Фондова і валютна біржі: фінансові аспекти діяльності

      ПЛАН

      Вступ

      Розділ 1. «Фондова і валютна біржі: теоретичні основи»

      Список  використаної літератури

      Додаток до розділу 1

      Розділ 2. «Аналіз діяльності фондових і  валютних бірж в Україні»

      Список  використаної літератури

      Додаток до розділу 2

      Розділ 3. Напрями вдосконалення діяльності ондових і валютних бірж в Україні».

      Список  використаної літератури

      Додаток до розділу 3

      Висновок 
ВСТУП

     Перехід до ринкової економіки спричиняє  докорінні зміни в економічних  відносинах у народному господарстві. Перш за все змінюються функції держави, її організаційну роль значною мірою беруть на себе вільні ринкові інститути. Виникає необхідність у формуванні повноцінних гуртових ринків продовольства, сировини для підприємств, цінних паперів і конвертованого грошового капіталу.

      Такими  ринковими інститутами є торговельні доми, ярмарки, аукціони та біржові структури. Саме останні за попередні роки досягли великих результатів у купівлі-продажу великих партій товарів, грошових капіталів та цінних паперів.

      За  класичним визначенням фондова  і валютна біржа розглядається як ринок, на якому через біржових посередників здійснюється торгівля валютою та цінними паперами у вигляді торговельних угод або купівлі-продажу. Біржі займають провідне місце у формуванні ринково-біржових цін (курсів) на товари та ресурси на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

      Сьогодні  в Україні основи біржової діяльності вже закладено. В міру нормалізації загальної економічної ситуації та нагромадження досвіду біржі  мають усі шанси стати реальними  індикаторами ринкових цін. Саме тому я вважаю, що дана тема актуальна для України, адже не рідко ціни встановлюють монополісти чи спекулятивно, а для розвитку ринкових відносин просто необхідно, щоб вони формувались на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

      Значимість  даної теми полягає в тому, що аналітична робота біржі спрямована на те, щоб обґрунтовано, спираючись на попит ринку визначати конкретну  поточну і, головним чином, довготермінову мету, напрямки та реальні джерела  ресурсів господарської діяльності, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва та очікуваний прибуток. Біржа виконує важливу роль у збиранні, узагальненні й поширенні інформації про фінансовий стан членів біржі, щоб відвернути фінансове розорення учасників торгів, брокерських фірм унаслідок махінацій неплатоспроможних клієнтів, вона створює умови “прозорого” ринку.

      Отже, об’єктом дослідження моєї курсової роботи є фондові і валютні  біржі в Україні. Саме ж дослідження  проводиться шляхом виявлення і  розгляду взаємозв’язків і відносин, що виникають у результаті діяльності фондової і валютної бірж, а також за допомогою розгляду законодавчої бази, що регулює дану діяльність.

      Метою даної роботи є дослідження тенденцій розвитку діяльності фондових і валютних бірж, тобто виявлення, на якому етапі знаходяться на сьогоднішній день фондові і валютні біржі з боку їх розвитку, ролі в економічному розвитку України, що буде виконуватись шляхом аналізу динаміки обсягів укладених угод та торгів, а також структури даних обсягів. Також дана робота має на меті виявити й обґрунтувати раціональні шляхи подальшого розвитку . Завданням даної роботи є вивчення сутності фондових і валютних бірж, їх значення для економіки України, особливості розвитку і діяльності, проблеми та шляхи їх вирішення.

      Для виконання даного завдання необхідно вивчити та дослідити такі питання в курсовій роботі, як економічний зміст фондової та валютної бірж, їх розвиток в Україні, види біржових угод та операцій, дослідити діяльність фондової та валютної бірж в Україні за останні чотири роки з використанням статистичних даних Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, визначити проблеми у фінансовій діяльності фондової та валютної бірж України та шляхи їх вирішення.

1.ФОНДОВА  І ВАЛЮТНА БІРЖІ:  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ.

Завдання: визначити сутність понять «фондова біржа», «валютна біржа»; принципи їх діяльності.

1.1. Сутність фондової  біржі.

     Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Закон України «Процінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 визначає фондову біржу як акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

      Фондова  біржа  утворюється не   менше   ніж   двадцятьма  засновниками - торговцями цінними паперами,  які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку,  або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами.  Частка одного торговця цінними паперами  не  може  бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі. Прибуток фондової  біржі  спрямовується  на її розвиток та не  
підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

      Фондова  біржа  набуває статусу юридичної особи з моменту  
державної   реєстрації і має  право  провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  Статут   фондової   біржі   затверджується  вищим органом фондової біржі, в якому зазначаються  найменування  і місцезнаходження  фондової біржі,  порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення  діяльності  фондової  біржі,  розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.

      Діяльність  фондової біржі припиняється у тому разі, коли кількість її членів стала 10 чи менше, у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.

      Правила фондової біржі регламентують: види угод, що укладаються; порядок торгівлі; умови допуску цінних паперів; умови  і порядок передплати на цінні  папери, що котируються на фондовій біржі; порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації; перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності; систему інформаційного забезпечення; види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків; інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

      Також фондова біржа виконує ряд  функцій, які можна поділити на основні і допоміжні. Так до основних функцій відносять функції (схематично див. рис. 1.1):

      а) створення постійно діючого ринку;

      б) визначення цін;

      Біржа бере участь у формуванні і регулюванні  цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі.

      в) інформаційне забезпечення учасників  товарних ринків передбачає надання  максимальної за обсягами інформації для учасників біржового та позабіржового  ринку про стан попиту, пропозиції, ціни, конкуренції на товари;

      г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;

      д) вироблення правил;

      е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку;

      є) боротьба з монополізмом на товарному  ринку виявляється через залучення  до біржової торгівлі широкого кола продавців  і покупців, що сприяє створенню умов для активізації різноманітних форм конкуренції;

      ж) досягнення мінімізації комерційного і фінансового ризику, оскільки біржа  через хеджування та опціони відпрацьовує свій власний механізм страхування  цінового ризику;

      з) регулювання оптового товарообігу, оскільки, спираючись на ринкові закони, існує можливість його упорядкування, найбільш ефективними шляхами здійснювати просування товарів від виробника до споживача при мінімізації пов'язаних з цим витрат;

      і) прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;

      ї) концентрація попиту і пропозиції в  одному місці, шляхом залучення до біржових угод максимальної кількості учасників, що сприяє збалансованості біржових товарів, формує реальний інформаційний  простір, який регулює оптимальні обсяги як виробництва, так і споживання. Одним із важливих моментів у цьому зв'язку є формування мережі регіональних бірж. [3, с. 50]

      До  допоміжних функцій належать:

      * стандартизація біржового товару, для спрощення процесу торгів;

      * арбітраж між учасниками біржових угод, який забезпечує захист майнових прав та законних інтересів учасників;

      * розрахункові операції через  створення на біржах Розрахункових  палат, які здійснюють розрахунки  за укладеними угодами, стягнення  грошових застав, проведення клірингових операцій;

      * різноманітні послуги інформаційного  та консалтингового характеру,  які пов'язані з укладенням  угод і прискорюють процес  їх формування;

      * формування прибутку державного  і місцевого бюджетів за рахунок  сплати податків, мита та інших  обов'язкових платежів, що формують доходи відповідних бюджетів. [7 c. 53]

      З огляду на визначення та функції можна  виділити ознаки класичної фондової біржі:

      1) це централізований ринок, із  фіксованим місцем торгівлі, тобто  наявністю торгової площадки;

      2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін і та ін.);

      3) існування процедури підбору  кращих операторів ринку в  якості членів біржі; 

      4) наявність тимчасового регламенту  торгівлі цінними паперами і  стандартних торгових процедур;

      5) централізація реєстрації операцій  і розрахунків по ним; 

      6) встановлення офіційних (біржових) котувань;

      7) нагляд за членами біржі (із  позицій їх фінансової стійкості,  безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).[4, с.36]

      Як  особливий інститут вторинного ринку  цінних паперів фондові біржі сприяють нагромадженню капіталу, його розподілу і перерозподілу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. Основними операціями, які здійснює фондова біржа, є :

      - перевірка якості та надійності цінних паперів ;

      - обмін цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни ;

      - встановлення на основі аукціонної  торгівлі єдиного курсу на  однакові цінні папери одного  емітента ;

      - оформлення угод щодо купівлі  продажу цінних паперів ;

      - виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів ;

      - забезпечення централізованого  інформування (гласності біржових  операцій) і курсового контролю .

      В окремої фондовій операції задіяні  три сторони - продавець, покупець, посередник. На початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавця з покупцем. При зростанні масштабів фондових операцій з'являється друга модель, і посередників уже двоє: покупець звертається до одного, продавець - до іншого й імовірність збігу мала. При ще більшій інтенсивності фондових операцій складається третя модель: тепер уже самі посередники потребують допомоги, і між ними з'являється ще один. Предметом торгівлі на фондових біржах є акції та облігації акціонерних товариств, компаній, а також облігації державних позик. Купівля-продаж тут здійснюється шляхом обміну усними інструкціями між продавцями та покупцями.

      1.2. Сутність валютної  біржі.

      Валютна біржа - це організаційно оформлений, регулярно діючий ринок, на якому  відбувається торгівля валютою.

      Основними функціями валютної біржі є організація торгів і укладання угод з купівлі-продажу іноземної валюти з членами біржі, здійснення котирування поточного ринкового курсу гривні, визначення поточних курсів іноземних валют по відношенню до гривні, організація операцій НБУ щодо регулювання курсу національної валюти, проведення розрахунків в іноземній валюті згідно з укладеними на біржі угодами. (схематично див. рис. 1.2.)

      Членами біржі можуть бути тільки банки, фінансові  установи та спеціалізовані брокерські контори, що мають ліцензію НБУ на ведення валютних операцій. Національний банк України та засновники, що мають ліцензії НБУ на ведення валютних операцій, вважаються членами біржі за статусом. Члени біржі сплачують вступні, щорічні членські внески та внески до страхового фонду біржі. Для прийому в члени біржі потрібно мати рекомендацію двох засновників та подати певні документи, серед яких завірений аудитором річний фінансовий звіт. Комерційні банки для прийому в члени біржі повинні не менш як рік мати ліцензію на ведення валютних операцій і здійснювати валютні операції. При цьому вони повинні виконувати вимоги щодо мінімальної кількості клієнтів, які перебувають на валютному обслуговуванні, та щодо залишків на валютних рахунках. Для вступу в члени біржі комерційний банк повинен обов'язково мати кореспондентські відносини з кількома першокласними банками світу. Рішення про прийняття в члени біржі приймається 2/3 загальної кількості голосів членів біржового комітету. [6, c.66]

      Члени біржі укладають угоди на біржі  лише від свого імені за власний рахунок або за рахунок клієнтів та за їх дорученням. Вони здійснюють операції на біржі через своїх представників — дилерів, які не можуть проводити операції на біржі від свого імені та за свій рахунок. Кожен із членів біржі має право для участі в торгах акредитувати не більше чотирьох представників-дилерів. За кожну укладену угоду з купівлі-продажу валюти учасники торгів сплачують комісійні в гривнях при продажу валюти та у валюті при її купівлі. Члени валютної біржі зобов'язані своєчасно виконувати вимоги за угодами, укладеними на біржових торгах, а також надавати необхідну інформацію про свою діяльність на вимогу дирекції біржі. Проведення торгів і визначення поточних курсів валют до гривні здійснює уповноважений співробітник біржі, якого називають курсовим маклером. [3, c 132]

      Біржові торги проводяться в формі  аукціону. Початковий курс на торгах встановлюється на рівні, зафіксованому на попередніх торгах. Заявки на купівлю формують попит, заявки на продаж — пропозицію. Якщо пропозиція валюти перевищує попит, курс знижують, у противному разі — курс валюти підвищують. При цьому можуть прийматись додаткові заявки на купівлю-продаж валюти. Момент, коли досягається рівновага між обсягами заявок на купівлю і на продаж, називається фіксингом. Курс іноземної валюти, який встановлюється при цьому, стає єдиним курсом укладання угод і здійснення розрахунків за угодами на цих торгах. [9, c.205]

      Офіційний курс гривні до долара щодня визначається за результатами торгів на УМВБ, яка  має статус акціонерного товариства закритого типу. Акціонерами біржі є виключно юридичні особи (40 українських банків). УМВБ має статутний фонд, сформований за рахунок власних коштів акціонерів у грошовій формі. Загальний розмір статутного фонду дорівнює 3 000 000 (три мільйони) гривень. Статутний фонд розподіляється на сорок простих іменних акцій. Відповідно, кожна проста іменна акція має номінальну вартість в 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень, а кожен акціонер УМВБ володіє однією акцією.

      Основні функції УМВБ полягаються в:

      * акумулюванні попиту і пропозиції  на валютні ресурси;

      * встановленні єдиного ринкового  курсу гривні безготівкових операцій  банків;

      * забезпеченні додаткових гарантій  при здійсненні валютних операцій;

      * організації торгів і укладенні  угод з купівлі і продажу іноземної валюти з учасниками торгів;

      * організації і проведенні розрахунків  в іноземній валюті та в  гривні;

      * визначенні поточного курсу іноземних  валют до гривні;

      * зборі й аналізі інформації  про процеси, що відбуваються  на валютному ринку.

      Основними принципами діяльності бірж України  є рівноправність учасників торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність проведення біржових операцій. Установлюючи правила  торгівлі, обов'язкові для всіх учасників  торгів, біржі України створюють умови для прискорення товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропонування. [10, c.56]

      1.3. Види біржових  угод і операцій

      Принципи  діяльності бірж також можна виявити через угоди та операції, що на них укладаються та здійсюються.

      Залежно від предмета біржові угоди поділяються  на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі й репортні операції з акціями через посередництво брокера), фондові, товарні, страхові, фрахтові; також поділяють види угод за терміном виконання (див. рис.1.3. ). З іншої точки зору, існують три категорії біржових угод: реальні, ф'ючерсні і арбітражні.

      Для укладення реальної угоди, поряд із згодою сторін, необхідне вчинення фактичних дій (наприклад, передача майна). До реальних угод належать договори позики, перевезення, дарування.

      Арбітражні  угоди - це різновид строкових біржових угод з цінними паперами, сторони яких мають у своєму розпорядженні відомості про умови торгів на інших біржах і прагнуть використати різницю в ціні. Від звичайних строкових угод арбітражні відрізняються тим, що розрахунок базується на різниці курсу не в часі, а в просторі. Результат арбітражних угод - вирівнювання курсу цінних паперів на різних біржах і, зрештою, створення загальносвітового валютно-фондового ринку. (Класифікацію арбітражних угод див. талб. )

      Чільне  місце посідають ф'ючерсні контракти, які відкривають можливості за продавцем  зберігати право вибору — доставити  продукцію чи відкупити терміновий контракт до настання терміну постачання товару; покупець - прийняти товар чи перепродувати терміновий контракт до настання терміну постачання. Серед переваг, що представляють ф'ючерсні контракти, можна виділити: поліпшення планування; вигода; надійність; конфіденційність; швидкість; гнучкість;  ліквідність; можливість арбітражу. Різновидом ф'ючерсних угод є опціонні угоди. Особливість: об'єктом угод ставати зобов'язання чи купити продати деяке число ф’ючерсних угод, але за заданою ціною. Тут меншим є ризик. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування — хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при висновку угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тім, що якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф’ючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки. Механізм хеджування заснований на тім, що зміна ринкових цін на ф’ючерси однакові по своїх розмірах і напрямку. Насправді ці ціни не завжди однакові, однак межі їхніх коливань приблизно ті самі. Різниця між ціною на контракт реального товару і ціною на ф'ючерсний контракт називається базисом.

      Ще  одну операцію, що здійснюють біржі  це котирування цін - це реєстрація біржових цін згідно біржових правил з їх наступною публікацією. Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери (акції, векселі, облігації) обертаються на біржі, то кажуть, що вони «котируються»), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях.

      Котирування здійснюється на фондовій біржі, але  біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів.

      Котирування цінних паперів відбувається:

      а) методом реєстрації;

      б) методом встановлення єдиного курсу.

      Метод реєстрації передбачає аналіз даних  про фактичні угоди, що зареєстровані  на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день.

      Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс.

      Зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі-продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П < Ц < І.

      З цієї аксіоми випливають два біржові  правила котирування цінних паперів.

      а) заявки, у котрих є максимальні  рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх  факторів);

      б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю  і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково.[4, c.136] 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Закон України  «Про цінні парпери  та фондову ринок». вiд 23.02.2006  № 3480-IV.

2. Берлач А. І. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с.

3. Буковинський М.Г. Біржові трансформації ринку. — К., 1997.

4. Дегтярьова О.І. “Біржова справа”, М.: 1997 р., Банки і біржа. 1997р.

5. Зотов И.В. Биржевое дело: Учеб. Пособие / И.В. Зотов, В.И. Успаленко. — Х.: Бурук Книга, 2005. — 256с.

6. Крамаренко В.І. Біржова діяльність: навч. Посіб. / Ред. В.І. Крамаренко, К.: ЦУЛ, 2003, — 246с.

7. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. посібник.—К., 2009р.

8. Ніколенко  Ю.В. Основи економічної теорії.

9. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2001. — 240с.

10. Урядовий кур'єр Мозговий О. Фондовий ринок України: сучасний стан // Уряд, кур'єр. — 2000.—№ 140.

Додаток до розділу 1.

     Таблиця 1

     Ключові поняття і терміни