Фінансовий стан підприємства, його оцінка та шляхи поліпшення (на прикладі ПАТ «Мотор Січ»)

 

міністерство ФІНАНСІВ україни


 

 

 

 

 

        Кафедра фінансів,

грошового обігу  і кредиту 

 

 

 

Спеціальність 8.050104 – „Фінанси”

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

 

з дисципліни “Фінансовий менеджмент”

 

 

на  тему: “ Фінансовий стан підприємства, його оцінка та шляхи поліпшення”

(на прикладі ПАТ «Мотор Січ»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Науковий керівник:

                                               Виконавець:

                                                                                               студентка V курсу групи ФМ-11

                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2011

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ

                   ПІДПРИЄМСТВА....................................................................................6

1.1. Суть фінансового стану підприємства................................................6

1.2. Цілі і методи визначення  фінансового стану підприємства, критерії 

      оцінювання показників..........................................................................9

1.3. Інформаційне забезпечення оцінки  фінансового стану

      підприємства………………………………………………………….13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВО–ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

                       ПАТ «МОТОР СІЧ» ЗА 2008–2010 РОКИ.........................................................17

2.1.Аналіз та оцінка  майнового стану підприємства................................17

2.2.Ділова активність підприємства та відносні показники прибутковості

      як важливі  характеристики фінансового стану підприємства.............22

2.3.Дослідження фінансової  стійкості та ліквідності підприємства....28

РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

                  ПІДПРИЄМСТВ І ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ

                  ДО АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ ЇХ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ..................37

3.1. Визначення ймовірності  банкрутства підприємства на  підставі

      показників, що характеризують фінансовий  стан підприємства..............37

3.2. Алгоритм багатофакторної  дискримінантної функції для

       розрахунку  інтегрального показника фінансового  стану

       підприємства........................................................................................42

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ...................................................................................45

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................48

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..50

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. Розвиток підприємництва в Україні є об’єктивним процесом, зумовленим тими ринковими перетвореннями, що здійснюються в державі. Підприємництво у різних формах виступає як невід’ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу.

При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемою  невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів  і витрат, а отже, і перспектив діяльності підприємства. Тому треба  звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову  діяльність. Цей фактор дуже впливає  на фінансовий стан підприємства.

Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам, партнерам  по бізнесу, банкам визначити надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати  ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові  результати його діяльності.

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності  капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Сигнальним показником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. Ці фактори дозволяють визначити недоліки у діяльності підприємства і шляхи їх подолання.

Правильна оцінка фінансових результатів  діяльності та фінансового стану  підприємства за сучасних умов господарювання дуже потрібна як для його керівництва  і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Засновником досліджень фінансового  стану підприємства вважається англо–американська школа. Представниками цієї школи є:  Р. Фоулк, Дж. Кеннон,     Р. Сміт, Дж. Хорріган і т.д.         

Американські економісти Дж. Шим, Д. Сігелей, Є. Брігхем і професор Індійського  Інституту Менеджменту П. Чандра пропонують оцінювати фінансовий стан за 5 основними напрямами: ліквідності, активності (оборотності), фінансової стійкості, прибутковості, ринкової вартості. Канадські науковці П. Луціг, Б. Шваб та американець Роберт Н. Холт пропонують 3 напрямки оцінювання: ліквідності, фінансової стійкості, прибутковості. Л. Бернстайн  пропонує оцінювати фінансовий стан підприємств за такими напрямками оцінки, як  ліквідність, структура капіталу.

Багато російських вчених розглядали оцінку фінансового стану у своїх  працях: В. В. Ковальов, А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфуліна, Стоянова,                    М. М. Крейніна, Г. С. Панова, Є. А. Уткіна, В. Є. Черкасова та інші. Українськими представниками вчених, які приділяли  увагу фінансовому стану є: С. Ф. Покропивний,М. Я. Коробов, М. Л. Лапішко, А. М. Поддєрьогін,           Н. В. Тарасенко, В. М. Івахненко  та інші.

Актуальність вивчення даної теми обумовлюється тим, що саме завдяки  проведенню оцінки фінансового стану  підприємства можна знайти проблемні  моменти в управлінні фінансовою діяльністю підприємства та знайти шляхи  вирішення цих недоліків.

Метою курсової роботи є розкриття змісту фінансового стану підприємства та методів його оцінки, напрямки його покращення на наступні роки, а також вивчення і аналіз показників, що характеризують фінансовий стан будь-якого підприємства.

Завданнями  курсової роботи є повний, всебічний аналіз фінансового стану підприємства на протязі звітного 2010 року та минулих 2008-2009 років:

- дослідження економічної суті  такого поняття як «фінансовий  стан підприємства»;

- цілі і методи визначення фінансового стану підприємства, критерії оцінювання показників;

- аналіз та  оцінка майнового стану підприємства;

- дослідження  ділової активності та відносних  показників прибутковості ПАТ  «Мотор Січ»;

- дослідження рентабельності  та фінансової стійкості підприємства;

-проведення аналізу ліквідності  балансу та платоспроможності підприємства;

- аналіз ролі інституту банкрутства  в поліпшенні фінансового стану  підприємств та рекомендації  щодо запобігання ймовірності  банкрутства

- виявлення резервів та розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді;

Об’єктом  дослідження є діагностика фінансового стану ПАТ «Мотор Січ».

Предметом дослідження є фінансовий стан ПАТ «Мотор Січ» на основі балансу Форми 1, 2, 3, 4, 5 за 2008-2010роки.

Методи  дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причино – наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу, моделювання.

Інформаційна  база. В роботі використані праці вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців  в галузі фінансового аналізу, фахові видання, нормативно-правові матеріали, ресурси мережі Інтернет.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, окреслюються методи та інформативна база дослідження. Перший розділ присвячений дослідженню теоретичних та практичних аспектів діагностики фінансового стану підприємства. В другому розділі проводиться аналіз та оцінка майнового стану на даному підприємстві, а також аналіз його ділової активності, фінансової стійкості та ліквідності. В третьому розділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.. У висновках сформульовано основні результати дослідження та наведено пропозиції щодо покращення діагностики фінансового стану підприємства.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Суть  фінансового стану підприємства

 

На сьогодні існують розбіжності  у визначенні сутності поняття «фінансовий  стан підприємства», що спричиняє неоднозначність  у здійсненні його оцінки на підприємствах. Саме це питання розглядає Т.А. Обущак у своїй статті «Сутність фінансового стану підприємства». На основі результатів дослідження автор запропонував таке трактування цього поняття: фінансовий стан підприємства – це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатності ефективно здійснювати її у майбутньому [6].

У методичних рекомендаціях [5] зазначається що «фінансове положення (стан) є комплексним  поняттям і відображає рейтинг підприємства на фінансовому ринку, його кредиторської  податкоспроможність, характеризується системою показників, які визначають конкретну дату». Так, дійсно фінансовий стан є відображенням рейтингу підприємства, але фінансовий стан – це не тільки статичне поняття. Аналогічно визначається сутність поняття «фінансовий стан»  і в інших нормативних документах. Зокрема, у Положенні [7] фінансовий стан підприємства визначається як «сукупність  показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні його можливості».

У Методиці інтегральної оцінки [5] зазначено: «Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів».

На думку авторів Фінансового  словника А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка, Т.С. Смовженко [3], фінансовий стан – це стан економічного суб'єкта, що характеризується наявністю фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб'єктами. Дане визначення обмежується лише наявністю фінансових ресурсів, здійснення грошових розрахунків указує тільки на рух грошових коштів у процесі нормальної господарської діяльності.

Учені Н.А. Русак, В.А. Русак дещо розширюють сутність поняття фінансового стану  підприємства і зазначають, що фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої, комерційної та інших видів діяльності підприємства, доцільністю й ефективністю їх розміщення та використання, фінансовими відносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [8]. Але фінансовий стан не може характеризуватися тільки такими елементами, як платоспроможність та фінансова стійкість.

На думку В.Г. Бєлоліпецького, фінансовий стан характеризується величиною або  наявністю власних оборотних  коштів [1]. У підручнику «Фінанси підприємств» [9] зазначено, що «фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів». Дійсно, фінансовий стан є відображенням наявності, розміщення і використання фінансових ресурсів, але не погоджуємося з першою ознакою комплексності поняття, яке не визначає його сутності і не може бути результатом взаємодії певних фінансових відносин.

У наведених визначеннях поняття  «фінансовий стан» трактується  як здатність підприємства розвиватися  на чітко фіксований момент часу, що спричиняє невизначеність розвитку в майбутньому, тобто більшість  науковців фінансовий стан розглядають  як статичний стан. На динамічності фінансового стану наголошують В.В. Ковальов та О.Н. Волкова, які вважають, що оцінка фінансового стану характеризує «потенційну і фактичну можливість підприємства розраховуватися за поточними зобов'язаннями, а також його фінансову стійкість у довгостроковій перспективі».

Отже, дослідивши сутність фінансового  стану та проаналізувавши різні  точки зору щодо його визначення, пропоную окреслити концептуальні основи цього поняття:

а) фінансовий стан – результат фінансово-господарської діяльності підприємства;

б) фінансовий стан – поняття, сутність якого проявляється як у статиці (на певний момент часу), так і в динаміці (у визначеному періоді);

в) фінансовий стан – поняття, що характеризується різними складовими елементами, а не лише платоспроможністю та фінансовою стійкістю;

г) фінансовий стан – міра забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами й ступінь раціональності їх розміщення.

д) фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, що визначає реальну (на фіксований момент часу) та потенційну фінансову спроможність підприємства забезпечити певний рівень фінансування поточної діяльності, саморозвитку та погашення зобов’язань перед іншими підприємствами й державою.

 

1.2. Цілі і методи визначення  фінансового стану підприємства, критерії  оцінювання показників

 

Використання видів, прийомів та методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Традиційна практика аналізу фінансового  стану підприємства опрацювала певні  прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів . Трендовий аналіз є варіантом горизонтального аналізу.

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Методи  фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів  економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

 експертних оцінок і сценаріїв,

 психологічні,

 морфологічні,

 порівняльні,

 побудови системи показників,

 побудови системи аналітичних  таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

Формалізовані методи аналізу побудовані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях між показниками.

Види моделей детермінованого аналізу:

1. Адитивна модель факторної системи. Результативний показник представлений у вигляді алгебраїчної суми показників-факторів:

Дфц = Двц + Дд – Дкз, 

де Двц, Дфц – тривалість виробничого і фінансового циклів відповідно;

Дд, Дкз – періоди обороту дебіторської і кредиторської заборгованостей відповідно.

2. Мультиплікативна модель. Результативний показник визначають як добуток факторних показників:

КСтЗр = Крп * Ра * К фз,

Де КСтЗр – коефіцієнт стійкого зростання;

Крп – коефіцієнт реінвестування;

Ра – рентабельність активів;

Кфз – коефіцієнт фінансової залежності, розрахований відносно власного капіталу на початок звітного періоду.

3. Кратна модель. Результативний показник розраховують як співвідношення факторних показників:

КОА = ЧД / Аср

Де КОА – коефіцієнт оборотності активів; ЧД – чистий дохід;

Асеред – середня величина активів.

4. Зішана (комбінована) модель поєднує кілька типів моделей факторних систем:

К ВБ =

Де КВБ – коефіцієнт приросту валти балансу;

ВБсеред1, ВБсеред0 – середня величина валюти балансу за звітний і попередній періоди відповідно.

У процесі фінансового аналізу  широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки  рядів динаміки), а також математико-статистичні  методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод  головних компонентів).

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають  змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі  аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні  моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні  моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні  моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові  коефіцієнти, які показують фінансові  пропорції між різними статтями звітності.

Фінансові коефіцієнти можна умовно поділити на чотири групи:

-- показники ефективності виробничої  діяльності;

-- показники ділової активності;

-- показники ліквідності;

-- показники фінансової стійкості.

В залежності від конкретних цілей  та завдань можна виконати фінансовий аналіз різного ступеня деталізації. Єдиної методики немає, тому аналітики  використовують різноманітні набори показників.

У світовій практиці фінансові коефіцієнти  як показники діяльності підприємства публікуються в річних звітах компаній. При цьому кожна компанія, звичайно, має свій набір таких коефіцієнтів і їх власну систематизацію.

Фінансовий аналіз значною мірою  ґрунтується на застосуванні детермінованих факторних моделей.

 Отже, у процесі аналізу фінансового  стану підприємства можуть використовуватись  найрізноманітніші прийоми, методи  та моделі аналізу. Їх кількість  та широта застосовування залежать  від конкретних цілей аналізу  та визначаються його завданнями  в кожному конкретному випадку. 

1.3. Інформаційне забезпечення  оцінки фінансового стану   підприємства

 

Інформаційною базою фінансового аналізу підприємств є фінансова звітність.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені за даними фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у зручному і зрозумілому вигляді для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Для оцінювання фінансового стану підприємства використовують дані:

- балансу (форма № 1);

- звіту про фінансові результати (форма № 2);

- звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

- звіту про власний капітал (форма № 4);

- примітки до звітів ( дані статистичної звітності та оперативні дані).

Фінансова звітність являє собою  систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації  на звітну дату, а також фінансові  результати її діяльності за звітний  період.

Головними вимогами до фінансової звітності є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану  підприємств, за доступністю можна  поділити на відкриту та закриту (таємну).

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему  їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить  комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства  України підприємство має право  тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського  балансу та звітності взаємозв'язані  один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану  підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається  з активу та пасиву і свідчить про  те, як на певний час розподілено  активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

Загальні вимоги до фінансової звітності  викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення визначає:

- мету фінансових звітів;

- їх склад;

- звітний період;

- якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

- вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

Баланс  підприємства (форма №1) (додаток А) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна  зіставити зміни результату балансу  зі змінами фінансових результатів  господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком  від реалізації, прибутком від  фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про  фінансові результати" (додаток Б).

Звіт  про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.