Фінансова діяльність суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
АНОТАЦІЯ
Курсову роботу присвячено фінансовій діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи..
У першому розділі роботи досліджено теоретичні основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання без створення юридичної особи.
У другому розділі проаналізовано сучасний фінансово-господарський стан, а також основні фактори, що впливають на прибуток „СПД Кулаков”.
У третьому розділі запропоновано ряд напрямків і заходів для удосконалення фінансових результатів діяльності „СПД Кулаков”.
Тема: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
ЗМІСТ
ВСТУП.........................
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансової
діяльності суб'єктів господарювання
без створення юридичної особи………......................
1.1 Сутність фінансової діяльності суб’єктів
господарювання без створення юридичної
особи.........................
1.2 Види суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.................11
1.3 Форми оподаткування суб’єктів
господарювання без створення
юридичної особи...............
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансової діяльності
„СПД Кулаков”......................
2.1 Загальна характеристика діяльності
„СПД Кулаков”......................
2.2 Аналіз результатів фінансової діяльності
„СПД Кулаков”......................
2.3. Факторний аналіз прибутку „СПД Кулаков”......................
РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення результатів
фінансової діяльності „СПД Кулаков”......................
3.1. Шляхи вдосконалення
3.2. Основні напрямки
ВИСНОВКИ......................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................
ДОДАТКИ
ВСТУП
По мірі розвитку ринкових відносин в Україні спостерігається істотне пожвавлення підприємницької діяльності, збільшення кількості суб’єктів господарювання і урізноманітнення їх організаційно-правових форм.
На вибір форми підприємницької діяльності впливає багато факторів: вид продукції або послуг; сфера діяльності суб’єкта підприємництва; особисті пристрасті та смаки засновників; наявність необхідних коштів для організації бізнесу; економічна ситуація в країні; чинна система оподаткування; рівень конкуренції у галузі тощо.
При цьому необхідно зазначити, що вибір форми підприємництва проводиться при дотриманні таких принципів:
- свобода вибору будь-якої форми підприємництва;
- невтручання держави у процес розвитку і поширення різних форм підприємництва;
- рівність усіх форм підприємництва без надання привілеїв будь-якій.
Однією з найпростіших та водночас ефективних форм ведення бізнесу є одноосібне володіння, найбільш поширеною формою якого є суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Перевагою такої форми є відноса простота заснування, незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції, повна самостійність, свобода і оперативність підприємницьких дій, забезпечення конфіденційності, збереження комерційної таємниці тощо. До недоліків можна віднести труднощі із залученням капіталу у випадку несталасних ресрусів; повна відповідальність за можливі борги, невизначений термін функціонування (у разі смерті одноосібного власника бізнес юридично припиняється).
Нажаль, питанням функціонування СПД без створення юридичною особи приділяється незначна увага у науковій літературі. Водночас, як свідчить практика господарювання інших країн, ця форма зарекомендувала себе як досить ефективна.
Актуальність цього дослідження зумовлена становленням цього виду господарської діяльності, її широких перспектив у зв'язку з розвитком ринкової економіки в країні.
Об’єктом дослідження є фінансова діяльність „СПД Кулаков”.
Предмет дослідження – особливості фінансової діяльності та формування фінансових результатів СПД без створення юридичної особи.
Метою курсової роботи є покращення фінансової діяльності „СПД Кулаков”.
Для досягнення зазначеної мети необхідно виконати такі завдання:
- проаналізувати теоретичні основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання без створення юридичної особи;
- вивчити особливості оподаткування суб'єктів господарювання без створення юридичної особи;
- проаналізувати фінансову діяльність „СПД Кулаков”;
- виявити фактори, що впливають на величину прибутку СПД „Кулаков”;
- запропонувати шляхи удосконалення результатів фінансової діяльності „СПД Кулаков”.
Теоретичну і методологічну базу роботи формують основоположні ідеї і концепції вітчизняних і зарубіжних вчених в області фінансів та фінансового аналізу.
Інформаційною базою роботи є первинні данні та фінансова звітність „СПД Кулаков”, а також сукупність законодавчих і нормативних документів України.
В процесі написання роботи окрім стандартних використовувалися сучасні методи дослідження: метод ланцюгових підстановок, ситуаційний, економіко-математичний метод та інші.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання без створення юридичної особи
1.1. Сутність фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути не тільки юридичні, а й фізичні особи - громадяни України, а також громадяни інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.
Не мають права займатися підприємницькою діяльністю: військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств; особи, котрим суд заборонив займатися визначеними видами діяльності, пов’язаними з підприємництвом, а також особи, що мають непогашену судимість за корисливі злочини [1].
Згідно законодавства України, зокрема Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року, для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи [4, с. 45-152]:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
- нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна подати виключно особисто:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
За проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади, повинна особисто пред'явити державному реєстратору паспорт із відповідною відміткою. Уповноважена особа повинна пред'явити свій паспорт та документ, що засвідчує її повноваження.
Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
- документи не відповідають вимогам законодавства;
- документи подані не у повному обсязі.
Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені законодавством.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Строк державної реєстрації фізичної особи - підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік.
Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця є:
- невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;
- наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.
Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця з інших підстав не допускається.
За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця державний реєстратор зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.
У разі відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця реєстраційний збір не повертається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, фізична особа може повторно подати документи на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Відмову у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця може бути оскаржено у суді.
Порушення строків видачі (направлення рекомендованим листом) свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця і може бути оскаржено у суді.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:
- прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
- смерті фізичної особи - підприємця;
- постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
- постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
- постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:
- визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;
- провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи має право відкрити рахунок у будь-якому банку України та інших державах за згодою цих банків у порядку, встановленому НБУ. Підставою для відкриття рахунка є свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі.
Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористаний для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення [12, с. 15].
Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи щодо банкрутства підприємця господарський суд приймає рішення про накладення арешту на його майно, яке включається до складу ліквідаційної маси у разі оголошення підприємця банкрутом. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка може бути виключена зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн. Приватне майно підприємця підлягає реалізації судовим виконавцем на основі виконавчого листа про звернення стягнення на майно та постанови суду про визнання боржника банкрутом. У разі необхідності суд може призначити ліквідатора. Кошти, отримані від реалізації майна, вносяться на депозитний рахунок відповідної нотаріальної контори. За заявою кредиторів господарський суд може визнати недійсними угоди підприємця, пов’язані з відчуженням його майна заінтересованим особам протягом року до порушення справи про банкрутство. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п’яти років після завершення розрахунків з кредиторами (у разі недостатності коштів) підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів [1; 5, с. 152].
Перевага форми підприємницької діяльності без створення юридичної особи полягає в тому, що не треба утворювати підприємство, розробляти статут, створювати статутний фонд, вести бухоблік, звітність та іншу документацію, пов’язану з діяльністю підприємства. Індивідуальні підприємці можуть використовувати спрощену систему оподатковування, про що мова йтиме нижче. Але такий вид підприємницької діяльності, на жаль, має й свої недоліки [7, с. 22-24].
Головний з них полягає в тому, що індивідуальний підприємець відповідає за борги від підприємницької діяльності усім своїм майном, включаючи частку сім’ї в майні. Інший недолік полягає в тому, що податкові органи мають право обстежити житлові помешкання таких індивідуальних підприємців, оскільки вважається, що вони використовують свої житлові помешкання для одержання прибутків.
1.2. Види суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
В умовах ринкової економіки громадяни мають два основних способи заробити на прожиття: працювати за наймом або самому займатися підприємницькою діяльністю. Зараз, коли Україна знаходиться на шляху до ринкової економіки, який супроводжується зростанням безробіття, невиплатою зарплати на ряді підприємств, усе більше людей замислюються над можливістю організувати свій власний бізнес, самостійно зайнятися підприємницькою діяльністю.
Існує багато ознак, за якими класифікують суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема без створення юридичної особи.
- За організаційно-правовою формою господарювання виділяють близько 43 форм підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що обмеженість фінансових ресурсів, що, в свою чергу, є наслідком утворення капіталу СПД з його власного майна, істотно впливає на особливості діяльності СПД, зокрема і на його організаційно-правову форму. Так, серед понад 40 правових форм підприємництва СПД без створення юридичної особи здебільшого виступають як унітарні приватні підприємства.
- За найменуванням: ательє, майстерні, магазини тощо.
Щодо найменування, то найчастіше суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи мають назви, що відповідають прізвищам їх власників, наприклад, „СПД Іванов”. Але до цієї назви часто додають найменування, що вказує на функціональну спрямованість того чи іншого СПД. Наприклад, „Індивідуальний пошив одягу. СПД Іванов”.
- За кількістю працюючих та обсягами продукції виділяють СПД без створення юридичної особи середнього та малого бізнесу.
За українським законодавством :
Малими визнаються ті СПД, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не перевищує суми, еквівалентної 500 000 євро;
Середніми визнаються ті СПД, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік становить 50-1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції знаходиться у діапазоні 500 тис. – 5 млн. євро.
Слід вказати, що СПД без створення юридичної особи вкрай рідко можуть відноситись до середнього бізнесу. Це пояснюється особливостями формування їх капіталу та функціонування, що було охарактеризоване вище [12, с. 22].
Отже, громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
- безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;
- із залученням або без залучення найманої праці;
- самостійно або спільно з іншими особами.
Громадянин-підприємець зобов'язаний:
- у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;
- повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;
- додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;
- не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;
- вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
- своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
1.3. Форми оподаткування суб’єктів господарювання без створення юридичної особи
Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців [2]:
- оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);
- сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;
- сплата єдиного податку.
1. За традиційного оподаткування
такому підлягають доходи
За традиційного оподаткування у приватного підприємця виникають певні накладні витрати: пов’язані із веденням книги обліку доходів і витрат підприємця; обчисленням чистого доходу на підставі документів, що підтверджують витрати; обумовлено за встановленими нормами. Приватні підприємці, які обрали такий спосіб оподаткування своїх доходів, не звільняються від сплати певних видів податків і зборів (ПДВ, внески у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування тощо).
Переваги традиційної системи оподаткування здебільшого зводяться до такого [11, с. 186]:
- розмір сплачуваних податків залежить від розміру одержаних доходів (якщо підприємець за звітний період не отримав доходу від своєї діяльності, то відповідні податки він платити не буде);
- на відміну від системи оподаткування за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеження щодо виду діяльності.
2. Фіксований податок (патент). Одним із варіантів оподаткування доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, слугує підставою для видачі податковим органом за місцем проживання підприємця патенту. Приватний підприємець може перейти на сплату фіксованого податку у разі одночасного додержання таких умов:
1) здійснення підприємницької дія
2) кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким підприємцем, включаючи членів його сім’ї, не повинна перевищувати п’яти;
3) валовий дохід підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приватні підприємці, які обрали спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, не можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.
Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими радами (міською, районною). Законодавчо визначено максимальні та мінімальні розміри фіксованого податку - 20 і 100 грн за календарний місяць (для громадян, які самостійно здійснюють підприємницьку діяльність, у межах зазначеного діапазону єдиним критерієм при встановленні розміру фіксованого податку є тільки розміщення об’єкта торгівлі).
Патент може також видаватися на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. У такому разі ставка фіксованого податку не залежить від місцезнаходження торговельного місця і від місцевих органів самоврядування і становить для всієї території України 100 грн за календарний місяць. Якщо підприємницька діяльність здійснюється з використанням найманої праці або із залученням до неї членів сім’ї підприємця, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу.
Доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається фіксованим податком, не включаються до складу її сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Окрім цього, приватні підприємці - платники фіксованого податку звільнені від обов’язкового ведення обліку доходів і витрат.
3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати платником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку та звітності, якщо [3]:
1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї;
2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;
3) відсутня заборгованість зі
сплати всіх установлених
4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту;
5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами (торгівлю іншими підакцизними товарами здійснювати не заборонено).
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності i не можуть становити менше ніж 20 грн i більше ніж 200 грн за календарний місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво i сплачує єдиний податок за цими видами діяльності за більшою ставкою. У разі використання підприємцем праці найманих працівників або членів сім’ї (далі - наймані працівники) ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожного працівника [3].