Фінансовий стан підприємства: поняття та значення

 

ВСТУП

 

 

В умовах ринкової економіки та конкуренції  все більшого значення набуває аналіз фінансового стану підприємства, так як він являється важливою складовою для прийняття управлінських рішень менеджерами та власниками підприємств. Даний аналіз викликає інтерес кредиторів, постачальників, а найголовніше – інвесторів. З кожним роком його роль зростає і якісний фінансовий аналіз надає можливість оцінити ситуацію на підприємстві, прийняти відповідне рішення і покращити його фінансовий стан.

Однак питання, що стосуються механізму оцінки та розробки комплексної методики діагностування фінансового стану підприємств розроблені недостатньо. Існують значні розбіжності у трактуванні вказаними дослідниками поняття «фінансовий стан підприємства», складу показників, що його визначають та їхніх нормативних значень. На сьогодні кілька методик щодо оцінки фінансового стану підприємства, і вибір найоптимальнішої з них являється одним з найважливіших питань сучасних управлінців.

Актуальність аналізу фінансового стану обумовлюється зростаючими потребами в аналітичних даних про роботу підприємства з боку різних категорій користувачів з метою раціоналізації рішень.

Значну  увагу дослідженню фінансового  стану підприємства приділили такі вчені, як Чумаченко М. Г., Лагун М. І., Поддєрьогін А. М., Костирко О. Г., Грабовецький Б. Є., Барановський О. І., Павловська О. В., Федотова М. О., Русак  Н. О., Шморгун Н. П. та інші.

Метою курсової роботи є  дослідження теоретичних та практичних аспектів комплексної оцінки фінансового  стану підприємства, проведення загального аналізу показників на прикладі ПАТ «Центренерго», та обґрунтування напрямків її удосконалення.

Об'єктом є фінансові  відносини, що виникають у процесі  фінансово-господарської діяльності підприємства, функціонують і трансформуються  за допомогою фінансових механізмів і інструментів.

Предметом є комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

Для досягнення визначеної мети курсової роботи нами були поставлені наступні завдання:

  • на основі аналізу літературних джерел та наукових напрацювань дослідити сутність поняття «аналізу фінансового стану» підприємства та його значення;
  • визначити основні теоретичні аспекти інтегрального підходу до комплексної оцінки фінансового стану підприємства, здійснити його детальний аналіз;
  • визначити організаційно-економічні характеристики обраного для комплексного аналізу фінансового стану підприємства ПАТ «Центренерго»;
  • оцінити показники фінансового стану даного підприємства;
  • здійснити  інтегральну оцінки фінансового стану ПАТ «Центренерго»;
  • визначити шляхи удосконалення методик комплексної оцінки підприємства
  • розробити напрямки поліпшення фінансового стану ПАТ «Центренерго».

При написанні курсової роботи застосовувалися загальнонаукові  та спеціальні методи дослідження. Аналіз і синтез, індукція і дедукція – для вивчення показників фінансового стану підприємства. Для дослідження впливу чинників на фінансовий стан підприємства застосовувався факторний аналіз. За допомогою методу порівняння досліджувались абсолютні і відносні величини; з використанням методу групування - залежність результативних показників від складових їх формування. Метод порівняння застосовувався і при визначення підходів до поняття «фінансовий стан». Графічний та табличний методи використовувавлись для наочного зображення показників фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою дослідження  роботи є статті та публікації періодичних  видань, що стосуються тематики оцінки фінансового стану, навчальні посібники  з економічного аналізу, фінансового  аналізу, нормативно правові акти, а  також дані фінансової звітності  ПАТ «Центренерго» за період 2009-2011 рр.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМПЛЕКСНОЇ  ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Фінансовий стан підприємства: поняття та значення

 

 

У період нестабільного економічного стану  країни фінансовий аналіз займає одне з провідних місць в системі  управління фінансами підприємств  та у прийнятті рішень щодо покращення фінансового стану підприємства. Особливо в сучасних мінливих умовах господарювання результати аналізу фінансового стану повинні надавати інформацію, не лише про ступінь його життєдіяльності, а й можливість пошуку потужних чинників розвитку підприємства.

Об’єктом  фінансового аналізу є конкретно  підприємство чи фінансова операція цього підприємства.

Суб’єктами  фінансового аналізу виступають аналітики, які аналізують діяльність підприємства [16].

Під предметом  фінансового аналізу розуміють  господарські процеси підприємств, соціально-економічну ефективність та підсумкові фінансові результати їх діяльності, що складаються під дією об'єктивних і суб'єктивних факторів. Ці фактори відображаються через систему економічної інформації.

До об'єктивних факторів належать фактори зовнішньої дії. Вони постійно впливають на господарську діяльність і відображають, як правило, дію економічних законів. Суб'єктивні  фактори пов'язані з конкретною діяльністю людини, цілком і повністю залежать від неї [1].

Проводячи критичний аналіз існуючих підходів до визначення категорії «фінансовий стан підприємства», можна вказати науковців, які у процесі трактування даного поняття намагались найбільш повно та змістовно відобразити його сутність, це – М. Я. Демяненко [4], А. М. Поддєрьогін [15], В.В. Осмоловський [13], Г.В. Савицька [21], А. Д. Шеремет [29], М.А. Болюх [1], О.П. Крайник [9], та ін.

Одне  з найповніших визначень поняття  «фінансового стану підприємства» наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією М.Я. Дем'яненка, де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а саме «Фінансовий стан - це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу» [4].

Розглядав категорію «фінансовий стан підприємства»  і В.В. Осмоловський, який головним чином  також виділив комплексність  даного поняття: «Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання, доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю» Основну увагу автор звернув не лише на забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, що є важливим, а й на доцільності та ефективності їх розміщення і використання, платоспроможності підприємства та фінансовій стійкості [13].

 А.  М. Поддєрьогін визначає фінансовий  стан як комплексне поняття,  яке є результатом взаємодії  всіх елементів системи фінансових  відносин підприємства, визначається  сукупністю виробничо-господарських  факторів і характеризується  системою показників, що відображають  наявність, розміщення і використання  фінансових ресурсів. Автор досить широко характеризує межі даної дефініції, виходячи із того, що фінансовий стан є результатом не лише аналізу сукупності показників, а і системою виробничо-господарських факторів [15].

У наукових напрацюваннях  Г.В. Савицької, сутність поняття «фінансовий  стан підприємства», визначає таким  чином: «фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу та спроможність суб'єкта до саморозвитку на фіксований момент часу». Особливість даного визначення полягає в тому, що автор уперше визнає фінансовий стан, як економічна категорія, а не комплексне поняття, і підкреслює, що ця категорія відображає стан капіталу та спроможність підприємства до саморозвитку саме на фіксований момент часу, тобто сьогодні і лише, тому що на завтра ситуація уже може бути іншою [21].

Слід згадати  і визначення, яке наведено в нормативному акті «Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації № 49/121 від 26.01.2001 р.»: «Сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів, реальні й потенційні можливості підприємства», тут необхідно зазначити, що воно більшою мірою лише вказує на комплексність цього поняття, оскільки формалізований методичний інструментарій не наводиться [17].

У деяких літературних джерелах поняття «фінансовий стан підприємства», подано у зовсім спрощеному варіанті. Так, на думку А.Д. Шеремета, «фінансовий стан підприємства» виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їхніх джерел. Проте з даного визначення не видно про що можуть свідчити такі співвідношення, а оскільки вони будуть різними навіть в аналогічних підприємств, то доцільно було б на це звернути увагу [29].

Такий автор як М.А. Болюх теж не вдається до детального пояснення категорії: «фінансовий стан підприємства – це результат фінансової діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами надходження». З цього визначення не зрозуміло, чому фінансовий стан підприємства є результатом лише його фінансової діяльності, чому він не є результатом також операційної та інвестиційної, і зовсім упускаються якісні характеристики такого поняття [1].

Згідно варіанту О.П. Крайник фінансовий стан підприємства трактується як економічна категорія, що відображає стан капіталу у процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до розширення своєї діяльності [9].

Аналізуючи  дані визначення, можна зробити висновок, що сутнісне і змістове наповнення поняття «фінансовий стан підприємства»  у переважній більшості тематичних публікацій розкривається саме через  сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Він  являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі, яке визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів щодо фінансових та інших відносин.

Для більш  ширшого відображення економічної  сутності аналізу фінансового стану  підприємства, необхідно навести  його класифікацію.

Таблиця 1.2 – Класифікаційні ознаки поняття «Фінансовий стан підприємства» [26]

Залежно від інформаційного забезпечення і зацікавленості

Зовнішній

Внутрішній (Управлінський)

Проводиться аналітиками. Дається оцінка реальної вартості майна підприємства, прогнозуються майбутні фінансові надходження, вивчається рівень та тенденції змін дивідендів.

Проводиться робітниками підприємства. Мета аналізу полягає в забезпеченні планомірного надходження грошових коштів і розміщення власного та позичкового капіталу так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства.

Залежно від цілей здійснення

За об'єктами

За маштабами

За обсягами

Можна виділити аналіз результативності процесів, праці, розподілу чистого  прибутку, виробництва, продажів, маркетингових  досліджень.

1.результативності по підприємству в цілому;

2.результативності на  підприємстві загалом без виділення  окремих його структурних підрозділів; 
3.результативності діяльності структурного підрозділу; 
4.результативності діяльності підприємства з окремої операції.

Повний - проводиться з метою вивчення усіх аспектів діяльності підприємства в комплексі.

Тематичний - обмежується  лише розглядом окремих аспектів.

За періодом проведення

Поточний (Оперативний)

Наступний (Ретроспективний)

Аналіз найбільш наближений за часом  до моменту здійснення фінансової або  господарської операції. Недоліком  такого аналізу є недостатня повнота  і точність інформації, яка досліджується.

Досліджується діяльність підприємства за звітний період. Перевагою такого аналізу є наявність повної, до деякої міри кінцевої інформації щодо діяльності об’єкту в завершеному періоді. Недоліком є те, що упущення і резерви виявляються постфактум і ніяк не впливають на результати діяльності звітного періоду.


 

 

Отже, поняття  «фінансового стану підприємства» є багатогранним, комплексним і достатньо неоднозначеним. Загалом це результат взаємодії всіх елементів фінансових відносин, який визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників та індикаторів, які відображають наявність, розміщення і використання економічних ресурсів суб'єкта господарювання. Усе це зумовлює велику зацікавленість даним питанням не тільки науковців, а й власників підприємств, інвесторів, кредиторів і держави.

 

 

1.2 Інтегральний підхід до комплексної оцінки фінансового стану підприємства

 

 

Фінансовий стан – одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [5]. Аналіз фінансового стану показує, за якими конкретними напрямами потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти та найслабкіші позиції у фінансовому стані даного підприємства.

Процес здійснення комплексної  оцінки фінансового стану передбачає використання різних методів, прийомів, концепцій. Сьогодні завдяки аналізу різних літературних джерел можна виділити такі найбільш поширені групи методик оцінювання фінансового стану підприємства:

- трансформаційні, що направлені на перетворення звітності в більш зручний для сприйняття вид. Блок трансформаційних методик носить дескриптивний характер;

- якісні методики, які підрозділяються на методики вертикального, горизонтального аналізу, аналізу ліквідності балансу та формалізовані анкетні схеми;

- коефіцієнтний аналіз, який базується на розрахунку відносних показників на основі даних статистичної фінансової звітності;

- інтегральні методики оцінки фінансового стану підприємства передбачають синтезування фінансових індикаторів в комплексні конструкції [11].

Серед науково обґрунтованих підходів до здійснення фінансової діагностики, важливе місце відведене саме інтегральним методикам. Метою практичного застосування яких, є надання достовірної оцінки фінансового становища підприємства, а також прогнозування можливої фінансової неспроможності та банкрутства.

Існує кілька підходів – це методики комплексного аналізу, методики з використанням інтегральних коефіцієнтів, скорінгові системи.

Розглянемо методику, яку пропонують використовувати Москаленко В. П  та Пластун О. Л.  Науковці запропонували  комплексну скорінгову систему з інтегральним значенням комплексного показника 100. Оцінку фінансового стану підприємства пропонують проводити за схемою наведеною в таблиці 1.2 [10].

Таблиця 1.2 – Визначення типу оцінки фінансового стану підприємства

Кількість балів

менше 60

60-80

80-100

Тип оцінки фінансового стану  підприємства

критична

нестабільна

стабільна


 

Окрім загальної  спрямованості роботи на дослідження  показників економічної безпеки  та ефективності діяльності така диференціація  також обумовлена бажанням полегшити роботу. Таким чином, була сформована таблиця бальних оцінок за кожним окремо узятим показником (табл. 1.3) [10].

Таблиця 1.3 – Максимальні  бальні оцінки в розрізі окремих коефіцієнтів

Коефіцієнт

Максимальна кількість

 балів

Коефіцієнт зношення основних засобів

10

Фондовіддача основних засобів

10

Рентабельність активів

10

Коефіцієнт оборотності  активів

10

Коефіцієнт покриття загальний

20

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів

20

Коефіцієнт автономії

20

Максимально можлива кількість  балів

100


 

Наступним кроком є визначення інтервалів значень того чи іншого коефіцієнта й залежно від  цього кількості балів, що привласнюється аналітиком. Для цього науковці пропонують ввести ряд поправочних коефіцієнтів залежно від ступеня задовільності значень того чи іншого коефіцієнта.

Виходячи з простоти розрахунків, а також наявності трьох типів поправочних коефіцієнтів (критичний, нестабільний, стабільний) автори вирішили розділити їх значення на три групи: 0; 0,5 і 1.

 Конкретні значення  коефіцієнтів і відповідно вибір для них поправочного коефіцієнта визначалися на основі як реальних середніх значень по промисловості, так і рекомендованих нормативних значень. У результаті, одержано такий розподіл (табл. 1.4) [14].

Таблиця 1.4 – Визначення поправочного коефіцієнта

Коефіцієнт

Поправочний коефіцієнт

0

0,5

1

Коефіцієнт зносу основних засобів

>0,6

0.4-0,6

<0,4

Фондовіддача основних засобів

<1

1,0-2,0

>2

Рентабельність активів

<0

0,00-0,05

>0,05

Коефіцієнт оборотності  активів

<0,5

0.5-0.9

>0,9

Коефіцієнт покриття загальний

<0,8

0,8-1.0, >1.5

1,0-1,5

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів

>1,1

0,9-1,1

<0.9

Коефіцієнт автономії

<0,25

0,25-0,5

>0,5


 

Отже, підсумовуючи все вище зазначене, необхідно сказати, що фінансовий стан підприємства є визначальною його характеристикою.

Необхідність комплексної  оцінки фінансового стану господарюючого суб'єкта полягає у його загальній  характеристиці підприємства і можливість надати ефективні поради для максимального  забезпечення виконання мети діяльності. На нашу думку, доцільно давати оцінку як на основі складових інтегральної оцінки, так і на основі інтегрального показника, оскільки ці лінгвістичні характеристики доповнюють одна одну.

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «Центренерго»

 

 

Для проведення аналізу та комплексної оцінки фінансового  стану було обрано Публічне акціонерне товариство «Центренерго».

Історія підприємства починається  із Указу Президента України від 21 травня 1994 року № 244/94 «Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1994 року № 816-р щодо реструктуризації електроенергетики, Наказом Міністерства енергетики і електрифікації України № 49 від 17 березня 1995 року на базі Зміївської, Вуглегірської, Трипільської ТЕС створено Державне підприємство «Центренерго».

 Відповідно до Указу Президента України № 282/95 від 4 квітня 1995 року «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та Наказу Міністерства енергетики і електрифікації України від 31 серпня 1995 року № 174 Державне підприємство «Центренерго» перетворено у Державну акціонерну енергогенеруючу компанію «Центренерго» (ДАЕК «Центренерго»).

25 квітня 1996 року Міністерством  фінансів України зареєстрована  емісія акцій ДАЕК"Центренерго" (Свідоцтво про реєстрацію випуску  цінних паперів від 25 квітня 1996 року № 221/1/96).

Згідно з Наказом Фонду  державного майна України від 16 вересня 1996 року № 23-ЦПК прийнято рішення щодо приватизації корпоратизованого підприємства ДАЕК «Центренерго».

21 липня 1998 відбулися перші  загальні збори акціонерів, на  якому було прийнято рішення  про перереєстрацію ДАЕК «Центренерго»  у Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія» Центренерго «(ВАТ» Центренерго "). В подальшому, на виконання норм Закону України "Про акціонерні товариства", назву товариства було змінено на Публічне акціонерне товариство "Центренерго".

Основною метою діяльності ПАТ «Центренерго» є отримання  прибутку, стабільний виробіток електричної  та теплової енергії, досягнення найкращих  виробничих і фінансових показників.

Електростанції «Центренерго»  забезпечують тепловою енергією для  опалення та гарячого водопостачання промислові підприємства та комунально-побутових  споживачів у містах Світлодарськ (Донецька область), Українка (Київська область) та селища Комсомольське (Харківська область).

Структура виробництва електроенергії по Товариству виглядає наступним чином: на Вуглегорскій ТЕС виробіток електроенергії складає – 30% від загального, на Зміївській ТЕС - 40%, на Трипільській ТЕС – 30% [24].

Чисельність персоналу Товариства налічує близько восьми тисяч  робітників, інженерів і управлінців, які, працюючи як єдина команда, дбають про стабільне забезпечення споживачів електроенергією.

Основні фінансово-господарські показники зображені в таблиці 2.1.

Завданням Товариства на даний час є отримання максимального прибутку за рахунок вдосконалення режимів роботи енергоблоків, оптимізації техніко-економічних показників, проведення якісних ремонтів і реконструкцій обладнання та, як наслідок, зменшення собівартості виробництва електроенергії.

Таблиця 2.1 - Основні фінансово-господарські показники ПАТ «Центренерго» за 2009-2011 рр [18].

Показники

Рік

Відхилення

2009

2010

2011

тис. грн.

%

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

1963546

2334667

3181012

1217466

162,00

Чистий доход (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

1636288

1945556

2650843

1014555

162,00

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

1488876

1751146

2406828

917952

161.65

Чистий прибуток

-34313

60731

87465

121778

-254,90

Власний капітал, тис. грн.

2100559

2153893

2214698

114139

105,43

Позичковий капітал, тис. грн.

1626177

1603431

1292756

-333421

79,50

Необоротні активи, тис. грн.

2726578

2585133

2632113

-94465

96,54

Оборотні активи, тис. грн.

2014091

1953662

1830138

-183953

90,87


 

Аналізуючи доходи даного підприємства необхідно відмітити чітку тенденцію до зростання. Бачимо, що за аналізований період як дохід від реалізації продукції, так і чистий дохід рівномірно зростають. Так абсолютне відхилення виручки від реалізації продукції 2011 року по відношенню до 2009 року склало 1217466 тис. грн., що становить майже 162% збільшення, а чистий дохід зріс на 1014555 тис. грн., тобто на 162%.

Про позитивну динаміку говорить і щорічне зростання чистого  прибутку. Так як у 2009 році спостерігався значний збиток, то 2011 рік характеризується значним прибутком, який піднявся до 87465 тис. грн. Разом з тим зростає і собівартість реалізації продукції. За аналізований період вона збільшилась майже на 162%, що в абсолютному вимірі складає 917952 тис. грн.

Необхідно відмітити, що підприємство активно нарощує обсяги власного капіталу, який за 2009-2011 роки зріс на 105%. Це говорить про підвищення фінансової незалежності та стабільності підприємства, оскільки воно водночас зменшило обсяги позичкового капіталу (на 80%), тобто залишилося незалежним від кредиторів, що звичайно є великим плюсом.

Говорячи про необоротні активи слід зазначити, що тут простежується чітка тенденція до зменшення, за останній 2011 рік стався певний спад в порівнянні з 2009 роком (-94465 тис. грн). Оборотні активи також рівномірно зменшилися на 183953 тис. грн. за 2009-2011 роки. Такі тенденції можна пояснити характером виробництва Товариства «Центренерго».

Аналіз показників, наведених  у таблиці 2.1, дозволяє зробити висновок, що «Центренерго» є досить прибутковим  та має стійкі позиції як на вітчизняному ринку. Причому, спостерігається явна тенденція до покращення результатів діяльності Товариства з роками.

Це одна з найбільших енергогенеруючих компаній України, Публічне акціонерне товариство «Центренерго», яке цілком може претендувати на роль першої скрипки  в забезпеченні життєдіяльності  таких промислово розвинених областей України як Київська, Харківська і  Донецька.

 

 

2.2. Оцінка показників  фінансового стану ПАТ «Центренерго»

 

 

Для оцінки фінансового стану  ПАТ «Центренерго» необхідно розрахувати показники за основними групами, тобто показники оцінки майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності.

Розрахунок основних фінансово - економічних показників діяльності підприємства проводився на основі даних річної фінансової звітності за період 2009-2011 рр., яка наведена у додатках Б та В, а також формул додатку А.

Ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків  ПАТ «Центренерго», так і перспективний. Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство невзмозі скористатися новими вигідними комерційними можливостями.

Усі активи підприємства залежно від ступеня  їх ліквідності, тобто від здатності  та швидкості перетворення в грошові  кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш  ліквідні активи (A1).

2. Активи, що швидко реалізуються (А2).

3. Активи, що повільно реалізуються (А3).

4. Активи, що важко реалізуються (А4).

Отже, перші  три групи активів (А1, А2, А3) є більш  ліквідними, ніж інше майно підприємства.

Пасиви  балансу залежно від ступеня  зростання строків погашення  зобов'язань групуються так:

1. Найбільш  строкові зобов'язання (П1).

2. Короткострокові  пасиви (П2).

3. Довгострокові  пасиви (П3).

4. Постійні  пасиви (П4).

Підприємство  вважається ліквідним, якщо його поточні  активи перевищують короткострокові  зобов'язання.

Ліквідність балансу — це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яки в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності  величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно  порівняти підсумки з кожної групи  активів і пасивів [16].

Розглянемо аналіз ліквідності  балансу ПАТ «Центренерго», за допомогою системи коефіцієнтів наведених у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Аналіз ліквідності балансу стану ПАТ «Центренерго» за 2009-2011 роки, тис. грн.

Актив

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Пасив

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Надлишок або нестача 

2009

2010

2011

1. Найбільш ліквідні активи (А1)

41889

12171

16224

1. Найбільш строкові зобов'язання (П1)

145970

182650

235866

-104081

-170479

-219642

2. Швидко реалізовані активи (А2)

1737441

1679291

1517707

2.Короткострокові пасиви (П2)

1480207

1420781

1056890

257234

258510

460817

3. Повільно реалізовані активи (А3)

163162

188234

238185

3.Довгострокові пасиви (П3)

993859

762136

933902

-830697

-573902

-695717

4. Важко реалізовані активи (А4)

2799668

2660506

2691743

4. Постійні пасиви (П4)

2122124

2174635

2237201

677544

485871

454542

Баланс

4742160

4540202

4463859

Баланс

4742160

4540202

4463859

0

0

0