Фінансовий облік поточних зобов’язань за товари (роботи, послуги)

Укоопспілка

Полтавській Університет Споживчої  кооперації України

Кафедра бухгалтерського  обліку та аудиту 

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий  облік»

на  тему «Фінансовий  облік поточних зобов’язань

за  товари (роботи, послуги)»

на  матеріалах БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНОЇ ФІРМИ «УКРГАЗПРОМБУД» ДОЧІРНОЇ КОМПАНІЇ «УКРТРАНСГАЗ» НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» 
 

Роботу  виконала студентка  Шевченко Катерина Сергіївна

Науковий  керівник Зима Г.І. 
 

Робота  здана на кафедру  бухгалтерського  обліку та аудиту

Робота  допущена до захисту ___________________________ 

Робота  захищена ___________ на «_______________» 
 

Члени комісії

______________

______________ 

Полтава 2009 

План

Вступ

1.Поняття поточної заборгованості, значення, і завдання її обліку

Огляд нормативно - правових актів та спеціальної літератури

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку «Укргазпромбуду»

3.Документальне оформлення розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари (роботи, послуги)

4.Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари(роботи, послуги)

5.Порядок і строки інвентаризації розрахунків

з постачальниками (підрядниками)

Висновки  та пропозиції 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План

Вступ

1.Поняття поточної заборгованості, значення, і завдання її обліку;

Огляд нормативно - правових актів та спеціальної літератури……………………8

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку «Укргазпромбуду»……………………………………………………………12

3.Документальне оформлення розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари (роботи, послуги)……………………………………………………………..15

4.Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) за товари(роботи, послуги)……………………………………………………………31

5.Порядок і строки інвентаризації

 розрахунків  з постачальниками(підрядниками)…………………………………….37

Висновки  та пропозиції 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Дочірня компанія "Укргазпромбуд" - дочірня  компанія Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" - є  основним оператором газотранспортної системи, в її підпорядкуванні знаходиться 36,4 тис.км магістральних газопроводів та газопроводів-відводів, 71 компресорна станція загальною потужністю 5380 МВт, 12 підземних сховищ газу, 1392 газорозподільчих станцій, мережа АГНКС, газовимірювальних станцій та ряд інших об'єктів.

     За  більш ніж півстолітній період транспортування  газу в Україні накопичений величезний досвід по будівництву, експлуатації і  управлінню об'єктами газотранспортної системи, який успішно може використовуватися  як в Україні, так і за кордоном.

     Компанія  щороку забезпечує транспортування  газу до споживачів України в обсязі 70-80 млрд. м3 та транспортує через  свою газотранспортну систему російський газ до 19 країн Європи в обсязі 110-120 млрд. м3, що становить близько 85 % загального обсягу російського експорту газу. Сьогодні існує технічна можливість для збільшення транзиту газу в країни Центральної і Західної Європи з фактичного рівня до 140 млрд. м3 на рік без розширення газотранспортної системи.

Протягом  всього часу свого існування Дочірня компанія "Укргазпромбуд", як і раніше Акціонерне товариство "Укргазпром", надійно виконувала свої функції по транспортуванню газу до споживачів України.

     Жодного разу не були зірвані поставки газу - ні внаслідок коливань температури  повітря, ні через сезонні зміни споживання, ні через інші непередбачувані обставини. Всі об'єкти газотранспортної системи протягом всіх років працювали стабільно і ритмічно, навіть в умовах недостатнього фінансування. Все це забезпечувалось, в першу чергу, завдяки самовідданій праці трудових колективів всіх підрозділів Дочірньої компанії "Укргазпромбуд", згуртованій сім'ї газовиків.

Усвідомлюючи  важливість забезпечення споживачів природним  газом.

     Дочірня компанія " Укргазпромбуд", " приділяє значну увагу підтримці своєї газотранспортної системи на високому технічному рівні. З точки зору газотранспортної компанії, якою є Дочірня компанія" Укргазпромбуд",  безпека газотранспортування залежить в першу чергу від надійності роботи об'єктів ГТС, що в свою чергу потребує своєчасного і повного фінансування діяльності. З цією метою в Дочірній компанії "Укргазпромбуд", розроблені і впроваджуються програми реконструкції компресорних станцій, лінійної частини системи, газорозподільчих і газовимірювальних станцій. Основою програми реконструкції компресорних станцій є розробка і впровадження сучасних українських газотурбінних двигунів, газоперекачувальних агрегатів і систем управління з високим коефіцієнтом корисної дії. Кінцевою метою всіх програм реконструкції є доведення параметрів української ГТС за рівнем надійності, економічності, методами обслуговування, екологічними критеріями до сучасних світових стандартів.

     Крім реконструкції об'єктів газотранспортної системи України постійно здійснюється її розширення. Протягом останніх 12 років було збудовано і введено в експлуатацію 5,5 тис. км магістральних газопроводів і відводів, 11 компресорних цехів загальною потужністю близько 540 МВт.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Поняття  поточних заборгованості, значення, і завдання її обліку

     Зобов`язання (liabities) – заборгованість підприємства що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується  приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.[1,с180]

      Зобов’язання  визнають якщо його оцінку можна достовірно визначити і існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок  його погашення.

      Погашення зобов’язань можна здійснювати  шляхом  сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження товарів або  надання послуг у рахунок отримання  авансу від покупця або в порядку  заліку заборгованості, переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору.

      У кожному разі погашення зобов’язань  пов’язано з вибуттям активів, а  отже із зменшенням майбутніх  економічних  вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства. Іноді погашення одного зобов’язання призводить до виникнення іншого.

      Поточне зобов’язання відображене у 4 розділі  Пасиву балансу за формою передбаченою П(с)БО №2.

      Відповідно  до  П(с)БО №11 «Зобов’язання» поточне  зобов’язання відображене у балансі за сумою погашення.

Наприклад: 2.01.2008 р. підприємство отримало від  банку позику у сумі 50000,00грн терміном на 2 місяці під 18% річних. Позику було погашено 01.03.2008.

      Визначення %,грн. – сума погашення позики на дату закінчення кредитного договору становитиме 50000+750+750=51500грн.

Підприємства  самостійно обирають форми розрахунків  з постачальниками та підрядниками і зазначають їх в укладених угодах.

Форми і порядок розрахунків регламентує  Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 29. 03. 2001 р. № 135.

Для здійснення розрахунків можуть використовуватися акредитивна, інкасова, вексельна їх форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками і з використанням розрахункових документів на паперових носіях і в електронному вигляді.

Інструкція  «Про безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті» встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних  інструментів у формі:[10,с 70]

— меморіального ордера;

— платіжного доручення;

— платіжної вимоги-доручення;

— акредитива;

— чека;

— векселя;

— платіжної вимоги.

Відповідальність  за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила.

Розрахункові  документи, що подаються клієнтами до банку в паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів і містити, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

— назву документа;

— номер документа;

— число, місяць, рік його виписування (число і рік зазначають цифрами, місяць — літерами);

— назви платника і одержувача коштів (їхнє офіційне скорочення);

— ідентифікаційні  коди платника і одержувача коштів за Єдиним державним реєстром підприємств  і організацій України;

— назви банків платника і одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери МФО (код банку);

— суму платежу цифрами і літерами;

— призначення платежу;

— назву товару (виконаних робіт, наданих послуг);

— посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), із зазначенням його номера і дати;

— зазначення законодавчого акта, яким передбачено право беззаперечного стягнення і безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт);

— на першому  примірнику — відбиток печатки і  підписи відповідальних осіб платника або (і) одержувача коштів; підрозділи бюджетної класифікації і термін настання платежу (в разі перерахування коштів до бюджету);

— суму податку на додану вартість або напис «Без податку на додану вартість».

Якщо  хоча б один із зазначених реквізитів не вказано або вказано не повністю, банк такий документ до виконання не приймає.

     Крім  того, Інструкція запроваджує механізм здійснення стягнення сум недоплати, а також порядок нарахування  пені за прострочення платежів і порядок заповнення при цьому відповідних банківських документів.

     По  закінченні встановлених термінів сплати відповідних платежів не внесена  сума вважається недоплатою і стягується з нарахуванням пені.

Органи  стягнення самостійно нараховують  пеню з суми недоплати і несуть відповідальність за достовірність даних її обліку.

     На  прохання органів стягнення для  визначення суми пені установи Національного  банку України надають довідку  про облікову ставку Національного  банку України в період, за який стягується пеня.

     Платники коштів, які не дотримуються встановлених термінів платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22. 11. 1996 p. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сплачують на користь одержувачів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.[9,с 107]

     За  несвоєчасно сплачені суми платники самостійно нараховують пеню, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають у банк платіжне доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

     У платіжному дорученні сума пені, якщо вона сплачується разом з сумою  основного боргу, зазначається окремо.

     Спори між платником і одержувачем  коштів, які виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають  вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

     У разі затримки банком одержувача зарахування  грошових надходжень на рахунок клієнта понад встановлений термін банк згідно з Законом України від 22. 11. 1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і умовами договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.[9,с107].

     Порядок погашення зобов'язань юридичних  і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами, визначає Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21. 12. 2000 р. № 2181-ІП.

     Безготівкові  розрахункові документи виписують  з використанням технічних засобів  під копіювальний папір у двох примірниках, платіжні вимоги — в трьох примірниках. 
 

2.Характеристика  господарсько-фінансової  діяльності та постановки фінансового обліку «Укргазпромбуду»

Постановка  фінансового  обліку «Укргазпромбуду» здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів.

Система нормативного регулювання бухгалтерського  обліку «Укргазпромбуду» представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи

Рис. 4. Функції бухгалтерського обліку «Укргазпромбуду»

     Інвентаризаціяна  функція полягає в простеженні  фактичного виконання планів, тобто  визначення того, наскільки дія відповідає плану.

     Працівники  бухгалтерії,  здійснюють інвентаризація за збереженням, наявністю та рухом  майна підприємств та організацій, правильністю та своєчасністю розрахунків з державною та іншими суб’єктами господарських відносин. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюють три види контролю – попередній, поточний та наступний.

     Особливо  важливим є те, що бухгалтерський облік  представляє собою частину загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, на продукт для управління.

     Інформаційна  функція – одна з головних функцій  бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, яка надходить різним рівням управління. На її підставі приймаються відповідні рішення. Інформація, яка одержується в системі бухгалтерського обліку, широко використовується всіма видами господарського обліку. Інформація повинна бути правдивою, об’єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє їх швидше вивчати, приймати оптимальні управлінські рішення.

     Інформація  повинна бути надана згідно із чинним законодавством. За це несуть відповідальність керівник підприємства, бухгалтер та особи, які є відповідальними за збереження матеріальних цінностей та грошових коштів.

     Забезпечення  збереження майна – функція, яка  має велике значення в умовах ринкових відносин та наявності різних форм власності. Виконання даної функції  залежить від діючої у нас системи обліку та визначених посилань:

наявності спеціалізованих складських приміщень, обладнаних засобами оргтехніки;

удосконалення самої системи обліку, застосування науково обґрунтованих методів  недостач, витрат, крадіжок;

використання  сучасних засобів обчислювальної техніки для збору, обробки та передачі інформації.

     Функція зворотного зв’язку означає, що бухгалтерський облік формує та передає інформацію зворотного зв’язку, тобто інформацію про фактичні параметри розвитку об’єкту управління.

     Аналітична функція полягає в процесі вивчення всієї системи прийняття рішень з метою її удосконалення.

     Аналітична функція в умовах розвитку ринкових відносин дозволяє: вивчити перспективи розвитку даного господарюючого суб’єкта, виявити недоліки, знайти шляхи удосконалення всіх напрямків господарської діяльності.

     Планова функція передбачає процес формування порядку дій, який включає постановку цілей, пошук шляхів їх досягнення і вибір найкращої альтернативи. Для перспективного планування важлива інформація про майбутній прибуток і потреби в грошових коштах.

     Бухгалтерський  облік на кожному підприємстві має  бути побудований та організований  відповідно до вимог розмежування облікових  даних за відповідними ознаками діяльності.

     Структура Положень (стандартів) бухгалтерського обліку Будівельно – монтажної фірми «Укргазпромбуд» має наступний вигляд:

вступ;

опис  сутності;

розкриття інформації, яка повинна обов’язково  знайти відображення у звітності  та примітках до неї;

необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог;

дата  набуття чинності. 
 

3.Документальне  оформлення розрахунків  з постачальниками(  підрядниками ) за  товари ( роботи, послуги)

     Однією  з найпоширеніших форм розрахунків  з постачальниками і підрядниками є розрахунки за платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями.

     Платіжне  доручення — оформлене на спеціальному бланку розпорядження підприємства банкові, який його обслуговує, про перерахування певної суми зі свого рахунка на рахунок іншого підприємства.Платіжне доручення банк приймає до виконання протягом 10 днів від дня його виписування і лише в сумі, яка може бути оплачена, виходячи з наявності коштів на рахунку або за рахунок кредиту.

     Доручення на перерахування коштів у дохід  до бюджету і за платежами податкового характеру до державних цільових фондів банк приймає незалежно від наявності коштів на рахунку підприємства.[2,с 10]

     Розрахунки  платіжними дорученнями використовуються між підприємствами за одержані товарно-матеріальні  цінності (роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності та послуги в порядку попередньої оплати; в авансових платежах; у платежах до бюджету, органів соціального страхування, оплаті претензій з якості та нестачі продукції, штрафів, пені; при сплаті кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності.

     Розрахунки  платіжними дорученнями відображають в обліку платника такими записами:[11,с 100]

Дт 631, 681, 641, 651;

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» постачальника;

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Обов'язковою  вимогою при оформленні платіжних  документів у разі внесення платежів до бюджету є зазначення в рядку «Призначення платежу» наведених нижче даних (друкованим способом) в такій послідовності:

1) службовий код «070» (призначення бюджетного платежу);

2) ідентифікаційний код платника згідно з Держреєстром України;

3) код  розділу платежу згідно з бюджетною  класифікацією;

4) код параграфа платежу згідно з бюджетною класифікацією;

5) код виду оплати;

6) інформація про призначення платежу.

     Після кожного коду друкують розділовий знак (;). Наприклад, у платіжному дорученні на перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у рядку «Призначення платежу» має бути відображено:

070; 22610320; 053; 00; 40; Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття за жовтень 200Х р. в сумі 136,80 грн., в тому числі: за ставкою 2,1% — 102,6 грн; за ставкою 0,5% — 34,2 грн.

     За  цією формою можуть здійснюватися розрахунки дорученнями, акцептованими банком, переказом коштів через відділення зв'язку без обмеження сум:

— на ім'я окремих громадян: пенсії, аліменти, заробітна плата, авторський гонорар, суми витрат на відрядження;

—- для зарахування на рахунок банку торгової виручки, податків тощо;

— підприємствам на виплату заробітної плати, для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення в місцевості, де немає банків.

     Доручення акцептується банком за умови депонування  суми, яка міститься в ньому, на окремому балансовому рахунку. Для цього платник подає у своє відділення банку для акцептування доручення в трьох примірниках з підписами та відбитком печатки на перших двох примірниках. Так, при перерахуванні коштів на ім'я окремих громадян переказом складають списки із зазначенням одержувача грошей, сум і призначення переказу. На загальну суму переказу виписують платіжне доручення, яке разом із списком одержувачів подають у банк, де його акцептують.  Відтак це платіжне доручення із списком здають у відділення зв'язку, яке оформляє прийом переказів. В обліку цей процес відображають записами:

Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»; Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Платіжна вимога-двручення — комбінований документ, який складається з двох частин: верхня — вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість продукції, відпущеної йому за угодою (виконаних робіт, наданих послуг); нижня — доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунка сум, зазначених у графі «Сума до оплати».

     Платіжну  вимогу-доручення заповнює постачальник і передає покупцеві разом  з відвантаженою продукцією або  після надання послуг. Покупець, одержавши цей документ, за наявності  в нього коштів на розрахунковому рахунку зазначає прописом суму, яка підлягає сплаті, і код розрахункового рахунка, відтак передає у банк до оплати. Якщо на момент одержання платіжної вимоги-доручення на рахунку немає потрібної суми коштів, платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення виписують в міру накопичення коштів. При цьому можлива часткова оплата виставленої суми. Під час останнього платежу до одержаної виписки банку до платіжного доручення додається платіжна вимога-доручення, на оплату якої зроблено розрахунки.

     Порядок і терміни передачі платником  до банку платіжної вимоги-доручення  встановлюються сторонами в договорі й банком не контролюються.

     Аналітичний облік за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться за кожним платіжним документом і постачальником лінійним методом запису по кожній позиції. При обробці первинних документів бухгалтер протягом місяця складає реєстр прибуткових і видаткових документів, у якому зазначає номер і дату супровідних документів (товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, накладна), вартість матеріальних цінностей, що надійшли, а також номер і дату платіжного документа на сплату заборгованості. Загальна сума товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за документами, не оплаченими в поточному і в попередніх місяцях, має відповідати кредитовому сальдо рахунка 63.

     Дебетове  сальдо рахунка 63 показує, що платіжні документи оплачено, а товарно-матеріальні цінності не одержано. Це сальдо відображають в активі балансу за відповідною статтею.

Таблиця 1.1

Бухгалтерські проводки за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»