ЗМІСТ

Вступ 

Розділ 1. Поняття оцінки фінансового стану  підприємства та його основні показники

Розділ 2. Абсолютні та відносні показники фінансової стійкості підприємства

Розділ 3. Загальна економіко-організаційна характеристика підприємства 

Висновки  

Список  використаної літератури 

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Економічне  та господарське зближення держав все  відчутніше впливають на темпи й  характер економічного й соціального  розвитку, на загальну політичну обстановку в сучасному світі, відкриває  зростаючі можливості для їхнього співробітництва. Розвиток господарських зв’язків вимагає від суб’єктів господарювання ефективного управління на підставі управлінських рішень із використанням своєчасної інформації. Аналіз та обробка інформації займає одне з провідних місць в економічній роботі сучасних підприємств.  За цих умов аналіз фінансової діяльності підприємств набуває важливого значення.

     Тому  тема курсової роботи “Фінансовий  стан підприємства, методи його оцінки”  – актуальна та має важливе  практичне значення.

     Метою написання курсової роботи є теоретичне обґрунтування та практична реалізація оцінки фінансового стану підприємств України.

     Відповідно  до мети ставляться наступні завдання:

• Теоретично узагальнити оцінку фінансового стану підприємств;
• Практично дослідити оцінку фінансового стану підприємства;
• Узагальнити показники та механізм їх розрахунку, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства.

Курсова робота складається із вступу, трьох  розділів, висновків та пропозиції, а також списку використаних джерел літератури. 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1

     ПОНЯТТЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ

     Під фінансовим станом підприємства розуміють  ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами  для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

     Фінансовий  стан підприємства в цілому визначається такими елементами його економічної  діяльності:

• прибутковістю (рентабельністю),
• оптимальністю (з точки зору економічною становища підприємства) розподілу прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків та обов'язкових платежів;
• наявністю власних фінансових ресурсів (основних та оборотних коштів) не нижче мінімально необхідного рівня для організації безперервного процесу виробництва і реалізації продукції;
• раціональним розміщенням основних і оборотних засобів, насамперед недопущенням
• відволікання грошових коштів у запаси непотрібного підприємству обладнання, надмірні запаси
• товарно-матеріальних цінностей, дебіторську заборгованість та інші непродуктивні витрати;
• ліквідністю (платоспроможністю).Отже, фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування та використання його фінансових ресурсів, тобто відображають кінцеві результати його діяльності.

     Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів  його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають усі ці види  діяльності  підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції .Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт. послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його  фінансовий  стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять  до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його  платоспроможність.

     Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може  призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому  процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання  фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою  ефективного функціонування  підприємства.

     Саме  цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки  фінансового стану  підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його  стабільного  фінансового стану.

     Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших  характеристик діяльності кожного  підприємства. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення  комерційного  розрахунку як основи стабільної роботи  підприємства і виконання ним зобов’язань перед  бюджетом, банком та іншими  установами .Фінансовий  стан підприємства потрібно систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та  методик . Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективного використання фінансових  ресурсів, їх раціонального  розміщення.

     Неефективність  використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації  продукції ; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних  санкцій.

     Основними завданнями аналізу фінансового стану є:  

     - дослідження рентабельності та  фінансової стійкості підприємства;

     - дослідження ефективності використання  майна (капіталу) підприємства, забезпечення  підприємства власними оборотними  коштами;

     - об’єктивна оцінка  динаміки та стану ліквідності; платоспроможності та фінансової  стійкості  підприємства;

     - оцінка становища суб’єкта  господарювання на фінансовому ринку та 

     кількісна оцінка його  конкурентоспроможності;

     - аналіз ділової активності підприємства  та його становища на ринку  цінних паперів;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

     Загальна  оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі балансу. На практиці використовуються такі методи оцінки фінансового стану як просторовий (горизонтальний) та структурний (вертикальний) аналіз статей балансу.

РОЗДІЛ 2

АБСОЛЮТНІ ТА ВІДНОСНІ ПОКАЗНИКИ  ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

     Однією  з ключових задач оцінки фінансового  стану підприємства є вивчення показників що, відображають його фінансову стійкість. Фінансова стійкість відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

     Фінансова  стійкість - це такий  стан  фінансових  ресурсів, при якому  підприємство, вільно  маневруючи грошовими  коштами, здатне шляхом  ефективного  їх  використання  забезпечити  безперервний  процес виробничо-торгівельної  діяльності, а також  затрати  на його розширення  і оновлення.

     Фінансова  стійкість  повинна  характеризуватись  таким  станом  фінансових  ресурсів, який би  відповідав  вимогам  ринку і водночас  задовольняв  потреби  розвитку  підприємства. В умовах нестабільного фінансового стану багатьох  підприємств, можливості їхнього банкрутства особливого значення набуває систематична (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості й  стабільності  підприємства. Тому таку оцінку доцільно здійснювати  при деталізованому аналізі  за  абсолютними та відносними  показниками.

     Однією  з головних  задач аналізу фінансового  стану  підприємства є вивчення показників, що висвітлюють його фінансову стійкість .Вона характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням грошових коштів і ефективним їх використанням в процесі поточної(операційної діяльності)Аналіз фінансової  стійкості на певну дату (кінець кварталу, року) допомагає встановити  наскільки раціонально підприємство управляє власними і запозиченими засобами на протязі часу, що минув. Важливо, щоб стан джерел власних і запозичених засобів відповідав стратегічним цілям розвитку підприємства, так як  недостатня фінансова стійкість може привести до  відсутності  грошових коштів, необхідних для розрахунків. В той же час наявність значних залишків вільних грошових  коштів ускладнює  діяльність підприємства за рахунок їх  іммобілізації в зайві матеріально-виробничі  запасі і затрати. До власних фінансових ресурсів, якими володіє  підприємство відноситься нерозподілений прибуток і амортизаційні  відрахування. Зовнішньою  ознакою фінансової стійкості  виступає  платоспроможність  суб’єкта.

     Платоспроможність – це можливість підприємства виконувати свої фінансові   зобов’язання, що витікають із його комерційних, кредитних і інших  операцій  платіжного  характеру.

     Задовільна  платоспроможність  підприємства  підтверджується  такими  формальними параметрами :

     - наявність вільних грошових коштів  на розрахункових, валютних і  інших рахунках в банках;

     - відсутність довгострокової простроченої  заборгованості постачальникам, банкам, персоналу, бюджету;

     - наявність вільних оборотних  коштів (чистого оборотного капіталу) на початок і кінець звітного  періоду.

     Низька  платоспроможність  може бути як випадковою, тимчасовою, так і довгостроковою(хронічною). Останній етап  може привести підприємство до  банкрутства.

     Найвищим  типом  фінансової стійкості є здатність підприємства розвиватися переважно за рахунок  власних джерел фінансування. Для цього  воно повинно мати гнучку структуру фінансових  ресурсів і можливість  при необхідності  залучати запозичені  кошти , тобто бути  кредитоспроможним. Кредитоспроможним рахується підприємство при наявності в нього можливості для отримання кредиту і здатності своєчасно повернути кредитору отриманий кредит зі сплатою відповідних  процентів за рахунок власних  фінансових  ресурсів. До абсолютних  показників  фінансової  стійкості відносять такі  групи показників:  

     1.Наявність  власних оборотних  коштів (НВОК). Розраховується як різниця  між  джерелами  власних і прирівняних до них коштів(1 розділ  пасиву  балансу) і необоротними  активами (розділ  1 активу балансу). Він характеризує  чистий  оборотний  капітал :

     НВОК = власний капітал  – необоротні  активи

     2.Наявність  власних  і довгострокових  позикових  джерел формування  запасів  і затрат (ВДПД).

     Отримується  шляхом  додавання  до власних  оборотних  коштів  величини  довгострокових   пасивів (3 розділ  пасиву  балансу): 
ВДПД = НВОК + довгострокові зобов’язання  

     3.Загальна  величина  основних  джерел  формування  запасів і  затрат(ЗВОД).

     Розраховується  додаванням до  власних і довгострокових  позикових  джерел  формування  запасів і затрат суми  короткострокових  кредитів і позикових  коштів(за виключенням  позик, не  погашених  у термін) :

     ЗВОД= ВДПД + КК

     КК- короткострокові кредити і позикові кошти(за виключенням позик, непогашених  у термін; 

     4.Надлишки (+) або  нестача (-) власних  оборотних  коштів (D НВОК)

     D НВОК =  НВОК  - ЗЗ

     ЗЗ- запаси і затрати ( 2 р. активу  балансу)

     5. Надлишки (+) або  нестача (-) загальної  величини  основних  джерел  формування  запасів(D ЗВОД) :

     D ЗВОД =  ЗВОД  - ЗЗ

     6. Надлишки (+) або  нестача (-) власних і довгострокових  позикових  джерел  формування  запасів і затрат( D ВДПД) :

     D ВДПД = ВДПД – ЗЗ

     Відносні  показники  фінансової  стійкості  характеризують степінь залежності підприємства від зовнішніх кредиторів .Власники підприємства  заінтересовані   в оптимізації  власного капіталу і в мінімізації залучених  коштів в загальному об’ємі фінансових  ресурсів. Кредитори  оцінюють  фінансову стійкість позичальника  по величині власного капіталу і  вірогідності попередження банкрутства. Фінансова стійкість підприємства характеризується станом  власних і залучених  засобів і оцінюється за допомогою  системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою  для розрахунку є статі активу  і пасиву бухгалтерського балансу.

     Розраховується  як  відношення  власних оборотних  коштів  до  власного  капіталу:

     Кмвк = (оборотні активи –поточні  зобов’язаня)  / власний капітал  

     Коефіцієнт  маневреності  власного  капіталу  характеризує ступінь  мобілізації 

     власного  капіталу , показує яка частина  власного  капіталу  знаходиться  в обігу , тобто в тій формі, яка дає змогу  вільно  маневрувати  цими  засобами .

     Нормативне  значення  Кмвк > 0,3

     3.Стабільність  структури  оборотних  коштів (ССОК)

     Розраховується  як відношення  суми  власних  оборотних  коштів  до  всієї  сукупності  оборотних  коштів:

     ССОК = (оборотні активи –поточні  зобов’язаня) / оборотні активи    Зростання  показника  говорить про  стабільність  структури  оборотних  коштів і є позитивною  тенденцією

     4.Індекс  постійного  активу (Іпа)

     Розраховується  як  відношення  основного  капіталу  до  власного  капіталу :

     Іпа = необоротні активи / власний капітал   

     Використовується  для характеристики стану  основного  капіталу, показує  питому вагу  основних  засобів  і позаоборотних активів у джерелах  власних засобів .

       Аналіз  статутного капталу

       Фінансово-господарська діяльність підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм розпочинається з формування статутного капіталу. Тобто формування первісного капіталу є важливим етапом створення підприємства, оскільки організація кожної справи потребує відповідного фінансового забезпечення.

       Статутний капітал - це виділені підприємству або  залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси  у вигляді грошових коштів або  вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні ( основні і оборотні кошти ).Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв'язку між розмірами статутного капіталу підприємства та обсягом виробництва товарів на ньому, тому що обсяг виробництва визначається ще й такими факторами як попит, пропозиція, ціна на товари тощо.

       У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу, яка визначає участь кожного з засновників, акціонерів у капіталі підприємства, є критерієм визначення суми прибутку, яку кожен із них одержує при його розподілі.

       Початковий  розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому  договорі, які в обов'язковому порядку  подаються до органів влади під  час державної реєстрації підприємства.

       Статутний капітал підприємства як основне джерело формування  його активів розподіляється на два грошових фонди, без яких не можливе функціонування підприємства.

       Першим  є фонд власних основних засобів  і нематеріальних активів, а другим – фонд власних оборотних засобів  та засобів обігу. Фонд власних основних засобів використовується на придбання різноманітних  засобів праці. Фонд власних оборотних засобів потрібен підприємству для авансування грошей у створення запасів предметів праці, створення необхідних перехідних залишків незавершеного виробництва , витрат наступних періодів та перехідних запасів готової продукції або товарів.. Частина даного фонду вкладається у сферу розрахунків з покупцями та постачальниками у вигляді відвантаженої продукції до моменту надходження грошей на поточний рахунок у банку або готівки у касу, а також у вигляді грошових коштів в банку та в касі.

       На  створення, придбання основних та оборотних  засобів необхідних для нормального  функціонування підприємства можуть бути використані як власні  кошти (статутний капітал тощо) так і запозичені (довгострокові та короткострокові кредити банків тощо). Тому, щоб визначити, яка частина статутного капіталу являє собою фонд власних основних засобів та нематеріальних активів, не досить підрахувати за балансом підприємства залишкову вартість основних засобів та нематеріальних активів, тому що ця частина складає загальну суму фінансових ресурсів підприємства, вкладених у засоби праці.

       Також на правильність визначення розміру  фонду власних основних засобів  та нематеріальних активів впливає зміна вартості основних засобів при її індексації у зв’язку з інфляцією, яка знаходить відображення в іншій статті балансу Додатковий капітал.

       Беручи  до уваги всі вищезазначені обставини, фонд основних засобів та нематеріальних активів (Фоз) як складова статутного капіталу підприємства  визначається за формулою:

       Фоз = ОЗ – ОЗп + І + НА – Нап,

       де  ОЗ  - проіндексована залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок усіх джерел фінансування;  

         Озп – залишкова вартість основних засобів, які  створені та придбані підприємством за рахунок запозичених фінансових ресурсів (кредити, кредиторська заборгованість);

       І – сума індексації залишкової вартості основних засобів;

       НА  - вартість нематеріальних активів, придбаних за рахунок усіх джерел фінансування;

       Нзп - вартість нематеріальних активів, придбаних  за рахунок запозичених фінансових ресурсів.

       Виходячи  з цього, фонд власних оборотних  засобів та засобів обігу (Фоб) можна  визначити за формулою:

       Фоб = Ск – Фоз,

       де  Ск -  статутний капітал підприємства (якщо він не повністю сплачений, то його сплачена частина).

      Порядок і джерела формування статутного капіталу залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує.

      Так статутний капітал підприємств державної форми власності формується за рахунок державних коштів, які надаються йому для первісного придбання основних та оборотних засобів. Статутний капітал на підприємствах приватної та колективної форми власності формується за рахунок власних коштів засновників цих підприємств. Внески засновників у статутний капітал виконують наступні функції: інвестують початок діяльності підприємства; регулюють відносини власності (розподіл майна, виробленої продукції та одержаного прибутку), що особливо слід враховувати при виході учасника з товариства та правонаступництві; управління товариством.

      Згідно  з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свій статутний капітал  або шляхом підписки на акції на фондовому ринку (відкриті АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права їх продажу. Тому в закритих АТ 100% акцій належить їх засновникам, а у відкритих АТ не менше 25% акцій повинно бути викуплено  засновниками. Термін відкритої підписки на акції не повинен перевищувати шести місяців. Початковий внесок акціонерів не менше 10% вартості акцій. Викуп акцій може здійснюватись не тільки в грошовій формі, але й за рахунок матеріальних внесків. До дня скликання зборів акціонерів потрібно зібрати не менш як 30% вартості акцій. Якщо впродовж шести місяців не вдалося перекрити вартість 60% акцій, то акціонерне товариство вважається не створеним. При продажу акцій по ціні вище номіналу різниця враховується відокремлено від інших засобів і слугує резервом. Статутний капітал повинен бути повністю оплаченим впродовж року. Заборгованість акціонерів по внескам до статутного фонду обліковується окремо в активі балансу. Якщо у встановлений строк акції неоплачені, акціонери  по закону несуть майнову відповідальність у вигляді штрафів.

      Збільшення  статутного фонду може здійснюватись  за рахунок додаткового випуску  акцій, а також спрямування прибутку на ці цілі і підвищення номінальної  вартості акцій.

      Зменшення статутного фонду може здійснюватись  лише згідно з рішенням зборів акціонерів шляхом викупу раніше випущених акцій за рахунок резервного фонду або з поточного рахунку. Цей процес може відбуватися тільки за погодженням кредиторів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3 

ЗАГАЛЬНА  ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

     Облік та  зміст основних господарських процесів принципи їх організації досліджуватимуться на прикладі С(Ф)Г “Мустанг”.

     Повне найменування – Селянське (Фермерське) Господарство “Мустанг”.

     Місцезнаходження  Товариства: Черкаська область, Канівський район, с. Березівка.

     Цілями діяльності підприємства є: мобілізація коштів на проведення розробок, виробництва та постачання, отримання максимального прибутку, задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах), подальше удосконалення і розвиток виробництва.

     Товариство  є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Господарство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

     Господарство здійснює такі види діяльності:

• оптова та роздрібна торгівля продовольчими, сільськогосподарськими, промисловими та іншими товарами і продукцією;
• розробка та випуск продукції науково - технічного призначення, а також 
  товарів народного споживання з подальшим ремонтом та обслуговуванням;
• інформаційно    -    пошукова    діяльність    у    відповідності    з    діючим 
  законодавством з залученням технічного обладнання;
• будівництво    та    ремонт    (реконструкція)    різноманітних    споруд    як 
  виробничого так і житлового призначення;
• надання різноманітних побутових послуг населенню;
• юридичні послуги;
• закупка у населення, підприємств, організацій сільгосппродукції з метою її 
  переробки та реалізації тощо.

     Майно Господарства складають основні фонди, оборотні засоби та інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Господарства. Джерелом формування майна Господарства є :

- матеріальні та грошові внески учасників ;

• доходи, що отримані від реалізації продукції чи виконаних робіт, а також від 
  інших видів господарської діяльності;
• доходи від цінних паперів ;
• кредити банків та інших кредиторів ;
• безоплатні   та   благодійні   внески,   пожертвування   установ,   організацій 
  підприємств та громадян;
• інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

     Внесками  учасників Господарства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності тощо.

     Грошові засоби Господарства знаходяться на розрахункових рахунках в банках у національній валюті. С(Ф)Г “Мустанг” користується послугами Приватбанку та Укрсоцбанку.

     Відкриття рахунків та розрахункові операції здійснюються відповідно до вимог діючого законодавства.

     Господарство має право як продавати, так купувати та здавати (брати ) в оренду, обмінювати іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам належні споруди, обладнання, засоби виробництва, приміщення , транспортні засоби та інші матеріальні цінності в тому числі з наступною передачею їх у власність учасникам та робітникам, а також списувати їх з балансу.