Формирование собственного капитала

     Міністерство освіти і науки України

     ПВНЗ  «Європейський університет»

     Миколаївська  філія 

     Факультет економіки та менеджменту

     Кафедра економіки та підприємництва

     Спеціальність 7.050104 «фінанси» 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     На  тему:

     ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛА ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
 
 
 
 
 

      

                       Виконала:

                       Студентка гр.502-з

                       Шаманська Оксана

                       Науковий керівник:

                       Елеонська І.Г  
                   

     ЗМІСТ 

ВСТУП                                                                                            4. 

     РОЗДІЛ  І  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.

    1. Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства.          7
    2. Характеристика складу та структури власного капіталу та його функції                                                                                                    13
    3. Особливості формування власного капіталу підприємства              19
    4. Статутний капітал та корпоративні права підприємства.
      1. Статутний капітал, акції товариства та права власників.       22
      2. Розміри статутного капіталу акціонерного товариства.         25
      3. Джерела та шляхи збільшення розміру статутного капіталу товариства                                                                                    27
      4. Шляхи зменшення статутного капіталу акціонерного товариства.                                                                                   31

     РОЗДІЛ  2  АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СЗАТ «ДОБРОБУТ»

    2.1 Організаційно-економічна характеристика СЗАТ «Добробут»                 34

    2.2 Аналіз динаміки і структури  капіталу товариства                                     36

    2.3 Аналіз рентабельності власного капіталу «Добробуту»                            43

    2.4 Аналіз оборотності власного капіталу підприємства                                 47

    2.5 Оцінка фінансової стабільності підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу                                              52

     РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА

 3.1 Оптимізація структури капіталу по критерію масимізації рівня рівня фінансової рентабельності                                                                                       56

 ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ                                                                            67

 ДОДАТКИ                                                                                                          69

 СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                   79

 

      Вступ

     Розвиток  ринкових відносин у суспільстві привело до появи цілого ряду нових економічних об'єктів вивчення й аналізу. Одним з них є капітал підприємства як найважливіша економічна категорія, зокрема, власний капітал. Значимість останнього для життєздатності й фінансової стабільності підприємства настільки велика, що вона одержала законодавче закріплення в різних нормативно-правових актах  найголовніші з них вимоги про мінімальну величину статутного капіталу, співвідношень статутного капіталу й чистих активів; можливості виплати дивідендів залежно від співвідношення чистих активів і суми статутного й резервного капіталу.

     Фінансова політика підприємства є вузловим моментом у нарощуванні темпів його економічного потенціалу в умовах ринкової системи господарювання з її жорстокою конкуренцією. Важливе значення мають показники, що характеризують фінансовий стан підприємства. Оцінка власного капіталу є основою для розрахунку більшості з них.

     Аналіз  власного капіталу є важливою ділянкою в системі  господарювання субєкта. Тут формуються основні характеристики власних джерел фінансування діяльності підприємства. Оскільки формування власного капіталу на багатьох підприємствах здійснюється інтуїтивно, або згідно з традиціями, без належного аналітично-математичного обґрунтування. Підприємству необхідно здійснювати аналіз власного капіталу, оскільки це допомагає виявити його основні складові й визначити наслідку їх змін для фінансової стабільності. Динаміка зміни власного капіталу визначає обсяг залученого й позикового капіталу.

     В останні роки відбулися значні зміни  вструктурі грошового капіталу, у  результаті підвищення частки залученого й позикового капіталу.

     Основна проблема для кожного підприємства, яку необхідно визначити це достатність грошового капіталу для здійснення фінансової діяльності, обслуговування грошового обігу, створення умов для економічного росту. Ця проблема як для досліджуваного підприємства СЗАТ «Добробут», так і практично для всіх підприємств залишається поки невирішеної, про що свідчить значний недолік власного обігового капіталу. Отже, існує об'єктивна потреба у всебічнім вивченні, аналізі й поліпшенні методології й організації аналізу власного капіталу господарюючих суб'єктів.

     Метою курсової  роботи є розробка шляхів удосконалювання формування власного капіталу.

     Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні завдання:

    1. визначити поняття й сутність структури капіталу;
    2. вивчити проблеми організації власного капіталу на підприємстві;
    3. зробити аналіз власного капіталу у  СЗАТ «Добробут»
    4. розглянути порядок формування й використання прибутку товариства.
    5. розробити шляхи вдосконалювання організації власного капіталу.

     Для рішення завдань була використана інформація про фактичні технико-економічних і фінансових показників підприємства.

     При написанні курсової роботи використовувалися дані бухгалтерського звітності СЗАТ «Добробут», а так само статут підприємства.

     Проблемі  формування власного капіталу підприємства в сучасній економіці приділяється велика увага. Про це свідчить велика кількість написаних книжок, опублікованих статей. Нюанси теми обговорюються на інтернетовських форумах. Серед відомих спеціалістів, що займаються розгляданням даної проблеми заходяться Є. Брігхем, д.е.н И.А.Бланк, к.е.н В.В. Ковалев, к.е.н Ю.М. Воробйов, Е.С. Стоянова, Негашев Е.В. та інші.

     Таким чином, висока актуальність теми на даному етапі розвитку економіки вимагає  від молодих спеціалістів урахування особливостей формування власного капіталу, вивчення оптимізаційних моделей співвідношення власних та позикових коштів та застосування отриманих знань на практиці.  
 

 

      РОЗДІЛ І  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА. 

         1.1Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства   

     Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є  базою створення і розвитку підприємства, й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

     Капітал представляє собою накопичений  шляхом збережень запас економічних  благ у формі грошових активів  та реальних капітальних товарів, що залучаються його власниками в економічний  процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу.

     З позицій фінансового менеджменту  капітал підприємства характеризує загальну вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальної формах, інвестованих у формування його активів. [2 стор. 414]

     Для більшості підприємств базовим елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал (далі — СК) — сума вкладів власників (учасників) підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до статутних документів. СК формується при створенні підприємства (див. попередню тему) і забезпечує можливість його створення. Абсолютна величина СК, а також управлінські рішення щодо його зміни, мають бути відображені у статутних документах підприємства. Слід відмітити, що на підприємствах окремих форм організації бізнесу створюється не статутний капітал, а пайовий капітал — така стаття передбачена, зокрема, для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово–будівельних кооперативів, в яких номінальний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

     Важливими складовими власного капіталу є резерви, які можуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку), а також нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Варто зважати на те, що абсолютна величина власного капіталу підприємства, його структура та відносні характеристики залежать від специфічних фінансових можливостей даного підприємства та обраної ним фінансового політики, зокрема, щодо структури капіталу. [5 стор. 80]

     Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, випливає в першу чергу відзначити такі його характеристики:

  1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва. В економічній теорії виділяють три основні фактори виробництва, що забезпечують господарську діяльність виробничих підприємств — капітал; землю й інші природні ресурси; трудові ресурси. У системі цих факторів проведення капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс.
  2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід. У цій своїй якості капітал може виступати окремо від виробничого фактору — у формі позичкового капіталу, що забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій(операційної), а у фінансовій (інвестиційної) 
    сфері його діяльності.
  3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Він забезпечує необхідний рівень цього добробуту як у поточному, так і в перспективному періоді. Споживана в поточному періоді частина капіталу виходить із його складу, будучи спрямованої на задоволення поточних потреб його власників ( тобто перестаючи виконувати функції капіталу).  частина, що накопичується, покликана забезпечити задоволення потреб його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту.
  4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг використовуваного підприємством власного капіталу характеризує одночасно й потенціал залучення їм позикових фінансових коштів, що забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, це формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
  5. Динаміка капіталу підприємства є важливішим вимірником рівня ефективності його господарській діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективне розподілення прибутки підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

     Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною сутністю, але й різноманіттям облич, у яких він виступає. Під загальним поняттям "капітал підприємства" розуміються всілякі його види характеризуючі в цей час декількома десятками термінів. Усе це вимагає певної систематизації використовуваних термінів. Така систематизація, проведена по найбільш важливих класифікаційних ознаках.

     Розглянемо  більш докладно окремі види капіталу підприємства відповідно до наведеної  їхньої систематизації по основних класифікаційних  ознаках.                       [2 стор. 416,418-420]

     1.По  приналежності підприємству виділяють власний і позиковий види капіталу.

     Власний капітал характеризує загальну вартість коштів підприємства, що належать йому на правах власності й використовуваних їм для формування певної частини його активів. Ця частина активів, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства.

     Позиковий капітал характеризує приваблювані для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти або інші майнові цінності. Усі форми позикового капіталу, використовуваного підприємством, являють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачений термін.

     2. По цілям використання в складі підприємства можуть бути виділені наступні види капіталу: виробничий, позичковий і спекулятивний.

     Виробничий капітал характеризує кошту підприємства, інвестовані в його операційні актив для здійснення виробничо-збутової його діяльності.

     Позичковий  капітал являє собою ту його частину, яка використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові й довготермінові депозитні вклади в комерційних банках), а також у боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі й т.п.)

     Спекулятивний капітал характеризує ту його частину, яка використовується в процесі здійснення спекулятивних (заснованих на різниці в цінах) фінансових операцій (придбання деривативів у спекулятивних цілях і т.п.).

     3. По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальної формах, використовуваний для формування статутного фонду підприємства.

     4. По об'єкту інвестування виділяють основни і оборотний види капіталу підприємства.

     Основний  капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, який інвестований в усі види його внеоборотных активів (а не тільки в основні кошти, як це часто трактується в літературі).

       Обіговий капітал  характеризує ту його частину, яка інвестована в усі види його оборотних активів.

     5.За формою знаходження в процесі кругообігу тобто залежно від стадій загального циклу цього кругообороту, розрізняють капітал підприємства в грошовій, виробничій і товарної його формах.

         6.По формах власності виявляють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного фонду.

         7.По організаційно-правових формах діяльності

     виявляють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств — товариств із обмеженою відповідальністю, командитних товариств і т.п.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств — сімейних і т.п.).

     8.По характеру використання в господарському процесі в практиці фінансового менеджменту виділяють працюючий і непрацюючий види капіталу.

     Працюючий капітал характеризує ту його частину, яка бере безпосередню участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної й фінансової діяльності підприємства.

     Непрацюючий (або "мертвий ") капітал характеризує ту його частину, яка інвестована в активи, що не ухвалюють особистої участі в здійсненні різних видів господарської діяльності підприємства й формуванні його доходів. Прикладом цього виду капіталу є кошти підприємства, інвестовані в невикористовувані приміщення й устаткування; виробничі запаси для продукції, знятої із проведення; готова продукція, на яку повністю відсутній попит покупців у зв'язку із втратою нею споживчих якостей і т.п.

     9.По характеру використання власниками виділяют споживаний (", що проїдається"), що й накопичується (реінвестований) види капіталу.

     10.По джерелах залучення розрізняють національный (вітчизняний) і іноземний капітал.

     11.По відповідності правовим нормам функціонування розрізняють легальний і "тіньовий " капітал, використовуваний у процесі господарської діяльності підприємства. Широко використовуваний на сучасному етапі економічного розвитку країни "тіньовий" капітал є своєрідною реакцією підприємців на встановлені державою тверді "правила гри" в економіці, у першу чергу, на невиправдано високий рівень оподатковування підприємницької діяльності. Ріст обсягу використання "тіньового" капіталу в господарській діяльності підприємств служить для держави своєрідним індикатором низької ефективності прийнятих рішень в області податкового регулювання використання капіталу в підприємницькій діяльності з позицій дотримання паритету інтересів як держави, так і власників капіталу. 

     
    1. Характеристика  складу та структури  власного капіталу та його функції.
 

     Гарантією захищеності прав власності підприємства є власний капітал, зокрема зареєстрована  його частка — статутний капітал.

     Власний капітал — власні джерела фінансування підприємства, які без зазначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), або суми рєінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал.

     Поняття «капітал» звичайно асоціюється  з поняттям «власність». На момент утворення  підприємства його початковий капітал  втілєний у активах, інвестованих засновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства.

     У процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед юридичними та фізичними особами, які потребують певних дій у майбутньому з метою їх погашення. Зобов'язання є пріоритетними щодо вимог власників про розподіл прибутку та майна підприємства, тому власний капітал підприємства обчислюють як різницю між вартістю його майна та зобов'язаннями-

     Власний капітал підприємства є часткою  в активах підприємства, яка залишається  після відрахування його зобов'язань.

     Сума  власного капіталу — це абстрактна вартість майна; вона не є ні поточною ринковою, ні якоюсь іншою оцінкою для його власників, отже, не відображає поточної вартості прав власників фірми. Водночас власний капітал є основою для започаткування і здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

    1. довгострокове фінансування — знаходиться в роз-порядженні підприємства необмежений час;
    2. фінансування ризику — використовується для фі-нансування ризикованих інвестицій, на які можуть не погодитися кредитори;
    3. самостійність і влада — розмір власного капіталу визначає міру незалежності та впливу його власника;
    4. розподіл доходів і активів — частки окремих власників у капіталі є підставою для розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідації підприємства.

     У разі ліквідації підприємства відображений у його балансі власний капітал  є для зовнішніх користувачів показником відповідальності й захисту  прав кредиторів, а при наданні  кредиту за інших однакових умов перевага надається підприємствам із меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом. [3 стор. 537-538]

     Основу фінансового потенціалу акціонерного товариства становить власний капітал, що включає:

  • статутний капітал;
  • пайовий капітал
  • резервний капітал;
  • додатковий капітал;
  • нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
  • вилучений капітал.

       Статутним капіталом  визначається мінімальний розмір майна акціонерного товариства, що гарантує інтереси її кредиторів. Статутний капітал являє собою сукупність основних засобів, іншого майна, нематеріальних активів, а також майнових прав, що мають грошову оцінку, які вкладені в товариство її засновниками й учасниками (юридичними й фізичними особами) пропорційно часткам, певним установчими документами. [4 стор. 232]

     Формування статутного капіталу регламентується Законом України «Про акціонерні товариства». Статутний капітал акціонерного товариства складається з номінальної вартості звичайних і привілейованих акцій, придбаних акціонерами. Номінальна вартість привілейованих акцій (префакций) не повинна перевищувати 25% обсягу статутного капіталу. [1 ст.20.п 5.]

     Мінімальний   розмір   статутного   капіталу  акціонерного  
товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи  із  
ставки  мінімальної  заробітної плати,  що діє на момент створення  
(реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства  
визначає   мінімальний  розмір  майна  товариства,  який  гарантує  
інтереси його кредиторів.  [1 ст.14.п 1.]

     Якщо  після  закінчення  другого  та  кожного   наступного фінансового  року  вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться  меншою,  ніж  розмір  статутного  капіталу,  товариство зобов'язане  оголосити  про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому  законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу,  встановлений цим Законом,  товариство зобов'язане   протягом   10   місяців   з   дати   настання  такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію. [1 ст.14.п 3.]

     Пайовий капітал — сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, що надходять від індивідуальних і колективних членів.

     Розміри обов'язкових пайових внесків  визначають загальні збори пайовиків, виходячи з потреби у власних  оборотних засобах. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам  при вибутті їх із членів підприємства або в разі його ліквідації. Належна до повернення сума визначається з урахуванням фінансового стану та боргових зобов'язань підприємства.

     Додаткові пайові внески пайовики вносять на добровільних засадах з метою  забезпечення розвитку господарської  діяльності підприємства, і вони підлягають цілковитому або частковому поверненню за бажанням пайовика згідно з його заявою. [3 ст.545.]