Формування асортименту товарів

ЗМІСТ 

     ВСТУП………………………………………………………………..3-4

     РОЗДІЛ 1. Теоретико- методологічні основи формування товарного асортименту підприємств, що функціонують у роздрібній торгівлі………5-13

         1.1. Поняття, економічна сутність та види торгового ассортименту…..................................................................................................5-11

         1.2. Асортимент товарів як один із засобів підвищення економічної ефективності підприємств і рівня торгового обслуговування населення..11-13

     РОЗДІЛ 2. Формування асортименту продукції у роздрібній торгівлі……………………………………………………………………….14-36

         2.1. Особливості формування  торгового ассортименту………………............................................................................14-27

         2.2. Етапи і принципи  формування асортименту у роздрібній торгівлі……………………………………………………………………….28-36

     РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення формування асортименту продукції у роздрібній торгівлі…………………………………………………………...37-39

     ВИСНОВОК…………………………………………………………...40-41

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..42-43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     У сучасних умовах конкуренції ринок  визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задоволення  попиту краще і ефективніше, ніж  конкуренти. При неоптимальній структурі  асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентоздатними.

     До  чинників, що впливають на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний  профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріальний технічної бази. Головним завданням товаровиробника в реалізації товарної політики підприємства є своєчасна пропозиція ринку визначеної сукупності товарів, які, відповідаючи в цілому профілю виробничої діяльності підприємства, найповніше задовольняли б вимоги цільової групи покупців.

     Набір товарів, запропонованих виробником або  продавцем називають асортиментом. Розрізняють поняття асортименту  і номенклатури.

      Актуальність  даної роботи визначається тим, що в умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного ассортименту підприємства є одним їз засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

      В нинішній час, в умовах ринкової економіки, підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. Однією з основних задач є формування товарного асортименту продукції. Підприємство повинно мати перелік певних номенклатурних позицій продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і забезпечать виживання підприємства в довгостроковому періоді.

      Мета даної роботи полягає в розгляді методологічних основ та практичних аспектів побудови товарного асортименту підприємства.

      Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

      - розгляд понять номенклатури та асортименту;

      - характеристика видів асортименту;

      - розгляд поняття перспективного товарного асортименту як складової частини економічної стратегії підприємства;

      - визначення методів формування товарного асортименту та засобів його розширення, на основі даних, отриманих на підприємстві-об’єкті дослідження;

      - здійснення оцінки базового товарного асортименту підприємства та

внесення  пропозицій щодо формування перспективного товарного асортименту.

      Теоретико-методологічною основою роботи є положення сучасної економічної теорії, що відноситься до формування перспективного товарного

     асортименту підприємства. В ході дослідження  вивчено та узагальнено вітчизняні та закордонні літературні джерела з питань, що стосуються методів формування перспективного товарного асортименту та засобів його розширення. 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1. Теоретико - методологічні основи формування товарного асортименту підприємств, що функціонують у роздрібній торгівлі 

     1.1. Поняття, економічна сутність та види торгового асортименту 

     Асортимéнт (фр. assortiment— набір, комплект) — склад і співвідношення окремих видів продукції підприємства, галузі виробництва або групи товарів. Асортимент продукції характеризує її склад щодо сортності і якості.

     Термін  асортимент застосовується здебільшого  для товарів народного вжитку. Виробничо-технічна продукція і надання послуг визначаються терміном номенклатура. Асортимент буває гуртовий (оптовий) і роздрібний.

     Гуртовий асортимент сформований (згрупований) за певними ознаками — товарознавчими, за принципом комплексного споживання товарів чи за потребами певних соціальних груп споживачів (товари культурно-побутового призначення, товари для спорту, товари побутової хімії тощо).

     Розрізняють асортиментні набори товарів: торговий набір — для окремого магазину, його секції, відділів торговельної організації. У торговій практиці вживають поняття (термін) поліпшення асортименту товарів: за рахунок внутрішньогрупових змін — збільшення у загальному асортименті питомої ваги товарів, які більшою мірою відповідають попиту населення, вищої якості, з кращими споживчими властивостями, з дотриманням гігієни, екології тощо.[7, c.111]

      Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Існують поняття виробничого і торгового асортименту.

      Виробничий  асортимент — номенклатура товарів, що виробляються промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, виробничий асортимент вузький і потребує подальшого підсортування в торгівлі — оптових і роздрібних підприємствах.

      Торговий  асортимент — це номенклатура товарів, які призначені для продажу в роздрібній мережі (магазинах та торгових точках). Він охоплює дві великі товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна з цих галузей поділяється на товарні групи, які складаються з товарів, поєднаних певними ознаками (однорідністю сировини та матеріалів, споживчим призначенням, ступенем складності асортименту та ін.).

      Залежно від складності асортименту вирізняють товари простого та складного асортименту. До товарів простого асортименту належать товари, які мають невелику кількість видів або ґатунків (овочі, сіль, борошно тощо). Товари, що мають у межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), зараховують до товарів складного асортименту (взуття, одяг).

      Товарні групи поділяються на товарні  підгрупи, куди входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого походження (наприклад, взуття шкіряне, текстильне, гумове тощо). Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (чоботи — жіночі, чоловічі та дитячі). Товари кожного виду поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками та ін.) на різновиди.

      Маючи на увазі розподіл товарів на групи, підгрупи та види, ассортимент товарів теж поділяють на груповий та внутрішньо-груповий (розгорнутий).

      Груповий  асортимент — це перелік товарних груп, включених до номенклатури підприємства. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент — деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами

товарів.

      Ці  два поняття, у свою чергу, тісно  пов'язані з широтою та глибиною

асортименту. Широта асортименту визначається кількістю товарних груп, а глибина — кількістю різновидів товару в межах кожної товарної групи. Чим

більше  товарів різних найменувань у  певній товарній групі, тим асортимент глибший, а чим більше різних товарних груп у магазині, тим асортимент ширший.

      Торговий  асортимент має таку специфічну характеристику як сумісність (збалансованість). Сумісний асортимент — це результат логічного та послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей торговельного підприємства та можливостей ринку. Приклад товарного асортименту зобразимо у таблиці 1.1. 

     Таблиця 1.1 – Асортимент продукції фірми  LABORATORES ST.IVES

(торгова  марка SWISS FORMULA)  

     Номенклатура  – застосовуваний у статистиці систематизований перелік найменувань виробів  із кодами пропозицій, встановленими для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг.

     Так, номенклатуру можна проілюструвати на прикладі такого товару, як «Матеріали лакофарбові» (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Номенклатура товару «Матеріали лакофарбові»  

     До  структури товарного асортименту  належать:

     - вид товару (товарна номенклатура);

     - асортиментна група;

     - асортиментна позиція (одиниця).

     Вид товару – це товар визначеного призначення. Наприклад, чоботи – чоловічі, жіночі, дитячі.

     Асортиментна  група – це товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни.

     Асортиментна  позиція – це різновид (марка) товару.

     Характеристику  товарного асортименту складають  наступні показники:

1. широта  асортименту – це кількість  видів товару;

2. глибина  асортименту – кількість асортиментних  груп товарів;

3. насиченість  асортименту – загальна кількість  товарів, їх асортиментних позицій. 

     Гармонійність асортименту – ступінь близькості між товарами різних асортиментних  груп з точки зору їх кінцевого  використання.

     Асортимент  називається занадто вузьким, якщо можна доповнити його новими виробами і збільшити прибуток, і занадто широким, якщо можна виключити ряд виробів і прибуток збільшиться. [4, c.24]

     Широкий асортимент дозволяє “витягнути”  низку товарів за допомогою товарів  – “локомотивів”, створити в споживачів враження різноманітності, асортиментного різнобарв’я і зацікавити в такий спосіб більш численні групи споживачів. Широкий асортимент дозволяє краще пристосовуватися до несподіваних змін ринкової кон’юнктури, але управляти ним досить складно. Широкий асортимент потребує особливих структур збуту, більш складної і розгалуженої адміністративної системи. Широта асортименту характерна для підприємств, які мають на меті завоювання більшої частки ринку, ринкової експансії. Такий асортимент краще пристосований до ринку.

     Вузький асортимент має основною перевагою  простоту і не потребує складних адміністративних, виробничих і торгових структур. За таким асортиментом спрощується  маркетингова діяльність. Підприємства, зацікавлені у високій прибутковості  бізнесу, мають вузький асортимент. Вузьким асортиментом зручніше управляти, але він обслуговує обмежену групу споживачів і більш вразливий до “атак” конкурентів.

     На  широту і глибину асортименту  впливає значна низка чинників, серед  яких слід вказати на маркетингові цілі підприємства, виробничі потужності, кваліфікацію персоналу, гнучкість та мобільність, здатність створювати відповідні до характеристик асортименту системи збуту і програми просування тощо. Зазвичай широкий асортимент притаманний підприємствам, які позиціонують себе постачальниками різноманітних товарів, намагаючись збільшити свою частку на ринку або забезпечити зростання самого ринку. Компанії, зацікавлені в одержанні високих короткочасних прибутків, мають звужений асортимент, що складається з окремих товарів.

     Менеджери товарного асортименту згодом додають  до нього нові товари або з метою  використання надлишкових виробничих потужностей, або виконуючи вимоги власних торгових працівників і  дистриб’юторів. Асортимент також  розширюють для більш повного  задоволення купівельних запитів, або з метою підвищення рівня продажів і, відповідно, прибутку.

     Проте в процесі додавання нових  товарів зростають окремі статті витрат на розробку товарів, підтримку  запасів товару на складах, переоснащення  виробничих потужностей, опрацювання замовлень,

транспортування, а також витрати на просування нових товарів на ринок.

     Надзвичайно важливим рішенням щодо формування асортименту  є прийняття рішення стосовно його розширення.

     Основними завданнями оптимізації асортименту є:

     - оптимізація номенклатури асортименту з урахуванням споживчих характеристик та особливостей технології виробництва;

     - оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням життєвого циклу товару;

     - оптимальне співвідношення нових та “старих” асортиментних груп.

     До  способів розширення асортименту належать:

     1. Нарощування асортименту означає  його розширення або збільшення  числа асортиментних груп.

     Нарощування до низу – його мета полягає в  утримуванні конкурентів та проникнення  у найбільш розвинуті сегменти ринку.

     Нарощування до верху – його мета полягає  у лідерстві. Наприклад, пропозиція високоякісних товарів, цілком нових  модних.

     Двостороннє нарощування.

     2. Насичення (поглиблення) асортименту  – розширення асортименту за  рахунок нових виробів. Наприклад, включення нових асортиментних груп, поглиблення асортименту, збільшення гармонійності товарів.

     Насичення униз – відбувається тоді, коли компанія, розташована у верхньому сегменті ринку, поступово додає товари, захоплюючи нижчі сегменти (сегменти із товарами за нижчою ціною). Спочатку компанія може ввійти у верхній сегмент ринку із високоякісними і дорогими товарами, потім поширити свою діяльність на нижчі сегменти, пропонуючи більш дешеві та менш якісні товари.

     Насичення угору здійснюють підприємства, які працюють в нижчому сегменті і мають можливість виходу у вищий сегмент. Це значно складніше відтворити, оскільки покупці можуть не довіряти підприємству з іміджем виробника дешевих і не дуже якісних товарів.

     Насичення угору й униз здійснюють підприємства, які працюють у середньому ціновому сегменті ринку.

     Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники  структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту.

     Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов’язковий прибуток. Найчастіше це досягається тоді, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка).  

1.2. Асортимент товарів як один із засобів підвищення економічної ефективності підприємств і рівня торгового обслуговування населення 

     Підвищення культури торгового обслуговування в умовах товарно- ринкових відносин є важливим фактором для збільшення покупців, для задоволення високої економічної і соціальної ефективності роботи, завоювання ринку в умовах конкуренції.

     Важливим фактором, яких характеризується рівень культури торгового обслуговування покупців є забезпечення у торговому підприємстві стійкого і широкого асортименту товарів з урахуванням профілю підприємства, щоб товари, які відповідають смакам покупців постійно були готові до продажу.

     Практика підтверджує, що для ассортименту продовольчих товарів безперервне поновлення ассортименту товарів народного вжитку.[8, c.96]

     Ассортимент товарів постійно розширюється і змінюється під впливом попиту населення підвищення виготовлення товарів.

     Попит формує вимоги до ассортименту а виробництво їх задовольняє. З розвитком виготовлення товарів і підвищенням матеріального стану населення вимоги та загальний об’єм попиту на товари зростають безмежно; підвищується попит на дорогі, висококалорійні товари, такі як м’ясопродукти, рибопродукти, гастрономічні товари, кондитерські вироби і т.д. І навпаки при зниженні рівня грошових доходів населення і зниження матеріального стану, змінюється попит населення; із раціону харчування людей випадають м’ясопродукти, молокопродукти, гастрономія, кондвироби та ін.; підвищується попит на бакалійні товари, хліб, хлібобулочні вироби, овочі. Це впливає на формування ассортименту торгового підприємства конкретно у кожному випадку.

     В зв’язку з цим при формуванні асортименту торгового підприємства, встановленні раціонального співвідношення різних груп і видів товарів поряд з обліком об’єму товарообороту і розміру торгової площі необхідно також враховувати соціальну структуру населення, яке користується послугами даного торгового підприємства.

     Процес  оптимізації асортименту здійснюється в наступній послідовності:

     1) вивчення об’єкта оптимізації,  а саме структури асортименту  за різними ознаками (видом, призначенням, статтю і віком покупців, конструкцією, ціною та ін.);

     2) аналіз внутрішніх (виробничих) та  зовнішніх (попиту) обмежень з  виробництва продукції; 

     3) розробка і обґрунтування моделі  формування асортименту. 

Основні стратегії розширення асортименту відображені на рис. 1.1.

     Отже, основними маркетинговими діями  асортиментної політики є:

     - вкладання засобів у модифікацію товарів;

     -додаткові витрати по рекламі;

     - зниження ціни на застарілі товари;

     - розробка нових товарів;

     - зняття з ринку застарілого товару чи його окремих моделей.  

     Рисунок 1.1 – Стратегії розширення асортименту  товарів  
 
 
 

     РОЗДІЛ 2. Формування асортименту продукції у роздрібній торгівлі 

2.1. Особливості  формування торгового асортименту 

      Формування  асортименту — процес підбору  груп, видів і різновидів товарів. Формування асортименту здійснюється в усіх ланках товароруху — від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з них ассортимент товарів різний. Але орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, призначений для задоволення

потреб  кінцевих споживачів.

      Формування  асортименту виробничими, оптовими або роздрібними підприємствами має свої специфічні риси. Але головний принцип, якого дотримуються усі підприємства, — це отримання максимально можливого прибутку.

      Виробничий  асортимент, як правило, формують на основі концепції

життєвого циклу товару.

      Залежно від його етапу підприємство може отримувати різний прибуток.

      Зазвичай  більшість підприємств виготовляють та реалізують не один товар, а кілька його видів. Кожен товар перебуває на різному етапі життєвого циклу та приносить різний рівень прибутку, а нові товари взагалі можуть бути збитковими.[2, c.257]

      Коли  підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає витрачати кошти на його просування та розвиток. Грошовий потік у період упровадження товару буде від'ємним. З часом, коли товар буде входити в етап зрілості, продаж досягне свого максимуму. Тоді будуть надходити прибутки і позитивний грошовий потік. Коли реалізація товару починає скорочуватись (етап спаду), то фінансування його маркетингу припиняється. Втім, у цей період підприємство може отримати великі прибутки завдяки скороченню витрат.

      Залежно від етапів життєвого циклу асортимент підприємства можна

розподілити так:

• нові товари;
• товари, що перебувають на етапі зростання;
• товари, що перебувають на етапі зрілості;
• застарілі товари.

      Товари впроваджуються на ринок по черзі, приносять різний рівень прибутку на різних етапах свого життєвого циклу і залишають ринок, поступаючись місцем новим товарам. Одним із секретів успішного управління асортиментом є вміння виводити новий товар тоді, коли попередній товар стає зрілим або починає входити в етап спаду, але ще дає позитивні грошові потоки. Це сприяє подальшому розвитку підприємства завдяки інвестуванню коштів, отриманих від зрілого товару. Цією концепцією можна керуватися при роботі з асортиментом, навіть якщо він складається лише з двох товарів або видів продукції.

      Формування  асортименту в торговельних підприємствах  суттєво відрізняється від виробничого. У підприємствах торгівлі вузький виробничий асортимент перетворюється у широкий та глибокий торговий асортимент, який містить товари багатьох виробничих підприємств.

Виходячи  на ринок, підприємству не одразу вдається зайняти стійкі стабільні позиції. Це навіть не всім вдається. І як вже зазначалося вище, одним із ключових питань на шляху досягнення успіху є саме вірна розробка ассортименту продукції.

      В залежності від ринкової позиції  підприємства та його потенційних можливостей розробляється і відповідний вид асортименту. “Початківці”, зазвичай, пропонують відносно вузький та дрібний варіант асортименту. Це пояснюється як можливостями, так і очікуваннями на реакцію споживача. Не

маються на увазі філії могутніх закордонних  концернів та корпорацій. Хоч вони і є початківцями на вітчизняному ринку, але потенціал, з яким вони починають, відкриває перед ними дуже широкі можливості і дозволяє пропонувати часом дуже велику кількість товарних груп з величезною кількістю варіантів. Прикладом можуть слугувати такі світові гіганти як “Philips”, ”Sony”, ”Hewlet Packard”, та інші.

      Широкий та глибокий асортимент також пропонують і деякі вітчизняні товаровиробники, які вчасно і вірно зорієнтувалися у середовищі, що швидко змінюється і перевели своє виробництво на потрібні рейки.