Фінансовий стан підприємства. 2

 

 

 

 

ЗМIСТ

	Вступ…………………………………………………………….	4
1	Загальна оцінка фінансового стану підприємства……………	7
1.1	Аналіз майна підприємства ……………………………………	7
1.2	Аналіз джерел формування капіталу підприємства………….	18
2	Комплексний фінансовий аналіз………………………………	22
2.1	Формування фінансових результатів і аналіз їх динаміки…...	22
2.2	Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства……..	23
2.3	Аналіз фінансової стійкості підприємства……………………	27
2.4	Аналіз ділової активності………………………………………	32
2.5	Аналіз  прибутковості і рентабельності……………………….	37
2.6	Методика визначення ймовірності банкрутства……………...	43
2.7	Резерви і заходи стабілізації фінансового стану підприємства……………………………………………………	46
	Висновки і пропозиції………………………………………….
	Перелік  літератури……………………………………………..
	Додатки………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів, що відображує актуальність цієї теми.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою курсової роботи – проведення фінансового аналізу на підприємстви, оцінки його фінансового стану, пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

• дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
• дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства,
• забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
• об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості  підприємства;
• оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.       Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного  диференціювання відсоткових ставок.

  Об’єктом дослідження виступає товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна компанія “Опора”, основним видом діяльності якого є будівництво.

Предметом дослідження курсової роботи є процес аналізу та оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Інформаційними джерелами для аналізу майна підприємства є баланс підприємства (форма 1) та про фінансові результати (форма 2).  Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

При написанні роботи були використані підручники вітчизняних та закордонних авторів, нормативи аудиту, інші законодавчі та нормативно-правові акти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства

 

1. Аналіз майна підприємства

 

Майно, що належить підприємству і відображено в балансі, називається його активами. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Для характеристики якісних змін у структурі майна та його джерел треба провести вертикальний та горизонтальний аналізи  балансу. Їх треба виконати на основі аналітичної таблиці 1.1 і дати висновки.

 

Таблиця 1.1 - Структура майна підприємства і джерел його формування 

 

Показники	Значення показника				Відхилення
	на початок року, тис грн	% до валюти балансу	на кінець року, тис грн	% до валюти балансу	абсолютні, тис.грн	відносні, %
1	2	3	4	5	6	7
Актив
Необоротні активи	1880	15	1152	15	-728	-38
Поточні активи, всього	10569	85	6220	85	-4349	-41
з них запаси	4930	40	3537	48	-1393	-28
у тому числі: - виробничі запаси	764	7	325	4	-439	-57
- інші	4166	33	3212	44	-954	-23
Ліквідні активи, всього	5639	45	2683	37	-2956	-52
- дебіторська заборгованість	2337	18	1313	17	-1024	-43
- грошові кошти та їх еквіваленти	–	–	151	2	151	–
Інші оборотні активи	461	3	–	–	-461	-1
Витрати майбутніх періодів	5	1	–	–	-5	-1
Пасив
Власний капітал	3182	25	3760	51	578	18
Позикові кошти, всього	9272	75	3612	49	-5660	-61
з них  - довгострокові зобов’язання	1840	14	251	3	1589	86
- короткострокові зобов’язання - всього	7432	59	3361	45	4071	54
розрахунки з кредиторами	1292	10	1114	15	-178	-14
інші короткострокові зобов’язання	6140	49	2247	30	-3893	-63
ВАЛЮТА   БАЛАНСУ	12454	100	7372	100	-5082	-41

На кінець року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 7372 тис. грн, тобто за звітний період майно підприємства зменшилось на 5082 тис. грн. , що свідчить про скорочення господарського обороту і може спричинити неплатоспроможність підприємства. У загальній вартості майна спостерігаємо зменшення практично по всіх статтях.

Як видно в активі підприємства більшу частину становлять оборотні активи – 85%. Це свідчить про формування достатньо мобільної структури активів, сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства.

У структурі пасиву позиковий капітал становить у середньому 62% у загальній сумі пасиву, інші 38% доводиться на власний капітал. Виходячи з аналізу структури пасиву балансу спостерігається позитивна динаміка в статтях пасиву, а саме зниження довгострокових та короткострокових  зобов'язань на значні суми, і збільшення власного капіталу на кінець періоду.

Після загальної оцінки динаміки обсягу й структури майна необхідно детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства.  Виконати оцінку необоротні активи за допомогою таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Оцінка необоротних активів

 

Актив	На початок звітного року		На кінець звітного року		Відхилення
	тис.грн.	питома вага,%	тис.грн.	питома вага,%	абсолют тис.грн.	віднос. %
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	6	0,4	5	0,4	-1	-16
первісна вартість	7	0,5	7	0,6	–	–
знос	1	0,1	2	0,2	1	–
Основні засоби:
залишкова вартість	792	42	681	59	-111	-14
первісна вартість	2238	119	2292	199	54	2
знос	1446	77	1611	140	165	11
Відстрочені податкові активи	1082	57,6	466	40,6	-616	-56
Усього за розділом I	1880	100	1152	100	-732	-38

 

З даних таблиці 1.2 видно, що активи зменшуються як у відносному, так і в абсолютному значенні. Грошові кошти збільшуються як у відносному, так і в абсолютному значенні. Власний капітал збільшився. Значно зменшилися короткострокові зобов'язання і Розрахунки з кредиторами - це добра тенденція.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан і структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна умовно поділити на дві групи: показники, що визначають стан основних засобів, і показники, що визначають стан оборотних коштів. Якісну характеристику основних засобів оцінюють за допомогою таких показників:

• індексу постійного активу;

• коефіцієнта накопичення зносу; 

• коефіцієнта реальної вартості майна;
• коефіцієнта зносу;
• коефіцієнта придатності;
• коефіцієнта оновлення;

• коефіцієнта вибуття;

• фондовіддача;
• фондомісткість.  

Ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків.

Індекс постійного активу показує частку основних засобів та інших необоротних активів у джерелах власних коштів і розраховується за формулою: 

,                                                (1.1)

де О3 – основні засоби й необоротні активи;

Вк – власний капітал.

На початок звітного року:

На кінець звітного року:

 

На кінець 2010 року індекс постійного активу   на ТОВ ББК “Опора” зменшився на 0,29.                                      

Коефіцієнт накопичення зносу визначає інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу. Цей показник розраховується за формулою:

,                                             (1.2)

де С3 – нарахована сума зносу основних засобів і нематеріальних активів;

Соз – первісна  вартість основних засобів і нематеріальних активів.

Цей показник свідчить про ступінь фінансування основних засобів за рахунок зносу.

На початок звітного року:

На кінець звітного року:  

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва. Цей показник визначають  за формулою:

,                           (1.3)

де  Оз.з – основні засоби за залишковою вартістю;

В3 – виробничі запаси;

Нв – незавершене виробництво;

Мш.п. – малоцінні й швидкозношувані предмети;

А – вартість активів підприємства.

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.

На початок звітного року:

На кінець звітного року:  

Під час аналізу використання основних засобів досліджуються:

• введення їх у дію;
• наявність;
• фондовіддача;
• вибуття та ліквідація основних засобів;
• ступінь використання устаткування тощо.

Узагальнюючим показником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу.  Цей показник визначається відношенням величини зносу до початкової вартості усіх основних засобів (передусім виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальний вплив на потужність підприємства).

 

КЗ = ,                                                (1.4)

 

де ∑ З – сума зносу основних засобів;

ПВ – початкова їх вартість.

На початок звітного року:

КЗ =

На кінець звітного року:  

КЗ =

Коефіцієнт зносу зменшився з 211,41 до 189,75, що є ознакою поліпшення стану його матеріально-технічної бази.

Ступінь оновлення основних засобів  вимірюють відношенням суми основних засобів, що надійшли за аналізований період,  до їх кількості на кінець року:

,                                        (1.5)

 

 

Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається відношенням суми основних засобів, що вибули за аналізований період, до їх кількості на початок року:

,                                      (1.6)

 

Узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача (Ф), тобто відношення обсягу продукції за період, що аналізується, до основних  засобів:

,                                                 (1.7)

 

де О – випуск продукції;

ОЗср – середньорічні основні  засоби.

На початок звітного року:

На кінець звітного року:  

Показник,  зворотний фондовіддачі – фондомісткість, яку розраховують за формулою:

                                                      (1.8)

 

На початок звітного року:

На кінець звітного року:  

Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. Водночас вартість оборотних активів повністю переноситься на новостворений продукт. Основним призначенням коштів в оборотних активах є забезпечення безперервності виробничого процесу.

До оборотних активів відносять:

• запаси;
• векселі одержані;
• дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
• дебіторську заборгованість за розрахунками;
• іншу поточну дебіторську заборгованість;
• поточні фінансові інвестиції;
• грошові кошти та їх еквіваленти;
• інші оборотні активи.

Оцінити оборотні активи за формою таблиці 1.3.

Стан запасів оцінюють за допомогою таблиці 1.4.

При аналізі величини і структури запасів слід звернути увагу на тенденції таких елементів, як виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

 

Таблиця 1.3 - Оцінка оборотних активів підприємства

 

Оборотні активи	На початок звітного року, тис.грн.	На кінець звітного року, тис.грн.	Відхилення, тис.грн.
Запаси:
Виробничі запаси	764	325	-439
Незавершене виробництво	4166	3212	-954
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	2337	1313	-1024
Первісна вартість	2337	1313	-1024
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	–	13	13
за виданими авансами	2586	1206	-1380
Інша поточна дебіторська заборгованість	255	–	-255
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	–	151	151
в іноземній валюті	–	–	–
Інші оборотні активи	461	–	-461
Усього за розділом II	10569	6220	-4349

 

Із таблиці 1.3 бачимо, що усі показники зменшуються, крім грошових коштів.

Оскільки  по всіх періодах простежується висока частка дебіторської заборгованості і низька частка коштів, то можна зробити висновок, що підприємство використовує переважно грошовий характер розрахунків.

Вартість запасів за 2010р. зменшилась.

В цілому вартість активів підприємства за 2010р. зменшилась на 4349 тис. грн., це свідчить про зменшення економічного потенціалу підприємства.

Середній термін інкасації дебіторської заборгованості визначають за формулою:

,                                         (1.9)

 

де  ДЗ – дебіторська заборгованість;

ОР – обсяг реалізації.

На початок звітного року:

 

На кінець звітного року:  

Середній термін інкасації дебіторської заборгованості на початок року склал 123 дня, а на кінець 45 днів.

Для аналізу оборотних активів підприємства використовуються такі показники:

• забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами;
• коефіцієнт маневреності власних коштів.

Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами визначається у такому порядку:

 

,                                                   (1.10)

 

де  ВОК – власні оборотні  кошти;

МЗ – матеріальні запаси.

На початок звітного року:

 

На кінець звітного року:  

Власні оборотні  кошти розрахувати  можна за  двома  варіантами:

 

ВОК = ВК + ДЗ - НА,                                            (1.11)

 

де ВК – власний капітал;

ДЗ – довгострокові зобов'язання;

НА – необоротні активи.

На початок звітного року:

ВОК = 3182+1840-1880=3142   

На кінець звітного року:                                       

ВОК = 3760=251+251-1152=2859         

                                 

ВОК = ОА - КП,                                                       (1.12)

 

де ОА – оборотні активи;

КП – короткострокові пасиви.

На початок звітного року:

ВОК = 10574-7432=3142   

На кінець звітного року                                       

ВОК = 6220-3361=2859

З формул видно, що власний оборотний капітал на кінець року трохи зменшився.                                          

Коефіцієнт маневреності власних коштів розраховується за формулою:

 

,                                                  (1.13)

 

де ВК – джерела власних коштів.

На початок звітного року:

На кінець звітного року:    

Цей коефіцієнт вказує на те, яка частина власних джерел набуває у мобільному стані.

Таблиця 1.4 - Аналіз стану запасів

 

Матеріальні оборотні кошти	Залишок на початок року		Залишок на кінець року		Відхилення
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	абсолютні, тис.грн.	відносні, %
Виробничі запаси	764	15	325	9	-439	-57
Незавершене виробництво	4166	85	3212	91	-954	-22
Усього	4930	100	3537	100	-1393	-28

 

Усі показники у 2010р. за результатами розрахунків у таблиці 1.4 зменьшуються.

Запаси на підприємстві за досліджуваний період зменшилися на 1393 тис.грн або на 28%.

 

Таблиця 1.5 - Аналіз стану дебіторської заборгованості

 

Дебіторська заборгованість	Залишок на початок року		Залишок на кінець року		Відхилення		Зміни в структурі, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	абс, тис.грн.	відн, %
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	2337	45	1313	51	-1024	-56	6
Первісна вартість	2337	45	1313	51	-1024	-56	6
Дебіторська заборгованість  за розрахунками:
з бюджетом	–	–	13	1	13	–	1
за виданими авансами	2586	49	1206	48	-1380	-53	-1
Інша поточна дебіторська заборгованість	255	6	–	–	-255	-1	-6
Усього	5178	100	2532	100	-2646	-51	0,98

 

Дебіторська заборгованість на кінець року зменшилась на 2646 тис. грн., або на 51%.

2. Аналіз джерел формування капіталу підприємства

 

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялись кошти і кому підприємство за них зобов’язане. Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе підприємству підвищити ефективність діяльності.  У зв’язку з цим проводять оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасиву балансу.

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності (коефіцієнт автономії), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

                                          (1.14)

 

де Кфи – коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК – власний капітал;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу);

На початок звітного року:

На кінець звітного року:    

Коефіцієнт фінансової незалежності на кінець року збільшився з 25% до 51%, а чим більше значення коефіцієнта, тим кращим буде вважатися фінансовий стан компанії.

• коефіцієнтом фінансової залежності, який характеризує частку боргу в загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

 

                                             (1.15)

 

де Кфз – коефіцієнт фінансової залежності;

ПК – позиковий капітал;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу);

На кінець звітного року:    

Коефіцієнт фінансової залежності зменшився, це являється позитивною тенденцією, так як підприємство підвищує свою стійкість, стабільність та незалежність від зовнішніх кредиторів.

– коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

 

                                          (1.16)

 

де Кфр – коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля);