Финансовый анализ деятельности предприятия. 8

        РЕФЕРАТ

Курсова робота: 61 стор.,  18 табл.,  4 джер.  

Об'єкт роботи -  економічні результати діяльності Cтаробешівської ТЄС.

Мета   курсової   роботи   -   оцінка фінансового стану підприємства і виявлення можливостей підвищення ефективності його функціонування.

У курсовій роботі  виконано загальну оцінку майна товариства і  джерел його формування, аналіз фінансової стійкості, аналіз ліквідності балансу, аналіз платоспроможності й аналіз рентабельності і ділової активності.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ОБОРОТНІ АКТИВИ, НЕОБОРОТНІ АКТИВИ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ

ЗМІСТ

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної  діяльності значно зростає роль своєчасного  та якісного аналізу фінансового  стану підприємств, оцінки їх ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості  та пошуку шляхів підвищення і зміцнення  фінансової стабільності, оздоровлення підприємств та виходу їх з кризового  стану.

Сьогодні, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позики іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їх статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності  та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого  підприємства і розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий  аналіз є основою для управління фінансами підприємства і  включає  в себе три головні елементи:

1) оцінка фінансових потреб підприємства;

2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення фінансових ресурсів та каналів їх одержання;

3) забезпечення системи фінансової звітності, яка б об’єктивно відображувала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий  аналіз сприяє вирішенню питання  поточного руху фінансових ресурсів, їх формування й використання, поточного  та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового  та загального менеджменту в частині  аналізу, а також фінансового  забезпечення стратегії підприємства.

1 ЗАГАЛЬНА  ОЦІНКА МАЙНА І ДЖЕРЕЛ ЙОГО  ФОРМУВАННЯ

Для здійснення господарської діяльності кожне  підприємство повинно мати певне  майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке  відображено в його балансі, називають  активами. Джерел формування майна підприємства відображені в пасиві балансу, і є тим чинником, який має безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства — його платоспроможність і ліквідність, величину доходу, рентабельність діяльності. Головна мета аналізу джерел формування майна полягає не тільки в тому, щоб установити й оцінити структуру та динаміку джерел коштів і напрямів його розміщення, а й у тому, щоб оцінити ступінь впливу на фінансовий стан підприємства додатково залученого капіталу.

Загальна  оцінка майна підприємства і джерел його формування проводиться на основі агрегованого балансу (табл. 1.1 і 1.2). Побудуємо агрегований баланс на основі даних форми №1 «Баланс» Старобешівської ТЕС (додаток А) за 2008-2009 рр.

Наведені  таблиці дають змогу оцінити зменшення валюти балансу: протягом 2008-2009 років - на 2,28% , а протягом 2009-2010 років - на 0,53%. Скорочення вартості майна може бути викликане зменшенням платоспроможного попиту на товари, роботи та послуги підприємства, обмеженням доступу на ринки сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Зміни відбулися  і в структурі активів. Доля необоротних активів протягом періоду, що аналізується, складає 90,54-90,31 %, що свідчить про досить «важку структуру» активів. Вона говорить про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виручки. Доля оборотних активів у загальній вартості майна зменшується (з 9,46% до 8,:9%), а найбільшу долю в їх структурі займають запаси (90-98%). З метою нормального ходу виробництва й збуту продукції запаси повинні бути оптимальними.

Таблиця 1.1 -  Активи підприємства за 2008-2009 рр.

Таблиця 1.2 – Пасиви підприємства за 2008-2009 рр.

Нагромадження великих запасів свідчить про спад активності підприємства, уповільненні оборотності оборотного капіталу. У той же час недолік запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції, зменшується сума прибутку. Іншими словами, будь-який ріст вартості запасів повинен супроводжуватися таким же (або більшим) ростом оборотності оборотного капіталу.

           Протягом 2008-2009 рр. дебіторська заборгованість збільшилася на 1590 тис.грн., темпи росту склали: на кінець 2008 р.- 155,3 %, на кінець 2009 р. -111,5 %, але її питома вага с структурі оборотних активів складає приблизно 2-4%. Якщо підприємство розширює свою діяльність, то росте й число покупців, а відповідно й дебіторська заборгованість. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунку дебіторів зменшаться. Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно. У зв'язку із цим необхідно розрізняти нормальну й прострочену заборгованості. Наявність останньої створює труднощі, тому що підприємство буде почувати недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати й ін. Крім того, заморожування засобів приводить до вповільнення оборотності капіталу.

           Значно збільшився питома вага грошових коштів та їх еквівалентів структурі оборотних активів: з 0,14% на початок 2008 року до 6,07% на початок 2010 р. , до цього в свою чергу призвело значне збільшення в їх структурі інших оборотних активів (з 18% до 99%). Збільшення коштів  на рахунках свідчить, як правило,  про зміцнення фінансового стану підприємства. Їхня сума повинна бути достатньої для погашення першочергових платежів. Однак, наявність більших залишків коштів  протягом  тривалого періоду часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

           Витрати майбутніх періодів протягом 2008 року зменшилися на 85,53%, а в 2009 році збільшились на 47,8%, протягом усього періоду, що аналізується їх загальне зменшення становило 125 тис.грн. Це означає, що витрати, які зроблені підприємством у даному звітному періоді, але підлягають урахуванню в собівартості продукції (робіт, послуг) у майбутніх періодах були зменшені (наприклад, оплата річного внеску за страхування автомобілів, вартість попередньої оплати періодичних видань та ін.).

Структура джерел формування майна є ознакою  певної фінансової стійкості підприємства. Значна питома вага позикових джерел (більше 50%) говорить про ризиковий  характер діяльності підприємства, що може послужити причиною неплатоспроможності. В даному випадку на початок 2008 року частка власного капіталу переважала над позиковим (50,67% проти 49,33%) , на початок 2009 року – навпаки (46,34% проти 53,66% ), що свідчить про підвищення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.  Зростання частки позикового капіталу було обумовлено збільшенням суми кредиторської заборгованості та поточних зобов’язань, а також виникненням в 2009 році короткострокових кредитів і позик, проте позитивним моментом є поступове зменшення протягом 2008-2009 років  довгострокових зобов’язань на 154714 тис.грн. Отже,  підприємство,  яке  використовує  позиковий  капітал,  має значний фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності  діяльності.  Водночас  при  цьому  воно  генерує  фінансовий ризик  і  загрозу  банкрутства (які  зростають  при  збільшенні  питомої ваги позикових коштів у загальній сумі використаного капіталу).

           Суттєво змінився такий елемент власного капіталу, як нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Протягом періоду, що аналізується, він зменшився на 47424 тис.грн, перетворившись з прибутку на збиток, що свідчить про значне погіршення фінансового стану підприємства.

Поряд з  використанням даних аналітичного балансу для аналізу майнового  стану підприємства розраховуються наступні показники. Для спрощення  показники, розраховані на 1.01.2008 р. позначимо  індексом «1», на 1.01.2009 р. – «2» і  на 1.01.2010 р. – «3».

1) Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

До.п.ф.=Оп.ф./Ао,         (1.1)

де Оп.ф.- оборотні виробничі фонди, тис.грн;

                Ао.- оборотні активи, тис.грн.

Д_о.п.ф.1= (104223+159)/106555=0,98;

Д_о.п.ф.2=(92874+23)/96437=0,963;

Д_о.п.ф.3=(85716+34)/95263=0,9.

Цей коефіцієнт показує частку оборотних коштів у виробничій сфері, збiльшення його позитивно характеризує майновий стан.

2) Частка основних засобів в активах:

До.с.= Ос.с./А,     (1.2)

          де Ос.с.- основні засоби (по залишковій вартості), тис.грн.;

                   А- загальна величина активів, тис.грн.

Д_о.с.1=473681/1127953=0,42;

Д_о.с.2=451822/1102267=0,41;

Д_о.с.3=331628/1096527=0,30.

Цей показник характеризує частку основних засобів  у валюті балансу.

3) Коефіцієнт зносу основних засобів:

Кізн.= Ізн.о.с./Ос.перв.,   (1.3)

          де Ізн.о.с.- величина зносу основних засобів, тис.грн.

               Ос.перв.- величина основних засобів по первісній вартості,тис.грн.

К_ізн.1=3810631/4284312=0,889;

К_ізн.2=3939812/4391634=0,897;

К_ізн.3=3958179/4399807=0,900.

Даний показник характеризує рівень фізичного і  морального зносу основних засобів.

4) Коефіцієнт відновлення основних засобів:

Квідн.= ΔОс.перв./Ос.перв.,         (1.4)

              де ΔОс.перв.- приріст первісної вартості основних засобів, тис.грн.

  К_відн.2= (4391634-4284312)/4284312=0,025;

 К_відн.3=(4399897-4391634)/4391634=0,002.

Цей показник характеризує рівень відновлення основних фондів.

5)Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства:

До.п.ф.=Оп.ф./А,    (1.5)

Д_о.п.ф.1= (104223+159)/1127953=0,093;

Д_о.п.ф.2=(92874+23)/1102267=0,084;

Д_о.п.ф.3=(85716+34)/1096527=0,078.

Даний показник характеризує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу.

6) Коефіцієнт мобільності активів:

Км.а.=Ао/Анеоб.,   (1.6)

          де Анеоб.- необоротні активи, тис.грн.

  К_м.а.1=106555/1021239=0,104;

  К_м.а.2=96437/1005807=0,095;

  К_м.а.3=95263/1001230=0,095.

Цей показник показує, скільки оборотних коштів приходиться на одну одиницю необоротних, виражає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні засоби.

Для визначення того, наскільки ефективно використовується майно підприємства , необхідно порівняти  темпи зростання виторгу від  реалізації продукції (Тр.в.р) і темпи зростання середньорічної валюти балансу (Тр.в.б.ср.).

Для аналізу  впливу інтенсивних і екстенсивних  факторів на зміну виторгу від  реалізації продукції використовується метод абсолютних різниць. Вихідні  дані для аналізу впливу факторів на зміну виторгу від реалізації представлені у таблиці 1.3.

Середньорічна валюта балансу  розраховується за формулою:

ВБср.=(ВБн.г.+ВБк.г.)/2,    (1.7)

         де ВБн.г., ВБк.г.- валюта балансу на початок і на кінець року відповідно, тис.грн.

          ВБ_ср.2008=(1127953+1102267)/2=1115110 тис.грн.

          ВБ_ср.2009=(1102278+1096527)/2=1099397 тис.грн.

        Таблиця  1.3    - Вихідні дані для аналізу впливу факторів на зміну виторгу від  реалізації

   Темпи зростання виторгу від реалізації продукції і темпи зростання середньорічної валюти балансу:

Тр.в.р.=(5481-4255)∙100/4255=28,8%

Т р.в.б.ср.=(1099397-1115110)∙100%/1115110=-1,4%

Отже, Тр.в.р.>Тр.в.б.ср., це свідчить про те, що майно підприємства використовувалося ефективно у звітному періоді.

 Ресурсовіддача розраховується за формулою:

Ротд.=ВР/ВБср.      (1.8)

           Р_отд.2008= 4255/1115110=0,003789грн./грн..;

           Р_отд.2009=5481/1099397=0,004985 грн./грн.

   Вплив екстенсивного фактора розраховується за формулою:

ΔВР_ΔВБср.=ΔВБср∙Рвід._попер.;   (1.9)

ΔВР_ΔВБср = (1099397-1115110)∙0,003789= -59,54 тис.грн.

      Вплив інтенсивного фактора:

ΔВР_ΔРвід.= ВБср_звіт.∙ΔРвід;  (1.10)

         ΔВР_ΔРвід=1099397∙(0,004985-0,003789)=1314,88 тис.грн.

Перевірка:

ΔВР_ΔРвід+ ΔВР_ΔВБср=ΔВР;

1314,88-59,54=1255,34 тис.грн.;

1256 тис.грн.≈1255,34 тис.грн.

Таким чином, вплив інтенсивного фактору більше, ніж екстенсивного. Під впливом  екстенсивного фактору чистий виторг від реалізації (ВР) знизився на 59,54 тис.грн. А під впливом інтенсивного фактору (за рахунок зміни ресурсовіддачі) зміна чистого виторгу від реалізації (ВР) склала 1314,88 тис.грн.

Для більш  докладного аналізу співвідношення між зміною майна підприємства і джерел його формування побудуємо матричний баланс, при цьому рядки матриці – це статті активу, а стовпці – статті пасиву (табл. 1.4, 1.5, 1.6).

Таблиця 1.4 – Матричний баланс підприємства на початок року

Продовження таблиці 1.4

Таблиця 1.5. - Матричний баланс підприємства на кінець року

Таблиця 1.6. - Матричний баланс абсолютного  відхилення