Финансовое планирование на предприятии. 29

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Фінанси та банківська справа” 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПАСТУХ  ЮЛІЯ СЕРГІЇВНА 

КУРСОВА РОБОТА

з  фінансово-кредитних дисциплін

на тему: „ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ» 

Спеціальність: 6.050104 – «Фінанси і кредит»

(Фінанси) 
 
 

                                          Науковий керівник:

                                          к.е.н. Демидова О.М  
 
 
 
 
 

Донецьк,2010

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМИ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ …..15

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ………………...25

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..33

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………………………..34

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми обумовлюється тим фактом, що планування діяльності стало основою  роботи будь-якого підприємства. Впровадження фінансового планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих засобів, досягення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. В умовах трансформації до ринкового типу економіки для українських підприємств виникає необхідність більш активного використання методів фінансового планування, яка обумовлена високим рівнем невизначеності зовнішнього середовища, що впливає на збільшення ризиків і втрат при прийнятті фінансових рішень, обертається кризовим фінансовим станом більшості підприємств, що з необхідністю потребує оптимізації використання фінансових ресурсів, підвищення точності прогнозування і планування фінансово-господарської діяльності. В ринкових умовах фінансове планування як управлінська функція є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту підприємства.

       Мета даної роботи – на основі системного підходу розробити концепцію організації фінансового планування для максимізації прибутку підприємства за рахунок складання ефективних фінансових планів, збільшення  рентабельності підприємства та зменшення витрат на виробництво.

     Відповідно  до поставленої мети визначені наступні завдання:

- виявити  переваги і недоліки в трактуванні  категорії фінансового планування;

- визначити  місце і роль фінансового планування  на підприємстві;

- охарактеризувати  системи та методи фінансового  планування;

- проаналізувати  зміст фінансового планування;

- розробити концепцію фінансового планування.

     Предметом дослідження даної роботи є організація фінансового планування.

       Об'єктом роботи є процес організації фінансового планування на підприємстві.

     В роботі використовуються такі методи дослідження: індукція, дедукція, аналіз та синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація.

     Методологічною  основою роботи є праці таких  відомих вітчизняних і російських вчених: І.Т. Балабанова, О.Г. Білої, М.Д. Білика, І.А. Бланка, А.В. Гриньова, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Орлова, Г.О. Партина та ін. Значний науковий інтерес для осмислення проблем фінансового планування представляють праці західних науковців: Э. Гринолла, Є. Брігхема, Р.С. Каплана, Д.П. Нортона.

     Інформаційною базою  роботи є періодичні видання, закони, розпорядження президента.

     Наукова новизна роботи заключається в розробці концепції фінансового планування, яка полягає в розробці напрямків вдосконалення фінансових планів на підприємстві.

     Науковий  результат роботи полягає в тому, що:

- виявлені  переваги і недоліки в трактуванні  категорії фінансового планування для визначення необхідності фінансового планування;

- визначене  місце і роль фінансового планування на підприємстві для забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами;

-охарактеризовані системи та методи фінансового планування для підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства;

- розроблена концепція фінансового планування для оптимізації діяльності підприємства.

     Робота  складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, таблиць, схем та додатків. 
 
 

     РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

     Фінансове планування являє собою процес розроблення і затвердження фінансових планів як засобу збалансування фінансових потреб і можливостей. Фінансовий план того чи іншого суб’єкта відображає його фінансову діяльність, тобто процес формування доходів і здійснення витрат. Їх склад і структура, а також збалансованість визначаються завданнями, напрямами і методами реалізації фінансової політики. Фінансові плани є як відображенням певної політики, так і її обґрунтуванням. Будь-яка політика без її обґрунтування у фінансових планах не може бути успішно реалізована. Водночас жодний варіант фінансового плану не може розглядатись як оптимальний, якщо він не забезпечує реалізацію відповідних цілей і завдань фінансової політики.

      Проаналізувавши багато джерел можна зробити висновок, що кожен автор пропонує своє визначення фінансового планування. Ці визначення багато в чому конкурують між собою.

      Гриньова В.М. вважає, що фінансове планування – це процес оцінки фінансових ресурсів, необхідних для підприємства і своєчасного визначення методів фінансування.[7, с.175]. Це визначення досить повно визначає  зміст планування тому що, не маючи надійної методики оцінки фінансових потреб, підприємство може залишитися без достатньої кількості коштів для оплати відсотків за позикою, розрахунків із позичальниками.

     Біла  О.Г. трактує це поняття по іншому. Фінансове планування – це планування процесів формування, розподілу, перерозподілу  і використання фінансових ресурсів на певний період, розробка фінансових планів. Метою фінансового планування є забезпечення відповідності фінансових ресурсів і потреби у них загалом, а також за видами спрямування, об'єктами й територіями.[Біла, с.308]. Визначення Білої О.Г. має певні недоліки: недостатньо розкриває сутність поняття, дає неповну оцінку фінансового планування. Але є і певні позитивні сторони, це визначення враховує формування, розподіл та використання фінансових ресурсів необхідних для складання фінансових планів.

     Cвідницька О.М. вважає, що фінансове планування – це складова управління фінансовими ресурсами, процесом оцінки потреб у коштах для забезпечення поточного виробництва і подальшого виробничого  та соціального розвитку, а також визначення джерела покриття цих потреб. Це визначення  не передбачає складання та розробку фінансового плану, суть поняття не дуже зрозуміла.

     Також  Ковальчук С.В. вважає, що фінансове  планування – це процес розроблення  системи фінансових планів і планових показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими  ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому періоді.[10,с.354] На мою думку це визначення не повністю оцінює зміст фінансового планування, але враховує планові показники, які підвищують ефективність фінансової діяльності.

Основні завдання фінансового планування такі:

1. Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами;
2. Забезпечення платоспроможності підприємства в будь-який момент часу і за певний період;
3. Визначення фінансових взаємовідносин із бюджетом, позабюджетними фондами і банками;
4. Здійснення фінансового контролю за всіма сторонами діяльності підприємства.

   На  думку Шило В.П. фінансове планування – це процес розробки системи фінансових планів і планових показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними  фінансовими ресурсами. Це визначення досить повно розкриває зміст  поняття.

   Фінансове планування – це процес розрахунку фінансових результатів, їх розподілу, визначення обсягів надходження  відповідних видів фінансових ресурсів і їх розподілу за напрямами використання у запланованому році. Філімоненков О.С. дає таке визначення поняттю, яке враховує фінансові ресурси та їх розподіл в плановому періоді.

   В.В. Краснова вважає, що фінансове планування – це процесс розробки плану, що регламентує визначений порядок, послідовність  здійснення наміченої на конкретний період програми дій для досягнення поставленої науково обґрунтованої мети з визначенням методів і засобів, складу виконавців, термінів виконання окремих розділів і програми  в цілому.[с.157] Це визначення викладає повний зміст фінансового планування, а також включає методи і засоби здійснення планування.

   На  думку Калетнік Г.М. фінансове планування – це процес розробки системи фінансових планів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства, який полягає  у визначенні фінансових цілей та формуванні послідовності дій, спрямованих на їх досягнення.[с.219] На мою думку у цьому понятті відразу визначається зміст фінансового планування, встановлені певні цілі досягнення яких призведе до високих фінансових результатів.

   Стасюк  Г.А. вважає, що фінансове планування – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.[с.322] Це визначення повністю розкриває зміст планування, тому що у ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікрорівні відбувається безперервно, воно в умовах ринкової економіки має більш суттєве значення для підприємств у порівнянні з плановою економікою.

     На  думку А.М. Поддєрьогіна, фінансове  планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.

          Система фінансового планування  покликана сприяти встановленню  такої структури виробництва  підприємства і таких пропорцій його економіки, які забезпечували б найповніше задоволення його потреб за найменших витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на одиницю продукції.

[28, с.403]. На мою думку найбільш вдалим є визначення А.М. Поддєрьогіна, тому що воно найбільш повно і широко розкривають зміст фінансового планування.

     Фінансове планування пов'язане з ресурсним  фактором – формуванням, розміщенням  і використанням фінансових ресурсів та отриманням прогнозованого чистого  доходу і прибутку на вкладений у господарську діяльність капітал. Планування тісно пов'язане з прогнозуванням, тобто передбаченням, основаним на пізнанні законів економічного розвитку, аналізі та синтезі, мисленні, економіко-математичному моделюванні економічних процесів.

Також планування пов'язане з фінансовою політикою - сукупністю фінансових (розподільчих і перерозподільчих) заходів, які здійснює держава через фінансову систему.

      Фінансове планування є необхідним для фінансового  забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні  фінансове планування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв’язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

      За  адміністративної економіки фінансове  планування базувалось на директивних  планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже  не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

      Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами  закладені в виробничому плані  економічні пропорції розвитку.

      Значення  фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

      Фінансове планування дає змогу розв’язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

- які джерела їх надходження;

- чи  достатньо фінансових ресурсів для виконання поставлених завдань;

- яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

- як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;

- як  забезпечується реальна збалансованість  планових витрат і доходів  підприємства на принципах самоокупності  та самофінансування.

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.

     У залежності від тривалості планового  періоду, цілей та умов планування розрізняють  три його види:

- перспективне  планування;

- поточне  планування ;

- оперативне  планування.

     Рис.1. Сукупність фінансових планів як програма дій та інструмент управління фінансами підприємств.[3,с.26]

     На  стратегічному рівні визначають довгострокові, розраховані на 10-15 років цілі підприємства, напрямки його розвитку, враховуючи загальну ситуацію на ринку товарів і послуг, тенденції розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, концепції і напрямки розвитку народного господарства в цілому. Результати стратегічного планування оформлюють у вигляді концепцій і програм розвитку, протоколів намірів.

     На  поточному рівні загальні цілі конкретизуються на період 2-5 років, і відповідно до поставлених завдань залучаються необхідні ресурси. Строк  2-5 років зумовлений тим, що він співвідноситься із тривалістю проектування й освоєння нової техніки, технології, реконструкції та технічного переозброєння, розв'язку комплексних завдань й соціального розвитку підприємства. При розробці та аналізі таких планів необхідно враховувати можливе знецінення грошей у майбутньому та прирівнювати майбутні гроші до сьогоднішніх.

     На  оперативному рівні вирішуються  поточні завдання, які висуваються  кон'юнктурою ринку. Відповідно розроблені плани конкретизуються на основі вивчення попиту на продукцію, намірів споживачів, виявлення додаткових резервів виробництва та реальної потреби в ресурсах і розробляються в межах року. Планові розрахунки проводяться, як правило, у квартальному розрізі.

     Документально поточні плани оформляють у вигляді планів економічного та соціального розвитку підприємства, техпромфінплану або планів розвитку окремих напрямків господарської діяльності  чи досягнення конкретних результатів. Безумовна вимога полягає в тому, що планування навіть нагальних завдань не повинно суперечити стратегічним і тактичним цілям підприємства.

     Поведінка підприємства на ринку та його діяльність по забезпеченню виробництва продукції  і надання послуг переважно зумовлюється власною господарською діяльністю. За напрямком такої діяльності розрізняють:

• зовнішньофірмове планування;
• внутрішньовиробниче планування.

       Зовнішньофірмове планування є, по суті, одночасно стратегічним і тактичним.

   Внутрішньовиробниче планування є, по суті, поточним і охоплює  діяльність усього підприємства та його внутрішніх підрозділів (виробництв, цехів, дільниць, бригад, функціональних служб).

                                                                                                               Таблиця 1.1

Фінансові результати діяльності підприємств України за 2008 рік.

(млн.грн.)

За даними таблиці  можна зробити такі висновки, що у період з 2001 по 2008рр.  прибуток від звичайної діяльності до оподаткування  збільшився від 39803,4 млн.грн. до 182994,4.(див. додаток А) За 2008 рік рентабельність  операційної діяльності промислових підприємств склала 7,8%, для порівняння у 2001 р. цей показник становив 4,8%. У 2008р. прибуток одержало близько 67,5% промислових підприємств, хоча ці показники не відповідають  реальним можливостям цього сектора економіки. Враховуючи те, що зношеність основних засобів промислових підприємств станом на 1 січня 2008р. становить 146,9%, а темп зростання вартості основних засобів менший за темп зростання амортизації на 2,3% , прибутковість підприємств буде зменшуватися. І це все тому, що підприємства в наш час не займаються плануванням своєї діяльності. [www.ukrstat.gov.ua]

Процесс розробки кожного з видів фінансового  плану має свої особливості, включає  певний, цикл робіт, обумовлений основною метою і завданням його

розробки. В той же час можна виділити спільні узагальнюючі етапи робіт.(Рис.1).

Етапи складання  фінансового плану 

Рис.1.2. Перелік основних етапів фінансового планування.[3,с.40]

     Отже  фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.

     Без фінансового планування  не може бути досягнутий той рівень управління  виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний  розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового планування.

     Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення. 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. СИСТЕМИ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ

     Фінансове планування - це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансового планування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план - це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів - вони складаються виключно в грошовій формі.

     У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає  в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.