Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування та пошук резервів їх збільшення

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО  САМОВРЯДУВАННЯ

1.1. Місцеві бюджети у складі бюджетної системи України

Місцеві бюджети  займають одне з центральних місць  в економічній системі кожної держави, в них зосереджується  значна частина державних фінансових ресурсів. Місцеві бюджети є також  найбільш чисельною ланкою бюджетної  системи країни, вони відіграють важливу  роль у перерозподілі валового внутрішнього продукту, фінансуванні державних видатків, перш за все, соціальної справедливості. Вони здійснюють безпосередній вплив на задоволення різноманітних потреб населення, стан та якість надання державних послуг. Видатки найбільш яскраво віддзеркалюють їх значення у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об’єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійсненні соціального захисту населення, охороні навколишнього природного середовища.

Стосовно визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній  літературі немає єдиної точки зору.

В перші роки організації бюджетної системи  місцеві бюджети розглядались як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, котрими  вони володіють для їх задоволення.

В Положенні про  фінанси 1926 р. дається таке трактування: “Місцеві фінанси складають частину  єдиної системи фінансів СРСР і знаходяться  в безпосередньому віданні місцевих Рад та їх виконавчих комітетів”. Аналогічне визначення поняття “місцеві фінанси” дає професор В.Н. Твердохлібов [50, С.122].

Н.А. Ширкевич  так визначає сутність місцевих бюджетів: “Це частина основного річного  фінансового плану країни – державного бюджету, крім того, місцеві бюджети  утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих Рад, котрим вони розпоряджаються з метою здійснення заходів, які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку” [50, с.123]

Деякі вчені за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальний принцип, розгладаючи їх як бюджети окремих  адміністративно-територіальних одиниць. Ряд економістів характеризують місцеві бюджети як економічні відносини. Наприклад, І.Н. Ходорович характеризує місцеві бюджети як “сукупність  економічних відносин, що забезпечують фінансову базу місцевих Рад щодо розвитку і утримання головним чином  галузей господарства, які безпесередньо  спеціалізуються на підвищенні доброту  населення” [50, с.118]. А Н.В. Васил’єва  визначає місцеві бюджети як “обумовлену  адміністративно-територіальним поділом  і бюджетним устроєм частину  економічних відносин у суспільстві, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, призначених для задоволення  суспільних потреб”. [10, С.16].

Усе наведене вище свідчить про різні підходи до трактування поняття місцевих бюджетів, що, в свою чергу, позначається на визначенні ролі місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

Розгляд різних поглядів щодо визначення поняття “місцевих  бюджетів” дозволяє охарактеризувати їх як сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному перерозподілу  національного доходу країни та забезпечують створення фінансової бази місцевих Рад.

Згідно Бюджетного кодексу України (ст.5): Місцевими  бюджетами ви знаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети  місцевого самоврядування.

Визначальною  ланкою місцевих фінансів є місцеві  бюджети. У них зосереджено понад 80 % від усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні  місцевого самоврядування. Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну  форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами, а також всередині сукупності місцевих бюджетів Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети - це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають дохідну і витратну частини, принципи збалансування тощо.

Бюджети місцевого  самоврядування — це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

Мінімальні розміри  місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та економічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, установлених законодавством.

Місцевий бюджет може складатися із загального і спеціального фондів.

Спеціальний фонд має формуватися з конкретно  визначених джерел надходжень і використовуватися  на фінансування конкретно визначених цілей.

Спеціальний фонд - це класичний випадок закріплення  джерела доходів за статтею видатків, за якого певні види доходів призначаються  на фінансування певних видів видатків.

Спеціальні фонди  були введені з метою поліпшення звітності за державні кошти, які  раніше спрямовувалися до численних  позабюджетних фондів, тобто для  підвищення прозорості у використанні державних коштів.

Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і  бюджет розвитку.

Поточний бюджет використовується для виконання  як власних, так і делегованих  повноважень.

Кошти поточного  бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої і  соціальної інфраструктури, що утримуються  за ра-хунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів  щодо соціального захисту населення.

Кошти бюджету  розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також  на фінансування субвенцій та інших  видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням. Поділ місцевих бюджетів на поточний бюджет і бюджет розвитку визначає порядок фінансування за умов наявності дефіциту бюджету у зв'язку з недовиконанням доходів бюджету. У такому випадку першочергово фінансуються видатки, які включені в поточний бюджет.

Таблиця 2.1

Структура місцевих бюджетів України

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і  особливостей можуть перерозподіляти  між собою на підставі договорів  окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Місцеві бюджети — це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави  і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві  бюджети забезпечують необхідними  грошовими засобами фінансування заходів  економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і  управління на відповідній території. Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

Основними домінантами складної і багатопланової ролі місцевих бюджетів є те, що вони виступають: вагомим  чинником економічного розвитку і фінансової стабільності, інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільних процесів; фінансовою базою місцевого самоврядування; інструментом реалізації державної регіональної політики; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем проведення фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; з бюджетів є те, що вони виступають: вагомим чинником економічного розвитку і фінансової стабільності, інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільних процесів; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем проведення фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; з їх допомогою проходить реалізація перспективних цілей національного розвитку і загальнодержавних програм, проводиться фінансування державних видатків; місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних гарантій, вирішенні соціальних проблем, піднесенні добробуту населення

1.2 Фінансування  делегованих повноважень органами  місцевого самоврядування

Делеговані повноваження  -  повноваження  органів  виконавчої влади,  надані  органам місцевого  самоврядування законом,  а  також  повноваження  органів  місцевого  самоврядування,  які передаються  відповідним   місцевим   державним   адміністраціям   за  рішенням районних, обласних рад;

На сьогодні органам  місцевого самоврядування держава застосовує практику делегування вагомої частини повноважень, а саме із виконання зобов'язань за конситуційними гарантіями, органам місцевого самоврядування. Наразі складається ситуція, коли органи місцевого самоврядування недоотримують необхідного обсягу фінансових ресурсів із Державного бюджету на виконання делегованих повноважень і має місце значне недофінансування чи взагалі нефінансування частини делегованих повноважень. Центральні органи влади, декларуючи певні політичні обіцянки не проводять дійсних фінансових розрахунків можливості практичного запровадження тієї чи іншої соціальної програми, а в результаті деякі з них так і залишаються на папері. Тому проблема фінансування делегованих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування і досі потребує практичного розв'язання .Сунцова 237

Делеговані повноваження, якими передбачаються безпосередні фінансові витрати місцевої влади, це:

- забезпечення надання  державних субсидій сім'ям, які мають дітей,

- ведення державного земельного кадастру,

- проведення експертизи  новозбудованих об'єктів,

- організація охорони,  реставрації і використання пам'ятників  архітектури й містобудування, природних ландшафтів,

- організація прикордонної (прибережної) торгівлі,

- вирішення у встановленому  порядку питань соціального захисту населення, охорони й опіки,

- організація територіального  планування,

- проведення оплачуваних  громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітних,

- вирішення питань створення  особовому складові Міністерства  внутрішніх справ України належних  умов для служби та відпочинку,

- створення на власній  матеріально-технічній і фінансовій  базі місцевих дружин охорони громадського порядку та ін. Сунцова 237-238

Так, останнім часом (2008-2011 р.р.) обсяг фінансових витрат органів місцевого самоврядування на здійснення делегованих повноважень різко зріс. Разом з тим, у багатьох випадках бюджетним законодавством чітко не визначено за рахунок яких фінансових джерел має здійснюватися фінансування делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень.

Проблему делегування  повноважень органів державної  влади намагались і вирішити в  Конституції України, у якій у ст. 143 встановлено: органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Таким чином, Консттиуцією України визначено порядок, що делеговані повноваження надаються лише законом. Також встановлено: держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в регламентованому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Сунцова 236-237

Таким чином, Конституція  України визначила два способи  фінансування делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень: за рахунок коштів Державного бюджету України або за рахунок  передачі місцевому органу місцевого  самоврядування доходів від загальнодержавних податків та об'єктів загальнодержавної власності на певні делеговані повноваження.

1.3 Фінансування власних  повноважень органами місцевого  самоврядування

До доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать:

1) місцеві податки і  збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

2) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

3) податок на промисел, що зараховується до бюджету місцевого самоврядування;

4) власні надходження  бюджетних установ та організацій,  що утримуються з відповідного  бюджету;

5) надходження дивідендів  від участі відповідної ради у статутних фондах суб'єктів підприємницької діяльності;

6) 70 % плати за забруднення  навколишнього природного середовища (екологічний податок), з яких 50 % зараховується до місцевих бюджетів і 20 - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

7) кошти від відчуження  майна, яке знаходиться у власності  територіальної громади, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

8) фіксований сільськогосподарський  податок у частині, що зараховується  до місцевих бюджетів;

9) плата за оренду  майнових комплексів, що знаходяться  у власності відповідної ради;

10) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

11) плата за гарантії, надані органом місцевого самоврядування;

12) благодійні внески, гранти  та дарунки у вартісному обрахунку;

13) інші надходження  на виконання власних повноважень,  передбачені законодавством.

До видатків бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать видатки на:

1) органи місцевого  самоврядування міст, сіл, селищ у частині виконання ними власних повноважень;

2) місцеву пожежну охорону;

3) позашкільну освіта;

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого  значення з питань дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

5) місцеві програми  розвитку житлово-комунального господарства  та благоустрою населених пунктів;

6) культурно-мистецькі  програми місцевого значення;

7) програми підтримки засобів масової інформації місцевого значення;

8) місцеві програми  з розвитку фізичної культури  і спорту;

9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток  архітектури місцевого значення;

10) транспорт, дорожнє  господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої  системи місцевого значення (в  тому числі роботи, що проводяться  спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами міліції);

в) будівництво та утримання  доріг місцевого значення;

11) обслуговування боргу  органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних  заходів місцевого значення;

13) фінансування інших  програм, затверджених відповідною  радою згідно з законодавством. Сунцова 238-239

Таким чином для фінансування власних повноважень має бути розширений кошик доходів органів місцевого самоврядування. Крім того, оскільки абсолютна більшість місцевих бюджетів отримують з державного бюджету трансферти вирівнювання, раціональнішим бачиться надати їм можливість залишати частину національних податків, зібраних на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, у своєму розпорядженні. Тим самим, з перерозподільного процесу буде виключена ланка державного бюджету, що підвищить ефективність і оперативність руху коштів в бюджетній системі.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ВИКОНАННЯ  МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ

2.1 Характеристика економіко-ресурсного  потенціалу Приморського району  Запорізької області

Приморський район розташований в  південній частині  Запорізької області на узбережжі Азовського моря. Загальна площа району  -  1,4 тис. км². На півночі межує  з Чернігівським, на заході - з Приазовським, на сході – з Бердянським районом. Адміністративний центр району – місто Приморськ, яке знаходиться від обласного центру м. Запоріжжя на відстані 183 км.

Адміністративно район включає в себе 31 населений пункт. На території району створено 1 міську раду  та 15 сільських рад.

Населення району станом на 01.05.2012 року складає 31192 чол. 

Водні ресурси. На території району течуть 10 річок, загальною довжиною 200 км.( Обіточна – 51,4 км, Лозуватка – 67,8км, Кільтичія – 12 км, Солона – 13 км, Чокрак – 14 км, Корсак – 12,8 км, Сисикулак –8,5 км, Біленька – 5,4 км, Юшанли – 3,2 км, Шовпай – 2,2 км.), з яких три впадають в Азовське море. На території району розташовано 17 ставків, загальна площа яких 48, км.

На півдні від м. Приморська розташовані озера Ногайської групи; так в 3 км від м. Приморська знаходиться озеро Лікувальне, а з південно – західної частини від нього  – озеро Солоне. В озерах та лиманах є значні поклади мінеральних грязів, які мають велике значення  для розвитку курорту.

Довжина узбережжя  Азовського моря в межах району складає близько  95 км.

Корисні копалини. Родовища корисних копалин місцевого значення , а саме, будівельного піску, розташовані на території Мануйлівської сільської ради (3,3га.), та природного каменю /бут/ на території Єлисеївської(36,8 га.) та Коларівської сільських рад (30,8 га.).

Лісові ресурси. Землі держлісфонду в районі складають 3.7 тис. га., з них природоохоронного значення-2,4 тис. га. В сільгосппідприємствах району знаходиться 365 га багаторічних насаджень.

Курортно-оздоровча зона. Територіально курорт Приморськ складається з 2 великих ділянок, розташованих по 2  сторони коси Обіточної. Основною є східна ділянка, яка примикає до м. Приморськ. Західна ділянка примикає до села Преслав та селища Набережне.

Комплекс закладів масового відпочинку поблизу м. Приморськ сформувався  на узбережжі Азовського моря між Великим лиманом і площадкою хлібоприймального пункту. Відстань берегової смуги цієї дільниці складає 4 км, а загальна площа дільниці – 131 га. Ця територія використовується переважно для тривалого відпочинку дорослих та дітей. На ній розташовані бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори, обласна фізіотерапевтична лікарня, турбаза, стоянка  автотуриста, наметове містечко.

Для короткочасного відпочинку місцеве  населення використовує обладнані  пляжі на березі моря.

В західній частині курорту Приморськ  поблизу селища Набережне, сформувався  комплекс тривалого відпочинку дітей.

Примикаюча на півдні  до курорту Приморськ коса Обіточна є перспективним заповідником, в зв’язку з чим її використання в  рекреаційних цілях виключається.

Орлівська зона відпочинку включає  бази відпочинку та дитячі оздоровчі  заклади  в с.Райнівка. Територія цієї зони також використовується для короткочасного відпочинку людей.

Підприємства, які відносяться до промисловості на території району відсутні.

Підприємствами і організаціями  району (крім сільськогосподарських  і підприємств малого бізнесу  та бюджетних установ) за січень-жовтень 2011 р. фінансовий результат від звичайної  діяльності до оподаткування за видами економічної діяльності склав 63,5 тис. грн. прибутку. Прибуток – 501,4 тис. грн., збиток - 437,9 тис. грн.

Кількість збиткових та прибуткових  підприємств становить відповідно 33,3 % та 66,7% від загальної кількості  підприємств.

Зайнятість населення. Станом на 1 липня 2012 р. на обліку в районній службі зайнятості перебувало незайнятих трудовою діяльністю громадян, які мали статус безробітного 467 особи, що майже на 11,7 % менше ніж у І півріччі 2011 року.

Із загальної їх кількості 97,5 % мали офіційний статус безробітних, з  яких 70,2 % призначено допомогу по безробіттю.

Протягом І півріччя 2012 року (за оперативними даними) створено 224 нових робочих місць, що становить 34,9 % до річного завдання.

При сприянні служби зайнятості протягом І півріччя 2012 р. були працевлаштовані 984 особи. Пройшло професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації - 245 осіб. Залучено до громадських робіт 493 громадянина.

Статистично-демографічні відомості  на 01.05.2012. Чисельність постійного населення району –31276 чол.

Таблиця 2.1

Стан смертності та народжуваності

За цією таблицею можна  зробити висновок, що смертність вище народжуваності, тобто ППН від’ємний.

Таблиця 2.2

Розподіл населення на сільське та міське станом на 01.05.2012

За даними таблиці можна зробити такий висновок, міське населення 2011 року у порівнянні з 2001 роком зменшилося на 776 осіб, міське населення 2011 року у порівнянні з 2001 роком зменшилося на 3255 осіб. 

За І квартал 2012 року:

• освоєно (використано) капітальних інвестицій на суму 7,467 млн.грн.;
• обсяг виконаних будівельних робіт за січень-травень 2012 року становив 308 тис.  грн., або 112,3%  до відповідного періоду минулого 2011 року.

У рамках районної програми „Сільське подвір’я” в І півріччі  2012 року укладено 23 договори на газифікацію житлових будинків.

У І півріччі 2012 року газифіковано по району 273 житлових будинків, в тому числі, в м. Приморськ – 35 будинків та квартир, в селах району – 238 будинків. Загальна кількість газифікованих об’єктів житлового фонду по району – 5423 квартир, що складає 37,4%.

Стан рослинництва. Площа збору ранніх зернових по Приморському району у 2012 році складає 28.0тис. га. Станом на 12.07.2012 скошено 17,0тис. га, обмолочено 16,9тис. га, намолочено 41.8тис. тонн зерна, урожайність складає 24.7ц/га, всього зібрано 60% зернових.

Озимої пшениці обмолочено 12,8 тис. га, намолочено 33,4 тис. тонн зерна, урожайність складає 26 ц/га, озимого ячменю обмолочено 874 га, намолочено 1,5 тис.тонн зерна, урожайність складає 17,7 ц/га, ярового ячменю зібрано 1,3тис.га, намолочено 3,4 тис. тонн, урожайність складає 25,3 ц/га, гороху обмолочено 1,8 тис.га, намолочено 3,4 тис. тонн зерна, урожайність складає 18,5 ц/га.

Стан тваринництва.За січень-червень 2012 року сільгосппідприємствами району реалізовано на забій у живій вазі 537 т худоби, або 211 т. менше відповідного періоду минулого року.

Вироблено 688,1 т молока, що на 35,6 т більше ніж в минулому році. Надій молока на одну корову в порівнянні з минулим роком збільшився на 99кг і складає 1755кг.

Станом на 01.07.2012 в сільськогосподарських  підприємствах району нараховувалось 1400голів великої рогатої худоби, збільшилось з початку року на 186 голів. Поголів’я свиней з початку року збільшилось на 228 голів і становить 9712 голів. Поголів’я овець з початку року збільшилося на 282 голови та становить 1100 голів. Поголів’я птиці 3947голів. http://zoda.gov.ua/article/222/primorska-rayonna-derzhavna-administratsiya.html

Таблиця 2.1

Основні економічні та бюджетні показники  відповідного району