Финансы. 5

ВСТУП

Вплив податкової системи на підприємство є актуальним питанням як для державних органів, так і для підприємств. Так  для перших система оподаткування  є забезпеченням доходів держави, які у свою чергу забезпечують виконання державою її функцій, а  для других податки є основою  взаємодії з державою, і багато в чому впливають на функціонування та діяльність підприємства, та його стан.

Так як ця тема є досить актуальною, існує цілий  ряд авторів які її досліджують, серед них А.М.Поддерьогін, І.А. Золотько, С.Я. Огородник, А.М. Соколовська, О.М. Антонюк та інші. Така кількість авторів зумовила неоднозначність трактування як самих податків, а особливо, переліку їх функцій. Окрім цього, слід зазначити що дослідження природи податків та їх змісту має досить довгу історію, і це питання розглядалось ще Адамом Смітом.

Нормативна  база також досить широка. Оподаткування  є закріпленим у конституції  та регулюється Податковим кодексом України, та рядом указів та нормативів. Це зумовлено важливістю податкової системи для держави.

Мета курсової роботи – дослідження та оцінка впливу системи оподаткування на фінансовий стан підприємства, розгляд методів оптимізації цього впливу.  Для реалізації цієї мети потрібно виконати такі задачі:

• Визначити сутність та функції податків, та структури податкової системи.
• Визначити особливості податкової системи, та принципи її функціонування.
• Розрахувати рівень впливу податкової системи на окреме підприємство, за допомогою дослідження його діяльності.
• Визначити шляхи оптимізації впливу системи оподаткування на підприємство

Об’єктом  дослідження є фінансовий стан підприємства, предметом дослідження є вплив  податкової системи на фінансовий стан підприємства. Для дослідження використовуються фінансова звітність підприємства, а дослідження проводиться шляхом  використання економічних методів визначення ефективності роботи підприємства, та визначенням впливу податкової системи на них. На основі отриманих даних будуть розроблені рекомендації щодо оптимізації впливу податкової системи на фінансовий стан підприємства.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ

В сучасних умовах податкова система, принципи її функціонування, форми та норми  податків є одним із найзначніших факторів впливу на економічну та, як наслідок, і на соціальну та політичну ситуацію. Податкова система є основою впливу держави на підприємницьку діяльність, а тому дослідження діяльності окремих підприємств, чи цілих галузей не можуть бути відокремлені від розгляду податкової системи, як у цілому, так і на рівні безпосереднього впливу на підприємство. 

Одним з тих, хто спробував створити першу  наукову теорію оподаткування, став видатний шотландський економіст і вчений XVIII ст. Адам Сміт. Він стверджував, що податки для платника — ознака не рабства, а волі. Праця «Дослідження про природу і причину багатства народів» [7], визначила основні поняття та функції оподаткування, які актуальні й дотепер. 

Згідно визначення яке дає А.М.Поддерьогін [1] – « Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.»

І.А. Золотько, С.Я. Огородник, А.М. Соколовська, О.М. Антонюк[2-4], та ряд інших авторів наводять подібні визначення пояснення сутності податків, більш дискусійними є функції податків, і узагальнюючи можна сказати що податки це -  обов'язкові платежі,  які перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів і забезпечують фінансування виконання державних функцій. Крім того ставки податків регулюють певні процеси в економіці. Податки можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування, різноманітні збори – але виконують майже однакові функції, тому частіше всього їх розглядають просто як «податки» або обов’язкові платежі державі.

Згідно Податкового кодексу України [6] податки розділені на, власне, податки та Збори  (плата,  внесок).

Податок за цим документом характеризується: «Податком  є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного  бюджету, що   справляється  з  платників  податку  відповідно до цього Кодексу.»

Збір характеризується : «Збором  (платою,  внеском)  є  обов'язковий  платіж   до відповідного бюджету, що справляється з платників  зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі  внаслідок вчинення на  користь  таких  осіб  державними органами,  органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами  юридично значимих дій.»

Варто зазначити  що у податковому кодексі податок  і збір розглянуті окремо, але це пов’язано не з різним іх призначенням, а з необхідністю конкретизації у законодавчих та нормативних актах.  Вцілому можна сказати що таке формування не перечить визначенню більшості авторів.

З наведеними вище твердженнями слід погодитися , так як у ньому виражена уся суть податків, як методу залучення державою коштів з одного боку, так і регулювання  економіки  з іншого, і воно співпадає з твердженнями більшості авторів, а також співпадає з визначеним у законодавстві.

Обов’язковість  податків виражається у тому що вони сплачуються незалежно від бажання  платника, у випадку якщо платник повинен їх сплатити і снує цілий ряд законів, нормативних документів та державних органів які установлюють  та нормують податки, слідкують за їх сплатою.

Податки, як важлива частина економічної  та фінансової системи виконують  ряд функцій. Фіскальну та регулюючу функцію, які виділяють більшість авторів, можна охарактеризувати як основні. Також, інколи виділяють і інші функції, такі як: розподільчу, стимулюючу та контрольну. При докладному розгляді та дослідженнях податків та податкової системи, деякі автори, наприклад А.М. Соколовська,[3] О.М. Антонюк[4], ці функції розглядають окремо, вони все одно є похідними від фіскальної та регулюючої. Різні погляди на функції, у працях різних авторів наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Полеміка авторів щодо переліку функцій податків

Розглянувши праці наведених вище авторів,можна  сказати, що вони  мають різні погляди на загальну структуру функцій податків, але майже в усіх, як уже зазналось раніше, мають місце дві основні функції – фіскальна та регулююча. Інші функції можуть або виділятися окремо, або входити до одної із них. Основні функції, визначені авторами визначаються як:

Фіскальна функція – найважливіша, з погляду функціонування бюджетної системи, так як вона виражається у залученні коштів до бюджету за допомогою стягнення усіх видів податків та відрахувань. Саме ця функція забезпечує можливість державі виконувати свої функції, так мобілізація та формування фінансових ресурсів держави, забезпечує фінансування виконання цих функцій. Реалізація цієї функції реалізується за рахунок податкового контролю, різних санкцій, які забезпечують максимальне збирання податків та запроваджують покарання у випадку їх несплати.

Регулююча функція – направлена на досягнення через податкові механізми тих чи інших завдань економічної політики держави. Тобто створення таких економічних умов, при яких забезпечувався відповідний розвиток тих галузей та відносин, та на такому рівні, який запланований державою, як необхідний для оптимального економічного розвитку.

У процесі  реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники  фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка  від реалізації, чистий прибуток, швидкість  обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація  оборотних коштів, обсяг залучення  кредитів.

Із регулюючої функції виникає стимулююча функція  – тобто податкова запровадження  пільг та послаблень для окремих  галузей, підприємств, юридичних чи фізичних осіб з метою заохочення їх розвитку та діяльності, або навпаки, податки зменшують привабливість  небажаних для суспільства видів  діяльності.

Розподільча функція - її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів.

Контрольна функція - яка дозволяє державі відслідковувати рівень та величину надходжень, та використовувати їх для різних макроекономічних розрахунків та подальшого планування.

Виконання цих  функції забезпечує функціонування бюджетної, а як наслідок економічної  та фінансової системи.

Дві найважливіші функції – фіскальна та регулююча, у яких закладені усі завдання, принципи та інші функції податків. Механізм впливу податкової системи на діяльність підприємства можна побачити у таблиці 1.2. Яка показує основні способи впливу податкової системи на діяльність підприємства.

Таблиця 1.2

Вплив податкової системи на підприємницьку діяльність

З таблиці 1.2 можна побачити що податки є одним із найважливіших факторів які впливають на підприємницьку діяльність, та є тим важелем для держави який дозволяє значно впливати на роботу як економіки в цілому, так і окремих галузей.

Кожен вид  податків має специфічні ознаки й  функціональне призначення, посідає  окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його належністю до певної групи залежно  від чинної класифікації податків. За допомогою класифікації можна  детально з'ясувати сутність і функції  податків, поліпшити їх роль у податковій політиці держави, напрями й характер впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Податки класифікують за різними ознаками - формою оподаткування, економічним змістом суб’єкта оподаткування, за територіальним рівнем та іншими ознаками. (загальна класифікація у таблиці 1.3). Крім того варто зазначити що для цього дослідження більш важливим є розгляд тих податків які стосуються саме юридичних осіб, а не фізичних. Про такі податки буде йтися далі. Надана нижче класифікація розподіляє податки за основними класифікаційними характеристиками, але в залежності від завдання яке ставиться перед дослідником, може використовуватись і інший спосіб групування.  

Таблиця 1.3

Загальна класифікація податків

Найзначнішими для держави ( таблиця 1.4) є податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств та акцизний податок, які стягуються з юридичних осіб та підприємств, а також податок на доходи фізичний осіб, який стягується з доходів громадян. Усі ці податки, крім податку на доходи фізичний осіб, складають основний податковий тягар на підприємство, а зміни у них дозволяють державі впливати на економічну ситуацію у державі, згідно регулюючої функції податків.

ПДВ, Податок на прибуток підприємств та інші податки стягуються згідно Податкового кодексу України [5], який є основним законодавчо-нормативним документом щодо функціонування податкової системи. У ньому зазначені обов’язкові до сплати  та перелік податки та збори,  правила їх стягнення та особливості елементів. Перелік податків та зборів у додатку А

Податок на прибуток підприємств є одним  із видів прямого оподаткування  – прибуткового, і оподатковує  прибутки юридичних осіб, на відміну від податку на доходи громадян, який стягується з прибутків громадян. Податок на прибуток підприємств в Україні має дуже значне фіскальне значення.

Таблиця 1.4

Структура надходжень до бюджету за 2011-2009 рік

Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і  стимулювання підприємницької діяльності. За допомогою цього податку держава  може здійснювати стимулюючий вплив  на розвиток окремих галузей або  регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення  інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись  за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового  кредиту та податкових знижок.  В  Україні цей податок стягується з 1991 року по сьогодні, і на даний  момент його ставка становить 21 відсоток, але згідно чинного законодавства  він буде зменшений, і 1 січня 2014 року, буде становити 16 відсотків.

Податок на додану вартість (ПДВ) належить до непрямих податків, сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва  продукції товарів, виконання робіт, надання послуг, за умов імпорту  товарів до або під час митного  оформлення. Отже, ПДВ — частина  новоствореної вартості, сплачується  до державного бюджету. Механізм нарахування ПДВ ґрунтується на визначенні податкової бази. База оподаткування операцій з поставки товарів або послуг визначається з огляду на їх договірну вартість, тобто такою вартістю за якою підприємство торгує цим товаром або послугою, з урахуванням акцизного податку, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

В Україні сума податку на додану вартість розраховується заставками: базова ставка — 20% та 0% бази оподаткування і сума податку додається до ціни товарів (робіт, послуг). Доцільно зазначити, що значення податку на додану вартість виявляється за допомогою його фіскальної функції, тобто шляхом мобілізації колосальних фінансових ресурсів до Державного бюджету України.

Іншим, теж  значним для деяких підприємств  є акцизний податок, його особливістю є те що він як і ПДВ є непрямим податком, але якщо ПДВ сплачується з будь-якого товару або послуги, то акцизний збір сплачується лише з деяких видів продукції, які зв’язані з так званими «над прибутковими» товарами.

В Україні  підакцизними товарами є алкогольні напої, спирт етиловий, тютюнові вироби, транспортні засоби, бензин, дистиляти, паливо, пиво солодове та ін. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору єдині на території України, їх встановлює та затверджує Кабінет Міністрів України. Основа акцизного податку — диференційований підхід до оподаткування різних товарів і товарних груп. Ставки акцизу для різних товарів є різною, але загальною особливістю є те що на відміну від ПДВ та податку на прибуток, ставка є акцизу є фіксованою, на кожен вид товару, або нараховується відповідно до якостей товару.

Отже, більшість розглянутих у цьому розділі визначень авторів характеризують податки – як обов’язкові платежі які стягуються державою для фінансування виконання покладених на неї зобов’язань перед громадянами. Основні функції податків це: фіскальна та регулююча, але окремі автори виділяють також розподільчу, контрольну, регулюючу та стимулюючу, які можуть бути виділені як окремі функції, так і бути у складі двох загальних. Сукупність усіх податків та зборів, їх нормування та реалізація складають податкову систему, можна сказати що система оподаткування є невід’ємною частиною держави, а самі податки є значним фактором впливу на діяльність підприємства, так як з одного боку з одного боку за допомогою податків держава створює умови для підприємницької діяльності, а з іншого створює значний податковий тягар на підприємство, а співвідношення між цими двома факторами і є податковою політикою держави. ПДВ, податок на прибуток, акцизний податок та інші податки та збори які сплачують підприємства, впливають на собівартість та прибуток, що є найзначнішими показниками діяльності підприємства. Саме політика держави у цих податках впливає на економічну ситуацію у країні, а усі рішення мають значну економічну та соціальну роль. Законодавчо податки закріплені у податковому кодексі України.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ВПЛИВУ СИСТЕМИ  ОПОДАТКУВАННЯ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

Два основні  методи, які можна використати для аналізу фінансового стану підприємства загалом, та для оцінки впливу системи оподаткування – це факторний аналіз[7], та аналіз фінансових показників та коефіцієнтів[8]. Так як вони дозволяють проаналізувати усі показники діяльності підприємства, та зробити висновки щодо рівня залежності та ступеня впливу податкового навантаження на роботу підприємства.

Факторний аналіз - методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників. Тобто відбираються певні фактори, вплив яких є об’єктом аналізу, та вираховується як ці фактори впливають на кінцевий результат.

 Всі явища та процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості. Деякі з них безпосередньо пов'язані між собою, а інші-опосередковано.  
Кожний результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів. Наприклад, чистий прибуток залежить від обсягу реалізації, ціни реалізації, якості продукції, умов розрахунків, податкового навантаження тощо. 

Для проведення факторного аналізу  оцінки фінансового стану необхідно  побудувати багатофакторну залежність із наступним аналізом впливу кожного  окремого фактора на кінцевий результат. Такими факторами можуть бути коефіцієнти  фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності, платоспроможності  тощо, які включаються в комплексну оцінку ефективності діяльності підприємства, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку, і мають конкретне економічне значення. При цьому, оцінити ефективність діяльності підприємства дозволить  не тільки система показників, але й один комплексний показник, який характеризує його фінансовий стан. Таким показником може стати рентабельність власного капіталу, оскільки цей коефіцієнт поєднує два фундаментальні показники діяльності підприємства: величину власного капіталу та прибуток, який є основною метою його створення.

Основу розрахунку складають різні  мультиплікатори, в умовах цього  дослідження можна використати  такі фактори:

- Прибуток, як чистий так і операційний

- Собівартість, та її  склад

- Ставка податків

- Загальні податкові  відрахування

- Умови сплати ПДВ,  та інших податків

Тоді моделі формування чистого прибутку, валового прибутку та інших показників будуть включати усі ці фактори, що і дозволить розрахувати їх вплив на загальний фінансовий стан підприємства.

Основною  перевагою даного методу дослідження є можливість повного відображення усіх факторів впливу, та створення загальної системи, яка за допомогою моделі, створеною саме для цього підприємства, дасть можливість відслідковувати ефекти від можливої зміни певних факторів (ключових параметрів) , та значення кожного фактора загалом.

Недоліками  є важкість розрахунку впливу окремих параметрів, та суб’єктивність інтерпретації різних кінцевих значень. Це пов’язано з тим що факторній аналіз найбільш доцільно використовувати для великої кількості параметрів, а використання в межах меншої кількості параметрів є не таким точним та однозначним.

Другим можливим методом аналізу є аналіз фінансових показників та коефіцієнтів. Фінансові  коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану  підприємства. Вони розраховуються у  вигляді відносин абсолютних показників фінансового стану або їх комбінацій та співвідношень. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний період і за ряд років, визначенні рівня відхилень. В якості базисних величин використовуються усереднені по тимчасовому ряду значення показників даного підприємства, пов'язані з минулим сприятливим з точки зору фінансового стану періодів. Крім того, як база для порівняння можуть застосовуватися теоретично обгрунтовані або отримані експертним шляхом значення. Такі величини фактично виконують роль нормативів для фінансових коефіцієнтів, хоча методики їх розрахунку в залежності від галузі не створено, оскільки в даний час не устоявся набір відносних показників, що застосовуються для оцінки фінансового стану підприємства. Для точної і повної характеристики фінансового стану необхідно досить невелика кількість показників. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансового стану.

Загальна  система коефіцієнтів може бути підрозділена на ряд характерних груп:

• Показники оцінки рентабельності підприємства.
• Показники оцінки ефективності управління або прибутковості.
• Показники оцінки ринкової стійкості.
• Показники оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності.

Для оцінки впливу податкової системи на фінанси  підприємств доцільно використати  показники рентабельності та ролі податків у загальних грошових потоках, та залежності між цими показниками та іншими економічними показниками .

Перевагами  цього методу є відносна простота розрахунку, хоча і доволі трудомістка, можливість використання усієї доступної  звітності та можливість вводу будь-яких додаткових коефіцієнт. Також перевагою  є наявність деяких показників в  цілому по галузям та підприємствам  у вільному доступі, що значно полегшує порівняння результатів та їх інтерпретацію.

Недоліками  методу фінансових коефіцієнтів є трудомісткість, тобто досить складний процес формування результатів оцінки та можливість виникнення ситуації, коли зміни величин коефіцієнтів у динаміці не можуть бути інтерпретовані належним чином, оскільки значення для розрахунку постійно змінюються у часі.

З цих двох методів доцільніше вибрати другий метод – метод аналізу фінансових показників та коефіцієнтів, він хоч і не створює загальної моделі, але дозволяє більш докладно дослідити окреме підприємство та показники які нас цікавлять. Коефіцієнтний метод передбачає розрахунок системи коефіцієнтів, що включають оцінку  з різних боків господарювання підприємства і враховують вплив як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ на фінансовий стан підприємства.

Такий метод  дозволить дослідити рівень впливу податкової системи на підприємство, за допомогою розгляду впливу податків на окремі показники та підприємство в цілому. Порівнявши всі показники  можна буде констатувати рівень залежності різних показників від податків, та запропонувати можливості до покращення ситуації як на підприємстві, так і  системи оподаткування загалом. Можна буде побачити основні проблеми підприємства, та вплив податків на виникнення цих проблем. Показники  рентабельності прямо будуть залежати від податків, тоді як показники  ліквідності, стійкості та активності будуть залежати опосередковано, але  як саме можна буде визначити вирахувавши  долі податків у показниках що формують данні для розрахунку цих коефіцієнтів.

Основу розрахунків будуть складати коефіцієнти податкомісткості (табл. 2.1) , та показники рентабельності (табл. 2.2). На основі отриманих данних можна буде зробити висновки про рівень впливу податків на фінансовий стан підприємства, а також запропонувати варіанти оптимізації податкової системи, з метю покращення отриманих даних.

Розраховані коефіцієнти рентабельності слід порівняти  з можливими альтернативними  коефіцієнтами, які малиб місце при меншому рівні оподаткування, або при гіпотетичній їх відсутності. Що дасть інформаці. Про рівень впливу податків на рентабельність підприємства.