Фінансова звітність

Зміст

Вступ

1.Коротка  техніко-економічна характеристика підприємства

2. Теоритичні  основи фінансової звітності 

2.1 Поняття фінансової звітності та загальні вимоги до неї.

2.2 Основні  принципи підготовки фінансової  звітності

2.3 Склад  фінансової звітності її прийняття  і оприлюднення

3. Аналіз  фінансової звітності підприємства 

3.1 Методи  аналізу фінансової звітності  підприємства

3.2 Показники  фінансового стану підприємства

4. Оцінка  фінансового стану підприємства

    Висновок

   Список використаної літератури

      Вступ

     Актуальність  теми. В умовах ринкової економіки  бухгалтерська (фінансова) звітність  господарюючих суб’єктів є основним засобом комунікації і найвжливішим елементом інформаційного забеспечення фінансового аналізу.

     Всі підприємства в тій чи іншій мірі постійно потребують додаткових джерел фінансування. Знайти їх можна на ринку  капіталів, приваблюючи потенціальних  інвесторів та кредиторів шляхом їх об’єктивного інформування про свою фінансово-господарську діяльність, в основному за допомогою  фінансової звітності. Наскільки привабливі опубліковані фінансові результати, які показують поточний і перспективний  фінансовий стан підприємства, настільки  висока вірогідність отримання додаткових джерел фінансування.

     Крім  того, звітність підприємства служить  також джерелом інформації не тільки зовнішніх, але й внутрішніх користувачів. За даними звітності може бути зроблено детальний аналіз показників фінансового  стану і платоспроможності підприємства, його майнового стану, дана оцінка ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів і т.д.

     Мета  моєї курсової роботи: дослідження  методів аналізу фінансової звітності.

     Предмет дослідження: аналіз фінансової звітності  підприємства.

     Мета  курсової роботи реалізується через  виконання таких завдань:

     дослідити значення звітності для підприємства;

     охарактеризувати  методи аналізу фінансової звітності  підприємтсва;

     висвітлити  проблему аналізу фінансової звітності  підприємства.

    Коротка техніко-економічна характеристика підприємства

   Підприємство  ДП ВАТ “Київхліб” Хлібокомбінат  №11 цех № 4, форма власності приватна. Вид економічної діяльності –  виробництво.   Київський хлібокомбінат  №11 цех № 4 (раніше – Хлібокомбінат  № 6 (Дарницький хлібозавод)) збудовано 1938 року. Потужність його тоді становила 50 тонн житнього хліба за добу. В  ті далекі роки основним обладнанням  на заводі були печі ХПГ і тістомісильні  машини ХТШ з підкатними  діжками  на 600 літрів. На виробництві переважала ручна праця.

     Під час війни завод був дуже зруйнований  і, за висновками експертної комісії, не підлягав відновленню. Але завдяки  самовідданій праці хлібопекарів міста  підприємство в найкоротші строки відбудували  і в 1949 році воно досягло довоєнної  потужності.

     Пам’ятним для заводу став 1957 рік. Тоді вперше в республіці на території хлібозаводу  збудували підприємство комплексної  механізації, і завод перейменовано  в хлібокомбінат №6. Вперше в Києві 1957 року було здано в експлуатацію установки для безтарного зберігання борошна, а потім – для мокрого  зберігання солі.

     Згідно  рішення позачергових зборів акціонерів ВАТ «Київхліб» від 23.01.2007р. ДП ВАТ  «Київхліб» «Хлібокомбінат № 6» припинив діяльність шляхом приєднання до ДП ВАТ  «Київхліб» «Хлібокомбінат № 11» на правах цеху № 4.

     Сьогодні  хлібокомбінат №11 цех № 4 – одне з найбільших формувань акціонерного товариства “Київхліб”, яке забезпечує близько 20 відсотків потреби торговельної мережі Києва в хлібобулочних  і кондитерських виробах. До складу хлібокомбінату входять 3 цехи (хлібний, пекарня, кондитерський), які оснащені 16 поточно-механізованими лініями по виготовленню хліба, хлібобулочних, бубликових і кондитерських виробів. Підприємство випускає близько 80 найменувань виробів.

     Код за ЄДРПОУ 376283.

     Номер свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ - 8036600000.

     Юридична  адреса підприємства: 02002, м. Київ, вул. Чернігівська, 51 

     На комбінаті виробляється більше 30 видів хлібобулочних та 50 видів кондитерських виробів: хліб “Український домашній”, соломку “Солодка”, “Фруктова”, “Київська”, печиво “Вівсяне”, “Українське”, пряники „Фруктовий сад”, „Пiдмосковнi”, “Північн”, “Холодок”, “Молочний смак “, „Фігурні Запорiзькi”, „Киïв”, „Миколайчик”, „Дiд Мороз”, „Ласунчик”.

     Асортимент  хлібобулочної продукції, що випускається на підприємстві:

     Асортимент  хлібобулочного цеху:

     Хліб  “Київський заварний”, хліб “Український домашній”, хліб “Гроно”, хліб „Бородинский”, хліб по-французьки, хліб петрівський, хліб Павлівський, хліб „Трапезний”, хліб „Панський”, хліб „Вишуканий”, Хліб „Аптечний”.

     Асортимент  булочного цеху:

     Хліб  “Ранковий”, рогаль “Лівобережний”, рогалики з сорбітом, булочки “Дорожні”, хлібці висівкові, хлібці “Осінні”, плетінка фруктова, хліб “Деснянський”, Белково  беличанский и т.д.(більше 50 найменувань)

     Асортимент  кондитерського цеху:

     Пряники „Фруктовий сад”, пряники „Школьні”, соломка, печиво, кекси і т.д.

     Виробничі потужності по окремим виробам продукції, яка випускається:

     -  хліб “Київський заварний” –  12,1 т/ добу

     -  хліб “Український домашний”–27 т/ добу (одна піч) і всього107,6 т/ добу

     -  хліб “Ранковий” –  9,4 т/добу

     для пічки ФТЛ-2 лінія №15 (можлива  продуктивність, різні сорту роблять  під замовлення):

     хліб  „Гроно” формовий -- 6,6 т/добу

     хліб  “Київський заварний” – 7,9 т/добу

     хліб  для гурманів формовий – 6,6 т/добу

     хліб  по-французьки формовий – 7,7 т/добу

     хліб  петрівський формовий – 5,9 т/добу

     хліб  павлівський формовий – 5,6 т/добу

     хліб  „Трапезний” формовий – 5,4 т/добу

     хліб  „Панський” формовий – 5,4 т/добу

     хліб  „Вишуканий” формовий – 8,6 т/добу

     хліб  „Апетитний” формовий – 8,6 т/добу

       Використання виробничих потужностей  за 2009 рік 

           Виробничі потужності по хлібобулочним виробам використовувались у 2009 році на 47,5 % проти 49,5 % у 2010 році, а саме:  

     В звітному році зменшилось використання потужностей по хлібному цеху          (на 0,7 %) за рахунок  зменшення на 32,7 % обсягів виробництва формових сортів хліба, які випускаються на лінії  № 1 (хліб Київський заварний 0,9 кг, хліб бородінський 0,9 кг) та зменшення на 6,8 % обсягів виробництва формових сортів хліба і булочних виробів, які випускаються на лінії № 15 (хліб київський  формовий 0,5 кг, хліб «Гроно» 0,5 кг, хліб для гурманів 0,45 кг, хліб по-французьки 0,5 кг, інші). Поряд з цим має місце збільшення в звітному році обсягів виробництва хліба українського домашнього подового на 3,0 % проти 2007 року.

     По  булочному цеху коефіцієнт використання потужностей зменшився на 9,8 % через  припинення випуску батона слобідського 0,4 кг, хлібців висівкових 0,3 кг (в  зв’язку з приєднанням хлібокомбінату № 6 до ДП «Хлібокомбінат № 11»), рогаликів  з       сорбітом 0,1 кг, які  вироблялись на лінії № 7 (зниження обсягів виробництва булочних і  здобних виробів, які випускаються на лінії № 7 складає 55,9 %).

     Також зменшився коефіцієнт використання потужностей по пекарні на 2,1 %. Це пояснюється зменшенням обсягів  виробництва здобних виробів.

     По  бараночним виробам коефіцієнт використання потужностей зменшився на    0,6 %.

     Виробничі потужності по кондитерським виробам використовувались у 2010 році на 65,2 % проти 60,7 % у 2009 році, а саме:

     пряники 76,6 %  проти 71,0 % у 2010 році   

     печиво 38,6 %  проти 36,2 % у 2010 році

     кекси 52,9 %  проти 50,0 % у 2009 році.

     Збільшення  використання потужностей по кондитерським  виробам пояснюється збільшенням  обсягів виробництва і реалізації пряників на 5,2 %, пряників «Фруктовий сад» з начинкою на 38,0 %, печива на 9,1 %, кексів на 13,3 %.

     Сировинна база підприємства і її характеристика

     З 2004 року постачання сировиною здійснюється через ТОВ «Хліб Києва», ДП ВАТ  «Київхліб» «Київхлібпостач», ТОВ «Техно-Форум». Хлібокомбінат №11 Цех № 4 заключив договір на централізовану поставку сировини, борошна та матеріалів.

     2Теоретичні основи

     2.1 Поняття фінансової  звітності та загальні  вимоги до неї

     Поточний  бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію, необхідну для управління і контролю. Для визначення результатів  діяльності підприємства за звітний  період дані поточного обліку необхідно  узагальнити в певній системі  показників. Це досягається шляхом складання звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

     Згідно  з ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.09.1999р., бухгалтерський облік є  обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Дані бухгалтерського  обліку служать підставою для  складання всіх видів звітності, що використовують грошовий вимірник - фінансової, податкової, бухгалтерської. [12]

     Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результат діяльності і рух  грошових коштів підприємства за звітний  період. Вона повинна забезпечити  інформацію користувачів щодо:

• придбання, продажу і володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виковувати свої зобов'язання;
• забезпечення зобов'язань підприємством;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

     Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які  не можуть вимагати звітів, складених  з урахуання конкретних інформаційних  потреб.

     Головні вимоги до звітності - це обов’язковість подання, державна регламентація, своєчасність складання і подання, простота, зрозумілість і загальна доступність, достовірність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників за різні періоди, доречність, раціональність, економічність і дійовість. Основні  вимоги, що висуваються до звітності, наведені на рис.1.1 

     Рис.1.1 - Вимоги до фінансової звітності.

     Фінансова звітність повинна повністю висвітлювати всі напрямки діяльності підприємства і разом з тим містить тільки доречну інформацію, яка впливає  на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити  минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

     Інформація, що підлягає розкриттю, а також інформація, і яка не наведена безпосередньо  у фінансових звітах, але є обов'язковою  згідно з відповідними положеннями (стандартами), або яка містить  додатковий аналіз статей звітності,

     необхідний  для забезпечення її зрозумілості і  доречності, подається у примітках  до фінансових звітів.

     Порівнюваність  інформації характеризує можливість користувачам звітності порівнювати:

     фінансові звіти підприємства за різні періоди;

     фінансові звіти різних підприємств.

     Таке  порівняння дозволяє оцінити динаміку розвитку підприємства, визначити його місце на ринку.

     Передумовами  порівнюваності є наведення відповідної  інформації попереднього періоду і  розкриття інформації про облікову політику підприємства та її зміни. Для  забезпечення порівнюваності у кожному  фінансовому звіті необхідно  наводити всю числову інформацію за попередній період способом, який дозволяє співставити її з даними за звітний  період. Якщо, наприклад, класифікація статей у фінансових звітах змінилася, то відповідні суми за попередній період необхідно перекласифікувати для  забезпечення їх порівнюваності із звітним  періодом. При цьому у примітках  до фінансових звітів треба пояснити характер будь-якої перекласифікації, вказати її суму і причину.

     Інформація, подана у фінансових звітах, повинна  не тільки відображати результати попередньої  діяльності, але й бути корисною для прогнозування розвитку діяльності підприємства на наступні періоди.

     Так, інформація про фінансових стан підприємства в звітному періоді використовується для прогнозування його фінансового  стану, результатів діяльності і  платоспроможності в майбутніх  періодах. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній  структурі фінансових звітів, а також  надання порівнюваної інформації за звітний і попередні періоди. [5]

     2.2 Основні принципи  підготовки фінансової  звітності

     Для того щоб звітність була дійовим  засобом управління і контролю, вона повинна ґрунтуватися на таких основних принципах:

     обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

     повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні результати господарської діяльності і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

     автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим власне майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

     послідовність - постійно (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Зміна облікової політики можлива тільки в передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку випадках і повинна бути обґрунтована і розкрита в примітках до фінансової звітності;

     безперервність - оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися і надалі;

     нарахування та відповідність доходів і витрат.д.ля визначення фінансового результату діяльності звітного періоду необхідно співставляти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати грошових коштів;

     превалювання суті над формою - операції обліковуються згідно з їх сутністю, а не тільки виходячи з юридичної форми. Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відображаються в балансі (звітності) орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною формою вони не перейшли у власність орендаря, але ним прийняті на себе ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкти лізингу;

     історична (фактична) собівартість - пріоритетною с оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

     єдиний грошовий вимірник - вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

     періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. [4]