Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Фактори формування споживчих властивостей та асортименту хлібобулочних виробів

ЗМІСТ

Вступ 3

I. Огляд літератури 5

Роль у харчуванні людини хлібобулочних виробів та їх

споживчі властивості 5

1.2. Класифікація та асортимент хлібобулочних виробів 12

1.3. Пакування, маркування, транспортування та зберігання

хлібобулочних виробів 17

1.4. Дефекти хлібобулочних виробів та причини їх виникнення 23

II. Дослідна частина 25

2.1. Обєкт та методи дослідження 25

2.2. Оцінка якості хліба за органолептичними показниками 27

2.3. Оцінка якості хліба за фізико-хімічними показниками 31

Характеристика асортименту хліба, який реалізується

в магазині “Колос” 36

Висновки і пропозиції 40

Список використаної літератури 43

Додатки 46

ВСТУП

Хлібне зерно стало поживою людини більше 10 тисяч років тому. Спочатку люди харчувалися сирими зернами, потім почали дробити їх і підсмажувати на вогні, нарешті, навчилися пекти хліб. Колись хліб був головним блюдом. Наші предки підносили до неба молитви про хліб насущний, величали його батьком, годувальником, батюшкою. Народ склав про нього багато прислів'їв і приказок: “Не в пору обід, коли хліба ні”, “Якщо хліба ні куска, так і в теремі туга, а хліба коровай, так і під ялиною рай”.

Не втратив він свого значення і в наші дні. За все життя людина з'їдає в цілому 15 тонн хліба. Хлібом людина задовольняє приблизно третину добової потреби в поживних речовинах. Його білки містять всі незамінні амінокислоти, без яких немислиме життя. З хлібом організм людини отримує калій, фосфор, кальцій, залізо і різні мікроелементи (мідь, цинк, йод та інші). Хліб надає масі решті їжі, що поглинається сприятливу консистенцію і структуру, що сприяє найбільш ефективній роботі травного тракту, і це забезпечує більш повне засвоєння людиною інших продуктів. [14]

За рахунок хліба організм людини на 50% задовольняє потребу у вітамінах групи В: тіаміні (В1), рибофлавіні (В2) та нікотинової кислоти (РР). У хлібі з цілого зерна чи з борошна грубого помелу міститься надзвичайно цінні вітаміни групи Е – токофероли. Ці вітаміни беруть участь в обміні білка, сприятливо впливають на м'язову систему, надають позитивний вплив на діяльність ендокринних систем.

Хліб важливий і як джерело мінеральних речовин. У ньому міститься калій, фосфор, сірка, магній; в кілька менших кількостях – хлор, кальцій, натрій, кремній і в невеликих кількостях інші елементи. Ці речовини відіграють значну роль у формуванні м'язових і кісткових тканин, діяльності серцево-судинної системи, нормалізації хімічного складу крові та інших процесів. У зв'язку з вищевикладеним слід бачити найголовніше: хліб містить практично всі поживні речовини, необхідні для життєдіяльності, причому в помірних кількостях і сприятливому співвідношенні.

У харчуванні людини хліб має величезне психофізіологічне значення у зв'язку з такими його цінними властивостями, як гарний смак і запах свіжого хліба збуджують апетит і активність травних органів. Таким чином, хліб володіє виключно високою харчовою цінністю і грає найважливішу роль у всій фізіології живлення. [11]

Хлібобулочні вироби виконують оздоровчу і навіть лікувальну функції. Пекарями розроблені і освоєні виробництво хлібобулочних виробів з додаванням вівсяних пластівців, пшеничних висівок, солодового екстракту, зернових сумішей, кмину, насіння льону та кунжуту з йодованою сіллю, і насінням соняшнику, чорносливу, коріандру, родзинок, фруктози, порошком ламінарії, всілякими посипаннями. Виробляються і дієтичні вироби, що рекомендуються для людей страждають на цукровий діабет.

В умовах різноманітного збалансованого харчування, коли в дієті поряд із хлібобулочними виробами містяться в достатній кількості м'ясні, молочні та рибні продукти, яйця, овочі і фрукти, питання харчової цінності хліба (наявність білка, незамінних амінокислот, вітамінів і мінеральних сполук), об'єм хліба, еластичність і пористість м'якушки, колір кірки і зовнішній вигляд, аромат і смак мають не менше значення.

Метою даної курсової роботи є вивчення споживчих властивостей та харчової цінності хлібобулочних виробів.

Завданнями курсової роботи є:

вивчення ролі хлібобулочних виробів у харчуванні,
класифікація та характеристика асортименту хлібобулочних виробів,
вивчення споживчих властивостей, шляхів забезпечення якості хлібобулочних виробів,
вивчення видів і форм товарної інформації, нових напрямків у вдосконаленні асортименту та якості хлібобулочних виробів.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Роль у харчуванні людини хлібобулочних виробів та їх споживчі властивості

Харчування є одним з найважливіших факторів, опосредствующих зв'язок людини із зовнішнім середовищем і визначають стан здоров'я населення. Раціональне харчування створює умови для нормального фізичного та розумового розвитку організму, підтримує високу працездатність, сприяє профілактиці захворювань і має суттєвий вплив на можливість організму протистояти дії несприятливих факторів навколишнього середовища фізичної, хімічної та біологічної природи.

Біологічна цінність хліба характеризується амінокислотним складом, вмістом зольних елементів, вітамінів і поліненасичених жирних кислот. Білки хліба є біологічно повноцінними. Засвоюваність хліба залежить від виду, сорту борошна і її якості. Хліб з пшеничного борошна засвоюється краще, ніж хліб з житнього борошна того ж сорту. Засвоюваність білків, жирів і вуглеводів вище в хлібі з більш високих сортів борошна і відповідно для виробів із пшеничного борошна вищого гатунку становить 87,95 і 98%, а зі шпалерного борошна – 70,92 і 94%. Хліб з гарною, рівномірної, тонкостінної пористістю, еластичний, в якому всі речовини знаходяться в найбільш сприятливому для дії ферментів стані (білки денатурований, крохмаль клейстерізований, цукру розчинені), легко просочується травними соками, добре перетравлюється і засвоюється. Хліб також містить клітковину необхідну для організму людини. [15]

Характеристика ролі хлібобулочних виробів як одного з джерел покриття потреби людини в енергії складається з добової потреби людини в енергії та окремих харчових речовинах; енергетичної цінності хлібобулочних виробів і вмісту в них окремих необхідних організму людини харчових речовин; добового споживання хлібобулочних виробів. Енергетична цінність – це кількість енергії (ккал, кДж), що вивільняється в організмі людини з харчових речовин продуктів харчування для забезпечення її фізіологічних функцій.

Фактична (або фізіологічна) енергетична цінність хліба розраховується з урахуванням засвоюваності містяться в даному продукті білків, жирів і вуглеводів. [1]

Найбільш привабливі споживчі властивості хлібобулочних виробів це : харчова цінність, склад та функціональне призначення.

Хліб характеризуються високими споживними властивостями, які визначаються їх хімічним складом, засвоюваністю поживних речовин, енергетичною цінністю, біологічними і органолептичними показниками.

До складу хлібобулочних виробів входять вуглеводи, білки, жири, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Дані хімічного складу та енергетичної цінності деяких назв хлібобулочних виробів подано в таблиці 1 (див. додаток 1).

Хімічний склад хлібобулочних виробів обумовлюється видом і сортом борошна, рецептурою, способами приготування тіста, випікання та іншими факторами. У простому пшеничному хлібі міститься від 38 до 44% води, 38 – 48% вуглеводів, 7,5 – 8,5% білків, 1 – 1,5% жирів. У житньому хлібі води на 3 – 6% більше, ніж у пшеничному. Хліб з борошна вищих сортів має у своєму складі трохи менше води. Подові назви хліба, порівняно з фермовими, поліпшені та здобні вироби порівняно з простими, характеризуються меншим вмістом води. Пшеничний хліб має у своєму складі білків на 2 – 3% більше, ніж житній. Хліб з борошна вищих сортів бідніший на білкові речовини, проте вони повноцінніші. Хліб поліпшений і здобний, до складу якого входять молочні, яєчні та деякі інші продукти, характеризуються підвищеним вмістом білкових речовин, і насамперед повноцінних білків. Хліб багатий на вуглеводи: крохмаль, декстрин, цукри і харчові волокна. До харчових волокон належать клітковина, яка сприятливо впливає на функції травного тракту, ліпідний обмін речовин, виведення з організму токсичних і радіоактивних речовин. Тому в багатьох країнах світу практикують виготовлення хліба з цілого зерна, а точніше, з борошна, до складу якого входять усі структурні частини зерна. Пшеничні види хліба порівняно з житніми мають у своєму складі більше вуглеводів, 95% з яких – це крохмаль. Цукрів у простому хлібі міститься 0,7 – 1,4%, клітковини – 0,1 – 1,2%. Якщо крохмалю більше у пшеничному хлібі, то цукру і клітковини – у житньому. З підвищенням сорту борошна кількість вуглеводів зростає, а цукру і клітковини, навпаки, зменшується. Вміст цукру збільшується з додаванням у тісто молока, молочної сироватки, цукру та деякої іншої сировини. У хлібі з борошна нижчих сортів міститься дещо більше жиру. Яєчні і молочні продукти, вершкове масло, маргарин збагачують хліб жирами. Також він має у своєму складі органічні кислоти (молочну, оцтову, яблучну, пропіонову), які активізують діяльність травного тракту людини, поліпшують мікрофлору кишечника, активізують кальцієвий обмін. Молочна кислота утворюється при бродінні опари й тіста і потрапляє у хліб разом з молочною сироваткою.

Булочні, здобні, бубликові та інші хлібобулочні вироби мають у своєму складі ті самі речовини, що входять до складу хліба, але в інших пропорціях. Булочні вироби порівняно з хлібом характеризуються меншим вмістом води (32 – 35%) і більшою кількістю поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів).

У здобних хлібобулочних виробах міститься від 20 до 30% води і багато білків, жирів та цукрів, відповідно – 7 – 10, 4 – 10, 5 – 20%.

Бубличні вироби мають малий вміст води,%: у сушках – 8 – 12, в баранках – 14 – 20, бубликах – 24 – 26. Вони багаті на білки, цукри і жири. Дуже багато поживних речовин у сухарних виробах (приблизно 90% маси виробів). Здобні сухарі містять від 5 до 15% жирів і 5 – 18% цукрів.

У цілому хлібобулочні вироби забезпечують потреби людини в основних поживних речовинах у таких обсягах: у вуглеводах на 40 – 45%, в тому числі в цукрах – 15 і харчових волокнах – на 50 – 60; білках – на 30 – 35, у тому числі в білках рослинного походження на 80 – 82; жирах – на 8 – 12%.

Засвоюваність хімічних речовин хлібобулочних виробів організмом людини висока: білки засвоюються на 70 – 90%, вуглеводи – на 94 – 98%, жири – на 92 – 95%. Як правило, засвоюваність хімічних речовин у хлібобулочних виробах з вищих сортів борошна краща, що пояснюється меншим вмістом у них клітковини і вищою пористістю. Важливу роль при цьому відіграють смакові властивості виробів, їхній зовнішній вигляд. Добре розвинута пористість виробів зумовлює добру збагачуваність їх травними соками, що сприяє кращому засвоюванню їжі.

Біологічна цінність хліба полягає в наявності та співвідношенні в білках незамінних амінокислот, кількості вітамінів, мінеральних та деяких інших речовин. Білки хліба мають у своєму складі всі незамінні амінокислоти, їх співвідношення у житньому хлібі є кращим, ніж у пшеничному. Білки хліба бідніші на деякі незамінні амінокислоти (лізин, цистин, триптофан і метіонін), ніж білки м'яса, риби, молочних продуктів, тому тісто збагачують, додаючи яєчні, молочні та деякі інші продукти. Хлібобулочні вироби багаті на мінеральні речовини, їх кількість становить 1,3 – 1,8% у пшеничному хлібі, 1,5 – 2,5 – у житньому і підвищується з пониженням сорту борошна. Додавання у тісто молочної сироватки, молока та деяких інших продуктів збагачує вироби мінеральними речовинами, особливо кальцієм і фосфором. Хлібобулочні вироби забезпечують потреби організму людини у кальції на 10 – 15%, магнії і фосфорі – на 40 – 45, залізі – на 70 – 75%. Хліб дає організму людини приблизно 1/3 всієї необхідної кількості вітамінів В, By, Bg, РР, Е та інші.

Важливою споживною властивістю хлібобулочних виробів є пористість їхньої м'якушки. Вироби з більшою пористістю і доброю еластичністю ефективніше підлягають дії ферментів. Одним з елементів споживних властивостей хлібобулочних виробів є їхній зовнішній вигляд. На цей показник разом з іншими факторами впливає обробка тістових заготовок перед випіканням або після: надрізання, наколювання, нанесення відбитку штампа, оздоблювання орнаментом з тіста, зволожування, посипання маком, горіхами, сіллю, цукровою пудрою, оздоблювання помадкою, кремом, варенням, повидлом тощо.

До основних факторів, які впливають на формування споживних властивостей хлібобулочних виробів, належать вид сировини та її якість, технологія виготовлення продукції.

Основною сировиною у хлібопеченні є борошно, сіль, дріжджі і вода. Для підвищення харчової і біологічної цінності хлібобулочних виробів, покращення органолептичних і фізико-хімічних показників в Україні здавна використовують різну додаткову сировину: молочні і яєчні продукти, жири, ізюм, мак, прянощі тощо.

Оскільки борошно із різних зернових культур має різний хімічний склад, то хлібобулочні вироби з таких видів борошна відрізняються кількістю вуглеводів, жирів, вітамінів, білкових речовин, амінокислотним складом їх, енергетичною цінністю, органолептичними властивостями.На споживні властивості хлібобулочних виробів значною мірою впливає сорт борошна: у виробах з борошна нижчих сортів більше жирів, вітамінів, мінеральних речовин, з борошна вищих сортів – більше крохмалю. Для розпушування тіста у хлібопекарському виробництві використовують пресовані і сухі дріжджі, їх концентровану суспензію. Сіль кухонна, яку використовують у хлібопеченні, не повинна мати надмірну кількість домішок: домішки солей кальцію можуть надати хлібобулочним виробам лужного, а солей магнію – гіркуваного присмаку.

Виготовляючи хлібобулочні вироби, необхідно додержуватись відповідної технології. Основними технологічними операціями є підготовка сировини, приготування тіста, поділ тіста, вистоювання тістових заготовок, випікання виробів, інспекція і охолодження готової продукції.

Одна з найважливіших технологічних операцій виготовлення хлібобулочних виробів це – приготування тіста. Пшеничне тісто готують безопарним або опарним способом із застосуванням дріжджів.

При безопарному способі приготування тіста одночасно замішують всю кількість борошна, води, дріжджів, солі та інших компонентів, передбачених рецептурою. Цей спосіб називається однофазним. Процес бродіння тіста безопарним способом триває від 2,5 до 3 год при температурі 28 – 30° С.

При опарному (двофазному) способі спочатку готують опару, а потім замішують на ній тісто. Для приготування опари використовують частину борошна (45 – 70%), воду і дріжджі. Бродіння триває від 3 до 5 год. при температурі 27 – 30° С. Готуючи тісто, до опари додають решту борошна і води, сіль, цукор та інші компоненти, які передбачені рецептурою. Бродіння тіста триває 1 – 2 год при температурі 29 – 31° С. Опарний спосіб приготування тіста має свої переваги: економія дріжджів (у 2 – 3 рази); хлібобулочні вироби мають вищі смакові та ароматичні властивості; краще зберігаються, в них сповільнюється процес черствіння; дозволяє більше механізувати і автоматизувати технологічні операції. Недоліком опарного способу є вища собівартість продукції.

Для приготування деяких різновидів хліба і булочних виробів тісто готують заварюванням (оцукренням) частини борошна (від 5 до 30% маси борошна за рецептурою). Борошно заварюють при температурі 60 – 65° С протягом 1,5 – 2 год. Це дає змогу прискорити процес бродіння тіста, збільшити пористість і об'єм хліба і булочних виробів. Такі вироби мають темний колір, приємний аромат, специфічний солодкуватий смак і краще зберігаються. На заварці ставлять опару або готують тісто.

Для всіх видів хлібобулочних виробів спільною операцією обробки тіста є поділ його на куски певної маси за допомогою спеціальних машин. Маса куска тіста залежно від назви хлібобулочних виробів повинна бути на 6 – 15% більшою від готового продукту. Під час поділу тіста на куски (поділ, округлення) втрачається майже весь вуглекислий газ та однорідність. Щоб повернути тісту 90% вуглекислого газу та консистенцію однорідної маси проводять його вистоювання (доброджування) при температурі 35 – 40° С у добре зволоженому повітряному середовищі. Таким чином від процесу остаточного вистоювання тіста значною мірою залежить пористість хлібобулочних виробів.

Відформовані і вистояні куски направляють у спеціальну піч на випікання. Режим випікання встановлюють окремо для різних видів і назв хлібобулочних виробів. Температура у печі для більшості видів продукції становить від 200 до 300° С, а тривалість випікання – від 10 хв для дрібних штучних виробів до 1,5 год – для великих. Готовність хлібобулочних виробів визначають за кольором скоринки і станом м'якушки, яка у добре випечених виробах порівняно суха і еластична.

Випікання хлібобулочних виробів значно зменшує масу тістової заготовки за рахунок випаровування частини води і вивітрювання деяких летких продуктів бродіння і називається упіканням (від 6 до 14%). Ступінь упікання залежить від рецептури і вологості тіста, розмірів і форми виробів, тривалості і режиму випікання.

Готові хлібобулочні вироби також зменшуються в масі (усихають) під час охолодження і зберігання за рахунок випаровування частини води та вивітрювання деяких летких продуктів бродіння і називається усушкою (усиханням). У середньому усихання хлібо-булочних виробів при охолодженні становить 1 – 2,5%.

Максимальний строк витримування хлібобулочних виробів на підприємстві після виймання їх з печі залежить від виду і маси виробів, виду і сорту борошна, рецептури. Він становить від 6 до 14 год і визначається нормативнотехнічною документацією.

Готові хлібобулочні вироби мають масу, більшу від маси борошна, яке було використане для їх приготування. При використанні солоду, висівок, крупки пшеничної, клейковини і крохмалю масу цієї сировини включають у масу використаного борошна. Співвідношення маси готових хлібобулочних виробів і маси борошна та іншої сировини (крім води), виражене в процентах, називається виходом продукції. Вихід хлібобулочних виробів залежить від виду і сорту борошна, його вологості і хлібопекарських властивостей, маси виробів, рецептури тіста і становить,%: хліба житнього – 148 – 165, житньо-пшеничного – 133 – 160, пшеничного – 130 – 157, здобних виробів – 128 – 184.

1.2. Класифікація та асортимент хлібобулочних виробів

Асортимент виробів, що виробляються хлібопекарськими підприємствами, характеризується великою різноманітністю. Виробництво різноманітних видів хлібобулочних виробів здійснюється за рецептурами і технологічними інструкціями, наведеними в спеціальній літературі і довідниках.

Вид хліба визначається видом борошна, з якої він виготовлений. Так, хлібні вироби бувають житніми, пшеничними і житньо-пшеничними.

Залежно від сорту житнього борошна хліб буває зі шпалерного, обдирного та сіяного борошна, а пшеничний – зі шпалерної, 1-го, 2-го та вищого сортів.

По рецептурному складу хлібні вироби підрозділяють на прості, тобто вироби, виготовлені з основної сировини (борошна, води, солі й дріжджів), поліпшені, у які входить і додаткова сировина (цукор, патока, жири та ін), і здобні, що містять підвищену кількість цукру і жиру.

За способом випічки хліб підрозділяють на формовий і подовий.

Хліб пшеничний з борошна вищого сорту випікають з додаванням в тісто цукру. Він характеризується чисто білим кольором м'якушки, тонкої, високою пористістю і невеликою кислотністю. Виробляють його переважно штучним, формовим і подовим, овальним з надрізами, різної маси.

Хліб пшеничний простий з борошна 1-го сорту відрізняється більш світлим забарвленням м'якушки, дещо більшою пористістю, меншою кислотністю і кращим смаком, ніж з борошна 2-го сорту, але більш темним забарвленням і меншою пористістю, ніж з борошна вищого сорту. Хліб з борошна 1-го сорту черствіє дещо повільніше, ніж хліб з борошна вищого сорту, а хліб з борошна 2-го сорту черствіє швидко. Хліб з пшеничного шпалерного борошна випікають формовим або подовим масою 0,5 і 1 кг. Хліб відрізняється сероватим або коричневим кольором м'якушки, темної, злегка шорсткою кіркою, порівняно високою кислотністю (7 ° Н) і середньою пористістю (54 – 55%). [11]

До хліба відносять вироби з усіх сортів житнього, пшеничного та житньо-пшеничного борошна масою більше 500 г, маса булочних виробів 500 г і менше.

З житнього шпалерного борошна виробляють хліб житній простий формовий та подовий і поліпшені сорти: хліб заварний, при виробництві якого частину борошна заварюють, додають солод і тмин. Хліб житньо-пшеничний випікають із суміші борошна житнього шпалерного і пшеничного шпалерного, подовими формовим. М'якушка хліба більше світла і пориста; по смаку цей хліб менш кислий, ніж хліб житній простий зі шпалерного борошна. Хліб житнього обдирного, приготовлений із житнього борошна вирізняється хорошим смаком, еластичною м'якушкою, приємним запахом. Наприклад, хліб “Димитрівський” масою 0,5 кг і більше (заварний хліб, виробляється подовим із суміші борошна житнього обдирного, житнього сіяного з додаванням солоду житнього, цукру), а хліб “Класичний, хліб “Семенівський”, хліб “Селянський” виробляеться з сумуші борошна житнього хлібопекарського, обдирного з додаванням цукру-піску.

Із сіяного борошна виготовляють хліб простий штучний формовий або подовий, і поліпшені сорти: хліб “Витівник” масою 0,5 кг (борошно житнє сіяне, пшеничне борошно 1-го сорту з додаванням солоду житнього неферментованого, дріжджів і харчової добавки “Бетавітон”) – дієтичний виріб рекомендується всім групам населення, хліб “Привітний” масою 0,5 кг (покращений заварний, борошно житнє хлібопекарське сіяне, пшеничне хлібопекарське 1-го чи 2-го сорту з додаванням солоду житнього сухого, сухарів панірувальних з хлібних сухарів з борошна пшеничного вищого або 1-го сорту, цукор-пісок).

Існують види хліба з борошна житнього сіяного і житнього обдирного: хліб “Нікольський” новий масою 0,4 кг (борошно житнє сіяне, житнє обдирне, цукор, солод житній, сіль харчова йодована, дріжджі, насіння кунжуту).

Хліб пшеничний з борошна шпалерної, 1-го, 2-го та вищого сортів виробляють простим подовим формовим, маса виробів різна: хліб “Исток” масою 0,5 кг і більше (виробляється формовим, подовим, борошно пшеничне хлібопекарське 1-го сорту, висівки пшеничні, фруктоза). До поліпшених сортів пшеничного хліба з борошна вищого гатунку належить хліб “Сонейка” масою 0,7 кг (борошно пшеничне вищого гатунку, дріжджі, вода, сіль харчова йодована, патока крохмальна). [8]

До булочних виробів ставляться батони, плетені вироби, булки, сайко, калачі, булочний дріб'язок і інші. З пшеничного борошна виробляють дрібноштучні вироби масою менше 0,2 кг. Вони різноманітні за формою розмірами, поверхню їх прикрашають наколами, надрізами або посипають маком, тмином і т.д. Вироби масою 0,05-0,1 кг випікають у вигляді розанчіків, підківок, гребінців та інше.

Здобні вироби містять велику кількість жиру і цукру (більше 7%), яйця, молоко, іноді горіхи і родзинки. Для поліпшення смаку і аромату додають ванілін, повидло, помадку та інше. Вони мають високу енергетичну цінність. Асортимент виробів із здобного тіста різноманітний, тому їх прийнято поділяти на дві підгрупи – велика (0,2 кг і більше) і дрібноштучні (менше 0,2 кг ).

Батони – вироби довгастої форми, з тупими або гострими кінцями із чотирма-п'ятьма косими надрізами на поверхні. Прості батони виробляють із борошна 1-го і 2-го сортів, масою 0,2 і 0,5 кг. До поліпшеного відносять батони нарізні з борошна вищого і 1-го сортів: батон “Весняний” (нарізаний) масою 0,4 кг (борошно пшеничне вищого сорту, цукор-пісок, маргарин, дріжджі, сіль йодована, β-ηΰкрученому), “Ніжний” масою 0,35 кг (борошно вищого гатунку, дріжджі хлібопекарські пресовані, цукор-пісок, сіль харчова йодована, масло рослинне, поліпшувач). [7]