Фінансування державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоровя населення на період до 2012 року
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “ Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Курсовий проект
з дисципліни “Фінанси і соціальна політика”
на тему:
“ фінансування державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року „
Варіант 27
ЛЬВІВ – 2011р.
Зміст
- Вступ…………………………………………………………………
……………3 - Розділ 1. Теоретична частина……………………………………………………7
- Розділ 2. Аналітична частина……………………………………………………12
- Висновки…………………………………………………………
……………….20 - Список використаної літератури………………………………………………..
22
Вступ
Соціальна політика – це діяльність держави, щодо створення та регулювання соціально економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості а соціально-політичної стабільності у державі.
Соціальна політика держави викликає
підвищений інтерес у суспільства,
перебуваючи в епіцентрі
Актуальність досліджуваної теми пояснюється тим, що соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
Кожен має право на
охорону здоров’я, медичну допомогу
та медичне страхування. Охорона
здоров’я забезпечується державним
фінансуванням відповідних
На основі визначеної Президентом України соціальної стратегії урядом ухвалено Програму 2010, яка містить головні параметри соціального розвитку країни. Державна політика в соціальній сфері спрямовується на підвищення рівня життя населення, створення умов і реальних можливостей для забезпечення власного добробуту.
У конституції України зазначено, що національна економіка розвивається на основі соціально-орієнтованої моделі. Це означає, що головним завданням на шляху соціально-економічного прогресу в державі має стати забезпечення передумов реалізації прав та свобод громадян, утвердження середнього класу та подолання бідності населення. [ 7-8 ]
Соціальна політика Ураїни реалізується через ряд таких принципів:
- регулювання соціальних відносин у державі, регламентацію умов взаємодії суб’єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою);
- вирішення проблем безробіття та забезпечення ефективної зайнятості;
- розподіл і перерозподіл доходів населення;
- формування стимулів до високопродуктивної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення;
- створення системи соціального захисту населення;
- забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров`я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства і т. ін.);
- захист навколишнього середовища з метою підвищення соціо-екологічного добробуту населення.
Розділ 1. Теоретична частина
Актуальність проблеми куріння на сьогодні є загальновизнаною. Втім, ми навряд чи помилимось, якщо ствердимо, що в українському суспільстві зрушення її з мертвої чи майже мертвої точки не вважається за першочергове завдання суспільної політики. Низький рівень життя населення, безробіття, швидкий ріст поширеності ВІЛ-інфекції, туберкульозу та інших “соціальних” хвороб, на перший погляд, повинні хвилювати більше, ніж така добре знайома “шкідлива звичка” як куріння. Не виключено, що підсвідомо суспільство навіть виправдовує поширеність даного зловживання як засобу хоча б тимчасового відсторонення від життєвих проблем в умовах зростаючої стресогенності.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) випустила 2008 року Звіт про глобальну тютюнову епідемію, де узагальнено дані по 179країнам світу За даними звіту, кожні шість секунд від викликаних тютюном хвороб у світі вмирає одна людина. Цього року тютюн вб'є 5,4 мільйони людей. Якщо не здійснити ефективних дій, протягом цього століття від тютюну загине 1мільярд людей. Загальна кількість пов'язаних з тютюном смертей в Україні у 2005 році становила майже 100 тисяч або 13% загальної смертності. Більшість пов'язаних з тютюном смертей (70%) відбувається серед людей віком 35-69 років, і людина, яка вмирає від куріння в такому віці, у середньому втрачає 19 років життя Крім хвороб та смертей, тютюн несе і величезні економічні збитки, загальносвітовий обсяг яких складає кілька сотень мільярдів доларів на рік. Рушійною силою тютюнової епідемії є маркетингові дії тютюнової індустрії .
За даними підготовленої ВООЗ Європейської доповіді про боротьбу проти тютюну викликані тютюнокурінням прямі та непрямі витрати в країнах Європейського Союзу в 2005 році становили більше 1% валового національного продукту (ВНП), а в східноєвропейських країнах, де поширеність куріння вища, вони сягають 3% ВНП, що припустити, що в Україні викликані тютюнокурінням витрати складають лише 1,5% ВНП, то викликані тютюнокурінням прямі та непрямі витрати в Україні перевищують 10 млрд. гривень. [ 6 ]
Тютюновий дим, сигаретні недопалки, а також відходи тютюнового виробництва є чинниками забруднення навколишнього природного середовища.
За даними Звіту ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію, за рівнем поширеності куріння серед дорослих (38,2%) Україна знаходиться на 6місці серед 45 країн Європейського регіону ВООЗ та на 7 місці в світі. Її випереджають лише Греція, Науру, Російська Федерація, Австрія, Сербія, Боснія та Герцеговина.
Органи влади України останнім часом приділяють все більше уваги політиці контролю над тютюном. У 2005 році Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення". 2006 року Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну(РКБТ), яка є міжнародним договором, обов'язковим для виконання. У 2008році за ініціативи Президента України Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки, яку було розроблено Міністерством хорони здоров'я. Метою Програми є забезпечення збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму, мінімізації соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнокуріння шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні.
Захист людей від тютюнового диму
Більше половини населення України (53%) принаймні щодня відчувають на собі вплив тютюнового диму. Якщо взяти до уваги зараженість надію навколишнього тютюнового диму впродовж кількох днів на тиждень, а також щоденну зараженість на дію навколишнього тютюнового диму, 74% колишніх курців і 65% некурців повідомляють, що вони відчувають такий вплив. Мешканці України не можуть самостійно захистити себе від тютюнового диму. Такий захист можуть забезпечити лише заходи із заборони куріння на робочих і у громадських місцях. Такі заходи користуються великою підтримкою населення. Рівень підтримки заходів контролю куріння у громадських місцях населенням України між 2004 та 2008 роками значно зріс: з 87% до 96%. Більшість населення (58%) погоджується з тим, що люди мають право працювати у середовищі, вільному від тютюнового диму.
У світовій практиці також використовують різноманітні підходи, щодо регулювання тютюнопаління у громадських місцях та вплив тютюнового диму на оточуючих.
Міжнародні тенденції в боротьбі проти тютюну
Для управління шкідливого впливу тютюну, Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) активно працює для заохочування держави-члени ратифікувати Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну (РКБТ). Це міжнародний договір з боротьби проти тютюну яка спрямована на скорочення куріння включені захворюваності і смертності шляхом встановлення правил на тютюнові вироби, такі, як їх зміст, упаковки, реклами, маркетингу, спонсорства, ціна, оподаткування та незаконна торгівля і т.д. РКБТ набув чинності 27 лютого 2005 року.
В останні роки багато країн і регіони прийняли закони, що забороняють куріння в закритих робочих місцях та в закритих громадських місцях, таких як ресторани і бари і т.д. У штаті Каліфорнія (США), один з перших місць, де заборона на куріння була реалізована. Правила вступили в силу в ресторанах і на робочих місцях у 1995 році і в барах, тавернах та ігрових клубів у 1998 році. Успішний досвід Каліфорнії Потім пішли інші держави. Чистота повітря в приміщеннях Закон штату Нью-Йорк набрав чинності в 2003 році. Каліфорнійський закон також забороняє куріння в автомобілях з дітьми до 18 років з січня 2008 року. У Канаді, ряд провінцій, таких як Онтаріо і Нова Шотландія також підготували закони про заборону на куріння в автомобілях з дітьми в якості пасажирів.
Провідні країни світу застосовують маркетингові рішення щодо зменшення паління створюють Ілюстровані попередження про шкоду для здоров'я на тютюнових пакети економічно ефективний спосіб інформувати громадськість про небезпеки споживання тютюну, з тим щоб скоротити куріння. У відповідності з керівними принципами для статті 11 РКБТ ВООЗ, сторони повинні прийняти, що обертаються шкоду для здоров'я з повним фотографії кольору на всіх тютюнових упаковках. Для полегшення обміну інформацією про ілюстровані попередження про шкоду здоров'я між країнами, і сторін, РКБТ ВООЗ запустила онлайнову базу даних попереджень.
Світовий досвід переконливо доводить, що лише повна заборона реклами тютюну здатна зменшити поширеність куріння. У 2008 році Верховна Рада України ухвалила поправки до Закону "Про рекламу", які передбачають: заборону реклами тютюну засобами зовнішньої реклами з 1 січня 2009 року і заборону реклами тютюну в усіх друкованих ЗМІ (крім спеціалізованих видань) з 1 січня 2010 року. Чинні законодавчі норми щодо реклами тютюну в Україні залишаються досить слабкими, вони не відповідають положенням РКБТ та відстають від практики інших країн. Опитування населення свідчать, що більшість населення підтримує всебічну заборону реклами тютюну. Згідно із статтею 13 РКБТ, Україна має вжити відповідних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів для повної заборони на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів протягом п'яти років після набуття чинності Конвенцією, тобто до 4 вересня 2011 року. Згідно з положеннями пункту 4 статті 13 РКБТ Україна має:
— заборонити всі форми реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів, що просувають тютюнові вироби на ринок такими засобами, які є помилковими, такими, що вводять в оману, або є іншим чином обманними, або такими, що можуть створити хибне уявлення про їхні характеристики, вплив на здоров'я, небезпеку або продукти, які вони виділяють;
— ввести повну заборону реклами, стимулювання продажу й спонсорства по радіо, телебаченню, у друкованих засобах масової інформації та, у відповідних випадках, в інших засобах інформації, таких як Інтернет;
— обмежити використання прямих чи непрямих стимулів, що заохочують придбання тютюнових виробів населенням. [ 9-11]
У звіті ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію зазначено, що "для тютюнової епідемії збудником є не вірус, бактерія чи інший мікроорганізм, а галузь промисловості та її стратегія ведення бізнесу". Тютюнові компанії давно націлились на молодь як на "курців на зміну", які мають зайняти місце тих курців, хто припиняє курити або вмирає. В таких країнах, як Україна, транснаціональна тютюнова промисловість спокушає молодь та жінок залучитися до куріння, одночасно організовуючи тиск на владні органи з метою недопущення подальшого обмеження тютюнової реклами та підвищення тютюнових податків, бо чітко розуміє, що ці заходи загрожують їх прибуткам. Тому дуже важливо законодавчо забезпечити захист заходів політики охорони громадського здоров'я з боротьби проти тютюну від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості. [ 4-5]
На Третій конференції сторін РКБТ, яка відбулася у листопаді 2008 року в Південній Африці, було одностайно ухвалені рекомендації щодо такого захисту, в яких, зокрема, зазначено, що в основі інтересів тютюнової промисловості і громадського здоров'я закладено принциповий конфлікт, який неможливо вирішити. Цей конфлікт полягає в тому, що тютюнова промисловість хоче, щоб люди курили більше, а сили громадського здоров'я прагнуть, щоб люди курили менше.
Розділ 2. Аналітична частина
Аналіз правового поля досліджуваної соціальної програми, а саме «Програми фінансування державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012р», свідчить про те що проект закріплений Законом України «Про запобігання вживання та зменшення шкідливого впливу тютюнових виробів на здоров’я населення».
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо запобігання вживанню тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання, обмеження доступу до них неповнолітніх, зменшення шкідливого впливу тютюнового диму на здоров’я населення та сприяння реалізації громадянами права на вдихання повітря вільного від тютюнового диму.
Основними завданнями цього Закону є:
- визначення правових, економічних і організаційних засад державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів серед дітей і молоді та зменшення вживання тютюнових виробів громадянами з метою зниження ризику розвитку захворювань, втрати працездатності та їхньої передчасної смертності внаслідок вживання тютюнових виробів;
- визначення повноважень Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо попередження вживанню тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
- посилення державного контролю за додержанням граничних показників токсичності тютюнових виробів, що виробляються в Україні або ввозяться в Україну, та зменшення токсичності тютюнових виробів шляхом встановлення вимог щодо поступового зниження шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів тютюнових виробів, що входять до складу тютюнових виробів і виділяються з тютюновим димом при їх курінні;
- удосконалення профілактичних, санітарно-просвітницьких заходів, спрямованих на запобігання й зменшення рівня вживання тютюнових виробів;
- сприяння лікуванню залежності від вживання тютюнових виробів осіб, які бажають позбутися шкідливої звички вживання тютюнових виробів, та пропаганді здорового способу життя;
- забезпечення реалізації громадянами права людини на вдихання повітря вільного від тютюнового диму шляхом впровадження обмежень щодо вживання тютюнових виробів на робочих і в громадських місцях;
- створення економічних, інших умов, що сприятимуть обмеженню вживання тютюнових виробів, охороні здоров’я населення, зниженню захворюваності викликаної вживанням тютюнових виробів та збільшенню тривалості життя людини;
- забезпечення інформування населення про ризики та шкідливі наслідки для здоров’я людини вживання тютюнових виробів;
- запровадження заходів фінансової та адміністративної відповідальності до осіб винних у порушенні вимог законодавства про запобігання вживанню та зменшення шкідливого впливу тютюнових виробів на здоров’я населення;
- ліквідація всіх форм незаконної торгівлі та виробництва (виготовлення) тютюнових виробів. [ 2-3]
Зростання підтримки законодавчих заходів контролю над тютюном населенням України
Рисунок 1
Основної метою Програми є збереження та зміцнення здоров'я населення, захист від наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму, мінімізація соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнокуріння шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні.
Досвід інших країн свідчить, що варіантом ефективного розв'язання проблеми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення в Україні є здійснення комплексу таких заходів:
- проведення цілеспрямованої профілактичної роботи серед широких верств населення з метою підвищення рівня поінформованості про шкідливий вплив активного та пасивного тютюнокуріння на здоров'я, токсичні речовини тютюнового диму, методи припинення вживання тютюну;
- створення системи надання допомоги у припиненні вживання тютюну і забезпечення лікування залежності від тютюну з відповідним навчанням медичних працівників;
- поступове підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби з метою сприяння досягненню цілей у галузі охорони здоров'я, спрямованих на скорочення обсягу споживання тютюну;
- вжиття заходів для ліквідації всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами.
Встановлення заборони щодо:
- поширення будь-якої
реклами тютюнових виробів,
- куріння у громадських та на робочих місцях.
Виконання зазначеного комплексу заходів відповідає положенням Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну, ратифікованої Законом України від 15 березня 2006 р. N 3534-IV, і дасть змогу суттєво знизити рівень поширення вживання тютюнових виробів та відповідно рівень захворюваності і смертності, спричинених вживанням тютюну або впливом тютюнового диму.
Розв’язання проблеми можливе шляхом здійснення комплексу заходів двома етапами.
На першому етапі (2009 – 2010 роки) передбачається:
- удосконалити законодавство, зокрема податкове, з урахуванням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, в тому числі виконання статей конвенції, запропонованих Конференцією Сторін Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, та актів Європейського Союзу у цій сфері;
- розробити програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних, фармацевтичних, соціальних та педагогічних працівників, які забезпечують здійснення заходів щодо запобігання вживанню тютюнових виробів і зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення та проводять лікування залежності від тютюну;
- включити до програм підготовки та перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних, фармацевтичних, соціальних і педагогічних працівників спеціальні теми стосовно засобів і заходів профілактики та припинення вживання тютюнових виробів;
- інформувати населення про небезпеку, ризики та шкідливі наслідки для здоров'я, пов'язані із вживанням тютюну і впливом тютюнового диму, їх негативні економічні та екологічні наслідки, про шкідливі речовини та інгредієнти, що містяться у складі тютюнових виробів та виділяються з тютюновим димом, а також переваги припинення вживання тютюну і здорового способу життя;
- розробити механізм координації роботи центральних органів виконавчої влади у сфері реалізації державної політики щодо запобігання вживанню тютюнових виробів і зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення;
створити систему моніторингу
вживання тютюну та ефективності заходів
у сфері охорони здоров'я
- ознайомити медичних працівників закладів охорони здоров'я всіх форм власності з методами надання особам, які бажають позбутися залежності від тютюну, відповідної лікувально-профілактичної допомоги, а також розробити та впровадити у практику стандарти якості надання такої допомоги.
На другому етапі (2011 - 2012 роки) передбачається:
- включити інформацію про вживання тютюнових виробів особами, які звернулися до закладів охорони здоров'я, до медичної звітної та облікової документації закладів охорони здоров'я всіх форм власності;
запровадити систему надання допомоги з профілактики, діагностики та лікування залежності від тютюну;
- проводити наукові дослідження щодо запобігання вживанню тютюнових виробів та лікування залежності від тютюну;
- брати участь у міжнародному співробітництві з відповідними міжнародними організаціями з питань здійснення контролю та протидії протиправному обігу тютюнових виробів для вжиття спільних заходів до запобігання поширенню вживання тютюнових виробів та боротьби з тютюнокурінням, гармонізації державних стандартів, якими визначаються вимоги до безпеки тютюнових виробів, з міжнародними стандартами.
Очікувані результати, ефективність програми
Виконання Програми дасть змогу:
- зменшити обсяг вживання тютюнових виробів і знизити рівень поширення тютюнокуріння і попиту на зазначені вироби в Україні;
- підвищити рівень поінформованості населення про шкідливий вплив вживання тютюнових виробів на здоров'я;
- поліпшити якість надання медичної допомоги у лікуванні залежності від тютюну, що збільшить питому вагу осіб, які відмовилися від куріння;
зменшити обсяг незаконної торгівлі тютюновими виробами;
- знизити рівень захворюваності та смертності від хвороб, пов'язаних із вживанням тютюну або впливом тютюнового диму;
збільшити тривалість життя населення;
- знизити показники впливу тютюнового диму на здоров'я населення;
- зменшити рівень забруднення навколишнього природного середовища побутовими відходами тютюнових виробів;
- отримувати додаткові надходження до державного бюджету в результаті збільшення ставок акцизного збору на тютюнові вироби;
- проводити моніторинг здійснення заходів державної політики щодо запобігання і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Обсяг та джерела фінансування
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, інших джерел.
Обсяг фінансування Програми уточнюється під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням можливостей дохідної частини бюджету.
Для виконання Програми залучається міжнародна інформаційна, науково-технічна та фінансова допомога відповідно до положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
ПАСПОРТ
Державної цільової соціальної програми
зменшення шкідливого впливу тютюну на
здоров'я населення на період до 2012 року
1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 р. N 797 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 41, ст. 1371).
2. Програму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 940.
3. Державний замовник - МОЗ.
4. Керівник Програми - Міністр охорони здоров'я.
5. Виконавці заходів
Програми - центральні органи виконавчої
влади, Рада міністрів
6. Строк виконання - 2009 - 2012 роки.
7. Прогнозний обсяг та джерела фінансування. [ 1 ]
Таблиця 1
Джерела фінансування |
Обсяг фінансування (тис. гривень) |
У тому числі за роками | |||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 | ||
Державний бюджет |
2677,3 |
637,2 |
729,8 |
1221,9 |
725,6 |
у тому числі кошти, виділені для МОЗ |
2677,3 |
673,8 |
729,8 |
1221,9 |
725,6 |
Місцеві бюджети |
|||||
Інші джерела |
4000 |
4000 |
|||
Усього |
6677,3 |
4000 |
729,8 |
1221,9 |
725,6 |