Форми і види митного контролю

ВСТУП

Митний кодекс України спрямований  на забезпечення додержання митниками, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а  також громадянами прав та обов'язків  у галузі митної справи. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної  і зовнішньоекономічної діяльності України. Митна справа включає в  себе встановлення порядку та організацію  переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики України.

З переходом до ринкової економіки  та надання суб'єктам підприємництва більш широких прав у сфері  зовнішньоекономічної діяльності зріс обсяг експортно-імпортних операцій. Все це на фоні дуже складної і економічної  ситуації в країні може призвести  до катастрофічних наслідків в економіці  України. Недосконалість законодавства  про зовнішньоекономічну діяльність створює можливість для різного  роду зловживань при переміщенні  через митний кордон товарів, речей  та цінностей, а також валюти.

Багато питань митного регулювання  на сьогоднішній день залишаються спірними, невирішеними однозначно. Відсутність  серед практичних працівників єдності  думок, а також майже повна  відсутність теоретичних напрацювань, серед науковців знижує ефективність застосування митного законодавства, призводить до неоднозначного трактування  положень нормативних актів, що регулюють  митну справу внаслідок чого зустрічаємо  випадки, коли одне і те ж питання  в різних митницях вирішується по-різному.

Сьогодні робота митних органів  України спрямована на захист економічних  інтересів нашої держави, боротьбу із злочинністю, забезпечення реалізації вимог митного законодавства  України. Митні правила України  дещо відрізняються від тих, цю застосовуються в інших країнах, але в них, в цілому, враховуються положення  міжнародних конвенцій з митних питань. Разом з тим, законодавчі  акти, що були прийняті у перші роки незалежності, вже не відповідають вимогам сьогодення.

Чинний на сьогодні Митний кодекс України не враховує обставин, пов'язаних з виходом на зовнішній ринок  підприємств всіх форм власності  та здійснення зовнішньоекономічних операцій на умовах, що застосовуються в країнах  з ринковою економікою.

Значних змін зазнало і законодавство  України, що регулює зовнішньоекономічну  діяльність, а також податкове  та законодавство про валютне  регулювання. Прийнято цілий ряд  законодавчих та інших нормативних  актів, що регулюють відносини у  цих галузях.

Таким чином, у необхідності дослідження  цієї проблеми і полягає актуальність теми даної курсової роботи, оскільки саме від митного контролю багато в чому залежить ефективність роботи митної служби, а отже, і ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни.

Метою даної курсової роботи є дослідження форм та видів митного контролю, особливостей здійснення митного контролю, як важливої складової частини митної справи.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є митне законодавство України, а саме та його частина, яка стосується митного контролю.

Суб’єктом дослідження курсової роботи є правове регулювання митного контролю як важливого елементу діяльності митних органів.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МИТНОГО КОНТРОЛЮ

1. Сутність,завдання та функції митного контролю

Відповідно до статті 1 МКУ Митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції, з метою забезпечення дотримання норм митного законодавства, положень міжнародних договорів [1].

Держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать:

• одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз  або ввезення встановлених обсягів  товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної  політики;

• оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усі необхідні питання щодо найменування, якості, кількості, класифікації товарів відповідно до ТН ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т. п.;

• сплата відповідних податків, мит  і зборів або надання гарантій такої сплати;

• доставка товарів і документів в узгоджені місце і час;

• декларування товарів митним органам  для здійснення митного контролю і митного оформлення;

• розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного  контролю.

Об'єкти політики, а також політики в галузі забезпечення державної, митного  економічної та Інших видів безпеки, вона здійснює відповідні заходи контролю не тільки з надання прав усім учасникам ЗЕД, але й забезпечення сумлінного виконання ними покладених на них обов'язків, у т. ч. за допомогою митних органів, що здійснюють митний контроль і митне оформлення. Об'єкти митного контролю зображені на рис.1.1 [5].

Рис.1.1. Об'єкти митного контролю

Митний контроль товарів і транспортних засобів організується і здійснюється на всій митній території країни, насамперед у зонах митного контролю, а також у вільних зонах і на вільних складах. Митний контроль здійснюється на таких стадіях переміщення товару; виробництво, збереження, купівля, продаж, навантаження, розвантаження, пакування, транспортування, страхування, використання та ін. Це виражається у перевірці Інформації про країну походження товару, його митної вартості, якості, правильності класифікації відповідно до ТН ЗЕД, кількості тощо. Знання зазначених відомостей необхідно для вирішення питань про дотримання законодавства, міжнародних договорів та встановлених митних режимів.

Суб'єктами митного контролю в системі митних органів виступають посадові особи, що виконують функції представників влади у взаємовідносинах з учасниками ЗЕД, пов'язані з переміщенням контролю через митний кордон товарів і послуг, а також транспортних засобів, з іншими особами, що перетинають митний кордон і переміщають особисті речі.

Суб'єкти митного контролю наділені певною компетенцією (сукупністю прав і обов'язків) на виконання конкретних дій, пов'язаних з підготовкою інформаційної  основи для перевірки додержання учасниками ЗЕД та іншими особами вимог митного законодавства, підготовки, прийняття і реалізації рішень за фактами, встановленими у процесі такої перевірки.

Щодо основних заходів митного контролю,то митне оформлення і митний контроль включають такі заходи : організаційно-управлінські, правоохоронні, фіскальні [6].

Здійснення організаційно-управлінських  заходів дозволяє організувати реалізацію правоохоронних заходів які забезпечують виявлення, попередження, розкриття і припинення правопорушень, а також фіскальних заходів, які полягають у нарахуванні і зборі митних платежів, перерахуванні їх до бюджету.

Функції митного контролю:

1) створення умов, що сприяють  прискоренню зовнішньоекономічного  обороту;

2) дозвільний порядок переміщення  через митний кордонтоварів і транспортних засобів;

3) ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і  податкового законодавства, а  також припинення незаконного  обороту через митний кордон  наркотичних засобів, зброї, боєприпасів,  вибухових речовин, предметів  художнього, історичного та археологічного  надбання народів;

4) своєчасне і повне стягування  мит, податків та інших митних  платежів;

5) ведення митної статистики  зовнішньої торгівлі і спеціальної  митної статистики країни;

6) здійснення в межах компетенції  митних органів валютного контролю;

7) ведення Товарної номенклатури  зовнішньоекономічної діяльності  тощо [4].

Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежні і здійснюються паралельно, а часто й одночасно.

2. Принципи та форми митного контролю

Основними принципами митного контролю є вибірковість і достатність  форм. При проведенні митного контролю митні органи використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для  забезпечення дотримання чинного законодавства.

Вибір форм митного контролю може залежати від характеру вартості ввезених на митну територію товарів, виду митного режиму, в який вони розміщаються. Так, товари, які ввезені  на митну територію країни і розміщаються у режими випуску для вільного обігу, реімпорту і митного складу, повинні подаватися митному органу, який здійснює митне оформлення таких товарів [10]. При цьому замість ідентифікаційного огляду здійснюється огляд не менше ніж 50 % товарів кожного найменування з числа всіх пред'явлених товарів у випадках, якщо:

- опис і/або код товару, а також  країна походження в різних  товаросупровідних і митних документах відрізняються;

- у складі однієї партії здійснюється  ввезення товарів з високим1  і низьким рівнем митного обкладення.

У той же самий час, якщо ввезені  товари не оподатковуються митними  платежами і податками, то проводиться  тільки ідентифікаційний огляд таких  товарів.

Якщо принцип достатності тієї або іншої форми митного контролю не визначений щодо цієї конкретної ситуації в нормативних документах, питання  про достатність форм митного  контролю вирішується посадовими особами  митного органу на власний розсуд.

Особливе значення митні органи приділяють контролю за ввезенням до країни зброї, боєприпасів, наркотичних  і психотропних речовин, друкарської  продукції, кіно-, фото-, аудіо- і відеоматеріалів, спрямованих на пропаганду фашизму, загострення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі. Для розв'язання цього завдання митні органи періодично організовують 100 % огляд повітряних суден і пасажирів, що прибули на них, ручної поклажі і багажу.

Дотримання принципів вибірковості і достатності митного контролю не повинно порушувати основні права  і свободи громадян.

Звільнення від визначених форм митного контролю відповідно до міжнародних договорів здійснюється після ратифікації цих договорів.

Митне законодавство передбачає проведення митного контролю в основних формах, які показані на рис. 1.2 [2].

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає  у вивченні документів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленим правилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формам митного контролю: огляду, обліку тощо. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тільки перевіркою документів.

Рис. 1.2 Форми митного контролю

Залежно від форми проведення МК розрізняють: документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль – перевірка документів на товари і транспортні засоби з метою  дотримання всіх норм, щодо митного  оформлення [1].

Фактичний контроль – огляд  товарів і транспортних засобів  для встановлення законності переміщення  через митний кордон об’єктів МК [2].                 Види фактичного контролю:

• митний огляд – поверхове дослідження товарів без порушення цілісності предметів та їх внутрішньої будови;
• митний догляд – адміністративний захід, що полягає у фактичній перевірці товарів і ТЗ з метою попередження ввезення заборонених предметів, виявлення таємного переміщення товарів, визначення найменування товарів, їх кількість і ціни, при цьому можливе відкривання і розбирання товарів;
• переогляд товарів і ТЗ – може проводитись за наявності підстав вважати, товари переміщенні через митний кордон містять контрабанду

Залежно від організації  контролю, прийнято розрізняти:

— контроль, який здійснюється по прибуттю товарів і транспортних засобів в митний орган;

— суцільний митний контроль із застосуванням всіх його форм, що передбачаються митним законодавством, за винятком випадків звільнення від  митного контролю;

— вибірковий митний контроль, який полягає у застосуванні вибіркових методів перевірки. Перевіряється  не весь товар, а лише його зразки.

При проведенні митного контролю застосовуються різноманітні технічні засоби, які сприяють якості та спрощенню  процедури митного контролю. З  метою недопущення перевезення  через митний кордон наркотиків широко використовуються собаки. У практичній діяльності всі види та форми митного  контролю тісно переплітаються.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, поділяються на такі групи: транспортні, торгові, митні тощо.

До транспортних документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні  відомості, передатні відомості, багажні  тощо.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші тощо.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або  оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний  атестат фахівця з митного  оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення  про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під  митним контролем тощо.

До інших документів належать установчі  документи осіб, що підтверджують  їх права на здійснення зовнішньоторговельної  діяльності, дозволи різноманітних  державних органів, наприклад: дозволи  органів, що здійснюють ветеринарний і  фітосанітарний контроль; дозволи Міністерства культури тощо.

Проведення митного огляду може здійснюватися в таких видах:

• ідентифікаційний огляд - огляд, проведений у спрощеному порядку з метою  встановлення фактичної відповідності  товарів їх

опису і кількості, заявленій декларантом, визначення країни походження товарів, тобто йдеться про зовнішню ідентифікацію  товарів;

• огляд з перерахунком кількості  вантажних місць без їх скресання, з вибірковим скресанням, зі скресанням усіх вантажних місць;

• огляд з перерахунком кількості  предметів у вантажних місцях (вибірково або всіх);

• огляд з вимірами і визначенням  характеристик товару з узяттям  проб і зразків або без них;

• огляд, спрямований на виявлення  схованок, приховувань, контрабанди [10].

Митним законодавством установлено  перелік товарів, що підлягають в  обов'язковому порядку митному огляду. До них належать товари:

а) що підлягають обкладенню акцизним податком або близькі за найменуванням  в описовій частині документів з  акцизними товарами;

б) що підлягають обкладенню митом;

в) що підпадають під заходи нетарифного  регулювання;

г) близькі за найменуванням до зазначеного в пунктах б) і  в), коли класифікація по ТН ЗЕД СНД викликає сумнів і вирішити його не можна без фактичного огляду;

д) стосовно яких є оперативна інформація [2].

Огляд являє собою окремий етап митного контролю та оформлення товарів  і транспортних засобів. За результатами контролю складається акт митного  огляду.

Розглядаючи таку форму митного  контролю, як огляд, варто виокремити особистий огляд, застосовуваний до фізичних осіб. Проведення особистого огляду припускається у виняткових випадках за рішенням начальника митного  органу або особи, що його заміщає, тільки у разі наявності достатніх підстав  припускати, що фізична особа, яка  перетинає кордон або знаходиться  в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародних  сполучень, приховує при собі і не видає за вимогою посадової особи  митного органу товари, що є об'єктами порушення чинного законодавства, контроль за виконанням якого покладено  на митні органи.

Відповідно до ст. 30 Митного кодексу  України службовими особами митниць  проводиться огляд та переогляд  речей громадян [3].

За наявності підстави вважати, що громадянин переміщає через митний кордон України предмети, що підлягають контролю інших державних органів (екологічному, радіологічному, ветеринарному, фітосанітарному, санітарно-епідеміологічному), обліку чи митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через митний кордон заборонено чи обмежено, та предмети заборонені до переміщення транзитом, митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Огляд чи переогляд з розпакуванням вантажу проводиться обов'язково в присутності його власника або особи, яка діє на підставі належним чином оформлених документів на право власника.

Але існують випадки, коли огляд  чи переогляд речей здійснюється за відсутності їх власника:

1) якщо несупроводжуваний багаж  містить у собі предмети, які  становлять небезпеку для життя  та здоров'я людей, рослинного  чи тваринного світу, або можуть  завдати шкоди громадянам чи  підприємствам;

2) у разі, якщо громадянин чи  його представник не з'являється  протягом місяця з дня надходження  у митницю призначених речей  у несупроводжуваному багажі;

3) при пересиланні речей у  міжнародних поштових відправленнях;

4) якщо речі чи предмети залишені  на території України з порушенням  зобов'язання про транзит цих  речей через територію України.

У разі, якщо огляд чи переогляд  здійснюється за відсутності власника багажу, тоді обов'язкова присутність  представника організації, що здійснювала  зберігання, перевезення чи пересилання  речей (залізниці, пошти).

У перших двох випадках складається  акт встановленого зразка. За наявності  порушень митних правил відповідно оформляється протокол.

Особистий огляд громадян, які прямують в Україну, може проводитися тільки після того, як прикордонники перевірили їхні паспорти, а тих, які виїздять з України, - до паспортного контролю.

Особистий огляд може здійснюватися  щодо громадян, яким виповнилося 16 років, а молодших дітей - в присутності  батьків, або осіб, що їх супроводжують. Сам огляд особи проводиться  на дотик [2].

Під час особистого огляду також  детально оглядаються всі дрібні предмети, що є у громадянина, а  також головні убори, верхній  одяг, ступні ніг тощо. Особистий  огляд проводиться тільки в ізольованих

приміщеннях аеропортів, вокзалів, приміщень  транспортних організацій, які відповідають вимогам санітарії і гігієни  і в яких не повинно бути ніяких зайвих речей. Особистий огляд здійснює працівник митниці тієї самої  статі, що й особа, яку оглядають, у присутності двох свідків і  за потреби медпрацівника.

У проведенні особистого огляду за рішенням службової особи митного органу можуть брати участь працівники органів  СБУ, МВС, прикордонних військ, якщо вони однієї статі з особою, яка підлягає особистому огляду. Службова особа  митниці, якій доручено здійснення особистого огляду, має право застосовувати  необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття, дрібних предметів обстежуваного.

Якщо під час огляду незаконно  зіпсуто якісь речі громадянина, то митниця має їх відшкодувати. Після закінчення особистого огляду, незалежно чи були виявлені заборонені предмети чи ні, складається акт-протокол в трьох примірниках за результатами обстеження, який підписують всі особи, що були присутні на огляді, а також особа, яку оглядали. На цьому ж протоколі, особа, яку оглядали, може записати свої зауваження чи подати скаргу щодо порядку огляду. Перший примірник протоколу видається особі, яку оглядали, другий залишається у справах митниці, а третій надсилається до Державної митної служби України [2].

Дії осіб, які здійснювали особистий  огляд, можуть бути оскаржені начальнику відповідної митниці, а рішення  начальника митниці або особи, що його заміщає, - Голові Держмитслужби  України.

У разі добровільного пред'явлення  громадянином, який прямує через митний кордон, приховуваних ним предметів  або цінностей, працівник митного  органу за наявності достатніх підстав  вважати, що цей громадянин не приховує ще будь-які предмети і цінності, може обмежитись затриманням добровільно  виданих предметів і цінностей, засвідчивши цей факт у протоколі.

Митному огляду не підлягають:

- особистий багаж Президента  країни і прямуючих разом з  ним членів його сім'ї;

- особистий багаж депутатів  Верховної Ради і членів Уряду  України при перетині ними  кордону в зв'язку з виконанням  своїх депутатських або службових  обов'язків;

- іноземні військові кораблі  (судна), бойові і військово-транспортні  повітряні судна і військова  техніка, що пливе своїм ходом.

Облік товарів і транспортних засобів. Ця форма митного контролю застосовується в зв'язку з тим, що на митні органи покладено обов'язок вести статистичний облік товарів і транспортних засобів, що переміщаються через  митний кордон розміщаються на митних складах, складах тимчасового зберігання, перевезених митними перевізниками тощо [2].

Облік здійснюється, зокрема шляхом ведення різноманітних реєстраційних  книг і журналів, до яких вноситься  інформація про товари і транспортні  засоби. Це можуть бути журнали реєстрації ВМД, журнали, в яких зазначається інформація про товари, розміщені на СТЗ тощо, журнали обліку транспортних засобів, що перетинають митний кордон тощо.

Усне опитування фізичних і посадових  осіб. Ця форма митного контролю характерна, наприклад, для контролю речей громадян, що перетинають митний кордон, коли працівник митного органу проводить опитування на предмет  виявлення предметів, заборонених  до ввезення/вивезення, валюти тощо.

Перевірка обліку і звітності Прикладом  цієї форми контролю може бути контроль митними органами стану обліку товарів  на складі тимчасового зберігання. За письмовою вимогою уповноваженої  посадової особи митного органу власник складу зобов'язаний надати звіт про товари, що зберігаються, або  про товари, що знаходилися на зберіганні, і транспортні засоби протягом періоду, обумовленого митним органом. Звіт складається  за встановленою формою і подається  протягом визначеного терміну з  дня пред'явлення такої вимоги [2].

Митний орган має право робити інвентаризацію товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі.

Конструкція і розміщення приміщень, облаштованість територій, Що є зонами митного контролю", також повинні  сприяти цілісності товарів і  забезпечувати неможливість доступу  до них сторонніх осіб. За вимогою  митного органу приміщення повинні  бути обладнані подвійними запірними  пристроями (пломба, печатка тощо), один з яких має перебувати у розпорядженні  митного органу [12].

Відповідно до митного законодавства  митний контроль може здійснюватися  також в інших формах, наприклад  шляхом спостереження, обстеження, аналізу  тощо.

1.3.Види митного контролю

Залежно від предмета прийнято розрізняти загальний і спеціальні види митного  контролю. Загальний митний контроль залежно від конкретного предмета можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів.

Залежно від напрямку переміщення  товарів прийнято розрізняти митний контроль імпортних, експортних і транзитних товарів [4].

Відповідно імпортний контроль здійснюється щодо товарів, які ввозяться  на територію України, експортний —  щодо товарів, які вивозяться з України, а транзитний — щодо товарів, які  переміщаються митною територією України. 
Залежно від характеристик товарів, які зумовлюють особливості митного контролю, виділяють підвиди митного контролю товарів: митний контроль ручної поклажі та контроль багажу як такого, що супроводжується, так і такого, що не супроводжується.

Митний контроль транспортних засобів  визначається їх видом. Відповідно розрізняють: 
       — митний контроль автотранспортних засобів;

— митний контроль повітряних суден;

— митний контроль залізничних засобів;

— митний контроль річкових суден;

— митний контроль морських суден;

— митний контроль трубопровідного  транспорту і електромереж [4].

 Залежно від виду й характеру  співробітництва митних органів 
країн сусідів виділяють такі різновиди митного контролю:

— односторонній митний контроль. Такий контроль проводиться тільки однією стороною, як правило, до перетинання  митного кордону. Митні органи однієї сторони довіряють іншій стороні  і повторного митного контролю не проводять. Така система контролю ще називається спрощеною;

— двосторонній митний контроль, який відповідно самостійно проводиться  митницями двох країн;

— спільний митний контроль, який проводиться  одночасно митними органами двох країн [4].

Окрім цього, розрізняють однократний  митний контроль і повторний митний контроль. Такий контроль здійснюється, як правило, щодо транспортних засобів  або товарів, коли у митних органів  є достатньо для цього підстав. Однократний митний контроль проводиться  в тому разі, коли митний кордон перетинається  в одному напрямку, а повторний  — у тому разі, коли протягом короткого  періоду транспортні засоби перетинають  митний кордон двічі [4].