Фінанси публічних акціонерних товариств
Міністерство освіти і науки України
Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»
Кафедра фінансів
Дата реєстрації: _______________
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінанси»
на тему:
«Фінанси публічних акціонерних товариств»
Виконавець:
студентка групи 3.1
заочної форми навчання
спеціальність «Фінанси та кредит»
Дубицька Л.С.
Викладач:
Кость Я.О.
Луцьк - 2012
Зміст
Вступ 3
1. Теоретичні основи фінансів акціонерного товариства
1.1 Акціонерне товариство, як форма підприємницької діяльності 4
1.2 Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств 11
2. Статутний капітал акціонерних товариств
2.1 Формування статутного капіталу АТ 14
2.2 Шляхи збільшення статутного капіталу АТ 19
2.3 Способи зменшення статутного капіталу АТ 23
3. Порядок формування та розподіл прибутку ПАТ 26
4. Правовий режим дивідендів 29
5. Проблеми та перспективи, пов’язані з утворенням та розвитком
ПАТ в Україні 33
Висновки 42
Список використаних джерел 43
Додатки
Вступ
Одним із найбільш помітних явищ в економіці України останніми роками стало масове створення акціонерних товариств. Ця популярність ґрунтується на трьох важливих перевагах, які акціонерні товариства мають над приватними підприємствами і товариствами з обмеженою відповідальністю.
По-перше, акціонерні товариства забезпечують мобілізацію великих грошових сум шляхом реалізації акцій.
По-друге, вони забезпечують передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продаватися іншим особам.
По-третє, вони накладають на своїх акціонерів відповідальність лише у межах власного капіталу.
Метою даної роботи є вивчення та дослідження процесу формування та використання фінансів публічних акціонерних товариств.
Обрана тема є актуальною, оскільки за роки впровадження нагальних економічних реформ, акціонерні товариства в Україні зіткнулися з чималими проблемами, які базуються не лише на об'єктивних чинниках. Насамперед це стосується господарювання в сучасних економічних відносинах пов'язаних як із зміною форм власності, так із прийняттям нових законодавчих актів. Зокрема суттєвими недоліками є відсутність достатніх знань для управління підприємствами в нових умовах та невміння багатьох підприємств за стислий термін перебудувати свою діяльність відповідно до вимог часу.
1. Теоретичні основи фінансів акціонерного товариства
1.1 Акціонерне товариство, як форма підприємницької діяльності
Виходячи з економічних характеристик, акціонерне товариство можна визначити як організацію, створену на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іноземних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку. Акціонерні товариства являються юридичними особами, можуть займатися будь – якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Вони мають повну господарську самостійність в питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлені цін і оплати праці, використання чистого прибутку, несуть відповідальність по своїм зобов'язанням всіма активами.
Юридичний статус акціонерних товариств визначається Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року.
Відповідно до Закону, акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:
По-перше, статутний капітал акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії і продажу акцій юридичним та/або фізичним особам (в тому числі іноземним).
По-друге, акціонерне товариство має публічний статус емітента акцій. Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акції публічних акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок», іншими нормативними актами про фондові ринки.
По-третє, фізичні та юридичні особи. які придбали акції акціонерних товариств фіксуються у книгах реєстрації акцій і набувають статусу акціонерів. Права та обов'язки акціонерів визначені розділом 5 Закону України «Про акціонерні товариства» і статтями 4 та 5 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року.
Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізувати інші права власника дочірнього підприємства.
Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються органами управління акціонерного товариства та реєструються в порядку, встановленому чинним в Україні законодавством.
За типом та в залежності від здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства) акціонерні товариства поділяються на публічні та приватні. Здатність акцій вільно обертатися не є єдиною особливістю цих типів товариств. Статус товариства як публічного або приватного відбивається на можливості залучення товариством капіталу на фондових ринках, ступені захисту прав міноритарних акціонерів, стабільності відносин власності і контролю у товаристві, гнучкості інструментів корпоративного управління. Акціонери не мають абсолютної свободи при виборі типу товариства, оскільки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акціонерів в яких не перевищує певну величину (100 осіб).
До реформи законодавства про акціонерні товариства (2009-2011 роки) акціонерні товариства поділялись, відповідно до Закону України «Про господарські товариства», на відкриті і закриті, при чому кількість акціонерів закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерій для поділу товариств на відкриті і закриті був той самий — здатність акцій вільно обертатись. Акції закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства (стаття 81.3 Господарського кодексу України в редакції до 30 квітня 2009 р.). Відсутність у законодавстві обмежень щодо кількості акціонерів в закритих товариствах давала підстави для їх характеристики як «рецидиву кріпацтва у 21 столітті», який забезпечує можливість керівникам закритих товариств із великою кількістю акціонерів-робітників, позбавлених права продати свої акції, «беззастережно експлуатувати ці підприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганізованих «рабів» без найменшого ризику втратити контроль внаслідок недружнього поглинання».
Згідно додатку №1, станом на початок 2011 р. в Україні було зареєстровано понад 19 тисяч закритих (приватних) акціонерних товариств, що складає майже дві третини від загальної кількості зареєстрованих в країні акціонерних товариств.
Приватним акціонерним товариством вважається акціонерне товариство, акції якого розподіляються поміж засновниками і не можуть вільно відчужуватися третім особам без згоди органів управління акціонерного товариства, визначених статутом товариства. Крім цього максимальна кількість акціонерів приватного товариства становить 100 осіб.
Угода про відчуження акцій приватних акціонерних товариств, як правило, ставиться в залежність від згоди на це інших акціонерів безпосередньо, якщо склад акціонерів у кількісному відношенні незначний, або через уповноважені акціонерами органи управління акціонерного товариства.
Вимога одержання попередньої згоди акціонерів на відчуження акцій приватного акціонерного товариства третім особам повинна бути закріплена в установчих документах акціонерного товариства, оскільки в іншому випадку вважається, що акціонер не є зобов’язаним у цьому відношенні ані законодавством, ані установчими документами.
З іншого боку, вказана вимога спричинює виникнення в інших акціонерів цього акціонерного товариства або самого акціонерного товариства права на пріоритетне придбання у власність акцій, які акціонер бажає продати і які йому належать. Практично це означає, що в статутах приватних акціонерних товариств резервується положення про те, що перш, ніж здійснювати відчуження акцій приватного акціонерного товариства на користь третіх осіб, акціонер зобов’язаний запропонувати відчуження на користь акціонерів або акціонерного товариства.
В багатьох випадках в установчих документах визначається, що згода акціонерів або акціонерного товариства на відчуження акцій третім особам повинна бути явною, тобто виражена документально (надання листа, підписаного повноважною особою закритого акціонерного товариства або виписки з рішенням керівного органу акціонерного товариства). Наявність такого роду документа буде засвідчувати законність угоди між акціонером і третьою особою, яка побажала придбати акції цього товариства.
Публічним акціонерним товариством вважається акціонерне товариство, акції якого випускаються на умовах їх вільного подальшого обігу, тобто за умов, що наступні після випуску акцій відчуження акціонерами належних їм акцій на користь інших акціонерів або третіх осіб не потребують згоди на це з боку інших акціонерів чи емітента.
Акції публічних акціонерних товариств також випускаються з розрахунку на те, що будь – які інвестори, а не певне їх коло, можуть стати акціонерами. Такі акції, як правило, є предметами угод купівлі – продажу на акціонерному ринку, вони можуть обертатися на біржовому та позабіржовому ринках.
Акції публічних акціонерних товариств можуть також без будь – якої згоди емітента використовуватися як предмет застави виникнення зобов’язань.
Приватне акціонерне товариство може бути реорганізовано у публічне шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондовий ринок, і внесенням змін до статуту товариства.
Процес створення акціонерного товариства складається з ряду послідовних стадій, передбачених Законом України «Про акціонерні товариства».
Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;
7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
Питання про заснування акціонерного товариства розглядається установчими зборами. Також установчими зборами вирішуються наступні питання:
1) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;
2) затвердження статуту товариства;
3) утворення органів товариства;
4) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;
5) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);
6) затвердження результатів розміщення акцій;
7) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.
Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками.
Установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:
1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;
2) тип товариства;
3) розмір статутного капіталу;
4) розмір резервного капіталу;
5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;
6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;
7) права акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу;
8) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;
9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
10) порядок скликання та проведення загальних зборів;
11) компетенцію загальних зборів;
12) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
13) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;
14) порядок внесення змін до статуту;
15) порядок припинення діяльності товариства.
1.2 Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
Організація функціонування фінансів акціонерного товариства базується на визначенні форм і методів ведення фінансової роботи у акціонерному товаристві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом з метою одержання максимального прибутку при мінімальних витратах.
Перелічені напрямки фінансової роботи лежать в основі фінансового механізму, який являє собою систему управління фінансами акціонерного товариства.
Якщо фінанси по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно від волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується на об'єктивних економічних законах, і частково носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від державних рішень щодо виконання задач на тому чи іншому етапі її розвитку.
Організація взаємодії фінансових відносин досягається шляхом використання фінансових категорій, таких як прибуток, податки, оборотні кошти, амортизація, безготівкові розрахунки, та нормативів (рентабельності, платежів до бюджету), різного роду стимулів, санкцій та інших фінансових важелів.
При цьому сфера фінансових відносин акціонерного товариства включає такі типи відносин:
1) відносини між акціонерним товариством і його засновниками;
2) відносини акціонерного товариства з іншими підприємствами і організаціями;
3) відносини всередині акціонерного товариства;
4) відносини акціонерного товариства з вищестоящою організацією або всередині фінансово-промислових груп, холдингів;
5) відносини акціонерного товариства з фінансово-кредитною системою.
Фінансові відносини між акціонерним товариством і його засновниками (власниками) виникають з приводу формування статутного капіталу, а саме:
- одержання коштів з державного бюджету;
- емісії акцій;
- надходження пайових внесків.
Особливості формування статутного капіталу акціонерних товариств передбачені Законом України «Про акціонерні товариства». Акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовому ринку (це стосується публічних акціонерних товариств), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в приватних акціонерних товариствах). Порядок формування, збільшення та зменшення статутного капіталу акціонерного товариства викладений у розділі 2 цієї курсової роботи.
Джерела коштів, які використовуються на формування статутних капіталів акціонерних товариств, є спільними для всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:
- частина майна державних підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;
- особисті заощадження громадян України;
- частина коштів населення, яка знаходиться на банківських рахунках;
- кошти вітчизняних юридичних осіб (за винятком державних підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;
- кошти іноземних юридичних і фізичних осіб, осіб без громадянства.
Фінансові відносини з іншими підприємствами і організаціями включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, підприємствами, підприємствами та організаціями іноземних держав.
Найбільш вагома за обсягом грошових платежів групою відносин є фінансові відносини підприємств один з одним, які пов’язані з реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин здійснює безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для акціонерних товариств.
Фінансові відносини всередині акціонерного товариства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами акціонерного товариства пов’язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та інше. Їх роль заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності.
Фінансові відносини акціонерних товариств з вищестоящими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень. Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на поворотній основі грає важливу роль і сприяє оптимізації коштів акціонерного товариства.
2. Статутний капітал акціонерних товариств
2.1 Формування статутного капіталу АТ
Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо).
Статутний капітал акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної, на момент створення товариства, 1250 мінімальних заробітних плат. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах.
Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» визначає акцію як іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Акція акціонерного товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих.
Простими іменними закон визначає акції з рівними правами участі акціонерів, імена яких входять до обов'язкових реквізитів акції. Статус іменних акцій має на увазі спеціальні правила їх відчуження. Власники іменних акцій в принципі вільно розпоряджаються ними (продають, передають, відчужують іншим особам), але з дотриманням цих правил. Обіг іменних акцій фіксується товариством, яке зобов'язано вести книгу реєстрації акцій. Статутами акціонерних товариств визначаються іменні акції, які підлягають і які не підлягають вільному відчуженню іншим особам. Якщо в акції спеціально не вказано, що вона підлягає передачі, передача здійснюється шляхом іменного індосаменту. Іменний індосамент - це передаточний запис особи, якій передається акція безпосередньо на акції або в окремому документі. Цей запис посвідчує перехід права участі до акціонера-покупця акції. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
Привілейовані акції - це акції з пільговими правами майнової участі. Власники таких акцій мають певні майнові привілеї і несуть певний ризик порівняно з простими акціонерами. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства. Привілеями є, насамперед, переваги на одержання дивідендів, а саме: річний розмір дивіденду фіксується в процентах до номінальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду, а не лише з фонду дивідендів. Привілейована акція передбачає також доплату її власнику у тому разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію. Привілеєм є також пріоритетна участь власника привілейованої акції в розподілі ліквідних активів товариства, яке припиняється. Закон обмежує кількість привілейованих акцій. Частина прибутку товариства, що залишилась після сплати дивідендів власникам привілейованих акцій, розподіляється у вигляді дивідендів між власниками звичайних акцій. Фіксований дивіденд по привілейованим акціям встановлюється при їх випуску. Він може виплачуватись: кожний квартал, раз в півроку чи рік; акціями (капіталізація прибутку), облігаціями і товарами. Дивіденд не виплачується по акціям, що не були випущені в обіг або знаходяться на балансі товариства.
Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.