Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Фінансові результати діяльності підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів та банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

КРФН 05033.00.00.00

Студент групи ___________________

Керівник ___________________ .

2008

Зміст

Вступ..................................................................................................3

1. Теоретичні аспекти фінансових результатів діяльності підприємства.............................................................................................5

1.1 Сутність та зміст фінансових результатів..............................5

1.2 Класифікація фінансових результатів...................................10

2. Складові елементи фінансових результатів діяльності підприємства...........................................................................................14

2.1 Економічний зміст прибутку та рентабельності, їх роль в умовах розвитку підприємництва...........................................................14

2.2 Виручка,її планування та використання..............................21

3. Планування,моніторинг та напрямки покращення фінансових результатів діяльнсті підприємства........................................................27

3.1 Планування результативності діяльності підприємства......27

3.2. Моніторинг фінансових результатів діяльності підприємства...........................................................................................35

3.3. Резерви збільшення прибутку і рентабельності.............39

Висновки..........................................................................................46

Список використаної літератури.....................................................47

Вступ

В умовах ринкової економіки найважливішими факторами, які обумовлюють масштаби і темпи розвитку підприємства, є обсяг і структура фінансових результатів його діяльності. Без досягнення позитивних фінансових результатів діяльності та визначення перспектив забезпечення сталого фінансового стану, підприємство не може досягти стабільного кономічного розвитку.

В наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно, така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна економічна ситуація зумовлена в рівній мірі як макроекономічними та політичними проблемами, так і багатьма мікроекономічними чинниками. Так, не викликає сумніву той факт, що сучасний спад виробництва в Україні значною мірою є наслідком низької прибутковості та збитковості значної більшості вітчизняних підприємств.

Беззаперечно, що основним економічним чинником, який в значній мірі визначає прибутковість підприємства, є фінансовий результат підприємства. При цьому фінансовий результат виступає тим комплексним показником, який узагальнює усі результати виробниче-господарської діяльності підприємства та визначає її ефективність.

Оскільки величина фінансового результату визначає можливість подальшого розвитку підприємства (розширення виробництва, оновлення його основних фондів, впровадження нових прогресивних технологій і т.д.) та створює запас фінансової стійкості, який дозволяє підприємству оперативно реагувати на зміни у ринковій кон'юнктурі, то питання зниження собівартості набувають особливої актуальності в сучасний період ринкових реформ та економічних перетворень.

Дослідженню проблем управління фінансовими результатами діяльності підприємства присвячено роботи таких вчених, як: А.А. Мазаракі, І.О. Бланк, В.В. Ковальов, В.О. Мец, Г.В. Савицька, Ю.С. Цал-Цалко, В.В. Іванієнко, К.В. Ізмайлова, Г.О. Крамаренко, М.Я. Коробов, О.О. Шермет, М. Чумаченко та інші.

Провідна роль у вирішені питань визначення й оптимізації величини фінансових результатів належить таким економічним наукам як:бухгалтерський облік,фінанси підприємств, економічний аналіз та інші, адже можливість отримання найбільшого економічного ефекту при найменших витратах, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки оперативно і точно підприємство здійснює облік та контроль власних витрат та доходів. Грамотна організація бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві дозволить не тільки об'єктивно і своєчасно відображати витрати та доходи, вести оперативний контроль за виконанням плану й дотриманням кошторисів витрат, але й виявляти резерви зниження собівартості продукції, визначати шляхи оптимізації доходів і витрат, що дасть можливість істотно поліпшити фінансові результати підприємства та підвищити його конкурентоспроможність.

Отже, усе вищевикладене свідчить про високу актуальність даної теми.

Теоретичні аспекти фінансових результатів діяльності підприємства

Сутність та зміст фінансових результатів

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності господарюючих суб'єктів бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного господарюючого суб'єкта- якомога ефективніше використати ці фактори.

Ефективність використання факторів виробництва виражається в кінцевому підсумку в фінансових результатах діяльності господарюючих суб'єктів.

Таким чином, фінансові результати - це економічний підсумок виробничої діяльності господарюючих суб'єктів, виражений у вартісній (грошовій) формі.

Головною метою створення та подальшої діяльність будь-якого господарюючого суб'єкту, не залежно від виду його діяльності чи форми власності, є отримання кінцевого фінансового результату, тобто прибутку. Отже, фінансовий результат - це прибуток або збиток який отримує господарюючий суб'єкт внаслідок своєї діяльності. Таким чином, фінансовий результат є одним з найважливіших економічних показників, який узагальнює усі результати господарської діяльності та надає комплексної оцінки ефективності цієї діяльності.

Як бачимо, поняття фінансового результату тісно пов'язане з поняттями прибутків і витрат.

У положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" надані наступні визначення прибутку та збитку:

Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати;

Збиток - це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансовий результат (прибуток або збиток) повинен визначатися і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності згідно з принципом нарахування та відповідності доходів та витрат. Отже, відповідно до вищезазначеного принципу, для визначення фінансових результатів звітного періоду необхідно зіставляти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Тобто, якщо доходи суб'єкта господарської діяльності перевищують витрати, що були здійснені для отримання цих доходів, то він отримує позитивний фінансовий результат (прибуток), у разі, коли витрати більші за доходи господарюючий суб'єкт отримує негативний фінансовий результат (збитки).

Як економічна категорія фінансові результати визначається як різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами підприємства. Перевищення валових сукупної виручки над сукупними витратами стає можливим завдяки створення додаткової вартості. Додаткова вартість виступає у вигляді збільшення вартості товару відносно витрат на його виробництва, як прирощування всього авансованого капіталу. [34, 64c.] Закон додаткової вартості діє всіх стадіях виробничого процесу.

Таким чином, основоположними поняттями фінансових результатів як економічної та бухгалтерської категорії є поняття доходів і витрат.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 "Звіт про фінансові результати" [24,17c.], дає наступне визначення доходів:

Доходи- це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Щодо економічної вигоди, то згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [12, 57c.] вона визначається як потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Витрати- це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Але, слід зазначити, що в економічній теорії існують різні підходи до визначення доходів та витрат. Відповідно до теорії альтернативного підходу [24, 22c.] доходи підприємства поділяються реальні (фактичні) та альтернативні. Реальні (фактичні) доходи за цією теорією визначаються як валова виручка підприємства від реалізації товарів, робіт, послуг (тобто у разі здійснення звичайної діяльності). Альтернативні ж доходи визначаються величиною можливого доходу, який підприємство отримає у разі зміни своєї діяльності (наприклад, кошти підприємства не будуть витрачені на придбання сировини, а вносяться на депозитний банківський рахунок або інвестуються у акції інших підприємств). Порівнюючи обидва види доходів підприємство визначає найбільш оптимальний напрямок своєї діяльності, який забезпечує найбільший дохід при рівних витратах коштів підприємства. Підчас порівнянні зазначених доходів їх величину, як правило, помножують на ймовірність отримання цього доходу, що дозволяє врахувати підприємницький ризик за видами діяльності, які порівнюються.

Щодо витрат підприємства, то в економічній теорії існує їх розподіл на зовнішні (явні) і внутрішні (скриті) [23, 77c.].До зовнішніх витрат належать платежі зовнішнім (відносно підприємства) постачальникам. Отже, різниця між сукупною виручкою та зовнішніми витратами дорівнює величині бухгалтерського прибутку, але при цьому не враховуються скриті витрати, до яких належать витрати на ресурси, належні самому підприємству. Таким чином, якщо вилучити з величини бухгалтерського прибутку внутрішні витрати, то визначена величина буде складати економічний прибуток підприємства.

Всі підприємства однієї галузі придбають необхідні ресурси на ринку факторів виробництва, де ціни не залежать від даних суб'єктів господарської діяльності, а формуються за об'єктивним механізмом ринкової кон'юнктури (окрім ринків з різним ступенем монополізації), тому кожне підприємство сплачуватиме рівні суми за рівні обсяги будь-якого ресурсу, аби отримати цей ресурс у своє підпорядкування. Це означає, що явні витрати за втраченими можливостями підприємств однієї галузі на одиницю продукції виступають рівними.

Щодо скритих витрат, які визначаються віддачею капітальних ресурсів та підприємницької здатності, то в умовах конкуренції прагнення кожного підприємства не допустити переваги конкурентів повинно привести галузь до стану, коли жодне з підприємств не буде мати односторонніх вигод. В цьому випадку віддача всіх ресурсів рівна на всіх підприємствах, а економічний прибуток дорівнює нулю і носить назву "нормального прибутку", отримання якого достатньо для того, щоб залишитися в галузі. Це означає, що в умовах абсолютної конкуренції, коли галузь знаходиться у рівновазі, витрати втраченої можливості кожного підприємства галузі співпадають з їхньою сукупною виручкою, і економічний прибуток всіх підприємств дорівнює нулю. За рівноважного стану всі основні показники, які формують попит та пропозицію на товарнім ринку (пропозиція ресурсів, ступень розвитку технології, рівень доходів споживачів, тощо) залишаються незмінними. Будь-які відхилення від рівноваги, викликані діями одного з підприємств, яке, наприклад, застосувало декілька новацій, через що і отримало економічний прибуток, в довгостроковому періоді усуваються через вхід до галузі інших підприємств. Галузь, яка знаходиться в рівновазі, абсолютно статична, всі вчинки підприємств можна передбачити, будь-який ризик відсутній.

В цьому зв'язку існування чистого прибутку зазначена економічна теорія пояснює віддачею специфічного ресурсу - підприємницьких здатностей. Прибуток виступає винагородою, яку отримує підприємець. Це плата за те, що він організовує виробництво, керує їм, упроваджує інновації, несе ризик. Виконуючи свої функції, підприємець забезпечує перевищення виручки (доходу) від реалізації продукції над витратами на її виробництво і реалізацію.

Відповідно до економічної теорії маржиналізму доходи, витрати та відповідно, фінансовий результат є функціями від обсягу виробництва. При цьому за умов чистої конкуренції збільшення обсягу випуску не гарантує підприємству збільшення прибутку, оскільки обсяг реалізації продукції на ринку чистої конкуренції є зворотною пропорцією до ціни одиниці продукції [23, 80c.]. Згідно з цією теорією існує лише один обсяг виробництва, який забезпечує найбільший економічний ефект, тобто найбільшу прибутковість. Для визначення такого обсягу виробництва використовуються поняття граничних витрат та граничного доходу, які дорівнюють питомій вазі приросту відповідно витрат та доходу при збільшенні (зменшенні) обсягу випуску продукції на визначену фіксовану величину, що обумовлена виробничою та технологічною структурою підприємства. Найбільший фінансовий результат може бути досягнутий при обсягу виробництва, на якому встановлюється рівновага між граничним доходом та граничними витратами підприємства.

Класифікація фінансових результатів

Існує досить багато класифікаційних критеріїв щодо фінансових результатів. Насамперед, відносно своєї величини фінансові результати розрізняться на позитивні фінансові результати (прибуток), нульовий фінансовий результат та негативний фінансовий результат (збиток).

Згідно з П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати" фінансові результати класифікуються наступним чином:

фінансові результати операційної діяльності;
фінансові результати інвестиційної діяльності;
фінансові результати фінансової діяльності;
фінансові результати надзвичайних подій.

Національними положеннями (стандартами), вищезазначені види діяльності визначаються наступним чином:

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність визначається згідно з П(С)БО 3 як операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна подія - це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

За цією класифікацію фінансові результати визначаються та відображаються у звіті про фінансові результати.

План рахунків бухгалтерського обліку містить окремий рахунок 79 "Фінансові результати", який безпосередньо призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства, має субрахунки відповідно до яких фінансові результати класифікуються на:

результат основної діяльності;
результат фінансових операцій;
результат іншої звичайної діяльності;
результат надзвичайних подій.

Згідно з Інструкцією до Плану рахунків [26, 77с.] фінансовий результат від основної діяльності - це прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства, який є різницею між сумою доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг й доходів від іншої операційної діяльності та сумою собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Результат фінансових операцій визначається як прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства, який є різницею між сумою доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів та сумою фінансових витрат.

Результат від іншої звичайної діяльності - це прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства, який дорівнює різниці між сумою доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства та сумою інших витрат.

Результат надзвичайних подій визначається як прибуток (збиток) від надзвичайних подій, який становить різницю між сумою доходів, одержаних від надзвичайних подій, та сумою витрат від надзвичайних подій.

Відповідно до П(С)БО 17 "Податок на прибуток" [25,30с.] фінансові результати поділяються на облікові та податкові. П(С)БО 17 дає наступне визначення цих фінансових результатів:

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) поточного та минулих років обліковуються на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", субрахунки якого також утворюють відповідну класифікацію фінансових результатів:

прибуток нерозподілений;
непокриті збитки;
прибуток, використаний у звітному періоді.

Згідно з Інструкцією до Плану рахунків прибуток нерозподілений - це прибуток поточного та минулого звітного періодів, яка не була використана у поточному або минулих звітних періодах.

Непокриті збитки - це збитки підприємства, які не були покриті у поточному або минулих звітних періодах за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

Прибуток, використаний у звітному періоді це сума прибутку, який був розподілений між власниками (нарахування дивідендів), або був спрямований виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Методикою економічного аналізу також передбачена класифікація фінансових результатів, згідно з якою прибуток (збиток) поділяється на: балансовий прибуток (збиток), прибуток який оподатковується, і госпрозрахунковий прибуток [25, 33с.].

Балансовий прибуток являє собою загальний фінансовий з урахуванням всіх прибутків і збитків, тобто різниця між чистим прибутком, який був отримана від всіх видів діяльності і збитками.

Прибуток, який оподатковується, є різницю між скоригованими валовими прибутками та валовими витратами, згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку" [13. 27с.].

Госпрозрахунковий прибуток являє собою чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після вирахування з неї всіх відповідних сум податків, відрахувань і інших платежів, а також покриття збитків.

2.Складові елементи фінансових результатів підприємства

2.1 Економічний зміст прибутку та рентабельності, їх роль в умовах розвитку підприємництва

Прибуток, який є основним фінансовим показником і результатом підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів, забезпечує значну потребу в фінансових ресурсах не тільки самих підприємств, але й держави в цілому.

Прибуток - економічна категорія. Визначення його суті у багатьох літературних джерелах зводиться до того, що прибуток - це частина вартості додаткового продукту, додатковий продукт, виражений у грошах, частина чистого доходу,-одна з його форм тощо.

Прибуток як економічна категорія - це грошовий вираз вартості реалізованого чистого Доходу, основну форму грошових накопичень господарюючих суб'єктів. Він характеризує доходність підприємства від проведення відповідних заходів, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті проведення заходів.

Сума отриманого прибутку - показник, який характеризує результативність роботи підприємства, фінансовий результат його підприємницької діяльності.

У Законі України «Про підприємства в Україні» говориться, що прибуток є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств. Підприємство здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу).[33, 54с.] Отже, підприємець повинен завжди ставити за свою мету отримання прибутку, але не завжди йому це вдається. Наприклад, коли виручка дорівнює собівартості проданої продукції, то вдалося дише відшкодувати затрати на виробництво та продаж продукції. Продаж відбувся без збитків, але не було отримано й прибутку. У випадках перевищення затрат над виручкою, підприємство отримує негативний фінансовий результат - збитки, що ставить його в складне фінансове становище, не виключаючи банкрутства.

Прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємств, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів. За рахунок прибутку відбувається формування в значному обсязі бюджетних ресурсів держави, здійснюється фінансування розширення підприємств, матеріальне стимулювання робітників, вирішення соціально-культурних заходів тощо. У зв'язку з цим в отриманні прибутку повинні бути зацікавлені не тільки трудові колективи підприємств, але й держава в цілому.

Багатоканальне використання прибутку підсилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. В цих умовах господарюючі суб'єкти, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі й в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати до бюджету встановлених податків і платежів.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності господарюючих суб'єктів формується внаслідок взаємодії багатьох компонентів як з позитивним, так і з негативним значенням.

Загальний прибуток підприємства є кінцевим результатом діяльності підприємства. В його складі враховується прибуток від усіх видів діяльності підприємства: від реалізації товарної продукції, робіт, послуг - валовий прибуток; від операційної діяльності; від звичайної діяльності; від надзвичайної діяльності. Крім того, розраховують чистий прибуток (тобто такий, який залишається в розпорядженні підприємства).

Основною складовою частиною загального прибутку є прибуток від реалізації товарної продукції. Він складає понад 95% загального прибутку.[34, 66с.]

На підприємствах потрібно приділяти належну увагу плануванню й отриманню прибутку від реалізації продукції. При цьому потрібно пам'ятати, що на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають як фактори, що не залежать від діяльності підприємства (зміни державних регулюючих цін, природні та транспортні умови тощо), так і фактори, які знаходяться в компетенції підприємств.

Поміж факторів, які впливають на величину прибутку від реалізації товар-ної продукції і які знаходяться в компетенції підприємства, найважливішим є зміна обсягу виробництва і реалізації продукції. Чим більший обсяг реалізації продукції, тим більший, в кінцевому підсумку, прибуток : отримає підприємство, і навпаки. Зміни прибутку від цього фактору за інших рівних умов прямо пропорційні.

Зниження обсягів виробництва в сучасних економічних умовах, не враховуючи ряду протидіючих факторів (зростання цін тощо), неминуче спричиняє скорочення обсягів прибутку. З іншого боку, удосконалення умов реалізації продукції та розрахунково-платіжних відносин між господарюючими суб'єктами також буде сприяти збільшенню прибутку. З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання і можливість впровадження продукції, що виготовляється, на ринок шляхом розширення обсягів її продажу. Виробництво та продаж якісної продукції, яка користується попитом на ринку, буде сприяти збільшенню прибутку.

Істотним фактором, що впливає на величину прибутку від-продажу товарної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорційному зв'язку впливу обсягу продажу товарної продукції на рівень прибутку, зв'язок між величиною прибутку та рівнем собівартості – зворотний. Чим нижча собівартість продукції, яка продається і визначається рівнем затрат на її виробництво та продаж, тим більший прибуток, і навпаки.

Затрати на виробництво та продаж продукції, що формують собівартість, - один із найважливіших якісних показників комерційної діяльності підприємств. Склад затрат на виробництво та продаж продукції (робіт, послуг), які включаються в собівартість, регулюється законодавчо.

Собівартість, у свою чергу, знаходиться під впливом багатьох факторів (рівня цін на закуплені для виробництва сировину та матеріали, заробітної плати робітників і службовців тощо). Тому, при аналізі зміни собівартості повинні бути виявлені причини її підвищення або зниження з тим, щоб розробити заходи для скорочення рівня затрат на виробництво та продаж продукції, а отже, для збільшення прибутку.[34, 67.]

Суттєвим фактором, який прямо впливає на величину прибутку господарюючого суб'єкта від продажу продукції, є рівень цін, які застосовуються. Рівень вільних цін в умовах лібералізації встановлюється самим підприємством, у залежності від конкурентоспроможності продукції, що реалізується, попиту і пропозиції на неї. Тому(підприємство саме, в даному випадку, через встановлену ним ціну, може впливати на прибуток, отриманий від продажу продукції). З іншого боку, не залежним від підприємства чинником, що впливає на прибуток господарюючих суб'єктів, виступають державні регулюючі ціни, які встановлюються на продукцію підприємств-монополістів. Проте цей фактор необхідно враховувати при визначенні результатів підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів.

У складі загального прибутку, крім прибутку від продажу товарної продукції, враховується прибуток від продажу іншої продукції та послуг нетоварного характеру. На частину цього прибутку припадає незначна частина суми загального прибутку. Результати від іншої реалізації можуть бути як позитивними, так і негативними, що, відповідно, відіб'ється на обсязі загального прибутку. Тому завданням підприємств у цьому випадку повинно бути формування обсягів іншої продукції та послуг, реалізація яких дасть позитивний результат.

У складі загального прибутку враховуються результати від продажу основних фондів та іншого майна підприємств, а також від позареалізаційних операцій.

Прибуток (збиток) від продажу основних фондів, їх іншого вибуття, а також продажу іншого майна підприємства - це фінансовий результат, не пов'язаний з основними видами діяльності підприємства. Він відображає прибутки (збитки) від іншої реалізації - продажу різних видів майна, яке знаходиться у власності підприємства.

У цілому, формування прибутку має багатосторонні аспекти. Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу та госпрозрахункову. Разом із тим не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями.