Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Фінансова діагностика: поняття, завдання, етапи проведення

ЗМІСТ

Вступ____________________________________________________________3

Глава 1. Методичні основи проведення фінансової діагностики підприємства

1.1 Фінансова діагностика: поняття, завдання, етапи проведення__________5

1.2 Діагностика підприємства за даними балансу і звіту про фінансові результати________________________________________________________8

1.3 Діагностика підприємства за допомогою фінансових коефіцієнт_______12

Глава 2. Фінансова діагностика ПНВП «Укрсенсор».

2.1 Оцінка поточного стану підприємства і його змін в порівнянні з попереднім періодом.______________________________________________19

2.2 Розробка програми дій на майбутнє.______________________________40

Висновок________________________________________________________43

Список літератури________________________________________________45

Додатки_________________________________________________________46

Вступ

Фінансова діагностика є частиною економічного аналізу та являє собою спосіб оцінки і прогнозування фінансового стану об'єкта на основі його фінансової звітності. У системі фінансового менеджменту і аудиту фінансова діагностика представляє один з найбільш істотних елементів. Практично всі користувачі даних бухгалтерського обліку та фінансових звітів в тій чи іншій мірі використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень. [6].

У сучасних умовах господарювання, коли підвищена увага приділяється вимогам міжнародних стандартів, дуже важливе використання чіткої методики фінансової діагностики, що відповідає умовам ринкової економіки. Така методика потрібна для обґрунтованого вибору ділового партнера, визначення ступеня фінансової стійкості підприємства, оцінки ділової активності та ефективності підприємницької діяльності.

Актуальність фінансової діагностики в нашій країні (та й в усьому світі) не тільки не знизилася, але й навіть навпаки - значно зросла, адже тепер від того, в якому фінансовому стані перебуває підприємство, залежить не тільки його успіх, а саме елементарне виживання в умовах поточної кризи. Саме тому аналізу фінансового стану підприємства приділяється сьогодні дуже багато уваги, причому не тільки з боку його акціонерів, що бажають знати досконально всю економічну складову своєї фірми, але і з боку численних інвесторів, які планують здійснювати в неї свої грошові вкладення. [7].

Забезпечення виживаності та розвитку підприємства в сучасних умовах в значній мірі залежить від уміння управлінського персоналу реально оцінювати фінансовий стан, як свого підприємства, так і фінансовий стан підприємств потенційних конкурентів. Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства.

Вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні.

У зв'язку з вищесказаним можна зробити висновок про значущість проведення оцінки фінансового стану підприємства. [2].

У цілому, фінансова діагностика підприємства, дозволяє:

1) оцінити загальний фінансовий стан підприємства і вплив факторів на ступінь його зміни;

2) вивчити відповідність між засобами і джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;

3) дотримати фінансову, розрахункову і кредитну дисципліни;

4) визначити платоспроможність і фінансову стабільність підприємства;

5) спрогнозувати довго-короткострокову фінансову стабільність.

Основна мета фінансової діагностики - одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. [4].

Метою роботи є дослідження методів оцінки фінансового стану організації, як інструменту ухвалення управлінського рішення. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- Вивчити теоретичні основи оцінки фінансового стану підприємства;

- Оцінити фінансовий стан підприємства;

- Визначити і сформулювати заходи щодо поліпшення фінансового стану.

Результати проведеної оцінки фінансового стану підприємства украй важливі. Вони створюють основу для прийняття якісних рішень, як власниками підприємства, так і кредиторам, і інвесторам. Перші прагнуть підвищити прибутковість капіталу і забезпечити стабільність положення фірми, а другі - мінімізувати свої ризики по позиках і внескам. [8].

Глава 1. Методичні основи проведення фінансової діагностики підприємства

1.1 Фінансова діагностика: поняття, завдання, етапи проведення

Фінансова діагностика - це виявлення симптомів, що свідчать про можливі погіршення фінансової ситуації, про відхилення, які можуть вплинути на підприємство, затримати досягнення поставлених цілей і вирішення завдань. Фінансова діагностика ґрунтується на фінансовому аналізі. [4].

Спочатку здійснюється фінансовий аналіз, потім проводиться фінансова діагностика, вживаються заходи фінансового оздоровлення, складається фінансовий прогноз.

Основна мета фінансового аналізу - виявити і оцінити тенденції розвитку фінансових процесів на підприємстві.

Основа складання фінансового аналізу - це аналіз фінансової звітності, який використовує наступні аналітичні методи:

1. горизонтальний аналіз - це аналіз зміни окремих показників у динаміці за кілька періодів. При цьому розраховуються:

- Абсолютні зміни показників:

2. вертикальний аналіз - це аналіз питомої ваги окремих складових у загальному підсумку, аналіз структури.

3. факторний аналіз - дозволяє виявити вплив окремих факторів на кінцевий результат.

4. аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів, які визначаються співвідношенням окремих показників балансу і звіту про прибутки і збитки.

На основі фінансової діагностики розробляються рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. [2].

Заходи, які слід прийняти для фінансового оздоровлення:

- Зміна структури балансу

- Зміна цінової політики

- Зміна політики управління витратами

- Зміна дивідендної політики.

Коефіцієнтний аналіз є одним з найбільш поширених у фінансово-аналітичній практиці інструментів оцінки фінансового стану, проте його адекватність цілям користувачів викликає деякі сумніви.

Зокрема, результативність коефіцієнтного аналізу обмежує ряд факторів:

множинність пропонованих наборів коефіцієнтів;
складність обґрунтованого нормування показників;
відсутність чітких механізмів інтерпретації значень показників і отримання підсумкових висновків та рекомендацій. [1].

Прагнення до такої деталізації фінансового аналізу зумовило розробку, розрахунок і поверхове використання явно надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів, тим більше що більшість з них знаходиться у функціональній залежності між собою.

Разом з тим, розрахунок фінансових коефіцієнтів є прийомом, успішність застосування якого багато в чому визначається не стільки володінням технікою розрахунків, скільки здатністю розуміти використовувану інформацію та вмінням аналітично інтерпретувати отримані результати розрахунків. [1].

В іншому випадку, використання даного інструменту носить скоріше арифметичний, ніж економічний характер. Такі недоліки коефіцієнтного аналізу в сучасному вигляді не представляються критичними. Існує об'єктивна необхідність розвивати даний аналітичний інструмент.

Інтегральні методики оцінки фінансового стану припускають синтезування фінансових індикаторів в комплексні конструкції за наступними напрямками: регресійні моделі оцінки ймовірності банкрутства, банківські кредитні рейтинги, галузеве аранжування, аналіз нечітких множин та зведені рейтингові моделі.

Незважаючи на достоїнства регресійних моделей передбачення банкрутства, спроби механічного їх впровадження в діяльність українських аналітиків обмежуються низкою об'єктивних передумов. По-перше, на даний момент відсутні моделі, сформовані на базі української фінансової звітності. По-друге, досить віддалений від української практики вид мають західні інтегральні показники, які використовуються багатьма вітчизняними аналітиками для оцінки ймовірності банкрутства компаній.

Таким чином, використання таких моделей вимагає великих пересторог, так як вони не зовсім підходять для оцінки ризику банкрутства наших суб'єктів господарювання, так як не враховують специфіку структури капіталу в різних галузях. [4].

Далі слід фінансовий прогноз, який повинен показати, як зміниться фінансова ситуація в перспективі, якщо розроблені заходи будуть здійснені або якщо збережуться всі негативні тенденції (оптимістичний або песимістичний прогноз).

1.2 Діагностика підприємства за даними балансу і звіту про фінансові результати.

Горизонтальний аналіз

Горизонтальний аналіз звітності - це порівняльний аналіз фінансових даних за ряд періодів. Даний метод також відомий під назвою "трендовий аналіз".

При горизонтальному аналізі звітності, береться показник і простежується його зміну протягом двох або більше періодів. В якості періодів можуть братися будь однакові часові інтервали, але зазвичай для бухгалтерської звітності використовують поквартальний аналіз або аналіз даних по рокам. Кількість аналізованих періодів може варіювати залежно від конкретного завдання, проте якісний аналіз, як правило, можливий, коли в аналізованому ряду більше 3-х періодів.

У частині бухгалтерської звітності найбільш поширений горизонтальний аналіз балансу, звіту про прибутки і збитки; рідше - звіт про рух грошових коштів, зміні капіталу. При аналізі балансу простежують зміна вартості окремих видом майна і зобов'язань протягом розглянутого періоду. При аналізі звіту про прибутки і збитки розглядають зміна виручки, витрат, фінансових результатів. [3].

При горизонтальному аналізі використовують два підходи:

Порівняння зміна в абсолютних величинах (наприклад, гривнях)
Порівняння змін у відносних (процентних) величинах

Як правило, у звіті аналітик використовує обидва підходи. При цьому більш наочним підходом виступає аналіз зміни у відсотках до попереднього (або першому) періоду (наприклад, "за останні три місяці виторг виріс на 20%").

Протилежним за змістом горизонтальному аналізу є вертикальний аналіз звітності, де порівняння йде не в хронології (по періодах), а в рамках одного періоду в порівняння з іншими показниками.

Таблиця 1 - Узагальнений горизонтальний аналіз Активу Балансу підприємства.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	абсолютне, тис грн	відносне, %
Необоротні активи	080	НА₁	НА₂	НА₂ – НА₁	(НА₂ – НА₁)/ НА₁ х 100%
Оборотні активи	260	ОА₁	ОА₂	ОА₂ – ОА₁	(ОА₂ – ОА₁)/ ОА₁ х 100%
Витрати майбутніх періодів	270	ВМ₁	ВМ₂	ВМ₂ – ВМ₁	(ВМ₂ – ВМ₁)/ ВМ₁ х 100%
Разом Актив (080 + 260 + 270)	280	А₁	А₂	А₂ – А₁	(А₂ – А₁)/ А₁ х 100%
дані фінансової звітності – Балансу підприємства				розрахункова частина

Таблиця 2 - Узагальнений горизонтальний аналіз Пасиву Балансу підприємства.

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	абсолютне, тис грн	відносне, %
Власний капітал	380	ВК₁	ВК₂	ВК₂ – ВК₁	(ВК₂ – ВК₁)/ ВК₁ х 100%
Забезпечення наступних витрат і платежів	430	ЗВ₁	ЗВ₂	ЗВ₂ – ЗВ₁	(ЗВ₂ – ЗВ₁)/ ЗВ₁ х 100%
Довгострокові зобов'язання	480	ДЗ₁	ДЗ₂	ДЗ₂ – ДЗ₁	(ДЗ₂ – ДЗ₁)/ ДЗ₁ х 100%
Поточні зобов'язання	620	ПЗ₁	ПЗ₂	ПЗ₂ – ПЗ₁	(ПЗ₂ – ПЗ₁)/ ПЗ₁ х 100%
Доходи майбутніх періодів	630	ДМ₁	ДМ₂	ДМ₂ – ДМ₁	(ДМ₂ – ДМ₁)/ ДМ₁ х 100%
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630)	640	П₁	П₂	П₂ – П₁	(П₂ – П₁)/ П₁ х 100%
дані фінансової звітності – Балансу підприємства				розрахункова частина

Вертикальний аналіз

Вертикальний аналіз звітності - техніка аналіз фінансової звітності, при якій вивчається співвідношення обраного показника з іншими однорідними показниками в рамках одного звітного періоду.

Вертикальний аналіз (тобто аналіз показників набряклості по вертикалі) дозволяє визначити структуру майна, зобов'язань, доходів, витрат організації. Наприклад, вірчі аналіз активу бухгалтерського балансу дає уявлення про частки основних засобів, нематеріальних активів, запасів, дебіторської заборгованості та інших видів майна в загальних активах підприємства. Визначивши у відсотках частку кожного показника в загальному підсумку, в аналітика з'являється можливість порівнювати підприємство за даними показниками з іншими підприємствами, що нездійсненно, якщо оперувати абсолютними величинами.

У частині аналізу звіту про прибутки і збитки, вертикальний аналіз використовують для виявлення структури витрат і витрат, визначення частки або чистого прибутку витрат у виручці від реалізації. [3].

Вертикальний аналіз, за визначенням, проводять в рамках одного звітного періоду. Однак розрахувавши процентні співвідношення показників, часто вдаються до горизонтального аналізу, простежуючи зміну цих показників протягом ряду періодів. Наприклад, вертикальний аналіз показав, що частка основних засобів на 31.12.2009 склала 40% від всього майна організації; на 31.12.2010 - 45%. У свою чергу, горизонтальний аналіз показує, що за рік частка основних засобів зросла на 5%, тобто виробництво стало більш фондомісткості.

Таблиця 3 – Узагальнений вертикальний аналіз Активу Балансу підприємства.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Структура, %
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
Необоротні активи	080	НА₁	НА₂	НА₁ / А₁ х 100%	НА₂ / А₂ х 100%
Оборотні активи	260	ОА₁	ОА₂	ОА₁ / А₁ х 100%	ОА₂ / А₂ х 100%
Витрати майбутніх періодів	270	ВМ₁	ВМ₂	ВМ₁ / А₁ х 100%	ВМ₂ / А₂ х 100%
Разом Актив (080 + 260 + 270)	280	А₁	А₂	100%	100%
дані фінансової звітності – Балансу підприємства				розрахункова частина

Таблиця 4 – Узагальнений вертикальний аналіз Пасиву Балансу підприємства

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Структура, %
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
Власний капітал	380	ВК₁	ВК₂	ВК₁ / П₁ х 100%	ВК₂ / П₂ х 100%
Забезпечення наступних витрат і платежів	430	ЗВ₁	ЗВ₂	ЗВ₁ / П₁ х 100%	ЗВ₂ / П₂ х 100%
Довгострокові зобов'язання	480	ДЗ₁	ДЗ₂	ДЗ₁ / П₁ х 100%	ДЗ₂ / П₂ х 100%
Поточні зобов'язання	620	ПЗ₁	ПЗ₂	ПЗ₁ / П₁ х 100%	ПЗ₂ / П₂ х 100%
Доходи майбутніх періодів	630	ДМ₁	ДМ₂	ДМ₁ / П₁ х 100%	ДМ₂ / П₂ х 100%
Разом Пасив (380 + 430 + 480 + 620 + 630)	640	П₁	П₂	100%	100%
дані фінансової звітності – Балансу підприємства				розрахункова частина

1.3 Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів

Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів складається із семи блоків аналізу:

Операційного аналізу.
Аналізу операційних витрат.
Аналізу управління активами.
Аналізу ліквідності.
Аналізу платоспроможності.
Аналізу прибутковості.
Аналізу майнового стану підприємства.

Фінансові коефіцієнти оцінки стану підприємства мають бути такими, щоб усі пов’язані з підприємством економічними відносинами суб’єкти господарювання могли одержати потрібну інформацію для прийняття рішень про економічну доцільність встановлення, припинення чи продовження відносин з підприємством. У кожного з потенційних партнерів підприємства свій власний критерій економічної доцільності. Тому показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів. [6].

Операційний аналіз передбачає розрахунок коефіцієнта росту валових продажів (k_Р_В_П), коефіцієнта валового прибутку (k_В_П), коефіцієнта операційного прибутку (k_О_П), коефіцієнта чистого прибутку (k_Ч_П) за формулами (1-4):

;

(1)

;

(2)

;

(3)

(4)

За отриманими показниками блоку операційного аналізу необхідно зробити висновки щодо тенденцій росту обсягів реалізованої продукції, а також наявності (відсутності) чистого прибутку (збитку) у підприємства за гранично припустимими критеріями для підприємства конкретної галузі промисловості!

Аналіз операційних витрат підприємства передбачає розрахунок коефіцієнта собівартості реалізованої продукції (k_В_С), коефіцієнта витрат на реалізацію та управління (k_В_Р_У), коефіцієнта фінансових витрат та витрат від участі в капіталі (k_Ф_В) за формулами (5-7):

(5)

(6)

(7)

За отриманими показниками блоку аналізу операційних витрат необхідно зробити висновки щодо витратності реалізації продукції, а також ступеню адміністративно-збутових та фінансових витрат на 1 грн реалізованої продукції за гранично припустимими значеннями для аналізованого підприємства! [6].

Аналіз управління активами передбачає розрахунок коефіцієнтів оборотності активів (k_О_А), оборотності необоротних активів (k_Н_А), оборотності чистих активів (k_Ч_А), оборотності дебіторської заборгованості (k_Д_З), середнього періоду погашення (періоду інкасації) дебіторської заборгованості (Т_Д_З), оборотності запасів по реалізації (k_З_Р), оборотності запасів по собівартості (k_З_С), оборотності кредиторської заборгованості (k_К_З), середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (Т_К_З) за формулами (8-16).

;

(8)

;

(9)

;

(10)

;

(11)

;

(12)

;

(13)

;

(14)

;

(15)

(16)

За отриманими показниками блоку аналізу управління активами необхідно зробити висновки щодо тенденцій оборотності активів підприємства, а також дебіторської і кредиторської заборгованості відносно до реалізованої продукції за гранично припустимими критеріями для аналізованого підприємства конкретної галузі промисловості!

Аналіз ліквідності вказує на спроможність підприємства перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань. [3].

При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти:

Коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт швидкої ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття (k_П) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Він розраховується за формулою (17):

(17)

Коефіцієнт швидкої ліквідності (k_ШЛ) на відміну від коефіцієнта покриття вказує на якість використання оборотних активів і розраховується за формулою (18):

(18)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (k_АЛ) показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою (19):

(19)

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розрахувати чистий робочий капітал підприємства (Р_К). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки сплатити поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою (20):

(20)

За отриманими показниками блоку аналізу ліквідності активів необхідно зробити висновки щодо можливості підприємства погашати свої поточні зобов’язання, а також щодо наявності (відсутності) чистого робочого капіталу для розгалуження діяльності за гранично припустимими критеріями для аналізованого підприємства конкретної галузі промисловості!

Аналіз платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства в перспективі з позицій структури коштів, залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. [2].

При цьому аналізі розраховують наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (k_ВК) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою (21):

(21)

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (k_ЗК) доповнює попередній коефіцієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу залучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розраховується за формулою (22):