими податками, долю державних доходів.

Данія - маленька країна з  малим внутрішнім ринком, тому для  неї є життєво необхідним зовнішня торгівля. Про широку участь Данії в міжнародному розподілі праці свідчить той факт, що за кордоном реалізується до 1\4 ВНП. За даними міністерства господарства Данії, в 1970г. на експорт поступало лише 8,5% ВНП, в 1989г. - 15,8, в 1992г. - 18,5, в 2005г. - 23,5%. У 2008г. частка експорту у ВНП знаходилася на рівні 25,6%. Орієнтація данської економіки на світовий ринок значно сильніша, ніж США і Японії, що володіють відносно великим внутрішнім ринком. Протягом 60-х і 80-х років залежність промисловості від збуту на зовнішніх ринках безперервно збільшувалася, про що свідчить динаміка експортної квоти. За даними Ради економічних експертів Данії, частка експорту в реалізації товарів оброблювальної промисловості в 1992г. складала 20,6%, в 2007г. – 28,4, в 2008г. – 29,9% – найвища доля за післявоєнні роки.

Орієнтація на зовнішній  ринок впливає на весь механізм господарських  стосунків в країні, оскільки одні галузі найтіснішим чином пов'язані з багаточисельними підприємствами інших галузей. Згідно з підрахунками зайнятість більш ніж 2 млн. робітників і службовців Данії безпосередньо залежить від зовнішньої торгівлі.

Розділ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ

2.1. Первинний сектор  економіки

Основні показники сільського господарства країни в 2007 році

Данське сільське господарство є одним з ключових секторів економіки  країни, і експорт сільськогосподарської  продукції традиційно приносить  значну долю валютних вступів в торгівельному  балансі Данії. Експортується більше двох третин вироблюваної в країні сільгосппродукції.

Сільськогосподарське виробництво  Данії характеризується високим  рівнем технології і агротехніки, який досягається за рахунок систематичного вживання найпередовіших розробок в цій області, високій мірі механізації і автоматизації робіт

У сільському господарстві Данії зайнято близько 71 тис. чоловік або 2,5% працездатного населення країни з тенденцією до поступового скорочення (ще 10-ть років тому зайнято було в два рази більше людей). Основою сільськогосподарського виробництва є родинна ферма. Загальна кількість господарств в країні – 68 тисяч при середньому розмірі фермерського господарства 40 га. У Данії в сільському господарстві переважає приватна власність (до 96% ферм). Майже 3/4 території країни займають сільськогосподарські угіддя, з них 90% розорано.

У Данії приділяється пильна увага питанням захисту довкілля. Закони, що діють, жорстко регулюють  вживання хімічних речовин, диктують порядок  і масштаби використання органічних добрив, а також виключають скидання відходів сільгоспвиробництва в  довкілля. Екологічно чисті технології в данському сільському господарстві успішно упроваджуються не лише під адміністративним пресом, але також тому, що вони стали економічно вигідними для самих фермерів. Держава і кооперативні об'єднання фінансують новітні наукові розробки в цьому напрямі, що не лише усуває забруднення в місця існування, але також приводить до збільшення випуску екологічно чистої продукції і підвищує конкурентоспроможність данського сільського господарства.

У сільському господарстві Данії йде процес концентрації виробництва  і укрупнення ферм (наприклад кількість молокозаводів скоротилася з 1350 в 1960 році до 40 в даний час, а компаній, що мають бойні, з 77 до 4). У агропромисловому комплексі країни діє близько 300 кооперативних суспільств, союзів, підприємств і асоціацій, сформованих фермерами на національному, регіональному і місцевому рівнях. Кооперативні організації і підприємства переробляють і реалізують 93% молока і молочних продуктів, 92% вершкового масла, 87% сиру, 93% свинини, 65% яловичини, 61% продуктів птахівництва, 99% продукції хутрового звірівництва.

Власним виробництвом продуктів  землеробства Данія в основному  задовольняє свої потреби в кормових культурах, виробництві зерна. Під зерновими в країні зайнято 58% усієї площі обробних земель. Посіви пшениці і жита зосереджені у Східній Ютландії та Західній Зеландії. Приблизно 25% сільськогосподарських земель країни зайнято під кормовими травами. Порівняно недавно Данії почали вирощувати кукурудзу, яка майже цілком йде на корм худобі.

Експорт продукції рослинництва є значним для такої невеликої  країни. Щорік експортується близько  2,5 млн. тонн зерна.  Тваринництво є найбільшою і високоефективною галуззю сільського господарства Данії. Тваринництва припадає на частку приблизно три чверті сукупних фермерських доходів.

Поголів'я великої рогатої  худоби в Данії зараз складає  2,1 млн. голів і протягом ряду років має тенденцію до скорочення. По виробництву молока  Данія далеко випереджає Австрію, Бельгію, Португалію, Швецію і Фінляндію. Основним тваринницьким районом Данії є п-ів Ютландія, де зосереджено 75% усього поголів’я великої рогатої худоби. Продуктивність данського сільського господарства в даний час здатна задовольнити потреби 16 млн. чоловік в продуктах тваринного походження.

Данія є крупним виробником вершкового масла. У 2007 році вироблено 61 тис. тонн. Це більш ніж в Іспанії і Португалії разом узятих, удвічі більше, чим в Швеції. Основний покупець - Англія.

По експорту сиру Данія  займає четверте місце в світі. У  2007 році данський експорт сиру склав 236 тис. тонн на суму понад 1 млрд. доларів (основні покупці - ФРН, Саудівська Аравія, Японія, США і Греція).

Із 80-х років XX ст.. великого значення набуло свинарство(11,6 млн. голів). Данія займає 8 місце в світі по виробництву свинини (в 1996 році стала найбільшим в світі експортером м'яса свинини). У 2007 році експортовано 1,2 млн. т. По рівню душового вжитку свинини Данія займає перше місце в Європі.

Данія за об'ємом вилову риби серед країн ЄС займає друге місце  після Англії і входить в першу  десятку найбільших рибоперероблюючих країн світу. У 2007 році данськими рибаками було виловлено 578 тис. тонн морської риби. Загальний експорт продукції рибальства склав більше 685 тис. т. на суму 15 млрд. крон. Галузь експортує рибу і морепродукти в 114 країн світу. На базі використання рибних відходів у Данії розвивається звіроводство (здебільшого норку).

2.2. Вторинний сектор  економіки

Основні показники промисловості  країни в 2008-2009 роках

В цілому промисловість Данії  має багатопрофільний характер, але  разом з тим більшість промислових  підприємств країни є вузькоспеціалізованими, які поставляють на світовий ринок  достатньо невелику номенклатуру товарів. Стратегія інтернаціоналізації, а  також глобальна стратегія дозволяють ведучим компаніям країни все  активніше завойовувати світовий ринок.

Паливно-енергетичний комплекс. Данія імпортує значну кількість вугілля для виробництва електроенергії, однак завдяки власним ресурсам нафти й газу, альтернативній енергетиці та політиці енергозбереження країна майже повністю забезпечує себе власною електроенергією. До 20% надходить від нетрадиційних джерел (вітрова та сонячна енергія, біоенергія). У Данії функціонують понад 3,5 тис. вітряків, розміщених по всій території країни. 18,2% всієї електроенергії, що виробляється, в країні виробляється за допомогою вітроенергетичних установок.

Металургія. Ця галузь країни є мало розвинутою, працює на імпортній сировині та металобрухті. Великий завод із випуску чавуну і сталі знаходиться у м. Фредеріксверк.

Машинобудування. У Данії машинобудування спеціалізується на випуску суден, різних сільськогосподарських машин, виробничого устаткування та приладів. Суднобудування донедавна було найважливішою галуззю промисловості країни, однак іноземна конкуренція призвела до закриття кількох великих судноверфей. Датські машинобудівні заводи в Оденсі і Фредеріксверні спеціалізуються на виробництві суден-рефриджераторів, залізничних й автомобільних поромів, танкерів, пасажирських лайнерів тощо. Особливе місце у машинобудуванні посідає виробництво сільськогосподарської техніки (бурякозбиральних комбайнів, доїльних агрегатів тощо) й електротехнічних товарів (кабелів, телевізорів, холодильників, наукової апаратури тощо). Важливе місце посідає виробництво електроприладів (Данфосс – найбільша датська компанія в цій галузі).

Виробництво медичного устаткування ділиться на 3 основних групи: електромедична; одноразового користування; реабілітаційне. Виробляється також устаткування для госпіталів (ліжка, стільці, візки, пральні і кухні). Найбільш відома компанія - «Нікомед».

Хімічна промисловість. Нафтопереробна і хімічна галузі не відмічаються великою різноманітністю продукції і складністю технологій. Більша доля в цьому секторі доводиться на продукти нафтопереробки. Нафтопереробна промисловість зосереджена в Ексб’єрзі на західному узбережжі Ютландії.

В хімічній галузі країна використовує імпортну сировину. Тут виробляється здебільшого продукти органічного  синтезу, лаки, фарби, миючі засоби, суперфосфат.